Xreferat.com » Рефераты по физкультуре и спорту » Аналіз та дослідження стану міжнародного туризму і розробка проектних рішень

Аналіз та дослідження стану міжнародного туризму і розробка проектних рішень

на додану вартість, відрахування в Інноваційний, Пенсійний фонди, Фонд соціального страхування та ін. Деякі особливості має процедура оподатку­вання ПДВ послуг з туризму.

Законом України від 15.09.95 р. № 324/95— ВР «Про туризм» туристичні послуги визначені як послуги суб'єктів туристичної діяльності, діяльність яких пов'язана з наданням туристичних послуг з розміщення, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг, спрямовані на задоволення потреб туристів. Комплекс цих послуг складає поняття туристичного продукту. Організація іноземного та зарубіжного туризму базуєть­ся на договорах з іноземними партнерами. Виходячи з цього суб'єкт туристичної діяльності не може самостійно надавати туристичні послуги за межами України, а може лише здійснювати організаційні заходи по забезпеченню продажу через нерезидента туристичного продукту для споживання на території України та/або через представництва на території іноземної держави. Таким чином:

1. Послуги по туризму вважаються експортованими, якщо їх продаж здійснюється за межами України безпосередньо суб'єктом туристичної діяльності через представництва в іноземній державі та /або через нерезидента, а їх надання відбувається на території України.

2. Якщо суб'єкт туристичної діяльності здійснює продаж послуг з туризму на митній території України, тобто організує зарубіжний туризм, то такі послуги слід вважати імпортованими.

3. Продаж і надання послуг з туризму на митній території України є внутрішнім туризмом.

У відповідності п. 6. 2. 2. Закону України «Про податок на додану вартість» за нульовою ставкою обкладаються податком операції з надання послуг з туризму на території України у випадку їх продажу за межами України безпосередньо або при посередництві нерезидентів з використанням безрахункових розрахунків [5]. При цьому суми ПДВ, що сплачені за послуги, вартість яких відноситься до складу валових збитків туристичного продукту, включаються до податкового кредиту, і відшкодовуються згідно чинного законодавства. Стосовно частини експортованих послуг, що відповідає критеріям використання та споживання за межами митної території України, мова може йти про відшкодування з бюджету НДС, що входить, за витратами, пов'язаними з наданням таких послуг. [42 ].

Таким чином за умови проведення безготівкової форми розрахунків з суб'єктом туристичної діяльності та тільки у разі продажу за межами України безпосередньо суб'єктом або при посередництві нерезидентів вартість послуг з туризму на території України обкладається податком за нульовою ставкою, так як такі операції є експортними. Для надання якісної послуги з туризму суб'єкти туристичної діяльності у свою чергу укладають контракти з особами, які безпосередньо надають послуги з проживання, харчування, перевезенню і т. п., розрахунки за які суб'єкт на території України здійснює з урахуванням податку на додану вартість. При цьому, враховуючи поняття нульової ставки, суми ПДВ, що сплачені за послуги, вартість яких відноситься до складу валових витрат турис­тичного продукту, включаються до податкового кредиту і повертаються у поряд­ку, передбаченому Законом.

Згідно п. 1.4 ст. 1 вказаного закону продаж послуг — будь-які операції громадянсько-правового порядку з надання послуг, надання права на користуван­ня або розпорядження товарами, у т. ч. нематеріальними мотивами, а також надання будь-яких інших об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безкоштовного надання послуг [10 ]. Це означає, що туристичне підприємство бронює послуги, що надаються за кордоном, реалізує їх резиденту, але кошти у вигляді оплати транспортних послуг і туристичного обслуговування за кордоном не є власністю цього суб'єкта туристичної діяльності — резидента України і споживаються за межами митної території України, вони не включаються в базу обкладання ПДВ. Базою оподаткування суб'єкта є сума компенсації (комісійної винагороди), що отримана таким суб'єктом за інформаційно-рекламне обслугову­вання та інші послуги, що надаються резиденту з бронювання комплексу послуг, що входять до складу туристичного продукту. Такі послуги обкладаються подат­ком за ставкою 20 % [11].

Операції з продажу та наданню послуг з туризму на митній території України, тобто внутрішній туризм, належать оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%. Крім того, якщо суб'єктами туристичної діяльності надаються додаткові організаційні послуги, пов'язані з забезпеченням можливості споживання турис­тичного продукту як на території України, так і за її межами (консультаційні, надання інформації, бронювання квитків та ін.), то такі послуги також обклада­ються ПДВ за ставкою 20%.

Згідно п. 6. 2. 4. вказаного закону операції з надання транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України (здійснення міжнародних авіарейсів) обкладаються ПДВ за нульовою ставкою. У випадку, якщо надання таких транспортних послуг здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транспортними квитками, проїзними документами, укладання договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника, операції з таких послуг обкладаються ПДВ за ставкою 20%. На підставі вищезгаданого у випадку, коли здійснюється продаж квитків на міжнародні авіарейси згідно агентських угод, об'єктом оподат­кування є комісійна (агентська) винагорода агента, що обкладається податком за ставкою 20% незалежно від того, кому агентські послуги надані (авіакомпанії-резиденту або нерезиденту України). Операції з продажу квитків на внутрішні рейси згідно ст. З Закону є об'єктом оподаткування ПДВ. Зокрема, у випадку, якщо продаж авіаквитків здійснюється від особи та за дорученням авіапідприємств або авіакомпаній без передачі права власності на квитки, базою оподаткування є продажна вартість квитків [10].

3. Розробка проектних рішень щодо розвитку міжнародного туризму на Херсонщині

 


3.1. Рекомендації щодо удосконалення роботи УСМСтаТ. Розробка аналогової моделі управління міжнародним туризмом на Херсонщині

Незалежно від сфери і масштабу діяльності будь-який контролюючий суб'єкт повинен не тільки здійснювати попередній та заключний контроль кінцевих результатів, а й провадити поточний контроль і постійну координацію дій об'єктів управління. Не є винятком і УСМСтаТ. Сучасний стан туристичної галузі на Херсонщині потребує системного підходу в управлінні, всебічного його аналізу та оцінки перспектив розвитку, впровадження нових методів управління, чого неможливо здійснити без постійних надходжень інформації про поточну діяльність об'єктів управління. Хоча головний спеціаліст з туризму має доступ до будь-якої інформації, що необхідна для виконання функціональних обов'язків, значна частка цих даних отримується через запити в інші підрозділи облдержадміністрації, податкову службу, туристичні підприємства, що збільшує термін і ускладнює процес прийняття рішення. Тому пропонується внести деякі зміни до системи звітності туристичних підприємств, а саме: крім обов'язкової державної звітності два рази на рік, провадити щомісячну звітність, яка повинна містити такі основні показники:

1. Кількість обслугованих туристів.

2. Рух туристичних потоків з інших країн, областей України та рух потоків за кордон (з зазначенням назв країн і областей).

3. Цілі поїздок та подорожей (у відсотках).

4. Запровадження нових послуг.

5. Проблеми, що виникли за звітний період.

6. Пропозиції з питань законодавства, нормативно-правової бази туризму тощо, пропозиції щодо діяльності управління.

Запровадження цієї пропозиції надасть можливість не тільки удосконалити проведення аналізу туристичної діяльності і стану туризму на Херсонщині, але й встановити більш тісний двосторонній зв'язок з об'єктами управління. Збір подібної інформації є своєрідним маркетинговим дослідженням і дозволить складати графіки сезонності, життєвого циклу окремих послуг, проводити сегментацію ринку туристичних послуг, визначити найбільш пріоритетні для області напрямки діяльності. Це надасть можливість розробляти більш конкретні рекомендації фірмам щодо підвищення ефективності їх діяльності, а також визначити коло країн для надання на державному рівні пропозицій щодо укладан­ня з ними міжнародних договорів про спрощення і візового режиму, міжнародне співробітництво тощо. При цьому слід зазначити, що дії головного спеціаліста з туризму не повинні суперечити чинному законодавству України щодо забезпечен­ня свободи підприємницької діяльності суб'єктів ЗЕД. [1]

Управління у відповідності до своїх завдань повинно більше уваги приділяти формуванню туристичної інфраструктури впродовж транспортних коридорів, що пролягають через територію області. Для цього пропонується організувати збір інформації щодо основних транспортних шляхів, що використовуються фірмами згідно маршрутів, провести низку нарад з керівниками туристичних підприємств і представниками інших підрозділів облдержадміністрації щодо виявлення пріоритетних напрямків дій, організації першочергових заходів та визначення конкретних джерел фінансування.

В умовах переходу до ринкових відносин повинна підлягати суттєвим змінам санаторно-курортна система, потрібно впроваджувати нові методи управління. На державному та регіональному рівні потрібно переходити до програмно-цільового (проектного) управління і фінансування санаторно-курорт­ної сфери. При цьому виділення коштів повинно здійснюватися для досягнення кінцевого результату (забезпечення лікування або відпочинку громадян), а не для забезпечення діяльності закладу як такого [27]. Тому пропонується впровадити бізнес-планування та інвестиційне планування. Бізнес-планування повинно пе­редбачати створення регіональних проектів і програм в лікувально-курортній сфері на основі бізнес-планів санаторно-курортних закладів, що отримали право участі в програмі. Подібні програми повинні складатися і постійно контролюватися як крупномасштабний і довгостроковий проект. Це дійсно кардинальні зміни, що потребують значної підготовчої роботи.

Але вирішальне значення матимуть зміни в управлінні на рівні санаторно-курортного закладу, і саме управління з питань молоді, спорту та туризму повинно бути ініціатором подібних змін. Справа в тому, що сучасний санаторно-курортний заклад є черезмірно комбінованим, враховуючи наявність допоміжних, інфраструктурних служб і підрозділів: харчування, транспорту, бібліотеки, кіно, фізкультури і спорту, інженерного забезпечення, охорони, догляду за територією та ін. Більш доцільним було б здійснення цих функцій спеціалізованими фірмами на договірній основі. Альтернативою цьому є перетворення існуючого комбінування послуг і виробничих функцій санаторно-курортних закладів в іншу організаційно-управлінську і правову форми. Найбільш доцільним є запровад­ження акціонерної форми власності. Також пропонується об'єднання в корпорацію декількох сусідніх закладів з відповідним об'єднанням їх інфраструктури. Санаторно-курортним закладам пропонується запроваджувати діяльність щодо розробки довгострокової стратегії та поточної тактики, програм маркетингу, кадрової політики по забезпеченню кваліфікованими менеджерами. Для забезпечення цих перетворень управлінню у справах молоді, спорту та туризму рекомендується провести роботу та надати пропозиції державній туристичній адміністрації та облдержадміністрації щодо створення сприятливих організаційно-правових та економічних умов.

З метою прискорити адаптацію працівників туристично-рекреаційної сфери до міжнародних вимог доцільно здійснювати стажування їх за кордоном, а також запрошувати закордонних фахівців для навчання місцевого персоналу. Тому головному спеціалісту з туризму пропонується у ході переговорів з іноземними партнерами винести на їх розгляд питання професійного обміну досвідом.

Також пропонується взаємодія з управлінням освіти облдержадміністрації щодо удосконалення системи навчання за обміном впровадження туристсько-краєзнавчого виховання дітей та молоді. Управління повинно надати туристич­ним підприємствам пропозицію щодо організації дитячих міжнародних турів, сприяти розвитку дитячого та молодіжного туризму.

Значна кількість напрямків діяльності головного спеціаліста з питань роз­витку туризму та ліцензування та її збільшення в результаті запровадження запропонованих рекомендацій призведе до необхідності розширення кадрового складу фахівців з питань туризму в УСМСтаТ. Пропонується аналогова модель управління міжнародним туризмом в Херсонській області (додаток 6).

Головного спеціаліста з питань розвитку туризму і ліцензування рекомен­дується офіційно підпорядкувати голові управління і створити окремий підрозділ з туризму. Головний спеціаліст з питань розвитку туризму та ліцензування повинен виконувати наступні функціональні обов'язки:

1. Здійснення загального керівництва роботи підрозділу.

2. Керування розробкою проектів, обласних програм щодо розвитку туризму на Херсонщині.

3. Обґрунтування доцільності проектів і програм та організація їх реалізації.

4. Фінансове забезпечення реалізації проектів і програм.

5. Надання пропозицій щодо укладання міжнародних угод з питань туризму.

6. Організація переговорів з іноземними партнерами.

7. Облік суб'єктів туристичної діяльності та ліцензування туристичних підприємств.

8. Вжиття заходів щодо розширення міжнародного туризму в області.

9. Організація підвищення кваліфікації фахівців туристичних підприємств усіх форм власності.

Спеціаліст з реклами повинен виконувати наступні функції:

1. Підготовка до участі у міжнародних та всеукраїнських туристичних виставках-ярмарках, рекламних заходах обласного масштабу.

2. Розробка макетів друкованої рекламної продукції.

3. Організація виготовлення рекламної продукції.

4. Облік та обробка щомісячної звітності туристичних підприємств.

5. Надання пропозицій іншим працівникам підрозділу щодо розвитку їх сфери діяльності.

6. Складання листів-запитів до закордонних державних органів управління туризмом та іноземних суб'єктів туристичної діяльності.

7. Забезпечення реклами за кордоном екологічного та пізнавального туризму, рекреаційної сфери Херсонщини.

У функціональні обов'язки спеціаліста з екологічного туризму повинно входити:

1. Розробка проектів з екологічного туризму, організація їх реалізації.

2. Контроль за виконанням проектів.

3. Взаємодія з іноземними партнерами щодо залучення іноземних туристів на Херсонщину.

4. Надання пропозицій щодо підвищення ефективності заходів з екологічного туризму.

5. Контроль за здійсненням природоохоронних заходів.

6. Сприяння екологічному вихованню туристів.

Спеціаліст з рекреаційної сфери туризму повинен виконувати наступні функції:

1. Розробка проектів і програм розвитку рекреаційної сфери туризму.

2. Контроль за виконанням проектів і програм.

3. Прийняття на розгляд бізнес-планів санаторно-курортних закладів.

4. Бізнес-планування.

5. Обґрунтування доцільності інвестицій у рекреаційну сферу, в тому числі іноземних.

6. Надання рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності сана­торно-курортних закладів.

7. Підготовка пропозицій щодо визнання місцевості як курорту. Спеціаліст з пізнавального туризму повинен виконувати наступні функції:

1. Контроль стану екскурсійної діяльності підприємств.

2. Взаємодія з культурно-освітніми закладами щодо збору інформації про історико-культурні пам'ятки Херсонської області.

3. Забезпечення відновлення історико-культурного середовища Херсон­щини.

4. Надання пропозицій туристичним підприємствам щодо розроблення нових маршрутів.

5. Взаємодія з туристичними фірмами області по залученню іноземних і українських туристів до ознайомлення з історико-культурною спадщиною Хер­сонщини.

6. Сприяння туристсько-краєзнавчому вихованню дітей та молоді.

7. Надання пропозицій щодо облаштування мережі транспортних коридорів об'єктами туристичної інфраструктури.

Робота підрозділу повинна базуватися на постійній взаємодії працівників.

 

3.2. Пропозиції щодо удосконалення рекламно-інформаційної діяльності

Завоювання країною місця на світовому туристичному ринку залежить від її позитивного іміджу. Це так само стосується і окремих регіонів та областей. Для розвитку міжнародного туризму на Херсонщині необхідна дійова іміджева реклама, яку повинно здійснювати саме управління з питань молоді, спорту і туризму, а не окремі туристичні фірми. Аналіз діяльності управління свідчить про значну роботу в галузі реклами, але є можливості для її удосконалення. Управлінню пропонується встановлювати зв'язки з іншими країнами шляхом запитів в органи управління туризмом цих країн. Запити повинні супроводжува­тись ілюстрованою рекламною продукцією, інформаційними матеріалами. Особ­ливу увагу треба приділити відновленню зв'язків з країнами близького зарубіжжя.

Підсилити рекламну діяльність потрібно і на рівні туристичних підприємств. Проблему нестачі коштів для виготовлення ілюстрованої реклам­ної продукції пропонується вирішити шляхом кооперування управління і туристичних підприємств щодо фінансування виготовлення цієї продукції. Це дасть можливість фірмам придбати необхідну кількість рекламної продукції по нижчій ціні.

Для забезпечення більш дійової іміджевої та інформативної реклами УСМСтаТ і туристичним фірмам пропонується використати можливості Інтернет.

 

3.3. Рекомендації щодо застосування нових інформаційних технологій в менеджменті міжнародного туризму

Актуальність цього питання полягає у тому, що в ході перебудови суспільства під впливом НТР суттєво змінюється процес управління туризмом, поглиблюєть­ся спеціалізація, збільшуються права та відповідальність посадових осіб, що займаються туристичною діяльністю. При цьому суттєво зростає та усклад­нюється кількість інформаційних зв'язків між ними, збільшуються об'єми інформації з туризму, що створюється та переробляється. В цих умовах неможли­во здійснювати дійове керівництво процесами старими методами і без викорис­тання засобів електронно-обчислювальної техніки. Сучасні ЕОМ дозволяють суттєво прискорити і підвищити якість процесу прийняття управлінських рішень. Це можливо здійснити за допомогою математичних моделей, на основі яких швидкодіючі ЕОМ зможуть розраховувати, планувати та будувати алгоритм діяльності посадових осіб. Також необхідна розробка автоматизованої, інформаційної системи забезпечення туризму (АІСЗ туризму) [22].

Подібні розробки взагалі здійснюються науково-дослідними інститутами в галузі туризму, яких на Херсонщині немає. Але Херсонські державні університети, зокрема, технічний та педагогічний, також мають можливості для проведення подібних досліджень і розробок на базі кафедр інформаційних технологій, і деякі кроки до цього вже зроблені. Тому управлінню у справах туризму рекомендується встановити зв'язки з цими закладами, особливо з ХДТУ, який має більшу спеціалізацію в інформаційній сфері, і надати пропозиції щодо розробки математичних моделей та АІСЗ туризму. При цьому необхідно вирішити наступні завдання:

1. Визначити основні напрями розвитку процесу управління туризмом.

2. Проаналізувати вплив забезпеченості інформацією з туризму на якість управлінської діяльності керівників для вирішення завдань туризму.

3. Визначити фактори

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: