Xreferat.com » Рефераты по физкультуре и спорту » Стратегія розвитку рекреаційних зон туристичного призначення

Стратегія розвитку рекреаційних зон туристичного призначення

та окремі церковні споруди у мм. Чернігові, Путивлі, Новгороді-Сіверському, Новомосковську, Полтаві, Золотоноші, сс. Мгарі та Густині.

Особливого значення в системі туристсько-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича” надається відвіданню музеїв у межах тематичного напряму “Музейні скарбниці України”: художніх, архітектури та побуту, історичних, краєзнавчих, військових, літературних, меморіальних тощо. Великий інтерес у туристів викликають “музейні” міста: Київ, Чернігів, Одеса, Полтава, Переяслав-Хмельницький.

Виходячи з вищевикладеного, одним з основних завдань при розробці Національної системи туристсько-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича” є залучення громадськості, туристичних організацій, місцевих адміністрацій до активізації туристичної діяльності у регіоні “Намисто Славутича” на основі багатого природно-рекреаційного та історико-культурного потенціалу з метою створення сприятливих умов для його подальшого соціально-економічного та культурного розвитку.

Для подальшого розвитку туризму Києва необхідно:

внести відповідні пропозиції про доповнення і зміни до діючого законодавства з питань туризму та оподаткування;

ввести пільгове оподаткування земельних ділянок, на яких розташовані підприємства туристсько-рекреаційного комплексу, що сприятиме розвитку його матеріальної бази, зменшенню вартості послуг та підвищенню конкурентоспроможності;

виділяти цільові кошти для рекламно-інформащйних заходів за кордоном для укріплення туристичного іміджу міста;

створити у м Києві державну госпрозрахункову організацію для надання послуг по бронюванню місць у готелях, виготовлення рекламно-інформаційних матеріалів про готельні можливості міста тощо;

збільшити кількість сучасних автобусів різної вмістимості для туристів;

облаштувати інформаційними знаками місця безкоштовного автомобільного тимчасового паркування біля екскурсійних об'єктів;

виготовити схеми місць для встановлення вказівників знаходження основних туристсько-екскурсійних об'єктів Києва для киян та гостей столиці;

створити у структурі ГУ МВС України в м.Києві спеціальний підрозділ (туристичну муніципальну міліцію), який має забезпечувати безпеку туристів та здійснювати контроль за проведенням екскурсій особами, які не мають на це відповідного дозволу;

здійснювати контроль за поселенням туристів, в тому числі і ділових, в приватних квартирах, що не мають відповідного дозволу, створити 2-3 екскурсійних пункти в центральній частині міста;

тощо.

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ РОЗВИТКУ НОВИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН ТУРИСТИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ У м. КИЄВІ

3.1.Мета розвитку рекреаційних зон туристичного призначення в м. Києві


Київ – столиця України, один з найважливіших політичних, економічних, наукових, культурно-освітніх та релігійних центрів Європи.

Провідне співставлення Києва з іншими європейськими столицями дає змогу зробити ряд висновків, а саме: за ознаками „столичності” Київ знаходиться в одній категорії з іншими столицями, проте за основними складовими життєдіяльності населення Київ відстає від рівня столиць європейських країн – рівнем економічного розвитку та доходів населення, показниками якості життя.

Для м.Києва та всього столичного регіону важливою складовою у рушійному потенціалі є фактор столичності. Загальновідомо, що в столицях зосереджуються не тільки управлінські функції, а і економічне виробництво, яке характеризується більш прогресивною структурою та новітніми технологіями, інтелектуальний потенціал, потужна соціальна інфраструктура, вплив якої виходить за межі столиці, стікаються фінансові потоки. Внаслідок цього, місто-столиця при однакових передумовах розвитку випереджує інші міста.

Входження України у міжнародні політичні та економічні сфери в якості повноправної суверенної держави сприятиме подальшому розвитку столичних функцій Києва і має відбитися на темпах та пропорціях його економічного і соціального розвитку. В цьому контексті проаналізуємо стан туристичної галузі в Україні, що дозволить нам зробити загальні висновки щодо розвитку туризму в м. Києві.

Підсумки розвитку туристичної галузі України в цілому відповідають динаміці економічних процесів, що відбуваються в державі. Водночас, світові політичні та економічні процеси останніх років також справляють суттєвий вплив на обсяги, напрямки та структуру туристичних потоків.

Статистичні дані за 2005 р. дозволяють зробити висновок про те, що туризм в Україні розвивається сталими темпами, продовжуючи позитивні тенденції 2000-2005 років.

За даними ДТА України обсяги туристичних потоків в Україні становили у 2006 р.:

Іноземний (в’їзний) туризм 6,3 млн. осіб.

Внутрішній туризм 7,2 млн. осіб.

Обсяг туристського споживання 22,6 млрд. грн. або 4,2 млрд. дол. США (розраховано у відповідності до Рекомендацій ВТО по статистиці туризму) [38].

Таблиця 3.1

Обсяги туристичних потоків в Україні*

Назва показника 2005 р. 2006 р. 2006/2005 Темп приросту

Разом

іноземних (в’їзних) та внутрішніх туристів, осіб

12’689’744 13’505’284 + 6,4 %

В т. ч.

- іноземних (в’їзних) туристів, осіб

5’791’250 6’326’325 + 9,2 %
- внутрішніх туристів, осіб 6’898’494 7’178’959 + 4,1 %
Обсяг туристського споживання, млрд. грн. 20,9 22,6 + 8,1 %
Середньооблікова чисельність працюючих у підприємствах сфери туризму, осіб 185’664 189’466 + 2,0 %
Кількість суб’єктів туристичної діяльності, що надавали послуги 2’652 3’134 + 18,2 %
Кількість санаторно-курортних (оздоровчих) закладів 3’304 3’242 - 1,9 %
Кількість готелів та інших місць для короткотермінового проживання 1’258 1’254 - 0,3 %

*Джерело: www.tourism.gov 


Іноземний (в’їзний) туризм в Україні розвивається сталими темпами у відповідності до світових тенденцій та прогнозів Всесвітньої туристичної організації. Зростання обсягів цього виду туризму відмічається в Україні три останніх роки, починаючи з 2000 р.

Протягом 2006 р. Україну відвідали 12,8 млн. іноземних громадян, в тому числі 6,3 млн. іноземних (в’їзних) туристів [38].

Таблиця 3.2

Статистичні дані в’їзного іноземного туризму*


2006 р. частка
Всього іноземних (в’їзних) туристів, осіб 6’326’325 100 %
П’ять головних напрямків:
Російська Федерація 2’850’524 45 %
Республіка Молдова 1’217’138 19 %
Угорська Республіка 619’679 10 %
Республіка Білорусь 579’529 9 %
Республіка Польща 377’632 6 %

Разом 5 країн 5’644’502 89 %

*Джерело: www.tourism.gov 


Темп приросту кількості іноземних (в’їзних) туристів у 2006 р. є досить значним і становить 9 %, але є меншим порівняно з темпом приросту у 2005 р. (+31 %) [38].

Таблиця 3.3

Структура іноземного (в’їзного) туризму в Україні*


2005 р. 2006 р. 2006/2005 темп приросту
Всього іноземних (в’їзних) туристів, осіб 5’791’250 6’326’325 + 9 %
П’ять головних напрямків:
Російська Федерація 3’016’260 2’850’524 – 5 %
Республіка Молдова 1’136’213 1’217’138 + 7 %
Угорська Республіка 337’605 619’679 + 84 %
Республіка Білорусь 441’202 579’529 + 31 %
Республіка Польща 245’279 377’632 + 54 %

Разом 5 країн 5’176’559 5’644’502 + 9 %

*Джерело: www.tourism.gov 

За метою відвідання структура іноземного (в’їзного) туризму у 2006 р. змінилась порівняно з 2005 р. Питома вага службових поїздок зменшилась на 10 % та одночасно збільшилась на 9 % питома вага приватних подорожей.

Приріст кількості іноземних (в’їзних) туристів на 535 тис. осіб у 2006 р. забезпечений ростом числа приватних подорожей на 849 тис. та організованого туризму на 149 тис. , що переважило негативний результат скорочення на 463 тис. числа службових поїздок [38].

Таблиця 3.4

Напрямки іноземного (в’їзного) туризму*


2005 р. 2006 р.

осіб частка осіб частка
Всього іноземних (в’їзних) туристів, осіб 5’791’250 100 % 6’326’325 100 %
В т. ч. за метою відвідання:
Службова 1’655’111 29 % 1’192’574 19 %
Організований туризм 574’284 10 % 722’860 11 %
Приватна 3’561’855 61 % 4’410’891 70 %

*Джерело: www.tourism.gov 

Внутрішній туризм в Україні набув позитивних темпів розвитку у 1999 р., що продовжується чотири роки поспіль, враховуючи також і 2006 р. Протягом 2006 р. Україною подорожували 7,2 млн. внутрішніх туристів. Темп приросту кількості внутрішніх туристів у 2006 р. становив 4 %, у 2001 р. (+5 %), у 2000 р. (+3 %) [38] .

Таблиця 3.4

Аналіз внутрішнього туризму в Україні*


2006 р. частка
Всього внутрішніх туристів, осіб 7’178’959 100 %
В тому числі за трьома складовими:
Внутрішні туристи, обслуговані суб’єктами туристичної діяльності у приватних засобах розміщення, ф. № 1-ТУР 62’333 0,9 %
Внутрішні туристи, обслуговані готелями та аналогічними закладами розміщення, ф. № 1-готель 3’102’366 43,2 %
Внутрішні туристи, обслуговані санаторно-курортними закладами, ф. № 1-курорт 2’778’955 38,7 %
Внутрішні туристи, обслуговані дитячими оздоровчими закладами, ф. № 1-отд 1’235’305 17,2 %

*Джерело: www.tourism.gov 


З проведеного аналізу випливає висновок, що темпи як внутрішнього так і іноземного (в’їзного) туризму в Україні мають сталу тенденцію до збільшення, що є теоретичним підґрунтям для обґрунтування необхідності розвитку нових рекреаційних зон туристичного призначення в київському регіоні (оскільки на нього приходиться близько 10% всього туристичного „навантаження” країни).

Київ – одне з найпривабливіших міст України з точки зору різноманітності культурних та політичних подій. Значення міста як історико-культурного центру Східної та Центральної Європи, унікальність пам’яток історії, культури та архітектури, включення міста в почесний список історичних міст ООН – все це робить Київ привабливим об’єктом для проживання, ведення економічної діяльності та туристського відвідування.

Таким чином, основною метою розвитку нових місць туристичного призначення в Києві та київському регіоні є перш за додаткове (і досить суттєве) джерело поповнення місцевого та державного бюджетів. Так, за прогнозними даними Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції у 2004 році реальний ВВП відносно попереднього року складатиме 107,5%, а номінальний ВВП становитиме 322,5 млрд. грн.. При цьому за розрахунками обсяг наданих тур послуг у м.Києві дорівнюватиме 706,2 млн. грн.., що забезпечить частку тур продукту у ВВП в розмірі 0,22% (див. табл. 3.6, рис. 3.1 та 3.2) [4].


Стратегія розвитку рекреаційних зон туристичного призначення

Рис. 3.1 Прогноз зростання тур послуг м Києва.

Стратегія розвитку рекреаційних зон туристичного призначення

Рис. 3.2 Частка тур продукту м. Києва у ВВП держави, %

Упродовж 2005 року частка тур продукту у ВВП збільшиться (0,31%), а 2006-2010 років стабілізується на досягнутому рівні, що позитивно вплине на розвиток туристської галузі України, забезпечить їй вихід на рівень розвинутих світових держав.

Таблиця 3.6

Прогноз частки туристського продукту м. Києва в загальному обсязі ВВП держави *


Показники Од. виміру Роки


2001 (база) 2004 (прогноз) 2005 (прогноз) 2006 (прогноз) 2007 (прогноз) 2008 (прогноз) 2009 (прогноз) 2010 (прогноз)
Валовий внутрішній продукт
Реальний до попереднього року % 108,5 107,5 107,5 108 108,5 109 109,5 110
Номінальний млн. грн. 210000 322500 365000 410000 440000 475000 515000 567000
Дефлятор ВВП коеф. 1,12 1,06 1,05 1,04 1,03 1,02 1,01 1,01
Туристський продукт
Загальний обсяг доходів від туристської діяльності млн. грн. 646,3 706,2 1140 1241,5 1349,5 1464,6 1587,6 1719,2
Частка загального обсягу туристського продукту м. Києва у ВВП % 0,31 0,22 0,31 0,3 0,31 0,31 0,31 0,3

*Джерело: Програма розвитку туризму в м. Києві до 2010р.


За аналізований період зростання обсягу доходів від туристської діяльності м. Києва обумовить збільшення надходжень до бюджету (див. рис. 3.3). Так, за розрахунками у 2004 році надходження до бюджету дорівнюватимуть 50,8 млн. грн.. Ці надходження упродовж 2005 – 2010 років збільшуватимуться. При цьому загальна сума надходжень до бюджету за рахунок податку на додану вартість, податку на прибуток, інших податкових зобов’язань становитиме 570,1 млн. грн. [24].


Стратегія розвитку рекреаційних зон туристичного призначення

Рис. 3.3 Прогноз щорічних надходжень до бюджету за рахунок наданих турпослуг (млн. грн.)

Загальна сума, яка необхідна для розвитку туризму у м. Києві на зазначений період складає 3,0 млрд. грн. (за власними попередніми розрахунками), в тому числі по джерелах фінансування: кредити та інвестиції – 1,8 млрд. грн., бюджет – 1,2 млрд. грн.. При цьому доля джерел фінансування в загальній сумі складає відповідно: 60% - кредити та інвестиції, 40% - бюджет.

Метою використання кредитних, інвестиційних та бюджетних коштів для реалізації заходів по розвитку туризму у м. Києві є:

створення високорентабельних і реконструкція діючих туристських підприємств м. Києва (готельних комплексів, туристських фірм, лікувально-оздоровчих та санаторно-курортних комплексів, історико-культурних заповідників, центрів міжнародного туризму, туристсько-спортивних центрів тощо) на базі сучасних технологій світового туризму;

проведення науково-дослідних робіт з метою розробки схем історико-археологічного туризму, видання пам’яток історії та культури України, розробки та впровадження маршрутів по Україні, проведення маркетингових робіт для розширення існуючих і для освоєння нових секторів туристського ринку.

Прогноз показників економічної ефективності та доцільності вкладення кредитних, інвестиційних та бюджетних коштів в розвиток туристської галузі м. Києва, базується на наступному:

за базу порівняння прийнято стан розвитку туристської галузі м. Києва в 2001 році згідно „Інформаційно-статистичного бюлетеню „Туризм в Києві””;

щорічний приріст загальної кількості туристів за існуючої матеріальної бази та інфраструктури туризму в м. Києві складає в середньому 10,3%. Дане припущення базується на аналізі статистичних даних „Інформаційно-статистичного бюлетеню „Туризм в Києві”” за період з 1998 по 2001 роки, які свідчать про тенденцію збільшення загальної кількості туристів, які прибувають в м. Київ з метою організованого туризму;

передбачається додаткова кількість туристів з 2005 року за рахунок модернізації існуючих і введення в дію нових об’єктів туризму, яка складає 39,3% від загальної кількості туристів за існуючої матеріально-технічної бази та інфраструктури туризму в м. Києві;

збільшення рівня вартості обслуговування туриста на 5% з 2005 року у зв’язку з вкладенням коштів в реалізацію заходів по покращенню туристського іміджу м. Києва та подальшого щорічного зменшення вартості обслуговування туриста на 1%, у зв’язку з підвищенням конкурентоспроможності надання туристських послуг;

доходи від надання додаткових послуг інших галузей (транспорт, торгівля, зв’язок, заклади харчування та розваг тощо) складають у середньому 27% від обсягу туристських послуг;

щорічний приріст витрат туристських підприємств на обслуговування туристів складає 6,3%.

Враховуючи статистичні дані по м. Києву прогноз показників здійснюється таким чином:

обчислюється кількість туристів за існуючої матеріально-технічної бази та інфраструктури туризму, а також додаткова кількість туристів за рахунок модернізації існуючих і введення в дію нових об’єктів туризму;

визначається середня вартість одного обслугованого туриста;

розраховується обсяг наданих турпослуг (Vді), враховуючи кількість туристів (Кті) та середню вартість одного обслугованого туриста (Ві) на і-й поточний рік за формулою:

Стратегія розвитку рекреаційних зон туристичного призначення,

де 1000 – коефіцієнт переводу загального обсягу доходів у млн. грн.

обчислюються доходи від надання додаткових послуг інших галузей (транспорт, торгівля, зв’язок, заклади харчування та розваг тощо);

розраховується обсяг доходів (Vзі), надходження до бюджету (Пбі) та витрати туристських підприємств на обслуговування туристів (Zі);

розраховується прибуток на і-й поточний рік (Рі):

Рі = Vзі – Пбі – Zі;

розраховується чистий грошовий потік коштів (Гпчі), тобто чистий прибуток (cash flow), як різниця між загальним обсягом доходів та витратами туристських підприємств на обслуговування туристів і обсягом кредитних, інвестиційних та бюджетних коштів на розвиток туризму (Zкі) за формулою:

Гпчі = Vзі – Zі – Zкі

Даний показник дозволяє отримати найбільш узагальнену характеристику результату вкладення коштів у розвиток туризму в м. Києві.

Якщо чистий грошовий потік за увесь період фінансування < 0, то дане вкладення коштів є недоцільним;

обчислюється норма прибутку від вкладення коштів на кожний і-й рік фінансування (Нпі), тобто обчислюється ефективність вкладення коштів з урахуванням чистого грошового потоку коштів (Гпчі), осбіг кредитних, інвестиційних та бюджетних коштів на розвиток туризму та витрат туристських підприємств на обслуговування туристів за формулою:

Нпі = Стратегія розвитку рекреаційних зон туристичного призначення;

розраховується термін окупності вкладення коштів (То) з урахуванням середньої норми прибутку (Нпс) за всі роки фінансування за формулою:

Стратегія розвитку рекреаційних зон туристичного призначення,

де

Стратегія розвитку рекреаційних зон туристичного призначення

Цей показник дозволяє визначити термін, по завершенню якого будуть повернуті кошти [4]. В результаті виконання обчислень отримані прогнозні показники ефективності розвитку туризму в м. Києві (див. додаток 2).

Прогноз показників дає можливість вивчити динаміку отримання загальних обсягів доходів, загальних витрат і чистого грошового потоку на аналізований період (див. рис. 3.4).

Стратегія розвитку рекреаційних зон туристичного призначення

Рис. 3.4 Прогноз динаміки доходів, витрат і чистого грошового потоку від надання туристських послуг по м. Києву

Аналіз проведених розрахунків показує, що за період реалізації заходів по розвитку туризму м. Києва до 2010 року загальний обсяг доходів і чистого грошового потоку становитиме відповідно 9208,5 млн. грн. і 1532,2 млн. грн., а загальні витрати з урахуванням капітальних вкладень складатимуть 7676,3 млн. грн.. Це забезпечує достатній рівень норми прибутку (середнє значення – 19%) та термін окупності вкладених кредитних, інвестиційних і бюджетних коштів (5,4 роки).

3.2 Пропозиції щодо стратегії нових рекреаційних зон туристичного призначення в м. Києві


Туристсько-рекреаційна діяльність як масове соціально-економічне явище світового масштабу перетворюється у важливий стимул регіонального розвитку. Досвід останніх років свідчить про те, що в умовах всезагальної стагнації галузей матеріального виробництва рекреація і туризм залишаються високорентабельними галузями, які функціонують стабільно і ефективно.

Масштаби та результативність розвитку туристсько-рекреаційного комплексу регіону залежить від раціонального поєднання господарської автономності, самоуправління господарських структур з координуючою управлінською діяльністю на державному і регіональному рівнях. У цьому контексті галузь може стати своєрідним „полюсом росту” у господарстві регіону, джерелом наповнення місцевого бюджету, стимулом розвитку соціальної та ринкової інфраструктури, потенційним об’єктом іноземного інвестування та засобом досягнення реальних структурних зрушень в економіці регіону.

Враховуючи вплив рекреаційного фактору на майбутній економічний профіль столиці, зазначимо, що з економічної точки зору функціонування даної галузі прискорюватиме розвиток інших галузей господарства, розширятиме сферу докладання праці. Рекреація і туризм справляють суттєвий вплив на структуру балансу грошових доходів і витрат населення, стимулюють притік у регіон іноземної валюти.

Важко переоцінити роль рекреаційної діяльності для подальшого розвитку туризму в столиці у реалізації сучасної соціальної парадигми економічного розвитку, кінцевою метою якої є поліпшення умов життєдіяльності людини, задоволення її матеріальних і духовних потреб.

Для забезпечення раціонального використання рекреаційних ресурсів м. Києва та його приміської зони ми пропонуємо провести такий комплекс природоохоронних та екологічних заходів:

проводити та постійно актуалізувати комплексну оцінку рекреаційного фонду Київської агломерації з визначенням тієї його частини, яка може підлягати сертифікації за міжнародними вимогами і використовується для вітчизняного та іноземного туризму;

визначити території земель історико-культурного призначення, цінних джерел мінеральних вод, тропи озер та покладів лікувальних грязей, цінних ландшафтів, інші цінні природні території та об’єкти (встановлювати та забезпечувати відповідний режими їхнього використання);

створювати округи санітарної охорони в межах приміських київських курортів для забезпечення збереження курортологічних ресурсів, їхньої охорони від забруднення, пошкодження та передчасного виснаження;

розширювати систему приміських природоохоронних територій з подвійною функцією: як легенів міста та зон короткочасного відпочинку;

враховувати вимоги та умови щодо розвитку і охорони рекреаційних ресурсів під час планування і забудови м. Києва та населених пунктів приміської зони;

раціонально використовувати природно-ландшафтні комплекси м. Києва та його приміських територій, проводити роботи щодо їхнього збереження та відтворення.

Успіх справи туризму передбачає вирішення конфлікту між необхідністю для людини незабрудненого повітря, води, незайманого ландшафту і посяганням на їх чистоту й первинність з боку підприємств і самих людей. Отже розвиток туризму залежить від стану довкілля та ефективності природоохоронної діяльності.

На нашу думку, екологічний туризм повинен ґрунтуватися на таких засадах:

мінімізація негативного впливу туристів на природне середовище та на його компоненти при максимальному рекреаційному використанні;

гармонійне поєднання людини, природного середовища та рекреаційної інфраструктури;

відвідування рекреаційних природно-заповідних територій та об’єктів;

науково-пізнавальне освоєння природного (біотичного, ландшафтного, пейзажного) різноманіття і гуманістичного потенціалу рекреаційних територій;

гарантія довготривалого збереження природних та культурних ресурсів рекреаційних територій.

До основних завдань розвитку екотуризму на рекреаційних природно-заповідних територіях м. Києва, на нашу думку, належить:

законодавче і нормативно-правове оформлення екотуристичної діяльності, що проводиться в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) України;

розробка механізму надання платних рекреаційних (туристичних) послуг, встановлення нормативів плати і розмірів платежів за надання таких послуг, створення на засадах самозабезпечення, самофінансування та самоокупності госпрозрахункових рекреаційних структурних підрозділів ПЗФ України;

фінансове та організаційне забезпечення відповідно до світових зразків соціальною та рекреаційно-господарською (сервісною) інфраструктурою природно-заповідних територій та об’єктів, використовуваних для цілей туризму;

розробка та облаштування науково-пізнавальних туристських маршрутів та екологічних освітньо-пізнавальних екскурсійних стежок відповідно до параметрів внутрішнього та зовнішнього пейзажного різноманіття природних ландшафтів;

обґрунтування і механізм визначення допустимих величин рекреаційних навантажень на ландшафтні комплекси природно-заповідних територій, використовуваних у цілях відпочинку, туризму і лікування;

інвентаризація та кількісно-якісна оцінка наявних на природно-заповідних територіях рекреаційних природних (бальнеологічні, кліматичні, лісові, пейзажні) та історико-культурних (музеї, пам’ятки архітектури, фортифікаційні споруди) ресурсів;

формування у туристів і відпочиваючих інтелектуально-гуманістичного світобачення та патріотичного ставлення до природної і культурної спадщини своєї країни.

Розвиток екологічного туризму може відбуватися при активній співпраці з рекреаційними природно-заповідними установами, оскільки одним з видів використання територій та об’єктів ПЗФ України відповідно до ст.9 до Закону України „Про природно-заповідний фонд України” за умови дотримання природоохоронного режиму, встановленого цим законом та іншими актами законодавства України, є використання їх в оздоровчих та інших рекреаційних цілях. Матеріальною основою такої співпраці може стати економічний механізм раціонального та екологічно збалансованого використання природного та історико-культурного ресурсного потенціалу ПЗФ м. Києва.

Туризм для Києва представляє собою сферу економіки, яка дозволяє при відносно невеликих капіталовкладеннях забезпечити економічно рентабельне використання місцевих ресурсів – історико-культурної спадщини, традицій, природи. Тому для умов Києва доцільним є вибір туристського розвитку міста в якості пріоритетного напрямку по відношенню до його промислового розвитку.

Сьогодні Київ – це розвинене європейське місто з легендарним минулим. До столиці України звідусіль їдуть люди, щоб побачити всесвітньо відомі пам’ятки: Софійський собор, Андріївську церкву, Києво-Печерську лавру, відвідати Києво-Могилянську академію – найдавніший університет Східної Європи; місця, пов’язані з діяльністю Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Івана Мазепи; здійснити мандрівки Подолом, Китаєвим, Пироговим, Феофанією.

Впровадження нових інформаційних технологій в туристську сферу – необхідна передумова не тільки її розвитку та створення нових місць туристичного призначення, але й нормального існування та реалізації туристичного продукту. Туристський продукт розробляється, пропонується, замовляється, продається в вигляді інформації, тобто купуються права на туристські послуги. При цьому важливим є об’єктивність інформації, легкість доступу і оперативність її отримання, повнота, наочність, можливість інтерактивного оформлення замовлень і оплати послуг.

Сучасні інформаційні мережі та системи дозволяють ефективно реалізовувати такі функціональні напрямки діяльності в сфері туризму і гостинності:

довідкова діяльність;

реклама туристичних можливостей;

маркетинг послуг і тур продукту;

замовлення і продаж тур продукту і послуг;

моніторинг, аналіз та планування туристичної діяльності;

розробка турпродукту;

автоматизація роботи суб’єктів туристичної діяльності.

Перші п’ять напрямків можуть бути ефективно реалізовані з використанням глобальних інформаційних мереж (дистриб’юторних мереж, мережі Інтернет) та технологій електронного маркетингу. На поточний момент в світі більше ніж 90% туристських продуктів і послуг можна замовити та придбати в режимі он-лайн (інтерактивному діалоговому режимі) через агентів або безпосередньо самими споживачами. Біля 30% туристських послуг (номери в готелях, тури подорожей, екскурсії, квитки на культурно-розважальні заходи тощо) і більше 50% квитків на пасажирські перевезення продаються через глобальні мережі [13, c.159]. І технології електронного маркетингу розповсюджуються стрімкими темпами. До того ж впровадження нових інформаційних технологій не потребує дуже великих інвестицій, котрі необхідні для капітального будівництва, промисловості, транспорту.

За даними ТІА (Travel Industry Association) у 2000 р. більше 59 млн. американців використовували мережу Інтернет для планування та замовлення подорожей або отримання довідкової інформації про ціни і розклад руху транспортних засобів, що на 400% більше ніж у попередні три роки. З цієї групи 25 млн. фактично купили турпослуги у 2000 р. (збільшення на 382% в порівнянні з 1997 р.)

В країнах розвиненого туристичного бізнесу практично вся туристична, довідкова і рекламна інформація представлена на серверах і сайтах в мережі Інтернет з реалізацією можливостей контекстного та варіантного пошуку, бронювання та купівлі. Практично всі країни (крім аматорських) мають високий рівень актуалізації, тобто інформація постійно поновлюється, а дані по замовленню послуг поновлюються в реальному часі. По всіх країнах присутні сайти таких категорій:

національні туристичні портали;

державні та приватні пошукові туристичні і довідкові сервери;

регіональні та міські (муніципальні) туристичні і довідкові сервери;

сайти асоціацій та громадських організацій сфери туризму і гостинності;

спеціалізовані довідкові сервери та сайти (регіональна і міська інформація, транспорт, історія, культура, дозвілля, харчування тощо);

сайти об’єктів надання послуг (готелі, пансіонати, ресторани тощо);

агентські сервери і сайти пошуку та замовлення послуг;

сайти туроператорів і агенцій

Практично всі реально працюючі сервери і сайти представлені в найбільших міжнародних пошукових серверах Yahoo та Google, мають можливості замовлення або посилання автоматичного виходу на засоби замовлення. Кожен суб’єкт туристичної діяльності має можливості представлення своєї бази продуктів і послуг в глобальних дистриб’юторних мережах або безпосереднім підключенням, або через спеціалізовані представницькі (світчінгові) організації.

В Україні впровадження нових інформаційних технологій значно відстає від рівня розвинутих країн світу ( а саме ці країни є найбільшими замовниками туристських послуг), а також від рівня країн Східної Європи, Азії і навіть Росії. Поки що не більше половини туристських фірм ефективно використовує електронну пошту. А кількість тур фірм, що використовують глобальні мережі для пропозицій, замовлення та продажу послуг, не більше 10%. Серед готелів, пансіонатів, санаторіїв, закладів харчування ці показники значно гірші. Тільки послуги бронювання авіаквитків, особливо на міжнародні рейси та рейси провідних зарубіжних авіакомпаній, автоматизовані на рівні, близькому до сучасного, але рівень функцій оплати замовлень далекий від сучасного [13, c.211].

На провідному українському пошуковому сервері UAportal є більш ніж 600 посилань на сервери і сайти, пов’язані з туризмом, приблизно 120 по Києву. Це непогані кількісні показники, але якість та ефективність сайтів дуже низькі. Реально працює з них приблизно 20%. Функції замовлення (і то не повні) реалізовані не більше, ніж в 10% сайтів. Довідкові сервери та сайти працюють надто повільно, інформація, що представлена на них, недостатньо повна і актуалізована. На міжнародних пошукових серверах Yahoo та Google представлено тільки біля 40 сайтів. Тобто іноземні замовники українські, і в тому числі київські, туристські ресурси практично „не бачать”. У суб’єктів туристичної діяльності практично відсутні бази даних, доступні з зовнішніх мереж для їх замовлення. В Україні нема жодної представницької організації для підключення до глобальних дистриб’юторних мереж, а зарубіжні вимагають дуже значних комісійних виплат. За цих обставин київські тур оператори і готелі представлені в глобальних дистриб’юторних системах (Amadeus, Galileo) в незначній кількості (4-5 організацій). Це дуже низькі показники, якщо врахувати, що кожна з цих систем забезпечує бронювання більш ніж в 50 000 готелів по всьому світу [17, c.27].

Таким чином, ґрунтуючись на наведеній вище інформації можна запропонувати наступні основні напрямки розвитку інформаційних технологій в туристській сфері:

Інформаційна інфраструктура. Охоплює канали зв’язку (з глобальними інформаційними мережами, в першу чергу з мережею Інтернет; телефонного, мобільного телефонного, відео телефонного; кабельного і супутникового телебачення), комунікаційне обладнання (маршрутизатори, комутатори, концентратори), корпоративні та локальні інформаційні мережі, сервери мереж і баз даних.

Бази даних туристського профілю. Охоплюють інформацію про організації, що надають туристські послуги і дані по всім видам туристських послуг – туристські тури; індивідуальні і колективні туристичні послуги; історичні і культурні об’єкти та можливості їх відвідування; готелі, пансіонати і санаторії та можливості їх замовлення; відпочинок і розваги та можливості їх здійснення; транспортні об’єкти та можливість замовлення квитків і транспортних засобів; соціально-економічні, географічні, кліматичні відомості тощо.

Сайти і портали туристичного профілю в мережі Інтернет. Забезпечують пошук і доступ до різнопланової інформації про туристські об’єкти та послуги з можливостями вибору і замовлення потрібних послуг.

Електронний маркетинг. Забезпечує пошук, замовлення (бронювання), оформлення і оплату туристських послуг з використанням засобів глобальних дистриб’юторних систем, мережі Інтернет, електронної пошти та інших мереж загального користування.

Рекламна діяльність. Охоплює інформаційну діяльність, пов’язану з розповсюдженням серед замовників (і потенційних замовників) туристських послуг достатньої і об’єктивної інформації в вигляді, який сприяє залученню до замовлення цих послуг.

Автоматизація діяльності туристських організацій. Забезпечує автоматизовану розробку і планування маршрутів та турів з забезпеченням відповідних послуг, бухгалтерський облік і фінансові розрахунки, менеджмент, планування маркетингової діяльності, обробку статистичних даних.

Автоматизація управління діяльності сфери туризму. Забезпечує програмно-інформаційну підтримку обліку, контролю, аналізу і планвання діяльності.

Інформаційні технології в туристській галузі доцільно впроваджувати і розвивати на двох рівнях за узгодженими між собою планами:

на державному (галузевому, муніципальному) рівні;

на рівні підприємств і організацій туристського и готельного бізнесу.

На муніципальному рівні повинні вирішуватись загальні проблеми, які неспроможні вирішити підприємства і організації туристського і готельного бізнесу без централізованого узгодження дій і державної (в тому числі фінансової) підтримки.

На рівні підприємств і організацій туристського і готельного бізнесу необхідно створити власні інформаційні системи які мають доступ до відповідних ресурсів.

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок про необхідність реалізації довгострокової міської підпрограми розвитку інформаційно-аналітичних технологій, як невід’ємної частини програми розвитку туризму в м. Києві. В програмно плані заходи можна поділити на три групи:

розвиток інформаційної інфраструктури (організація зовнішніх каналів зв’язку, представницької діяльності, підключення до глобальних дистриб’юторних мереж, туристичних і довідникових серверів та порталів);

впровадження автоматизованих інформаційно-аналітичних систем і технологій (автоматизація моніторингу, аналізу і планування туристичної діяльності, організація мережних баз даних і довідникових систем електронного маркетингу і бронювання послуг; автоматизованих систем управління);

інформаційно-рекламна діяльність (в глобальних інформаційних мережах, на міжнародних серверах і поталах).

ВИСНОВКИ


Базуючись на проведеному дослідженню можна зробити висновок, що включення в світовий туристський процес, розбудова індустрії туризму та діяльність суб’єктів туристичного ринку потребує наукового обґрунтування напрямків розвитку на основі узагальнення світових тенденцій та їх конкретно-наукового осмислення для забезпечення відповідального, доступного та сталого розвитку національного туризму, зокрема створення та розвитку вітчизняного туристичного продукту.

Як соціально детерміноване явище, туризм потребує наукового осягнення та теоретичного осмислення, в межах якого сполучаються різноманітні дослідження як соціального явища. Створення туристських послуг і товарів та їх реалізація є справою великої кількості галузей, підприємств, організацій, що спеціалізуються на виробництві та наданні певних послуг.

З метою сприяння розвитку туризму та створення нових місць туристичного призначення в

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: