Xreferat.com » Рефераты по финансовым наукам » Управління фінансами

Управління фінансами

державою (резервні фонди в бюджетах різних рівнів).

Формування великих фінансових резервів у руках суб'єктів господарювання малоефективне з економічної точки зору. Більш доцільним є формування резервів бюджетним методом і методом страхування, тому що тут досягається більш висока оборотність резервуємих засобів


1.2 Законодавча база в процесі управління


Акти державного управління мають ряд властивостей та ознак, що дозволяють класифікувати їх за багатьма різними критеріями: за юридичними властивостями; за органами, що їх видають; за порядком їх видання; за формою; за часом та територією дії тощо. Найбільш важливе значення має класифікація за юридичними властивостями та за органами, що видають акти.

За юридичними властивостями акти державного управління поділяються на два види: нормативні та індивідуальні акти. Подібний поділ актів зумовлений правотворчою та правозастосовною формами управлінської діяльності.

Нормативні акти державного управління містять у собі загальні правила поведінки, які регулюють однотипні явища, визначені види суспільних відносин. Вони розраховані у більшості випадків на тривалий час, їх дія, як правило, не вичерпується однократним застосуванням. Нормативний акт застосовується завжди, коли який-небудь суб’єкт вступає до сфери відносин, що регулюються цим актом. Характерною ознакою нормативного акту є відсутність у ньому конкретно-визначеного суб’єкта.

Індивідуальні акти державного управління - акти застосування норм права до конкретних фактів, випадків. Вони встановлюють, змінюють чи припиняють конкретні адміністративно-правові відносини, завжди адресовані певним суб’єктам конкретних відносин Розглядаючи співвідношення нормативних та індивідуальних актів, треба мати на увазі, що фактично велика кількість актів державного управління містить одночасно норми права і конкретні індивідуальні приписи. Подібні акти, є за своєю природою змішаними

Розглянемо класифікацію актів державного управління за органами, що їх видають та порядок оприлюднення та набуття чинності цих актів. Це - акти, що видаються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, центральними та місцевими органами виконавчої влади.

1. Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України (ст.106 Конституції України). Згідно ст.4 розділу XV Перехідні положення

Фінанси регулюють такі закони : бюджетний кодекс, закон "Про бюджет" Закон "Про оподаткування"


1.3 Співпраця міністерства фінансів з міжнародними фінансовими організаціями


На сьогодні співробітництво України з Групою Світового банку - кредитна установа, головна мета якої полягає у наданні допомоги країнам для їх інтеграції у світову економіку та сприянню тривалому економічному зростанню і зниженню рівня бідності у країнах, що розвиваються. До структури Світового банку входять Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Міжнародна асоціація розвитку (МАР) і Багатостороннє агентство гарантій та інвестицій (БАГІ).

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР).

Головною установою Світового банку є Міжнародний банк реконструкції та розвитку, що був створений у 1944 році. Це одна з найбільших і найвпливовіших у світі міжнародних фінансово-кредитних установ.

Згідно зі статей Угоди метою банку є:

o сприяння реконструкції і розвиткові територій його членів шляхом інвестування капіталу для відродження економік, зруйнованих війною;

o сприяння інвестуванню іноземного капіталу шляхом гарантування або участі у позиках та інших інвестиціях, що здійснюються іноземними інвесторами;

o сприяння довгостроковому збалансованому зростанню міжнародної торгівлі та підтримки рівності і збалансованості у розрахункових балансах шляхом заохочення міжнародного інвестування у розвиток виробничих ресурсів своїх членів.

Членство у МБРР є відкритим для всіх членів МВФ.

Україна вступила до МБРР 3 вересня 1992 року відповідно до Закону України від 3 червня 1992 року №2402-XII "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції і розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій".

Міжнародна фінансова корпорація (МФК).

Міжнародна фінансова корпорація поряд з МБРР входить до групи Світового банку. Ця міжнародна організація була створена 1956 року з ініціативи США.

Корпорація має на меті сприяти економічному розвиткові шляхом підтримки зростання продуктивності приватного підприємництва у країнах-членах корпорації, передусім у найменш розвинених регіонах, що доповнює діяльність МБРР. У співпраці з приватними інвесторами корпорація допомагає фінансувати створення, вдосконалення і розширення приватних підприємств з високою продуктивністю, що сприятиме розвиткові країн-членів корпорації завдяки капіталовкладенням без гарантій їх погашення відповідними урядами.

Членами корпорації можуть бути лише члени МБРР.

МФК за організаційною структурою і методами управління побудована аналогічно до МБРР.

МФК має Раду керуючих, Раду директорів, голову Ради директорів, президента і персонал для виконання зобов’язань корпорації.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР)

Міжнародна асоціація розвитку була створена як філія МБРР у 1960 році.

Метою асоціації є підтримка економічного розвитку, збільшення продуктивності і життєвих стандартів життя у менш розвинутих країнах світу, що є членами асоціації, в особливості запровадження фінансування для задоволення важливих потреб їх розвитку на сприятливіших умовах для балансу платежів, ніж надаються звичайними кредитами і таким чином продовження завдання розвитку МБРР та підтримки його діяльності.

Для досягнення поставленої мети МАР надає безпроцентні кредити на 35-40 років. Погашення кредитів починається з 11-го року після початку їх використання. МАР стягує 0,75% комісійних.

Членами асоціації можуть бути лише члени МБРР.

МАР за організаційною структурою та методами управління побудована аналогічно до МБРР.

Асоціація має Раду керуючих, виконавчих директорів, президента і персонал, необхідний для виконання визначених зобов’язань.

Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій (БАГІ)

Країни-члени Світового банку створили у 1988 році Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій, що страхує капіталовкладення від політичного ризику, на випадок експропріації, війни, зриву контрактів, інших форс-мажорних обставин.

Головним завданням БАГІ є стимулювання потоку інвестицій на виробничі цілі між країнами –членами та особливо в країни, що розвиваються, доповнюючи таким чином діяльність МБРР, МФК та інших міжнародних фінансових організацій.

Членами БАГІ можуть бути лише члени МБРР.

БАГІ за організаційною структурою і методами управління побудована аналогічно до МБРР.

Агентство має Раду керуючих, Раду директорів, президента і персонал для виконання зобов’язань БАГІ.

Світовим банком здійснюється в рамках прийнятої банком в жовтні 2003 року Стратегії в питаннях допомоги Україні на період 2004-2007 роки. [11]

Нова стратегія Світового банку допомоги Україні базується на пріоритетах України, зокрема, щодо забезпечення стійкого економічного зростання, подолання бідності та становлення середнього класу, сприяння людському розвитку, захист навколишнього середовища, поступова інтеграція у світову економічну та фінансову системи, зменшення регіональних дисбалансів, подальший прогрес на шляху прозорості, підзвітності та відповідальності уряду.

Стратегія передбачає широку програму кредитної та дослідницької діяльності. Протягом реалізації нової стратегії загальний обсяг запозичень від Світового банку в рамках, передбачених базовим сценарієм кредитування, складатиме від 1,8 до 2,4 млрд. дол. США.

Ключову роль в стратегії відіграє "Програмна системна позика" (ПСП). Проект Програмної системної позики - найбільш комплексний проект за період співробітництва України і банку, який включив у себе заходи щодо реформування ключових секторів економіки України.

Метою проекту є підтримка конкретних результатів, які було досягнуто в рамках програми структурних реформ уряду України, у п’яти тематичних напрямках: посилення фінансової дисципліни, державна регуляторна політика, права власності, підзвітність державного сектору, управління соціальними та екологічними ризиками. В 2001 році здійснено перший етап проекту "Програмна системна позика", за яким Україна отримала позику на суму 250 млн. дол. США.

Нині триває реалізація другого етапу ПСП. На переговорах в липні 2003 року українська сторона досягла домовленості з банком щодо виділення коштів ПСП-2 позики двома траншами (перший транш - 75 мільйонів доларів США та другий транш – 175 мільйонів доларів США). В минулому році Україна виконала умови, необхідні для надання коштів першого траншу за "Програмною системною позикою –2". 19 грудня 2003 року угода про позику набула чинності та були отримані кошти в розмірі 75 млн. доларів США. Україна вже виконала ряд умов, необхідних для отримання коштів другого траншу: ліквідовано бюджетну заборгованість з соціальних виплат, створено правову базу для реєстрації та виконання забезпечених угод (для рухомого та нерухомого майна), створено автоматизовану систему виконання бюджету АС „Казна", яку впроваджено в усіх обласних управліннях Держказначейства, зменшено податкові пільги та вилучення для різних галузей економіки, ухвалено Закон України „Про загальнообов’язкове держане пенсійне страхування". Стратегія допомоги Україні передбачає впровадження банком інвестиційних проектів. Характерною рисою стратегії допомоги Україні є її соціальна спрямованість. Увагу зміщено з питань розвитку окремих галузей економіки на вирішення соціальних проблем, що існують в Україні, зокрема, це підтримка охорони здоров’я, боротьба з епідеміями, розвиток місцевих громад, скорочення бідності, вирішення соціальних проблем, пов’язаних з реструктуризацією вугільної галузі.

На завершальній стадії впровадження знаходиться проект „Розвиток системи казначейства", (загальна сума проекту 16,4 млн. дол. США, використано станом на 01.11.2004 року 15,71 млн. дол. США). Проект, метою якого було створення розвинутої комп’ютеризованої казначейської системи як ефективного інструменту виконання державного бюджету та управління державними коштами, став найбільш успішним та результативним, який визнається Всесвітнім банком та Міжнародним валютним фондом.

В результаті впровадження проекту було створено трирівневу систему казначейства, що складається з центрального апарату Державного казначейства України (ДКУ), 27 обласних управлінь Держказначейства (УДК), 633 районних відділень Держказначейства та запроваджено структуру Бюджетної класифікації у відповідності до вимог Статистики державних фінансів (GFS). Система Держказначейства стала місцем зберігання інформації про всі початкові бюджетні призначення, про будь-які зміни до них, що відбувалися протягом року, та платежі за витратами. Починаючи з 2001 фінансового року, було започатковано основи реєстрації та контролю зобов’язань. Впровадження автоматизованої системи обліку виконання бюджетів "КАЗНА", розробка якої фінансується за рахунок коштів позики, знаходиться на завершальній стадії. Нині зазначене програмне забезпечення розгорнуте у всіх обласних управліннях, а в 24 з них і в мм. Києві та Севастополі повністю впроваджене та експлуатується.

Важливу роль для економіки держави має проект „Модернізація податкової служби" (сума позики 40,0 млн. дол. США), який зараз на стадії реалізації. Основними завданнями впровадження зазначеного проекту є:

забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків;

забезпечення повного і своєчасного надходження податків і зборів до бюджету;

підвищення довіри суспільства України шляхом забезпечення прозорості, компетентності та об’єктивності податкової служби;

повна комп’ютеризація та автоматизація всіх процесів адміністрування податків.

Соціально-економічний ефект, який очікується від впровадження проекту „Модернізація податкової служби":

збільшення надходжень до бюджету внаслідок підвищення рівня добровільної сплати податків та стабільного розвитку підприємництва;

послідовне розширення бази оподаткування через удосконалення законодавства та процесів адміністрування податків;

„клієнтоорієнтована податкова служба";

скорочення витрат на адміністрування податків;

покращення інвестиційного клімату через поліпшення умов податкового обслуговування;

приведення діяльності Державної податкової служби України у відповідність з кращими світовими стандартами і підготовка до інтеграції України з Європейським союзом.

У соціальному секторі України реалізуються важливі для України інституціональні проекти, серед яких :

проект "Фонд соціальних інвестицій", сума позики 50,21 млн. дол. США; проект "Контроль за туберкульозом та ВІЛ/СНІДом в Україні", сума позики 60,0 млн. дол. США;

Найбільшими за обсягом інвестиційними проектами, які впроваджуються на території України, є:

проект "Реабілітація та розширення централізованого теплопостачання м. Києва", сума позики 200,0 млн. дол. США.

проект "Енергозбереження в адміністративних та громадських будівлях м. Києва", сума позики 18,29 млн. дол. США

проект "Водопостачання та каналізація м. Львів", сума позики 24,25 млн. дол. США. Проект "Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру", сума позики 195,13 млн. дол. США.

В рамках співробітництва нашої країни та МБРР за період з 1993 по 2004 роки Україна і банк уклали угоди про надання позик для впровадження 28 системних та інвестиційних проектів банку на загальну суму 3 521,38 млн. дол. США і 7,67 млн. євро.[12]

2 АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ОСНОВНИХ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ


2.1 Аналіз фінансових макроекономічних показників і їх вплив


У 2000-2007 роках зростання української економіки постійно перевищувало очікування експертів, відзначають аналітики світового банку. Середні темпи приросту ВВП склали 7,5%, а дохід на душу населення, розрахований за методом Атласу, виріс з $700 в 2000 році до $1940 у 2006 році.

Проаналізуємо основні макроекономічні показники:


Таблиця 2.1 - Динаміка макроекономічних індикаторів за 2000-2005 роки (%)

Показник 2000 2001 2002 2003 2004 січень-липень 2005
Темпи приросту реального ВВП 5,9 9,2 5,2 9,6 12,1 3,7
Приріст продукції промисловості 13,2 14,2 7,0 15,8 12,5 3,5*
Приріст сільськогосподарського виробництва 9,8 10,2 1,2 -11,0 19,9 6,9
Темпи приросту інвестицій в основний капітал 14,4 20,8 8,9 31,3 28,0 8,5**
Реальні наявні доходи населення 4,1 10,0 18,0 9,1 16,5 25,8
Експорт товарів та послуг 18,8 9,7 11,1 24,1 39,0 9,3**
Баланс зведеного бюджету (% до ВВП) 0,6 -0,3 0,7 -0,2 -3,4 1,4
Рівень інфляції, грудень до грудня 25,8 6,1 -0,6 8,2 12,3 6,7****
Рівень безробіття (економічно активного населення у віці 15-70 р., за методологією МОП),% 11,6*** 10,9*** 9,6*** 9,1 8,6 8,7******

Основні показники економічного і соціального стану України 2007 рік (у фактичних цінах)

Дані НБУ

Показники 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12
Валовий внутрішній продукт, млрд. грн. 44,108 87,392 13,3108 18,0617 232,509 294,496 354,152 419,522 490,120 561,112 630,019


Темпи зростання до відповідного періоду попереднього року, %
у порівнянних цінах 0,1093 0,1086 0,108 0,1079 0,1079 0,1079 0,108 0,1075 0,1073 0,1073 0,1072 0,1073
Обсяг промислової продукції
Темпи зростання до відповідного періоду попереднього року, %
у порівнянних цінах 0,1158 0,1134 0,1125 0,1125 0,1121 0,1118 0,1112 0,1109 0,1107 0,1110 0,1107 0,1102
Обсяг продукції сільського господарства, млрд. грн. 2,440 4,850 7,440 11,800 17,129 22,500 48,400 66500 77,250 87,010 97,483 109,850
Темпи зростання до відповідного періоду попереднього року, %
у порівнянних цінах 0,1069 0,1056 0,1050 0,1034 0,1024 0,1063 0,1055 966 0,0949 0,0943 0,0943 0,0944
Івестиції в основний капітал (капітальні вкладення), млрд. грн.



25,3043



60,0259



102,1254




Темпи зростання до відповідного періоду попереднього року, %
у порівнянних цінах



0,1322



0,1322



0,1285




Загальний обсяг роздрібного товарообороту, млрд грн. 9,929 20,041 32,650 45,798 58,857 72,218 88,641 104,206 119,549 137,748 154,688 175,123
Темпи зростання до відповідного періоду попереднього року, %
у порівнянних цінах 0,1255 0,1262 0,1256 0,1262 0,1261 0,1261 0,1283 0,1284 0,1283 0,1286 0,1291 0,1293
Обсяг реалізованих послуг, млрд. грн. 9,132 18,403 28,835 38,767 49,261 60,571 72,526 84,924 97,317 110,268 123,324 137,115
Темпи зростання до відповідного періоду попереднього року, %
у порівняних цінах 0,1134 0,1128 0,112 0,1111 0,1105 0,1098 0,1102 0,1108 0,111 0,1122 0,1134 0,1141
Фінансові результати підприємств та організацій від звичайної діяльності до оподаткування, млрд грн. 0,005719 0,010801 0,017120 0,024492 0,031223 0,040695 0,049056 60,904 0,94618 0,102618 0,110301 0,121,435
Темпи зростання до відповідного періоду попереднього року, %
у фактичних цінах 0,203 0,2316 0,206 0,193.6 0,1708 0,1526 0,1511 0,1538 0,1891 0,1824 0,1758 0,1593
Питома вага збиткових підприємств, % 0,0344 0,0349 0,0385 36.8 0,0354 0,036 0,0349 0,0338 0,034 0,0334 0,0331 0,0289
Середньомісячна номінальна заробітна плата працівників, млрд. грн. 1,1120 1,1420 1,2297 1,2243 1,2766 1,3683 1,4240 1,3980 1,4260 1,4752 1,4847 1,6747
Темпи зростання до попереднього періоду, %
до середньомісячної номінальної зарплати за попередній рік 0,1068 0,1097 0,1181 0,1175 0,1226 0,1314 0,136.4 0,1342 0,136.9 0,1416 0,1426 0,160.8
до попереднього місяця 0,087.1 0,102.7 0,1077 0,0996 0,1043 0,1072 0,1039 0,098.4 0,1020 0,1035 0,1006 0,1128
до грудня попереднього року 0,0871 0,0 894 0,0963 0, 0 958 0, 9696 0,01071 0,1113 0,1095 0,1117 0,1155 0,1163 0,1311
Індекс реальної середньомісячної заробітної плати працівників, %
до попереднього місяця 0,0857 0,102 0,1073 0,996 0,1035 0,1048 0,1023 0,0983 0,0997 0,1004 0,0985 0,1105
до грудня попереднього року 0,0857 0,874 0,0938 0,0934 0,0967 0,1013 0,1037 0,1014 0,1011 0,1015 0,100 0,1103
Доходи населення, млрд. грн. 35,294 74,899 116,852 162,882 208,939 260,249 316,506 373,434 432,638 491,159 551,817 625,868
Темпи зростання до відповідного періоду попереднього року, % 0,1277 0,1271 0,1246 0,1255 0,125.9 0,126.2 0,127.3 0,127.8 0,1284 0,1291 0,1299 0,1306
Витрати та заощадження населення, млрд. грн. 35,294 74,899 116,852 162,882 208,939 260,249 316,506 373,434 432,638 491,159 551,817 625,868
Темпи зростання до відповідного періоду попереднього року, % 0,1277 0,1271 0,124.6 0,125.5 0,1259 0,1262 0,1273 0,1278 0,1284 0,1291 0,1299 0,1306
Індекс споживчих цін, %
до попереднього місяця 0,1005 0,1006 0,1002 0,100 0,1006 0,1022 0,1014 0,1006 0,1022 0,1029 0,1022 0,1021
до грудня попереднього року 0,1005 0,1011 0,1013 0,1013 0,1019 0,1042 0,1056 0,1062 0,1086 0,1117 0,1142 0,1166
Індекс цін виробників промислової продукції, %
до попереднього місяця 0,1023 0,1011 0,1016 0,1021 0,1023 0,1011 0,1017 0,1014 0,1011 0,1022 0,101 0,1032
до грудня попереднього року 0,1023 0,1034 0,1051 0,1073 0,1098 0,111 0,1129 0,1145 0,1158 0,1183 0,1195 0,1233
Рівень безробіття (на кінець періоду), % 2.8 2.9 2.8 2.6 2.4 2.3 2.2 2.1 2.1 2.0 2.1 2.3
Експорт товарів та послуг, млрд. доларів США



13,359



291,17



46,628




Темпи зростання до відповідного періоду, %



128.5



128.9



126.3




Імпорт товарів та послуг, млрд. доларів США



15,062



31,847



50,005




Темпи зростання до відповідного періоду, %



130.6



131.9



130.6




Коефіцієнт обслуговування довгострокових кредитних та боргових зобов'язань, %



17.9



18.0



17.0




Міжнародні резерви, в місяцях імпорту майбутнього періоду



4.3



4.4



5.0




у % до ВВП:
Доходи Зведеного бюджету 0,028 0,0312 0,0333 0,0335 0,0338 0,0322 0,0317 0,0317 0,031 0,0303 0,031


Видатки Зведеного бюджету 0,0198 0,0241 0,0284 0,030 0,0302 0,0305 0,0303 0,0298 0,0297 0,0295 0,0299


Профіцит Зведеного бюджету 0,084 0,072 0,048 0,034 0,035 0,017 0,014 0,019 0,012 0,008 0,009


Сальдо поточного рахунку платіжного балансу



-5.0



-3.4



-2.2





Всі дані наведені наростаючим підсумком, крім даних по середньомісячній номінальній та реальній заробітній платі працівників.

За даними Держкомстату України, за винятком даних по експорту-імпорту товарів та послуг, сальдо поточного рахунку платіжного балансу, коефіцієнта обслуговування зовнішнього боргу, валових міжнародних резервів, розрахованих НБУ, та даних з чисельності, безробіттю, соціальних гарантіях, розрахованих Державним центром зайнятості та Мінпраці України.

Цьому сприяли два чинники. Фінансову стабілізацію та проведення економічних реформ у 2000 році ефективно підсилили бюджетні обмеження, які сприяли впевненості в умінні уряду здійснювати макроекономічне управління та довірі до фінансового сектора країни, створили правову й інституційну базу для ринкових транзакцій. А ослаблення валютного курсу після фінансової кризи 1998 року і наявність великих надмірних потужностей в українській промисловості створили умови для небувалого підвищення доходів від інвестування і підприємницької діяльності. Ці чинники допомогли переорієнтації системи стимулювання на формальні економічні відносини і відходу від рентноорієнтованої поведінки, що процвітала ще десятиліття тому. Таким чином, в Україні з'явився власний бренд капіталізму, що спирається на могутні вітчизняні фінансово-промислові групи, які з'явилися завдяки тісним і часто непрозорим зв'язкам із брокерами від політичної влади, які все частіше є рушійною силою економічного становлення й зростання.

Проте, хоча структурна перебудова й почалася, але залишається незавершеною. Сфера обслуговування виросла, а от питома вага сільського господарства у ВВП і зайнятості зменшилася. Промисловий сектор залишається великим, у нім переважають такі капіталомісткі галузі, як металургійна та хімічна промисловість. Однією з особливостей української економіки є розмір державного сектора. Його частка у ВВП складає понад 40% і видається завеликою для країни з рівнем доходів нижче за середні. Хоча Україна й досягла середнього показника регіону ЄСА (регіон Європи і Середньої Азії), проте за темпами економічної реформи вона продовжує відставати від вимог, задоволення яких є необхідним для вступу в ЄС. З 2000 року реформа в Україні просувається поступово і стабільно, але часті зміни урядів і відсутність чіткої зовнішньої мети є серйозними стримуючими чинниками. У зв'язку з цим важливою подією в 2007 році може стати вступ України у СОТ, зазначається в документі світового банку.

Називають експерти Всесвітнього банку і ще один істотний недолік: "Серед усіх країн з перехідною економікою Україна має найбільший неформальний сектор. За деякими оцінками, тіньова економіка України досягає приблизно 50% офіційного ВВП".

У звіті світовий банк також наголошується, що швидким зростанням українська економіка зобов'язана стрімкому скороченню масштабів бідності – останніми роками рівень бідності, за оцінкою експертів банку, істотно скоротився: з 31% в 2001 році до 8% в 2005 році.

Натомість, швидке збільшення соціальних стандартів, зокрема, пенсій привело до збільшення солідарної пенсійної системи до 14% ВВП в 2005 році – а це один із найбільших показників у світі. Крім того, значні соціальні трансферти фінансуються за рахунок високих податків на фонд заробітної плати, які важким тягарем лежать на бізнесі. Що стимулює приховування доходів і тим самим підриває довготривалу конкурентоспроможність України.

Ще однією дуже великою проблемою, що несе загрозу економіці Україн, світовий банк вважає демографічну кризу. Унаслідок високої смертності й низької народжуваності, Україна до 2025 року, за прогнозами, втратить 25% свого населення. Крім того, через низький вік виходу на пенсію, рівень зайнятості також залишається невисоким, навіть з урахуванням поліпшення ситуації на ринку праці останнім часом. У результаті, співвідношення непрацюючого населення України до того, що працює в 2005 році склало 44,6%. А оскільки в Україні спостерігається тенденція до старіння населення, то відповідно зростуть і загальні витрати на допомогу особам похилого віку, можливо, на 5,2% ВВП до 2020 року. Для поліпшення цього показника Україні – на думку експертів банку – слід підняти планку пенсійного віку, поліпшити перспективи зайнятості за рахунок професійної підготовки й перепідготовки для тих працівників, які не шукають собі роботи, і, можливо, відкрити свій ринок праці для мігрантів.

Світовий банк зробив наголос ще на двох важливих аспектах, які справляють негативний вплив на українську економіку. По-перше, джерела експортних надходжень зосереджені головним чином у важкій промисловості, зокрема в чорній металургії, що робить українську економіку особливо чутливою до зміни умов торгівлі, зокрема, в металургійному секторі. А також висока енергетична неефективність виробництва – на відміну від інших східноєвропейських країн торгові відносини України були орієнтовані переважно на Росію й товарні ринки, тоді як інші країни швидкими темпами розвивали внутрішньогалузеві торгові зв'язки з державами Європи і тим самим подовжували ланцюг приросту вартості.

По-друге, зв'язок політики та економіки може стати перешкодою на шляху подальшого поглиблення реформ, якщо домінуючі українські фінансово-промислові групи використовуватимуть свій політичний вплив для блокування лібералізації і для захисту від конкуренції з боку іноземних інвесторів, а також нових вітчизняних суб'єктів господарювання. Проте для збереження й примноження своїх капіталів вітчизняним ФПГ рано чи пізно все ж таки доведеться відмовитися від таких дій.

Головним же ризиком для економіки України на найближче майбутнє може стати комбінація потужного зовнішнього шокового впливу з істотним обмеженням доступу України до міжнародного фінансування. У такому разі може виникнути необхідність коректування валютного курсу та істотного посилення фіскальної політики. Це може на певний час скоротити темпи економічного зростання за рахунок скорочення внутрішнього попиту, і внаслідок того, що експорт просто не встигатиме реагувати на коректування валютного курсу. Ці ризики були підтверджені подіями серпня поточного року, коли стурбованість наслідками подій на іпотечному ринку США істотно скоротила обсяги ліквідності і призвела до спаду активності на фондових ринках усього світу. І не попри те, що Україна демонструє потужність макроекономічних засад, вона все ж таки ризикує стати доволі вразливою, якщо тривалий глобальний економічний спад потягне за собою падіння цін на метал і подорожчання зовнішнього фінансування. Одним із джерел напруженості можуть стати також негативні тенденції на фінансових ринках регіону, зокрема в Росії.

А днями світовий банк оприлюднив і свої рекомендації Україні. У записці майбутньому уряду світовий банк радить: ввести в дію нові закони про держзакупівлі і про акціонерні товариства; прийняти реалістичний бюджет на 2008 рік; зменшити податковий прес; відновити проведення пенсійної реформи; провести реформу тарифів у енергетиці та комунальному секторі; провести реформування сфери соціальних послуг; активізувати приватизацію держпідприємств; створити прозорий ринок землі; провести судову й адміністративну реформи.

Що ж до валютно-курсової політики досить конкретно висловився днями економічний радник світового банку в Україні Мартін Кайзер. На його думку, уповільнити інфляцію зможе лише зміцнення гривни.

Слід зазначити, що далеко не всі міркування світового банку здаються переконливими. Виконати ж побажання експертів цієї організації українській владі буде вельми непросто. Це стосується й поради щодо ревальвації гривні, і рекомендацій про необхідність гальмування соціальних витрат, а також щодо збільшення віку виходу на пенсії українців та інших.

Проте світовий банк попереджає, що якщо уряд не прислухається до порад його експертів, то в Україні припиниться економічне зростання, а інфляційні процеси набудуть загрозливих форм.

Оприлюднені днями Всесвітнім банком прогнозні показники до кінця нинішнього року і на найближчі кілька років, малюють для української економіки вельми нерадісну картину. Банк дещо поліпшив лише свій попередній прогноз зростання валового внутрішнього продукту України на 2007 рік (6%) – до 6,7%. Проте інші параметри виявилися гіршими як за попередні очікування світовий банк, так і за плани нинішнього українського уряду.

Так, інфляція в Україні цього року досягне, на думку банку, 12,5%, хоча раніше прогнозувалося 9,7%. Зростання ВВП з 2008 року знизиться до 5,5%, у 2009 – до 5,0%, і лише з 2010 року спад темпів зростання економіки припиниться.

Однією з основних причин такого істотного зниження економічних показників світовий банк вважає погіршення зовнішніх умов торгівлі для України, починаючи з наступного року. "Це погіршення не буде раптовим, не буде великим, але це означатиме зміну тенденції, що спостерігалася впродовж декількох років. Що стосується економічного зростання, то воно сповільниться до 5%.", – пояснив провідний експерт українського представництва світовий банк Руслан Піонтковський.

Слід зазначити, що вищенаведені прогнозні цифри лише конкретизують висновки з проекту Стратегії партнерства Всесвітнього банку з Україною на 2008-2011 фінансові роки, який ця структура запропонувала для обговорення української громадськості. У цьому документі досить детально викладені як причини успішного розвитку економіки України в недавні роки, так і не дуже оптимістичні перспективи на найближче майбутнє. [14]


Таблиця 2.2 - Рівень індексів інфляції (2000-2007 рр.)

Місяць 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Січень 104,6 101,5 101,0 101,5 1001,4 101,7 101,2 100,5
Лютий 103,3 100,6 98,6 101,1 100,4 101,0 101,8
Березень 102,0 100,6 99,3 100,7 100,4 101,6 99,7
Квітень 101,7 101,5 101,4 100,0 100,7 100,7 99,6
Травень 102,1 100,4 99,7 100,1 100,7 100,7 100,5
Червень 103,7 100,6 98,2 100,7 100,7 100,6 100,1
Липень 99,9 98,3 98,5 99,9 100,0 100,3 100,9
Серпень 100,0 99,8 99,8 98,3 99,9 100,0 100,0
Вересень 102,6 100,4 100,4 100,6 101,3 100,4 102,0
Жовтень 101,4 100,2 100,2 101,3 102,2 100,9 102,6
Листопад 100,4 100,5 100,7 101,9 101,6 101,2 101,8
Грудень 101,6 101,6 101,4 101,5 102,4 100,9 100,9
Всього за рік 125,8 106,1 99,4 108,2 112,3 110,3 111,6

Доволі часто можна почути критику на адресу уряду за нібито велике зростання споживчих ціни. Тож порівняємо зростання цін за відповідні періоди.

Дослідження показують, що лишень за умов низької інфляції, у 103-105%, створюються найкращі цінові умови для швидкого розгортання інвестиційних процесів, започаткування масштабних та довготривалих проектів.

Іншими словами, 108,3% не вирішує корінного питання прискорення розвитку нашої економіки шляхом глибинного оновлення основних активів. Якщо 114,2% - це дуже погано, то 108,3% - просто погано.

Але за останні 7 місяців споживчі ціни також зростали доволі високими темпами - 111,2%. Це ста лося через подорожчання енергоносіїв та комунальних послуг (житло, вода, електроенергія, газ тощо), темп якого склав 168,5%.

Однією з головних причин цього є стратегічна неврегульованості ціни на газ. Проте ми не можемо критикувати росіян, туркменів чи казахів за намагання довести рівень цін на свій газ до світового рівня. Ми повинні готувати нашу економіку до світових цін на газ. Окрім цього зростанню споживчих цін сприяє збереження Україні радянських методів управління ЖКГ і слабкий вплив приватної ініціативи в цій сфері, а також недосконалість системи допомоги найуразливішим верствам суспільства. [23]

Але болюче реагування суспільства на швидке зростання цін на послуги, безумовно, є результатом роботи всіх урядів незалежної України.

Звернімося до нещодавно оприлюднених Держкомстатом даних: "Диференціація життєвого рівня населення", котрий охоплює період 1999-2006 рр. Дивимося графік 5.


Управління фінансами

Рисунок 2.2 - Диференціація життєвого рівня населення в період 1999-2006 рр.


У 2002 р. у майже 39,8 млн. українців (83,3% загальної чисельності населення) сукупні витрати були нижчим від прожиткового мінімуму. У 2006 р. картина радикально змінилася: кількість громадян України, чиї сукупні витрати є нижчими за прожитковий мінімум скоротилася до 23,1 млн., тобто в 1,7 рази. Проте їх частка і досі зостається надто великою - 50,9% загальної чисельності населення.

Але, незважаючи на це, є підстави сподіватися, що ця цифра зменшиться (графік 6). Річ у тім, що стрімке зростання заробітків (зарплата+прибуток та змішаний доход+доходи від власності) дає таке ж саме швидке зниження чисельності громадян, що мають сукупні середньодушові витрати нижчі за прожитковий мінімум. В поточному році заробітки зростають високими темпами і мають досягнути за рік 376 млрд. грн. – на 87 млрд. грн. більше ніж торік.

Відповідно, можна сподіватися, що чисельність населення із середньодушовими сукупними витратами нижче прожиткового мінімуму знизиться приблизно на 2,1 млн. осіб – до 21 млн. [23]


Управління фінансами

Рисунок 2.3 - Заробітки та чисельність населення витратами, нижчими за прожитковий мінімум


У 2005 р. довгоочікувані інституціональні та структурні реформи були на порядку денному нашого уряду. Зокрема, скасування податкових привілеїв для вільних економічних зон знищили широкомасштабне ухиляння від податків, мали місце досить успішні антикорупційна та антиконтрабандна кампанії. Прозорий продаж "Криворіжсталі" також зробив свій внесок у покращення інвестиційних умов. Однак, позитивні наслідки реформ спостерігатимуться здебільшого у середньо- та довгостроковому періоді. З іншого боку, погіршення зовнішнього попиту та наслідки реприватизаційних розмов негативно вплинули на макроекономічну стабільність. Важливо також зазначити, що не можна остаточно стверджувати про слабкі макроекономічні результати оскільки статистичні дані 2005 та 2004 рр. є непорівнюваними – структурні зміни були дійсно дужепотужними.

У 2005 р. українська економіка зростала досить помірними темпами 2.6%. Це стало різким контрастом у порівнянні з 12.1% росту у 2004р.

Негативна динаміка по доданій вартості спостерігалась у будівництві (-6.7%) та торгівлі (-8.5%). Транспортні послуги зросли найпотужніше на 7.4% тоді як переробна промисловість показала помірні 2% зростання.

Таблиця 2.2. Основні макроекономічні показники, зміна у %

кп. – кінець періоду

сп. – середнє за період

Джерело: Державний комітет статистики України ; оцінки CASE Україна


2003 2004 2005 2006 2007
ВВП 9,4 12,1 2,6 2,9 5,6
Внутрішній попит 12,7 9,4 11,3 5,2 7,8
Приватне споживання 12,1 15,8 15,5 13,5 14,2
Валове накопичення капіталу 15,8 10,2 -0,4 0,5 5,7
Промисловість (додана вартість) 13,8 10,4 2,3 -1,1 3,7
Ринкові послуги 15,8 13,9 -0,6 4,0 7,6
ІСЦ (кп.) 8,2 12,3 10,4 14,3 9,8
ІЦВ (кп.) 11,2 24,3 9,6 15,0 8,0
М3 (сп.) 47,9 44,9 38,6 34,8 27,1
Рахунок поточних операцій (%ВВП) 5,8 10,5 3,1 -1,9 -47
Обмінний курс UAH/USD 5,33 5,31 5,05 5,05 5,05
Дефіцит бюджету (% ВВП) 0,2 2,9 1,8 2,7 2,0

Приватне та державне споживання були єдиними компонентами попиту, котрі показували позитивну динаміку. Приватне споживання зросло на 15.5% завдяки різкому зростанню (+20.1%) реальних доходів домогосподарств у розпорядженні. Важливо, доля зарплат склала всього 40.5% загального доходу домогосподарств у 2005р. У той же самий час доля соціальних трансфертів зросла до 42%. Така структура доходу є наслідком щедрої соціальної політики ініційованої урядом у квітні 2005р.

Валове накопичення капіталу скоротилось на 4% у порівнянні з 2004р. Цей спад став наслідком пост-виборчої політичної невизначеності. На початку 2005р. новопризначений уряд ініціював реприватизаційну кампанію спрямовану на перегляд результатів приватизації попередніх років. Хоча в кінцевому результаті реприватизовано було лише два підприємства загальний бізнес клімат погіршився й інвестори дуже послабили свою активність. Наступні парламентські вибори у березні 2006р. та невизначеність щодо формування нового уряду очевидно не покращили ситуацію.

Погіршення зовнішнього попиту на українські товари стало основною причиною охолодження економіки. Номінальні обсяги експорту з України зросли всього на 5% у 2005р. після 41.5% зростання у 2004р. Однак, у реальних показниках експорт скоротився на 13.5%.

Цілий ряд факторів спричинив слабкі результати по експорту. По-перше, укріплення РЕОК гривні на 11% зменшило цінову конкурентноздатність українських виробників на світових ринках. По-друге, світова ціна на метали, що є основним продуктом українського товарного експорту, впала більше ніж на 10%. Крім того внутрішні проблеми по типу затримки з відшкодуванням ПДВ для експортерів послабили бізнес активність. Географічна структура українського експорту була більш концентрованою у 2005 р.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: