Xreferat.com » Рефераты по финансовым наукам » Особливості справляння ПДВ в деяких зарубіжних країнах

Особливості справляння ПДВ в деяких зарубіжних країнах

(послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за виключенням податку на прибуток, що включається в ціну продажу робіт (послуг) відповідно законам України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українськи гривні по валютному (обмінному) курсу Національного банку України, якиї діє на момент виникнення податкових зобов’язань.

Для готової продукції, виготовленої на території України з давальницької сировини нерезидента, у разі її продажу на митній території України базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість такої продукції з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за виключенням податку на прибуток, що включається в ціну такої готової продукції у відповідності з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні по валютному (обмінному) курсу Національного банку України, який діє на момент виникнення податкових зобов’язань. При цьому податок сплачується до бюджету покупцем в порядку, передбаченому для оподаткування товарів, які імпортуються, а відповідальність за уплату податку покупцем такої продукції несе її вітчизняний переробник.

Для платників податку, в яких об’єм обкладаємих податком операцій по продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує 300 000 грн., податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

Платники податку, що мають об’єм операцій по продажу менший, ніж 300 000 грн., можуть використовувати податковий період за своїм вибором, якій дорівнює календарному місяцю чи кварталу. Заяву про своє рішення по цьому питанню платник податку має подати до податкового органу за один місяць до початку календарного року.

На протязі календарного року дозволяється заміна квартального податкового періоду на місячний з початку будь-якого кварталу поточного року. Заяву про таку заміну платник податку має надати до податкового органу за місяць до початку кварталу. Зворотні зміни на протязі одного календарного року не дозволяються.

Суми податку, що належать до сплати в бюджет чи відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, які виникли в зв’язку з буд-яким продажем товарів (робіт, послуг) на протязі звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Уплата податку проводится не пізніш двадцятого числа місяця, що йде за звітним періодом.

В строки, передбачені для сплати податку, платник податку надає податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, виникло в даному періоді податкове зобов’язання, чи ні.

У разі, якщо сума податку на додану вартість, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, які виникли в зв’язку з буд-яким продажем товарів (робіт, послуг) на протязі звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від’ємне значення, така сума зараховується в погашення заборгованості платника податку по сплаті податку на додану вартість, яка виникла за попередні звітні періоди, а при відсутності заборгованості – на зменшення податкових зобов’язань платника податку на протязі трьох наступних звітних періодів. Це правило не розповсюджується на порядок бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій, що обкладаютьсмя податком по нульовій ставці.

Якщо сума від’ємного значення податку не погашується сумами податкових зобов’язань, що виникли на протязі наступних трьох звітних періодів, така сума належить до відшкодування з Державного бюджету України на умовах, визначених законодавством, на протязі місяця, що йде після подання декларації за третій звітний період після виникнення від’ємного значення податку.

Розрахунок суми бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій по продажу товарів (робіт, послуг), які обкладаються податком по нульовій ставці, провадиться в порядку, передбаченим законодавством для платників податку, що застосовують квартальний податковий період. Таке бюджетне відшкодування здійснюється на протязі місяця, що йде після надання декларації за звітний період, в якому були здійснені такі операції.

Сума бюджетного відшкодування має бути повністю чи частково зарахована в рахунок платежів по цьому податку чи іншим податкам, зборам (обов’язковим платежам), які зараховуються до Державного бюджету України. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Законом України "Про податок на додану вартість" визначено відповідальність як платників податку за своєчасність проведення розрахунків з бюджетом, так і урядових структур – за несвоєчасне відшкодування коштів з державного бюджету. Невідшкодовані суми платнику податку вважаються бюджетною заборгованістю і на них нараховуються відсотки – 120% від облікової ставки НБУ.

Платники несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення і внесення ПДВ до бюджету відповідно до законодавства України.

Контроль за нарахуванням і внесенням податку на додану вартість до бюджету здійснюють податкові органи, а за справлянням і перерахуванням податку до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України – митні органи.

Розділ 2. Особливості справляння податку на додану вартість в зарубіжних країнах


2.1 Особливості справляння ПДВ у Росії


Податок на додану вартість (ПДВ) запроваджений у Росії в 1992 р. У визначенні доданої вартості за російським законодавством немає нічого незвичного: додана вартість створюється на всіх стадіях виробництва та обігу; визначається як різниця між вартістю реалізованих товарів, робіт та послуг і вартістю матеріальних затрат, віднесених на витрати виробництва і обігу.

До об’єктів податку на додану вартість відносяться наступні операції:

Реалізація товарів, робіт, послуг на території РФ, у тому числі реалізація предметів у заставі; передача товарів (виконання робіт, надання послуг) по угоді про надання відступного; передача права власності на товари (виконання робіт, надання послуг) на безоплатній основі рахується реалізацією товарів, робіт, послуг.

Передача на території РФ товарів (виконання робіт, надання послуг) для власного використання, затрати на які не відносяться до витрат виробництва і обігу ( в тому числі через амортизаційні відрахування) при розрахунку податку на прибуток.

Виконання будівельно-монтажних робіт для власних потреб.

Ввезення товарів на митну територію РФ.

Законодавством РФ встановлено перелік оборотів, які не оподатковуються податком на додану вартість, а також перелік продукції (товарів, робіт, послуг) звільнених від оподаткування ПДВ. Пільги поширюється на:

Обороти з реалізації продукції, напівфабрикатів, робіт та послуг одними структурними одиницями для промислово-виробничих потреб іншим структурним одиницям цього ж підприємства (оборот всередині підприємства). Під структурними одиницями підприємства розуміють ті одиниці, які не мають р/р в банках і знаходяться на балансі основного підприємства.

Кошти отримані від реалізації військового майна та надання послуг Міністерством оборони РФ, при обов’язковому направленні даних коштів на покращення соціально-економічних та житлових умов військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби і членів їх сімей.

Обороти вугледобувних і вуглепереробних підприємств з реалізації вугілля та продуктів вуглезбагачення.

Товари, що експортуються безпосередньо підприємствами-виробниками, експортовані послуги і роботи; послуги по транспортуванню, навантаженню, розвантаженню, перевантаженню експортованих товарів, а також при транзиті іноземних вантажів через територію РФ.

Товари та послуги, призначені для офіційного використання іноземними дипломатичними та прирівняними до них представництвами, а також для особистого користування персоналу цих представництв, включаючи членів їх сімей, які проживають разом із ними.

Послуги міського пасажирського транспорту (крім таксі), а також послуги по перевезенню пасажирів в приміському сполученні морським, річним, залізничним і автомобільним транспортом.

Квартирну плату.

Вартість викупленого при приватизації майна державних підприємств, вартість викуплених громадянами житлових приміщень в державних будівлях, а також орендна плата за орендовані підприємства, що створені на базі державних.

Операції по страхуванню, видачі і передачі позик, а також операції, що проводяться із грошовими вкладами, р/р та іншими рахунками.

Операції пов’язані з обігом валюти, грошей і банкнот (крім нумізматики), а також цінних паперів, (крім брокерських і інших посередницьких послуг), за виключенням операцій по виготовленню, збереженню коштів та цінних паперів, на основі яких справляється податок.

Дії, що виконуються уповноваженими на те органами, за які стягується державне мито, а також послуги колегії адвокатів.

Платіжно-ліцензійні операції.

Продукцію власного виробництва окремих підприємств (студентських і шкільних їдалень, лікарень, дитячих садків та ін.), які фінансуються з державного бюджету.

Послуги в сфері освіти, пов’язані з навчально-виховним процесом.

Послуги міжвідомчої охорони Міністерства внутрішніх справ.

Науково-дослідні та конструкторські роботи, що виконуються за рахунок бюджету і господарчих договорів.

Послуги установ культури та мистецтва, релігійних об’єднань, театрально-видовищні та спортивні заходи.

Ритуальні послуги, включаючи виготовлення пам’ятників і проведення церемоній релігійними організаціями.

Обороти по реалізації конфіскованих, безгосподарних цінностей, скарбів, а також цінностей, що перейшли до держави по праву спадку.

Платні медичні послуги для населення, ліки, протезно-ортопедичні вироби, медичну техніка, путівки до санаторіїв і курортів, інвалідні автомашини.

Товари і послуги, які виробляють і надають лікувальні-виробничі майстерні при психіатричних організаціях, а також громадські організації інвалідів.

Товари (роботи, послуги) власного виробництва (крім брокерських і посередницьких послуг), що реалізуються підприємствами, де кількість інвалідів складає не менше 50 % від загального числа працюючих.

Вироби народних промислів, які визнані за художні цінності.

Товари, що ввозяться на територію РФ як гуманітарна допомога.

Здачу в оренду службових та жилих приміщень іноземним громадянам та юридичним особам, акредитованим у РФ.

Деякі товари, що ввозяться на територію РФ, а саме: продовольчі товари (крім підакцизних) і сировина для їх виробництва; товари для дітей; обладнання та прилади, які використовуються в науково-дослідних роботах; транспорт; вироби та ліки для інвалідів; медична техніка.

Крім того, від сплати ПДВ при ввезені на територію РФ звільнені внески в статутні фонди підприємств із іноземними інвестиціями на протязі року з моменту реєстрації; технологічне обладнання, запасні частини, матеріали для забезпечення випуску з медичних імунобіологічних препаратів для діагностики, профілактики та лікування інфекційних захворювань та епідемій; товари і технологічне обладнання, що направляються як безкоштовна технічна допомога іноземними державами у відповідності з міжнародними угодами; книги і періодичні видання, навчальні посібники для освітніх закладів.

При ввезені товарів на територію РФ податок на додану вартість розраховується виходячи з митної вартості товарів, митних зборів, а також для підакцизних товарів – сум акцизних зборів.

Оподатковуваний оборот – будь-які грошові кошти, якщо їх одержання пов’язане з розрахунками по оплаті товарів (робіт, послуг). При цьому виручка від реалізації визначається або по мірі оплати, або при відвантаженні товарів і пред’явленні покупцю (замовнику) розрахункових документів.

ПДВ справляється за такими ставками:

10 % – для продовольчих товарів (крім підакцизних) і товарів для дітей за переліком, установленим урядом РФ; при реалізації для промислової переробки і промислових потреб продукції борошномельної, круп’яної та харчової галузей (за виключенням підакцизних товарів).

18 % (з 1.01. 2004 р.) – по інших товарах, роботах, послугах, у тому числі і по підакцизних товарах.

Підприємства, котрі випускають і реалізують товари, оподатковувані різними ставками, ведуть окремий бухгалтерський облік.

Повністю повертаються із державного бюджету суми ПДВ, оплачені платниками податку постачальником та підрядником за матеріальні цінності, а також послуги виробничого характеру, які використовуються при виробництві наступних товарів (робіт, послуг) :

товарів, які експортуються безпосередньо підприємствами-виробниками;

товарів і послуг для дипломатів та прирівняних до них співробітників іноземних представництв;

послуг міського та приміського транспорту (крім таксі).

Платники ПДВ:

· підприємства та організації незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, що мають статус юридичної особи, в тому числі підприємства з іноземними інвестиціями, які здійснюють виробничу та комерційну діяльність;

· філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які знаходяться на території РФ, мають р/р в установах банків та самостійно реалізують за оплату товари, роботи, послуги;

· міжнародні об’єднання та іноземні юридичні особи, які здійснюють виробничу та комерційну діяльність на території РФ;

· індивідуальні (сімейні) приватні підприємства, котрі здійснюють виробничу та комерційну діяльність.

У ході податкової реформи протягом 2004–2005 рр. намічено знизити ставку податку на додану вартість із 18 до 16–15%.


2.2 Система ПДВ у Скандинавських державах


Датське королівство. Данія – країна із достатньо високим рівнем податків. У структурі доходів бюджету приблизно половину займає податок на прибуток, що справляється із фізичних осіб. Як і в Україні, в Данії розмір податкової відповідальності залежить від статусу платника податків (резидента чи нерезидента) та від джерела отриманих доходів. Різні види доходів оподатковуються за різними ставками.

Згідно із законодавством Данії підприємство, що оперує матеріальними запасами, що підлягають оподатковуванню податком на додану вартість, і мають річний оборот більше 20 тис. датських крон, зобов’язані зареєструватися як платники такого податку. Якщо закордонне представництво не зобов’язане реєструватися на території Данії як окрема юридична особа, то від імені даного представництва реєстрації в якості платника ПДВ підлягає фізична особа-резидент Данії, або ж інша юридична особа, зареєстрована в Данії. Ставку ПДВ встановлено у розмірі 25%. Експортні поставки товарів та надання окремих послуг, як наприклад, медицина, освіта, пасажирський транспорт, фінанси, страхування і т.д., звільнені від сплати ПДВ. Проте з імпортних товарів ПДВ справляється за базовою ставкою 25%.

Декларації з податку на додану вартість подаються у органи податкової служби щоквартально разом із документами, що підтверджують факт сплати ПДВ не пізніше 10-ти денного періоду по закінченню звітного кварталу. В разі несплати чи недоплати ПДВ накладаються штрафні санкції, а переплачені суми ПДВ відшкодовуються із нарахованим на них відсотком.

Норвегія. У іншій Скандинавській країні – Норвегії, як і в більшості країн із розвиненою ринковою економікою, пріоритетне значення у доходах бюджету займає податок на прибуток. Фізична особа, котра фактично присутня чи має намір бути присутньою на території Норвегії більше шести місяців, рахується податковим резидентом для оподаткування із дня її прибуття.

Підприємство, котре займається діяльністю, яка за законами Норвегії підлягає оподаткуванню податком на додану вартість, зобов’язане зареєструватися у Державному Реєстрі платників ПДВ, якщо реалізаційні обороти товарів та послуг, що підлягають обкладанню ПДВ, перевищують 30 тис. норвезьких крон на прояві 12-ти місячного періоду. Хоча податкові органи можуть зареєструвати підприємство і достроково.

Ставкою податку на додану вартість у розмірі 23% оподатковуються обороти по реалізації товарів і послуг, а також експортні товари. Деякі операції звільнені від сплати ПДВ, наприклад, фінансова діяльність, страхові послуги, окремі професійні послуги та експортні операції. Податок на капіталовкладення у розмірі 7% застосовується замість ПДВ на окремі види виробничого обладнання.

Королівство Швеція. Наступною державою, що належить до ряду Скандинавських країн, є Шведське королівство. Через специфіку фінансово-економічної політики держави основу її доходів складає податок на прибуток корпорацій. Система податку на додану вартість у Швеції перекликається із системою оподаткування Європейського Союзу. Підприємство із оборотами, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у розмірі більше 1 млн. шведських крон, повинно бути зареєстроване в місцевих податкових органах у якості платника ПДВ. Якщо обороти – менше 1 млн. шведських крон, то реєстрація необов’язкова. Базова ставка ПДВ – 25%. Занижена ставка – 12% надається по продуктам харчування та туризму. Низька ставка – 6% по газетним виданням. Звіти з ПДВ надаються щомісячно разом із документами, що підтверджують сплату ПДВ.

Фінська Республіка. Подібно до Швеції, у ще одній Скандинавській країні, Фінляндії, встановлено значні пільги для відкриття бізнесу резидентам країн-учасниць Європейського Союзу чи Організації Економічного Розвитку та Співпраці. Вони мають право засновувати та здійснювати діяльність на території Фінляндії без будь-яких обмежень.

У Фінляндії також застосовуються загальноєвропейські правила сплати податку на додану вартість. Стандартна ставка ПДВ – 22%, хоч існують і занижені ставки податку на окремі товари та послуги, що мають важливе соціальне значення.

2.3 Податок на додану вартість в країнах Бенілюксу


Як відомо, Бенілюкс – це скорочена назва митно-економічного союзу Бельгії, Нідерландів та Люксембургу. Угода про створення союзу підписана у 1958 році, почала діяти – у1960-ому. Місце знаходження керівних органів – м. Брюссель. Податкові системи окремих держав Бенілюксу мають багатовікову історію. У сучасних умовах економіка цих країн являє собою практично єдиний господарський комплекс. В той же час податкова система кожної із країн має ряд специфічних рис. Як і інших розвинених країнах, механізми оподаткування Бельгії, Нідерландів а Люксембургу мають комплексний характер.

У Нідерландах стандартна ставка податку на додану вартість складає 17,5%. Встановлено також занижені ставки у розмірі 6% на продукти харчування, безалкогольні напої, готельні послуги, послуги пасажирського транспорту. Звільнені від сплати ПДВ окремі види комерційної діяльності, а також банківські, страхові та фінансові послуги, освіта та охорона здоров’я.

У Бельгії податок на додану вартість встановлено у розмірі 21%. Занижені ставки діють при будівництві жилих будинків – 12%, для речей першої необхідності та медикаментів – 6%. Не оподатковуються ПДВ банківські, страхові, фінансові послуги, освіта та медичні послуги, державні податкові послуги.

У Люксембурзі стандартна ставка податку на додану вартість встановлена у розмірі 15%. Занижена ставка на професійні послуги складає 12%, на газо- та електропостачання – 6%, на продукти харчування, газети, книги, готельні номера та послуги пасажирського транспорту – 3%. Звільнені від сплати ПДВ банківські, страхові та фінансові послуги, освіта, охорона здоров’я, окремі види некомерційної діяльності.

2.4 Податок на додану вартість в країнах Євросоюзу


Французька Республіка. Податкова система Франції цікава тим, що саме в цій країні було розроблено i в 1954 р. запроваджено податок на додану вартість. На сьогодні податкова система Франції стабільна у незмінності переліку податків i зборів, правил їх справляння, проте ставки податків щороку переглядаються з урахуванням економічної ситуації та напряму економіко-соціальної політики держави. Характеризуючи податкову систему Франції, варто було б виділити її соціальну спрямованість, перевагу непрямих податків, особливу роль прибуткового податку, врахування територіальних аспектів, гнучкість системи у поєднанні з жорсткістю, широку систему пільг i знижок, відкритість для міжнародних податкових угод.

Провідною ланкою бюджетної системи Франції є податок на додану вартість, який враховує характер здійснюваної операції i не залежить від фінансового стану платника податків. Об’єктом оподаткування є продажна ціна товару i послуги. Крім роздрібної ціни до об’єкта оподаткування включаються збори i мита без ПДВ. Із загальної суми вираховується розмір податку, сплаченого постачальникам сировини i напівфабрикатів.

Існує чотири види ставок ПДВ: 18,6% — нормальна ставка на всі види товарів i послуг; 33,33% — гранична ставка на предмети розкоші, автомобілі, алкоголь, тютюн; 7% — пільгова ставка на товари культурного повсякденного вжитку (книги); 5,5% — на товари i послуги першої необхідності (продукти харчування, за винятком алкоголю i шоколаду, медикаменти, житло, транспорт). Зараз спостерігається тенденція до зниження ставок i переходу до двох ставок — 18,6% i 5,5%.

Законодавством Франції передбачено звільнення від сплати ПДВ шляхом його відшкодування при експортних операціях i в результаті застосування різних ставок при покупці i продажу. Крім того, від сплати ПДВ звільняються такі види діяльності: медицина i медичне обслуговування; освіта; діяльність суспільного i благодійного характеру; страхування та гральний бізнес.

У Франції існує перелік видів діяльності, що надає право обирати між ПДВ i прибутковим податком, а саме: надання в оренду приміщень для будь-якого виду економічної діяльності; фінанси i банківська справа; літературна, спортивна, артистична діяльність; муніципальне господарство. Пільги мають підприємства, які роблять інвестиції, шляхом вирахування з ПДВ сум, що спрямовуються на інвестиції.

Розрахунок ПДВ здійснюється самими підприємствами, а у разі спрощеного обліку — податковою службою. Малі підприємства (з товарообігом менш як 3 млн. євро i менш як 0,9 млн. євро в сфері послуг) можуть заповнювати декларацію протягом року розрахунково.

ПДВ вноситься до бюджету щомісяця на основі декларацій, які подають підприємства до податкових центрів разом із чеком на сплату податку. Існують квартальні та річні терміни сплати ПДВ залежно від товарообігу. Відшкодування ПДВ при експорті здійснюється щомісяця, для інших видів діяльності — щокварталу. Якщо підприємство має товарообіг менше ніж 300 000 євро, то підприємства сплачують ПДВ у вигляді постійної суми. Якщо сума ПДВ менша ніж 1350 євро, то такі підприємства звільняються від його сплати. Крім того, пільга надається дрібним ремісникам, якщо ПДВ менше ніж 20 000 євро.

Слід зазначити, що у Франції при такій гнучкості ПДВ забезпечує 45% усіх податкових надходжень, а це говорить про його ефективність.

Велика Британія. У світовій практиці справляння податків Великобританія займає чільне місце – саме там вперше виникла наукова теорія оподаткування. Це ж підтверджує її нинішню значимість у світовому промисловому розвитку.

Головне місце у розряді непрямих податків Великобританії займає податок на додану вартість. З точки зору доходів до державного бюджету він знаходиться на другому місці після прибуткового податку і формує приблизно 17% бюджету країни.

Базою оподаткування податком на додану вартість виступає вартість, додана на кожній стадії виробництва та реалізації товарів а послуг (тобто різниця між виручкою та вартістю закупок у постачальників).

Податок на додану вартість (value-added tax, VAT) був запроваджений у 1973 р. як фіскальна умова членства Великої Британії в Європейському Союзі. Ставки податку: 0, 8, 17,5%. Звільнені від ПДВ земля, поштові, страхові та фінансові послуги, освіта і охорона здоров’я, гральний бізнес і лотереї, професійні спілки (трейд-юніони), спортивні змагання, твори мистецтва, ритуальні послуги. До товарів з нульовою ставкою відносяться продукти харчування, ліки, книги і журнали, вугілля, газ та електрична енергія, житлове будівництво, дитяча одежа і взуття, золото, цінні папери, транспортні послуги. Ставка 8% поширюється на послуги по постачанню паливом та електроенергією підприємств і організацій некомерційного характеру. Різниця між звільненням від ПДВ і оподаткуванням за нульовою ставкою, зазвичай, полягає в тому, що звільнені товари і послуги не включаються в систему ПДВ, а тому не дають права на компенсацію податку, сплаченого на попередніх стадіях, а нульова ставка дає таке право.

Перевірки платників ПДВ здійснюються з інтервалом 1 – 9 років, великих підприємств – щомісяця. Порушення в залежності від обставин караються 30-ти процентним або трикратним штрафним відшкодуванням податку, за карний злочин передбачено ув’язнення на строк від шести місяців до семи років.

Федеративна Республіка Германія. Основними видами податків у Германії, як і в більшості країн Євросоюзу, є такі: податок на прибуток (фізичних осіб), податок на корпорації та податок на додану вартість.

Серед податків на юридичних осіб найбільш високі доходи державі приносить саме податок на додану вартість. Його вагомий вклад в доходи бюджету складає приблизно 28% - друге місце після податку на прибуток. Загальна ставка цього податку на даний час складає 15%. Проте основні продовольчі товари, а також книжно-журнальна продукція оподатковуються за зниженою ставкою – 7%. Ця ставка не поширюється на обороти кав’ярень та ресторанів.

ПДВ в Германії має деякі особливості. Так, підприємці, обороти яких за попередній календарний рік не перевищили 20 тис. марок, а в поточному році – не перевищує 100 тис. марок, звільняються від його сплати. При цьому вони втрачають право відшкодування сум податку по пред’явлених на нього рахунках. Такий підприємець є платником прибуткового податку, а не ПДВ. Він має право відмовитися від наданого йому звільнення від сплати ПДВ та вести податкові розрахунки на загальних засадах.

Якщо підприємець отримує в календарному році дохід не вище 60 тис. марок, то він має право на регресивне оподаткування і вносити до бюджету лише 80% від розрахункової суми ПДВ.

Підприємства сільського та лісового господарства звільнені від сплати податку на додану вартість. Звільненими є також товари, що ідуть на експорт.

Податок остаточно визначають на базі угод за календарний рік. Однак платник зобов’язаний не пізніше 10 числа місяця, що слідує за місяцем, у якому минає встановлений для нього термін звітності, подати у фінансове відомство податкову декларацію. Як правило, цей термін складає календарний місяць. Якщо ж у минулому році сплачений податок не перевищив суму в 6000 марок, то платник подає податкову декларацію щоквартально, при сумі податку не більше 600 марок звільняється від подачі декларації.

Після закінчення календарного року, але не пізніше 31 травня наступного року, платник надає податкову декларацію за рік. Якщо виявляється різниця між фактично виплаченими і підлягаючими сплаті сумами, то вона відповідно або вноситься в бюджет, або повертається платнику протягом місяця.

Своєрідним супутником податку на додану вартість є податок з обороту імпорту, збір якого здійснюють митні органи за ставками ПДВ: 15 і 7%. Крім фіскальної функції (близько 5% загальної суми податкових надходжень), мета даного податку – поставити в однакові конкурентні умови товари, завезені з третіх країн (не членів Європейського Союзу) і звільнені від ПДВ у країнах-експортерах, і аналогічні товари німецького виробництва. База обкладання даним податком – митна вартість імпортованого товару.

Австрійська Республіка. Австрія, як і більшість країн Західної Європи, має досить складну, багаторівневу систему оподаткування. Більша частина податків справляється через Федеральну податкову службу. Об’єм місцевих податків досить незначний. Податкове навантаження в різних регіонах країни рівномірне.

Податок на додану вартість справляється з реалізації товарів та послуг, а також із власного споживання платника податків та імпорту. Під власним споживанням розуміється будь-яка безоплатна передача товарів, ПДВ справляється на всіх стадіях реалізації товару, при чому у всіх товаросупроводжуючих та бухгалтерських документах чиста ціна та податок вказуються окремо, що дає змогу окремо враховувати ПДВ отриманий та ПДВ сплачений, вносячи до бюджету лише різницю, відповідну новоствореній вартості. Таким чином, податок на додану вартість стає податком із обороту лише для кінцевого споживача, корий не може списати його на собівартість.

У Австрії функціонують три основні ставки ПДВ. Стандартна ставка складає 20%. Ставка 10% застосовується при здачі під найм нерухомості, за винятком гаражів та паркінгів, при деяких угодах у сфері культури, науці, при реалізації продуктів харчування. Ставка у 32% діє при продажу транспортних засобів.

Окремі операції звільняються від оподаткування податком на додану вартість, наприклад, фінансові операції, експортні угоди та угоди з продажу землі.

Розрахунковим періодом для визначення величини ПДВ є календарний рік. Попередні податкові декларації, як правило, повинні бути подані строком в 1 місяць плюс 10 днів по закінченню кожного місяця. Авансові платежі необхідно вносити одночасно із заповненням декларації. Так, 10 квітня повинна бути здійснена плата за лютий. Якщо аванс було внесено вчасно і повністю, попередню податкову декларацію можна не заповняти.

Діє ряд пільг по оподаткуванню ПДВ. Наприклад, група компаній, організована в холдинг (коли одна компанія повністю під керована іншій та інтегрована з нею фінансово, виробничо та організаційно), може бути зареєстрована як єдиний суб’єкт оподаткування. Оборот всередині такої групи не оподатковується. Контролююча компанія не повинна бути обов’язково австрійською. В цьому випадку дочірня фірма може і не підлягати оподаткуванню ПДВ у Австрії.

Італійська Республіка. Як і в більшості країн-членів Євросоюзу в Італії основним джерелом надходжень до бюджету є прибутковий податок та податок із корпорацій. Проте, у розряді непрямих податків Італії слід в першу чергу виокремити податок на додану вартість. З точки зору оподаткування додана вартість складається із різниці між виручкою, отриманою від продажу товарів або реалізації послуг, та безпосередньою собівартістю цих товарів та послуг. Іншими словами, це різниця між вартістю товарів (майна), корі поступають на підприємство у якості сировинних та допоміжних матеріалів і вартістю даних товарів при їх випуску у якості готової продукції. Податок справляється із підприємця в межах приросту вартості, отриманого товаром при переходах в рамках виробничого чи комерційного циклів.

Звичайна ставка податку на додану вартість складає 19%. Але діють податкові ставки зі знижками – 13%, 9%, та 4%. Вони поширюються на продовольчі товари, газети, журнали.

Експортні товари, міжнародні послуги та пов’язані з ними операції податком на додану вартість не обкладаються.

Окремі види діяльності, що здійснюються на території Італії, також звільняються від сплати ПДВ: операції по страхуванню та видачі кредитів, продаж акцій та облігацій, витрати щодо медичного обслуговування, народної освіти, культури, некомерційні види оренди, поштові послуги, операції, пов’язані із золотом та національною валютою.

Іспанія. Податкова система Іспанії включає три рівні: державний, регіональний та місцевий (муніципальний). Податкові надходження до державного бюджету від прямих податків складають 47,2%, від непрямих – 40,3%, у тому числі ПДВ – 25%.

Податок на додану вартість був введений з

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: