Xreferat.com » Рефераты по финансовым наукам » Функції і обіг грошей

Функції і обіг грошей

обороті, незалежно від її номінальної величини. Водночас рух грошей обслуговує переміщення цієї вартості в процесі відтворення, окремі грошові операції суб’єктів економічних відносин спричинюють відповідне переміщення між ними реальної вартості, тобто мають реальний економічний зміст. Процес суспільного відтворення відбувається безперервно, тому безперервним є і рух грошей, що його обслуговує. Взятий сам по собі цей процес безперервного руху грошей між суб’єктами економічних відносин у суспільному відтворенні являє собою грошовий оборот. Грошовий оборот — явище макроекономічного порядку. Він обслуговує кругообіг усього сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях суспільного відтворення: у виробництві, розподілі, обміні і споживанні. Тому нерідко його називають сукупним грошовим оборотом. Через авансування грошей на придбання засобів виробництва і оплату робочої сили капітал спрямовується у сферу виробництва і забезпечує виготовлення валового національного продукту. Через оплату виготовленої продукції та послуг гроші обслуговують реалізацію національного продукту і вивільнення суспільного капіталу в грошовій формі. У процесі використання грошової виручки від реалізації продукції та послуг здійснюється розподіл вартості національного продукту між власниками факторів виробництва (кредиторами, акціонерами, найманими працівниками) та державою, якій належать установлені податки. В усіх економічних суб’єктів формуються грошові доходи, за рахунок яких вони спрямовують капітал у сферу споживання — виробничого та особистого. Тим самим забезпечується новий цикл суспільного відтворення. Грошовий оборот як макроекономічне явище слід відрізняти від обороту грошей у межах кругообігу окремого індивідуального капіталу, тобто на мікрорівні. В останньому випадку гроші є однією з функціональних форм капіталу, його складовою та елементом багатства, яким володіє власник цього індивідуального капіталу. У цьому випадку гроші являють собою капітал, вони вимагають для себе відповідної норми прибутку (доходу) подібно до інших форм капіталу. Чим більшою масою грошей володіє даний індивідуальний власник, тим він багатший, тим більші його можливості «заробити» прибуток чи дохід. Зовсім іншу роль відіграють гроші в сукупному грошовому обороті. Тут вони функціонують виключно як гроші і не є функціональною формою капіталу. Тому їх масу в обороті не можна вважати частиною багатства країни, тобто її зростання не збільшує сукупного капіталу суспільства подібно до капіталу окремого індивіда. Якби грошова маса, що перебуває в обороті, раптово збільшилася вдвічі, то загальний обсяг багатства країни не тільки не збільшився, а міг би навіть зменшитися у зв’язку зі зростанням витрат на виготовлення додаткових грошей та з провокуванням інфляції їх випуском в оборот. Цього положення не змінює той факт, що значна частина маси грошей, яка обслуговує сукупний оборот, капіталізується і перетворюється в позичковий капітал. Капіталізація частини грошової маси сприяє прискоренню реалізації сукупного валового продукту, а отже — збільшенню його обсягу, тобто зростанню суспільного багатства, але самі гроші на макрорівні в таке багатство не перетворюються. Завдяки капіталізації гроші в межах наявної маси швидше передаються від одного економічного суб’єкта до іншого, ніби швидше «тасуються», але якісно вони не змінюються, залишаючись лише віддзеркаленням реального багатства. Детальніше роль позичкового капіталу буде розглянута в розділі 9. Сукупний грошовий оборот і оборот грошей у межах індивідуального капіталу істотно відрізняються також механізмами формування грошової маси, необхідної для їх обслуговування. Грошові кошти, необхідні для обслуговування кругообігу індивідуального капіталу, значною мірою вже є в розпорядженні відповідного власника, тобто це його власні кошти. Якщо ж їх недостатньо, то додаткові кошти мобілізуються на грошовому ринку. Грошовий ринок займає важливе місце в кругообігу індивідуального капіталу, з нього починається оборот грошей, що обслуговує індивідуальний капітал, на ньому й завершується кожний окремий цикл його кругообігу. Частина грошового доходу кожного економічного суб’єкта спрямовується на погашення боргів і повертається на грошовий ринок. Інша частина, що становить тимчасово вільні кошти, спрямовується на грошовий ринок як ресурс для кредитування інших суб’єктів. Сукупний грошовий оборот обслуговується переважно теж за рахунок наявної в обороті грошової маси, тобто тих грошей, які є в розпорядженні окремих економічних суб’єктів. Грошовий ринок перетворюється у внутрішній елемент цього обороту і забезпечує перерозподіл наявної грошової маси з метою прискорення її обігу і найповнішого забезпечення потреб обороту в грошах у межах наявної їх маси. Завдяки грошовому ринку значно посилюється еластичність грошового обороту, зростає здатність даної маси грошей обслужити зростаючі обсяги обороту. Проте вказані можливості грошового ринку не безмежні, і неминуче виникають потреби в поповненні обороту додатковою масою грошей. На відміну від кругообігу індивідуального капіталу, ці потреби можуть бути задоволені лише за рахунок додаткової емісії грошей. Потреби в додатковій емісії можуть бути зумовлені кількома факторами:

зростанням обсягів валового національного продукту, для реалізації яких банківська система повинна розширювати кредитування суб’єктів обороту;

зростанням чистого імпорту (перевищенням імпорту над експортом);

зниженням перерозподільної функції грошового ринку, внаслідок чого наявна грошова маса буде повільніше обертатися і не зможе забезпечити всі потреби обороту;

іншими чинниками, що можуть уповільнити швидкість руху грошей по каналах обороту.

В усіх цих випадках додатково випущені гроші надходять у сукупний оборот через грошовий ринок, що відповідає їх кредитній природі та забезпечує відповідність емісії потребам обороту.

З усього сказаного випливає висновок, що сукупний грошовий оборот не є механічною сумою оборотів грошей у межах індивідуальних капіталів, а являє собою самостійне економічне явище, безпосередньо пов’язане з процесом суспільного відтворення в цілому. Це одне з найбільш широких, абстрактних і узагальнених явищ економічного життя суспільства. Суб’єктами грошового обороту є всі юридичні та фізичні особи, які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні валового внутрішнього продукту. Це всі підприємства (промисловості, сільського господарства, транспорту, зв’язку, будівництва, торгівлі, комунального господарства тощо), усі державні, громадські, комерційні установи та організації, банки та інші фінансово-кредитні установи, все населення, що самостійно одержує та витрачає грошові кошти. Усі вони на певних підставах одержують грошові доходи, витрачають чи зберігають їх і цим впливають на економічні процеси та стають економічними суб’єктами суспільства. Якщо абстрагуватися від відтворювального аспекту, то грошовий оборот можна уявити просто як безперервний процес переміщення грошей у функціях засобів обігу і платежу між окремими його суб’єктами. Це, зокрема, переміщення грошей між:

окремими підприємствами та організаціями;

підприємствами та організаціями і населенням;

окремими фізичними особами;

комерційними банками і підприємствами та організаціями;

комерційними банками і населенням;

окремими комерційними банками;

комерційними банками і центральним банком;

небанківськими фінансово-кредитними установами різного призначення, з одного боку, і підприємствами, організаціями, установами та населенням — з іншого;

небанківськими фінансово-кредитними установами різного призначення і банками;

окремими небанківськими фінансово-кредитними установами різного призначення.

На кожній із цих ділянок можуть мати місце зустрічні грошові вимоги між суб’єктами обороту, що створює можливість їх взаємного погашення (заліку). Залік зменшує обсяг грошового обороту і потребу в грошах для його обслуговування. Економічною основою грошового обороту є процес суспільного відтворення. Суб’єкти цього процесу постійно одержують грошові доходи від реалізації належних їм ресурсів чи виготовлених ними продуктів, що спричинює відповідні грошові потоки. Водночас потоки руху грошей є не тільки результатом відтворювального процесу, а й важливою передумовою його успішного здійснення. Надмірні затримки в русі грошей неминуче викликають гальмування товарних потоків, погіршення кон’юнктури ринків, посилення стагнації виробництва. Внутрішня обумовленість грошового обороту процесом суспільного відтворення визначає його сутнісну єдність і безперервність, які можна назвати конституційними ознаками грошового обороту. Це положення має важливе значення для практики управління і використання грошового обороту. У ній не повинно допускатися зведення непереборних перепон на шляху грошових потоків, як і непрохідних меж між окремими потоками грошей.


Розрахункова частина


Наведено балансові звіти комерційних банків. Визначити кредитний потенціал банку та банківської системи при умові, що всі банки будуть надавати кредити на максимально можливу суму. Скласти балансовий звіт банку після того, як він надасть кредити на максимально можливу суму


№

Показники




5
1 Норма обов”язкового резервування ,% 12

Актив балансу банку, млн.грн
2 Резерви 26
3 Кредити видані 89

Пасив балансу банку, млн. грн.
4 Власні кошти 43
5 Строкові вклади 32
6 Вклади до запитання 40

Визначимо кредитний потенціал банку.


Обов’язкові резерви:


R= r*D / 100;

R= 12*(32+40) /100;

R= 8,64 млн. грн.

E= TR – R


Де TR фактичні резерви банку


E= 26 – 8,64 = 17, 36 млн. грн.

Визначимо кредитний потенціал банківської системи

ΔM = m*E

m= 1/r,


де r – норм. обов. резервування

m= 1/0,12

m= 8,3.

ΔM= 8,3 * 17,36 = 144,7 млн. грн.


Складемо балансовий звіт

Актив Пасив

8,64

106,39

43

32

40

115 115

Завдання 2. Кредитор повинен видавати протягом трьох років кредит частинами: певні суми на початку кожного року. Позичальник буде повертати позику теж по частинах: певні суми наприкінці 3–го, 4–го, 5–го років. Чи буде така операція вигідна для кредитора?


№

Показники




5
1 Сума кредиту, всього млн.грн. 5,0
2

в т. ч. на початку

1 –го року

2,0
3 2 –го року 1,0
4 3 –го року 2,0
5 Сума , яку повинен повернути позичальник, всього, млн. грн. 7,5
6

в т. ч. наприкінці

3- го року

2,5
7 4-го року 2,5
8 5-го року 2,5
9 Процентна ставка на ринку, % 13
Витрати


В = Функції і обіг грошей


Доходи


Функції і обіг грошей


Виручка


Д-В= 4,62 - 3,93 = 0,69 млн. грн.


Відповідь: в результаті операції кредитор отримає 690000 грн. чистої виручки. Отже операціє є доцільна


Завдання 3. На основі наведених даних визначити зміну номінального доходу, реального доходу та купівельної спроможності грошей

№

Показники




5
1 Номінальний доход базового року, тис. грн. 16,9
2 Номінальний доход звітнього року, тис. грн 18,2
3 Індекс споживчих цін, % 117

Визначимо зміну номінального доходу


18,2 – 16,9 = 1,3 тис. грн.


Реальний дохід збільшився на

18,2/16,9 * 100% = 107,7%

107,7% - 117% = 9,3%


Купівельна спроможність становить


КС= 1/9,3;

КС=0,11

Література


Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 р.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р.

Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 5 квітня 2001 р.

Указ Президента України «Про грошову реформу в Україні» // Вісник НБУ. — 1996. — № 5.

Гальчинський А.С. Теорія грошей. — К.: Основи. — 2001.

Долан Э.Дж., Кэмпбэлл К.Л., Кэмпбэлл Г.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. — М.; Л., 1991.

Деньги, кредит, банки / Под ред. О.И. Лаврушина. — М., 1998.

Гроші та кредит / За ред. Б.С. Івасіва. — К., 1999.

Мишкін Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. — К., 1998.

Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции. — М., 1993.

Фридмен М. Количественная теория денег. — М., 1996.

Кейнс Дж.М. Трактат про грошову реформу. Загальна теорія зайнятості, процента та грошей. — К., 1999.

Деньги / Под ред. А.А. Чухно. — К., 1997.

Савлук М.І. Нова національна валюта гривня працює на економіку України // Фінанси України. — 1997. — № 2.

Савлук М.І., Сугоняко О.А. Чи вистачає грошей економіці України? // Вісник НБУ. — 1997. — № 4.

Савлук М.І. Грошово-кредитна політика Національного банку України та оцінка її ефективності // Вісник НБУ. — 1999. — № 1.

24


Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: