Вплив структури аліфатичних карбонових кислот та третинних амінів на каталітичний ацидоліз епіхлоргідрину
Найбільш вивченими є реакції оксиду пропілену, при взаємодії якого з кислотами утворюється суміш ізомерів. Кількість продукту аномального приєднання складає від 20 до 50% у залежності від природи кислоти (були вивчені оцтова, ди-, та три хлороцтова, акрилова та метакрилова кислоти), наявності каталізатора та його природи, а також температури [6].
При взаємодії з кислотами оксиду стиролу утворюється переважно аномальний продукт, причому можлива його подальша ізомеризація у нормальний [6].
У результаті реакції фенілгліцидилового ефіру з капроновою кислотою у присутності гідроксидів калію, натрію, ацетату натрію, тригептиламіну та без каталізатору утворюється 3 - 5% продукту аномального приєднання [6].
Дані про продукти взаємодії карбонових кислот з епіхлоргідрином надто обмежені. Так Бігот вказував, що в результаті реакції еквівалентних кількостей епіхлоргідрину та оцтової кислоти при 1800С в основному утворюється 1,2 – хлоргідриновий ефір, але є і деяка кількість 1,3 – ізомеру, а в реакції епіхлоргідрину з акриловою та метакриловою кислотами аномального продукту не спостерігалося [6].
1.3 Напрямок розкриття α-оксидного кільця в реакції епіхлоргідрину з карбоновими кислотами при основному каталізі
Для дослідження напрямку розкриття α-оксидного кільця епіхлоргідрину масляною, півалевою (триметилоцтовою) та бензойною кислотами у присутності ряду основних каталізаторів були використані методи газо-рідинної хроматографії (ГРХ) та протонного магнітного резонансу (ПМР). Реакцію проводили у двократному надлишку епіхлоргідрину при температурі 80 – 1100С. У якості каталізаторів використовували триетиламін, тетраетиламоній йодид, гідроксид, хлорид та гідроортофосфат натрію у кількості 0,05 моль на 1 моль кислоти [6].
Методами елементного та функційного аналізу, а також ІЧ спектроскопії встановлено, що основним продуктом реакції (вихід 80 - 97%) є хлоргідриновий ефір карбонової кислоти [6].
Продукти реакції були досліджені методом ГРХ.

Рис. 1.1 Хроматограма суміші хлоргідринових ефірів масляної кислоти: 1 - 1,2-хлоргідриновий ефір; 2 - 1,3-хлоргідриновий ефір [6]
З рис. 1.1 видно, що хлоргідриновому ефіру відповідають два неповністю розділених піки, тобто у його складі наявні два ізомери, які неможливо розділити перегонкою [6].
Для підтвердження утворення аномального ізомеру було використано спектроскопію ПМР.

Рис. 1.2 ПМР спектри хлоргідринових ефірів масляної (а), півалевої (б), та бензойної (в) кислот [6]
Наявність резонансу метинового протону в області 5,2 – 4,9 м.д., обумовленого складноефірною групою, свідчить про присутність 1,3 – хлоргіринового ефіру. Кількість ізомеру, яка визначена методами ГРХ та ПМР, співпадає та складає 15 - 20% [6].
У табл. 1.2 наведені дані про ізомерний склад хлоргідринових ефірів, які отримані у різних умовах.
Таблиця 1.2 - Ізомерний склад хлоргідринових ефірів карбонових кислот в реакції ЕХГ з масляною, півалевою та бензойною кислотами в присутності каталізаторів основної природи [6]
| Каталізатор |
t, 0С |
Кислота |
Вміст 1,3-ХГЕ, % (за даними ГРХ) |
|
NaOH (C2H5)4NJ (C2H5)3N Na2HPO4 NaCl NaOH NaOH NaOH (C2H5)4NJ (C2H5)4NJ (C2H5)4NJ (C2H5)4NJ |
80 80 80 80 80 80 90 100 80 90 100 110 |
CH3CH2CH2COOH CH3CH2CH2COOH CH3CH2CH2COOH CH3CH2CH2COOH CH3CH2CH2COOH (CH3)3CCOOH (CH3)3CCOOH (CH3)3CCOOH (CH3)3CCOOH (CH3)3CCOOH (CH3)3CCOOH (CH3)3CCOOH |
21.9 18.1 17.1 15.1 14.7 15.3 17.5 18.3 18.0 17.8 18.0 18.0 |
З табл. 1.2 випливає, що зміна умов проведення реакції (природа каталізатора та температура) мало впливають на ізомерний склад продуктів взаємодії епіхлоргідрину з карбоновими кислотами [6].
1.4 Вплив структури кислотного реагенту на швидкість реакції
Для вивчення впливу структури кислотного реагенту на швидкість реакції було досліджено кінетику реакції оцтової, акрилової та метакриловлї кислот з 1,2-епоксі-3-феноксіпропаном у присутності ацетату хрому (ІІІ) як каталізатора при температурі 600С [8]. Результати наведені в табл. 1.3.
Таблиця 1.3 - Константи швидкості реакції деяких карбонових кислот з 1,2-епоксі-3-феноксіпропаном у присутності ацетату хрому (ІІІ) [8]
| Кислота |
Т, 0С |
k2·102, л/моль·с |
|
Оцтова Акрилова Метакрилова |
60 60 60 |
0.552±0.030 1.075±0.055 1.068±0.022 |
З наведених величин констант швидкості таблиці 1.3 видно, що найшвидше з 1,2-епоксі-3-феноксіпропаном реагує акрилова кислота за даних умов проведення експерименту у той час як оцтова кислота – найповільніше [8].
У реакції перелічених вище кислот з епіхлоргідрином спостерігалася аналогічна залежність: швидкість реакції збільшувалася у ряду:
оцтова кислота < метакрилова кислота < акрилова кислота,
причому константи швидкості реакції з акриловою та метакриловою кислотами мало відрізнялися як і у випадку реакції цих кислот з 1,2-епоксі-3-феноксіпропаном [8].
Це пояснюють стеричним ефектом наведених кислот: найбільш об’ємна молекула метакрилової кислоти реагує важче з більш заміщеним атомом карбону 1,2-епоксі-3-феноксіпропана, ніж менш об’ємна молекула акрилової кислоти, не дивлячись на більш високу загальну швидкість взаємодії останнього [8].
Виходячи з
експериментально отриманих величин констант швидкостей даних карбонових кислот,
були розраховані величини
реакції карбонових кислот з
1,2-епоксі-3-феноксіпропаном, де
- константи швидкості
акрилової та метакрилової кислот;
- константа швидкості
оцтової кислоти. Ці величини набули значення 1.95 та 1.93 для акрилової та
метакрилової кислот відповідно. Отже, за цими розрахунками встановлено, що при
600С ненасичені кислоти мають подібну реакційну здатність [8].
1.5 Вплив концентрації каталізатору на швидкість реакції
Для вивчення впливу концентрації каталізатору на швидкість реакції були досліджені кінетичні закономірності реакції оксиетилювання оцтової кислоти при каталізі ацетатами Li+, Na+, K+, Cr3+, [(Me)4N]+, [(Et)4N]+, [(Bu)4N]+. Експерименти були проведені при різних концентраціях солей, що вивчали при 900С [9] (табл. 1.4).
Таблиця 1.4 - Залежність спостерігаємої константи швидкості від концентрації каталізатора [9]
|
Скат, моль/л |
САсОН, моль/л |
kсп·104, с-1 |
Скат, моль/л |
САсОН, моль/л |
kсп·104, с-1 |
|
CH3COOLi |
(CH3COO)3Cr |
||||
|
0.0980 0.1580 0.1920 0.2530 0.3546 |
16.02 16.00 15.90 15.88 15.82 |
3.28 4.27 5.33 6.48 8.73 |
0.0010 0.00295 0.00548 0.00842 0.0100 |
16.20 16.20 16.10 16.10 16.00 |
2.99 5.51 7.28 9.59 10.67 |
|
CH3COONa |
(Me)4N+CH3COO– |
||||
|
0.0530 0.0840 0.1140 0.1550 0.1940 |
16.10 16.16 16.08 15.96 16.00 |
2.80 3.27 4.30 5.37 6.83 |
0.0710 0.0918 0.1508 0.2016 |
15.83 15.65 15.56 15.44 |
6.13 8.33 12.40 15.67 |
|
CH3COOK |
(Et)4N+CH3COO– |
||||
|
0.1000 0.1450 0.2030 0.2480 |
15.88 15.68 15.80 15.78 |
4.58 5.95 7.57 9.80 |
0.0138 0.0750 0.1235 |
15.84 15.81 15.83 |
2.18 7.29 11.38 |
|
(Bu)4N+CH3COO– |
|||||
|
0.0120 0.0564 0.0998 |
15.81 15.79 15.78 |
2.27 6.83 11.30 |
|||
Як видно з експериментальних даних, досліджувані солі прискорюють реакцію прямопропорційно їх концентрації у реакційній масі [9].
При екстраполюванні експериментальних значень спостережених констант швидкостей до нульової концентрації каталізатору для всіх досліджуваних солей одержано одне і те ж значення, яке відповідає константі швидкості некаталітичної реакції, що узгоджується з даними [9] про паралельне протікання двох реакцій оксиду етилену – каталітичної (з участю солі) та некаталітичної [9].

Рис. 1.3 Залежність спостереженої константи швидкості від концентрації каталізатора при 900С: 1 - CH3COOLi; 2 - CH3COONa; 3 - CH3COOK; 4 - (CH3COO)3Cr; 5 - (Me)4N+CH3COO– ; 6 - (Et)4N+CH3COO– [9]
Отримані залежності описуються рівнянням:
kсп = kн + kкат·скат (1.2), де
kн – константа швидкості некаталітичної реакції, с-1; kкат - константа швидкості каталітичної реакції, л/(моль·с) [9].
Для встановлення порядку реакції за каталізатором було досліджено кінетику реакції оцтової, акрилової та метакрилової кислот з 1,2-епоксі-3-феноксіпропаном, яка каталізується ацетатом хрому (ІІІ) при 700С. Концентрація каталізатору варіювалася у межах від 0.002 до 0.008 моль/л (у випадку акрилової та метакрилової кислот) та від 0.008 до 0.015 моль/л (у випадку оцтової кислоти) [8].

Рис. 1.4 Залежність ефективної константи швидкості карбонової кислоти від концентрації каталізатору при Т=700С: 1 – CH2=CH─COOH; 2 – CH2=C(CH3)─COOH; 3 – CH3COOH [8]
Наведена вище графічна залежність у всіх випадках носить прямолінійний характер, що свідчить про перший порядок реакції за каталізатором [8].
1.6 Вплив структури каталізатору на швидкість реакції
Для вивчення впливу структури каталізатору була вивчена реакція оцтової, акрилової та метакрилової кислот з 1,2-епоксі-3-феноксіпропаном у присутності ряду метилзаміщених похідних піридину [8]. Збільшення швидкості реакції спостерігалося, коли піридин був заміщений метильним радикалом у третьому або четвертому положеннях, у той самий час, коли α-піколін (2-метилпіридин) виявився менш активним каталізатором, ніж незаміщений піридин. Подібна залежність каталітичної активності від структури каталізатору була виявлена для метилпохідних хіноліну [8].
При вивченні кінетичних закономірностей цієї реакції у присутності третинних амінів була виявлена залежність каталітичної активності від розміру катіона активної форми каталізатора. На основі отриманих експериментальних даних було встановлено, що із збільшенням радіусу катіона електростатична взаємодія між іонами ставала слабшою, нуклеофільність карбоксилат-аніону збільшувалася і збільшувалася каталітична активність. Такий взаємозв’язок був отриманий для реакції карбонових кислот з 1,2-епоксіпропаном та 1-хлор-2,3-епоксіпропаном. Однак, стеричні фактори можуть змінювати таку закономірність. Зменшення швидкості реакції спостерігалося для катіонів "великого розміру" у випадку 2-метилпіридину та 2-метилхіноліну [8].
1.7 Каталіз реакції фенілгліцидилового ефіру з карбоновими кислотами у присутності каталізатору N,N-диметиланіліну
Для пояснення прискорюючої дії жирноароматичних третинних амінів були запропоновані механізми загального основного та нуклеофільного каталізів реакції фенілгліцидилового ефіру з оцтовою та бензойною кислотами у присутності каталізатору N,N-диметиланіліну (ДМА), де амін виступає у ролі основи (реакція 1.1) або у ролі нуклеофіла (реакція