Обмін енергії в організмі
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
H
CH3 O CH3 O
N+ N N
NH
![]()
Флавінмононуклеотид Флавінаденіндинуклеотид
O O
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
CH3 N
NH CH3 N NH
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
CH3 O CH3 O NH2
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
N+ N N
N N
CH2 CH2
![]()
CH–OH CH–OH
N
![]()
CH–OH CH–OH
N
![]()
![]()
![]()
CH–OH OH CH–OH
OH OH
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
CH2–O–P–OH CH2-O-P-O-P-O-CH2
O O
O
![]()
O
![]()
H H
![]()
![]()
H OH OH
H
Якщо коферментом є похідне вітаміну К, то відповідні дегідрогенази називають убіхінонзалежними чи коферментом Q.
O
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
CH3O CH3
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
CH3 CH3
![]()
CH3O (CH2–CH=C–CH2)9–CH2–CH=C–CH3
![]()
O
Активною частиною молекули кофермента Q є убіхінон:
O
OH
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
H CH3O CH3 CH3O
CH3
![]()
![]()
![]()
![]()
S + + S
![]()
![]()
![]()
H CH3O R CH3O
R
![]()
![]()
O OH
Убіхінонзалежні дегідрогенази володіючи Е.о. = – 0.05 В окислюють тільки НАД- і ФАД-залежні дегідрогенази. Являючись надзвичайно високорухливими, є вузловими пунктами збору протонів водню окислених субстратів.
Особливим типом переносчиків є цитохроми. На відміну від дегідроге-наз, які безпосередньо окислюють субстрати забираючи від них протони водню та електрони, цитохроми лише переносять електрони окислених субстратів на кінцевий акцептор.
Цитохроми – складні білки, що складаються із залізовмісної простетичної групи та білка носія. Перенос електронів відбувається за рахунок зміни окисно-відновних потенціалів іону заліза:
![]()
Fe3+
+ e Fe2+
Fe2+ – е Fe3+
По будові білка носія та значенням окисно–відновних потенціалів цитохроми поділяють на слідуючі типи :
Цит В < цит C < цит С < цит А1 < цит А3
+0.7мВ + 212мВ + 210мВ + 210мВ + 385мВ.
Отже:
1. Окислення субстратів організму проходить шляхом їх дегідрування за допомогою дегідрогеназних ферментних систем;
2. Перенос протонів водню та електронів окислених субстратів відбу-вається за допомогою дегідрогеназних ферментних систем згідно вели-чин їх окисно-відновних потенціалів (від речовини з нижчим його значенням до речовини з більш високим значенням);
3. НАД, ФАД, УХ – залежні дегідрогенази та цитохроми знаходяться в мітохондріальній мембрані, являючи собою єдину систему біологічного окислення, так званий «дихальний ланцюг»;
4. Дегідрогеназна система ферментів забезпечує окислення енергетичних субстратів і транспорт протонів та електронів а цитохромна, транспорту-ючи електрони, активує кінцевий акцептор.
3. Механізм переносу протонів і електронів по дихальному ланцюгу
3.1. Аеробне та анаеробне окислення
В залежності від кінцевого акцептору протонів водню та електронів, що пройшли крізь дихальний ланцюг, реакції біологічного окислення поділяють на аеробні та анаеробні.
Аеробними – називають реакції в яких кінцевим акцептором протонів водню та електронів, що пройшли по дихальному ланцюгу, є кисень.
![]()
![]()
H 2Н+

![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()