Xreferat.com » Рефераты по экологии » Проектування екологічних мереж Ратнівського району

Проектування екологічних мереж Ратнівського району

А*Проектування екологічних мереж Ратнівського районуβ*кt*кТ*кПроектування екологічних мереж Ратнівського району, м (6.8)


де:

А – емпіричний параметр, який визначаємо в залежності від величини річної норми опадів,

при N = 686 мм А = 4,8

к – коефіцієнт фільтрації, м/добу;

β – коефіцієнт водовіддачі, який визначається по формулі


для мінеральних ґрунтів, β = 0,056*к1/2*∆Н1/3;

для торфових ґрунтів β = 0,116* к3/4*∆Н3/8,


де:

∆Н – потужність шару ґрунту, з якого відводиться надлишкова вода,


∆Н = 0,52 м;


кt – коефіцієнт, який залежить від глибини закладання дрени (при Тдр.= 1,05 м) кt = 0,82;

кПроектування екологічних мереж Ратнівського району – коефіцієнт, який залежить від глибини залягання водоупору, при


Н = 6 м

кПроектування екологічних мереж Ратнівського району= 1,32


Визначення віддалі між дренами для піщаних грунтів з Кф = 1,56 м/добу;


β = 0,056

Е = 28,2 м


6.2.3 Гідрологічні розрахунки

6.2.3.1 Максимальні витрати води

Гідрометричні спостереження СніП 2.01.14-83,на водотоці який розглядаємо, не проводились. Тому , максимальні витрати для розрахунку гідротехнічних споруд визначалися по методиці, яка рекомендована і за формулою:


Qр=qр*F=K0*hр*μ/(F+1)n*F*δ1* δ2, м3/с (6.9)


Розрахунки зведені в таблицю 6.14.

Таблиця 6.14

№ створу Місце розташування створу Сv розрах. К0 n h1% мм h2% мм h5% мм h10% мм
1 2 3 4 5 6 7 8 9
МК
1 Гирло каналу (Турський канал) 0,55 0,010 0,17 148,5 136,3 112,3 95,5
Турський канал
2 Після впадання в МК 0,55 0,010 0,17 148,5 136,3 112,3 95,5

Максимальні витрати води весняного паводку в розрахункових створах наведені в таблиці 6.15.


Таблиця 6.15

№№ створів

Місце

розташування створів

ПК км2 Максимальні талі витрати, м3/с




1% 2% 5% 10%
1 2 3 4 5 6 7 8
МК
1 Гирло каналу (Турський канал)
19,0 6,32 5,65 4,37 3,57
2 Після впадання в МК
452 61,1 53.7 40.7 32,0

Максимальні витрати води дощових паводків для створу (площа водозабору 19,0км2) визначається по формулі межі інтенсивності стоку, яка має наступне визначення:


Q=A1%*φ*H1%* δ1*λ*F, м3/с (6.10)


Максимальні витрати води дощових паводків для створу №2 (площа водозбору 206км2) визначається по імпіричній редукційній формулі:


Qр=q*200*(200/F)n* λр* δ1* δ2*F, м3/с (6.11)


Максимальні витрати дощових паводків приведені в таблиці 6.16.

Таблиця 6.16

№№ створів

Місце

розташування створів

ПК F, км2 Максимальні зливові витрати, м3/с




1% 2% 5% 10%
МК
1 Гирло каналу (Турський канал)
18,0 10,8 7,88 4,74 2,80
Турський канал
1 Після впадання в МК
4,52 53,6 36,9 17,8 7,70

Максимальні витрати весняного паводку і зливових паводків визначали з урахуванням регулюючого впливу Турського озера(К зарег.=6 м3/с).

Максимальні об’ми весняного паводку і зливового паводкового стоку визначені згідно СніП 2.01.14-83. Максимальні об’єми талого стоку визначаються за формулою:


Wр=hn*F, м3 (6.12)


Максимальні об’єми зливового стоку для малих площ визначаються за формулою:


Wр=∑Q1%* λр, м3 де ∑Q1%= F*φh1%, м3/с (6.13)


Таблиця 6.17

Об’єм талого стоку

№ створу Місце розташування створів ПК F, км2 Максимальні об’єми, млн.м3




1% 2% 5% 10%
МК (польдер)
1 Гирло каналу (Турський канал)
19,0 2,822 2,590 2,134 1,814

Таблиця 6.18

Об’єм зливового стоку

№ створу Місце розташування створів ПК F, км2 Максимальні об’єми, млн.м3




1% 2% 5% 10%
МК (польдер)
1 Гирло каналу (Турський канал)
19,0 1,330 1,080 0,720 0,456

Об’єм середньорічного притоку по МК становить:

∑Q=F*q*31,5*10^3*K50%=19*3*31,5*10^*0,918=1648269 м3/с


6.2.3.2 Розрахункові гідрографи повеней і паводків

Через відсутність спостережень над стоком розрахункових гідрографів повеней і паводків виконано по моделях , які спостерігали повені і паводки на річці-аналозі.

В якості річки - аналога прийнята р. Вижівка.

Перерахунок координат гідрографів моделі в координати розрахункових гідрографів приведені в таблицях 6.19, 6.20 і графічно зображені на рис.6.2 та листі 4


Таблиця 6.19

Розрахункові координати гідрографів паводка

Дата Координати моделі Координати розрахункових гідрографів

Q м Т м Р=1% Р=5% Р=10%



Q,м3/с Т,доб. Q,м3/с Т,доб. Q,м3/с Т,доб.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
28.ІІІ. 0,71 0 0,16 0 0,11 0 0,092 0
29.ІІІ. 0,93 1 0,21 1,41 0,15 1,54 0,12 1,69
30.ІІІ. 1,49 2 0,34 2,82 0,24 3,08 0,19 3,38
31.ІІІ. 1,87 3 0,43 4,23 0,30 4,62 0,24 5,07
1.ІУ. 1,68 4 0,39 5,64 0,27 6,16 0,22 6,67
2.ІУ 1,53 5 0,35 7,05 0,24 7,70 0,20 8,45
3.ІУ. 1.70 6 0,39 8,46 0,27 9,24 0,22 10,1
4.ІУ. 8,08 7 0,48 9,87 0,33 10,8 0,27 11,8
5.ІУ 4,35 8 1,00 11,3 0,70 12,3 0,57 13,5
6.ІУ 15,1 9 3,47 12,7 2,41 13,8 1,96 15,2
7.ІУ. 19,8 10 4,56 14,1 3,17 15,4 2,57 16,9
8.ІУ. 10,0 11 2,30 15,5 1,60 16,9 1,30 18,6
9.ІУ. 8,30 12 1,91 16,9 1,33 18,5 1,08 20,3
10.ІУ. 7,50 13 1,72 18,3 1,20 20,0 0,93 22,0
11.ІУ. 5,70 14 1,31 19,7 0,91 21,6 0,74 23,7
12.ІУ. 4,53 15 1,04 21,2 0,72 23,1 0,59 25,4
13.ІУ. 3,33 16 0,76 22,6 0,53 24,6 0,43 27,0
14.ІУ. 2,46 17 0,56 24,0 0,39 26,2 0,32 28,7
15.ІУ. 2,27 18 0,52 25,4 0,36 27,7 0,30 30,4
16.ІУ. 1,87 19 0,43 26,8 0,30 29,3 0,24 32,1
17.ІУ. 1,50 20 0,34 28,2 0,24 30,8 0,19 33,8
18.ІУ. 1,17 21 0,27 29,6 0,19 32,3 0,15 35,5
19.ІУ. 0,98 22 0,22 31,0 0,16 33,9 0,13 37,2
20.ІУ. 0,90 23 0,21 32,4 0,14 35.4 0,12 38,9

Проектування екологічних мереж Ратнівського району

Проектування екологічних мереж Ратнівського району

Рис.6.2. Гідрографи паводку після реконструкції


Таблиця 6.20

Розрахункові координати гідрографів паводка

Дата Координати моделі Координати розрахункових гідрографів

Q м Т м Р=1% Р=5% Р=10%



Q,м3/с Т,доб. Q,м3/с Т,доб. Q,м3/с Т,доб.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
3.ІУ. 0,90 0 0,72 0 0,31 0 0,19 0
4.ІУ. 1,16 1 0,93 0,31 0,40 0,39 0,24 0,40
5.ІУ 2,61 2 2,09 0,62 0,91 0,78 0,55 0,80
6.ІУ 2,57 3 2,06 0,93 0,90 1,17 0,54 1,20
7.ІУ. 2,44 4 1,95 1,24 0,85 1,56 0,51 1,60
8.ІУ. 2,51 5 2,01 1,55 0,88 1,95 0,53 2,00
9.ІУ. 2,58 6 2,06 1,86 0,90 2,34 9,54 2,40
10.ІУ. 4,13 7 3,30 2,17 1,44 2,73 0,87 2,80
11.ІУ. 9,77 8 7,82 2,48 3,42 3,12 2,05 3,20
12.ІУ. 8,63 9 6,90 2,79 3,02 3,51 1,81 3,60
13.ІУ. 5,85 10 4,68 3,10 2,05 3,90 1,23 4,00
14.ІУ. 3,82 11 3,06 3,41 1,33 4,21 0,80 4,40
15.ІУ. 3,09 12 2,47 3,72 1,08 4,60 0,65 4,80
16.ІУ. 2,65 13 2,12 4,03 0,92 4,99 0,55 5,20
17.ІУ. 2,16 14 1,73 4,34 0,75 5,38 0,45 5,60
18.ІУ. 1,68 15 1,34 4,65 0,59 5,77 0,35 6,00
19.ІУ. 1,42 16 1,14 4,96 0,50 6,16 0,30 6,40
20.ІУ. 1,12 17 0,90 5,27 0,39 6,55 0,23 6,80
21.ІУ. 1,01 18 0,81 5,58 0,35 6,94 0,21 7,20
22.ІУ. 0,88 19 0,70 5,89 0,31 7,33 0,18 7,60
23.ІУ. 0,75 20 0,60 6,20 0,26 7,72 0,16 8,00
24.ІУ. 0,66 21 0,53 6,51 0,23 8,11 0,14 8,40

При проектуванні осушувальної системи розрахунковими являються посівні, високі літньо-осінні і побутові витрати.

Осушувальна система в літньо-осінній період повинна забезпечувати своєчасний відвід надлишкових вод, не допускаючи довготривалого затоплення осушених площ.

Високі літньо-осінні витрати розрахункової забезпеченості визначались шляхом множення миттєвих зливових максимумів на перехідний коефіцієнт «к» від миттєвих зливових максимумів до середньодобових витрат води тієї ж забезпеченості, розрахунки приведені в таблиці 6.21.


Таблиця 6.21

№№ створів Місце розташування створів ПК F, км2 Q,м3/с




10%
МК
1 Гирло каналу (Турський)
19,0 1,45
Турський канал
2 Після впадання в МК
206 4,26

Таблиця 6.22

Витрати води на посівну дату в розрахункових створах

№№ створів Місце розташування створів ПК F, км2 Посивні витрати води, м3/с




Р=10% Р=25%
МК
1 Гирло каналу (Турський)
19,0 0,075 0,052
2 Після впадання в МК
452 4,85 3,37

Таблиця 6.23

Побутові витрати води в разрахункових створах

№№ створів Місце розташування створів ПК F, км2 Витрата, м3/с




Р=50% Р=75%
МК
1 Гирло каналу (Турський)
19,0 0,23 -
Турський канал
2 Після впадання в МК
452 0,226 0,123

6.2.4 Технічні заходи

6.2.4.1 Загальна схема меліорації

Для створення оптимальних умов водно-повітряного режиму в кореневому шарі грунту на протязі вегетаційного періоду, отримання високих і стійких врожаїв сільськогосподарських культур проектом передбачаються наступні технічні заходи:

1. Відведення поверхневих і пониження рівня ґрунтових вод:

- реконструкція відкритих каналів

- будівництво гончарного дренажу

- будівництво насосної станції

- будівництво зволожуючого каналу

2. Дорожня мережа.

3. Культуртехнічні заходи

В результаті проектних розробок було розглянуто два варіанти зволожуючих заходів.

Першим варіантом передбачається забір води для зволоження Турської осушувальної системи в радгоспі «Самарівський», із озера Луки.

Озеро Луки карстового походження. Його живлення здійснюється водами трьох категорій: атмосферними опадами, поверхневим стоком з водозбірної площі і напірними водами крейдяних відкладів.

Площа дзеркала озера 1,25 км2, найбільша глибина 31,8 м, середня глибина 15 м. Об’єм води в озері 18,57 м3. Озеро безстічне. Встановлення рівня води в озері передбачалось за рахунок подачі насосною станцією паводкових вод Турського каналу.

В зв’язку з наміченими заходами по гарантованому водозабезпеченні всієї Турської системи шляхом акумуляції води в озері Турське, на основі згоди з Волинським управлінням технічної експлуатації малих річок, в проекті передбачені заходи по зволоженні з Турського каналу шляхом підбору. Виходячи з умов шлюзування, залишена густота відкритої мережі


6.2.4.2 Вузол споруд насосної станції

Вузол, що проектується, споруд насосної станції призначений для скиду води з осушувальної системи з метою забезпечення використання земель в сільськогосподарському виробництві.

Режим роботи насосної станції – круглорічний. Згідно з ДБН В. 2.4.1-99 вузол споруд насосної станції відноситься до ІУ класу капітальності.

Основні розрахункові положення прийняті по ДБН В. 2.4.1-99

Будівельні матеріали, марки бетону, бетонних і залізобетонних елементів і арматура прийняті у відповідності з номенклатурою виробів, а також у відповідності з основними положеннями по проектуванню гідротехнічних споруд:

збірний залізобетон М 200-300

монолітний залізобетон М 150-200

монолітний бетон М 150

арматура залізобетонних конструкцій сталь А-І, А-ІІІ, В-І

напірні трубопроводи, стальні.


6.2.4.3 Розрахунок пропускної здатності і напору насосної станції

Пропускна здатність насосної станції визначається за формулою:

Qнс=Q(1-Vр/W), м3/с (6.14)


де:Vр – регулююча ємкість з розрахунком норми осушення, яка рівна 0,8 м3


Vр =142 502 м3


W– повний об’єм паводку 10% забезпеченості, м3


W=1814000м3


Q – максимальна витрата весняного паводку 10% забезпеченості, м3/с


Q=3,75м3/с

Qнс= 3,75*(1-142502/1814000)=2,75 м3/с


Повний напір насосної станції визначається за формулою


Нп=Н2+hw, м (6.15)


де: Н2 – геодезичний напір між максимальним рівнем води в водоприймачі

і мінімальним експлуатаційним рівнем у водному джерелі з врахуванням клапана зриву вакууму = 4,64 м

hw – втрати по довжині і місцеві втрати в напірному трбопроводі

Ду=600 мм дорівнюють 0,61 м

Таким чином, повний напір насосної станції складає 5,25 м.

Для забезпечення розрахункової витрати насосної станції Q=2,75 м3/с. При напорі 5,25 м згідно каталогу насосів приймаємо 4 капсульних електронасоси марки ІОПВ 2500-4,2 (ОП5-47П) пропускною здатністю одного насоса, яка дорівнює 0,64 м3/с.


6.2.4.4 Заходи по зволоженню

Не дивлячись на те, що район будівництва осушувальної системи відноситься до зони надлишкового зволоження, рослинами відчувається нестача вологи.

Гарантією стійких врожаїв на землях, які осушуються, може бути тільки двохстороннє регулювання водно-повітряного режиму.

Для зволоження сільськогосподарських культур на землях, які осушуються, проектом передбачені наступні технічні заходи:

Будівництво зволожуючого каналу

Будівництво шлюзів-регуляторів


6.2.4.5 Розрахунок водного балансу активного шару грунтів

Потреба у регулюванні водно-повітряного режиму грунту визначається на основі водного балансу, який розраховуємо для року 50 %, 75 %, 90 % забезпеченості опадами.

Розрахунок водного балансу ведемо по місяцях вегетаційного періоду для кожної сільськогосподарської культури, при цьому враховуємо формулу:


± M = E – ( Ое + ∆W), м3/га, (6.16)


де: М – змінення волого запасів в активному шарі грунту, м3/га;

Е – сумарне водоспоживання даною культурою, м3/га;

Ое – кількість ефективних опадів, м3/га;

∆W – запаси продуктивної вологи в активному шарі грунту, м3/га.

Сумарне водоспоживання окремої культури за вегетаційний період визначаємо, враховуючи формулу А. М. Янголя:

E = αУ + n Д, м3/га, (6.17)


де: У – урожайність основної продукції даної культури, т/га;

α – емпіричний коефіцієнт;

Д – сума середньодобових дефіцитів вологості повітря за вегетаційний період, мм;

n – коефіцієнт, який приймаємо в залежності від норми осушення.

Кількість ефективних опадів визначаємо за основними формулами:


Ое=10*β*h, м3/га, (6.18)


де: h – шар опадів за розрахунковий період, мм;

β – коефіцієнт використання опадів.

Результати розрахунків див. в листі 5


6.2.4.6 Розрахунок зони впливу меліоративної системи на пониження рівня ґрунтових вод

Після проведення меліоративних робіт на прилеглій території відбувається зміна гідротехнічної обстановки (пониження РГВ). Відстань впливу дії меліоративної системи на пониження рівня ґрунтових вод визначаємо по формулі:


x = z *2*(a*t)1/2, м (6.19)


де:

x – відстань від осушувальної системи, м;

a – рівне провідність водоносного пласта, м2/добу;

t – час, доб.

Для визначення z знаходимо:

erfc(z) = (H/H0) = 0,1/1,0 = 0,1


де:

Н – пониження рівнів ґрунтових вод, Н = 0,1 м

Н0 – пониження рівнів на границі осушувальної системи, Н0 = 1,0

Згідно [ст.368] z = 1,85


a = Kф*h/μ, , м2/добу, (6.20)


де:

Kф – коефіцієнт фільтрації водоносного пласта, м/доб;

h – потужність водоносного пласта, м;

h = (2…2,5) * Н0, м

h = 2,0 м

μ – водоввідача пласта.


μ = 0,056* Kф ^1/2* Нс ^1/3, (6.21)


Розрахунок для торф’яних грунтів:


Kф = 0,4 м/добу

μ = 0,056* 0,4^1/2*0,55^1/3 = 0,03

а = 0,4*2/0,03 = 13,3 м2/добу

t = 150 діб

х = 1,85*2*(13,3*150)^1/2 = 165 м


Розрахунок для мінеральних грунтів:


Kф = 2,4 м/добу

μ = 0,056* 2,4^1/2*0,55^1/3 = 0,07

а = 2,4*2/0,07 = 68,6 м2/добу

t = 150 діб

х = 1,85*2*(68,6*150)^1/2 = 375,3 м


Отже, зона впливу дії меліоративної системи на пониження РГВ становить:

для торф’яних грунтів х = 165 м;

для мінеральних грунтів х = 375,3 м (див. лист 6)


Розділ 7. Охорона праці


7.1 Розробка організаційних питань з охорони праці


Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі.

Організаційні питання з охорони праці на підприємстві розробляються згідно діючого законодавства, а саме, нижче наведених статей:

1. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до закону про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.[ст. 43 Конституція України]

2. До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов’язаний:

1) роз’яснити працівникові його права і обов’язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.[ст. 29 Кодекс законів про працю України]

3. На всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я умов праці власник або уповноважений ним орган зобов’язаний повідомити про це орган державного нагляду за охороною праці, який може дати тимчасову згоду на роботу в таких умовах.

На власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони. [ст. 153 Кодекс законів про працю України ]

4. Проектування виробничих об’єктів, розробка нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні проводитися з урахуванням вимог щодо охорони праці.

Виробничі будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва або реконструкції, технологічні процеси повинні відповідати нормативним актам про охорону праці.[ст. 154 Кодекс законів про працю України]

5. Власник або уповноважений орган зобов’язаний вживати заходів щодо полегшення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо. [ст. 158 Кодекс законів про працю України]

6. Власник або уповноважений ним орган розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи щодо охорони праці відповідно до закону України «Про охорону праці». План заходів щодо охорони праці включається до колективного договору. [ст. 161 Кодекс законів про працю України]

7. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу ) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, також щорічного обов’язкового медогляду осіб віком до 21 року.

Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, термін і порядок його проведення встановлюються Міністерством охорони здоров’я України за погодженням із Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. [ст. 169 Кодекс законів про працю України]

8. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний відповідно до законодавства відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним із виконанням трудових обов’язків. [ст. 173 Кодекс законів про працю України]

9.Не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.

За згодою одного з батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років.

Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої праці, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятого віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.[ст.188 Закон України «Про охорону праці»]

10.Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові. [ст. 191 Кодекс законів про працю України] [7].


7.2 Розрахунок заземлення електрообладнання


Захисне заземлення – це захисне електричне з’єднання з землею металевих не струмоведучих частин електричного обладнання, яке може виявитись під напругою.

Згідно правил ПУЕ захисні заземлювачі використовуються в наступних випадках:

При напрузі перемінного струму 380 В і вище та постійного 440 В і більше у всіх електроустановках.

При номінальній напрузі перемінного струму 42 В і вище та постійного вище 110 В, в електроустановках, які розміщені в приміщеннях з підвищеною небезпекою.

При будь-якій напрузі у вибухонебезпечних установках.

Заземлювачі можуть бути природні і штучні. Природний заземлювач – це заземлювач для якого використовуються електроприводи, частини будівельних і виробничих конструкцій і комунікацій.

Для влаштування штучних заземлювачів використовують сталеві, вертикально закладені в землю труби діаметром 30 – 50 мм, довжиною 2,5 – 2 м, металеві стержні 10 – 12 мм, довжиною до 10 м, кутникову сталь 40 * 40 мм довжиною 2,5 – 5 м та інше. Допустимий опір заземлюючого пристрою менший 4,00 м.

Розрахунок заземлюючого пристрою для електрообладнання, що працює від напруги 127 В. В якості заземлювача використовується стальні труби d = 0,04 м, довжиною L = 2,5 м, які з’єднані стрічкою 40 * 5 мм. Глибина закладання в ґрунт становить 0,8 м. Допустимий опір заземлюючого пристрою менший 40 м.

ґрунт – пісок ( питомий опір ґрунту 50000 мм )

Визначаємо опір одиничного стержня ( заземлювача )

Rст = 0,366 Проектування екологічних мереж Ратнівського району ( lg Проектування екологічних мереж Ратнівського району + 1/2 lg Проектування екологічних мереж Ратнівського району ) ( 7.1 )

t = 42 l + h = 42 * 2,5 + 0,8 = 20 м

Rст = 0,366 Проектування екологічних мереж Ратнівського району ( lg Проектування екологічних мереж Ратнівського району + Ѕ lg Проектування екологічних мереж Ратнівського району ) = 1770 м.


Визначаємо кількість заземлюючих стержнів :


n = Проектування екологічних мереж Ратнівського району = Проектування екологічних мереж Ратнівського району = 44 шт. ( 7.2 )

3. Rст = Проектування екологічних мереж Ратнівського району = 4,02 Ом ( 7.3 )


Отже, заземлюючий пристрій складається з 44-х стержнів у вигляді стальних труб діаметром 0,04 м, довжиною 2,5 м, які з’єднані стрічкою 40 * 5 мм. Глибина залягання в ґрунт становить 0,8 м [9].


Запроектовані заходи з виробничої санітарії

При будівництві, експлуатації та реконструкції Самарівської меліоративної системи на працівників негативно впливають наступні фактори: шум, вібрація, шкідливі речовини.

Даним проектом передбачено запровадження методів і засобів захисту від вище наведених шкідливих факторів.

Загальну класифікацію засобів і методів захисту від шуму наведено в ДЕСТ 12.1.029-80 «ССБП. Засоби і методи захисту від шуму. Класифікація».

Боротьба з шумом здійснюється різними засобами і методами, які поділяються на дві групи: колективний та індивідуальний захист. На даній меліоративній системі, проектом передбачено, індивідуальний захист для працівників.

Засоби індивідуального захисту від шуму поділяються на протишумні наушники і наушники, що закривають ушну раковину ззовні, і протишумні вставки, що закривають слуховий прохід. Вони виготовляються з твердих еластичних і волокнистих матеріалів. Протишумні вставки бувають одно- і багаторазового використання. До ЗІЗ належать також протишумні шлеми, що закривають всю голову, і маски, які використовуються разом з наушниками.

Проектом передбачено застосування використання протишумних наушників.

Щодо вібрації, то класифікація методів і засобів вібраційного захисту наведено в ДЕСТ 12.4.046-78. Апаратура для вимірювання параметрів вібрації повинна відповідати ДЕСТ 12.4.012-83 «Вібрація. Засоби вимірювання і контролю вібрації на робочих місцях. Технічні вимоги». вимірюють вібрації в найбільш вібронебезпечних точках.

Проектом передбачено знизити вібрацію машин. Зниження вібрації машин полягає, в основному, в зменшенні динамічних процесів, що спричиняються ударами, різкими прискореннями тощо. Усунення дисбалансу обертаючих мас досягається ретельною балансировкою. Крім того, застосовуються також вібропоглинання, вібродеформування, віброізоляція, віброгасіння.

Проектом передбачено, що вібропоглинання і демфування вібруючих конструкцій та окремих їх частин здійснюється за рахунок збільшення втрат енергії в системах, що досягається перетворенням механічної енергії в іншівиди, такі, як енергія електромагнітного поля, енергія струмів Фуко та інші. При демфуванні на вібруючі конструкції і деталі наносять шар пружно в’язних матеріалів, що мають великі внутрішні втрати. До таких належать спеціальні мастики, пластик, пінопласти, пластикати тощо. Вібруючі мастики і гума зменшують вібрацію і загальний рівень шуму на 10дБ.

Віброгасіння досягається збільшенням маси агрегату чи підвищенням його жорсткості. Збільшення маси найчастіше досягається шляхом установлення агрегатів на самостійні фундаменти чи масивні плити між основою і агрегатом. Фундамент добирають відповідно до маси агрегату, його розраховують так, щоб амплітуда коливань підошви фундаменту не перевищувала 0,1…0,2 мм, а для особливо відповідальних випадків 0,005 мм. Для того, щоб коливання не передавались на ґрунт, навколо фундаменту створюють розриви, так звані акустичні шви без заповнення або з заповнювачем. Жорстко кріпити агрегати до огороджуючи конструкцій будівлі забороняється.

Пружні віброізолятори кращі за гумові. Вони використовуються для ізоляції як низьких, так і високих частот, довше зберігають постійність пружних властивостей, добре протистоять дії масел і високих температур. Для того щоб вони не допускали коливань високих частот, їх встановлюють на прокладки з пружних матеріалів, отримуючи таким чином комбінований амортизатор. Пружні амортизатори використовують для віброізоляції насосів, електродвигунів і двигунів внутрішнього згоряння.

Зниження вібрації досягається також влаштуванням ребер жорсткості, що підвищує жорсткість цілої коливальної системи.

Проектом передбачено, що найефективнішими засобами є заміна вібронебезпечних інструментів і обладнання вібробезпечними, створення нових конструкцій машин. Для зменшення рівня вібрації необхідно встановити контроль за вібраційними параметрами.

Для правильної організації праці також необхідно застосовувати профілактичні заходи проти віброзахворювань. Неабияке значення мають раціональні режими праці та відпочинку. рекомендується, щоб загальний час контакту з вібруючими машинами, вібрація яких відповідає допустимим рівням, не перевищував 2/3 тривалості робочого дня, включаючи перерви на 15…20 хв.

Згідно проекту, до роботи з вібруючими машинами і механізмами допускаються особи, що досягли 18 років. Вони повинні проходити медичні огляди не рідше одного разу в рік. Протягом робочого дня вони повинні мати час для проведення гідро процедур, масажу і виробничої гімнастики. Працівникам рекомендується робити ультрафіолетове випромінювання і вітамінізацію. Для профілактики слід використовувати профілакторії, будинки відпочинку і санаторії.

Проектом передбачено, що засоби індивідуального віброзахисту поділяються на засоби для рук, ніг і тіла. Для захисту рук використовують рукавиці, що виготовлені із пружно-деформуючих матеріалів, для захисту ніг - віброзахисне спецвзуття. Гасіння вібрації таким взуттям становить приблизно 80% при частоті 20…50 Гц і амплітуді 0,1…0,4 мм.

При роботі з отрутохімікатами проектом передбачено використання засобів індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗ) призначених для захисту від шкідливих газів, пари, диму, туману і пилу в повітрі робочої зони, а

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: