Стан та перспектики екологічної конверсії промислових і сільськогосподарських підприємств Чернігівської області
Проведено 41 перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємствами області. Ефективно працюють очисні споруди ряду підприємств, а саме: ДП "Коропський сирзавод" ТОВ "СіЛ", ВАТ "Корюківська ФТП", ТОВ "Комунальник" м. Новгород-Сіверський, КП "Прилукитепловодопостачання", КП "Ревна" м. Семенівка, КП, "Ладанське ВУЖКГ" смт Ладан. Плановий контроль здійснювався за підприємствами, які скидають у водойми області недостатньо очищені зворотні води. Постійне перевищення нормативів ГДС у 2006 році спостерігалось в скидах зворотних вод на КП "Бахмач-Водсервіс", ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", ТОВ "Бахмач-м’ясо", КП "Козелець-водоканал", ЗАТ "Новгород-Сіверський сирзавод", СІЗО № 32 м. Новгород-Сіверський, Куликівське ВУЖКГ, КП "Варва-Водоканал", Остерське ВУЖКГ, ПП "Водоканал" смт. Короп, ТОВ "Льон-Полісся" смт. Ріпки, КП "Чернігівводоканал", КП "Сновське" с. Снов’янка.
Ряд комплексів очисних споруд працюють нестабільно: філія "Менський сир" ППКФ "Прометей", КП "Ічняводоканал", КП "Водоканал" смт Ріпки, ДП "Очисні споруди" Ніжинського УВКГ, ЗАТ "Комунальник" м. Щорс.
У другому півріччі завдяки проведенню комплексу науково-випробувальних пусконалагоджувальних робіт підприємством ЧМП "Еколог" (м. Луганськ) значно покращилась робота очисних споруд КП "Чернігівводоканал". За результатами гідрохімічних аналізів скид зворотних вод відбувається в межах нормативів граничнодопустимих скидів.
В четвертому кварталі 2006 року введено в дію новий комплекс очисних споруд на КП "Козелецьводоканал".
Всього за порушення вимог природоохоронного законодавства спеціалістами-держінспекторами відділу до адміністративної відповідальності було притягнуто 14 осіб, накладено штрафів на суму 1207 грн., стягнуто всі штрафи. Відділом аналітконтролю та моніторингу підготовлено первинних матеріалів для нарахування 24 позовів на загальну суму 9638 грн.
Гідрохімічний склад води малих річок області залишається, в основному, на рівні минулорічних показників. Вміст забруднюючих речовин в річках Березівка (Корюківський р-н), Парасючка (Бахмацький р-н), Магістральний канал (Куликівський р-н), Білоус (Чернігівський р-н), Мена (Менський р-н), перевищує граничнодопустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення внаслідок відчутного впливу недостатньо очищених зворотних вод очисних споруд підприємств області. Спостерігається погіршення гідрохімічного складу води в р. Удай в створах нижче скиду очисних споруд КП "Варва-Водоканал". Також в літній період фіксувалось зниження до критичного рівня вмісту розчиненого кисню у створі р. Удай нижче м. Прилуки.
Щорічне погіршення гідрохімічного стану р. Стрижень пов’язане зі значним постійним антропогенним впливом міста: зливові води з більшої частини м. Чернігова (24 випуски) потрапляють в річку без попередньої очистки, що веде до засмічення водного об’єкту сміттям, побутовими відходами та погіршення якісного складу води. Якісний склад води у створах р. Стрижень за основними показниками в межах міста був гіршим, ніж в верхніх створах за його межами. В період інтенсивного танення снігу вміст розчиненого кисню сягав до 0,9 мг/л при допустимій концентрації для водойм рибогосподарського призначення не менше 6,0 мг/л, що спричинило загибель живих водних організмів.
Враховуючи маловодність р. Стрижень, негативного впливу на гідрохімічний стан деснянської води не фіксувалось.
З метою покращання стану р. Стрижень дочірнім підприємством "Водземпроект" ВАТ "Чернігівський проектно-вишукувальний інститут "Чернігівводпроект" розроблено техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) інвестицій "Поліпшення екологічного стану р. Стрижень в м. Чернігів". Зокрема передбачається вдосконалення та впорядкування мережі зливової каналізації м. Чернігів та влаштування очисних споруд зливових вод модульного типу в місцях найбільшого антропогенного навантаження.
За результатами гідрохіманалізів відмічається зменшення негативного впливу на р. Білоус зворотних вод КП "Чернігівводоканал" завдяки покращанню роботи комплексу очисних споруд.
Відділ аналітконтролю та моніторингу проводить лабораторний контроль якості води в р. Десна по 18 створах, враховуючи транскордонні. Традиційним залишається для річок Полісся підвищений вміст заліза загального, фосфатів та марганцю.
Гідрохімічний стан води річок-притоків Десни Сейму та Судості залишається на рівні минулорічних показників і тримається в межах ГДК для водойм рибогосподарського призначення.
За результатами спостережень, як результат неефективної роботи комплексу очисних споруд КП "Козелецьводоканал" у створі р. Остер нижче скиду очисних споруд фіксується перевищення ГДК по зважених речовинах, сульфатах, хлоридах, амонію сольовому, фосфатах, залізу загальному.
Гідрохімічних стан р. Ірпа (в створі р. Ірпа - гирло, на кордоні з Брянською областю) залишається на рівні минулорічних показників.
Чернігівський обласний центр з гідрометеорології здійснює моніторинг поверхневих вод у відповідності до затверджених планів робіт. Проводяться систематичні спостереження за рівнями і витратами води, температурою води, станом водних об'єктів, стоком наносів тощо. Крім того, у пунктах Новгород-Сіверський, Чернігів, Мутине, Щорс, Неданчичі здійснюється відбір зразків води в основні фази гідрологічного режиму для аналізу гідрохімічного складу. У пунктах Неданчичі та Чернігів відбираються гідробіологічні зразки. На р. Дніпро біля с. Неданчичі відбираються зразки води та наносів на вміст радіонуклідів. Аналізи та узагальнення виконуються лабораторією Центральної геофізичної обсерваторії в м. Києві.
Спостереження за станом забруднення р. Десна в районі м. Чернігів проводились в 2-х створах:
а) 1 км вище міста;
б) в межах міста.
Водність річки Десна була дещо вища водності попереднього року і середньої багаторічної (К=1,23).
За даними гідрохімічних спостережень середньорічний вміст розчиненого у воді кисню був задовільним - на рівні 10,18-10,34 мг О2/дм3.
Перевищення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) спостерігалось по азоту нітритному та сполуках важких металів.
Середній вміст азоту нітритного перевищував ГДК в 1,1 рази в обох створах спостережень. Концентрації по сполуках заліза загального були на рівні З ГДК, по сполуках марганцю - 5-6, хрому шестивалентного - 7-8, міді - 12-18 ГДК.
На р. Дніпро біля с. Неданчичі відбираються зразки води та наносів на вміст радіонуклідів. Аналізи та узагальнення виконуються лабораторією Центральної геофізичної обсерваторії в м. Києві.
Альгофлора річки в районі м. Чернігова в порівнянні з минулим роком була суттєво бідніша (за чисельністю і кількістю видів). В зимовий період фітопланктон був представлений лише поодинокими клітинами водоростей. В літньо-осінній період домінували зелені водорості, субдомінантами виступали діатомові. Суттєво гіршим був стан альгопланктоценозу на створі в межах міста: нижчі чисельність і біомаса, у 2 рази менша кількість видів, нижчі значення індексу Шеннона і вище індекс сапробності (ІС вище міста змінювався від 1,65 до 1,98; в межах міста - 1,92-2,12).
3.2 Техногенне навантаження на повітряне середовище
Найбільша кількість промислових підприємств знаходиться в м. Чернігів - 66 або 23% - усіх підприємств області, у м. Прилуки -28 (10%), у м. Ніжині - 30 (11%). Найбільша кількість викидів припадає на м. Чернігів - 34% викидів області (Прилуки та Ніжин - по 3% викидів області).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1655 від 13.12.2001 р. на державний облік взято, станом на 31.12.2006 р., 531 промислове підприємство, організація, установа та підприємство агропромислового комплексу.
Як і в попередні роки роздержавлення промислового сектору економіки є основними причинами наявності на підприємствах проблем щодо стану природоохоронної діяльності у сфері охорони атмосферного повітря. Все це ускладнюється виникненням значної кількості малих підприємств різних форм господарювання, низьким рівнем вимогливості керівників до екологічної безпеки виробництва та фахової компетенції працівників.
Кількість викидів від пересувних джерел забруднення залишається майже незмінною з 2003 р. і становить 45,496 тис. тонн - 53% від загальної кількості викидів в атмосферне повітря. Динаміка викидів в атмосферне повітря по Чернігівській області з 2001 р. по 2006 р. представлено в табл.3.2
Таблиця 3.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря по Чернігівській області з 2001 р. по 2006 р.
| 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | |
| Всього: | 66,675 | 69,711 | 73,008 | 84,142 | 82,901 | 85,655 |
| в т. ч. від пересувних | 48,507 |
48,099 |
46,856 | 46,856 | 46,226 | 45,496 |
| Всього від стаціонарних | 18,168 | 21,612 | 26,152 | 37,916 | 37,537 | 40,159 |
| в тому числі: | ||||||
| тверді | 2,244 | 3,188 | 4,575 | 5,654 | 4,475 | 4,655 |
| сполуки азоту | 3,084 | 2,959 | 3,389 | 3,563 | 3,247 | 6,083 |
| діоксид та інші сполуки сірки | 3,367 | 5,284 | 8,119 | 10,155 | 7, 199 | 8,086 |
| оксид вуглецю | 4,391 | 5,057 | 4,969 | 4,693 | 3,942 | 3,549 |
В 2006 році в області суб’єктами господарської діяльності впроваджено 29 повітроохоронних заходів. Загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю склав 4178,2 тис. грн., при цьому зменшення викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря після впровадження заходів очікувалось 96,681 т, фактично зменшення відбулось на 96,344 т.
Регулювання та налагодження котлів опалення (30 одиниць) зменшує викиди до 10%.
Чернігівським обласним центром з гідрометеорології моніторинг забруднення атмосферного повітря в м. Чернігові здійснювався на двох стаціонарних постах: ПСЗ № 1, розташований на вул.50 років СРСР, та ПСЗ № 2 - на вул. Пирогова.
Спостереження велись за вмістом чотирьох основних домішок: пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту. Крім того, визначався вміст специфічних речовин - бенз (а) пірену та восьми важких металів (заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку). Бенз (а) піpен визначався на ПСЗ № 2, важкі метали - на ПСЗ № 1. У 2006 р. Чернігівським обласним центром з гідрометеорології відібрано 6664 проби атмосферного повітря, які проаналізовані в лабораторіях Центральної геофізичної обсерваторії (м. Київ).
Середньорічна концентрація діоксиду азоту (речовини 2-го класу небезпеки) перевищувала середньодобову граничнодопустиму концентрацію (ГДК) в 2,5 рази. Середньорічні концентрації інших домішок були нижче допустимих норм і складали: діоксиду сірки - 0,6 ГДК, оксиду вуглецю - 0,4, пилу - менше 0,1 ГДК. Вміст важких металів та бенз (а) пірену був значно нижчим за відповідні ГДК.
Максимальна з разових концентрацій діоксиду азоту перевищувала максимально разову ГДК в 2,5 рази і спостерігалась у липні на ПСЗ № 1. Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК з діоксиду азоту дорівнювала по місту і на обох постах - 51%.
Максимальна концентрація оксиду вуглецю досягла 0,6 ГДК, пилу - 0,1, діоксиду сірки - 0,1 ГДК. Максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів та бенз (а) пірену були значно нижчими за відповідні граничнодопустимі концентрації.
Рівень забруднення повітря на обох постах суттєво не відрізнявся.
У річному ході звітного року спостерігалось зростання середньомісячних концентрацій діоксиду азоту у березні та листопаді - грудні. Річний хід концентрацій пилу, оксиду вуглецю та діоксиду сірки не зазнав значних змін.
У порівнянні з попереднім роком спостерігалося деяке підвищення рівня забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту, вміст інших домішок не змінився.
При відсутності великих підприємств, а також розгалуженої сітки об’єктів комунального господарства (котельні) можна зробити висновок, що перевищення показників фонової концентрації по двоокису азоту відбувається за рахунок викидів від автотранспорту.
Відповідно до Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, в Чернігівській області взято на державний облік 343 суб’єкта господарювання та 188 об’єктів сільського господарства. Не взято на державний облік 254 об’єкти і після проведення інвентаризацій та уточнення видів та обсягів викидів забруднюючих речовин не взято 130 суб’єктів господарювання.
Спостереження за потужністю експозиційної дози гамма-випромінювання здійснюються всіма метеорологічними станціями області, за випадінням радіоактивних продуктів з атмосфери - метеостанціями в містах Чернігові та Щорсі.
У 2006 році потужність експозиційної дози гамма-випромінювання по області становила 8-13 мкР/год, сумарна бета-активність випадінь у м. Чернігові - 764,6 Бк/м2, у м. Щорсі - 778,2 Бк/м2 (при допустимому рівні 3300 Бк/м2).
Чернігівською обласною санітарно-епідеміологічною станцією за 2006 р. проведено 2438 досліджень проб забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, з них з перевищенням ГДК 49 (1,9%), в т. ч. в міських поселеннях 2146 проб, з них з перевищенням ГДК 42 проби (1,9%), в сільських поселеннях 222 проби, з них з перевищенням ГДК 7 проб (2,4%). Дослідження шкідливих речовин в атмосферному повітрі проводились за такими показникам: пил, сірчаний ангідрид, окис вуглецю, двоокис азоту, фенол, формальдегід, сірчана кислота, диніл, аміак, свинець, ацетон, толуол, ксилол, бензол.
В містах Чернігові, Ніжині, Прилуках, Н. - Сіверський, згідно вказівки МОЗ України з 1995 р. проводиться спостереження забруднення атмосферного повітря на маршрутних постах (м. Чернігів - 13, м. Ніжин - 9, м. Прилуки -31, м. Н-Сіверський - 6). по 16 інгредієнтах: пил, сірчаний ангідрид, окис вуглецю, двоокис азоту, фенол, формальдегід, сірчана кислота, диніл, толуол, аміак, свинець, ацетон, сірководень, ртуть, ксилол, бензол.
Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області при здійсненні держконтролю першочергова увага приділялась екологічно-небезпечним підприємствам області. До яких відносяться: ВАТ "Чернігівське Хімволокно", ВАТ "Чернігівавтодеталь", ВАТ "ЧеЗаРа", ВАТ "Корюківська фабрика технічних паперів", філія "Менський сир" ППКФ "Прометей", Чернігівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів. Перевищення встановлених нормативів за вмістом вуглецю оксиду виявлено на філії "Менський сир" ППКФ "Прометей" та ВАТ "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла". Понаднормативний викид ліквідовано шляхом проведення пусконалагоджувальних робіт, відповідальних осіб притягнуто до адміністративної відповідальності.
Значну кількість вимірювань проведено на ВАТ "Чернігівський хлібокомбінат" хлібозавод № 1 та № 2, мехпекарні в зв’язку з необхідністю оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
На ЗАТ "Планета-Інкс" спеціалістами відділу практично впроваджена методика виконання вимірювань масової концентрації етилацетату в організованих викидах стаціонарних джерел фотоколориметричним методом (Свідоцтво про атестацію № 193 від 19.12.2006). Перевищень допустимого викиду не встановлено.
В перелік підприємств - основних забруднювачів навколишнього природного середовища Чернігівської області входить Комунальне енергогенеруюче підприємство „Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми „ТехНова", яке занесено до „Переліку екологічно-небезпечних об’єктів загальнодержавного рівня". Контроль за обсягом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у 2006 р., проводився ЗАТ „Техенерго” (м. Львів). Перевищень нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин не зафіксовано.
3.3 Антропогенна дестабілізація земельних і лісових ресурсів
Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси залишаються сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт та оборонна діяльність.
Зокрема, формування потужних аграрних підприємств у сільському господарстві, які орендують масиви орних земель, що налічують десятки тисяч гектарів, веде до максимального спрощення агроландшафтів. Окремі поля, зайняті зерновими культурами, досягають площі багатьох сотень гектарів, на яких відсутнє належне невиснажливе чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах.
Екологічну стійкість земельних ресурсів характеризує ступінь розораності земель. Найбільш нестійкими в екологічному відношенні є ті райони, в яких розорані землі значно переважають над умовно стабільними угіддями. Низькостійкими та найбільш вразливими в екологічному відношенні залишаються території південних районів області, зокрема: Носівського, Варвинського, Бахмацького, Срібнянського, Талалаївського, Прилуцького, Ічнянського.
За даними Державної станції захисту рослин Чернігівської області в 2006 році використано в сільському господарстві 501,1 тонн пестицидів на загальній площі 732,71 тис. га. Зокрема, використано інсектицидів - 35,715 тонн на площі 232,7 тис. га, фунгіцидів - 78,73 тонн на площі 92,21 тис. га, гербіцидів - 284,348 тонн на площі 394,6 тис. га, протруювачів - 65,91 тонн, інших засобів захисту рослин - 36,4 тонн на площі 4,54 тис. га. Оброблено біометодом 4,542 тис. га сільськогосподарських угідь.
Земельний фонд Чернігівської області станом на 1 січня 2007 року складає 3190,3 тис. га. Структура земельного фонду свідчить, що 2090,9 тис. га (65,5%) зайнято сільськогосподарськими угіддями; ліси та інші лісовкриті площі по області становлять 724,0 тис. га (22,7%); забудовані землі становлять 99,8 тис. га (3,1%); заболочені землі 123,2 тис. га (3,9%); відкриті землі без рослинного покриву складають 28,3 тис. га (0,9%); води 67,7 тис. га (2,1%); інших земель 56,4 тис. га (1,8%).
Таблиця 3.3. Структура земельного фонду Чернігівської області
| Типи земель та угідь | Площа земель та угідь за роками, тис. га | ||||
| 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | |
| Всього земель | 3190,3 | 3190,3 | 3190,3 | 3190,3 | 3190,3 |
| Сільськогосподарські угіддя всього, в т. ч. | 2105,5 | 2105,7 | 2103,4 | 2099,0 | 2090,9 |
| - рілля | 1358,0 | 1364,3 | 1372,8 | 1373,4 | 1376,1 |
| - перелоги | 96,1 | 89,9 | 81,6 | 79,3 | 76,0 |
| - багаторічні насадження | 25,0 | 24,9 | 24,9 | 24,7 | 24,6 |
| - сіножаті | 330,7 | 330,5 | 329,3 | 327,2 | 322,6 |
| - пасовища | 295,7 | 296,1 | 294,8 | 294,4 | 291,6 |
| Ліси та інші лісовкриті площі | 713,3 | 713,6 | 715,4 | 717,7 | 724,0 |
| Забудовані землі | 100,8 | 100,7 | 99,6 | 99,7 | 99,8 |
| Відкриті заболочені землі | 118,7 | 118,5 | 119,5 | 121,4 | 123,2 |
| Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри тощо) | 27,9 | 27,8 | 28,4 | 28,2 | 28,3 |
| Поверхневі води суходолу | 67,5 | 67,7 | 67,7 | 67,8 | 67,7 |
| Інші землі | 56,6 | 56,3 | 56,3 | 56,5 | 56,4 |
Структура земель, в порівнянні з 2005 роком, майже не змінилася і використання земель за цільовим призначенням свідчить про високе антропогенне навантаження на земельні ресурси.
До основних земельних угідь, від стану яких в значній мірі залежить екологічна ситуація в області, відносяться сільськогосподарські угіддя, землі лісового та природно-заповідного фонду. Питома вага площ сільськогосподарських угідь відносно до площі суші в різних адміністративних районах області становить від 50 до 84 відсотків.
Розораність території області в 2006 році складала 43,1% до загальної площі області, планується зменшення розораності на 2015 рік до 40%.
Частка ріллі до площі сільськогосподарських угідь по області в 2006 році складає 65,8%, планується зменшення цієї частки до 64% на 2015 рік.
Для державних та громадських потреб у 2006 році відведено 168,7 га земель з них сільськогосподарських угідь 34,3 га, в тому числі ріллі - 23,9 га.
Аналіз стану земельних ресурсів області свідчить про наявність деградованих та малопродуктивних земель, які підлягають консервації на загальній площі 138,3 тис. га. У 2006 році здійснено консервацію 0,5 тис. га малопродуктивних земель, консервація деградованих земель не проводилась. Станом на 01.01.2007 року потребують консервації 137,8 тис. га земель.
Проблеми відтворення і підвищення родючості ґрунтів не можна вирішувати ізольовано від проблеми ерозії ґрунтів. Разом з природними факторами, розвитку ерозійних процесів сприяють високий ступінь розораності території.
Вилученню зі складу ріллі підлягають площі всіх середньо - та сильнозмитих ґрунтів схилів крутизною більше 50 градусів, площі слабозмитих ґрунтів схилів крутизною 30-50 градусів з переведенням в кормові угіддя та під залісення.
Всього в області сільськогосподарських угідь, що зазнають впливу водної ерозії, налічується біля 81 тис. га, в т. ч. ріллі 50,6 тис. га. Консервацію цих земель рекомендується проводити залуженням із переведенням (шляхом трансформації угідь) під сіножаті, пасовища та залісення. Тимчасову консервацію слід здійснювати залуженням із наступним поверненням до складу орних земель. Ґрунти легкого механічного складу необхідно вилучати зі складу сільськогосподарських угідь. Для ґрунтів важкого механічного складу потрібно проводити залуження. Дуже змиті й розмиті ґрунти повинні вилучатись зі складу орних земель із залученням їх до луко-пасовищних угідь або залісення. Землі із середньозмитими ґрунтами доцільно залужити (забезпечити тимчасову консервацію). Після певного часу фітомеліоративного періоду їх доцільно повернути до складу орних земель за умови відновлення модульних показників, характерних для даного ґрунту.
З огляду на екологічну доцільність необхідно провести оптимізацію структури ґрунтового покриву луко-пасовищних угідь. Ці угіддя традиційно приурочені до менш родючих, відносно ріллі, ґрунтів, які мають певні обмеження щодо використання під польові культури, але цілком придатні для вирощування трав.
Реалізація запропонованих заходів щодо консервації деградованих, малородючих ґрунтів орних земель та трансформації луко-пасовищних угідь дозволить отримати в першому наближенні екологічно оптимізовану структуру земельного фонду.
Оптимізація співвідношення ріллі, сінокосів і пасовищ має велике значення, тому що це - найдешевший доцільний спосіб врегулювання еколого-економічних взаємозв’язків у природно-антропогенних відносинах.
Аналіз динаміки агрохімічних показників ґрунтів за 7 останніх років показав, що вміст основних елементів живлення (фосфору і калію), кальцію суттєво знизився, ґрунти підкислились, вміст гумусу дещо підвищився.
В 2006 році у ґрунтах сільськогосподарських угідь Варвинського, Талалаївського, Бахмацького, Борзнянського та Куликівського районів визначався вміст найбільш небезпечних для довкілля важких металів - свинцю та кадмію.
Найвищий середній показник вмісту свинцю в ґрунті виявлено в Борзнянському районі - 6,45 мг/кг ґрунту, що оцінюється як помірний рівень забруднення. Найвище значення вмісту цинку виявлено також у Борзнянському районі - 16,50 мг/кг ґрунту, що оцінюється як підвищений рівень забруднення. Середній вміст свинцю у ґрунтах чотирьох районів становить 5,97 мг/кг ґрунту, що близько до показників в цілому по 22 районах області. Мінімальний вміст свинцю по чотирьох районах, як і в цілому по області, має фонове значення.
Найбільший середній вміст кадмію виявлено в ґрунтах сільгоспугідь Борзнянського району - 0,18 мг/кг, що відповідає слабкому рівню забруднення. Найменший середній вміст цього токсиканту дорівнював 0,14 мг/кг. Мінімальний вміст його має фонове значення. Перевищень ГДК кадмію при дослідженнях в 2006 році в чотирьох районах, як і в цілому по області не виявлено.
Слід відмітити, що ґрунтовий покрив області представлений здебільшого малогумусними, легкими за гранулометричним складом ґрунтами, які мають низьку буферну здатність, що обмежує їх можливості до інактивації техногенних важких металів. Тому вміст в таких ґрунтах навіть відносно невеликих кількостей важких металів може привести до небезпечного забруднення ними сільськогосподарської продукції.
Вміст залишкових кількостей ДДТ, ГХЦГ в 2006 році в ґрунті був визначений в 403 зразках ґрунту на територіях, що прилягають до складів пестицидів. В 2006 році пестицидами було забруднено: ДДТ - 19%, γ-ГХЦГ- 3% зразків ґрунту. У 8 зразках ґрунту виявлено перевищення ГДК по ДДТ.
В 403 зразках ґрунту визначали вміст пестицидів симм-тріазинової групи. Так було виявлено забруднення: прометрином - 3% зразків, 2 з яких мають перевищення ГДК, атразином - 6%, симазином - 3%, 1 зразок з перевищенням ГДК.
У 8 зразках рослинницької продукції, відібраних на контрольних ділянках, визначався вміст ДДТ, γ-ГХЦГ та 2,4-Д-амміної солі. Залишкових кількостей цих пестицидів не виявлено. За проведенням досліджень 12 зразків зерна, вмісту в них залишкової кількості ДДТ, γ-ГХЦГ, 2,4-Д-амміної солі не виявлено. В 5 зразках картоплі визначали вміст пестициду конфідор, залишкової кількості цього токсиканту також не виявлено.
Головним завдання землеробства, як основної галузі сільськогосподарського виробництва, є зростання його продуктивності на основі розширеного відтворення родючості ґрунтів та раціонального їх використання. Родючість ґрунту має також важливе природоохоронне значення, збільшуючи цінність земель сільськогосподарського призначення не тільки як об`єктів виробництва, але і як компонентів біосфери.
Охорона земельних ресурсів від деградації - одна з найважливіших проблем сучасності. Високий рівень сільськогосподарського освоєння і розораності території області та наявність значних площ еродованих земель вимагає нових підходів до вирішення цієї проблеми. Одним з найефективніших ресурсних засобів підтримання родючості ґрунтів на оптимальному рівні є застосування органічних та мінеральних добрив. Дози та співвідношення їх повинні відповідати біологічним особливостям культур, враховувати вміст у ґрунтах елементів живлення, повністю компенсувати винос їх урожаєм та забезпечувати до певної міри нагромадження необхідних поживних речовин у ґрунті.
До 1991 року інтенсивність деградаційних процесів значною мірою послаблювались за рахунок збільшення обсягів застосування органічних і мінеральних добрив, проведення вапнування, інших заходів з відтворення родючості ґрунтів.
В період інтенсивної хімізації (1971-1990 роки) обсяги застосування добрив в області постійно зростали і в 1986-1990 роках досягли в середньому 164 кг/га поживних речовин туків і 10,7 т/га органічних добрив. При цьому добрива застосовувались комплексно, збалансовано за елементами живлення.
Таким чином, створювались передумови для досягнення стану родючості ґрунтів, який забезпечував би одержання стабільних урожаїв сільськогосподарських культур досить високого рівня.
Проте, за останнє десятиріччя обсяги застосування добрив значно зменшились. В середньому за 2001-2005 роки на 1 га посівної площі було внесено по 31 кг поживних речовин мінеральних і 1,6 тонни органічних добрив, що, порівняно з 1986-1990 роками менше, відповідно, в 5,3 і 6,7 разів.
Аналіз даних статистичної звітності (форми 29-с. - г. „Збір урожаю сільськогосподарських культур та плодоягідних насаджень в області у 2006 році” і форми 9-б-с. - г. - „Внесення мінеральних та органічних добрив під урожай 2006 року в сільськогосподарських підприємствах області”) показує, що під урожай 2006 року було внесено 33,9 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, що на 10,7 тис. тонн більше, ніж в середньому за 2001-2005 роки. Відповідно, і рівень удобрення 1 га збільшився з 31 до 48 кг на 1 га. Незважаючи на збільшення обсягів застосування туків, компенсація ними виносу основних елементів живлення урожаєм сільськогосподарських культур була дуже низькою і становила: по азоту - 47%, по фосфору - 22%, по калію - 9%.
Ситуація ускладнюється суттєвим дисбалансом внесених у ґрунт поживних речовин. При рекомендованому співвідношенні N: P: K=1,0: 0,8: 1,0 фактично в 2006 році воно становило 1,0: 0,17: 0,17. Значна перевага в обсягах застосування туків азотних добрив приводить до нераціонального, малоефективного та збиткового їх використання, подальшого підкислення ґрунтів, збільшення інтенсивності забур`янення полів. Висока ефективність одностороннього внесення азоту спостерігається лише на ґрунтах, які мають оптимальний вміст фосфору і калію, проте, такі ґрунти займають лише 9-16% орних земель.
Порівнюючи рівень внесення мінеральних добрив під урожай сільськогосподарських культур в 2006 році з попереднім 2005 роком, слід відзначити, що 12 районів області збільшили обсяги застосування туків. Решта районів допустила зменшення їх застосування. Найбільшого приросту щодо внесення поживних елементів у ґрунт досягнуто в Прилуцькому районі - 44 кг/га, Варвинському - 28, Ічнянському - 22, Бахмацькому - 20 кг. Проте, у 8 районах цей приріст не перевищив 10 кг/га.
Аналіз стану внесення добрив для підживлення ґрунтів вказує на значну строкатість ситуації по районах. Якщо в Бобровицькому районі рівень застосування туків досяг в середньому 111 кг/га, Носівському - 104, Варвинському - 75, Прилуцькому - 74, то в Н. - Сіверському, Семенівському, Ріпкинському, Талалаївському районах він не перевищує 10 кг/га.
В цілому по області в 2006 році мінеральних добрив не застосовували 230 господарств (40%), ще 94 господарства (16%) внесли їх менше 10 кг/га. Площа внесення мінеральних добрив у 2006 році склала 51% від загальної посівної площі, що на 12% більше, ніж у 2005 році. На 1 гектар посівної площі було внесено в середньому 48 кг поживних речовин, з них азоту - 36, фосфору - 6, калію - 6 кг.
В 2006 році погіршилась ситуація з виробництва та застосування органічних добрив. Порівняно з 2001-2005 роками обсяги їх використання зменшились на 306 тис. тонн і становлять лише 952 тис. тонн, а рівень внесення на 1 га знизився на 0,2 т і дорівнює 1,4 т. Органічні добрива внесено лише 37 тис. га, що становить 5% від загальної посівної площі. Просапні культури забезпечені органічними добривами лише на 9% площ. У Носівському, Прилуцькому, Ніжинському, Варвинському, Семенівському районах органіки вносять 0,2-0,7 т/га. Зовсім її не вносили в 2006 році 335 господарств (58%), ще 70 господарств (12%) внесли лише 1 т/га. У Бобровицькому, Варвинському, Ніжинському, Носівському, Прилуцькому районах 76-88% господарств зовсім не застосовують органічних добрив. Науковими дослідженнями доведено, що для бездефіцитного балансу гумусу в ґрунтах області необхідно вносити на 1 га по 8-10 тонн органічних добрив. Проте, таку кількість органіки сьогодні вносять лише 2% господарств.
Розрахунки згідно з нормативами можливого виходу органічних добрив від наявного поголів`я у великотоварних господарствах і фактичне його внесення показали, що значні кількості органіки недовиробляються або втрачаються. В цілому по області не доходить до поля 629 тис. тонн гною (40%). В ряді районів ситуація ще гірша. Так, у Менському, Семенівському, Ніжинському, Носівському, Прилуцькому районах втрати гною досягають 63-88%.
Недостатні обсяги застосування добрив, відсутність інших значних джерел поповнення ґрунту елементами живлення обумовили, починаючи з 1993 року, формування гостродефіцитного балансу поживних речовин та гумусу.
Результати агрохімічної паспортизації земель вказують на значне зменшення вмісту фосфору, калію, гумусу в ґрунтах області, а також їх підкислення.
На даний час за вмістом рухомих форм фосфору