Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)
Ефективне спалювання палива поряд із зниженням втрат тепла від хімічної неповноти згорання знижує ступінь забруднення повітряного басейну шкідливими речовинами. З метою забезпечення повноти згорання палива треба правильно регулювати його подачу, а також первинного і вторинного повітря.
Своєчасне та якісне проведення режимно-наладжувальних робіт дозволяє досягнути суттєвого зниження викидів забруднюючих речовин та дотримання величин технологічних нормативів. Викиди забруднюючих речовин від котельні не утворюють приземних концентрацій, які б перевищували величини гранично допустимих значень.
Викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел є також незначними, так як через територію басейну не проходять великі автомагістралі та залізниці, а прокладені лише дороги місцевого значення. Вздовж доріг насаджені лісосмуги, які складаються з двох ярусів: деревної та чагарникової рослинності. Такі лісосмуги зменшують не тільки пилове, а й шумове забруднення навколишнього середовища.
2.2.3 Джерела забруднення ґрунтового покриву(забруднення важкими металами та радіонуклідами, якість сільськогосподарської продукції)
Одним з головних забруднювачів ґрунтового покриву в басейні р. Рудка є поля фільтрації комунально-побутових та промислових стоків. Основними забруднюючими речовинами тут є завислі речовини, аміак, БПК. Поля фільтрації є забруднюють не тільки грунт, але і підземні води.
Останнім часом зріс інтерес до забруднення ґрунтів важкими металами. Такі елементи як залізо, марганець, цинк, мідь, молібден є мікроелементами і необхідні рослинам лише в малих кількостях. Всі ці елементи можуть здійснювати негативний вплив на рослини, якщо концентрація їх доступних форм перевищує гранично допустимі рівні. Одним з найбільших джерел надходження важких металів є:
підприємства енергетики (котельні);
транспорт (автомобільний, залізничний);
внесення фосфорних і органічних добрив;
застосування пестицидів;
вивіз в поле мулу очисних споруд;
відходи.
Важкі метали можуть бути забруднювачами рослин і водойм. Взаємодія важких металів з ґрунтом носить синергічний і антагоністичний характер. Тому досить важко встановити критерії токсичності різних елементів для кожної сільськогосподарської культури. В даний час не розроблені чіткі критерії токсичності важких металів для рослин. В басейні р. Рудка забруднення важкими металами не спостерігається, а по узбіччях транспортних шляхів в межах норми, оскільки поблизу немає великих автомагістралей і залізничних колій.
Ще одним важливим джерелом забруднення ґрунтів є опромінення. Збільшення радіоактивного забруднення ґрунтів спостерігалось в перші роки після вибуху на Чорнобильській АЕС. Басейн р. Рудка відноситься до третьої категорії забруднення. В районах спостерігалось незначне перевищення вмісту радіонуклідів в продуктах рослинництва, особливо чорниць та грибів. На даний час перевищення норм забруднення не спостерігається. [Л-1,16]
2.3 Відходи та проблеми їх утилізації в басейні річки
В межах басейну р. Рудка розміщене сміттєзвалище. Сюди звозять сміття побутових і промислових відходів від смт. Колки і сільських населених пунктів. Відходи поділяються на тверді і рідкі. Типовий склад твердих відходів слідуючий: папір і картон -41%, сміття -17.9%, гума, шкіра та деревина -8,1%, харчові відходи -7.5%, метали-8.7%, скло-8.2% та інші -1.6%.
Проблема відходів має високу гостроту через низьку швидкість їх розкладання. Папір руйнується через 2-10 років, консервні банки за 100 років, поліетиленові матеріали за 200 років, пластмаса за 500 років, а для повного розкладу скла потрібно 1000 років.
Особливу категорію міських відходів становлять стічні води. У складі комунальних стоків є фекальні води, які особливо небезпечні для здоров’я людини, адже у їхньому складі є яйця гельмінтів, а також мікроби та віруси, що спричиняють виникнення багатьох хвороб. Хімічний склад міських стічних вод показаний у таблиці №2.8.
Таблиця 2.8 - Хімічний склад поверхневих стоків, що відводяться з території смт. Колки
| Показники | Концентрація мг/л | |
| Дощові стічні води | Талі стічні води | |
| Завислі речовини | 300-2500 | 2000-4000 |
| ХПК | 400-750 | 500-3500 |
| БПК | 50-100 | 100-300 |
| Нафтопродукти | 5-15 | 10-30 |
| Азот | 2.5-6 | 3-8 |
| Фосфор | 0.5-1 | 0.5-2 |
| Сухий залишок | 250-450 | 250-450 |
Очисні споруди, що розміщені в басейні річки Рудка на даний час потребують реконструкції та ремонту, а очистка стічних вод проводиться на полях фільтрації так як очисні споруди не працюють.
Дане сміттєзвалище є несанкціонованим так як воно не має паспорта і не ведеться моніторинг за забрудненням ґрунтів, підземних вод, атмосферного повітря. Сміттєзвалище є стихійним і являє собою загрозу для навколишнього середовища. [Л-1]
3. Інтегральна оцінка рівня використання та екологічного стану водних ресурсів в басейні річки
3.1 Показники використання водних ресурсів(надходження стічних вод, безповоротного водоспоживання, фактичного використання)
В природних річкових екосистемах відбувається саморегулювання процесів очищення і розвитку живої матерії за рахунок лімітування таких компонентів середовища, як органічний вуглець, мінеральні азот та фосфор, то в порушених екосистемах цього не відбувається.
В таких екосистемах спостерігається постійне накопичення енергії внаслідок явища інтенсивного розвитку одного виду водоростей, найбільш пристосованих до нових умов середовища – „цвітіння”, утворених нових сукцесій них угрупувань найпростіших організмів аж до виключення із трофічного ланцюга вищої ланки – річкової іхтіофауни – або її збідніння. Вирішальним фактором тут є дефіцит розчиненого кисню, порушення умов нересту і нагулу її молоді, збідніння кормової бази.
Визначальний вплив на якісний стан річкових екосистем тут обумовлюють штучні біоценози, що виникли внаслідок господарської діяльності або створені руками людини, - агроценози, ценози урбанізованих територій, системи очистки стічних вод, штучні системи – осушувальні, зрошувальні, польдерні.
У забезпеченні рівноваги водних екосистем з порушеними ландшафтами беруть участь три блоки – природні біоценози, які обумовлюють буферну ємність і водність річок, штучні біоценози – агро екосистеми, екосистеми урбанізованих територій, ценози по очищенню стічних вод, а також компенсаційні ценози, які створюються для відновлення рівноваги водних екосистем, - систем зворотного водопостачання, глибокого очищення стічних вод, заповідні території.
У використанні водних ресурсів в останні роки спостерігається тенденція до зменшення безповоротнього використання в промисловості і комунально-побутовому господарстві, про що свідчить таблиця №14.
Головними водокористувачами в басейні р. Рудка є підприємство „Журавичторф” Ківецівського району, хлібокомбінат смт. Колки Маневицького району та ксп „Волинь” с.Старосілля Маневицького району. Основні відомості про використання водних ресурсів в басейні річки наведені в таблиці №3.1. [Л-1]
Відомості про використання водних ресурсів в басейні річки
| Басейн річки | Область, район, |
Забір води, тис.м3/рік |
Скид води, тис.м3/рік |
Безповоротне використання води, води, тис.м3/рік |
||||||
| всього | В тому числі | Всього | В тому числі | |||||||
| З річки | З ставків | З підземних джерел | В річку | На поля фільтрації | У вигріби | |||||
|
р. Рудка витік - 15км |
Волинська Ківерцівський район с.Журавичі підприємства „Журавичторф” |
23.5 | - | - | 23.5 | 23.5 | 20.6 | - | 2.9 | - |
| 15км –гирло |
Маневицький район хлібокомбінат смт. Колки вул Крупської |
37.6 | - | - | 37.6 | 37.6 | - | 2 | 2 | 35.6 |
|
Маневицький район ксп. ”Волинь ” с.Старосілля |
140 |
- | - | 140 | 140 | - | - | 47 | 93.0 | |
| 201.1 | - | - | 201.1 | 201.1 | 20.6 | - | 51.9 | 128.6 | ||
3.2 Екологічна оцінка якості води
3.2.1 Оцінка якості води за КНД „Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України”
Керівний нормативний документ “Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України” розроблений на виконання Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” з метою забезпечення дотримання природоохоронних вимог і установлення екологічних пріоритетів стосовно прісних вод суші та естуаріїв України, а також у відповідності з положенням КНД 211.0.0.001-94.
Екологічна характеристика якості поверхневих вод суші та естуаріїв України дається за екосистемним принципом. Необхідна об’єктивність оцінки досягається достатньо широким набором показників, які характеризують абіотичну і біотичну складові водних екосистем.
Якість води є продуктом функціонування водних екосистем, оскільки формується внаслідок взаємодії їх абіотичних і біотичних компонентів. Тому екологічна оцінка якості води несе інформацію про стан водних об’єктів. Зміни якості води відображають зміни екологічного стану водних об’єктів під дією природних та антропогенних чинників.
Комплекс показників для екологічної оцінки якості води включає загальні і специфічні показники. Загальні показники, до яких належать показники сольового складу і трофо-сапробності (еколого-санітарні), характеризують звичайні властивості водним екосистемам інгредієнти, величина яких може змінюватись під впливом господарської діяльності. Специфічні показники характеризують вміст у воді забруднюючих речовин токсичної і радіаційної дії.
Система екологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України включає три блоки:
- показники сольового складу;
- трофо-сапробіологічні (еколого-санітарні) показники;
- специфічні показники токсичної і радіаційної дії.
Оцінка сольового складу поверхневих вод суші та естуаріїв України передбачає:
- визначення галинності;
- визначення класу, групи і типу вод за співвідношенням основних іонів;
- оцінку якості прісних вод за вмістом компонентів сольового складу що відбиває ступінь їх антропогенного забруднення хлоридами, сульфатами та іншими іонами.
Трофо-сапробіологічна (еколого-санітарна) оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України дається за такими групами показників:
- гідрофізичні – завислі речовини, прозорість;
- гідрохімічні – концентрація водневих іонів, азот амонійний, азот нітритний, азот нітратний, фосфор, фосфати, розчинний кисень, перманганатна та біхроматна окислюваність, БСК;
- гідробіологічні – біомаса фітопланктону, індекс самоочищення самозабруднення;
- бактеріологічні – чисельність бактеріопланктону та сапрофітних бактерій;
- біоіндекація сапробності – індекси сапробності за системами Пантле-Бука і Гуднайта-Уітлея.
Екологічна оцінка якості води поверхневих вод суші та естуаріїв України за специфічними показниками токсичності дається на підставі наявності й вмісту у воді таких інгредієнтів: ртуть, кадмій, мідь, цинк, свинець, хром, нафтопродукти, пестициди, залізо, фториди, ціаніди. Оцінка по важких металах дається за їх загальним вмістом у воді.
Система екологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України має вісім категорій якості води, які базуються на узагальнюючих ознаках: І – відмінна, ІІ – добра, ІІІ – досить добра, IV – задовільна, V – посередня, VІ – погана, VІІ – дуже погана, VІІІ – занадто погана.
Категорії якості води відбивають природний стан, а також ступінь антропогенного забруднення поверхневих вод суші та естуаріїв України. За ступенем забруднення категорії якості води характеризуються, як І – дуже чисту, ІІ – чисту, ІІІ – досить чисту, IV – слабко забруднену, V – помірно забруднену, VІ – сильно забруднену, VІІ – брудну, VІІІ – дуже брудну.
Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України може виконуватись за двома варіантами.
а) за спрощеним, з кінцевим результатом у вигляді екологічного індексу;
б) за розгорнутим з відображеним всіх аспектів стану якості води.
Спрощена екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України здійснюється шляхом обчислення екологічного індексу.
Розгорнута оцінка дозволяє помітити тенденції змін якості поверхневих вод суші та естуаріїв України, які спричиняються природними процесами і внаслідок прямої чи опосередкованої антропогенної дії. Вона дається при здійсненні екологічного моніторингу для оцінки стану водних об’єктів, при опрацюванні ОВОС, при оцінці ефективності природоохоронних і водоохоронних заходів, при виробленні природоохоронної політики.
Формалізація економічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України.
Екологічний індекс для спрощеної екологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України визначається згідно формули
І = mах (І1, І2, І3)
де, І1 – індекс вмісту компонентів сольового складу в прісних водах;
І2 – індекс трофо-сапробіологічних (еколого-санітарних) показників;
І3 – індекс специфічних показників токсичної і радіаційної дії.
Значення індексів (І1) обчислюється на основі відносних значень окремих показників згідно виразу
Іj = max Yjk
1< = K <= Nj
де Yjk – відносне значення К-го показника з j – ої групи показників (блоку);
Nj – загальна кількість показників з j-го блоку, які враховуються при обчисленні. Відносна оцінка окремого показника є числовою безрозмірною величиною, значення якої знаходиться в інтервалі від 1 до 8 і є значенням відповідної категорії якості води.
Відносні значення показників розраховуються на основі їх абсолютних значень (концентрацій) за допомогою системи спеціальних перевідних функцій.
Такі перевідні функції є монотонними і кусково-лінійними неперервними функціями з точками зламу, що відповідають значенням ординат, які розмежовують сусідні категорії якості води (являються верхніми металами відповідних інтервалів значень показників).
У загальному випадку перевідні функції мають вигляд:
1 х<=x1
у = {кіх – кіхі + уі xi < x <= xi+1
8 x > xn+1
де: {хі} (і = 1,...., n) – множина абсолютних значень показників, які розмежовують окремі категорії якості води;
уі – значення категорії води для відповідного інтервалу абсолютних значень показників.
Категорії якості води за величиною екологічного індексу визначаються таким чином:
І категорія: Іе = 1,0, ІІ категорія: 1,0 < Іе<=2,0,
ІІІ категорія: 2,0 < Іе<=3,0, ІV категорія: 3,0 < Іе<=4,0,
V категорія: 4,0 < Іе<=5,0, VI категорія: 5,0 < Іе<=6,0,
VIІ категорія: 6,0 < Іе<=7,0, VIІІ категорія: Іе > 7,0
Показники якості прісних вод р. Рудка за вмістом компонентів сольового складу: х1 –перший створ, х2 –другий створ.
Приклад розрахунку:
Сума іонів, мг/л
1x < 300
х/200-0,5300<=x<=500
х/250 500<=x<=750
х/150-2 750<=x<=900
у = { х/350+10/7900<=x<=1250
х/500+2,5 1250<=x<=1750
х/250-1 1750<=x<=2000
х/150-19/3 2000<=x<=2150
x> 2150
Сума іонів
х1 = 563,4
у1 = 563,4/250 = 2,25
х2 = 442,19
у2 = 442,19/200-0,5=1,71
хлориди: х1 = 19,86
у1,2 = х < 21 = 1
х2 = 34,04
у2 = 34,04/25=1,36
сульфати мг/л: х1 = 80,0
х2 = 35,2
у1 = 80/25=3,2
у2 = 35,2/25=1,41
Трофо-сапробіологічні (еколого-санітарні) показники:
рH х1 = 6,6 х2 = 6,6
у1,2 = 35,5-5 х 6,6 = 1,5
Амонійний азот, мгN/ л
х1 = 1,86
х2 = 1,78
у1 = (2 х 1,86 + 13)/3 = 5,57
у2 = (2 х 1,78 + 13)/13 = 5,52
Нітрати, мгN/л
х1 = 0,9
х2 = 0,85
у1 = (10 х 0,9 +5)/3=4,67
у2 = (10 х 0,85 + 5)/3=4,5
х1,2 = 3,28
у = (10 х 3,28+55)/19=4,62
Біомаса фітопланктону, мг/л
х1 = 6,0
х2 = 7,0
у1 = 6,0/5+3=4,2
у2 = 7,0/5+3=4,4
Індекс Гуднайта-Уітлея
х1 = 40
х2 = 40
у = (40-17)/9=2,56
Індекс Пантле-Букка
х1 = 1,8
х2 = 1,9
у1 = 2 х 1,8 – 1 = 2,6
у2 = 2 х 1,9 – 1 = 2,8
Специфічні показники токсичної та радіаційної дії:
Мідь, мкг/л
х=0,002
у= 0,002+1=1,002
Цинк мкг/л
х=0,008
у= 0,008/10+1=1,0008
Хром, мкг/л
х=0,002
у= 0,5 х 0,002+1=1,001
Цезій – 137, Кі/л 10-11
х=2,5 х 10-12
у=(2 х 2,5 + 115) / 29
Стронцій – 90, Кі/л х 10-12
х=1,9 х 10-11
у= (100 х 1,9 +504) / 201 = 3,45
СПАР, мкг/л
х=0,01
у=0,01/20+2 = 2,005
Для створу І
І1 max = { 2,25; 1; 3,2}
І2 max = { 1,5; 5,57; 6,25; 4,67; 4,62}
І3 max = { 2,56; 2,6; 1,002; 1,0008; 1,001; 2,005}
Для створу ІІ
ІІІ max = { 1,71; 1,36; 1,41}
І2 max = { 1,5; 5,52; 8; 4,5; 4,62}
І3 max = { 2,56; 2,8; 1,002; 1,0008; 1,001; 2,005}
ІеІ = 2,25; 5,57; 2,6= 5,57
ІеІІ = 1,71; 5,52; 2,8= 5,52
За КНД - ІеІствор = 5,57 – VІ категорія забруднена, погана
ІеІІствор = 5,52 – VІ категорія забруднена, погана
Отже загальна якість води річки Рудка оцінюється категорією YI –„сильно забруднена”, „погана”.
Провівши розрахунок та згідно нормативів, якість води визначається за найгіршим показником.
Вода YI категорії навіть після підготовки не придатна для питного водопостачання, риборозведення, рекреаційних цілей, а для використання у виробництві потребує більш складної підготовки.
Тому для покращення якості води у річці необхідно провести низку водоохоронних заходів. [Л-11,10]
3.2.2 Оцінка якості води за комплексним індексом Іе
Комплексний екологічний індекс стану річкових екосистем, запропонований у 1991 році Й.В.Грибом, визначається у залежності від чисельності визначених параметрів (гідрохімічних) (Іа), трофо-сапробіологічних (Ів) й токсикологічних (Іс)):

де Сі факт фактична концентрація і-го гідрохімічного або трофо-сапробіологічного фактору;
Сі опт – оптимальна (або ГДК) концентрація і-го гідрохімічного або гідробіологічного фактору;
n – кількість показників.
Приклад розрахунку
Гідрохімічні показники
І1 (насиченість киснем) = 85/114=0,75
І2 (БСК) = 0,99/1,5=0,66
І3 NH +4 = 1.86/0.5=3.72 І3 NH +4 = 1.78/0.5=3.56
І4 NО -2 = 0,15/0.75=0,2І4 NО -2 = 0,86/0.75=1,15
І5 NО 3 = 0,9/0.022=40,9І5 NО 3 = 0,85/0.022=38,64
І6 (мінералізація) = 563,4/500=1,13І6 = 442,19/500=0,88
І2х = 240,9І2х1 = 38,64
Гідробіологічні показники
І1 (біомаса фітопланктону)= 6,0/1,3=2І11 = 7,0/3=2,33
І2 (фіто-планктону)= 1,8/1,2=1,5І21 = 1,9/1,2=1,58
І3 (Гуднайта-Уітлея) = 50/15=3.33 І31 = 40/15=3,33
І4 (загальне мікробне число) = 6,4/2,7=2,37 І41 = 6,4/2,7=2,37
І2б = 2,67 І2б = 2,67
Токсикологічні показники
І1(мідь)= 0,002/0,001=2
І2 цинк= 0,008/0,001=0,8
І3 хром = 0,002/0,001=2
Ітх=2
(IY клас)
(IY клас)
За комплексним екологічним індексом стан води характеризується 4 класом якості. [Л-10,7]
3.2.3 Оцінка якості води за гідробіологічними показниками (розрахунок індексу сапробності Пантле–Букка за фітопланктоном, розрахунок індексу фітоіндикації)
В гідробіологічних дослідженнях використовується метод індикаторних організмів Пантле і Букка в модифікації Сладеченка.
Метод включає визначення відносної частоти зустрічуваності гідро біонтів (h) і їх індикаторної значимості (S). Визначення (h) проводять за оковимірювальною шкалою: 9.0 – в полі зору багато організмів; 7.0 – часто зустрічаються в кожному полі зору; 5.0 –нерідко; 3.0 –дуже рідко; 1.0 –поодиноко. Індикаторну значимість (S) і зону сапробності визначають за списками сапробних організмів.
Індекс сапробності по фітопланктону в модифікації Пантле і Бука розраховують за формулою:
f=
Для статичної достовірності необхідно, щоб у пробі було не менше 12 індикаторних видів із загальною сумою зустрічуваності h=30.
В тому випадку, коли в пробах, відібраних на одному місці, вивчаються декілька різних груп біоценозу, то розрахунок ведуть за формулою:

де: fm –середній індекс;
S1, S2, Si –індекс сапробності окремих співтовариств (макрофлора, макрофауна обростання) або декілька проб одного співтовариства;
h1, h2, hi –суми значень частоти зустрічуваності окремих співтовариств або декількох проб одного співтовариства.
Величину індикаторної значимості (S) визначають за такими даними:
Таблиця 3.2
-
Індикаторні організми S Умовні позначення сапробної зони Організми ксеносапробної зони О Х Організми полігосапробної зони 1 О Організми бета –мезосапробної зони 2 β
Організми альфа –мезосапробної зони 3 α
Організми полісапробної зони 4 Р
Розрахувати індекс сапробності по фітопланктону в модифікації Пантле і Букка.
Таблиця 3.3
|
№ п/п. |
Індикаторні організми | S | h | S*h |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Euglena viridis | 4 | 1 | 4 |
| 2 | Vorticella convalaria | 3 | 3 | 9 |
| 3 | Zooglea ramigera | 4 | 5 | 20 |
| 4 | Oscilatoria purriola | 4 | 1 | 4 |
| 5 | Glosterium acerosum | 3 | 3 | 9 |
| 6 | Stentor courleus | 3 | 7 | 21 |
| 7 | Jarve siratiomys | 3 | 1 | 3 |
| 8 | Paramaecium bursaria | 2 | 5 | 6 |
| 9 | Spirogira crassa | 2 | 5 | 10 |
| 10 | Cladophora crispate | 2 | 7 | 14 |
| 11 | Cyclotella bodanica | 1 | 1 | 1 |
| 12 | Tabellaria flocculosa | 1 | 4 | 3 |
| 13 | Planaria gonocephala | 1 | 5 | 5 |
| 14 | Jehahea annulata | 1 | 7 | 7 |
| ∑h=55 | ∑S*h=116 |
ƒm=116/55=1,9.
Як висновок: зона сапробності –β –мезосапробна.
Ця зона відмічається у водоймах майже звільнених від нестійких органічних речовин, розпад яких дійшов до утворення окислених продуктів (повна мінералізація). Концентрація кисню і вугільної кислоти сильно коливається на протязі доби, в денний час вміст кисню у воді доходить до перенасичення і вугільна кислота може повністю зникати. В нічні години спостерігається дефіцит кисню у воді. В мулах багато органічного детриту, інтенсивно протікають окислювальні процеси, мул жовтого кольору. В цій зоні велике різноманіття тваринних і рослинних організмів. В масі розвиваються рослинні організми з автотрофним живленням, спостерігається цвітіння води багатьма представниками фітопланктону. В обростаннях –звичайні зелені нитчасті та епіфітні діатомеї: в мулах –черв’яки, личинки хірономід, молюски.
Для оцінки екологічного стану поверхневих вод використовується кількісний показник – індекс фітоіндикації екологічного стану водного середовища за вищими водними рослинами (Іf). Величина індексу фітоіндикації залежить від видової різноманітності ценозів, наявності чутливих видів, прозорості води, а ефективність фітоіндикації або межі застосування залежать від вибраних для характеристики ділянок. Зростання значення індексу вказує на погіршення стану поверхневих вод. Для можливості порівняння видового складу введений коефіцієнт сприятливості для розвитку ВВР (Кспр), і, залежно від чутливості виду до забруднень, коефіцієнт значущості індикатора (Zi)
Індекс фітоіндикації може бути розрахований за формулою:

де: N – загальна кількість видів на 10 майданчиках по 50 м2 (пробні майданчики мають охоплювати усі пояси рослинності від берега углиб водойми, крім явищ монотипізації рослинності), N>=10;
n – кількість занурених видів + число індикаторів (чутливих видів), n>0;
Кспр – коефіцієнт сприятливості для розвитку угрупувань ВВР, введений для можливості порівняння видового складу водних об’єктів або їх ділянок, що різняться за гідрологічними та гідрофізичними характеристиками; Кспр = 0,8;
Zi – коефіцієнт значущості індикатора вазначений залежно від чутливості виду до забруднень.
Таблиця 3.4 - Екологічні групи макрофітів
| № з/п | ВВР | Екологічні групи | |
| Українська назва | Латинська назва | ||
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 |
Осока шорстка М’ята водяна Стрілолист стрілолистий Кушир занурений Рдесник кучеревий Щавель прибережний Цикута отруйна Очерет звичайний Ряска мала Комиш лісовий Очеретинка звичайна Півники водяні Спіродела багатокоренева Лепешняк великий Частуха подорожникова Вех широколистий Сусак зонтичний Водяний хрін Гірчак земноводний Жабурник звичайний |
Carex Sp Menta aquatica Saqittaria saqittifolia Ceratophyllum demersum Potamigeton Crispus Rumex hidrolapatum Cicuta virosa Pragmites australis Lemna minor S syltaticus Phalavoides arundinacea Iris pseudacorus Spirodela polyrriza Gliceria maxima Alisma phantago-aquatica Sium latifolium Botomus umbellatus Nasturtium amphibium Polygonum amphibium Hydrocharis morsus-ranue |
Гелофіт Гелофіт Гелофіт Гелофіт Гелофіт Гелофіт Гелофіт Гелофіт Плейстофіт Гелофіт Гелофіт Гелофіт Плейстофіт Гелофіт Гелофіт Гелофіт Гелофіт Плейстофіт Гелофіт Плейстофіт |
![]()
За індексом фітоіндикації клас якості води 4, а стан водного середовища - поганий. [Л-16,7,8]
3.4 Оцінка використання водних ресурсів за ПВВР (показник використання водних ресурсів).
Стан водних ресурсів можливо визначити за величиною показника використання водних ресурсів (ПВВР), який визначається за формулою:
![]()
Стан водних ресурсів оцінюється за допомогою таблиці, в якій наведені значення вагових коефіцієнтів, індекси та межі значень показника використання водних ресурсів. Рівень використання водних ресурсів в басейні річки може коливатись від „покращеного” до „катастрофічного”.
Таблиця 3.5 - Таблиця для визначення рівня використання водних ресурсів
|
№ п/п |
Показник | Вагові коефіцієнти | Індекси для визначення ПВВР | |||||
| Од. вимірювань | Величина | 10 | 15 | 30 | 50 | 65 | ||
| 1 | Безповоротне водоспоживання | % | 0,04 | <10 | 10 | 11-19 | 20-25 | >25 |
| 2 | Надходження стічних вод | % | 0,08 | <6 | 7-15 | 16-49 | 50-75 | >75 |
| 3 | Клас якості води | клас | 0,08 | 1 | 2 | 3 | 4-5 | 6 |
| Межі значення ПВВР | <10 | 10-20 | 19-40 | 41-60 | 61-65 | |||
|
Стан
водних ресурсів |
1* |
2* |
3* | 4* | 5* | |||
![]()
Отже, показник використання водних ресурсів в басейні річки Рудка оцінюється як задовільний. [Л-8,9]
4. Використання земельних ресурсів в басейні річки
4.1 Характер використання поверхні водозбору
Сільськогосподарське освоєння басейну складає 55,1%. Сільськогосподарські угіддя басейну р. Рудка складають 10,3 тис. га або 55,1% від його загальної площі. Орні землі займають 5,74 тис. га або 30,7% від його загальної площі.
На території басейну розміщено 5 сільськогосподарських підприємств, в тому числі 5 колективних господарств. Лісгоспи, ліспромгоспи, лісгоспзаги та інші лісні організації займають 6,545 тис. га або 35,0% від загальної площі басейну. Державний земельний фонд міста та інші селища міського типу, промислові, транспортні та інші сільськогосподарські організації, підприємства і установи займають 1,858 тис. га або 9,9% від загальної площі басейну. Експлікацію земель басейну показано у таблиці №4.1.
Таблиця 4.1 - Експлікація земель басейну
| Басейн річки | Загальна площа | В тому числі: | |||||||
| ріллі | Багаторічнінасадження | сінокоси | пасовища | Всього сільськогоспод. угідь | Присадибні землі | Ліс | Інші площі | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| р. Рудка | 18700 | 5742 | 37 | 1448 | 3070 | 10297 | 476 | 6545 | 1382 |
| Осушені землі | |||||||||
| 4035 | 1839 | 1319 | 801 | 3959 | 4 | 72 | |||
| Заплава | |||||||||
| 2941 | 458 | 3 | 764 | 745 | 1980 | 618 | 343 | ||
| Осушені землі | |||||||||
| 807 | 91 | 460 | 251 | 802 | 5 | ||||
| Прибережна зона | |||||||||
| 110 | 4 | 60 | 39 | 2 | 5 | ||||
При використанні земельних ресурсів в останні роки спостерігається зменшення ріллі в зв’язку з впровадженням контурно-меліоративної організації території, відведенням земель під сади-городи, землі запасу і організацію фермерських господарств. Динаміка використання земельних ресурсів в басейні р. Рудка показано у таблиці №4.2. [Л-1]
Таблиця 4.2 - Динаміка використання земельних ресурсів
| Показники | Одиниці виміру | Величини показників по роках | ||
| 1985 | 1990 | 1994 | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Басейн в цілому | ||||
|
Площі: Лісів Ріллі Луків Осушених земель Чисельність худоби: ВРХ В т.ч. корови Свині Вівці, кози Коні Внесення добрив і отрутохімікатів: Органічні Мінеральні отрутохімікати |
Га Га Га Га Гол Гол. Гол. Кг/га Кг/га Кг/га |
6558 5623 4582 3968 19115 6038 5983 2142 484 14000 192,3 3,12 |
6545 5780 4534 4035 19786 6284 6560 1927 542 16700 224,5 2,92 |
6545 5742 4518 4035 12250 4270 7320 1819 786 11500 121,0 2,45 |
| Заплава | ||||
|
Площі: Лісів Ріллі Луків Осушених земель |
Га Га Га Га |
628 364 1596 726 |
618 468 1509 807 |
618 468 1509 807 |
| Прибережна смуга | ||||
|
Площа: Лісів Ріллі Луків |
Га Га Га |
2 4 99 |
2 4 99 |
2 4 99 |
| В межах прибережної смуги добрива та отрутохімікати не вносяться. | ||||
4.2 Екзогенні деградаційні процеси в басейні річки
Під впливом осушення в ґрунтах басейну малої річки спостерігається цілий ряд негативних явищ, таких як заболочування, підтоплення, карст та суфозія, дегуміфікація мінерального ґрунту.
Вторинне заболочування осушених земель відбувається через вихід з ладу дренажних систем. Визначається цей показник рівнем залягання ґрунтових вод в середньому за рік. Щоб покращити цей показник потрібно провести слідуючи заходи:
1. Зміна напрямку використання земель, трансформація їх у сіножаті.
2. Провести реконструкцію меліорованих систем.
3. Планування поверхні і перехід на гребнево-грядову технологію вирощування.
Ступінь прояву заболочення в басейні річки Рудка від слабого до дуже сильного.
Дегуміфікація мінерального ґрунту відбувається під дією антропогенного впливу, зокрема нераціонального використання земель. Рівень деградації даного показника визначається як задовільний. Для покращення стану ґрунтового покриву необхідно провести слідуючи заходи:
1. Внесення органічного добрива.
2. Внесення у потрібній кількості мінеральних добрив.
3. Внесення місцевих меліорантів (рослинних решток, сапропелю).
В загальному стан ґрунтового покриву в басейні річки Рудка можна оцінити як задовільний. [Л-3,8]
4.3 Оцінка потенційної ерозійної небезпеки
Басейн річки Рудка розміщений згідно районування території України по потенційній загрозі ерозійних процесів в п’ятому районі агрогрунтової зони Українського Полісся. Рівень потенційної ерозійної небезпеки в басейні є середнім. Основні дані про фактичні, граничнодопустимі норми ерозії та оцінку протиерозійної стійкості ґрунтів наведено у таблиці №4.3.
Таблиця 4.3- Стан потенційної ерозійної небезпеки ґрунтів в басейні р. Рудка
| Назва | Глибина гумусового горизонту, см |
Вміст гумусу, % |
Втрати грунту в результаті ерозії, т/га за рік |
Оцінка протиерозійної стійкості ґрунту |
Фактичні втрати в результаті ерозії, т/га за рік |
Гранично допустимі норми ерозії, т/га за рік |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Дерново-підзолисті піщані і глинисто піщані |
15-18 |
0,6-1,8 | 9,1 | слаба | 2,5 | 1,0 |
| Дерново-підзолисті глеюваті і глинисто-піщані | 18-25 | 0,7-2,2 | 8,7 | слаба | 2,0 | 2.0 |
| Дерново-підзолисті глеюваті супіщані і легкосуглинисті | 20-28 | 0,6-3,6 | 8,6 | слаба | 1,9 | 2,0 |
| Лучні супіщані і легкосуглинкові | 50-60 | 1,9-7,4 | 8,9 | середня | 2,3 | 2,5 |
| Дерново-підзолисті і дерново-глейові піщані і глинисто піщані | 18-25 | 1,9-7,4 | 8,7 | слаба | 2.0 | 2,0 |
| Дернові і лучні карбонатні супіщані і легкосуглинкові | 20-50 | 1,4-3,9 | 9,0 | середня | 2,3 | 2,5 |
| Дерново-підзолисті дернові глейові супіщані і легкосуглинкові | 20-30 | 2,7-8,6 | 8,7 | слаба | 2.0 | 2.0 |
| Лучні глейові і лучно-болотні супіщані і легкосуглинкові | 20-50 | 1,3-9,3 | - | - | - | - |
| Торфовища | 0,5-1,5 | - | - | - | - | - |
З таблиці видно що найбільш загрозливий ерозійний стан є у дерново-підзолистих піщаних і глинисто-піщаних ґрунтів так як фактичні втрати в результаті ерозії перевищують гранично допустимі норми ерозії в 1,5 рази.
Рівень потенційної ерозійної небезпеки в басейні р. Рудка визначають такі показники як індекс збереження ґрунтів, розораність, еродованість ріллі та коефіцієнт екологічної стійкості ландшафту.
Індекс збереження ґрунтів відноситься до головних показників і становить 151-200, що свідчить про середню ерозійну небезпеку.
До допоміжних показників відноситься розораність, його значення становить 30,7%,що свідчить про покрадений стан. Значення показника еродованості ріллі становить 8,5% і відповідно слабкий прояв ерозійної небезпеки. У найбільш загрозливому стані знаходиться коефіцієнт екологічної стійкості ландшафту, його значення становить 0,82,а стан нестабільний. [Л-1,15]
4.4 Організація сільськогосподарського виробництва в басейні річки за екологічними вимогами (виділення технологічних груп земель)
Всі оброблювальні масиви басейну р. Рудка, в залежності від нахилу і еродованості поділяються на дві технологічні групи. Середній похил поверхні басейну становить 2,5м/км, середньозважений похил становить 2,3м/км, але подекуди зустрічається похил значно більший, що свідчить про наявність другої технологічної групи.
До першої технологічної групи земель відносяться рівнинна частина землекористування та схили крутизною до 3градусів, технологічно придатні для вирощування просапних культур при сівбі впоперек схилів. Тут розміщують зерно просапні сівозміни з оптимально допустимим насиченням цукрових буряків, кукурудзи та іншими культурами, які мають ґрунтозахисну ефективність(горох, гречка, соя). У цих сівозмінах треба застосовувати інтенсивне технічне вирощування сільськогосподарських культур.
На землях другої технологічної групи, крутизна схилу яких становить 3-7 градусів, вводять зерно трав’яні та травозернові сівозміни. Тут застосовують ґрунтозахисні технології вирощування зернових культур. Землеробство за своїми принципами має наближатись до біологічного.
На межах першої та другої технологічних груп земель, а відповідно і на межах протиерозійних земельних фондів (привододільний, примережний, гідрографічний) влаштовують межі першого порядку, які представляють собою лісосмуги в поєднанні з валом-дорогою і каналом, вони виконують стокорегулюючі функції.
Так як зона земель другої технологічної групи порівняно не широка, то можна запроектувати лише одну стокорегулюючу смугу при досить значній довжині схилу.
В межах території землі, якої відносяться до другої технологічної групи можуть бути додатково запроектовані межі другого і третього порядків. Межа другого порядку представляє собою вал, який засівається і два ряди дерев з