Xreferat.com » Рефераты по экологии » Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)

Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)

обох боків. Межа третього порядку представляє собою вал, який засівається. [Л-3,14]


4.5 Оцінка екологічної стійкості ландшафту (КЕСЛ)


Для визначення напрямку оптимізації ландшафтно - територіальної структури басейну річки, спрямованості і доцільності ландшафтних меліорацій виконуємо оцінку екологічної стійкості сільськогосподарського ландшафту за коефіцієнтом екологічної стійкості (КЕСЛ), який визначається за формулою:


КЕСЛ= Fст. / Fнст.


де: Fст - сума площ стабільних елементів ландшафту, км2;

Fнст - сума площ нестабільних елементів ландшафту, км2.

Вихідні дані для розрахунку екологічної стійкості сільськогосподарського ландшафту наведені в таблиці №4.4


Таблиця 4.4 - Характеристика використання земельних ресурсів в басейні річки

№ п/п Показник Значення


км2

%

1.

2.


3.

4.

Площа басейну річки

Сільськогосподарські землі, в тому числі:

- рілля

- сіножаті

- пасовища

- багаторічні насадження

Ліси

Заповідні території

187


110.7

57.42

15.06

30.12

18.9

65.45

0.01

100


59.2

30.7

8.07

16.13

10,1

35

0.005


Fcт=84.35км2, Fн=102.65км2, КЕСЛ=84.35/102.65=0.82

Екологічний стан сільськогосподарського ландшафту оцінюємо як нестабільний, тому що площа зі стабільними елементами набагато менша ніж площа нестабільних елементів. Тому необхідно збільшити площу під природною рослинністю, лісами, багаторічними насадженнями, провести вилучення земель з сільськогосподарського використання та створення біоцентрів і біокоридорів. [Л-6]

4.6 Оцінка стану поверхні водозбору за індексом Ке


Стійкість поверхні водозбору можна вирахувати за формулою як відношення суми антропогенних факторів до суми природних факторів та факторів управління, тобто



де, А – антропогенно порушені території (розораність, урбанізація, тощо);

П – природні території (лісистість, заболоченість, тощо);

У – фактори управління (ефективність очищення стічних вод, наявність заповідних територій, тощо).


Таблиця 4.7 - Вихідні дані для розрахунку Ке

Показник Значення, %
Лісистість 35
Залуженість 22
Розораність 30,7
Урбанізація 6,7
Ефект очистки стічних вод 50
Економія свіжої води 47

Згідно розрахунку стан поверхні водозбору оцінюємо як задовільний. [Л-6]

5. Управління екологічним станом басейну річки за КПАН (комплексним показником антропогенного навантаження)


5.1 Оцінка загального екологічного стану басейну малої річки за комплексним показником антропогенного навантаження та виділення найбільш загрозливих показників, що зумовлюють стан басейну


Для визначення рівня антропогенної перетвореності басейну малої річки в різних природнокліматичних зонах України в НУВГП розроблено і рекомендовано до впровадження методику комплексної оцінки на підставі інтегрального показника рівня антропогенізації.

Для забезпечення комплексної оцінки існуючого екологічного стану басейну враховуються наступні блоки показників, що обумовлюють і визначають екологічну ситуацію в басейні.


Таблиця 5.1 - Вихідні дані для оцінки екологічного стану басейну малої річки

№ з/п Блок показників Показники Одиниці вимірів Значення показника
1 2 3 4 5
1

Використання

водних ресурсів

2

Безповоротне водоспоживання

%

49,67
2
Надходження стічних вод % 50,32
1
3 4 5
3
Клас якості води клас IY
4 Використання земельних ресурсів Лісистість % 35,0
5
Розораність % 30,7
6
Екологічно стійкі території % 45,1
7
Сільськогосподарська засвоєність % 55,1
8
Еродованість ріллі %

<8.5

9 Техногенного навантаження Урбанізація % 6.7
10

Радіаційне забруднення цезієм

стронцієм

кі/км

2,5*10

1,9*10


В таблиці 1:1. безповоротне водоспоживання - відношення об’єму безповоротного водоспоживання води; 2. надходження стічних вод - відношення об’єму стічних вод, що скидаються у річку, до фактичного об’єму стоку у річковій мережі, %; 3. клас якості води - встановлюється за “Едиными критериями качества воды” по найгіршому показнику [ ]; 4. лісистість - відношення площ, зайнятих лісами до загальної площі басейну річки, %; 5.-розораність - відношення площ під ріллею до загальної площі басейну річки, %; 6. екологічно стійкі території - відношення площ під стабільними елементами ландшафту до загальної площі басейну річки, %; 7. сільськогосподарська засвоєність території - відношення площі всіх сільськогосподарських угідь до загальної площі басейну річки, %; 8. еродованість - відсоток еродованих земель в басейні річки, %; 9. урбанізованість - відношення площ урбанізованих територій до загальної площі басейну річки, %; 10. радіаційне забруднення цезієм та стронцієм- визначається за картами радіаційного забруднення території, Ku/км2.

Загальний екологічний стан басейну визначається на підставі КПАН, який розраховується за формулою:


КПАН =,


де: αί, τί βί - значення вагових коефіцієнтів відповідно для блоків “використання водних ресурсів”, “використання земельних ресурсів”, “техногенного навантаження”;

δВР, δЗР, δТН - індекси для визначення екологічного стану для відповідних показників.

Оцінку екологічного стану басейну малої річки за КПАН здійснюємо у вигляді таблиці №5.2.


Таблиця 5.2 - Оцінка екологічного стану басейну малої річки

№ з/п Показники Вагові коефіцієнти Значення індексу Стан, якому відповідає індекс Ваговий коефіцієнт • індекс
1 2 3 4 5 6
1 Клас якості води 0,12 45 незадовільний 5,4
2 Лісистість 0,09 40 задовільний 3,6
3 Розораність 0,07 40 задовільний 2,8
4 Екологічно стійкі території 0,14 55 катастрофічний 7,7
5 Еродованість ріллі 0,08 25 покращений 2
6 Радіаційне забруднення цезієм 0,12 30 добрий 3,6
7
∑0,62

∑25,1

Загальний екологічний стан басейну на підставі КПАН показує, що він відповідає стану, який знаходиться в межах задовільного.

Таблиця показує, що у найбільш загрозливому стані знаходяться такі показники як клас якості води та екологічно стійкі території, тому саме для цих показників потрібно провести ряд природоохоронних заходів.[Л-8]

5.2 Розробка компенсаційних природоохоронних заходів для оптимізації екологічного стану басейну


5.2.1 Водоохоронні заходи в басейні річки(визначення ширини водоохоронної зони; підбір порід деревно-чагарникової рослинності; пропозиція реконструкції очисних споруд)

Згідно статті 60 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяють земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж зрізу води (у меженний період). Так як річка Рудка має довжину 25,5км, то ширина водоохоронної буде становити 50 метрів.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок та навколо водойм забороняється:

1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і заліснення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

5) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;

6) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

Об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж річок та навколо водойм встановлюється законом.

З метою зменшення вітрової ерозії, затримання та перетворення поверхневого стоку у підземний, зменшення випаровування з поверхні водного дзеркала проводять насадження деревно-чагарникової рослинності в береза бородавчата, дуб червоний, тополя чорна, тополя канадська. При цьому площа смуг за участю дуба, як головної породи повинна складати ≥50%. Щодо протиерозійних насаджень вздовж річок доцільно проводити насадження лісосмуг з таких порід як дуб червоний, дуб черепчастий, сосна звичайна, акація біла, тополя чорна.

Оскільки у річку Рудка скидаються побутово-господарські стоки та стічні води від населених пунктів, то необхідно провести реконструкцію очисних споруд з впровадженням новітніх технологій очищення стічних вод, так як на даний час очисні споруди не працюють. [Л-10,14]


5.2.2 Гідротехнічні компенсаційні заходи відновлення річкової екосистеми

Для відновлення річкової екосистеми річки Рудка необхідно провести ряд гідротехнічних компенсаційних заходів, а саме:

  • створення екологічних ніш для річкової іхтіофауни;

  • створення штучних нерестилищ на заплавах та старицях;

  • створення зимувальних ям;

  • створення місць нагулу молоді річкової риби;

  • виявлення або створення локальних природних рибо відтворюючих ділянок;

  • створення заповідних еталонних басейнів малих річок;

  • відтворення шляхів міграції прохідної риби до місць нересту;

  • інтродукція вищої водної рослинності (очерету) для формування берегової смуги та створення руслових екотонів;

  • створення умов турбулентності потоку для природної аерації води.

Екологічна ємність водного середовища річки по відношенню до іхтіофауни характеризується забезпеченням місць зимівлі (зимувальних ям), нересту, нагулу молоді та захищенню життєвого простору (місць укриття). Її можна охарактеризувати, як чисельність руслових екотонів на протязі певного відрізка русла (1км); перекатів, ям, заток, підмитих ділянок берегів, ареалів вищої водної рослинності, берегової чагарникової рослинності.

Зимувальні ями влаштовуються на місцях повороту основного потоку, у гирлах приток першого порядку та на місцях руслового добування піску.

Штучне нерестилище характеризується певним температурним режимом водного середовища, якістю води, зоною спокою та іншими характеристиками. Як правило, весною – це заплавні луки з минулорічною рослинністю, м’якими поверхневими водами, що добре прогріваються. Тут відбувається інтенсивний процес самоочищення та відтворення природного живого корму.

Створювати зимувальні ями можна розчищенням ям після перепускних дюкерів мостів на магістральних каналах, розчищенням гирлових ділянок приток першого порядку, характерних сталим температурним та кисневим режимом.

Основні гідротехнічні компенсаційні заходи в басейні річки Рудка показано у таблиці №5.3.


Таблиця 5.3 - Гідротехнічні заходи в басейні річки

Ділянка річки(басейну) Заходи

найменування об’єм

Р.Рудка

Витік – 15км

Створення зимувальних ям

Створення нерестилищ

5шт

2шт

15км гирло

Створення зимувальних ям

Створення нерестилища

8шт

3шт

0 – 8км Розчистка русла 8км

За даними таблиці видно, що потрібно створити 13 зимувальних ям, 5 нерестилищ та провести розчистку русла на восьми кілометрах.

Також можна провести природне регулювання рівня води. Зробити це можна поселенням бобрів та регулювання водного режиму за допомогою бобрових гребель, насадження верболозу (для закріплення берегів), насадження дерев швидкоростучих порід з міцною кореневою системою (тополя чорна, тополя пірамідальна) для закріплення берегів. [Л-7]


5.2.3 Лісомеліоративні та біологічні меліорації в басейні річки

Існування екологічно стійкого ландшафту можливе за умов певного співвідношення між стійкими і не стійкими його елементами.

Змінити це співвідношення дозволить впровадження заходів лісових і біологічних меліорацій.

Лісові насадження виконують роль біохімічного бар’єру попереджаючи забруднення водних об’єктів, забруднені поверхневі стоки проходячи через лісові насадження затримують в них 60-90% завислих речовин, 40-80% водорозчинних форм добрив і пестицидів, покращують органолептичні та інші показники якості води.

До основних лісомеліоративних заходів за допомогою яких можна покращити стан ландшафтів потрібно віднести слідуючи:

  1. закладання вітрозахисних лісосмуг на рівних ділянках рельєфу та на пологих схилах вздовж полів сівозмін, кварталів садів;

  2. створення протиерозійних чагарникових та лісочагарникових смуг упоперек схилів вздовж межі полів сівозмін, кварталів садів та виноградників, а в разі необхідності в середині їх;

  3. закладання водозахисних лісових і чагарникових насаджень навколо водоймищ та вздовж берегів річок, а також вздовж зрошуваних та скидних каналів;

  4. створення лісосмуг навколо ярів.

За умов створення системи лісомеліоративних заходів в басейні малої річки забезпечується:

  • регулювання вітрового режиму, захист ґрунтів від дефляції а сільськогосподарських культур від вилягання;

  • підвищення урожайності с/г культур і загальної біологічної продуктивності ландшафтів на 10-15%;

  • залучення до господарського використання низькопродуктивних і деградованих земель за рахунок створення насаджень різного цільового призначення із плодово-ягідних, горіхоплідних, лікарських і технічних деревно-чагарникових порід;

  • отримання додаткової кількості деревини;

  • захист ґрунтів від змиву і розмиву;

  • охорона малих річок від виснаження, замулення та забруднення.

Біологічні меліорації – це покращення екологічного стану земель внаслідок мобілізації біологічних властивостей рослин без додаткових меліоративних заходів.

Значення луківництва у біологічних меліораціях земель і ландшафтів в сучасних умовах визначаються реалізацією основних пріоритетних напрямків:

1) розвиток екстенсивних форм луківництва з метою підтримки видового різноманіття травостою луків, а також природної флори і фауни в цілому;

2) луківництво у системі комплексного використання земель;

3) оптимізація режиму застосування добрив в першу чергу азотних за рахунок мобілізації азотфіксуючих здатностей бобових трав.

Широковідоме застосування рослин для утилізації надлишку мінеральних та органічних добрив. Поглинання надлишку поживних речовин в ґрунті сприяють буферні смуги біля водних джерел, що дозволяє покращити якість води.

Основним напрямком здійснення біологічних меліорацій е оптимізація екстенсивного використання сіножатей та пасовищ з метою збереження різноманіття лучних екосистем. При цьому слід дотримуватись наступних принципів:

  • чітко регулювати інтенсивність відчуження ґрунтових травостоїв;

  • максимальне збереження потенціалу генофонду лучних рослин;

  • впровадження способів використання сіножать і пасовищ, які б забезпечували охорону ландшафтів.

Сучасний підхід щодо оптимізації господарювання призводить, як правило, не тільки до зменшення площ природних луків та збіднення їх видового складу, а й до загальної деградації довкілля. Збіднення видового складу лучного травостою відбувається під впливом двох основних чинників: відсутності догляду і збільшення площ сіножать і пасовищ, які інтенсивно удобрюються. До луків, які підлягають охороні відносяться:

  • рослинні спільноти на вапняках і піщаних ґрунтах;

  • заплавні луки;

  • вологі ґрунти на торф’яниках.


5.3.3 Агротехнічні та протиерозійні заходи

Особливу роль у формуванні екологічно стійких ландшафтів відіграють агротехнічні та протиерозійні заходи.

Основні принципи агротехнічних та протиерозійних заходів такі:

  1. спеціалізацію господарства і структуру посівних площ слід установлювати з урахуванням ступеня еродованості ґрунтів;

  2. межі господарств, полів, ділянок, лісосмуг слід розміщувати по вододільних лініях чи упоперек схилів за напрямком основних горизонталей. У районах з дуже вираженою вітровою ерозією і схилах крутизною до 1є лінійні межі слід розміщувати упоперек напрямку пануючих вітрів;

  3. ділянки з дуже еродованими ґрунтами треба відводити під постійне залуження, заліснення, багаторічні насадження.

До заходів протиерозійного обробітку ґрунту належать: контурний обробіток ґрунту, глибока оранка чи оранка з грунтопоглибленням, плоско різний обробіток із зберіганням стерні, комбінована оранка плугами з полицями та без них, смугове розпушування, квотування, сівба по борознах, осіннє щілювання ґрунту під озимими та багаторічними травами, щілювання чи переривчасте боронування ґрунту під час міжрядного обробітку ґрунту на схилах разом з заходами, що запобігають стіканню опадів з ущільненої поверхні ґрунту.

Спеціальні заходи для затримання снігу та регулювання сніготанення –це розстановка щитів, валкування, смугове ущільнення та затемнення снігу. З метою регулювання танення снігу запроваджують також смугове вкриття його тонким шаром подрібненого торфу, гною або землі.

Передбачається протиерозійний захист земель за допомогою рослинності, зокрема багаторічних трав та однорічних культур суцільного способу сівби (крім лісомеліоративних насаджень). До них належать: освоєння ґрунтозахисних сівозмін із зональним набором культур, постійне поліпшення сортового складу культур, контурне закладання багаторічних насаджень, сівба в міжряддях багаторічних трав та однорічних культур та інші. Ґрунтозахисні сівозміни краще насичувати багаторічними травами, озимими та ярими зерновими.

Для захисту пасовищ від ерозії та підвищення їх продуктивності застосовують поверхневе і докорінне їх поліпшення. Для поверхневого поліпшення відводять малозбиті схили на яких відносно добре зберігся природний травостій. На них без розорювання можна забезпечити значне підвищення продуктивності угідь, підсіваючи злакові і бобові трави. [Л-13,16]


5.4 Прогноз екологічного стану басейну з врахуванням запланованих природоохоронних заходів


Методикою передбачається можливість здійснення управління екологічним станом басейну річки. Для цього, користуючись таблицею №5.1, виділяємо найбільш загрозливі показники, які зумовлюють існуючу екологічну ситуацію в басейні і які можливо покращити за рахунок здійснення природоохоронних заходів.


Таблиця 5.4 - Оцінка екологічного стану басейну річки Рудка після природоохоронних заходів

Показники Значення індексу Стан якому відповідає індекс Заходи Стан, що прогнозується Новий індекс Об’єм заходів
Лісистість 40 задовільний Створення суцільних лісових насаджень на не зручних землях. Насадження протиерозійних, полезахисних та водоохоронних смуг. Контурно-меліоративна організація території, насичення сівозмін багаторічними травами та бобовими культурами. Винесення земель із с/г використання. Створення біоцентрів та біокоридорів. добрий 30 5
Розораність 40 задовільний
добрий 30 5
Екологічно стійкі території 55 катастрофічний
задовільний 40 3,35
Еродованість 25 покращений Екологічно досконалі прийоми обробітку грунту. Формування структури сівозмін (25-30% багаторічних трав та бобових культур). покращений - -
Клас якості води 45 незадовільний Пере залуження прибережних полос, проведення гідротехнічних компенсаційних заходів, контроль за якістю стічних вод, які скидаються у річку. задовільний 40 1

Визначаємо комплексний показник антропогенного навантаження з врахуванням нових індексів – КПАН*

Загальний екологічний стан басейну на підставі КПАН* показує, що він є добрим.

Після того, як ми провели природоохоронні заходи щодо покращення екологічного стану басейну, то його значення стало відповідати доброму стану. Це підтверджує і розрахований показник КПАН*. [Л-8,12]


6. Обґрунтування моніторингу антропогенних змін в басейні р. Рудка


6.1 Виділення об’єктів моніторингу в басейні р. Рудка (поверхневі води суші, ґрунтовий покрив, атмосферне повітря, території з різним рівнем радіаційного забруднення)


Моніторинг – це система спостережень і контролю за природними та природно-антропогенними комплексами, а також процесами, що проходять у них, з метою забезпечення раціонального використовування природних ресурсів і охорони навколишнього середовища.

Моніторинг включає наступні основні напрямки діяльності:

1. Спостереження за факторами дії на НПС і за станом середовища.

2. Оцінка фактичного стану природного середовища.

3. Прогноз стану НПС і оцінка прогнозного стану.

Основні завдання моніторингу:

  1. спостереження за станом біосфери, оцінка й прогноз зміни її стану;

  2. визначення ступеню антропогенної дії на НПС;

  3. виявлення факторів та джерел забруднення НПС;

  4. виявити критичні та екстремальні ситуації.

В басейні р. Рудка проводяться моніторингові спостереження за станом водних об’єктів, ґрунтового покриву, атмосферного повітря та територій з різним рівнем радіаційного забруднення.

Моніторинг поверхневих вод –це система послідовних спостережень, збору, обробки даних про стан водних об’єктів, прогнозування їх змін та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.

Основними завданнями моніторингу поверхневих вод є контроль та спостереження, оцінка та прогноз стану якості води. Система моніторингу є інформаційною і не включає в себе елементів управління. Вода є складовою частиною управління навколишнім середовищем і регулювання його якості.

Спостереження за водними об’єктами тісно пов’язані з прогнозом їх стану. Спостереження повинні включати дані про склад і характер забруднень, про реакції гідро біонтів і зміни стану водних об’єктів. Дані цих спостережень повинні порівнюватись з даними про природний стан водних об’єктів до початку помітного антропогенного впливу, тобто необхідно мати дані про „фонові” характеристики якості і кількості водних об’єктів.

Основною метою налагодження системи спостережень і контролю за рівнем забруднення водних об’єктів є одержання даних про природну якість води та оцінка зміни якості води під дією антропогенних факторів.

Моніторинг ґрунтового покриву є періодичний контроль динаміки основних ґрунтових процесів–фізичних, хімічних, біологічних та інших – у природних умовах та при антропогенних навантаженнях.

В Україні розроблена концепція ґрунтового моніторингу (В.В. Медведєв, Т.Н. Лактіонов, 1992), згідно з якою мета моніторингу –отримання інформації для вироблення управлінських рішень щодо стабілізації і поліпшення якості ґрунтів, екологізації землеробства та досягнення кінцевого результату – розширеного відтворення ґрунтової родючості.

Головним завданням радіоекологічних досліджень –комплексність оцінки стану екосистеми, включаючи її дію на людину. Радіоекологічний моніторинг є складовою частиною державного моніторингу і здійснення його проводиться трьома видами: базовий (стандартний), кризовий (оперативний), науковий (фоновий).

У басейні р. Рудка можна виділити слідуючи об’єкти спостережень:

- річка

- ґрунти

- атмосферне повітря

- рівень радіоактивного забруднення.

6.2 Надання рангу об’єктам моніторингу


На підставі аналізу і оцінки існуючого стану басейну малої річки Рудка здійснюється облік об’єктів моніторингових спостережень (ОМС), яким надається ранг в залежності від рівня антропогенного навантаження.

Перший ранг надається об’єктам, які зазнають найбільшого антропогенного впливу; другий ранг мають об’єкти, що знаходяться під помірним антропогенним впливом; третій ранг надається об’єктам моніторингових спостережень з найменшим антропогенним впливом або при його відсутності.


Таблиця 6.1 - Надання рангів об’єктам моніторингових спостережень в басейні р. Рудка

Об’єкт моніторингових спостережень Ознаки ОМС за рангами Ранг ОМС
1 2 3
Річка - по довжині річки –зони впливу не зосереджених скидів стічних вод, джерелами яких може бути стік сільськогосподарських угідь, урбанізованих територій, що знаходяться в заплаві річки і на прилеглих до неї територіях. II


І
Грунти -грунти, що знаходяться в сільськогосподарському використанні, в тому числі меліоровані, грунти, які зазнають негативного природного або антропогенного впливу (дефляція, водна ерозія, підтоплення, тощо). II
Атмосферне повітря - атмосферне повітря в зоні впливу промислових підприємств III –Y класу II

- атмосферне повітря в зоні впливу підприємств агропромислового комплексу

(птахоферми, тваринницькі комплекси).

III
Території з різним рівнем радіаційного забруднення

Щільність радіоактивного забруднення

  • цезій 2,7 Ки/км

  • стронцій 1,9 Ки/км

II

6.3 Обґрунтування складу і режиму моніторингових спостережень


Ранг об’єкта в свою чергу, визначає режим проведення моніторингових робіт, які здійснюються на постах спостережень.


Таблиця 6.2 - Об’єкти спостережень і режим моніторингових робіт в басейні р. Рудка

№ з/п Назва об’єкту спостережень Ранг об’єкту Види моніторингових робіт Режим проведення спостережень Група ПС
1 2 3 4 5 6
1 Річка II

Гідрологічні

Гідрохімічні

В основні фази водного режиму за скороченою програмою №3 2



Гідробіологічні Один раз за квартал за повною програмою
2 Грунти II

Агрофізичні

Агрохімічні

Режим вологості

На протязі вегетаційного періоду за складеним графіком 2



Фенологічні На грунтах, що знаходяться під впливом природних факторів -1 раз на квартал



Гідрохімічні

3 Атмосферне повітря II Визначення концентрації забруднюючих речовин Один раз на квартал 2


III Визначення концентрації забруднюючих речовин Щорічно 3
4 Рівень радіоактивного забруднення I Радіаційний контроль природних пасовищ і с/г угідь; продукцій лісу; молока. Систематично 1


II
Щомісячно 2

За обов’язковою програмою спостережень за гідрологічними і гідрохімічними показниками спостереження ведуться за гідрологічними:

- витрати води (м/с), швидкість течії (м/с) при опорних вимірах витрати на водостоках або рівень води (м) на водоймах;

За гідрохімічними:

- візуальні спостереження;

- температура (°C), кольоровість (градуси), прозорість (см), запах (бали);

- концентрація розчинених в воді газів –кисню, діоксиду вуглецю (мг/дм, мг/л);

- концентрація зважених речовин (мг/дм,мг/л);

- водневий показник pH;

-окислювально-відновний потенціал Eh (мВ);

- концентрація головних іонів – хлоридних, сульфатних, гідрокарбонатних, кальцію, магнію, натрію, калію, сума іонів (мг/дм, мг/л);

- хімічне споживання кисню (мг/дм,мг/л);

- біохімічне споживання кисню за 5 діб (мг/дм,мг/л);

- концентрація біогенних елементів –амонійних, нітритних та нітратних іонів, фосфатів, заліза загального, кремнію (мг/дм, мг/л);

- концентрація широко розповсюджених забруднюючих речовин –нафтопродуктів, синтетичних поверхнево-активних речовин, летучих фенолів, пестицидів і з’єднань заліза (мг/дм,мг/л).

За програмою скорочена №3 спостереження ведуться за такими показниками як гідрологічні:

- витрата води (м/с), швидкість течії (м/с), при опорних вимірах на водостоках або рівень води (м) на водоймах.

За гідрохімічними показниками спостереження ведуться за:

- візуальні спостереження;

- температура (°C);

- водневий показник pH;

- концентрація зважених речовин (мг/дм,мг/л);

- хімічне споживання кисню (мг/дм,мг/;

- БПК5 (мг/дм,мг/л);

- концентрація всіх забруднюючих воду в даному пункті спостережень речовин (мг/дм,мг/л).

Оцінка агрофізичного стану ґрунтового покриву ведеться за такими показниками як щільність, агрегатний стан, водопроникність та водоутримуюча здатність, теплопровідність та теплоємність. Це дозволяє виявити прояв та інтенсивність процесів фізичної деградації, зміна водно-фізичних, фізико-механічних та теплових властивостей ґрунту. [Л-9]

7. Охорона праці


Завдання і значення охорони праці нерозривно пов’язані з поняттям значення праці в житті людини. Праця – це цілеспрямована діяльність людини, в процесі якої вона впливає на природу і використовує її з метою виробництва матеріальних благ для забезпечення своїх потреб. Але праця – не лише процес взаємовідносин між людиною і природою, це і суспільний процес, в якому люди вступають між собою в виробничі відносини. В будь-якому виробничому процесі беруть участь засоби праці і предмети праці, між якими існує прямий і зворотній зв’язок.

Засоби праці, в результаті управління ними впливають на предмет праці, який якісно змінюється або ж змінює своє положення в просторі. Однак, в процесі виробництва засоби праці одночасно впливають і на людину. Так при розробці ґрунту екскаватором машиніст може бути уражений електрострумом або виникає пожежа і машиніст отримує опіки, при розробці слабких ґрунтів екскаватор може перекинутись, а машиніста при цьому буде травмовано.

Отже, в процесі трудової діяльності на людину діють різні чинники і якщо відносно організму людини вони недостатньо активні, людина пристосовується до них і може довгий час працювати без будь-яких патологічних відхилень в організмі. Але якщо в процесі виробничої діяльності чинники будуть активні і людина не зможе пристосуватись до них, нормальна життєдіяльність її буде порушена і може виникнути виробнича травма або професійне захворювання. Тому не можна допускати негативного впливу засобів праці і несприятливих чинників виробничого середовища на організм людини в процесі її трудової діяльності.

Таким чином, охорона праці є органічним елементом процесу виробництва, який має як організаційно-технічні, технологічні, так і соціальні аспекти. Призначення охорони праці полягає в захисті робітників від впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Законодавство про охорону праці складається з Закону України “Про охорону праці”, прийнятого 14.10.92 р., Кодексу законів про працю та інших нормативних актів.

В зв’язку з тим, що деякі галузі народного господарства мають специфічні умови праці, виникає потреба розробляти галузеві правила і норми охорони праці. Вони розповсюджуються лише на окрему галузь виробництва в масштабах своєї країни і утримують гарантії безпеки і гігієни праці, специфічні для даної галузі.

Відповідають за дотримання вимог і виконання заходів по техніці безпеки і виробничій санітарії в окремих підрозділах інституту і філіалів несуть їх керівники.

При наявності дуже небезпечних і шкідливих умов виробництва робіт, перед їх початком виконавцям видають письмовий наряд-допуск, які визначають безпечні умови роботи, визначення небезпечних зон і необхідних заходів по техніці безпеки.

Встановлює ступінь небезпеки робіт і підписує наряд-допуск головний інженер з охорони праці.

Організація робочих місць повинна забезпечувати безпеку виконання робіт. Робочі місця, при необхідності, повинні мати огородження, захисні і запобіжні пристрої. На робочому місці забороняється бути присутніми постороннім особам, які заважають виконанню робіт.

Машини, механізми, обладнання, інвентар, інструменти і пристрої до них повинні відповідати характеру виконуваних робіт і знаходитись в робочому стані. Частини цих машин і механізмів, які рухаються, в місцях можливого доступу людей повинні бути огороджені. Забороняється залишати працюючими вказані машини і механізми без нагляду.

В відділах і експедиціях, зв’язаних з проведенням вишукувальних робіт, повинні бути аптечки з медикаментами і іншими засобами для надання першої допомоги потерпілому, а також набір фіксуючих шин.

Проектна організація зобов’язана забезпечити робітників спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту необхідних розмірів в відповідності з характером виконуваних робіт і нормами.

Тимчасові працівники, зайняті на польових роботах, повинні одержувати інструктаж по техніці безпеки на робочому місці. Інструктаж проводять виконавці робіт. Проведення інструктажу з тимчасовими працівниками оформляють записами в журналі. Працівників, які не пройшли інструктаж по техніці безпеки на робочому місці, до виконання робіт не допускають. Особистий підпис в журналі реєстрації інструктажів підтверджує їх зобов’язаність на виконання заходів по охороні праці і техніці безпеки.

В процесі експлуатації гідромеліоративні системи замулюють і заростають рослинністю.

Зрошувальні та осушувальні канали очищають від наносів і рослинності механічним чи хімічним способом.

Механічна очистка каналів проводиться за допомогою землерийних і спеціальних каналоочищувальних машин різної модифікації. Канали очищають переважно весною чи восени, тобто до початку чи після закінчення вегетаційного періоду. В цей час внаслідок пере зволоження дуже знижується несуча здатність ґрунту ложа каналу, тому машини, що використовуються при цьому, повинні мати малий питомий тиск на ґрунт. Не дозволяється виконувати очисні роботи на каналах, відкоси яких деформовані (збільшення крутизни) чи розмиті водою. У зоні роботи каналоочищувачів не дозволяється перебувати людям, оскільки вони можуть отримати ушкодження робочими органами і ходовою частиною машини.

Для скошування рослинності на каналах використовують плавучі і берегові косилки різної модифікації. Знання безпечних засобів експлуатації і транспортування цих агрегатів забезпечує виконання робіт на них без травм і аварії.

Відповідальність і безпеку робіт несе машиніст агрегату. Особи, що беруть участь у роботі по очистці каналів, повинні виконувати всі його розпорядження.

Косилки, як правило, працюють без захисних кожухів, тому при обриві частини косилки можуть відлітати на значну відстань. Це потрібно брати до уваги, коли встановлюють межі небезпечних зон. Перед початком роботи машиніст повинен перевірити механічний стан косилки. Запуск двигуна проводиться тільки тоді, коли ричав управління перебуває у нейтральному положенні. Під час запуску на деталях трансмісії не повинно бути сторонніх предметів.

Під час скошування рослинності на відкосах каналу відстань від бровки відкосу до берегової косилки повинна становити не менш як 0,4 м. Швидкість руху агрегату під час роботи не повинна перевищувати 8 км/год. Поперечний уклін може прийматися не більше 7є, поздовжній не більше 15є. Розвороти і повороти агрегату на косогорах не дозволяються. В процесі роботи агрегат необхідно через 1-2

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: