Аналіз виробничих відходів підприємств Луганської області
Порівняльний аналіз статистичних даних щодо обсягів передачі небезпечних відходів у 2007 та 2008 роках підприємствами, які їх утворюють, іншим суб’єктам господарювання з метою їх подальшої утилізації, свідчить про зменшення обсягів передачі цих відходів. Якщо у 2007 р. суб'єктами господарювання, що накопичували відходи в попередні роки, в основному підприємствами м. Луганськ, Сєверодонецьк, Лисичанськ, було передано для подальшої утилізації 17,6 тис. т небезпечних відходів, то у 2008 р. обсяги передачі небезпечних відходів склали 12,8 тис. т.
Дуже гострою в області є проблема утилізації побутових відходів, обсяг утворення яких щорічно зростає. Проблема відходів – це проблема великих міст, і чим більше місто, тим ця проблема гостріше. У м. Луганську з населенням більше 500 тис. проблема побутових відходів стоїть особливо гостро, у зв’язку з тим, що обсяг їх утворення щорічно зростає.
Сміттєпереробних та сміттєспалювальних заводів на території області не має. Усі утворені побутові відходи видаляються на звалища. На сьогодні в області для видалення побутових відходів використовуються наступні місця:
14 полігонів (звалищ) розташованих в містах обласного значення – Луганський, Алчевський, Антрацитівський, Брянківський, Кіровський, Краснолуцький, Краснодонський, Лисичанський, Первомайський, Ровеньківський, Рубіжанський, Свердловський, Сєверодонецький та Стаханівський полігони (звалища).
15 полігонів (звалищ) розташованих в районних центрах області – Біловодський, Білокуракинський, Кремінський, Лутугинський, Марківський, Міловський, Новоайдарський, Новопсковський, Перевальський, Попаснянський, Сватівський, Слов’яносербський, Станично-Луганський, Старобільський та Троїцький полігони (звалища).
А також інші полігони – полігони міст районного значення (м. Щастя, м. Зоринськ, м. Петровське та ін.), селищні та сільські звалища. Фактично, у зв’язку з тим, що утворення побутових відходів є невід’ємною частиною життєдіяльності людини, роботи підприємств та організацій, місця розміщення відходів споживання існують практично у кожному населеному пункті * (* - всього міст в області - 37, селищ міського типу – 109, сільських населених пунктів – 792.). Якщо в містах та районних центрах місця видалення побутових відходів це, як правило спеціально відведені місця, які обслуговуються спеціалізованими підприємствами, то в селищах та селах це несанкціоновані звалища, де спеціалізовані підприємства по збиранню та вивезенню відходів відсутні.
Але при щорічному зростанні обсягів утворення відходів та практично відсутньою системою роздільного збирання побутових відходів, існуючі полігони побутових відходів повністю не вирішують проблему видалення відходів. З 29 звалищ 6 експлуатується більш ніж 40 років, 7 – більш ніж 30 років, 4 – більш ніж 20 років; 4 звалища вичерпали свої потужності та переповнені, 10 – практично заповнені. Крім того, визначити кількість відходів, які щорічно розміщуються у навколишньому середовищі практично не можливо. Якщо на міських полігонах ведеться облік надходження відходів, то на сільських звалищах, з причини відсутності підприємств, які їх обслуговують, такий облік відсутній.
У своїй більшості існуючі місця видалення побутових відходів не відповідають екологічним та санітарним нормам, перш за все з причини не дотримання технології розміщення відходів, а саме: не здійснюється ущільнення відходів, не здійснюється пересипання інертним шаром, не забезпечуються заходи зі збору та знешкодження фільтрату, не організовано відведення зливових стоків .На більшості полігонів не ведеться контроль за впливом на довкілля, полігони або не обладнані спостережними свердловинами або контроль здійснюється не постійно, у зв’язку з чим відстежити тенденцію впливу полігону на навколишнє середовище та припустити можливі наслідки важко. Практично всі підприємства, які здійснюють збирання, транспортування та видалення побутових відходів, знаходяться у комунальній власності, у зв’язку з чим порушення технологічних регламентів мотивують недостатністю матеріально-технічного забезпечення.
Також, основними проблемами існуючих полігонів та тих, що будуються можна визначити наступні проблеми:
Полігони, які експлуатуються з 60-70-х років, частіше за все утворені як звалища, проектна документація на ці полігони відсутня, практично всі вони переповнені та потребують або реконструкції та розширення, або рекультивації та будівництва нових місць видалення відходів (м.м. Свердловськ, Красний Луч, Антрацит).
З причини не повного фінансування, або з інших причин, у запланований термін не введені в експлуатацію або введені так звані „перші черги полігонів", але розміщення відходів на них вже здійснюється (с.с. Біловодськ, Новопсков, Слов’яносербськ).
Найбільший полігон області – Луганський - експлуатується з 1979 р., вміщає більш ніж 3 млн. м3 відходів, перша черга полігону повністю освоєна, введення до експлуатації другої черги планувалося у 2006 р., але у 2007 р. її експлуатація не здійснювалась.
Аналіз отриманих від органів місцевої влади даних свідчить про те, що питанням поводження з побутовими відходами на місцях тільки починають займатися. Наявні схеми санітарної очистки населених пунктів були затверджені у 2005-2007 рр., останні роки оновлюється автопарк спеціалізованих машин для перевезення сміття.
Проблема поводження з побутовими відходами загострюється ще й тим, що фактично Програма поводження з твердими побутовими відходами, затверджена постановою КМУ № 265 від 04.03.04 р., не „втілена у життя". У 2006 р. Мінбудом видано ряд наказів, що регулюють сферу поводження з побутовими відходами, але ці накази не були зареєстровані в Мін’юсті України, тобто вони не мають загальнообов’язкову дію.
За участю Управління, ситуація в сфері поводження з ТПВ була розглянута у квітні 2007 р. на депутатській комісії обласної ради. Депутатською комісією було запропоновано оптимізувати процес захоронення твердих побутових відходів шляхом зменшення кількості полігонів та звалищ, які експлуатуються, за рахунок створення „регіональних" полігонів. Тобто пропонується організувати на місцях двоетапне поводження з твердими побутовими відходами. Перший етап полягає в збиранні відходів у кожному населеному пункті та попереднє його накопичення на спеціально відведених та обладнаних об’єктах з подальшим перевантаженням та вивезенням відходів на регіональний полігон. Такий підхід дозволив би більш раціонально використовувати кошти фондів охорони навколишнього природного середовища та побудувати полігони, які зможуть достатньо довгий період приймати побутові відходи з значної території регіону та забезпечать їх безпечне захоронення, а в подальшому зможуть стати основою сміттєпереробних комплексів.
На сесії обласної ради 21.02.08 р. прийняте рішення щодо виділення коштів на розробку Обласної програми поводження з твердими побутовими відходами, яка буде враховувати питання двоетапного поводження з відходами, будівництва сміттєпереробних заводів та комплексів, регіональних полігонів.
Велику тривогу викликають стихійні сміттєзвалища. Санітарна очистка населених пунктів є однією з невирішених проблем житлово-комунального господарства області.
Системою санітарної очистки охоплено лише 66,6 % населення області, в тому числі 36,6 % жителів приватного сектору. Щорічно в області створюється близько 4 млн. тон твердих побутових відходів, з яких лише 50-60 % вивозяться на полігони та звалища. Залишок залишається на території населених пунктів у вигляді несанкціонованих звалищ.
З метою посилення контролю за дотриманням на території області чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища розпорядженням голови облдержадміністрації від 19.03.1007 р. № 299 "Про заходи з покращання санітарного стану території області" затверджено відповідні заходи.
Цим розпорядженням, а також для стимулювання покращання санітарно-епідемічного стану довкілля, екологічної ситуації населених пунктів та рівня благоустрою було проведено обласний конкурс на кращий санітарний стан серед міст обласного значення та районів області.
Протягом року регулярно проводилися засідання обласного штабу з виконання вищезгаданих заходів та перевірки санітарного стану територій населених пунктів (вибірково). Їх результати розглянуто на засіданнях штабу.
В процесі виконання розпорядження в області очищено 92 % парків і скверів, 92 % узбіч авто- та залізничних доріг, санітарною очисткою охоплено 86 % вулиць приватного сектору, 93,5 % прибудинкових територій багатоквартирних будинків. Більша частина (98 %) територій підприємств, установ та організацій утримуються в задовільному санітарному стані.
На фінансування заходів з санітарної очистки в області витрачено 6,85 млн. грн., з яких 3,54 млн. грн. – бюджетних.
Крім ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ в області, місцевими органами влади проводились рейдові перевірки по виявленню порушень в сфері поводження з побутовими відходами, були організовані і проведені місячники по благоустрою населених міст, із залученням, як місцевих мешканців, так і підприємств, які розташовані на підпорядкованій території.
Всього ж протягом 2009 р. було інвентаризовано та ліквідовано понад 1980 несанкціонованих та неконтрольованих сміттєзвалиш. В місця організованого складування відправлено близько 30 тис. т відходів.
З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів, координації діяльності суб’єктів господарювання в сфері поводження з відходами, на виконання покладених на Управління функцій, здійснювалась діяльність з видачі дозволів на розміщення відходів.
2.2 Використання відходів як вторинної сировини
Останні роки спостерігалось зростання частки використаних та знешкоджених відходів у загальному обсязі утворених (2007 р. – 70,7 %, 2008 р. – 78,5 %), але у 2009 р. цей показник по області, нажаль, значно зменшився та склав 34,7 %. Найбільшим він був у містах: Рубіжне (97,0 %), Алчевськ (95,0 %) та Міловському районі (99,8 %), найменшим – у м. Лисичанськ (0,2 %) і Попаснянському районі (0,9 %).
У 2009 р. обсяг використання вторинних ресурсів порівняно з 2008 р. зменшився на 192,8 тис. т (5,6 %). Спад обсягів використання відбувся за рахунок шлаків сталеплавильного виробництва – у 1,4 рази, сироватки молочної-товарної – у 1,3 рази та відходів вуглевидобутку і вуглезбагачення – у 1,2 рази. Використання шлаків доменного виробництва навпаки зросло на 34,0 % та склало 1,4 млн. т
Також зросло використання відходів паперу та картону, деревини, фосфогіпсу, шин зношених, лушпиння соняшникового, стрижнів початків кукурудзи, гумових відходів, сировини полімерної, відходів будівельного виробництва – бетону і залізобетону.
Відходи шкіряні, вапняково-магнієві, тверді побутові, суспензії дистелерні, склобій покупний, вичавки яблучні (сирі) не використовувались зовсім впродовж всього року.
Металургійними підприємствами області було залучено 1,4 млн. т (44,0 % від загального обсягу використаних ресурсів по області) шлаків доменного виробництва, що на 360,1 тис. т (34,0 %) більше, ніж у 2008 р.
Одними з основних елементів раціонального використання природних ресурсів є забезпечення найбільш повного їх використання та зменшення утворення відходів за рахунок впровадження мало- і безвідходних технологій. Зменшився рівень використання вторинної сировини і відходів виробництва в загальному обсязі ресурсів і становив 1,0 % та в обсязі знов утвореної сировини також відбулося зниження з 21,9 % до 20,9 %.
На виробництво продукції виробничо-технічного призначення було залучено 86,1 % всієї витраченої вторинної сировини та відходів виробництва. Практично повністю використовувались на виробництво продукції виробничо-технічного призначення такі види відходів як фосфогіпс, шлаки доменного, феросплавного та ливарного виробництв, відходи графітовмісні, залізовмісні, вуглевидобутку і вуглезбагачення для виробництва будівельних матеріалів.
На виробництво товарів широкого вжитку використано 60,1 % канатів сталевих відпрацьованих, 19,2 % сировини полімерної, 1,2 % сумішей формових відпрацьованих, 6,7 % матеріалів текстильних вторинних, 2,6 % золи і золошлакових відходів. На паливні потреби витрачено 99,9 % лушпиння соняшникового, 50,1 % тирси, 58,9 % відходів деревини, 23,1 % зернових відходів. У 2009 р. на підприємствах області утворилося брухту та відходів чорних металів 1082,5 тис. т, кольорових – 1,3 тис. т, (у попередньому році 1175,5 та 2,3 тис. т відповідно).
У структурі використання металобрухту найбільша частка припадала на сталевий брухт та брухт і відходи алюмінію, обсяги яких становили відповідно 86,4 % у брухті чорних та 84,5 % – у брухті кольорових металів.
Рівень використання чорних металовідходів у загальному обсязі ресурсів склав 55,3 %. На власне металургійне виробництво витрачено 98,7 %, на інші виробничо-технічні цілі – 1,0 % брухту чорних металів, кольорових металів – 57,9 % і 0,3 %, відповідно. Решту металобрухту використано на ремонтно-експлуатаційні потреби.
Як і раніше, не всі відходи залучаються у переробку. Так, за 2008 р. видалено та знешкоджено 5,0 млн. т відходів, що становить 1,5 % від загального обсягу ресурсів (у 2006 р. – 5,6 млн. т та 1,9 % відповідно). Станом на 01.01.09 р. у залишках налічувалось 284,6 млн. т вторинних ресурсів (на 1.01.08 р. – 279,0 млн. т), з яких на відходи вуглевидобутку і вуглезбагачення припадало 85,2 %, на шлаки доменного та сталеплавильного виробництв – 4,4 % та 1,6 % відповідно, на відходи тверді побутові – 4,0 %, золу і золошлакові – 2,8 %, суспензії дистилерні – 1,8 %, на інші відходи – 0,2 %. Залишки брухту та відходів чорних металів станом на 01 січня 2009 р. склали 112,3 тис. т, кольорових – 2,0 тис. т (утворені до 1 січня 2008 р. становило 78,2 % та 107,2 % відповідно).
Враховуючи проблемні питання в сфері поводження з відходами, які на теперішній час є в області, Управлінням у 2009 р. було ініційовано засідання обласної комісії з питань поводження з відходами, яка відбулася у Луганській облдержадміністрації. На зазначене засідання були запрошені керівники всіх зацікавлених суб’єктів господарювання, які мають відповідні технології, обладнання та досвід роботи в сфері оброблення, переробки та ліквідації відходів. На засіданні було розглянуті пропозиції зазначених суб’єктів підприємницький діяльності щодо раціонального використання відходів, проаналізовані запропоновані технології.
Наявна інфраструктура здійснення ліцензійної діяльність зі збирання небезпечних відходів представляє собою ряд підприємств, які здійснюють збирання відпрацьованих люмінесцентних ламп, відпрацьованих лужних та свинцевих акумуляторів, відпрацьованих нафтопродуктів та ін. для подальшої їх передачі на переробку. Дані про прийняті у 2009 р. від підприємств та організацій відходи ТОВ „Луганський спеціалізований центр промислових відходів" наведені у табл.2.1..
Таблиця 2.1 Прийняті у 2009 р. від підприємств та організацій відходи ТОВ „Луганський спеціалізований центр промислових відходів", т
| Найменування відходів | Прийнято відходів, т | Передано на утилізацію, т |
| відпрацьовані люмінесцентні лампи | 5,83 | 3,78 |
| Ртутні прилади | 0,001 | 0,001 |
| Відпрацьовані електронно – променеві трубки | 0,168 | 0,168 |
| відпрацьовані батареї свинцевих акумулятори | 42,0 | 28,674 |
| відпрацьовані масла | 38,431 | 47,916 |
| відходи сумішей масло/вода | 7,04 | 7,04 |
| Масляні емульсії | 0,208 | 0,208 |
| відпрацьовані масляні фільтри | 5,378 | 6,434 |
| відпрацьовані паливні фільтри | 2,345 | 2,87 |
| Відпрацьовані фільтри – касети від очищення стічних вод | 0,002 | 0,001 |
| обтиральні матеріали промаслені | 13,898 | 17,087 |
| одяг забруднений | 0,586 | 0,651 |
| рукавиці | 0,021 | 0,025 |
| пісок промаслений | 9,418 | 10,471 |
| тирса промаслена | 0,134 | 0,134 |
| шлам мийки машин | 6,378 | 6,619 |
| нафтошлами | 2,025 | 2,876 |
| сальники | 0,056 | 0,077 |
| прокладки | 0,175 | 0,175 |
| Всього небезпечних відходів | 137,098 | 135,207 |
| Сировина полімерна вторинна | 2 | 2 |
| Матеріали текстильні вторинні | 1 | 1 |
| Шини зношені | 181 | 141 |
| Гумові відходи | 3 | 3 |
| Всього вторинної сировини | 187 | 147 |
Також, на території області здійснюють ліцензійну діяльність зі збирання небезпечних відходів юридичні та фізичні особи інших областей (НВП "Екосфера").
Із діючих потужностей з утилізації небезпечних відходів в області це потужності з переробки лужних акумуляторів ЗАТ „Луганські акумулятори", яке здійснює переробку відпрацьованих акумуляторів з метою отримання сировини для власного виробництва. У звітному році перероблено 91,42 т відпрацьованих нікель кадмієвих та нікель залізних акумуляторів та 6,3 т виробничо-технологічних відходів.
За обсягами утилізації та знешкодження відходів власного виробництва одним з найбільших залишається ВАТ „Алчевський металургійний комбінат" (підприємство чорної металургії). Загальний обсяг утилізації/знешкодження відходів у 2009 р. склав 3,509 млн. т, або 83 % від утворених (у звітному році комбінатом утворено 4,229 млн. т).
Основні види відходів, утилізація яких здійснюється на комбінаті - це брухт чорних металів (у 2009 р. утилізовано 1436,064 тис. т), сталевий брухт (у 2009 р. утилізовано 482,296 тис. т), доменний шлак (у 2009 р. утилізовано шляхом грануляції та реалізації на будівельні цілі 1383,248 тис. т), вапняк некондиційний (у 2009 р. утилізовано 51,638 тис. т) та ін.
ТОВ „НВК „Аметист" здійснюється переробка брухту та алюмовмістних відходів з метою отримання алюмофлюсів, брикетів „Комелт", екзотермічної суміши, продуктів субокиснометалевої переробки шлаків. Переробка шлаку складається з відсіву, змішування з іншими компонентами з метою одержання відповідного продукту та фасування продукції. Крім того, на підприємстві здійснюється металургійна переробка відходів з метою отримання алюмінієвих ливарних сплавів в чушках, алюмінію в гранулах. Середньорічний обсяг перероблення відсіву шлаку алюмінію, який утворюється при виробництві вторинних алюмінієвих шлаків СП з іспанським інвестором „Інтерсплав", складає 5 тис. т.
ЗАТ „Сєверодонецьке об’єднання "АЗОТ" має потужності по знешкодженню відходів власного виробництва: установка по спалюванню рідких відходів, циклонний горизонтальний агрегат спалювання призначений для спалювання сажового шламу, кубових залишків цеху вінілацетату та цеху оцтової кислоти, циліндрична вертикальна камера призначена для спалювання кубової рідини, залишків після розпарювання розчину каталізатора, циліндрична вертикальна камера призначена для термічного знешкодження рідких відходів стадії ректифікації виробництва вінілацетату.
Основними переробниками вторсировини в області залишаються ВАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" м. Рубіжне – переробка макулатури та ТОВ "Регенерат" м. Лисичанськ – перероблення шин відпрацьованих. ВАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" спеціалізується на виробництві гафрокартону та картонної тари, в звітному році підприємством перероблено 250 тис. т макулатури.
Транскордонні перевезення відходів
При здійсненні екологічного контролю за транскордонним перевезеннямвантажу у 2009 р. в пунктах пропуску через державний кордон України в Луганській області державними інспекторами здійснено перевірку 56 216,2791 т відходів, а саме: макулатури МС-5МС-13В Код ТНЗЕД 470710, 47073010,470790; сировини полімерно-волокнистої (вторинні) 5505101000; паливних гранул 4401301000 Код ТНЗЕД 4401301000; лома каталізаторних сіток Код ТНЗЕД 7112200000; окалін мідєвмісних Код ТНЗЕД 2620300000; відпрацьованих каталізаторов Код ТНЗЕД 2620300000, каталізаторов відпрацьованих Код ТНЗЕД 3815199000; спилки шкур Код ТНЗЕД 410190000.
При здійснені контролю за ввозом на територію України без належно оформлених документів на транскордонне перевезення відходів затримано 1 партію відходів "Макулатури МС - Б" код 4707100000 загальною вагою 36,57 т, вантажовідправник ВАТ "Газкомплектресурс" (м. Волгоград, РФ), вантажоодержувач ТОВ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" (м. Рубіжне, Луганська область, Україна). Підстава затримання — відсутність письмового дозволу Мінприроди. Після отримання дозвільних документів вантаж був відпущений.
2.4 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
Щорічно в області утворюється близько 4 млн. м3 твердих побутових відходів (далі - ТПВ), з яких тільки 50-60 % відходів збирається і вивозиться на полігони. Решта ТПВ попадає на несанкціоновані звалища. Повний збір ТПВ ускладнюється недостатньою кількістю контейнерів та незадовільним станом парку сміттєвозних машин. В містах обласного підпорядкування та районних центрах змішані ТПВ захоронюються на 32 полігонах загальною площею майже 225 га, які обслуговуються спеціалізованими підприємствами. Така кількість полігонів утворилась за рахунок місницького підходу місцевих органів влади і є недоцільною, призводить до неекономного використання земельних ресурсів. Переважна більшість полігонів працює в режимі перевантаження, тобто з порушенням проектних показників щодо обсягів накопичення відходів і потребує значних коштів на їх реконструкцію та технічне переоснащення, яких бракує у місцевих органів влади. При цьому потужність багатьох полігонів недостатня для промислового сортування і переробки відходів. В селищах та селах, де спеціалізовані підприємства по збиранню та вивезенню відходів відсутні, побутові відходи розміщуються на несанкціонованих звалищах. Таким чином, при щорічному зростанні обсягів утворення відходів та практично відсутньою системою роздільного збирання побутових відходів, існуючі полігони повністю не вирішують проблему видалення ТПВ.
Впродовж багатьох років в області робилися спроби поліпшити ситуацію по збору і похованню побутових відходів. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділялись кошти на проектування і будівництво полігонів, придбання техніки для збору відходів. За період з 2000 по 2007 рік на ці цілі з обласного фонду виділено більше 13,8 млн. грн., але поліпшення ситуації, що склалася, не відбулось. Бюджетні кошти, які були виділені за останні роки на удосконалення сфери поводження з ТПВ є недостатніми. В області відсутні умови для залучення інвестицій. На сьогоднішній час сфера поводження з побутовими відходами не є самоокупною і рентабельною. Назріла необхідність підвищення ефективності системи управління сфери поводження з ТПВ шляхом залученням інвесторів для комплексного вирішення проблем без суттєвих змін існуючих тарифів. З метою покращення ситуації з санітарного очищення території та захоронення побутових відходів на сесії обласної ради 29.01.2009 р. прийняте рішення № 26/21 про затвердження Регіональної програми поводження з твердими побутовими відходами в Луганській області. В складі Програми вирішені питання створення мінімальної кількості регіональних полігонів з сміттєперевантажними майданчиками у всіх населених пунктах та двоетапною системою вивозу побутових відходів, що дозволить не тільки планомірно ліквідувати вже наявні сміттєзвалища, але і не допустить їх повторне утворення.
Для розв’язання проблеми програмою передбачається умовний розподіл території Луганської області на 6 регіональних округів: Центральний, Південний, Східний, Південно-Західний, Західний і Північний. В Південному (м. Антрацит), Східному (м. Краснодон), Південно-Західному (м. Стаханов), Західному (м. Лисичанськ) округах передбачається будівництво регіональних сміттєпереробних комплексів, які включають сміттєсортувальні комплекси, полігони, біогазові установки. В Центральному окрузі, враховуючі введення другої черги полігону в м. Олександрівську у 2009 р., передбачається тільки будівництво сміттєпереробного комплексу в м. Луганську, який включає сміттєсортувальний комплекс і біогазову установку. В Північному окрузі передбачається реконструкція існуючих полігонів і будівництво біогазових установок в містах Старобільськ, Сватово, Біловодськ.
В 2009 р. проведені перевірки 1725 підприємств та об’єктів щодо додержання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами.
За результатами перевірок до адміністративної відповідальності притягнуто 1929 осіб на суму 185,164 тис. грн., по 7 підприємствам матеріали передані до органів прокуратури, по 1 підприємству порушена кримінальна справа. Також по 42 підприємствам та об’єктам винесено Рішення про призупинку виробничої діяльності, пов’язаної з розміщенням відходів.
На виконання плану робіт Державною екологічною інспекцією в Луганській області на 2009 р. велась робота з питання перевірки усіх полігонів твердих побутових відходів та сміттєзвалищ Луганської області.
Основним порушенням при експлуатації полігонів ТПВ є горіння відходів, що виникає в результаті неправильного їх складування. За порушення технології складування Державною екологічною інспекцією в Луганській області припинена діяльність 8-ми полігонів ТБО (м. Красний Луч, м. Олександрівськ, м. Алчевськ, м. Брянка, м. Свердловськ, м. Ровеньки, м. Перевальськ, м. Зоринськ Перевальського району).
З причин відсутності дозвільних документів і порушення технології складування припинена діяльність по розміщенню побутових відходів на 6 звалищах сільських рад Перевальського району: Городищенської, Комісарівської, Михайлівської, та Краснолуцької, Центральної, Фащівської, Артемівської міських рад.
Проведені перевірки полігонів ТПВ сільських і селищних рад в Новопсковському, Біловодському, Міловському, Старобільському, Новоайдарському, Троїцькому, Перевальському районах Луганської області, в результаті яких встановлена відсутність дозвільних документів на розміщення побутових відходів і документів, що підтверджують право власності або право користування землею під розміщення цих відходів. В результаті проведених перевірок по фактам встановлених порушень природоохоронного законодавства на полігонах ТПВ надані приписи по їх усуненню, до адміністративної відповідальності притягнуто 60 осіб на суму 7,5 тис. грн.
На сучасний момент в області склалася критична ситуація з несанкціонованим розміщенням відходів. З метою посилення контролю у сфері поводження з відходами Державною екологічною інспекцією в Луганській області надані приписи по ліквідації несанкціонованих звалищ головам райдержадміністрацій, міських, сільських та селищних рад.
В результаті проведених перевірок встановлено, що органи місцевого самоврядування не повною мірою виконують вищезазначені приписи. За порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами до адміністративної відповідальності притягнуто 58 голів міських, сільських та селищних рад на загальну суму 5,287 тис. грн.
3. Розробка заходів щодо поводження з відходами в області
Аналіз передового досвіду поводження з твердими промисловими відходами
В даний час в промислово розвинених країнах (США, Японія, Франція і ін.) експлуатуються десятки сміттєспалювальних заводів. Всього в цих країнах спалюється від 40 до 70% ТПВ. У Україні є 4 сміттєспалювальних заводу: Київський, Харківський, Дніпропетровський і Кримський (Севастопольський). Всі ці заводи обладнані застарілими сміттєспалювальними казанами (потужністю 15 т/ч відходів) виробництва заводу ЧКД "Дукла" (Чехія).
Високотемпературна переробка твердих відходів – це, з одного боку, гарантія знищення великих мас відходів, що містять найнебезпечніші біологічні, біохімічні, хімічні речовини.
В той же час, така дія не може не викликати утворення шкідливих речовин, зокрема освіту одну з найнебезпечніших класів речовин, – діоксину, що галоїдуються, і діоксиноподібних речовин (ДО). ДО – це супертоксиканты, особливо шкідливі і небезпечні продукти синтетичної хімії, побічні продукти ряду хімічних виробництв і попутні мікровикиди промисловості і господарської діяльності людини.
Це так звані поліхлордібензодиоксини і полихлордибензофураны і відповідно полібромдібензодіоксини і полібромдібензофурани. Особливу небезпеку ДО представляють у зв'язку з тим, що не дивлячись на свою нерозчинність в чистій воді і в чистому повітрі, ДО прекрасно розчиняється у воді, що містить гуминовые кислоти або фульвокислоти з грунтового гумусу зважаючи на їх високу здібність до комплексообразованію з складовими частинами гумусу. З аерозолями повітря ДО утворює комплексні з'єднання і завдяки їх високій здібності до прилипання вони добре переносяться не тільки по землі, але і по повітрю. У грунті ДО розкладаються протягом 20 – 30 років і більш, у воді розкладання ДО триває від 2-х років і більш. Дія ДО, що знаходяться в природному середовищі в небезпечно тим, що вони практично не виявляються звичайними способами аналізу. Останніми роками типовим джерелом зараження галоїдуються ДО природного середовища є низькотемпературне спалювання ТПВ.
Визначено, що при спалюванні 1кг відходів в атмосферу викидається 40 мкг діоксину. У газах печей сміттєспалювальних заводів, що відходять, виявляється діоксин в кількості 0,81 – 204 міліграма/кг, хлоровані ароматичні з'єднання і хлоровані полиароматические вуглеводні. Наголошується вторинне утворення діоксину на каталізаторах і в очисних установках. Отже без попереднього сортування відходів, що поступають, сміттєспалювальні заводи стають джерелом викидів найнебезпечніших экотоксикантІв.
Дослідження останніх років показали, що тільки при температурі 1200 – 1400°С протягом 4 – 7 годин відбувається необоротне руйнування тих, що галоїдуються ДО. Отже, для запобігання забрудненню атмосферного повітря, відходи (гази утворюються при згоранні) повинні протягом 7 годин проходити обробку при температурі 1400°С. Саме переробка ТПВ за таких умов є найтехнологічніше безпечною – але в той же час економічно невиправданою.
Теплотворна здатність відходів в США 10,4 Мдж/кг, на Україні 3,8 – 5,7 Мдж/кг. Спалити такі відходи без додаткового палива неможливо. Для забезпечення стабільного горіння відходів в спеціальному казані при температурі 150°С необхідно на 1 т відходів спалити додатково більше 60 куб.м природного газу. Для нагріву відходів(газів) до температури 1400°С необхідно в 10 разів більше палива. Конструкція термічних установок повинна забезпечити підтримку заданої температури і утримання відходів (газів) в них протягом заданого часу – для нейтралізації шкідливих з'єднань, зокрема ДО.
Необхідно відзначити, що спалювання відходів в печах, що обертаються, мають відносно низькі теплові втрати, економічніше чим в колосникових. Розрахунки показують, що в печі, що обертається, при нагріві повітря горіння до 350 – 400°С можна без додаткового палива досягти температури горіння відходів 1000 – 1300°С.
В той же час вироблена при спалюванні відходів теплова енергія може використовуватися для господарських потреб тільки сезонно. У разі виробництва електроенергії сміттєспалювальні казани не можуть забезпечити вироблення пари тих же параметрів, що на електростанціях, унаслідок чого вироблення електроенергії при рівних витратах палива буде в 1,5 разу нижче.
При спалюванні відходів гази, що виходять, повинні пройти через систему газоочистки. Застосуванням мокрого очищення від шкідливих хімічних сполук лужною водою, що охолоджує золу і шлак, вимагає створення дорогого оборотного циклу з складними установками очищення води від механічних домішок і хімічних забруднень. Такий цикл вимагає скидання продувальних вод, очищення яких не менш складне чим очищення газів. Можливе так само очищення газів сухим способом – за допомогою рукавних фільтрів і електрофільтрів – але дані системи також досить дорогостоящи. Знешкодження важких вуглеводнів, що знаходяться в газі, відбувається в спеціальній футерованій камері допалювання, де при температурі не менше 1000°С органічні сполуки розкладаються практично повністю протягом 5 – 6 с. Зі всього вище сказаного витікає, що очищення газів вимагає значних економічних витрат.
Зі всього сказаного вище можна зробити вивід, що спалювання відходів без попереднього сортування є екологічно небезпечним процесом.
Поховання відходів на полігонах ТПВ веде до забруднення атмосферного повітря (при горінні полігону), підземних і поверхневих вод (при складуванні відходів на незахищеній території, порушенні правил експлуатації полігону і тому подібне). Будівництво полігонів ТБО пов'язане з виводом з експлуатації цінних сільськогосподарських земель.
Сьогодні в країнах ЄС і СНД в обігу з ТПВ відбувається перехід від стратегії сміттєспалювання і поховання на полігонах до альтернативних вирішень цієї проблеми, що виключають існуючі екологічні і економічні проблеми, які зараз виражаються в наступному:
- забрудненні атмосфери міст при