Розрахунок розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств
РОЗРАХУНКОВА ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО КУРСОВОї РОБОТИ
НА ТЕМУ:
″РОЗРАХУНОК РОЗСІЮВАННЯ В АТМОСФЕРІ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН, ЩО МІСТЯТЬСЯ У ВИКИДАХ ПІДПРИЄМСТВ ″
Одеса – 2010
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ П/П |
Назва етапів курсового проекту (роботи) |
Строк виконання етапів проекту (роботи) |
Примітки |
| 1 | Отримання завдання | ||
| 2 | Ознайомлення з задачею | 2- тиждень | |
| 3 | Розрахунок розсіювання викидів з одиничного джерела | 2-3- тиждень | |
| 4 | Визначення гранично допустимого викиду | 4- тиждень | |
| 5 | Визначення троянди вітрів та санітарно захисну зону | 5-тиждень | |
| 6 | Розрахунок викидів через неорганізовані джерела | 6-8- тиждень | |
| 7 | Виконання графічної частини | 9- тиждень | |
| 8 | Пошук літератури | 10- тиждень | |
| 9 | Оформлення курсової роботи | 15 - тиждень | |
| 10 | Захист | тиждень |
АНОТАЦІЯ
У даній курсовій роботі розглянуте рішення однієї із задач нормування антропогенного навантаження на біосферу – визначення ступеня забруднення атмосфери. Розрахунки засновані на існуючих сучасних методиках розрахунку навантаження на біосферу – “Методика розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що втримуються у викидах підприємств ОНД-86”.
Розраховані значення концентрацій шкідливих речовин у приземному шарі атмосфери для організованих і неорганізованих джерел викидів, на основі виконаних розрахунків і характерестичних даних про забруднювач виконана побудова санітарно-захисної зони для організованого одиночного джерела викидів. Так само розраховані параметри забруднення атмосфери при розробці корисних копалин кар'єрним способом та їхньому транспортуванню з урахуванням кліматичних особливостей місць локалізації цих копалин. Розраховані викиди основних атмосферних забруднювачів, що виділяються при згорянні твердих побутових відходів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
ПРИЗЕМНА КОНЦЕНТРАЦΙЯ, НЕОРГАНΙЗОВАНΙ ТА ОРГАНΙЗОВАНΙ ДЖЕРЕЛА ВИКИДΙВ, САНΙТАРНО-ЗАХИСНА ЗОНА, СМОЛОСКИП ВИКИДУ, ГАЗОПОВΙТРЯНА СУМΙШ, ТРОЯНДА ВΙТРΙВ.
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ І СИМВОЛИ
ГДК – гранично допустима концентрація
ТПВ – тверді побутові відходи
ГДВ – гранично допустимий викид
ЗМІСТ
Вступ
1. Організовані джерела викиду
1.1 Розрахунок розсіювання викидів
1.2 Визначення гранично допустимого викиду
1.3 Визначення границь санітарно – захисної зони
2. Неорганізовані джерела викиду
2.1 Визначення кількості шкідливих речовин, що надійшли через нещільності фланцевих з’єднань
2.2 Визначення кількості шкідливих речовин, що надійшли за рахунок випару з вільної поверхні рідини
2.3 Породні відвали. Розрахунок викидів твердих часток
2.4 Розрахунок викидів при згоранні твердих побутових відходів
Висновки
Список літератури
ВСТУП
У результаті антропогенної діяльності відбувається забруднення атмосфери, що призводить до зміни хімічного складу атмосферного повітря. Під забрудненням атмосфери розуміють рідкі й тверді часточки та газуваті речовини, що надходять в атмосферу внаслідок побутової та промислової діяльності людей, а також фізіологічного життя людей і тварин у понаднормовій кількості. Забрудненістю атмосфери називають несприятливі зміни стану атмосферного повітря, цілком або частково зумовлені діяльністю людини, які безпосередньо чи опосередковано впливають на розподіл енергії, що надходить, рівні радіації, фізико-хімічні властивості атмосфери та умови існування живих організмів.
Основними джерелами забруднення є енергетика(теплові та електричні станції), промислові підприємства, транспорт(в першу чергу - автомобільний), комунальне й сільське господарство та військово – промисловий комплекс. Одним із головних забрудників є спалювання палива в теплоенергетиці. Під час спалювання 1 т вугілля в трубу викидається до 23 кг попелу, 15 кг диоксиду сірки і значна кількість сажі. Це є специфічні домішки, склад яких не завжди піддається ідентифікації.
Радіоактивне забруднення атмосфери – це забруднення атмосферного повітря радіоактивними домішками природного і атмосферного походження. Природне забруднення відбувається внаслідок виділення в атмосферу радіоактивних ізотопів, які утворюються в корі внаслідок розпаду радіонуклідів природних радіоактивних елементів. Джерела антропогенного забруднення – ядерні вибухи, атомна енергетика і промисловість. Ядерні радіоактивні речовини потрапляють в атмосферу, де повітряні течії розносять їх на значні відстані. В атмосфері вони концентруються в основному в аерозолях.
Під впливом атмосферних опадів, сонячної радіації,перенесення повітряних мас, взаємодії з гідросферою й літосферою та діяльності мікроорганізмів атмосферне повітря позбавляється сторонніх домішок (процес самоочищення). Проте в результаті антропогенної діяльності утворюється така велика кількість забруднень, що атмосфера не здатна самоочищатися і відбувається значне накопичення полютантів у повітрі. Тому виникла необхідність нормування стану навколишнього середовища.
Основою для оцінки якості навколишнього середовища слугує ГДК у повітрі робочої зони.
ГДК – максимальний вміст полютантів у природному середовищі, який не знижує працездатності та самопочуття людини, не шкодить її здоров’ю у разі постійного контакту, а також не спричиняє негативних наслідків у нащадків.
Джерела забруднення атмосфери розподіляються на організовані та неорганізовані; за температурою викидних газів - нагріті (температура яких вища від температури атмосферного повітря) та холодні; за ознаками очищення – без очищення (організовані й неорганізовані) та після очищення (організовані).
Організовані – коли забруднюючі речовини викидаються в атмосферу через спеціально споруджені труби й газовідводи. Неорганізовані – викиди неспрямованих потоків, що надходять в атмосферу через нещільності, щілини, погрішності обладнання.
Основним документом, що регламентує розрахунок розсіювання приземних концентрацій викидів промислових підприємств є «Методика розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, які містяться у викидах підприємств.ОНД-86». В основу методики покладена умова, при якій найбільша концентрація кожної шкідливої речовини См(мг/м3) у приземному шарі атмосфери не повинна перевищувати максимальної разової гранично допустимої концентрації (ГДК) даної шкідливої речовини в атмосферному повітрі.
Метою курсової роботи є освоєння методики розрахунку концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі, якi містяться у викидах підприємств.
Найпоширенішими забрудниками, що надходять з промисловими викидами є: попіл, сажа, оксид цинку, силікати, хлорид плюмбуму, сірчистий та сірчаний ангідриди, гідроген сульфід, альдегіди, вуглеводні, смоли, оксиди нітрогену, аміак, озон, оксиди карбону, фторид і хлорид гідрогену, радіоактивні гази й аерозолі.
За останні десятиріччя масштаби техногенних викидів в атмосферу істотно зросли і за розмірами наближаються до їх природних надходжень, або, за деякими інгредієнтами, перевищують їх. В атмосферу викидається все більше ксенобіотиків, від яких вона не встигає очищатися.
На всіх стадіях свого розвитку людина була тісно пов’язана з навколишнім світом. Але з того моменту як з’явилося високорозвинуте індустріальне суспільство, небезпечне втручання людини в природу різко посилилося, розширився обсяг цього втручання, воно стало різноманітним і зараз погрожує стати глобальною небезпекою для людства.
РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗОВАНІ ДЖЕРЕЛА ВИКИДУ
Розрахунок розсіювань викидів з одиночного джерела
Вихідні данні:
Речовина |
М, г/с |
|
м |
D, м |
u, м/с |
|
ГДК |
|
Координати джерела |
| х | у | |||||||||
CO |
0.713 |
2.5 |
50 |
0.8 |
6.1 |
185 |
3.000 |
500 |
900 |
900 |
Максимальна приземна концентрація шкідливих речовин для викиду нагрітої газоповітряної суміші з одиночного джерела з круглим гирлом за несприятливими метеорологічними умовами на відстані Хм (м) від джерела, повинна визначатися за формулою:
(1.1)
де А − коефіцієнт, залежний від температурної стратифікації атмосфери і визначаючий умови вертикального і горизонтального розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі,
М − кількість шкідливої речовини, викинутої в атмосферу, г/с;
F − безрозмірний коефіцієнт, який враховує швидкість осідання шкідливої речовини в атмосферному повітрі;
m і n − безрозмірні коефіцієнти, які враховують умови виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду;
Н − висота джерела над рівнем землі, м;
Т
− різниця між
температурою
газоповітряної
суміші, що
викидається,
Тr
і температурою
навколишнього
атмосферного
повітря Тв
, град.;
V1
− об’єм
газоповітряної
суміші,
![]()
Об’єм газоповітряної суміші знаходиться за формулою:
![]()
де D − діаметр гирла джерела викидів, м;
w0 − середня швидкість виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду, м/c;
Розрахуємо
за формулою
(1.2):
(м/c)
Коефіцієнт
А(
)
повинен прийматись
для несприятливих
метеорологічних
умов, при яких
концентрації
шкідливих
речовин в
атмосферному
повітрі від
джерела викиду
досягає максимального
значення (для
України −200).
Величини М та V1 повинні визначатися розрахунком в технологічній частині проекту чи приймати згідно з діючими для даного виробництва нормативами.
Величину
Т
(
С)
слід визначати,
приймаючи
температуру
навколишнього
атмосферного
повітря по
середній температурі
зовнішнього
повітря найбільш
спекотного
місяця (25,2
С
),а температуру
викинутоi
в атмосферу
газоповітряної
суміші − по
дійсним для
підприємства
технічних
нормативам.![]()
Т
=
=
185 – 25,2 =159,8
С
Значення безрозмірного коефіцієнта F повинна прийматися:
а) для газоподібних шкідливих речовин та мілкодисперсних аерозолей−1;
б) для пилу та золи, якщо середній експлуатаційний коефіцієнт очистки дорівнює: не менш 90% ―2; від 75 до 90% ―2,5; менше 75% ―3.
Безрозмірний коефіцієнт m визначається за формулою:
(1.3)
в
залежності
від параметра,
f
що
визначається
за
формулою:
(1.4)
Значення безрозмірного коефіцієнту n обчислюється по формулі (1.6)
в
залежності
від параметру
обчислюємого
по формулі
(1.7).
При
![]()
n
=
(1.5)
де
(1.6)
Розрахуємо
за формулою
(1.6):
![]()
Отримане
значення попадає
в інтервал
,
розраховуємо
за формулою
(1.5):
n
=
![]()
З отриманих даних можна розрахувати f по формулі (1.4):
(м/с2∙град)
А також m по формулі (1.3):
![]()
Тепер
можна розрахувати
по формулі
(1.1):
(мг/м3)
Максимально
приземна концентрація
шкідливих
речовин
при несприятливих
метеорологічних
умовах досягається
на осі факелу
викидів ( в напрямку
середнього
вітру за період,
який розглядається)
на відстані
(м) від джерела
викиду.
Величина
повинна визначатися
по формулі :
(1.7)
де d – безрозмірна величина, яка визначається по формулам :
при
![]()
(1.8)
Коли
безрозмірний
коефіцієнт
,
величина
визначається
по формулі:
(1.9)
Отримане
значення
попадає в інтервал
,
розраховуємо
за формулою
(1.20):
![]()
Отримав
значення d
ми можемо
розрахувати
по формулі
(1.7):
(м)
Небезпечна
швидкість
повітря
(м/с)
на рівні флюгера
(звичайно 10 м
від рівня землі),
при якій має
місце найбільше
значення приземної
концентрації
шкідливих
речовин в
атмосферному
повітрі
,
повинна
визначатися
за формулою:
при
![]()
,
(1.10)
=1,2995
Максимальна
приземна концентрація
шкідливої
речовини
(мг/
)
при несприятливих
метеорологічних
умовах та швидкості
(м/c),
яка відрізняється
від небезпечної
швидкості вітру
,
в атмосферному
повітрі
,
повинна визначатися
по формулі:
,
(1.11)
де
r
- безрозмірна
величина,
яка визначається
в залежності
від відношення
по формулам:
при
;
,
(1.12)
;
(мг/
)
Відстань
від джерела
викиду
(м),
на якому при
швидкості вітру
u
і несприятливих
метеорологічних
умовах приземна
концентрація
досягається
максимального
значення
(мг/
),
повинна визначатися
за формулою:
(1.13)
де р – безрозмірна величина, яка визначається в залежності від відношення
по формулам:
при
![]()
(1.14)
![]()
(м)
Значення приземних концентрацій шкідливих речовин С в атмосфері по осі факелу викиду на різних відстанях від джерела повинні визначатися за формулою:
(1.15)
де