Методика розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфері
Зміст
Вступ
1. Розсіювання шкідливих речовин в атмосфері
1.1 Методика розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфері, при викиді газоповітряної суміші з одиночного точкового джерела з круглим гирлом
1.2 Приклад розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфері
2. Циклони
2.1 Загальні відомості
2.2 Розрахунок та вибір циклону
2.3 Приклад розрахунку циклону
3. Завдання для виконання розрахунків
Джерела інформації
Вступ
У сучасному суспільстві зростає важливість не тільки екологічних проблем, але й пов'язаної з ними природоохоронної діяльності, проведеної на підприємствах.
Серед існуючих напрямків природоохоронної діяльності значне місце приділяється проведенню технічних заходів, які дозволяють у максимальному ступені знизити надходження в навколишнє природне середовище різних забруднювачів. При рішенні завдань, пов'язаних з охороною зовнішнього середовища, пріоритет віддається тому комплексу заходив, що забезпечує найбільше обмеження або повне припинення надходження в зовнішнє середовище несприятливого фактору(хімічного, фізичного, біологічного).
Основними заходами щодо зниження забруднення атмосферного повітря є: технологічні, архітектурно-планувальні, організація санітарно-захисної зони, газоочищення. Ефективність того або іншого методу різна для кожної конкретної ситуації.
Курсова робота присвячена розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері від одиночних стаціонарних джерел забруднення. Крім цього в роботі розраховане пилоочисне устаткування – циклон.
1. Розсіювання шкідливих речовин в атмосфері
1.1 Методика розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфері, при викиді газоповітряної суміші з одиночного точкового джерела з круглим гирлом
Розрахунки розсіювання забруднюючих речовин (ЗР) в атмосфері від одиночних стаціонарних джерел забруднення атмосфери (ДЗА) використовується згідно "Методики расчета концентрацій в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий. ОНД – 86."
Вони
проводяться
для джерела
забруднення
атмосфери,
розташованого
в Харківській
області на
рівній і слабо
пересіченої
місцевості.
При цьому джерело
забруднення
атмосфери має
один димар
висотою Н, м, з
діаметром гирла
D, м, швідкистю
виходу газоповітряної
суміші ω0
,
м/с, різницею
температур
викидів і
навколишнього
атмосферного
повітря ΔT
,
,
і масою забруднюючих
речовин М ,г/с.
Послідовність розрахунків наступна.
Визначають
витрати газоповітряної
суміші
,
,
безрозмірні
параметри
,
m,n,d
і значення
небезпечної
швидкості вітру
м/с, при якому
досягається
максимальна
приземна концентрація
забруднюючих
речовин, по
формулах:
=
.
Значення
коефіцієнтів
m,n, та d визначаються
в залежності
від параметрів
,
,
,
.
,

,
.
Коефіцієнт
mвизначається
залежно від
по формулах:
при
< 100,
m=
при
![]()
Для
коефіцієнту
m обчислюється
при
![]()
Коефіцієнт
n при
визначається
залежно від
![]()
n
=1 при
![]()
n
= 0.535![]()
n
= 4.4 при
![]()
При
коефіцієнт
обчислюється
по вищенаведених
формулах прийнявши
![]()
Безрозмірний
коефіцієнт
d при
знаходиться
по формулах:
d
= 2.48
)
при
![]()
d
= 4.95
(1+0.28
)
при 0,5<
≤
2 ,
d
= 7
(1+0.28
)
при
2.
D=16
при
.
Значення
небезпечної
швидкості
,
м/с, на рівні
флюгера, при
якій досягається
найбільше
значення приземної
концентрації
шкідливих
речовин
визначається
по формулах:
=
0,5 при
![]()
при
0,5 <
≤ 2,
=
(1+0,12
) при
>2.
При
значення
обчислюється
по формулах:
=
0,5 при
≤
0,5,
=
при
0,5<
≤
2,
=
2,2
при
>
2.
Розраховують
максимальне
значення приземної
концентрації
шкідливої
речовини
,
мг/
, при викиді
газоповітряної
суміші з одиночного
точкового
джерела із
круглим гирлом,
що досягається
при несприятливих
мете реологічних
умовах на відстані
,
м, від джерела,
по формулі:

Відстань
від джерела
викидів, на
якому приземна
концентрація
С при несприятливих
метеорологічних
умовах на відстані
,
м, від джерела
по формулі:
=
![]()
Де
А – коефіцієнт,
що залежить
від температурної
стратифікації
атмосфери
(розподіл температур
по висоті, що
впливає на його
вертикальне
переміщення),
який для Харкова
та області
дорівнює 180; М
– маса викидів
шкідливих
речовин, г/с; F
– коефіцієнт,
що залежить
від швидкості
осідання речовин
(для газоподібних
шкідливих
речовин – 1, для
пароподібних
шкідливих
речовин – 2, для
пилу та золи
– 3);
– коефіцієнт,
що враховує
вплив рельєфу
місцевості
(для рівної й
слабо пересіченої
місцевості
= 1); m і n – коефіцієнти,
що враховують
умови виходу
газоповітряної
суміші,
/с;
- різниця між
температурою
газоповітряної
суміші, що
викидається
та температурою
навколишнього
атмосферного
повітря,
;
Н – висота джерела
викиду понад
рівнем землі,
м.
Визначають
приземні концентрації
шкідливих
речовин
, мг/
,
в атмосфері
по осі факелу
викиду на різних
відстанях
,
м від джерела
викиду при
небезпечній
швидкості вітру
по формулі:
![]()
-
,безрозмірний
коефіцієнт,
який знаходиться
в залежності
від відношення
/
по формулах:
при
/
≤1
при
1<
≤8.
4.Визначають
значення приземної
концентрації
шкідливих
речовин в атмосфері
,мг/
,
на відстані
у,м, по перпендикуляру
до осі факела
викиду по формулі:
![]()
Де
- безрозмірний
коефіцієнт,
який знаходиться
в залежності
від швидкості
вітру
,
м/с та відношення
у/х по значенню
аргументу
:
при
≤ 5,
при
> 5,
=
.
Розрахунок розсіювання шкідливих речовин в атмосфері.
Завдання За вихідними даними табл. 1,1 розрахувати:
Максимальну приземну концентрацію забруднюючих речовин, створювану джерелом забруднення атмосфери;
Відстань від джерела викиду, на якому при несприятливих умовах досягає ця максимальна концентрація;
Концентрації
забруднюючих
речовин по осі
факела викидів
і перпендикулярно
їй для точок,
що відстоять
від джерела
на видаленні
,
3
та у=50, 100, 200, 300 й 400м.
За результатами розрахунків побудувати необхідні профілі приземних концентрацій, визначити довжину зони забруднення, що перевищує середньодобову ГДК, і її ширину в заданих точках, та знайти радіус зони впливу.
Таблиця 1.1 – Вихідні дані для розрахунку
| Маса викидів СО, г/с |
Середьонодобова
гранично
дозволена
концентрація
СО , мг/ |
Висота труби, м | Діаметр гирла труби, м | Швидкість виходу газоповітряної суміші із труби, м/с |
Різниця
температур
викидів і
зовнішнього
повітря,
|
| 350 | 3,0 | 29 | 1,3 | 2 | 185 |
Рішення
Витрати газоповітряної суміші:
![]()
Визначаємо
параметри
та
:
![]()
=
=
=1.67
![]()
![]()
Оскільки
визначаємо
по формулі:

При
та
коефіцієнт