Xreferat.com » Рефераты по экологии » Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення

Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення

style="border-top:none;border-left:none; border-bottom:solid windowtext 1.0pt;border-right:solid windowtext 1.0pt; background:white;padding:0cm 2.0pt 0cm 2.0pt;height:9.6pt;">54,1 51,7 75,8 75,7 2,7 6,2 21,6 Коростишівський 1,6 1,2 1,1 29,6 27,9 57,9 77,1 89,1 91,4 11,6 1,3 13,2

Значним споживачем води в Коростишиві є комунальне господарство, яке у 2006 р. на свої потреби використало 44,0 % загального обсягу використаної свіжої води, тоді як в середньому по Україні - лише 20%. Комунальне господарство забезпечує господарсько-питні і побутові потреби населення в житловому фонді та у сфері матеріального виробництва, санітарні потреби міст і селищ міського типу, а також виробничі потреби промислових підприємств. Особливістю комунального господарства є споживання води високої якості. Проте майже 25% води, що подається до водопровідної мережі, не очищається. Вся вода проходить крізь очисні споруди Коростишівського - 91,4 % району. Обсяг води, використаної на задоволення господарсько-побутових потреб у 2006 р., склав 57,9 млн. м3, що на 30 млн. м3 більше проти 2004 р. і на 23,9 млн. м3 більше, ніж у 2002 р.

За обсягом повного водоспоживання і використання свіжої води найбільш великим водокористувачем є промисловість, де вода використовується для виробництва продукції, як теплоносій (для охолодження нагрітих у процесі виробничих операцій агрегатів, механізмів, устаткування тощо), як поглинач, як засіб транспортування, а також для змішаного використання. Певна кількість води використовується також для підтримання необхідних санітарно-гігієнічних умов у виробничих приміщеннях, для гасіння пожеж та задоволення інших потреб.

Таблиця 2.4 Характеристика водопровідної мережі області

Кількість водопроводів та окрсмихводогіннихмсреж, од. Одиночна протяжність водоводів та вуличної водопроводноїме сжі, км Кількість водозборів, одиниць Виробнича потужність водопроводу, тис. куб. м/добу
1995 2004 2006 1995 2004 2006 1995 2004 2006 1995 2004 2006
По області 310 322 357 2048,5 2083,4 2966,7 3950 4828 5698 621,3 484,3 472,6
Коростишівський 10 9 9 56,7 - 60,0 160 148 149 5,1 5,8 7,8

Рис. 2.5 Частка оборотної та послідовно використаної води у загальному обсязі, використаному на виробничі потреби загального обсягу водоспоживання

На скорочення загальних обсягів водоспоживання вплинуло зменшення у 3,8 рази об'єму свіжої води, використаної на виробничі потреби: з 94,0 млн. м3 у 2002 р. до 24,5 млн. м3 - у 2006 р. Частка спожитої свіжої води промисловістю області у 2006р. значно нижча - 22,9 %, ніж в цілому по Україні - 45,8 %. Важливе значення має економія свіжої води за рахунок оборотної та послідовно використаної води, обсяг якої у 2006 р. по області склав 152,0 млн. м3. Її частка у загальному обсязі використання води на виробничі потреби зросла з 73,4 % у 2002 р., до 86,1 % у 2006р.

Як за об'ємом використаної води, яка забирається з водних джерел, так і за безповоротними її втратами, значним водоспоживачем є сільське господарство. У цій галузі використовується для водопостачання тваринництва, підприємств по переробці сільськогосподарської продукції, водозабезпечення сільських населених пунктів, зрошення, обводнення і зволоження земель, а також для ставкового рибництва. Сільське господарство спричиняє високий рівень екологічного навантаження на водні джерела. Споживання свіжої води іншими галузями економіки порівняно незначні. Динаміка споживання свіжої води по області наведена на рис. 2.5.

Основні показники забору та використання свіжої води та відведення стічних вод регіону, що досліджуються, у 2006 р. Із загального обсягу забраної води по області - 31,9 млн. м3 9% втрачено при транспортуванні. На виробничі, господарсько-питні, сільськогосподарські та інші потреби використання 107,0млн. м3 свіжої води - 81 % всієї забраної, до водопровідної мережі подано 54%. Стічних вод скинуто у поверхневі водойми дещо менше половини забраної - 46 %, 89 % яких пропущені крізь через очисні споруди каналізації. При цьому потужність водоочисних споруд становить 78,9 % потужності водопроводу по області, а потужність очисних споруд забруднених стоків - 81,4 % пропускної спрямованості каналізації.


Рис.2.5 Динаміка використання свіжої води в Коростишиві за потребами

Проведений аналіз в розрізі територіально-адміністративних одиниць свідчить, що у Коростишівському районі при транспортуванні води по водопровідним комунікаціям втрачено її найбільше - 7 % від усього обсягу забраної води. Пояснюється це тим, що не відбулося її втрат при транспортуванні до споживачів.

У Житомирському районі відводиться у вигляді забрудненої 63 % від загального обсягу забраної води, по Коростишівському району - половина: по 52% відповідно. Майже по всіх районах стічні води пропущені крізь очисні споруди каналізації, що дозволяє зменшити шкідливий вплив на природне середовище.


РОЗДІЛ 3 Розробка комплексу заходів по покращенню питної води Коростишівського району

3.1 Забруднення і охорона водних ресурсів Житомирської області та Коростишівського району

Відомо, що одна з головних проблем в м. Коростишів – це якість водопровідної води для громадського споживання.

Забір води для потреб міста Коростишива проводиться за рахунок підземних вод експлуатаційних свердловин, пробурених в період з 1980 по 1990 роки глубиною від 86 до 140 м і обладнаних на водоносний горизонт трещинуватої зони кристалічних порід докембрію.

Роль водного фактора у підтриманні балансу природно-екологічних процесів є однією з центральних. Будь-які зміни водного режиму і водозабезпеченості зумовлюють значний прямий і непрямий вплив як на функціонування природних екосистем, так і економіку країни [31]. Тому захист чистого водного середовища, загроза дефіциту води обумовлюють глобальний характер проблеми і потребують комплексного та раціонального підходу до використання водних ресурсів.

Однією з головних причин негативних наслідків антропогенного впливу на водні об'єкти є споживацьке відношення до них. Вода, як природний ресурс, на відміну від нафти, газу, вугілля щороку відновлюється в процесі глобального водообміну і кругообігу.

Через що водні ресурси тривалий час вважалися невичерпними та здатними до самоочищення. Однак, збільшення антропогенного впливу на водні джерела та ландшафти водозбірних басейнів призвело до порушення умов формування стоку і водного режиму, зниження самовідновлюваної спроможності водних ресурсів. Це зумовило зменшення водності річок, зниження їхньої біопродуктивності.

Господарський комплекс України упродовж багатьох десятиліть розвивався без урахування екологічних наслідків, що призвело до катастрофічного екологічного стану, особливо - водних систем. У промисловості - це високий рівень концентрації промислових об'єктів; відсутність чи недостатня потужність очисних споруд; недосконалість технологій очищення та низька ефективність існуючих очисних споруд; відсутність правових і економічних механізмів, які стимулювали б розвиток екологічно безпечних технологій і природоохоронних систем; низький рівень екологічних знань. У сільськогосподарському секторі економіки - значна (50-60 %) розораність територій, яка на окремих водозборах річок сягнула 80-90 %; використання в сільськогосподарському обороті схилів, заплав річок; низький рівень агротехніки і технологій; нехтування природоохоронними, меліоративними, протиерозійними заходами; забруднення землі і вод стоками ферм і тваринницьких комплексів.

Джерелами забруднення водних ресурсів є також фільтруючі накопичувачі, звалища промислових і побутових відходів, токсичні речовини з яких надходять як до підземних, так і до поверхневих водних об'єктів. Загалом близько третини сталого стоку води забруднюється промисловими, комунально-побутовими стічними водами, а також атмосферними опадами, в яких концентруються шкідливі викиди промисловості, транспорту і відходів сільського господарства.

Радіоактивні речовини, які випали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не залишаються на місці, їх міграція зумовлена, з одного боку, властивістю мулу чи ґрунту поглинати, а з другого - розчинністю радіонуклідів у воді. Водойми забруднюються радіонуклідами внаслідок схилового стоку. Самоочищення води від радіоактивних часток, крім радіоактивного розпаду, відбувається шляхом осаджування їх разом з муловими частинками, адсорбції донними відкладами, поглинання водними рослинами і тваринами. На більшій частині річок області радіоактивне забруднення порівняно невелике або зовсім відсутнє, за винятком р. Норинь, басейн якої розміщений у зоні безпосереднього впливу Чорнобильської АЕС стан якого за рівнем радіоактивного забруднення оцінюється як катастрофічний. У басейні більшості річок Полісся щільність радіаційного забруднення сягає 15 кюрі на 1 кв. км (в районі 30-кілометрової зони Чорнобильської АЕС рівень забруднення води перевищує нормативи в 5-45 разів).

На даний час суспільство сягнуло такого ступеня залучення водних ресурсів в господарський обіг, що вони перетворились в головний лімітуючий чинник соціально-економічного розвитку країни. Це вимагає пошуку ефективних зв'язків поміж економікою і природними водно ресурсними системами, між водопотребами соціально-економічного розвитку і поліпшенням екологічних умов існування людини, для стабілізації й оздоровлення екологічної ситуації в країні. Для досягнення конкретних позитивних результатів в усьому світі визнано найбільш ефективним застосування економічних методів регулювання водокористування і водоохоронної діяльності. Водоохоронна діяльність неможлива без економічної оцінки водних ресурсів, яка має відображати їх значення у загальному національному багатстві і в народному господарстві (у виробничих процесах і споживанні) і за якою, чим обмеженіші запаси води, тим більшу економічну цінність вони повинні мати [22].

Однією з найактуальніших і найболючіших проблем охорони та раціонального використання водних ресурсів була і залишається проблема фінансування водоохоронних заходів. За умов економічної кризи це питання набуває особливої гостроти, оскільки втрачені попередні джерела витрат на водоохоронні потреби, головним чином - фінансування з державного бюджету. На сьогодні діють урядові постанови про платежі за водокористування і відшкодування збитків за порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Так, фактичні поточні витрати на охорону та раціональне використання водних ресурсів підприємствами області у 2000 р. становили 32601,9 тис. грн. З них на утримання та експлуатацію споруд для очистки стічних вод, що утворюються в промисловості, комунальному господарстві, інших галузях народного господарства, використано 17912,9 тис. грн; для утримання та експлуатації систем водопостачання із замкнутими циклами - 9124,0 тис. грн.; утримання та експлуатації полів фільтрації, спеціально збудованих накопичувачів та відстойників забруднених стічних вод - 198,8 тис. грн.

Актуальною залишається проблема охорони водних ресурсів від забруднення

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: