Стічні води та очисні споруди
Зміст
Вступ
1. Розрахункові витрати стічних вод
2. Розрахункові концентрації забруднення стічних вод
3. Необхідний ступінь очистки стічних вод
3.1. Нормативи якості води водоймища
3.2. Нормативний коефіцієнт зміщування стічних вод з водою річки
3.3. Необхідний ступінь очистки стічних вод
3.3.1. Допустима концентрація завислих речовин в очищених стічних водоймах
3.3.2. Допустима біологічна потреба в кисні очищених стічних вод
3.3.3. Розрахунок по розчиненому у воді водоймища кисню
4. Технологічна схема очистки стічних вод
5. Розрахунок основних споруд
5.1. Решітки дробарки
5.2. Пісковдавлювачі та піскові майданчики
5.3. Первинні відстійники
5.4. Аеротенки
5.5. Вторинні відстійники
5.6. Споруди для знезараження стічних вод
5.7. Мулоущільнювачі
5.8. Метантенки
5.9. Мулові майданчики
5.10. Повітродувна станція
6. Схема висотного розташування очисних споруд
Література
Вступ
Розширення об’ємів капітального будівництва міст і населених пунктів вимагає проведення великого об’єму будівельних робіт, в першу чергу, по проектуванню систем водопостачання і водовідведення.
Збільшення витрат води, яку споживають населені пункти і промислові підприємства, розміщені на їх території (викликане в першу чергу збільшенням чисельності населення і ростом промисловості) робить досить важливим питанням, пов’язане з проектуванням, будівництвом та експлуатацією нових і реконструкцією старих водовідвідних очисних споруд.
Не менш важливим завданням, яке стоїть на сьогоднішній день перед фахівцями, що працюють у галузі водопостачання та водовідведення, є забезпечення необхідного санітарного стану водойм (річок, озер та ін.), які використовуються для господарсько-питних, культурно-побутових та рибогосподарських цілей. Тому, при проектуванні очисних споруд водовідведення необхідно правильно визначити розрахункові витрати стічних вод, що поступають від населеного пункту, відповідні концентрації забруднень в них, визначити необхідний ступінь їх очистки та прийняти технологічну схему і склад очисних споруд.
Ціллю даного курсового проекту є закріплення, розширення й узагальнення знань, отриманих під час вивчення курсу “Водовідведення та очистка стічних вод” та застосування цих знань для комплексного вирішення конкретного інженерного завдання.
1. Розрахункові витрати стічних вод
Розрахункові витрати побутових та виробничих стічних вод визначаємо по сумарному графіку припливу їх на очисні споруди на протязі доби.
Згідно з завдання, добові витрати господарсько-побутових і виробничих стічних вод рівні:
![]()
![]()
Сумарна добова витрата стічних вод, що подається на очисні споруди:
![]()
Середньо секундні витрати стічних вод (побутових, виробничих і сумарних) становлять:
![]()
![]()
![]()
Витрати побутових стічних вод розподіляємо по годинам доби у відповідності до графіка добового водовідведення, що залежить від величини загального коефіцієнта нерівномірності, який визначаємо згідно [1, табл. 2].
Для витрати
загальний
максимальний
і мінімальний
коефіцієнт
нерівномірності
буде рівний
відповідно:
![]()
![]()
В годину максимального припливу витрата побітових стічних вод буде рівна:
![]()
В годину мінімального припливу витрата побітових стічних вод буде рівна:
![]()
Розподіл
погодинних
витрат побітових
стічних вод
виконуємо у
відповідності
з орієнтованим
розподілом,
приведеним
в [3, табл.
3.6.] за загальним
коефіцієнтом
нерівномірності,
який для середньої
секундної
витрати побутових
вод
згідно [3, табл.
3.6] рівний
Кзаг.=1,25.
Погодинні витрати виробничих стічних вод визначаємо з урахуванням даних у завданні процентних розподілів стічних вод по змінах, коефіцієнта погодинної нерівномірності та години максимального водовідведення в межах зміни. В інші години зміни, окрім години максимального водовідведення, витрати виробничих стічних вод припускається приймати однаковими.
Витрати виробничих стічних вод по змінам складають:
1-а зміна:
![]()
2-а зміна:
![]()
3-а зміна:
![]()
Визначаємо максимальні погодинні витрати для кожної зміни за формулою:
,
м3/год
де Квир. – коефіцієнт годинної нерівномірності припливу виробничих стічних вод (згідно з завданням Квир.=1,4)
![]()
![]()
![]()
За максимальну годину водовідведення приймаємо третю годину кожної зміни. Для решти годин кожної зміни витрати визначається за формулою:
,
м3/год
,
м3/год
,
м3/год
,
м3/год
Сумарний графік припливу стічних вод на очисні споруди подаємо у вигляді таблиці.
Таблиця 2
Витрати стічних вод, що поступають на очисні споруди протягом доби
| Витрати побутових стічних вод | Витрати виробничих стічних вод, м3/год | Сумарні витрати, м3/год | |||
| % | м3/год | ||||
| ІІІ-а зміна | 0-1 | 2 | 1120 | 556,87 | 1676,87 |
| 1-2 | 2 | 1120 | 556,87 | 1676,87 | |
| 2-3 | 2 | 1120 | 826,9 | 1964,9 | |
| 3-4 | 2 | 1120 | 56,87 | 1676,87 | |
| 4-5 | 2 | 1120 | 556,87 | 1676,87 | |
| 5-6 | 5,05 | 2828 | 556,87 | 3384,87 | |
| 6-7 | 5,15 | 2884 | 556,87 | 3440,87 | |
| 7-8 | 5,15 | 2884 | 556,87 | 3440,87 | |
| І-а зміна | 8-9 | 5,2 | 2912 | 247,5 | 3159,5 |
| 9-10 | 5,2 | 2912 | 247,5 | 3159,5 | |
| 10-11 | 5,2 | 2912 | 367,5 | 3279,5 | |
| 11-12 | 5,1 | 2856 | 247,5 | 3103,5 | |
| 12-13 | 5 | 2800 | 247,5 | 3047,5 | |
| 13-14 | 5,1 | 2856 | 247,5 | 3103,5 | |
| 14-15 | 5,2 | 2912 | 247,5 | 3159,5 | |
| 15-16 | 5,2 | 2912 | 247,5 | 3159,5 | |
| ІІ-а зміна | 16-17 | 5,2 | 2912 | 433,13 | 3345,13 |
| 17-18 | 5,15 | 2884 | 433,13 | 3317,13 | |
| 18-19 | 5,1 | 2856 | 643,1 | 3499,1 | |
| 19-20 | 5,1 | 2856 | 433,13 | 3289,13 | |
| 20-21 | 5,1 | 2856 | 433,13 | 3289,13 | |
| 21-22 | 3,8 | 2128 | 433,13 | 2561,13 | |
| 22-23 | 2 | 1120 | 433,13 | 1553,13 | |
| 23-24 | 2 | 1120 | 433,13 | 1553,13 | |
| Сума | 100% | 56000 | 10500 | 66500 | |
Максимальна сумарна годинна витрата стічних вод (табл. 2):
(3 18 до 19 год)
![]()
Мінімальна сумарна годинна витрата:
(3 22 до 24 год)
![]()
2. Розрахункові концентрації забруднень стічних вод
Розрахункові концентрації забруднень господарсько-побутових стічних вод по завислим речовинам, біохімічній потребі в кисні БПКПОВН та поверхнево-активним речовинам ПАР визначаємо за формулою:
,
мг/л
де a
– кількість
забруднень
по завислим
речовинам,
БПКпов. та
ПАР на одного
мешканця:
,
,
;
Nс, Nис – розрахункова кількість мешканців в каналізованих районах і в не каналізованих відповідно, Nс = 208000 чол., Nис = 32000 чол. (згідно з завданням);
- добова
витрата
господарсько-побутових
стічних вод,
м3/доб;
![]()
![]()
![]()
Середні концентрації забруднень (по завислим речовинам, БПКповн і ПАР) в суміші господарсько-побутових і виробничих стічних вод визначаємо за формулою:
,
мг/л
де Споб., Свир. – концентрації забруднень (по завислим речовинам, БПКпов. І ПАР) відповідно в побутових і виробничих стічних водах (приймаємо згідно завдання):
![]()
![]()
![]()
Qпоб., Qвир. – витрати побутових і виробничих стічних вод відповідно, Qпоб. = 56000 м3/доб, Qвир. = 10500 м3/доб.
![]()
![]()
![]()
Еквіваленту кількість мешканців (по завислим речовинам і БПКпов.), тобто таку їх кількість, яка вносить таку-ж кількість забруднень, що й виробничі стічні води, визначаємо за формулою:
,
чол.
де: Свир. – концентрація забруднень (завислих речовин і БПКпов.) виробничих стічних вод, мг/л;
- витрати
виробничих
стічних вод,
![]()
а – кількість
забруднень
по завислим
речовинам і
БПКпов. На
одного мешканця:
,
![]()
![]()
![]()
Приведену кількість жителів (по завислим речовинам і БПКпов.) визначаємо за наступними формулами:
,
чол.
,
чол.
![]()
![]()
3. Необхідний ступінь очистки стічних вод
3.1. Нормативи якості водоймища
Згідно правил охорони поверхневих вод водоймищ від забруднень стічними водами, концентрація завислих речовин для водоймищ рибно-господарського виду користування ІІ категорії не повинна перевищувати більш як на 0,75 мг/л у порівнянні з концентрацією завислих речовин у річковій воді, яка згідно з завданням рівна 6 мг/л.
Біологічна потреба в кисні БПКпов в розрахунковому створі не повинна перевищувати 3 мг/л.
Концентрація розчинного кисню не повинна бути нижчою від 6 мг/л – в будь-який період року в пробі, відібраній до 12 годин дня.
Нормативи якості води водоймища приймали згідно [3], табл. 4.1.
3.2. Розрахунковий коефіцієнт зміщування стічних вод з водою річки
Величину коефіцієнта змішування, що визначає частку витрати річки, яка реально може брати участь у розбавленні стічних вод у розрахунковому створі, рекомендується визначати методом В.А.Фролова – І. Д. Роздзіллера.
Коефіцієнт турбулентної дифузії визначаємо за формулою:
,
де Vmid – середня швидкість течії води в річці між випуском стічних вод і розрахунковим створом, Vmid = 1,9 м/с – згідно із завданням;
Нmid – середня швидкість річки на тій же ділянці, Нmid = 2,8 м;
![]()
Коефіцієнт, що враховує гідравлічні умови змішування стічних вод з водою річки, визначаємо за формулою:
,
де
- коефіцієнт
звивистості
річки
;
- коефіцієнт,
що залежить
від місця і
конструкції
випуску стічних
вод у водоймище:
при випуску
біля берега
;
при русловому
випуску
при русловому
розсіюючому
.
Приймаємо
береговий
випуск
- середня
секундна сумарна
витрата стічних
вод, що скидаються
у водоймище:
м3/с

Коефіцієнт змішування стічних вод з річковою визначаємо за формулою:
,
де Qp – розрахункова витрата води в річці (витрата 95%-ої забезпеченості), Qp = 8 м3/с – згідно із завданням;
е = 2,718 – основа натурального логарифму;
L – відстань по фарватеру річки від місця випуску стічних вод до розрахункового створу, яка приймається рівною L = 500 (за течією від місця випуску стічних вод) – для водоймищ рибогосподарського користування.

3.3. Необхідна ступінь очистки стічних вод
3.3.1. Допустима концентрація завислих речовин в очищених стічних водах
Гранично допустиму концентрацію завислих речовин в очищених стічних водах, що скидаються у водоймище, визначаємо за формулою:
,
мг/л
де Р – допустиме збільшення концентрацій завислих речовин в річковій воді після випуску стічних вод, Р = 0,75 мг/л;
-
концентрація
завислих речовин
в річковій воді
до випуску
стічних вод,
;
![]()
3.3.2 Допустима біологічна потреба в кисні очищених стічних вод
Допустиму біологічну потребу в кисні очищених стічних вод розраховуємо за формулою:
,
мг/л
де
- граничнодопустиме
значення БПКпов
в розрахунковому
створі річки,
;
- БПКпов
річкової
води до місця
випуску стічних
вод,
;
t – тривалість переміщення води від місця випуску стічних вод до розрахункового створу:
![]()
k – константа споживання кисню суміші і річкової води, k = 0,077 (при tp = 140C – температура річкової води в літку) інтерполювали згідно [6], дод. 5.
мг/л.
3.3.3. Розрахунок по розчиненому кисню у воді водоймища
Потрібна оптимальна концентрація розчиненого у воді водоймища кисню для літніх умов буде забезпечена, якщо БПК стічних вод, що скидаються у водоймище, не перевищує величину:
,
мг/л,
де: Ор – концентрація розчиненого кисню в річковій воді до місця випуску стічних вод Ор = 9,8 мг/л;
- найменша
концентрація
розчиненого
кисню, яка повинна
бути забезпечена
в річковій
воді,
;
-БПКпов
річкової води
до випуску
стічних вод,
![]()
Необхідний
ступінь очистки
по завислим
речовинам і
по БПК буде
рівний відповідно:
(з двох
приймаємо те,
котре менше):


4. Технологічна схема очистки стічних вод
Технологічна схема і склад очисних споруд призначається в залежності від необхідного ступеню очистки, витрат стічних вод та місцевих умов (характер грунтів, рельєф майданчика і т. ін.).
Проектом передбачена повна біологічна очистка стічних вод з доведенням концентрації забруднень в очисних стоках по БПКпов. та завислим речовинам до 15 мг/л.
До складу споруд для очистки стічних вод приймаємо (згідно з завданням):
- решітки (дробарки);
- пісковдавлювачі;
- первинні відстійники;
- аеротенки;
- вторинні відстійники;
- контактні резервуари.
До обробки осаду стічних вод проектуємо:
- мулоущільнювачі;
- метантенки;
- мулові та піскові майданчики.
5. Розрахунок основних споруд
5.1. Решітки-дробарки
Для затримання і подрібнення крупних плаваючих забруднень, що містяться в стічних водах, приймаємо решітки-дробарки.
При максимальній
годинній витраті
стічних вод
м3/год
необхідна площа
прорізів решіток
дорівнюватиме:
,
де Vp
– рекомендована
швидкість руху
стічних вод
в прозорах
решіток-дробарок
при максимальних
витратах; згідно
[1], п. 5.14
/
Необхідна кількість решіток-дробарок марки РД-600 буде рівна:
(шт.)
де
- площа однієї
решітки (приймаємо
згідно [3],
табл. 11.2.)
Остаточно приймаємо 2 робочих і 1 резервну решітку-дробарку марки РД-600 з характеристиками:
- максимальна пропускна здатність – 2000 м3/год;
- ширина отворів – 10 мм;
- сумарна площа щілинних отворів 4550 м2;
- діаметр барабана – 635 мм.
5.2. Пісковловлювачі та піскові майданчики
Для видалення із стічних вод піску та інших мінеральних домішків проектуємо аеровані піскоуловлювачі.
Площу поперечного перерізу аерованіх пісковловлювачів визначаємо за формулою:
,
м2
де: Vр — швидкість руху стічних вод в пісковловлювачі, яка приймається в межах 0,08...0,12м/с - згідно [1], табл. 28.
Nс - мінімальна кількість секцій пісковловювачів (не менше двох)
м2
Робочу глибину пісковловлювача визначимо за формулою:
м
Ширину пісковловлювача визначимо із співвідношення:
![]()
Довжину пісковловлювача визначимо за формулою:
,
м
де: Ks - коефіцієнт, який згідно [1], табл. 21 приймається рівним 2,39;
Hs - розрахункова глибина пісковловлювача, рівна: Нs = Н/2 = 0,82м
Uo - гідравлічна крупність піску, згідно [1], табл.28 приймається рівною: Uo = 13,2 мм/с.