Стічні води та очисні споруди
Згідно [3], табл. 11. 4 приймаємо аеровані пісковловлювачі (Т.П. №902-2-2) з характеристиками:
- кількість секцій (відділень) – 3;
- пропускна здатність (максимальна) — 100.000 м3/добу;
- ширина секції В = 3м;
- глибина Н= 2,1 м;
- довжина L = 12 м;
- витрати повітря на аерацію – 300 м3/год.
Витрати води для гідрозмиву знайдемо за формулою:
,
м/с
де: в - ширина піскового лотка, в = 0,5 м;
Lл - довжина лотка, рівна довжині пісковловлювача за виключенням довжини піскового приямку: Lл = 12 - 3 = 9м;
Vл - висхідна швидкість промивної води, згідно [8], ст. 93 Vл = 0,0065 м/с.
![]()
Діаметр змивного трубопроводу буде рівний:

де: VТР. - швидкість руху змивної води в трубопроводі; приймається VТР. = 2,0…3,0м/с.
Приймаємо
змивний трубопровід
діаметром
(
мм).
Фактична пшидкість руху води на початку змивного трубопровода:

При відстані між збризкувачами z = 0,4 м число їх на змивному трубопроводі буде рівне:
![]()
Для забезпечення необхідної рівномірності розподілу води по довжині змивного трубопровода вода в змивний трубопровід має подаватись під напором:
![]()
де: hо - висота шару піску в лотку до подачі промивної води, згідно [8], ст. 56 hо = 0,2 м.
Діаметр отворів збризкувачів знайдемо за формулою:
(або
12 мм)
де:
-
коефіцієнт
витрати збрискувачів,
який орієнтовно
приймається
рівним 0,82.
Витрати повітря для аерованих пісковловлювачів:
![]()
де:
= 3м3/(м2/год)
- питомі витрати
повітря на
аерацію (приймали
згідно [3], табл.
1 1.4)
Кількість піску, який затримується в пісковловлювачі, визначимо за формулою:
,
м3/добу
де: 0,03 - норма затримання піску, який видаляється з аерованого пісковловлювача, л/(чол-добу) згідно [1], п. 6.31;
- приведена
кількість
жителів по
завислим речовинам.
![]()
Вологість
піску - 60 %, об' ємна
вага -
= 1 ,5 т/м3.
Для підсушування піску, який виділяється з пісковловлювача за допомогою гідроелеваторів, влаштовуються піскові майданчики, необхідна площа яких визначається за формулою:
,
м2
де:
- навантаження
на піскові
майданчики,
згідно [1], п. 6.33
.
![]()
Приймаємо 4 карти піскових майданчиків з розмірами в плані: 23 х 11 м.
5.3. Первинні відстійники
Для видалення із стічних вод основної частини грубодисперсних домішок приймаємо первинні відстійники радіального типу, розрахунок яких здійснюємо по кінетиці осадження зважених речовин з врахуванням необхідного ефекту освітлення стічних вод, який дорівнює:

де: 150 - нормативна концентрація завислих речовин на виході з первинного відстійника, мг/л
Розрахункове значення гідравлічної крупності зважених речовин, що затримуються в первинних відстійниках, визначається за формулою:
,
мм/с
де: Нset - глибина проточної частини відстійника, згідно [3], табл. 12.6 Нset = 3,4м (попередньо приймаємо діаметр відстійника 24 м);
Kset - коефіцієнт використання об'єму проточної частини відстійника, який згідно [1], табл. 31 дорівнює Kset = 0,45 (для радіальних відстійників);
tset - тривалість відстоювання в секундах, яка для ефекту очистки
Е = 45 % згідно
[3], табл. 12.1 дорівнює
tset =
609 с (
);
- коефіцієнт,
який враховує
вплив температури
води на її в'язкість,
згідно [3], ст. 103
за мінімальною
температурою
стічної води
взимку t
= 9°С (згідно з
завданням)
=4,34 ;
h - глибина шару мулу, h = 0,5 м ;
n2 - показник степеня, який залежить від агломерації завислих речовин в процесі відстоювання і згідно [3], ст. 102 п2 = 0,25 (для коагулюючих завислих речовин).

Приймаємо типові радіальні відстійники діаметром м.
Пропускна здатність одного відстійника буде рівна:

де: den - діаметр впускного пристрою, згідно [8], табл. 23 den = м;
Vtb — 0 - турбулентна складова.
Необхідна кількість первинних відстійників становитиме:
(шт.)
Кзап - коефіцієнт
запаса, рівний
1,2 ( при
= 2 шт.) Кзап
= 1,0 при
.
Остаточно приймаємо а первинних відстійника радіального типу
діаметром %Ц м. ,
Об'єм осаду, що затримується в первинному відстійнику, знаходимо за формулою:
м3/добу
де:
- густина осаду,
![]()
де: Рос - вологість осаду, Рос - 95 %;
-
нормативна
концентрація
завислих речовин
на виході з
первинного
відстійника,
=150мг/л
![]()
5. 4. Аеротенки
Для біологічної очистки стічних вод від органічних забруднень приймаємо аеротенки з регенератором активного мулу згідно [1], п. 6.141. Необхідний мінімальний ступінь рециркуляції активного мулу:

= 80…100
-
муловий індекс;
— доза активного
мулу в зоні
аерації.
Приймаємо Rі=0,3 - згідно [1], п. 6.145 (при видаленні мулу з вторинних відстійників мулососами).
Розрахункова тривалість окислення органічних забруднень в аеротенках визначається за формулою:
,
год
де : Len - БПКпов. суміші стічних вод на вході в аеротенк, Len = 177,2 мг/л;
Lex – БПКпов. стічних вод на виході з аеротенка, Lex = 15 мг/л;
- доза активного
мулу в регенераторі,
яка визначається
за формулою:
;
S - зольність активного мулу, S = 0,3 - згідно [1], табл. 40;
Tw – середньорічна температура стічних вод, Tw = 150C - згідно з завданням;
- питома швидкість
окислення, яка
визначається
за формулою:
,
мг/(
)
де :
- максимальна
швидкість
окислення,
згідно [1], табл.
40
![]()
Со - концентрація розчиненого кисню в аеротенку, згідно [1], п. 6.157 Со=2мг/л;
Ко - константа, що характеризує вплив кисню, згідно [1], табл. 40 К0 = 0,625 мгО2/л;
Ке - константа, що характеризує властивості органічних забруднень, згідно [1], табл. 40 Ке = 33 мг БПКпов/л;
- коефіцієнт
інгібірування
продуктами
розпаду активного
мулу, згідно
[1], табл. 40
= 0,07 л/гр.
![]()
Розрахункова тривалість окислення органічних забруднень:
![]()
Тривалість обробки води в аеротенку визначимо за формулою:
,
год
год
Тривалість регенерації активного мулу буде дорівнювати:
Трег = Т0-Таер= 8,28 - 1,9 = 6,38 год.
Середня тривалість перебування стічних вод в системі аеротенк-регенератор буде рівна:
![]()
Приймаємо Тсер = 5 год
Згідно [1], п. 6.142 об'єм аеротенку визначається по середньогодинній витраті стічної води за період аерації в години максимального притоку, яка дорівнює:

Об'єм аеротенку буде рівний:
![]()
Об'єм регенератора:
![]()
Сумарний об'єм аеротенка:
![]()
Частка регенератора в загальному об'ємі аеротенка становитиме:
![]()
В залежності від цього згідно [3], табл. 27.7 приймаємо аеротенк-витискувач з характеристиками (Nт.п. 902-2-195):
ширина коридора – 4,5 м;
робоча глибина – 4,4 м;
число коридорів - довжина секцій – 54 м;
робочий об'єм секції – 2134 м3;
кількість секцій - 8.
Фактичний сумарний об'єм:
![]()
Під аеротенк відводимо 1 коридор, під регенератор – 1 кор. (в кожній секції).
Об'єм аеротенка:
;
об'єм регенератора:
Фактична тривалість обробки стічних вод в аеротенку становитиме:

Фактична тривалість регенерації активного мулу:

Фактична тривалість окислення органічних забруднень буде рівна:
![]()
Середню дозу активного мулу в системі аеротенк-регенератор визначимо за формулою:

Навантаження на активний мул буде рівне:
![]()

де: S = 30% або 0,3 - зольність активного мулу.
За величиною
q1, згідно
[1], табл. 41 знаходимо
муловий індекс:
.
Уточнимо необхідний
мінімальний
ступінь рециркуляції
активного мулу:

Оскільки прийнята величина ступеню рециркуляції активного мулу R = 0,3 не менша від мінімальної необхідної RІ = 0,18 то розрахунок виконано вірно.
Система аерації
Приймаємо пневматичну бульбашкову систему аерації
Питомі витрати повітря на аерацію мулової суміші в аеротенку визначимо за формулою:
![]()
де: q0 - питомі витрати кисню повітря, які при повній біологічній очистці згідно [1], п. 6.157 рівні 1,1 мг/мгБПКпов. (при очищенні стічної води до БПКпов = 15-20мг/л);
k1 - коефіцієнт,
який враховує
тип аератора;
для дрібйопузирчатої
системи аерації
при співвідношенні
площин зони,
що аерується,
та аеротенку
= 0,1 таким, що дорівнює:
k1 =1,47 (згідно
[1], табл. 42);
k2 - коефіцієнт,
який залежить
від глибини
аеротенку; при
На = 4,4 м згідно
[1], табл. 43 k2
=2,68 (інтервали
для глибини
занурення
аератора (
)
k3 - коефіцієнт, який залежить від якості води, який згідно [1], п. 6.157 для господарсько-побутових стічних вод рівний: k3 = 0,85;
k - коефіцієнт, що враховує температуру стічних вод і визначається за формулою:
;
(де: Tw - середньомісячна температура стічної води за літній період, яка згідно з завданням: Tw = 19°С;
СA- розчинність кисню повітря у воді в аеротенка:
![]()
де: СT- розчинність кисню повітря у воді при атмосферному тиску і середній температурі за літній період Tw = 19°С, згідно [7], табл. 3.5 рівна СT = 9,21 мг/л,
С0 – концентрація кисню в муловій суміші, С0 = 2 мг.
Отже, питомі витрати повітря на аерацію мулової суміші в аеротенку:
![]()
Середня розрахункова інтенсивність аерації мулової суміші буде рівна:

Необхідно, щоб виконувалась умова:
![]()
де:
-мінімальнодопустимаінтенсивність
аерації, згідно
[1], табл. 43 рівна
(інтерполювання)
- максимальнодопустима
інтенсивність
аерації, згідно
[1], табл. 42 рівна
![]()
В регенераторах рекомендується приймати кількість аераторів в 2 рази більшу, ніж в аеротенках. Тоді інтенсивність аерації буде складати:
- в регенераторі:
![]()
- в аеротенку:
![]()
Оскільки виконується умова:
![]()
![]()
![]()
то розрахунок виконано вірно.
Необхідні виграти повітря на аерацію мулової суміші в аеротенку становитимуть:
![]()
5.5. Вторинні відстійники
Для виділення активного мулу з мулової суміші після аеротенків проектуємо вторинні рдіальні відстійники, які розраховуємо по гідравлічному навантаженню за формулою:

де: KSS - коефіцієнт використання об'єму зони відстоювання, який визначається згідно [1], п. 6.161, KSS = 0,4;
Нset - глибина проточної частини відстійників, згідно [3], табл. 12.6 Нset = 3,7 м;
аt - залишкова концентрація мулу в очищеній стічній воді, аt = 15 мг/л; аа - доза активного мулу, аа =2,0 г/л (в аеротенку);
j – муловий
індекс,
(визначили при
розрахунку
аеротенків
– п. 5.4. пояснювальна
записка).

Необхідну площу поверхні вторинних відстійників визначимо за формулою:

Площа поверхні одного радіального відстійника при його діаметрі D = 30 рівна:
![]()
Кількість відстійників буде складати:
![]()
Остаточно приймаємо 3 вторинних відстійника радіального типу діаметром кожного D = 30 м і робочою глибиною Нset = 3,7м.
5.6. Споруди для знезараження стічних вод
Очищені стічні води перед випуском їх у водойму знезаражуються рідким хлором. Для знезараження використовується хлоратори ЛОНЦИ.
При розрахунковій
дозі активного
хлору після
біологічної
очистки
необхідна
продуктивність
хлораторної
згідно [1], п. 6.223 буде
рівна:
,
кг/год
де: 1,5 - коефіцієнт запасу.
,
кг/год
Добові витрати хлору дорівнюють:
кг/добу
Річні витрати хлору будуть складати:
т/рік
Витрата питної води для приготування хлорної води:
![]()
де:
- питома