Xreferat.com » Рефераты по экологии » Особливості фітоценозів Корецького лісництва Рівненського лісгоспу

Особливості фітоценозів Корецького лісництва Рівненського лісгоспу

Ос

Перший ярус: сосна звичайна.

Другий ярус: дуб звичайний, береза бородавчаста, береза пухнаста, осика, вільха чорна, клен платановидний.

Третій ярус: горобина звичайна, граб звичайний, ясен звичайний, яблуня лісова.

4-й ярус (кущі): крушина ламка, ліщина звичайна, бузина чорна, бруслина бородавчаста.

5-й ярус: малина звичайна, ожика сиза.

6-й ярус (кущики): чорниця звичайна, костяниця, брусниця звичайна, верес звичайний.

7-й ярус (трави): кислиця звичайна, ситник розлогий, ситник нитковидний, орляк звичайний, плаун булавовидний, хвощ зимуючий, суниці лісові, герань лісова, молінія голуба.

8-й ярус (мохи та лишайники): рунянка звичайна, птілій страусове перо, гілокомій блискучий.

Тип лісу: Волога грабово-сосново-дубова судіброва (С3/Г, СД) – 62,1 % (2914,7 га).

Типи ґрунтів: дернові та дерново-підзолисті.

Материнська ґрунтоутворююча порода: лесовидні суглинки елювіально-делювіального походження.

Загальний склад насадження: 10 С + Д + Б + Ос.

Перший ярус: сосна звичайна.

2-й ярус: дуб звичайний, береза бородавчаста, осика, ялина європейська, вільха чорна.

3-й ярус: клен платановидний, граб звичайний, горобина звичайна.

4-й ярус: ліщина звичайна, бузина чорна, бруслина бородавчаста, крушина ламка.

5-й ярус: ожика сиза, малина звичайна, шипшина собача.

6-й ярус: чорниця звичайна, костяниця.

7-й ярус: кислиця звичайна, тонконіг дібровний, орляк звичайний, ситник нитковидний, молінія голуба, вербозілля звичайне, перстач гусячий, буквиця лікарська, осока струнка, щитник чоловічий, безщитник жіночий, плаун булавовидний, хвощ зимуючий, конвалія звичайна, чина весняна, перлівка поникла, яглиця звичайна, зеленчук жовтий, череда трироздільна.

8-й ярус: плевроцій сизий, птілій страусове перо, гілокомій блискучий.

Тип лісу: Сирий чорновільховий сугрудок (С4/Вл(ч)) – 3 % (142, 3 га).

Типи ґрунтів: лучно-болотні та болотні.

Загальний склад насадження: 4 Вл(ч) 3 Б 1 Д 1 Я 1 Г 1 Ос + С.

Перший ярус: вільха чорна.

2-й ярус: дуб звичайний, ялина європейська, ясен звичайний, береза бородавчаста, осика, сосна звичайна.

3-й ярус: граб звичайний, горобина звичайна, яблуня лісова.

4-й ярус: крушина ламка, ліщина звичайна, бузина чорна, верба козяча, верба біла.

5-й ярус: ожика сиза, малина звичайна.

6-й ярус: костяниця, буяхи.

7-й ярус: осока струнка, осока трясучковидна, осока волосиста, кропива дводомна, калюжниця болотна, жовтець повзучий, материнка звичайна, вербозілля лучне, череда трироздільна, очерет звичайний, підмаренник весняний, підмаренник болотний, ситник нитковидний, кислиця звичайна, яглиця звичайна, хвощ болотний, хвощ лісовий, багно звичайне, щитник чоловічий, безщитник жіночий.

8-й ярус: сфагнум відстовбурчений.


2.7 Фізико-географічний район, стисла характеристика його ландшафту


На основі аналізу геологічних та геоморфологічних даних було запропоновано чимало схем геоморфологічного районування території Українського Полісся.

Територія Стави-Корчицького межиріччя охоплює частину трьох фізико-географічних областей: Волинського Полісся, Житомирського Полісся та Волинської височини, що відповідає трьом ландшафтам – А (Костопільському), Б (Гощанському), В – Новоград-Волинському (Корецькому).

Новоград-Волинський (Корецький) ландшафт, місцевість його слабо хвилястої рівнини на кристалічній основі, перекрита флювіо-гляціальними відкладами з малочисленими лісовими останцями (див. дод. 14, [16]).

Найбільшими урочищами Корецького ландшафту є консервативно-плоскі поверхні з слабким нахилом на північ флювіо-гляціальних відкладах, вкриті вологими сугрудами з ожикою сизою, малиною та ліщиною звичайною в підліску на дерново-слабoпідзолистих і супіщаних ґрунтах, які частково розорані.

Консервативні урочища, площі яких протягом тривалого часу не змінюються. Реліктові урочища, на базі яких формуються нові активні урочища ярів з тимчасовими водостоками, слабо закріплені чагарниками бузини, вільхи сірої, рідше ліщини звичайної на сильно деградованих чи сильноопідзолених чорноземах звичайних.

Досить часто в окремих урочищах виникають ділянки (М. Солнцев, 1949), які з часом розвиваються у відособлені урочища. Такі ділянки на території Стави-Корчицького межиріччя зустрічаються в урочищах плакорів, розчленованих ерозійними ритвинами та ярами, вкриті середніми та легкими суглинками з сірими опідзоленими ґрунтами у місцевості на порфіровидних гранітах, гнейсах і мігматитах, перекритих лесовидними та алювіальними суглинками [16].

Активні урочища на території дослідження представлені глибоковрізаними ярами, що відкривають каолінисті піски на днищах, по боках вкриті різнотравно-злаковими угрупованнями іноді порослі ліщиною звичайною на сильно деградованих чорноземах опідзолених, слабохвилястими знелісненими, частково заболоченими поверхнями, що вкриті різнотравно-злаковими угрупованнями на дерново-підзолистих піщаних і супіщаних ґрунтах, що розвіюються на незадернованих ділянках; заболоченими зниженнями з зелено-мохово-ситниково-осоковими угрупованнями з домішкою берези пухнастої на болотних, оторфованих у верхніх горизонтах ґрунтах, частково зниженнями, вирівняними поверхнями, що дренуються струмками та дренажними канавами на лучно-болотних і лучних ґрунтах, і слабоврізаними долинами струмків і їх русла, вкриті осоково-злаково-різнотравними угрупованнями на дерново-лучних, дернових і лучно-болотних оглеєних грунтах.

Прикладом реліктовищ урочищ є лісові останці з неглибоким заляганням кристалічного фундаменту, з крушиново-ліщиново-дубово-грабовими дібровами, з широким розвитком лінійної та площиної ерозії на схилах західних експозицій, чи дуже круті схили (24-30) лісових останців, на яких відслонюються граніти і пегматити, порізані численними ерозійними ритвинами, незадерновані, чи старичні зниження з заростаючими луками на мулувато-болотних і лучно-болотних ґрунтах на схилах.


Особливості фітоценозів Корецького лісництва Рівненського лісгоспу

Рис. 4. Схема ландшафтного профіля.


І. Геологічна основа:

1. Граніти і мігматити;

2. Піски.

ІІ. Ґрунти:

3. Дерново-підзолисті;

4. Лучно-болотні.

ІІІ. Рослинність:

5. Ліщина звичайна;

6. Дуб звичайний;

7. Граб звичайний;

8. Зелені мохи;

9. Сосна звичайна;

10. Кульбаба лікарська;

11. Осока болотна;

12. Ялина європейська;

13. Культурна рослинність;

14. М’ята лучна

15. Поверхні зі слабким нахилом на північ, на флювіо-гляціальних відкладах, вкриті вологими судібровами з ожикою сизою, малиною звичайною та ліщиною звичайною в підліску на дерново-слабопідзолистих і супіщаних ґрунтах.

16. Заболочені зниження з зелено-мохово-ситниково-очеретяно-осоковими угрупованнями з домішкою берези пухнастої на болотних, оторфованих у верхніх горизонтах ґрунтах.

17. Слабоврізані долини струмків і їх русла, вкриті осоково-злаково-різнотравними угрупованнями на дерново-лучних, дернових і лучно-болотних огляєних ґрунтах.

Більшість геокомплексів є господарськими об’єктами діяльності людини, яка внесла серйозні зміни в ряд ПТК (вирубка лісів, меліоративні канали, дороги, населення тощо).


Висновки


1. Лісові екосистеми (біогеоценози) Корецького лісництва знаходяться на південному сході Рівненщини Новоград-Волинського ландшафта – Стави-Корчицького межиріччя.

2. Територія дослідження має найбільш сприятливі багаті лісорослинні умови для росту і розвитку лісів (достатня кількість опадів в теплий період – 400 мм. рт. ст., багаті на поживні речовини ґрунтоутворюючі породи: лесовидні суглинки, елювій кристалічних порід, різноманітні водно-льодовикові відклади).

3. Лісові насадження Корецького лісництва за типологічними ознаками (А. Погребняка) є наступними:

а) С3 (Г, С Д) – вологий сосново-дубово-грабовий субір – 62 %;

б) С3 (Г Д) – волога грабово-дубова судіброва – 6,4 %;

в) С2 (Г, С Д) – свіжа сосново-дубово-грабова судіброва – 3,1 %;

г) С4 (Вл (ч)) – сирий чорновільховий сугрудок – 3 %;

д) В3 (С Д) – вологий сосново-дубовий субір – 2,6 %;

е) В4 (С Д) – сирий сосново-дубовий субір – 1,5 %;

ж) С4 (Г, С Д) – сирий сосново-дубово-грабова судіброва – 1,5%;

з) В2 (С Д) – свіжий сосново-дубовий субір – 0,3 %;

є) С5 (Вл (ч)) – заболочений чорновільховий сугрудок – 0,1 %;

и) болота – 2 %;

й) луки – 10 %.

4. Найпоширенішими типами грунтів на території дослідження є дерново-підзолистий – 47 % та дерновий – 41 %. Менш значні – болотні грунти – 9 %, лучно-болотні – 2 % та болотно-підзолисті грунти – 1 %.

5. Штучно створені лісові насадження (лісові культури) становлять 40 %, а природних – 60 %.

6. Вікова характеристика насаджень Корецького лісництва:

- молодняки – 12 %;

- середньовікові – 20 %;

- достигаючи – 35 %;

- стиглі – 15 %;

- перестояні – 18 %.


Рекомендації


1. Посилити боротьбу з пожежами, випасом худоби біля лісу, вирубкою лісів.

2. Провести обстеження червонокнижних видів рослин та тварин, з тим, щоб створити заповідну територію місцевого значення.

3. Регламентувати збір, заготівлю не деревних продуктів лісу.


Використана література


1. Атлас Ровенської області. – М.: „ГУГК", 1985. – 32 с.

2. Атлас природных условий и естественных ресурсов УРСР.

3. Андрієнко Т.Л. Край лісів та імлистих болід: Розповідь про природоохоронні об’єкти Ровенської області / Т.Л. Андрієнко, Т.М. Антонова – Львів "Каменяр", 1988. – 86 с.

4. Береговий П.М., Прахов М.Н. Ботанічна географія. Київ: "Вища школа", 1989.

5. Буктынов А.Д. Леса. – М.: „Мисль", 1981. – 316 с.

6. Біостратеграфічні критерії розчленування та кореляції відкладів фанерозою України: Збірник наукових праць інституту геологічних наук / НАН України. Інститут геологічних наук. Палеонтологічне товариство; ред. колегія: П.Ф. Тожик, О.Ю. Митропольський. – К. 2005. – 336 с.

7. Береговий П.М. Геоботаніка. – К.: „Радянська школа", 1966. – с. 29-38, 50, 52.

8. Велесик П.Л. Таємниці лісів Рівненщини: художньо-документальна книга. – Рівне: „Азалія", 2001. – 213 с.

9. Воробьев А.В. Типи лесов Европейськой части СССР, Академия наук УРСР. – К., 1983.

10. Гаркуша И.Ф. Почвоведение с основами геологии. Москва-Ленинград, 1963 г.

11. Генсирук С. А. Охрана лесных экосистем. К.: „Урожай", 1984. – 197 с.

12. Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології. – К.: „Фітосоціоцентр", 2000. – с. 47-60.

13. Дымс Н. В. Основы биогеоценологии: Уч. пособие для сту-тов геолог. спец. ун-тов. - М.: „Моск. из-во ун-та", 1978.

14. Елин Е.Я. Определитель растений лесов УРСР. – К.: "Вища шк.„ – Головн. изд-ство, 1984. – 343 с.

15. Загальна гідрологія: Підручник для сту-ів гео-их, геол-их і гідрометереологічних вищих навчальних закл. освіти / С. С Лемківський. За ред. С. М. Лисогора. – К., 2000. – 264 с.

16. Краєзнавчі дослідження Рівненщини (збірник науково-методичних статей) / За ред. В. О. Веремчук, В. О. Мартинюк. – Рівне: „Державне редакційно-видавниче підприємство", 1997. – 48 с.

17. Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області: Природа. населення. Господарство. Екологія. – Рівне, 1996. – 274 с.

18. Коротун І. М., Л. К. Коротун. Природні умови і ресурси України. Навчальний посібник до курсу "Природні ресурси України", для сту-ів еколо-их спе-ей вищих навча-их зал-ів. – Рівне. 1995.

19. Маринич О. М. Українське Полісся. Київ:" Рад. Шк.," 1962. – 163 с.

20. Маринич А. М., Пащенко В. М. Природа УССР. Ландшафты и физико- географическое районирование. – Киев: „Наук. Думка", 1985. – 224 с.

21. Миркин Б.М., Наумова Л.Г. Современная наука о растительности. – М.: „Логос", 2001. – с. 99-106.

22. Наумова Л.Г. Основы фитоценологии. – Уфа: Башкирский педагогич. и-т. – 1995. – с. 76-91.

23. Погребняк П. С. Общее лесоводство. – М.: „Колос", 1968. – 44 с.

24. Полынов Б. Б. Ландшафт и почва // Природа. – 1925. - № 1.

25. Погребняк П. С. Основы лесной типологии. – К.: Из-во АН УРСР, 1955, 465 с.

26. Поварніцин В. О. Соснові ліси Українського Полісся в кн. "Ліси України," – К.: „Наукова думка", 1971, с. 18-62.

27. Пастернак П. С. Хвойні ліси України. – К.: „Урожай", 1976.

28. Пастернак П. С., Приходько М. М. Ліс і охорона вод від забруднення. Ужгород: „Карпати", 1988. – 96 с.

29. Петров В. В. Лес и его жизнь: „Книга для учащихся". – М.: „Просвещение", 1986. – 195 с.

30. Природа Рівненської області. Геренчук К. І. Львів: "Вища школа". Вид-во при Львів. держ-ому ун-ті, 1976.

31. Почвенно-лесотипологический очерк Сосновского ДЛГ. – 1988-1989.

32. Природа УССР. Почвы /Н. Б. Вернандер, И. Н. Гоголев и др. – Киев: „Наукова думка", 1986. – 216 с.

33. Рябчук В. К. Дари лісу. – Львів: „Світ", 1991. – 166 с.

34. Руденко Л. Г. Напрями геогр-их досл-нь в Україні в сучасних умовах // Український геогра-ий журнал. – 1995. - № 1-2. – с. 7-12.

35. Сукачев В. И. Руководство к исследованию типов леса. – М. – Ленинград: „Государственное изд-во", 1930. – 320 с.

36. Термена Б. К. Лісознавство з основами лісництва: Навчальний посібник для сту-ів біол-их спе-ей вищих навча-их закладів. – Чернівці: „Книги – ХХІ", 2004. – 160 с.

37. Терлецький В. К. Незаменимые продукты леса. – Львов: "Вища шк.," Узд-ство при Львовс. ун-те, 1985. – 128 с.

38. Физико-географическое районирование УССР / Подщ ред. В. П. Попова. – К.: Изд-во Киевс. ун-та, 1968.

39. Хлатин С.А. Я иду по лесу. М.: "Лесная промышленность", 1973.

40. Чорний І. Б. Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства / Навчальний посібник для сту-ів геогр-их спе-ей пед-их вузів. – К: "Вища шк.", 1995, 240 с.

41. Ярошенко П.Д. Геоботаника. – М.: „Просвещение", 1969. – с. 42-50, 53-55.


Покажчик значень


H0 – лісова підстилка

Hd – дернина

Ht – оторфівший горизонт

T – торф’яний горизонт

H – гумусово-акумулятивний горизонт

He – гумусовий елювіірований

HE – гумусово-елювіальний

Eh, E/h/ - елювіальний гумусований

E – елювіальний

H1 – гумусово-ілювіальний

H2 – гумусовий слабоілювіірований

I – ілювіальний

I1 – верхній ілювіальний

I2 – нижній ілювіальний

Hp – верхній перехідний до породи

Hpi – верхній перехідний до породи слабоілювіірованої

Hp, PH – перехідний до породи

Ph – нижній перехідний до породи

PIi, Pi – ілювіірована порода

P – ґрунтоутворююча порода

Д – підстилаюча порода

gl, (gl) – оглеєнння чи його ознака

Hорн. – орний горизонт

аl – алювіальний нанос

del – делювіальний нанос

e – еоловий нанос


Словник рослин


Брусниця звичайна – Vaccinium vitis idaea L. (мезоеутроф. мезофіт)

Безщитник жіночий – Athyrium filix femina L. (еутроф, мезофіт)

Багно звичайне – Ledum palustre L. (еутроф, гігрофіт)

Буях – Vaccinium uliginosum L. (олігомезотроф, гігрофіт)

Буквиця лікарська – Betonica officinalis L. (еутроф, мезофіт)

Береза бородавчаста – Вetula pendula Roth. (мезотроф, мезофіт)

Бруслина бородавчаста – Euonymus verrucosa Scop. (еутроф, мезофіт)

Береза пухнаста – Betula pubescens Ehrh. (мезотроф, мезофіт )

Бузина червона – Sambucus racemosa L. (еутроф, мезофіт)

Верба козяча – Salix caprea L. (мезотроф, мезогігрофіт)

Верба біла – S. alba L. (мезотроф, гігрофіт)

Вероніка аптечна – Veronica officinallis (ксеромезофіт, олігомезотроф)

Верес звичайний – Calluna vulgaris (олігомезотроф, мезофіт)

Вільха чорна – Alnus glutinosa L. (еутроф, гігрофіт)

Вербозілля лучне – Cysimachia nummularsa L. (еутроф, мезогігрофіт)

Горобина звичайна – Sorbus aucuparia L. (еутроф, мезофіт)

Герань лісова – Geranium sanguineum L. (мезоеутроф, мезофіт)

Граб звичайний – Carpinus betulus L. (еутроф, мезофіт)

Гілокомій блискучий – Hylocomium splendens Hedw. (мезоеутроф, мезофіт)

Дуб звичайний – Querсus robur L. (мезоеутроф, мезофіт)

Дикран віниковидний – Dicranum scoparium Hedw.(олігомезотроф, мезофіт)

Жовтець повзучий – Ranunculus repens L. (еутроф, гігрофіт)

Зірочник ланцетолистний – Stellaria holostea L. (мегатроф, мезофіт)

Зеленчук жовтий – Galeobdolon luteum Huds. (еутроф, мезофіт)

Зиновать руська – Chamaecytisus ruthenicus Fisch. (олігомезотроф, мезофіт)

Костяниця – Rubur saxatilis (мезоеутроф, мезофіт)

Кропива дводомна – Urtica dioica L. (еутроф, гігрофіт)

Конвалія звичайна – Convallaria majalis L. (еутроф, мезофіт)

Кульбаба лікарська – Taraxacum officinale Wigg. (олігомезотроф, мезофіт)

Калюжниця болотна – Caltha palustris (мегатроф, гігрофіт)

Кислиця звичайна – Oxalis acetosella L. (еутроф, мезогігрофіт)

Клен платановидний – Acer platanoides (еутроф, мезофіт)

Крушина ламка – Frangula alnus Mill. (еутроф, мезогігрофіт)

Ліщина звичайна – Corylus avellana L. (еутроф, мезофіт)

Липа серцелиста – Tilia cordata Mill. ( еутроф, мезофіт)

Малина звичайна – Rubur idaeus L. (еутроф, мезогігрофіт)

Молінія голуба – Molinia coerulea L. (еутроф, мезофіт)

М’ята кільчаста – Mentha verticillata L. (еутроф, гігрофіт)

Материнка звичайна – Tussilago farlara L.

Ожика сиза – Rubus caesius L. (еутроф, мезогігрофіт)

Орляк звичайний – Pteridium aguilinum (мезотроф, мезофіт)

Осока волосиста – Carex pilosa Scop. (мегатроф, мезофіт)

Осока трясучковидна – Carex brizoides Juslen. (мегатроф, мезогігрофіт)

Осока струнка – Carex acuta L.

Осика – Populus tremula L. (мезоеутроф, мезофіт)

Очерет звичайний – Phragmites аustralis (мегатроф, гігрофіт)

Перлівка поникла – Melica nutans (еутроф, мезофіт)

Печіночниця звичайна – Hepatica nobilis Mill. (мегатроф, мезофіт, ефемероїд)

Підмаренник весняний – Galium vernum Scop. (мезоеутроф, мезофіт)

Підмаренник болотний – G.palustre L. (еутроф, гігрофіт)

Птілій страусове перо – Ptilium crista castrensis Hedw. (мезоеутроф, мезофіт)

Плевроцій сизий – Leucobrium glaucum Hedw. (мезоеутроф, мезогігрофіт)

Плаун булавовидний – Lycopodium clavatum L. (мезотроф, мезофіт)

Перстач гусячий – Potentilla anserinа L. (еутроф, мезогігрофіт)

Рунянка звичайна – Polytrichum commune Hedw. (олігомезотроф, мезогігрофіт)

Суниці лісові – Frangalia vesca L. (мезоеутроф, мезофіт)

Ситник розлогий – J. ellusus L. (волога)

Ситник нитковидний – Juncus filiformis L. (волога)

Сфагнум болотний – Sphagnum palustre (мезоеутроф, гідрофіт)

Сосна – Pinus sylvestris L. (олігомезотроф, ксеромезофіт)

Tонконіг дібровний – Poa nemoralis L. (еутроф, мезофіт)

Хвощ лісовий – E. sylvaticum (еутроф, мезофіт)

Хвощ річковий – Equisetum fluviatile (еутроф, гігрофіт)

Хвощ болотний – Equicetum palustre L. (еутроф, гігрофіт)

Чорниця звичайна – Vaccinium myrtillus (олігомезотроф, мезогігрофіт)

Чина весняна – Lathyrus vernus L. (еутроф, мезофіт)

Череда трироздільна – Bidens tripartita L. (еутроф, гігрофіт)

Шипшина собача – Rosa canina L. (еутроф, мезофіт)

Щитник чоловічий – Dryopteris filix mas L. (еутроф, мезогігрофіт)

Яглиця звичайна – Aegopodium podagraria (еутроф, мезофіт)

Ялина європейська – Picea abies L (еутроф, мезофіт)

Ясен звичайний – Fraxіnus exelsіor L. (мегатроф, мезофіт)

Яблуня лісова – Malus sylvesitris Mill. (еутроф, мезофіт)

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: