Xreferat.com » Рефераты по экологии » Генетично модифіковані організми – міфи та реалії

Генетично модифіковані організми – міфи та реалії

викликати алергії в певних груп людей. Ситуація ускладнюється відсутністю маркування на ГМ-продуктах у більшості країн світу.

Вже зараз чимало людей з острахом дивляться на генетично модифіковане майбутнє, на глобалізаційні процеси. Здається, що наш екологічний годинник вже натякає на фініш.

До списку відомих в СНД фірм, продукція яких може містити генетично модифіковані продукти можна віднести продукцію Сoca Cola, Danone, Heinz, Hipp, VacDonalds, Nestle, Stimorol, Wrigleys.

А також маленька інормація про гарячу пятірку світових корпорацій або генетичних гігантів, серед яких ASTRA ZENECA (масштабна компанія посівних культур), DuPont (фармацептична та агрохімічна компанія), та уже достатньо відома MONSANTO, на долю якої припадає 88% всіх ГМ-культур, вирощених в США в 1998 році. Між іншим в 2000 році остання компанія змінила назву на Фармація.

Відомо, що в продуктах харчової промисловості часто використовуються ферменти, які виробляють геннно модифіковані організми. Нещодавно швейцарський Федеральний інститут технології довів, що саме ці ферменти є головними винуватцями алергій і астми. А також в Йоркській лабораторії харчування було зроблено відкриття про те, ГМ-соя може мати явний негативний вплив на людину, а саме: викликати хвороби шкіри, шлунку та алергію. Ще одна проблема таких продуктів -- це токсичність, яка полягає в сповільненій дії. Відомо, що термін вияву дії токсичного білка може займати близько 30 років. Його перетворення з корисного на хвороботворний може бути спричинене навіть найменшими змінами амінокислотного складу[4,5].


1.3.2 Основні ризики використання ГМО на сьогодні

Агротехнічні ризики

Практичне використання методів генної інженерії (ГІ) є найпоширенішим у сільськогосподарському рослинництві. Серед ГМ-рослин, які вирощуються широко вирощують у світі - соя, кукурудза, бавовник і ріпак. У деяких країнах дозволено вирощувати трансгенні помідори, картоплю, рис, кабачок.

Експерименти проводять на соняшнику, цукровому буряку, тютюні, винограді, плодових деревах тощо.

Сьогодні дуже поширеними є трансгени, стійкі до гербіцидів, шкідників і вірусів.

«Нечутливість» до гербіцидів (пестицид, який знищує бур'яни) дає можливість певній рослині бути невразливою до доз хімікатів смертельних по стосовно інших рослин. Внаслідок цього поле звільняється від усіх зайвих рослин, тобто бур'янів, а культури, стійкі до гербіциду, виживають. Стійкість рослини проявляється до конкретного типу гербіциду. Наприклад, відома транснаціональна біотехнологічна корпорація (ТБК) «Монсанто» випускає гербіцид «Roundup» та стійкі до нього генетично модифіковані сою та кукурудзу під назвою «Roundup Ready». Прикладом ГМ-рослини, стійкої до шкідників, зокрема колорадського жука, є картопля. Так, перенесення у картоплю гена ґрунтової бактерії Васіllus thuringiensis (Вt) - найціннішого природного пестициду - робить рослину здатною продукувати у листях пептид, який є токсичним для жука.

Примітка: якщо шкідники будуть постійно потрапляти під вплив Bt з рослин, то можуть до нього адаптуватись. І тоді Bt стане недієвим.

Крім того, вирощування культур, стійких до гербіцидів, призведе до збільшення використання гербіцидів на полях. Відповідно, більше їх потрапить в їжу і навколишнє середовище, що збільшує ризик захворювання на рак та інші хвороби. Наприклад, «система захисту» гербіциду компанії Сінгента «Ураган форте», який є набагато сильнішим за «Roundup» (Монсанто), розрахована на більше ніж 6 (!) регулярних обробок відповідного трансгенного сорту картоплі. Можна уявити, які дози токсиканту одержують споживачі таких «захищених» сортів!

Стійкість до вірусів рослина набуває завдяки вбудованому гену, взятому з того ж самого вірусу.

Примітка: вчені припускають, що вбудовані гени можуть комбінуватись з генами інших вірусів, що природним шляхом заражають рослини. Не виключено, що такі генетичні комбінації зумовлюватимуть появу нових і навіть небезпечніших вірусів.


1.3.3 Екологічні ризики

Найважливіший екологічний аспект застосування ГМО та їх вплив на біорізноманіття.

Генна інженерія вміє програмувати нездатність трансгенного організму до репродукції - така технологія називається «термінатор». Проте контролювати поширення ГМ-рослин досить важко. Потрапивши в навколишнє середовище, вони можуть стати джерелом так званого генетичного забруднення, витісняючи ендемічні та автохтонні для певної місцевості види. Рослини, які були модифіковані як стійкі до гербіцидів і пестицидів, можуть передавати свої нові властивості диким родичам. Це може призвести до появи «супер бур'янів». Пилок рослин за допомогою вітру, птахів і комах може переноситися на великі відстані, запліднюючи рослини близьких видів і передаючи їм свій генетичний матеріал (горизонтальне перенесення генів). ГМ-матеріал (часто це токсин, небезпечний для багатьох живих організмів)

потрапляє у ґрунт і споживається тваринами і рослинами. Відомо, що деякі ГМ-культури отруйні не лише для «своїх» шкідників, а й для інших комах. Згідно з даними незалежних експертів, ГМ-культури виділяють у 1020 разів більше токсинів, ніж звичайні організми. До того ж, комахи-шкідники, швидше за все, почнуть адаптуватися перед загрозою вимирання. Не виключено, що ГМ-рослини будуть поступово впливати на видовий склад і чисельність ґрунтових бактерій і вірусів, а також тварин, що водяться в регіоні. Математична модель поведінки ГМО-популяції в природних умовах передбачає два етапи: витіснення вихідної форми, а потім вимирання і самого трансгенного угруповання під тиском стабілізуючого добору. Отже, будь-які сценарії поширення ГМО в біосфері, певно, не є позитивними. Таким чином, ряд авторів, що дотепер стверджують про необґрунтованість ризиків генетичного забруднення, можна обґрунтовано звинуватити у тенденційності та некомпетентності.


1.3.4 Медичні ризики

Дуже важливе питання - як вживання ГМО впливатиме на здоров'я людей.

У ході досліджень було встановлено, що у пацюків, які живилися трансгенною картоплею, почав знижуватись імунітет. А після споживання ГМ-томатів у тварин були знайдені порушення тканин шлунку. У них також зменшився об'єм мозку, почались патології печінки, селезінки, кишкового тракту тощо. Споживання цієї їжі може спричинювати у людей зміни обміну речовин, складу крові, десенсибілізацію до певних препаратів.

Перенесення деяких генетичних ділянок коду в нові культури може також стати джерелом алергійних реакцій у людей, які раніше на цей продукт такої реакції не мали. Загальновідомий приклад перенесення генів бразильського горіха в сою (для збільшення вмісту білку), що зробило її небезпечною для людей, які мали раніше алергію на горіхи.

Можливими є негативні наслідки через виникнення стійкості до антибіотиків - єдиної дієвої зброї, яку застосовує людина для боротьби з інфекціями. Річ у тім, що в процесі перенесення ГМ-матеріалу біологам необхідно виділити клітини, в які цей матеріал потрапив. Для цього разом з геном, який переносять, часто спеціально вводять так званий «ген-маркер», який легко ідентифікувати. У більшості випадків ним є ген стійкості до антибіотика. Примітка: по-перше, використання ГМ-продуктів з такими «маркерами» може знизити ефективність антибіотиків у боротьбі з хворобою, якщо їх приймають разом з їжею. По-друге, використання генів, стійких до антибіотиків, може призвести до того, що хвороботворні бактерії самі набудуть стійкість до антибіотиків. Маніпуляції з генами здатні збільшувати вміст природних рослинних токсинів в їжі або створити зовсім нові токсини. У 1989 році генно-інженерна модифікація амінокислоти L-триптофану, звичайного компонента раціону, спричинила смерть 37 американців і зробила ще 5000 осіб інвалідами.

За останніми даними британських вчених, експериментально доведено, що ДНК трансгенів запозичуються бактеріями мікрофлори кишечника людини (вертикальне перенесення генів). Практично всі тестування та дослідження ГМО і ГМ-продукції були короткостроковими - негативний вплив їх може проявитись через тривалий час або позначитись на нащадках [4,6].


1.4 ПОЗИТИВНІ АСПЕКТИ ГМО


1.4.1 ГМО на службі у медицини

В Англії навчилися розводити трансгенних курей, яйця яких мають важливе медичне значення. Річ у тому, що протеїни яєць таких птахів йдуть на виготовлення препарату, здатного вилікувати злоякісні пухлини.
Показово, що ця найважливіша подія відбулася саме в тому дослідницькому закладі, де колись була створена легендарна овечка Долі. З тих пір пройшло тільки десять років. І Долі відкрила цілу епоху в розвитку генетики. На жаль, п'ять років тому Долі не стало, причиною її смерті була пневмонія. Учені з наукового центру, що знаходиться поряд з Едінбургом, оголосили, що в їх центрі живе вже 5 поколінь курей, яйця яких включають велику кількість протеїнів, необхідних для лікування раку. Таке відкриття коштує на порозі розробки принципово нових препаратів. Вони стануть менш дорогими, і виготовлення їх буде простіше, ніж ті препарати, які вже створені. Це відзначив в своїй промові директор даного закладу. Він зупинився на тому, що саме простота і дешевизна виготовлення є основними перевагами такого препарату. Для його виготовлення всього треба мати курник, а з витратних матеріалів тільки комбікорм. На сьогоднішній день в цьому центрі знаходяться близько п'яти сотень клонованих курей. Створення такої кількості піддослідних птахів зайняло півтора десятка років. З яких протягом перших десяти було винайдено засіб для боротьби з пухлинами, який вже пройшов випробування. Ця робота без сумніву стане новою віхою на шляху позбавлення людства від цього страшного захворювання.


1.4.2 ГМ-водорості та автомобільне паливо

htmlМайкл Сайберт, співробітник американської лабораторії NREL і його колеги з University Illinois розробляють модифікацію морських водоростей на молекулярному рівні, з метою виробництва ними водню у великих кількостях. До цього учені вже продемонстрували метод виробництва водню за допомогою приручених бактерій. Крім цього, пропонувалася забавна ідея по виробництву водню з масла соняшнику.ферменты гидрогеназа, а також реакції получения кислорода.
Для розшифровки цих ланцюжків зв'язків учені застосовують могутні комп'ютери і вже намічають, яким чином необхідно модифікувати водорості. Після потрібної модифікації, вони проводитимуть водень в 10 разів швидше, ніж природні водорості — говорить Сайберт. Як розрахували учені-розробники, на спеціалізованій фермі (або декількох фермах), площею приблизно 20 тис. км2, можна б було проводити водень для всіх легкових автомобілів Сполучених Штатів, навіть якщо б вони всі були обладнано паливними елементами, а не двигунами внутрішнього згоряє.


1.4.3 Гм-дерева врятують екологію

Учені вашингтонського Університету вивели сорт ГМО-тополі, яка може деструктуризувати певні промислові отрути, отруйливі природу, переробляючи їх в нешкідливі речовини.

Вживання рослинного миру для боротьби з отруєнням природи, зване фиторемедиацією або фитоочисткою, служить новим і вельми перспективним методом рішення проблеми промислових забруднювачів. До сьогоднішнього дня фиторемедиация виглядала досить сумнівною ідеєю, оскільки отруєні ділянки землі, в основному, покриті не одним, а досить різними отруйливими речовинами. Але розроблений сорт тополь вирішує проблему боротьби з чималою кількістю органохімічних отрут, у тому числі хлороформ, бензол, трихлоретилен, переробляючи їх за допомогою органічних перетворень у воду, CO2 і певні солі, що не завдають шкоди.

Лабораторні випробування визначили, що генетично модифіковані тополі в 100 разів ефективно абсорбують з грунту трихлоретилен, ніж природні тополі. ГМО-дерева також можуть витягати токсини з повітря і переробляти їх в безпечні метаболіти усередині листя. Подальшою стадією випробувань будуть польові дослідження. Перші досліди повинні показати, що генетично модифіковані тополі як такі не можуть принести ніякої шкідливої дії на природу і людей. Учені також збираються продумати певні заходи для уникнення витоку ГМО-рослин в неконтрольоване середовище


1.4.4 ГМ-бактерії знищують злоякісні пухлини

Більшість ракових пухлин має центральну зону, де істотно знижений зміст кисню (область гіпоксії). Ракові клітки в такій області не здатні до до безконтрольного розподілу і розростання, але вони і не піддаються дії хіміопрепаратів, «мішенню» яких є клітки, що швидко ростуть.
Як альтернатива лікування ракових захворювань генетики запропонували грунтову бактерію Clostridium novyi-NT - мікроорганізм, що мешкає в грунті, не виносячий кисню, тобто строго анаеробний мікроорганізм.
З пори бактерій вводяться внутрішньовенно і розповсюджуються з потоком крові до органів і тканин організму, локалізуючись згодом саме в зоні гіпоксії пухлини. Опинившися в сприятливих умовах, суперечки проростають, бактерії починають конкурувати з клітками пухлини за харчові ресурси, тим самим поступово вбиваючи ракові клітини.


1.4.5 Фотокамера із бактерій

Учені каліфорнійського університету в Окленде одержали специфічну фотоплівку з ГМО -бактерій.

New Scientist пише, що в ході досліджень група учених Кріса Войта, використовувала кишечную палочку (Escherichia coli), якій для виживання не потрібне сонячне світло. Для додання Escherichia coli необхідних властивостей, дослідники упровадили в мембрану клітки кишкової палички генетичний матеріал синьо-зеленої водорості. У результаті Escherichia coli стала реагувати на червоне світло.

Послі цього колонію бактерій з генетично модифікованим геномом помістили в середу із специфічними молекулами-індикаторами. При дії на дану "біофотоплівку" червоним світлом дезактивувався один з генів Escherichia coli, що провокує зміну кольору молекул-індикаторів. У результаті, змінюючи стан мікроорганізмів на конкретних місцях фотоплівки, можна одержати монохромне зображення. При цьому зважаючи на мікроскопічні розміри мікроорганізмів, малюнок володіє неймовірним дозволом - близько 100 000 000 пікселів на дюйм в квадраті. Проте на отримання квадратного дюйма малюнка затрачується близько 4 годин.
Вчені вважають, що їх досягнення швидше за все не застосовуватиметься в області звичайної фотографії. Проте дані досліди можуть спровокувати появу нанофактур, здатних створювати які-небудь речовини конкретно на тих ділянках, куди падає світло.


1.5 БІОБЕЗПЕКА В УКРАЇНІ: ПОГЛЯД ГРОМАДСЬКОСТІ


У пресі вже не один рік з'являються висловлювання про те, що ГМ-рослини - це «їжа Франкенштейна», атомна бомба сповільненої дії, що вибухає і таке інше. Тому, оцінюючи ризики, пов'язані з генетично модифікованими організмами (ГМО), слід наголосити, що для людства і взагалі для екологічного стану довкілля вони надто істотні.

Про «за» і «проти» ГМО, про можливі віддалені наслідки поширення трансгенів і чому українська влада вже багато років ігнорує цю проблему - в інтерв'ю першого заступника голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко.

- Пані Тетяно, чому в світі постійно ведуться, а останнім часом загострюються дискусії щодо генетично модифікованих продуктів?

- ГМО з'явились наприкінці 80-х років минулого століття, і відтоді перед вченими постають непрості питання, пов'язані з прогнозуванням можливих, нині недостатньо досліджених, наслідків їх поширення та безконтрольного вживання ГМ-продуктів. Генетично модифікований організм містить нову, неприродну комбінацію генетичного матеріалу, переміщеного завдяки генетичній інженерії.

Так зване генетичне забруднення, яке відбувається на фоні втрат біорізноманіття, стає однією з найбільших загроз сучасності. За останнє десятиріччя площа, засіяна трансгенами, збільшилася на планеті у майже у 40 разів. Якщо в 1996 році вона становила приблизно 2,8 млн га, то нині, за оцінкою фахівців, вже перевищує 85 млн га.

В Україні офіційно жоден сорт ГМ-рослин в комерційних цілях не вирощують. ГМ-сорти, створені компанією «Монсанто», досліджували у 1997 та 1998 роках, зокрема картоплю, стійку до колорадського жука, цукровий буряк, стійкий до певних гербіцидів, та кукурудзу, стійку до шкідливих комах. У 1999 році ці випробування було припинено через загрозу негативного впливу трансгенних сортів на здоров'я людини і довкілля.

Однак, як свідчать деякі джерела інформації, у 2006 році в Україні посівні площі сої та рапсу значно перевищували мільйон гектарів. Це найбільші посіви зазначених культур в Європі і, за різними даними, значна їх частина - ГМ-сорти.

Представники міжнародних організацій, які протидіють неконтрольованому поширенню ГМО, заявляють, що українські ринки вже насичені ГМ-продукцією, проте, на відміну від країн ЄС, вона тут не маркована.

- Чи є об'єктивна потреба у розвитку досліджень, пов 'язаних з ГМО?

- Розвиток науки - процес об'єктивний. Людина постійно прагне пізнати світ, в якому живе. Нині вчені намагаються зазирнути у глибини космосу і проникнути у мікросвіт. Однак, на мою думку, пізнання навколишнього середовища дедалі більше випереджає процес самовдосконалення людини. За останні століття ми значно просунулися в технологічній сфері, однак мало змінилися в питаннях моралі. Саме тому, рухаючись шляхом революційного наукового прогресу, ми можемо зайти на манівці, якщо людство не усвідомить відповідальності за свої вчинки, якщо цивілізація не перетвориться з чисто технократичної на гуманістичну.

На створення ГМО-продуктів вчені вийшли через розробки у військовій галузі, пов'язані зі створенням біологічної зброї. Згодом виявилося, що нові відкриття можуть бути корисними з погляду бізнесу, подолання продовольчої кризи у другій половині XX століття. Використання ГМО давало можливість розв'язати ряд найгостріших проблем у сільському господарстві: значно підвищити врожайність культурних рослин та уникнути його втрат при зберіганні. Отже, почали створювати генетично модифіковані сорти найпоширеніших сільськогосподарських культур - сої, кукурудзи, бавовни, рапсу, цукрового буряку, картоплі, стійких до гербіцидів, комах та вірусів.

Приблизно у середині сімдесятих років стало зрозумілим, що хімічні препарати в медицині вичерпують свої можливості, тому потрібно шукати інші технології боротьби проти хвороб і збереження здоров'я людини. Спочатку в науковому світі, а потім і в широкому вжитку з'явилося таке поняття, як клонування. Багатьох пройняв страх - а чи готові ми до цього?

Я ще раз наголошую, що розвиток новітніх біотехнологій має спрямовуватися на дійсно виважені потреби всього людства, а не на догоду сьогочасним економічним чи політичним інтересам. Слід виробити юридичні й моральні засади і правила, які б спрямовували цей розвиток.

Чи готовий світ до гри за правилами?

- Почну з того, що біологічна й генетична безпека є складовою національної безпеки цивілізованої держави. І тому переважна більшість країн, які досягли певного рівня розвитку, встановили правила поводження з генетично модифікованими організмами і приділяють цьому процесу серйозну увагу.

У січні 2000 року було ухвалено Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття, який є першим міжнародним документом, що регулює відносини між країнами у сфері поводження з генетично модифікованими організмами. Його основна мета - встановити міжнародні правила щодо безпечного перевезення, обробки та використання організмів, які можуть мати несприятливий вплив на збереження і стале використання біорізноманіття, з урахуванням ризиків для здоров'я людини. 11 вересня 2003 року Протокол офіційно набув чинності після того, як його ратифікували понад 50 країн світу.

У світі по-різному ставляться до проблем ГМО. Є країни, де нині активно культивують і використовують ГМ-культури, зокрема в Китаї, Індії, Японії, країнах Латинської Америки і особливо у США. Є такі, що максимально обмежують поширення трансгенів. Більшість країн Євросоюзу категорично обмежує ввезення та використання ГМО. Від генетично модифікованої продукції зараз відмовилося понад 130 країн світу. В 2005 році було прийнято «Берлінський маніфест», що передбачає більше ніж 100 регіонів, вільних від ГМО.

Передові країни світу мають як розвинену систему наукових досліджень у галузі біобезпеки і аналізу перспектив розвитку біотехнології, так і досить відрегульовану національну правову базу щодо застосування ГМО. Відповідні закони та нормативні акти діють у країнах ЄС, США, Канаді, Росії, ПАР та багатьох інших. Євросоюз, наприклад, витратив на створення системи таких правил понад чотири роки.

- Що особисто Вам здається найтривожнішим стосовно біобезпеки в Україні?

- Дуже повільне усвідомлення нашим суспільством надзвичайної важливості цієї проблеми.

- У такому разі чому українська влада не поспішає розв'язувати проблеми, пов'язані з ГМО?

- Ви правильно сказали - не поспішає. У вересні 2002 року Верховна Рада України прийняла Закон України про приєднання до Картахенського протоколу. При цьому Україна заявила про застосування принципу обережності під час ухвалення рішень стосовно поширення ГМО, але далі справа не просунулася. Картахенський протокол встановив лише рамки, від яких можна відштовхуватися при створенні національних підходів до регулювання питань, пов'язаних із ГМО.

До 31 травня 2007 року в нашій державі поводження з ГМО регулювалось лише Постановою КМУ «Про затвердження Тимчасового порядку ввезення, державного випробування, реєстрації та використання трансгенних сортів рослин в Україні», прийнятою ще в 1998 році.

Через відсутність власного закону не було створено і стрункої системи біобезпеки. В Україні окремі питання, пов'язані з ГМО, розглядаються певними структурами Міносвіти, МОЗ, Мінагрополітики, Мінприроди, але їх діяльність не узгоджена, немає чіткої взаємодії. «Тимчасовий порядок ввезення, державного випробування, реєстрації та використання трансгенних сортів рослин в Україні» фактично не діяв, тому що не передбачав логічного розподілу відповідальності ключових міністерств у рамках державного контролю за ГМО в Україні.

Кілька спроб прийняти відповідний закон були провалені трьома скликаннями Верховної Ради України. 5 років у парламенті пролежав проект, внесений ще в 2002 році. Він був прийнятий у першому читанні кілька років тому, і зрозуміло, що значною мірою не відповідав сучасним вимогам, однак його ігнорували, бо ухвалення закону - це початок створення системи, а саме вона не потрібна тим, хто має зиск від нинішньої невизначеності.

Приймати закон було вкрай необхідно, оскільки він має встановити правила регулювання правових відносин у галузі генетично-інженерної діяльності, визначити засади використання генетично модифікованих організмів в Україні, повноваження суб'єктів - центральних органів виконавчої влади. Слід встановити правила маркування ГМО, вирішити питання їх використання, транспортування та зберігання, регулювання експорту-імпорту, визначення рівнів ризику.

І головне - в законі має бути передбачена відповідальність за порушення встановлених правил та відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень законодавства в галузі генетично-інженерної діяльності.

- Які першочергові кроки пропонувала Всеукраїнська екологічна ліга?

- Для забезпечення інформування громадськості про наявність у продукції рослинного і тваринного походження генетично модифікованих організмів та мікроорганізмів відповідно до ст. 116 Конституції України, статей 16, 17 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також на виконання ст. 50 Конституції України, ст. 18 Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття, ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» Всеукраїнська екологічна ліга запропонувала Кабінету Міністрів України ухвалити Постанову для того, щоб:

Запровадити контроль за наявністю генетично модифікованих організмів у складі продукції рослинного і тваринного походження, яку виробляють, ввозять, використовують та споживають на території України.

Обов'язково зазначати у супровідних документах на продукцію рослинного і тваринного походження та на етикетках для такої продукції інформації про наявність генетично модифікованих організмів в ній та їх якісний склад.

Визначати наявність генетично модифікованих організмів у складі продукції рослинного і тваринного походження спеціальними акредитованими лабораторіями, які мають бути створені у системі Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства аграрної політики України, інших органів, на які чинним законодавством України покладено обов'язок контролювати якість відповідної продукції.

5. Розробити та затвердити стандарти щодо методів визначення
генетично модифікованих організмів, доручивши виконання цього завдання
Міністерству охорони здоров'я України, Державному комітету України з
питань технічного регулювання та споживчої політики.

6. Категорично заборонити використання ГМО в продуктах дитячого
харчування.

- Як Ви оцінюєте Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих органимів» № 1103-Увід 31 травня 2007?

- Експерти ВЕЛ проаналізували Закон, ухвалений ВР України і оцінили його негативно.

По-перше, цей закон був поспіхом, неякісно підготовлений без залучення широкого кола науковців і спеціалістів і, як наслідок, має поверхневий характер. Містить суперечності з правовими актами України, ухваленими раніше.

По-друге, закон реально не захищає українців від несанкціонованої навали ГМО в нашій країні.

По-третє, процедура ухвалення закону повністю ігнорує Оргуську конвенцію «Про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища» багато інших нормативних документів, які

передбачають обов'язкові консультації з громадськістю з питань державної політики.

- Як Ви оцінюєте Постанову КМ України «Питання обігу харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми та(або) мікроорганізми» від 1 серпня 2007року?

- Прийняття Постанови є важливим кроком у забезпеченні екологічних прав громадськості. Нам потрібні державні рішення, які дійсно захищають життя і здоров'я мільйонів українців і відповідають національним інтересам України. Крім того, я дуже високо оцінюю внесок Всеукраїнської екологічної ліги у формуванні державної політики. Наша кампанія громадського лобіювання державних рішень з питань біобезпеки нагадала суспільству і урядовцям - громадськість має потужний інтелект, творчий, патріотичний потенціал, який урядовці навчилися залучати до ухвалення ефективних управлінських рішень. Це важливий прецедент у становленні громадянського суспільства в Україні

Також булла прийнята постанова Кабінету Міністрів від 18 лютого 2009 р. «Про затвердження Порядку державної реєстрації генетично
модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також
харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять
такі організми або отримані з їх використанням .»

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їх використанням (додається).

2. Ця постанова набирає чинності з 1 червня 2009 року.

Тому маємо надію на те, що ми будем знати, що їмо. [4]


1.6 МАРКУВАННЯ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ


1.6.1 Продукти-мутанти досі «шифруються»

Початок маркування трансгенів в Україні перенесли на 1 грудня, з 1 листопада Кабмін повинен був зобов’язати українських виробників маркувати продукти харчування, які містять генетично модифіковані організми (ГМО) у кількості, що перевищує 0,9 відсотка, що було зроблено.

Також 18 лютого 2009 р. була прийнята та затверджена постанова Кабінету Міністрів України, в якій йдеться про те, що всі продукти харчування та косметичні засоби, що містять ГМО повинні маркуватися. Це маркування не повинно залежати від відсоткового вмісту ГМО.

Однак продукти з позначкою про вміст трансгенів у магазинах так і не з’явилися – деякі продавці кажуть, що не уявляють, як ці позначки повинні виглядати (на рисунку 1 [8] зображено інтернет версію «Високий замок»). Тим часом голова Держспоживстандарту України Олександр Шнипко повідомив, що запровадити маркування продукції з 1 листопада виявилося неможливим, оскільки не затверджено нормативно-правові акти та немає технічних можливостей.

В Україні лише три лабораторії для проведення відповідних досліджень, а потрібно хоча б 27 — у кожній області. На це знадобиться 15 мільйонів гривень. Ще два мільйони гривень піде на запровадження національних тест-систем. Зважаючи на це, Держспоживстандарт запропонував перенести Рисунок 1. – Знак якості запровадження маркування на 1 грудня. Чимало експертів налаштовані песимістично і стверджують, що в найкращому варіанті трансгенні продукти маркуватимуть з початку наступного року. Заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко каже, що сьогодні навіть не передбачено відповідальності за ухилення від позначки про продукти-мутанти. Наразі підприємцям запропонували добровільно маркувати продукти з рекламною метою – як такі, у яких відсутні ГМО.

Пшениця з генами скорпіона, помідори – з генами камбали. Чи шкідливі генетично модифіковані продукти? Над цим запитанням багато років ламають списи учені з усього світу. З одного боку, такі продукти вирощують без скроплення отруйними хімікатами, шкідливість яких доведена. Тому з цієї точки зору ГМО-продукція «екологічно чистіша». З іншого боку, людина, по суті, споживає неприродним способом модифікований організм. Наслідки споживання таких продуктів, застерігають експерти, можуть проявитися лише через десятки років. Захисники ж ГМО стверджують, що новітня продукція поки що не призвела до захворювань. А якщо продукт не визнаний шкідливим, то його можна споживати.
З чого усе починалося? Розвиток біотехнологій на Заході викликало бажання отримати якомога більше продуктів харчування – мріяли вирощувати овочі та фрукти, які не боялися б бур’янів, шкідників, або навіть росли б у пустелі. І це вдалося. Картоплі вживили гени земляної бактерії, яка «вбиває» колорадського жука. Стійка до засухи пшениця містить ген скорпіона. Горіхам, аби збільшити вміст протеїнів, «вживили» гени соєвих бобів. Помідори отримали гени північноамериканської морської камбали та медузи, кукурудза, соя та полуниця – гени бактерій. Перші ГМ рослини з’явилися у 1983 році. А масштабне промислове виробництво їх розпочалося у 1996 році.


1.6.2 Де шукати «мутанти» в україні?

Наразі ніхто не може сказати достеменно, яка частка продуктів в Україні містить ГМО, і звідки ці продукти до нас надходять. А те, що вони у нас є, – незаперечний факт. Кілька років тому в Україну задля експерименту було завезено сотні тонн генетично-модифікованої картоплі однієї з потужних біотехнологічних компаній. Експеримент начебто не вдався – картопля не прижилася. Що сталося з тією картоплею і куди вона поділася після першого врожаю – невідомо. Всю її начебто було вивезено. Однак експерти впевнені – генетично модифікована картопля в Україні залишилася.

Враховуючи масштаби експорту сої в Україну, можна припустити наявність домішок ГМ сої в різних продуктах харчування – варених ковбасах, сирах, молочних сумішах. Кажуть, близько 30% кави на ринку України генетично модифіковані. Відомий борець з продуктами-мутантами організація Greenpeace подає список компаній, які використовують ГМО. Серед них відомі у всьому світі компанії. В різних

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: