Xreferat.com » Рефераты по экологии » Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів

Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів

обладнана двома скляними трубочками. Одна з цих трубочек майже досягає дна склянки і обрізана як раз рівно з верхнім краєм пробки; інша трубочка простягнута на 20-30 см вище пробки і обрізана рівно з її нижнім краєм (рис. 2.2). Склянку закріплюють на шесті, на якому є мітки метрів і сантиметрів. Шест зі склянкою швидко опускають на задану глибину і вода починає затікати у склянку через трубку, яка закінчується у дна, а повітря виходить через трубку, яка простягнута уверх. Перемішування води з повітрям не відбуається. Про заповнення дізнаються по закінченню виділення на поверхню води пухирців повітря.

При роботах узимку склянки з пробами необхідно щільно оберігати від замерзання і ставити їх у спеціальний утеплений ящик в теплих мішечках з ватною підкладкою, або ставити їх у відро з водою, слідкуя за тим, щоб не замерзла вода у самому відрі.

Завдання 3. Зберігання проб води.

Зберігати проби на визначення розчинених у воді газів не можна. Визначати кисень, вільну вуглекислоту, сірководень та актину реакцію (рН) потрібно обов'язково не пізніше, ніж через кілька годин після відібрання проби. Фіксувати кисень потрібно зразу після наповнення склянок. Лише узимку під час морозів можна принести склянки з пробами у приміщення і там фіксувати кисень. Після розчинення осаду кислотою, визначення кисню може бути відкладене на декілька годин [17].

Відразу після узяття проби необхідно визначити закисне і окисне залізо, тому що закисне швидко окиснюється киснем, розчиненим у воді. У день, коли відібрали пробу, необхідно зробити наступні визначення: фізичні властивості, окисненість, різні сполуки азоту (азот альбумідний, аміак, нітрати та нітрити), фосфати. Вміст усіх цих речовин протягом короткого часу дуже змінюється через окислювальні та мінералізуючі процеси.

Визначати лужність, твердість, загальний вміст заліза, кальцію та магнію, сульфатів і хлоридів можна не зразу, тому що вміст цих речовин незначно змінюється у часі. Якщо початок аналізу затримується, то проби необхідно зберігати при низькій температурі, близькій до 0°С. Це уповільнює процеси окиснення та мінералізації, але не припиняє їх.

При пересиланні для консервації в окрему бутиль наливають 500 мл досліджуваної води і додають до неї 1 мл 25 % сірчаної кислоти; у воді з цієї бутилі визначають окисненість, альбумідний азот та аміак (потрібно нейтралізувати підкислену воду перед визначенням альбумідного азоту і аміаку). В іншу бутиль відливають ще 300 мл води, яка консервується додаванням 0,5 мл хлороформу. У воді з цієї бутилі визначають нітрати, нітрити і фосфати. Для інших визначень воду не консервують [3].

Завдання 4. Реєстрація результатів аналізу.

На систематичний запис усіх етапів гідрохімічного дослідження потрібно звертати серйозну увагу. Не можна відкладати запис навіть на короткий час. При роботі у польових умовах завжди потрібно мати при собі польову книжку, у який реєструється номер станції, місце та глибину, дату і годину відбору проби, температуру, прозорість води, номери склянок з пробами на визначення кисню, вільної вуглекислоти та сірководня, номера склянок з пробами на загальний аналіз. У цій книжці відмічають важливі метеорологічні дані у момент відбору проб. Усі записи у польовій книзі необхідно вести простим олівцем. Зразу після повернення в лабораторію необхідно привести польові записи у повний порядок, звірити номери склянок, дописати упущене, виправити помилки.

Результати лабораторної роботи записують у лабораторний журнал. У цьому журналі відмічають дату, місце відбору і номер проби (номер склянки), дату виконання аналізу, кількість реактивів, які пішли на титрування відібраного для аналізу об'єму води або інші проміжні дані, наприклад, висоту столбу проби та стандарту у циліндрах (при колориметруванні). Тут також записують результати обчислень кількості потрібних речовин.


Рис. 2.1. Батометр для взяття проб води


Рис. 2.2. Склянка з трубочками


Перевірка якості води за допомогою біотестування на цибулі

Мета роботи: Визначити якість піддослідної води шляхом усередненого росту корінців цибулі.

Матеріали та обладнання:

1. Скляні пробірки, довжиною приблизно 10 см і діаметром 1,5 см;

2. Штативи для пробірок;

4. Лінійка

5. Фотоапарат чи камера.

Основні положення

Цей метод – легкий чутливий спосіб для вимірювання загальної токсичності, яка викликана хімічною дією, виражений ингібуванням росту корінців цибулі.

Цей метод застосовують до наступних типів зразків:

  1. Природні води (наприклад, озера, річки, колодязі).

  2. Питна вода (наприклад, вода з крану від різних труб).

  3. Комунальні та індустріальні стічні води.

  4. Водорозчинні та екстракти водонерозчинних хімікатів.

Ріст корінців інгібується при їх поміщенні в токсичні речовини, в середовище і зміненим рН, чи у випадку, коли нерозчинні речовини перешкоджають живленню рослин.

Хід роботи

Для проведення досліду відбирають цибулю (розміром приблизно 1,5см в діаметрі) звичайної цибулі Аllium cepa L. Для проведення цього досліду потрібно 50 цибулин. Для запобігання висихання коренів, неочищені цибулини одну за одною збирають в банку з чистою водою. Цей набір цибулин тепер готовий до початку досліду.

Використовуючи маленький, гострий ніж, видаляють жовто-коричневі зовнішні луски, і, якщо це можливо, частину коричневої плити основи, при цьому залишаючи кільце кореня непошкодженим. Цибулю, необхідну для досліду, збирають в банки з водою.

Готують для кожної піддослідної концепції 7 дослідних пробірок в штативі. Заповнюють дослідні пробірки досліджуваними зразками – 7 пробірок для кожної концентрації.

Виймають всі цибулини з банки і кладуть їх на м’який папір, злегка підсушують. Поміщають одну цибулину на верх кожної пробірки таким чином, щоб коренева пластинка торкалася до речовини в пробірці [17].

Після 24 годин заміняють досліджувані зразки води в контролі і в усіх тестуємих концентраціях відповідно. Повторіть заміну рідин після 48 годин (24год + 24год).Кожного дня заміна рідин в усіх досліджуваних пробірках проводиться таким чином. Візьміть одну досліджувану пробірку з цибулею в одну руку. Підніміть двома пальцями цієї ж руки цибулину на декілька міліметрів, не допускаючи витягування коренів з досліджуваної пробірки. Переверніть досліджувану пробірку дном до низу і вилийте рідину. Поверніть досліджувану пробірку у вихідне положення, тримаючи цибулю таким же чином (трохи вище верхівки досліджуваної пробірки) і заповніть її свіжим зразком. Поставте досліджувану пробірку назад у штатив.

Тест на цибулі повинен бути виконаний при нормальній кімнатній температурі (близько + 20˚С) і захищений від прямого сонячного світла. В якості стандарту бажане врахування росту за період 48 чи 72год; після трьох днів різниця між досліджуваними і контрольними коренями виражена ще краще, у зв’язку з чим рекомендується більш довший період впливу.

Ступінь токсичності досліджуваних хімікатів оцінюється вимірювання довжини кожного корінця з спільного пучку (для кожної концентрації використовуються 10 цибулин чи менше – до 5, якщо в наявності є лише невелика кількість хімічної речовини чи тестуємого зразку). Середні показники росту для кожного тестуємого ряду збираються для звіту про проведення тестування.

Кінчики кореня , які можуть рости після різних впливів набувати форми крючків, спіралей чи пухлин. Такі спостереження можуть давати інформацію про специфічний вплив хімікатів. В якості ростового середовища найбільш зручно використовувати звичайну водопровідну воду для контрольного зразку. Водопровідна вода повинна бути доброї якості; з рН близько 7 і вмістом кальцію і магнію в сумі приблизно 50-70 мг/л, і без будь-яких токсичних іонів (як, наприклад, міді від мідних труб чи алюмінію у воді приватних колодязів з низьким рН). Якщо мідні труби використовуються для транспортування питної води, шкідливої дії міді можливо уникнути, почекавши декілька хвилин, щоб вода стекла, перед тим як її набирати [17].

Вираження результатів

  1. Ступінь токсичності досліджуваних хімікатів чи зразків для коренів цибулі оцінюється через значення довжини кореня. Крива росту може бути намальована на основі отриманих значень росту в процентах від контролю (ордината) проти досліджуваних концентрацій (абсциса). На кривій значень ефективної дози отримують: ЕС50 – ефективні концентрації, при яких ріст кореня складає до 50% контролю (100%). Дані також можна використовувати і для статистичної обробки.

  2. Результати тесту на цибулі Allium можуть також демонструватися фотографічно.

  3. Дані токсичності, отримані в цьому експерименті росту, мають кількісний характер: ступінь токсичності, викликаний певним впливом. Результати завжди надаються відносно однієї чи більше контрольних серій, способу процедури, який, як вважається, компенсує пошкодження іншого характеру (наприклад, попередня обробка гербіцидами).


Розділ 3 Використання методу біотестування для оцінки якості води основних водних об`єктів м. Чернігова


В результаті використання методу біотестування ми одержали такі дані.


Дані за 15 квітня 2008 року

Лук І (в cм)

Проба води з річки

Показники

Водоканал

3

4,5

3,7

5,9

5,3

р. Білоус

3,9

6,4

6,7

5,6

6,6

р. Десна

4,3

6,3

5,2

4,1

5,8

о.Святе

3,7

3,2

4,6

5,5

4,1

Стрижень

3,0

5,9

6,5

6,6

4,8

Контроль

3,5

3,7

3,4

3,6

3,4


Лук ІІ (в cм)

Проба води з річки

Показники

Водоканал

6,0

6,9

6,5

7,6

7,2

р. Білоус

7,8

7,9

8,9

7,5

6,2

р. Десна

8,8

5,2

7,9

6,8

8,2

о.Святе

8,4

6,2

5,4

8,2


Стрижень

7,8

4,6

9,1

9,0

7,2

Контроль

6,2

7,7

7,0

7,5

7,8


Салат посівний І (в cм)

Проба води з річки

Показники

Водоканал

3,3

3,1

3,3

3,5

3,6

3,4

3,3


р. Білоус

2,1

2,4

2,2

2,5

2,3

2,4

2,1

2,2

р. Десна

1,8

1,9

1,7

2,0

2,6

2,5

1,7

1,9

Стрижень

1,2

1,5

1,4

1,3

1,5

1,6

1,4


Контроль

1,1

1,0

1,2

1,4

1,0

1,3

1,1



Салат посівний ІІ (в cм)

Проба води з річки

Показники

Водоканал

3

4

3,6

3,7

3,8

3,6

3,9

р. Білоус

2,2

2,4

2,5

2,7

2,6

2,4

2,3

р. Десна

2,0

2,2

2,0

2,7

2,6

2,8

2,5

Стрижень

1,3

1,6

1,4

1,8

1,5

1,7

1,9

Контроль

1,2

1,2

1,4

1,6

1,5

1,7

1,4


Дані за 15 травня 2008 року

Лук І (в cм)

Проба води з річки

Показники

Водоканал

6

5

7,5

6

5,5

р. Білоус

5

5

5,5

9,5

7,5

р. Десна

7

4

5,5

6,5

4,8

Стрижень

5,0

5,5

4

5

5,5

Контроль

4

5

3,0

4,5

4,0


Лук ІІ (в cм)

Проба води з річки

Показники

Водоканал

7,7

9,5

6,0

7,5

р. Білоус

6,0

5,9

11,0

9,0

р. Десна

5,7

9,5

6,5

7,0

Стрижень

5,5

5,9


6,0

Контроль

4,8

5,5

3,0

4,5


Салат посівний І (в cм)

Проба води з річки

Показники

Водоканал

3,4

3,5

3,8

3,3

3,4

3,1

3,5

3,8

р. Білоус

2,5

2,3

2,8

2,4

2,7

2,5

2,6


р. Десна

2

2,8

2,1

3,3

2,0

2,5

3,0

2,5

Стрижень

1,7

1,5

1,6

1,3

1,2

1,4

1,7


Контроль

1,4

1,9

1,5

1,0

1,3

1,5

1,6

1,4


Салат посівний ІІ (в cм)

Проба води з річки

Показники

Водоканал

2,6

2,0

2,9

2,5

2,8

2,6

2,7

2,5

р. Білоус

2,7

2,6

2,5

2,3

2,8

2,9

2,7


р. Десна

2,7

2,5

2,0

2,9

2,6

2,9

2,5

2,4

Стрижень

1,9

1,4

1,5

1,8

1,7

1,5

1,7


Контроль

0,9

1,4

1,3

0,8

0,6

1,2

1,0



Висновки


  1. На території м. Чернігова та його околиць протікають декілька річок, а саме: р.Десна, р.Стрижень, р.Білоус. Стан води в цих екосистемах досить занедбаний і потребує детального вивчення та ретельної очистки.

  2. Досить значна кількість забруднюючих токсичних речовин потрапляють у водні екосистеми м. Чернігова зі стічними водами. Стічні води від підприємств міста, комунального господарства і населення скидаються через систему міської каналізації на очисні споруди, що розташовані в районі села Гущин, і після біологічної очистки в р.Білоус. Крім того, такі підприємства як ТЕЦ, ВАТ "Чексіл", ВАТ ЧП "Хімволокно" частково скидають після попередньої очистки умовно-чисті стічні води безпосередньо в р.Білоус. Найбільше скидають Чернігівська ТЕЦ та підприємство "Чернігівводоканал" (очисні споруди міста).

  3. В своїй роботі ми пропонуємо провести біотестування якості води з річок м.Чернігова за допомогою цибулі та салату. Цей тест дає нам можливість судити про рівень забрудненості природних водних екосистем м. Чернігова.


Перелік використаної літератури


  1. Артамонов В.И. Растения и чистота природной среды. - М.: Наука, 1986. - 172 с.

  2. Биоиндикацид в городах и пригородных зонах. - М.: Наука, 1993. - 122 с.

  3. Биоиндикация загрязнений наземных экосистем: Пер с нем. под. ред. Р.Шуберта. - М.:Мир, 1988. - 350 с.

  4. Бурда P.I. Біологічний моніторинг. Методичні вказівки. - К., 2001. - 26 с.

  5. Бурдин К.С. Основы биологического мониторинга. - М.: Изд-во МГУ, 1985. - 156 с.

  6. Виноградов Б.В. Растительные индикаторы и их использование при изучении природных ресурсов. М.: Высш. шк., 1964. - 328 с.

  7. Дідух Я.П., Плюта П.Г. Фітоіндикація екологічних факторів. - К.: Наук. думка, 1994. - 280 с.

  8. Денисова С.И. Полевая практика по экологии: Учеб. пособие. - Мн.: Универсітзцкае, 1999. - 120 с.

  9. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2006 – 2008 рік.

  10. Дубина Д.А. и др. Макрофиты - индикаторы изменения природной среды. - Киев: Наук. думка. 1993. - 435 с.

  11. Ершов Ю.А., Плетенова Т.В. Механизмы токсического действия неорганических соединений. – М.: Медицина, 1989. – 272 с.

  12. Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды. — Л.: Стройиздат, 1979.

  13. Інформаційний бюлетень. Екологія міста Чернігова. – Чернігів, 1997. – 95 с.

  14. Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, 1998. – 246 с.

  15. Кондратюк С.Я., Кучерявий В.О., Крамарець В.О. Порівняльне ліхеноіндикаційне картування міст України // Укр.ботан.журн. - 1993. - т.50, №4. - С. 74-83.

  16. Коршиков И.И. и др. Взаимодействие растений с техногенне загрязненной средой. - К.: Наук. думка, 1995. - 192 с.

  17. Лабораторний та польовий практикум з екології. / І.В.Бейко, В.М.Боголюбов, І.Г.Вишенська та ін: Під ред. В.П.Замостяна та Я.П.Дідуха. - Київ: Фітосоціоцентр, 2000. – 216 с.

  18. Слободян В.О. Біоіндикація: Навчальний посібник. - Івано-Франківськ: Полум'я, 2004. – 196 с.

  19. Сніжко С.І. Оцінка та прогнозування якості природних вод. – К.: Ніка-Центр, 2001. – 264 с.

  20. Сытник К.М. и др. Словарь-справочник по экологии. - К.: Наук. думка, 1994. - 670 с.

  21. Федорова А.И.. Никольская А.Н. Практикум по экологии и охране окружающей среды: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. завед. - М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2001. – 288 с.

  22. Шитиков В.К., Розенберг Г.С., Зинченко Т.Д. Количественная гидроэкология: методы системной идентификации. - Тольятти: ИЭВБ РАН, 2003. - 463 с.

  23. Школьный экологический мониторинг: Учебно-методическое пособие. / Под ред. Т.Я.Ашихминой. - М: АГАР, 1999. - 387 с.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: