Xreferat.com » Рефераты по экологии » Аналіз та оцінка впливу трубопрокатного виробництва на природне середовище

Аналіз та оцінка впливу трубопрокатного виробництва на природне середовище

викиди й скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення в ньому відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного та інших виробництв, а також стягнення відповідних платежів з підприємств, установ і організацій. Плата за забруднення навколишнього середовища встановлюється за:

• викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

• скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, в тому числі скиди, що здійснюються підприємствами через систему комунальної каналізації;

• розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

Платежі за викиди і скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів у навколишньому природному середовищі стягуються з підприємств незалежно від форм власності н відомчої приналежності. Стягнення платежів не звільняє підприємства від відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства. Розрізняють дві категорії платежів за забруднення навколишнього середовища [23]:

• платежі за нормативно-допустиме забруднення, тобто за викиди (скиди) речовин в межах норм лімітів (ГДВ, ГДС);

• платежі за нормативні постійні та разові (залпові) викиди (скиди);

• штрафні санкції.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пас) визначається за формулою [24]:


Аналіз та оцінка впливу трубопрокатного виробництва на природне середовище(1.1)


де Hбі - базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 тони і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, грн/т; Мf - маса річного викиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т; Кп - коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин; Мпі - маса понадлімітного річного викиду в атмосферу і-тої забруднюючої речовини, т; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кінд - коефіцієнт індексації.

Розмір платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (Пз) визначається за формулою[24]:


Аналіз та оцінка впливу трубопрокатного виробництва на природне середовище(1.2)


де Нбі - базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утворюються в результаті спалювання 1 тонни і-го пального грн/т; Мі - річний обсяг використання пального і-го виду, т; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кінд - коефіцієнт індексації.

Розміри платежів за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти (Пр) визначаються за формулою[24]:


Аналіз та оцінка впливу трубопрокатного виробництва на природне середовище(1.5)


де Нбі - базовий норматив плати за скидання 1 тонни і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, грн/т: Мл - маса річного скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т; Кп - коефіцієнт кратності плати за понадлімітні скиди забруднюючих речовин, т; Кт - регіональний (басейновий) коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості - коефіцієнт індексації.

Розмір платежу за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі (П) визначається за формулою[24]:


Аналіз та оцінка впливу трубопрокатного виробництва на природне середовище(1.4)


де Нбі - базовий норматив плати за розміщення 1 тонни і-го виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення) грн/ т; Мл - річна маса відходів і-ro виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), т; Кк - коефіцієнт кратності плати за понадлімітне розміщення відходів у навколишньому природному середовищі; Мп - маса понадлімітного річного розміщення відходів і-го виду, т; Кр - коефіцієнт, який враховує розташування місця (зони) розміщення відходів; Ко - коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів; Кинд - коефіцієнт індексації.

Ускладнення екологічної ситуації в країні внаслідок забруднення навколишнього природного середовища функціонуючими господарськими об’єктами та комплексами обумовило необхідність розробки та обліку спеціальних природоохоронних розділів при створенні перед проектної, проектно-планової та проектно-кошторисної документації. Калиновський С. підкреслив, що важлива роль серед ефективних заходів протидії цьому належить екологічній експертизі [25]. Екологічна експертиза - це комплексний аналіз технологій, матеріалів, устаткування, техніки, проектів, планів, прогнозів та іншої документації, аналіз та оцінка результатів запланованої або існуючої господарської діяльності, що чинить чи може чинити негативний вплив на навколишнє природне середовище, який проводять висококваліфіковані спеціалісти-експерти для визначення відповідності поданих матеріалів чинному законодавству і розробки конструктивних пропозицій щодо охорони навколишнього середовища [26].

Екологічна експертиза спрямована на запобігання новим, обмеження або ліквідацію існуючим негативним джерелам впливу на оточуюче природне середовище та здоров’я населення. Як вид діяльності спеціально уповноважених органів влади, різних громадських формувань екологічна експертиза спроможна забезпечити дотримання норм і вимог екологічної безпеки при прийнятті законів, обґрунтуванні програм і рішень, проектів соціально-економічного розвитку, розміщення продуктивних сил, будівництві нових підприємств тощо, сформувати пакет необхідних вимог, дати спеціалістам і громадськості можливість оцінити ступінь екологічної обґрунтованості різних проектів, сформулювати висновки, пропозиції і рекомендації щодо їх доцільності, визначити можливість реалізації. Необхідність та процедура проведення екологічної експертизи визначені природоохоронним законодавством України. Здійснюється вона на підставі закону України «Про екологічну експертизу» (1995 рік) [27].

Більшість надзвичайних ситуацій, у тому числі надзвичайних екологічних ситуацій, може бути попереджена завдяки впровадженню дієвого і ефективного комплексу заходів запобігання негативного впливу на довкілля.

Прогресивним є погляд Білявського Г.О. та Бутченко Л.І., які зазначають, що для вирішення проблеми забезпечення екологічної безпеки, в тому числі недопущення настання екологічних небезпек, важливе прийняття нормативно-правових актів вузькогалузевого значення, дія яких має поширюватись на ті промислові галузі, які є найінтенсивнішими забруднювачами навколишнього природного середовища (металургійна, паливно-енергетична, хімічна та інша промисловості) [28]. Зазначимо, що деякі елементи галузевого підходу є у чинному законодавстві. Однак вони стосуються головно проблем розвитку окремих галузей і за деякими винятками не містять обов’язкових норм, які мають превентивний характер.

З метою зменшення наслідків антропологічного забруднення та враховуючи специфіку впливу певних видів відходів на навколишнє середовище все більше підприємств приділяють особливу увагу таким заходам, наголошують Вакал С.В., Пляцук Л.Д. та Гурець Л.Л.:

- запровадження стратегії більш «чистого» виробництва та мінімізації небезпечних відходів на всіх стадіях планування, а також встановлення конкретних цілей; оброблення, перероблення, утилізація і знищення відходів біля джерел їх утворення або якомога ближче до них, якщо уникнути утворення небезпечних відходів неможливо і коли це є економічно і екологічно дієвим засобом;

- економічне або нормативне стимулювання нововведень з боку держави для переходу на більш «чисті» методи виробництва, заохочування до здійснення капіталовкладень у технології запобігання утворенню відходів і стимулювання капіталовкладень у розробки з мінімізації впливу на навколишнє середовище [29] .

В свою чергу В. М. Кислий, Є. В. Лапін та М. О. Трофименко поділяють всі природоохоронні заходи на три групи [30]:

Заходи щодо зниження чи запобігання утворення шкідливих відходів у процесі виробництва (передбачають перехід на прогресивніші екологічно чисті технології).

Заходи щодо запобігання чи зменшення надходження шкідливих відходів у довкілля.

Заходи щодо зменшення чи запобігання шкідливого впливу забрудненого довкілля на реципієнтів.

Загалом, Загвойська Л.Д., Маселко Т.Є. і Якуба М.М. виділяють такі підходи до забезпечення екологічної безпеки: реактивний - зводиться до відповіді на існуючі екологічні проблеми і тому веде до обтяження майбутніх поколінь тягарем зростаючого екологічного ризику; преактивний - полягає у запобіганні виникненню екологічних проблем; проактивний - окрім того передбачає зміну системи культурних і соціальних цінностей [31].

Нове сприйняття й розуміння сучасних екологічних небезпек ведуть до ясного усвідомлення необхідності якісно нового типу освіти, здатної підняти екологічну свідомість сучасних студентів на якісно новий рівень. Це можливо тільки за допомогою навчання майбутніх фахівців основам наукової екології, прищеплення провідних ідей екологічної етики, розкриття екологічних, природних балансів і рівноваги, підтримка етично правильних способів поведінки й діяльності у природі.

Для реалізації даного змісту на практиці необхідним, на думку Лебідь С.Г., також є формування у студентів певних особистісних якостей, що будуть потрібні їм для більш якісного та свідомого життя в сучасних умовах, для створення сталого та гармонійного світу (іншими словами, для втілення в життя концепції сталого розвитку). Зокрема це:

прийняття загальнолюдських цінностей;

усвідомлення того, що наш сьогоднішній образ життя впливає на майбутні покоління;

розуміння взаємозв’язків в суспільстві та в навколишньому середовищі;

розуміння того, що наші дії на місцевому рівні спричиняють вплив на глобальні процеси;

вміння аналізувати зміни в суспільстві та навколишньому середовищі та прогнозувати наслідки цих змін;

здатність до аналітичного, критичного, творчого мислення;

шанобливе ставлення до різноманіття в природі та суспільстві [4].

Решетнікова І.Л. сформулювала основні принципи еколого-орієнтованого управління, не дивлячись на те, що вони стосуються торгівельних підприємств принципи доцільно застосовувати і підприємствам-виробникам:

Принцип стратегічності – еколого-орієнтоване управління для забезпечення своєї ефективності повинне спиратися на чіткі цілі, розроблену систему стратегій тощо.

Принцип послідовності – базується на необхідності розроблення і обґрунтування пріоритетних і послідовних рішень щодо вирішення екологічних проблем.

Принцип своєчасності – полягає у своєчасній ідентифікації екологічної проблеми і вжитті необхідних заходів для її вирішення за найменший проміжок часу.

Принцип екологічного сумління – ґрунтується на формуванні і розвитку екологічного сумління, що сприяє найбільш ефективному вирішенню екологічних проблем.

Принцип мотивування – передбачає застосування дієвих мотиваційних механізмів, спрямованих на запобігання і вирішення екологічних проблем, підвищення екоефективності діяльності підприємства.

Принцип попередження – полягає у необхідності запобігання виникненню і загостренню екологічних проблем.

Принцип функціональної інтеграції – передбачає використання методів інтегрованого екологічно орієнтованого управління господарськими процесами.

Принцип професіоналізму – полягає у необхідності залучення фахівців до процесів прийняття рішень щодо розроблення, впровадження та управління заходами з екологізації діяльності підприємства.

Принцип відповідальності – базується на визначенні та розподілі між суб’єктами процесів еколого-орієнтованого управління меж відповідальності за ефективність здійснення відповідних заходів [32].

Глобальний договір ООН містить десять основних принципів, які мають на меті спрямовувати діяльність бізнесу в соціально-орієнтованому напрямі. За тематичною спрямованістю виділяють чотири групи принципів, що їх повинні дотримуватися сторони, які ратифікували договір, зокрема: принципи прав людини та її праці, антикорупційні та екологічні принципи. Група екологічних принципів включає три основні:

комерційні компанії повинні дотримуватися обережних підходів до екологічних проблем;

комерційні компанії повинні ініціювати поширення екологічної відповідальності;

комерційні компанії повинні стимулювати розвиток і розповсюдження екологічно чистих технологій [33].

Наступним шляхом розробки заходів, спрямованих на усунення негативних наслідків втручання людини в навколишнє природне середовище і поліпшення екологічної ситуації, застосування методів оптимізації природокористування з одержанням достатньої кількості продукції при одночасному збереженні довкілля є організація екологічного моніторингу.

Моніторинг - це комплексна система спостережень, збору, обробки, систематизації та аналізу інформації про стан навколишнього середовища, яка дає оцінку і прогнозує його зміни, розробляє обґрунтовані рекомендації для прийняття управлінських рішень [34]. Система державного моніторингу навколишнього середовища ґрунтується на таких принципах: об’єктивність і достовірність; систематичність спостережень за станом навколишнього середовища та об’єктами впливу на нього; багаторівневість; узгодженість нормативного та методичного забезпечення; узгодженість технічного і програмного забезпечення; комплексність в оцінці екологічної інформації; оперативність проходження інформації між окремими ланками системи та вчасне інформування органів державної виконавчої влади; відкритість екологічної інформації для населення.

Актуальність і невідкладність вирішення проблем моніторингових досліджень полягають в тому, що хоча й існує низка відомчих спостережень систем за станом довкілля, але вони не зведені в єдиний комплекс і не можуть ефективно виконувати узагальнюючу функцію оцінки стану і рівня використання ресурсів, з тим щоб прогнозувати зміни і розробляти рекомендації для прийняття управлінських рішень щодо оптимізації господарської діяльності і природокористування в окремих регіонах.

Основними завданнями екологічного моніторингу є [35]:

організація єдиної державної системи контролю за складовими природного середовища;

налагодження автоматизованої системи збору, обробки, узагальнення і зберігання інформації про кількість і стан природних ресурсів (банк даних);

оцінка природно-ресурсного потенціалу та можливого рівня використання ресурсів;

інвентаризація джерел забруднення і вивчення ступеня антропогенного впливу на компоненти природного середовища;

моделювання і прогноз змін екологічної ситуації та рівня здоров’я довкілля;

розробка управлінських рішень, спрямованих на забезпечення раціонального природокористування і сталий розвиток регіону.

Залежно від призначення здійснюється загальний (стандартний), оперативний (кризовий) та фоновий (науковий) моніторинг навколишнього природного середовища. Загальний (стандартний) моніторинг навколишнього середовища - це оптимальні за кількістю параметрів спостереження на пунктах, об’єднаних в єдину інформаційно-технологічну мережу, які дають змогу на основі оцінки і прогнозування стану довкілля регулярно розробляти управлінські рішення на всіх рівнях [36].

Оперативний (кризовий) моніторинг навколишнього природного середовища - це спостереження спеціальних показників у цільовій мережі пунктів у реальному масштабі часу за окремими об’єктами, джерелами підвищеного екологічного ризику в окремих регіонах, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації, а також у районах аварій із шкідливими екологічними наслідками, щоб забезпечити оперативне реагування на кризові ситуації та прийняття рішень щодо їх ліквідації, створити безпечні умови для населення.

Фоновий (науковий) моніторинг навколишнього середовища - це спеціальні високоточні спостереження за всіма складовими навколишнього середовища, а також за характером, складом, кругообігом та міграцією забруднювальних речовин, за реакцією організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери в цілому. Цей моніторинг здійснюється у природних і біосферних заповідниках, на інших територіях, що охороняються, на базових станціях.

Екологічний моніторинг здійснюється на чотирьох рівнях [37]:

локальному - на території окремих об’єктів (підприємств), міст, ділянках ландшафтів. Промислові системи екологічного моніторингу контролюють викиди промислових підприємств, рівень забруднення промислових майданчиків і прилеглих до них районів;

регіональному - в межах адміністративно-територіальних одиниць, на територіях економічних і природних регіонів. Здебільшого він отримує дані про забруднення атмосфери і водойм від міських і промислових контрольних станцій;

національному - на території країни в цілому моніторинг означає статистичну обробку та аналіз даних про забруднення навколишнього середовища від регіональних систем, зі штучних супутників землі та космічних орбітальних станцій. Вони функціонують разом зі службою погоди Держкомгідромету України і здійснюють прогноз якості навколишнього середовища на великих територіях країни;

глобальному - глобальні системи моніторингу навколишнього середовища використовуються для досліджень і охорони природи та здійснюються на основі міжнародних угод у цій сфері. Низка країн має мережу наземних станцій, на яких здійснюються безперервний відбір та аналіз проб на наявність в атмосфері забруднювальних речовин, СО2, СО, пилу, свинцю, радіонуклідів та ін.


1.3 Мета, наукові завдання та методи їх вирішення


Відношення суспільства і природи є складною і багатоаспектною проблемою. Єдність і відмінність суспільства і природи, аналіз системи "суспільство-природа", основні етапи розвитку взаємодії суспільства і природи, сучасну екологічну ситуацію, шляхи і методи розв'язання соціально-економічних проблем є об'єктами дослідження багатьох наук.

В історичному процесі людина постійно змінювала природу відповідно до своїх потреб. У результаті цих змін у системі "суспільство-природа" з'явилася нова рушійна сила - антропогенний чинник.

Однією із суперечностей у системі "суспільство-природа" є наявність безмежних потреб розвитку суспільства та обмежених можливостей біосфери. У процесі екологічної взаємодії суспільства і природи виникають і будуть виникати суперечності, які потребують нових підходів та нових способів вирішення. Всі ці процеси органічно пов'язані з економічними, соціальними і політичними процесами. Це обумовлює неминучість реформування еколого-економічних систем та суспільних відносин.

Впровадження у виробництво найновіших досягнень науки і техніки, поява нових технологій, енергоджерел і матеріалів посилило антропогенний вплив на людину. Цей вплив має суперечливий характер, де переплітаються позитивні та негативні явища. З одного боку, вдосконалення технологій і зростання виробництва сприяють більш повному задоволенню потреб людей, раціональному користуванню природними ресурсами, збільшенню виробництва продуктів харчування тощо З іншого боку, зі зростанням масштабів та інтенсивності виробництва, експоненціальним ростом чисельності населення Землі та процесами урбанізації вплив на навколишнє середовище виробничої діяльності людини почав перевищувати "гранично допустимі навантаження" на природне середовище. Такі масштаби і темпи антропогенної дії викликали ряд екологічно небезпечних і незворотних процесів в біосфері (теплове забруднення, парниковий ефект, вимирання біологічних видів погіршення стану здоров'я людей тощо) та обумовили необхідність аналізу й оцінки реального збитку, нанесеного навколишньому природному середовищу, розробки і застосування на практиці підприємствами шляхів зменшення негативного впливу на довкілля.

Метою магістерської роботи є теоретичне обґрунтування можливостей і розробка практичних рекомендацій з оцінки впливу трубопрокатного виробництва на природне середовище та шляхів зменшення зазначеного впливу, що позитивно вплине на якість довкілля та зменшить зальну суму екологічних платежів. Для досягнення поставленої мети автором роботи сформульовані наступні завдання:

проаналізувати теоретичні основи та зміст поняття «навколишнє природне середовище»;

проаналізувати сучасні підходи до оцінки рівня забрудненості навколишнього природного середовища промисловими підприємствами;

проаналізувати вплив ВАТ «Нижньодніпровського трубопрокатного заводу» на навколишнє природне середовище;

обґрунтувати теоретичні положення та розробити практичні рекомендації щодо зниження негативного впливу трубопрокатного виробництва на природне середовище;

Для вирішення вище зазначених проблем застосовуємо наступні методи:

1. Метод узагальнення і систематизації для визначення шляхів зменшення негативного впливу виробничих підприємств на навколишнє природне середовище. Узагальнення - це логічний процес переходу від одиничного до загального чи від менш загального до більш загального знання, а також продукт розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і якостей об’єктивних явищ. Найпростіші узагальнення полягають в об’єднанні, групуванні об’єктів на основі окремої ознаки (синкретичні об’єднання). Складнішим є комплексне узагальнення, при якому група об’єктів з різними основами об’єднуються в єдине ціле. Здійснюється узагальнення шляхом абстрагування від специфічних і виявлення загальних ознак (властивостей, відношень тощо), притаманних певним предметом.

Систематизацією є специфічний метод дослідження, пізнавальний процес упорядкування деякої множини розрізнених об'єктів і знання про них. Упорядкування здійснюється шляхом встановлення єдності і відмінності елементів, що підлягають систематизації, визначення місця кожного елемента відносно один одного. При цьому використовуються логічні операції порівняння, абстрагування, класифікації, аналізу і синтезу, опису та пояснення. Результатом систематизації є відповідна наукова система об'єктів і знань про них. Вирізняють окремі різновиди систематизації та її результатів, зокрема класифікаційні системи і таблиці, що розподіляють і описують предмети і знання про них за типами, класами, розрядами, родами, сімействами, видами тощо; інтегральні системи, що синтезують розрізнені об'єкти і поняття в цілісну систему вищого порядку за допомогою інтегруючої ідеї, при цьому відбувається приріст пізнавального смислу системи, не характерного для кожного елемента зокрема.

2. Аналітичний метод – це метод, за допомогою якого таке складне явище, як господарська діяльність підприємства уявно розкладається на окремі, більш прості складові елементи, а потім вивчаються їхні кількісні та якісні сторони, зв'язки й взаємодії. Аналіз діяльності підприємства дає змогу пізнати його окремі сторони, процеси, елементи, існуючи зв'язки і факторні взаємодії, дати проміжні оцінки виробничим подіям та роботі окремих підрозділів. Зазначений метод застосований для розрахунку обсягу платежів ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за лімітні та понадлімітні викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів у навколишньому середовищі.

3. Динамічне програмування - розділ математики, який присвячено теорії і методам розв’язання багатокрокових задач оптимального управління. У динамічному програмуванні для керованого процесу серед множини усіх допустимих управлінь шукають оптимальне у сенсі деякого критерію, тобто таке яке призводить до екстремального (найбільшого або найменшого) значення цільової функції - деякої числової характеристики процесу. Під багатоступеневістю розуміють або багатоступеневу структуру процесу, або розподілення управління на ряд послідовних етапів (ступенів, кроків), що відповідають, як правило, різним моментам часу. Метод динамічного програмування використаний для обґрунтування послідовності реалізації природоохоронних заходів.

4. Метод математичної статистики застосований для оцінки впливу трубопрокатного виробництва на довкілля та аналізу виробництва продукції й використання виробничих потужностей. Математична статистика – це розділ математики, що присвячений математичним методам систематизації, обробки та використання статистичних даних для наукових та практичних висновків. При цьому статистичними даними називають відомості про кількість об’єктів в будь якій сукупності, що володіють тими чи іншими ознаками.

В першому розділі магістерській роботи досліджені теоретичні основи та зміст поняття «навколишнє природне середовище», визначені сучасні підходи до оцінки рівня забруднення навколишнього природного середовища та напрямки зменшення негативного впливу промислових підприємств на довкілля. В другому розділі – виконані аналіз та оцінка впливу ВАТ «НТЗ» на навколишнє природне середовище, в третьому – теоретично обґрунтовані розроблені практичні шляхи зменшення негативного впливу трубопрокатного виробництва на навколишнє природне середовище.

1. Досліджений зміст поняття «навколишнє природне середовище». Встановлено, що в ширшому розумінні навколишнє природне середовище – це космічний простір, а в вужчому - біосфера, зовнішня оболонка Землі, яка охоплює частину атмосфери, гідросферу і верхню частину літосфери, що взаємозв'язані складними біогеохімічними циклами міграції речовин і енергії.

2. Визначені основні принципи охорони навколишнього природного середовища, серед яки основними є пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; екологізація матеріального виробництва; науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище; поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища.

3. Встановлені основні види забруднень навколишнього природного середовища: інгредієнтне, параметричне, біоценотичне та стаціально-деструкційне забруднення.

4. Визначені основні причини складної екологічної ситуації в Україні, що зумовила необхідність активізації та вдосконалення природоохоронної діяльності: екстенсивне використання всіх видів природних ресурсів; відсутність ефективних чинних законів та підзаконних актів щодо охорони природного середовища; відсутність об'єктивної інформації у населення про причини погіршення стану довкілля; низький рівень екологічної освіти; відсутність дійового державного контролю за виконанням законів про охорону довкілля.

5. Досліджені сучасні методи оцінки впливу підприємств на навколишнє природне середовище, що визначають єдині на території України правила встановлення плати за викиди й скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення в ньому відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного та інших виробництв, а також стягнення відповідних платежів з підприємств, установ і організацій.

6. Встановлені шляхи зменшення негативного впливу підприємств на навколишнє природне середовище. Серед них основними є технічне переозброєння виробничого комплексу на підставі впровадження новітніх наукових досягнень, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів, застосування відновлюваних джерел енергії, вирішення проблем знешкодження і використання всіх видів відходів; розроблення методології визначення ступеня екологічного ризику для довкілля, зумовленого техногенними об’єктами; проведення досліджень з метою створення системи моделей моніторингового контролю за об’єктами спостережень у промисловості.


РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ВПЛИВУ ВАТ «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ


2.1 Характеристика ВАТ «Інтерпайп НТЗ» та його природоохоронної діяльності


Завод заснований в 1891 році як франко-російське акціонерне товариство з виробництва вагонів. Сьогодні ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (м. Дніпропетровськ) - є провідним підприємством України по виробництву сталевих труб та суцільнокатаних залізничних коліс. Основним видом діяльності ВАТ «Інтерпайп НТЗ» є виробництво та реалізація сталі, металевих труб, суцільнокатаних коліс, кільцевих виробів та бандажів. Основними видами продукції є:

труби сталеві безшовні гаряче деформовані;

труби обсадні та муфти до них;

труби сталеві безшовні холоднодеформовані загального призначення, а також високої та особливо високої точності;

труби підшипникові;

труби сталеві електрозваренні прямо шовні, водогазопровідні та профільні;

суцільнокатані залізничні колеса;

залізничні бандажі;

прямокутні та складно профільні кільцеві вироби з вуглецевих та легованих марок сталі;

труби насосно-компресорні та муфти до них.

Сталь, що виплавляється мартенівським цехом, використовується в основному для внутрішніх потреб. Сучасні технології й устаткування, система контролю якості й іспитів продукції забезпечують постачання труб по технічних вимогах споживачів, цілком відповідають вимогам національних і міжнародних стандартів (APІ 5L, APІ 5CT, DІN, EN, ASTM, NFA).

ВАТ «Інтерпайп НТЗ» є провідним підприємством України за обсягом експорту сталевих труб та коліс у країни дальнього зарубіжжя. Найбільшим попитом користуються суцільнокатані залізничні колеса та труби нафтового сортаменту.

20 вересня 1989 року було створене на добровільних засадах орендне підприємство «Нижньодніпровський трубопрокатний завод імені Карла Лібкнехта». Згідно із законодавством України договір оренди у січні 1993 року був переоформлений з Фондом державного майна України. 28 грудня 1994 року шляхом реорганізації орендного підприємства «Нижньодніпровський трубопрокатний завод імені Карла Лібкнехта» було створене відкрите акціонерне товариство «Нижньодніпровський трубопрокатний завод». У 1995 році запроваджений в експлуатацію комплекс позапічної обробки сталі.

Приватизація заводу завершена (наказ Фонду державного майна України № 1397 від 8 грудня 1997 року «Про завершення процесу приватизації ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод»). ВАТ «Нижньодніпровський трубопрокатний завод» за рішенням позачергових загальних зборів акціонерів підприємства, що відбулися 9 лютого 2007 року, перейменований у відкрите акціонерне товариство «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (без зміни організаційно-правової форми). ВАТ «Інтерпайп НТЗ» є повним правонаступником ВАТ «НТЗ».


Таблиця 2.1 Основні реєстраційні дані ВАТ “Інтерпайп НТЗ”

Назва Основні данні
Код ЄДРПОУ: 05393116
Назва українською мовою: ВАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ"
Повна назва українською мовою: ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД"
Місце основної реєстрації в органах податкової служби: 402СДПІ ПО РОБОТІ З ВПП У М.ДНІПРОПЕТРОВСЬК (М.ДНІПРОПЕТРОВСЬК)
Адреса юридична: 49081 Дніпропетровськ, індустріальний, вулиця Столєтова д.21
Адреса фактична: 49081 Дніпропетровськ, індустріальний, вулиця Столєтова д.21
Дата основної реєстрації в ДПА: 20.01.1995
Статутний фонд (в грн.): 13471250,00
Кількість співробітників: 8538
Види діяльності:
Код виду діяльності Назва виду діяльності
12130 виробництво чорних металів
12140 виробництво труб
21210 м’ясне та молочне скотарство
61124 монтажні роботи
71130 оптова торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації
71212 аптечні заклади
95130 конструкторські організації, віднесені до числа наукових установ
Засновники:
Засновник Код засновника-юридичної особи Код засновника-фізичної особи Сума внеску в статутний фонд Країна
Рамелтон холдінгс лімітед 1
3 641 029,00 КІПР
Салекс інвестментс лімітед 2
8 082 750,00 КІПР
Фонд державного майна України 32945
0,00 УКРАЇНА
Організація орендарів Нижньодніпровського трубопрокатного заводу 20240060
0,00 УКРАЇНА

Найважливішим напрямком розвитку підприємства є менеджмент якості. Система управління якістю на заводі сертифікована відповідно до вимог міжнародного стандарту ІSO 9001:2000, упроваджений і активно діючий технічний аудит з цих питань. Постійне підвищення конкурентоспроможності продукції стало пріоритетною задачею, незмінним додатком успіху в роботі на престижних зарубіжних ринках.

Для підвищення конкурентоспроможності заводської трубної продукції, перш за все, нафтового сортаменту в ТПЦ-4 введений в експлуатацію найсучасніший ультразвуковий дефектоскоп "Трускоп", виготовлений фірмою "Tuboscope" (США), який дозволяє контролювати можливі подовжні, поперечні і похилі дефекти, відстежувати геометричні параметри 100% труб. Проведені заходи щодо поліпшення товарного виду труб, також введена в практику упаковка готових до відвантаження труб в зручні для споживача ложементи. У найближчій перспективі здійснюватимемо інструментальний контроль на всіх стадіях виробництва продукції, не обмежуючись тільки здавальним контролем, що значно підвищить ступінь гарантії якості. Розроблені заходи направлені на істотне підвищення стабільності гарячого прокату. У технологічних потоках встановлені нові, а також добре реконструйовані засоби неруйнівного контролю. Ведуться роботи по упровадженню технології шведської компанії "OVAKO Steel & SKF Group Company", яка дозволяє застосовувати замаслену окалину як наповнювача до асфальтобетону. Значні засоби направлені на озеленення заводських виробничих територій.

Застосування нових методів управління заводом, розширення сортаменту продукції із застосуванням нових технологій та модернізації устаткування, кваліфіковані кадри дозволяють заводу займати лідируючі позиції у виробництві сталевих безшовних труб і залізничних коліс.

ВАТ "Інтерпайп НТЗ" має у своєму складі шість товаровиробничих цехів, до складу яких входять трубопрокатні цехи № 1, 2, 3, 4, 5, трубоелектрозварювальний цех, колесопрокатний цех, мартенівський цех, сталефасоноливарний цех, автотранспортний та залізничний цехи; добре оснащену дослідну базу у вигляді семи лабораторій; вісім управлінь, сервісний центр, центр соціального розвитку, інститут розвитку, потужній інтелектуальний кадровий потенціал у вигляді заводоуправління, базу відпочинку, палац культури, дитячий оздоровчий табір імені Олега Кошевого, обладнану за останнім словом медичної техніки поліклініку та інших підрозділів.

Функції основних цехів ВАТ “Інтерпайп НТЗ” :

- трубопрокатний цех № 1 (ТПЦ № 1) - виробляє труби нафтового сортаменту: стальні безшовні для трубопроводів;

- трубоелектрозварювальний цех (ТПЦ № 2) - виробляє електрозварювальні труби загального призначення, водогазопровідні, профільні труби;

- трубопрокатний цех № 3 (ТПЦ № 3) - виробляє гарячекатані труби із вуглецевих марок сталі, гарячекатані ШХ, холоднокатані з вуглецевих марок сталі, холоднокатані ШХ, холодно тягнуті для ПЕН і ПЕД;

- трубопрокатний цех № 4 (ТПЦ № 4) - виробляє обсадні труби з муфтами, труби нафтового сортаменту;

- трубопрокатний цех № 5 (ТПЦ № 5) - виробляє труби гарячекатані та обсадні;

- колесопрокатний цех (КПЦ) - виготовляє суцільнокатані колеса та бандажі: локомотивні, трамвайні, для вузької колії, а також кільцеві вироби.

ВАТ “Інтерпайп НТЗ” має власні потужності по виплавці сталі – мартенівський цех. Виплавка сталі на підприємстві дає можливість безпосередньо контролювати її якість та бути більш гнучкими у виборі марок сталі, які потрібні для виконання термінових замовлень по різним видам продукції. Мартенівським цехом виплавляється сталь для виробництва труб у трубопрокатних цехах № 1 та № 4, коліс, кілець та бандажів у колесопрокатному цеху.

Для забезпечення діяльності основних цехів та інших структурних підрозділів функціонують допоміжні цехи у тому числі: сталефасоноливарний, автотранспортний цех, залізничний цех.

Для запобігання і скорочення шкідливих впливів виробничих процесів на довкілля розроблена Програма з охорони навколишнього середовища, що включає впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій, вдосконалення технологічних процесів, використання екологічно чистих сировини і матеріалів, дотримання чинного законодавства. Установка в ряді цехів підприємства тимчасових пило- та газоулавлівающіх фільтрів, реконструкція аспіраційної системи дозволили збільшити рівень очищення виведеного в атмосферу повітря до 95-98%. Із запровадженням на заводі комплексу газоочищення за установкою позапічної обробки сталі і встановлення комплексного пилеподавлення мартенівських шлаків на шлаковому дворі викиди шкідливих речовин в атмосферу скоротилися більш ніж на 833,7 т / год. У технологічному циклі підприємства відпрацьована схема утилізації відходів металургійного виробництва - повернення в переплав окалини та металевої газоочисної пилу. На базі НТЗ з травня 2002 р. діє комплекс з переробки шламових відвалів, потужності якого дозволяють переробляти до 1 млн. тонн шлаку на рік. При цьому вихід придатного до використання металобрухту складає 10%, а щебінь надається для потреб дорожнього будівництва і рекультивації порушених земель. Переробка відвалів ведеться з дотриманням вимог санітарного та природоохоронного законодавства. Зараз на заводі ведуться роботи по впровадженню технології, що дозволяє використовувати засмальцьовану окалину - відходи, що утворюються в процесі випуску продукції, для виробництва асфальтобетону. На підприємстві дуже уважно стежать за впорядкуванням і озелененням заводської території: навесні і влітку тут радує око свіжа зелень дерев, доглянуті квітники і газони. Особлива увага приділяється контролю за впливом екологічних аспектів на навколишнє середовище. З цією метою виконана робота з буріння спостережних свердловин в місцях потенційно можливого забруднення підземного горизонту. Всі виробничі процеси на НТЗ приведені у відповідність до європейських стандартів у сфері менеджменту навколишнього середовища. Результатом проведеної перед прийняттям роботи в цьому напрямку стало запровадження в червні 2004 р. Системи управління навколишнім середовищем згідно з ДСТУ ISO 14001. Система управління навколишнім середовищем високо оцінена незалежним органом з сертифікації TUV Indastrie Se-rvism GmbH (Німеччина), у липні 2005 р. виданий сертифікат відповідності міжнародному стандарту DIN EN ISO 14001: 2004р. З метою забезпечення стабільної роботи Системи управління навколишнім середовищем на заводі запланована низка природоохоронних заходів, таких як впровадження безстічної системи водопостачання підприємства, що передбачає скорочення обсягу скидання стічних вод на 3500000 мЗ. У найближчій перспективі НТЗ здійснить наймасштабніший в своїй історії інвестиційний проект - будівництво електросталеплавильного комплексу. Інвестиції в новий об'єкт по прогнозам складуть

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: