Полиграфия
На основі даних про загальну кількість відпрацьованих люд.-днів та люд.-годин було розраховано середню кількість днів та годин відпрацьованих одним робітником . Дані розрахунків показують , що в 2000 році було більш ефективно використано робочий час . Спостерігається зростання загальної кількості відпрацьованих людино-днів та людино-годин , а також збільшення середньої кількості відпрацьованих днів та годин одним працівником .
На основі даних про випуск продукції , кількість відпрацьованих
людино- днів та людино-годин , чисельність працюючих можемо розрахувати показники продуктивності праці.
Таблиця 8: Показники продуктивності праці по цеху за 1999-2000 роки .
| Показник | 1999 | 2000 | % |
| 1. Середньорічна продуктивність праці одного працюючого (тис. грн.) | 36,5 | 55,26 | 151,4 |
| 2. Середньорічна продуктивність праці одного працюючого (тонн.) | 6,65 | 7,55 | 113,53 |
| 3. Середньоденна продуктивність праці, грн. | 280,71 | 368,42 | 131,25 |
| 4. Середньогодинна продуктивність праці, грн. | 35,09 | 46,05 | 131,24 |
Дані розрахунки показують , що у 2000 році продуктивність праці , порівняно з 1999 роком , підвищилася . Так в 1,5 рази збільшилася середньорічна продуктивність праці працюючого обчислена в тис. грн. , або на 18,76 тис. грн. . На 13% зросла середньорічна продуктивність праці обчислена в натуральному виразі , або на 0,9 тонн. Той факт , що продуктивність праці в грошовому виразі зросла більше ніж продуктивність праці в натуральному виразі, можна пояснити як результат підвищення цін. На 31% збільшилась середньоденна та середньогодинна продуктивність праці.
Середньорічну продуктивність праці одного працюючого можна
Представити у вигляды формули : Впрац= Троб. д. * Троб. періоду * Вгодинна
Таблиця 9:
|
Рік |
Тривалість робочого ДНЯ , ГОД. |
Тривалість вобочого пеоіоду |
Середньогодинна продуктивність |
Середньорічна продуктивність |
|
1997 |
8 |
130 днів |
0,0351 т. грн. |
36,5 т. грн |
|
1998 |
8 |
150 днів |
0,0460 т. грн |
55,2 т. грн. |
Маючи ці дані , можемо проаналізувати вплив факторів на середньорічну продуктивність праці одного працюючого .
1. 8*130*0,0351 =36,5 т.грн.
2. 8*130*0,0460 = 47,84 т. грн.
3. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.
4. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.
Тепер можна зробити висновок , що середньорічна продуктивність праці одного працюючого збільшилась під впливом середньогодинної продуктивності праці на 11,34 т. гри. (47,84 - 36,5 ) , а також під впливом тривалості робочого періоду на 7,36 т. грн. Загальний вплив факторів на середньорічну продуктивність праці складає : 11,34 + 7,36 = 18,7 т. грн. , тобто позитивний .
Тепер проаналізуємо заробітну плату .
На ВАТ "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" застосовується погодинна форма оплати праці . Оплата погодинників здійснюється на основі відпрацьованого часу та годинної тарифної ставки , розмір якої залежить від розряду .
Таблиця 10: Тарифні ставки погодинників .
| Розряд | І | II | III | IV | V | VI |
| Тарифна ставка, коп | 77,2 | 84,4 | 93,0 | 104,4 | 118,7 | 138,7 |
Преміювання робітників здійснюється поквартальне при умові балансового прибутку . Премія нараховується за :
1. Суміщення професій .
2. Розширення зони обслуговування або збільшення об'єму робіт .
3. Роботу у тяжких та шкідливих умовах .
4. Виконання обов'язків тимчасово непрацездатного робітника .
5. Роботу в нічну та вечірню зміну .
6. Період освоєння нових норм трудових затрат .
7. Високу професійну майстерність .
8. Класність .
9. Керівництво бригадою .
Розмір премії нараховується за умови виконання основного , додаткового та індивідуального показників преміювання . Основний показник -балансовий прибуток підприємства , додатковий - виконання норм виробітку та якість виконуваних робіт , індивідуальний - коефіцієнт
трудової участі . При виконанні основного показника нараховується 50% встановленої суми преміювання , при виконанні додаткового показника -20% від суми преміювання , при виконанні індивідуального показника -30%.
Премія у розмірі 50% не нараховується за випуск бракованої продукції, при поверненні бракованої продукції замовником , рекламацію від замовника , перевитрати сировини .
Таблиця 11: Склад фонду оплати праці по підприємству за 1999-2000 роки .
| Показник | Фактично нараховано | Структура фонду , % | ||
| 1999 | 2000 | 1999 | 2000 | |
| 1. Загальна сума фонду оплати праці ( тис. грн. ) | 987,87 | 739,39 | 100 | 100 |
| з них : ГЇВП | 963,46 | 720,82 | 97,53 | 97,49 |
| в т. ч. : робітники | 663,94 | 483,48 | 67,21 | 65,39 |
| керівники | 150,16 | 126,65 | 15,20 | 17,13 |
| спеціалісти | 144,36 |
106,16 |
14,61 | 14,36 |
| службовці | 5,01 | 4,84 | 0,51 | 0,65 |
| Непромисловий персонал | 24,41 | 18,57 | 2,47 | 2,51 |
| жінки | 514,69 | 368,17 | 52,10 | 49,79 |
| Основна заробітна плата | 436,13 | 626,23 | ||
| Додаткова заробітна плата | 269,99 | 113,16 | ||
| Інші заохочувальні виплати | 281,79 | |||
| Основна з/п непром. персоналу | 15,89 | |||
| Нарахування на відпустки | 56,32 | |||
| Дивіденти | 76,1 | |||
| Середньорічна заробітна плата | 2,71т. грн | 2,23 | 82,29 % | |
| Середньомісячна заробітна плата | 226,16 грн. | 187,28 | 82,29 % | |
Як бачимо з таблиці 11 фонд оплати праці по підприємству з роками зменшується . Так у 2000 році , порівняно з 1999 роком , фонд оплати праці скоротився на 248,48 тис. грн. Зросла сума на основну заробітну плату на 190,1 тис. грн. , зменшилась сума на додаткову з/п на 156,83 тис. грн. . Майже на 12 % знизилась середня заробітна плата одного працюючого , або на 38,88 грн. в місяць .
Таблиця 12: Фонд оплати праці та середня заробітна плата по цеху глибокого друку за 1999-2000 роки .
| Показник | 1999 | 2000 | % |
| 1. Фонд оплати праці, тис. грн. | 35,2 | 40,5 | 115,06 |
| 2. Чисельність персоналу | 13 | 16 | 123,08 |
| 3. Середньорічна заробітна плата, тис. грн. | 2,48 | 2,53 | 102,07 |
|
4. Середньомісячна заробітна плата / |
206,67 | 210,94 | 102,07 |
Як видно з таблиці 12, у 2000 році , порівняно з 1999 роком , на 15% зріс фонд оплати праці або на 5,3 тис. грн.. зросла , в зв'язку зі збільшенням коштів на оплату праці , середньомісячна заробітна плата одного працюючого на 2,07% або на 4,27грн.
Прослідкуємо методом ланцюгових підстановок вплив факторів на фонд оплати праці. На фонд оплати праці впливають такі фактори , як зміна чисельності працюючих та зміна середньої заробітної плати одного працюючого .
Lр=(Рі-Ро)*Lср.о
АГ-,3 = Рі * ( Lср.і - Lср.о)
де Lр (Lз) - економія або перевитрати фонду оплати праці у зв'язку зі зміною чисельності працюючих (заробітної плати одного працюючого).
Lср.і , Ьср.о - середньорічна з/п в звітному та базовому роках , грн.
Рі , Ро - середньоспискова чисельність в звітному та базовому роках .
Вплив факторів на фонд оплати праці у 2000 році , порівняно з 1999 роком .
Lр = ( 16 - 13 ) * 2,48 т.грн. = 7,44 тис. грн. , тобто збільшення чисельності працюючих викликало перевитрати фонду оплати праці на 7,44 тис. грн.
Lз = ( 2,53 - 2,48 ) * 16 = 0,8 тис. грн. , тобто збільшення середньорічної заробітної плати викликали перевитрати ФОП на 0,8 т. грн.
Загальний вплив факторів на ФОП складає : (7,44 + 0,8) = 8,24 т. грн.
Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва та використання основних фондів.
Рівень технічного розвитку підприємства в значній мірі залежить від складу і структури виробничих основних фондів промислового призначення, оскільки окремі групи основних фондів приймають різну участь у процесі виробництва.
Таблиця 13: Склад основних фондів підприємства, їх структура (1999-2000 р.)
| ПОКАЗНИК | 1999 | 2000 | ||
| 2: | Структура | I: | Структура | |
| Основні фонди основного виду діяльності ( тис. грн.) | 16554 | 100% | 16367 | 100% |
| 1. Будівлі,споруди,передавальні пристрої | 7094 | 42,85 | 7094 | 43,34 |
| • будівлі | 6543 | 39,52 | 6543 | 39,98 |
| • споруди | 456 | 2,75 | 456 | 2,79 |
| • передавальні пристрої | 95 | 0,57 | 95 | 0,58 |
| 2. Транспортні засоби, меблі, інструменти та прибори | 235 | 1,42 | 185 | 1,13 |
| • транспортні засоби | 187 | 1,13 | 139 | 0,85 |
| • прилади та інструменти | 45 | 0,27 | 43 | 0,26 |
| • інформаційні системи та ЕОМ | 3 | 0,018 | 3 | 0,018 |
| 3. Інші 03 |
9225 |
55,73 | 9088 | 55,53 |
| • машини та обладнання | 9225 | 55,73 | 9088 | 55,53 |
Як видно з таблиці 13 найбільшу питому вагу у складі основних фондів займають "Машини та обладнання" підприємства , які у 1999 році становили 55,73% від загальної суми основних фондів , а у 2000 році зменшились і займали 55,53% від загальної суми . Велику питому вагу займають "Будівлі та споруди" - 42,85% у 1997 році та 43,34% у 2000 році.
Але можна сказати , що на протязі двох років , які аналізувалися , ніяких суттєвих змін в структурі основних фондів підприємства не відбулося.
Далі доцільно проаналізувати ступінь технічного переозброєння , який характеризують коефіцієнт оновлення та вибуття основних фондів , як в цілому , так і їх активної частини - машин та обладнання .
Таблиця 14: Наявність та рух основних засобів по підприємству за 1999 та 2000 роки.
| Найменування | Залишок на початок року | Надійшло за рік | Вибуло за рік | Залишок на кінець року | ||||
| 1999 | 2000 | 1999 | 2000 | 1999 | 2000 | 1999 | 2000 | |
| 1. Основні засоби | 16735,6 | 16603,8 | 3,6 | 5,9 | 135,4 | 192,4 | 16603,8 | 16417,3 |
| 2. Знос основних засобів | 9618,4 | 9991,2 | 671,3 | 402,6 | 298,5 | 9991,2 | 10393,8 | |
|
3. Основні фонди основного виду |
16678 | 16554 | 26 | 33 | 150 | 220 | 16554 | 16367 |
| 4. Машини та обладнання | 9157 | 9225 | 126 | 21 | 58 | 158 | 9225 | 9088 |
Коефіцієнт оновлення - відношення вартості фондів , що надійшли , до вартості фондів на кінець року .
Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності:
Кощ-97) = 26 / 16554 = 0,16 %
Кон(-98)=33/16367=0,2%
Коефіцієнт оновлення машин та обладнання :
Кощ'97)= 126/9225= 1,4%
Кощ-98)= 21/9088 =0,23%
Коефіцієнт вибуття - відношення вартості фондів вибувших за рік до їх вартості на початок року .
Коефіцієнт вибуття основних фондів основного виду діяльності:
КвиБ(-97) = 150 / 16678 = 0,9 %
КвиБС98) = 220 / 16554 = 1,33 %
Коефіцієнт вибуття машин та обладнання :
КвиБ(-97) = 58 / 9157 = 0,63 %
Квищ-98) = 158 / 9225 =1,71 %
На основі даних розрахунків можна зробити висновки , що коефіцієнти є незначними . Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності на протязі двох років мав тенденцію до незначних змін . Так у 2000 році , порівняно з 1999 роком , він підвищився з 0,16 % до 0,2 % . Коефіцієнт оновлення машин та обладнання , навпаки , знизився у 2000 році зі ,4 % до 0,23 % .
Коефіцієнти вибуття основних фондів основного виду діяльності та машин та обладнання у 2000 році підвищилися , відповідно, з 0,9% до 1,33 % та з 0,63 % до 1,71 % . Негативним є те , що коефіцієнти вибуття перевищують коефіцієнти оновлення і тільки у 1999 році коефіцієнт оновлення машин та обладнання є більшим за коефіцієнт вибуття .
Розглянемо показники озброєності праці до яких відносять фондоозброєність праці одного працюючого , фондоозброєність праці одного робітника , технічну озброєність та енергоозброєність праці.
Таблиця 15: Показники озброєності праці по підприємству (1999-2000 р. )
| Назва показника | 1999 | 2000 |
| 1. Чисельність ПВП в т. ч : *робітники , чол. | 353 268 | 320 239 |
| 2. Середньорічна вартість основних фондів , тис. грн. | 16560 | 16390 |
| 3. Середньорічна вартість машин та устаткування , тис. грн. | 9230 | 9095 |
| 4. Потужність двигунів , тис. кВт | 750 | 825 |
| 5. Спожито електренергії, тис. кВт/ год. | 847 | 954 |
| 6. Фондоозброєність праці, тис. грн. 1-го працюючого: (п.2 : п.1) 1-го робітника : (п.2 : п.1*) | 46,91 61,79 | 51,22 68,57 |
| 7. Технічна озброєність праці, тис. грн (п.3:п. 1*) | 34,44 | 38,05 |
| 8. Енергоозброєність праці (п.4 : п.1*) потенційна , кВт | 2798 | 3452 |
Проведені розрахунки в таблиці 15 показують , що у 2000 році , порівняно з 1999 роком , підвищився показник фондоозброєності праці 1 -го працюючого на 4,31 тис. грн. та 1-го робітника на 6,78 тис. грн. . Також помітне зростання показника технічної озброєності праці та енергоозброєності . Такі зміни в озброєності праці можуть свідчить про незначне поліпшення рівня технічного розвитку підприємства . Частково на ці зміни може впливати зменшення чисельності працюючих .
Розглянемо основні фонди цеху глибокого друку . У таблиці 16 наведено перелік основного устаткування цеху та його основні характеристики .
Таблиця 16: Характеристика устаткування цеху.
| № | Назва | Марка |
формат пр-іі |
продуктивн. устаткує. |
габарити |
Потуж н. ел двигуна кВт |
| 1 | 6-ти фарбова ротаційна маш. для глиб.друку | "Романтік-Андреотті 700" | 700 | ЮОоб./хв. | 12000*229 *280 | |
| 2 | 4-фарбова ротаційна маш. для глиб.друку | "Романтік-Андреотті 700" | 700 | ЮОоб./хв. | 900*229* 280 | |
| 3 | Прободрукарський станок | А-900 | 700 | ЗО відб. / рік | 191*135* 170 | 3,2 |
| 4 | Полірувальний станок | "Андреотті" | 270*1000 | 4 форми в рік | 191*135* 170 | 7,8 |
| 5 | Полірувальний станок | "Андреотті" | 270*1000 | 4 форми в рік | 191*135* 170 |
7,8 |
| 6 | Копіювальний станок | "Капелла", ГДР | 100*130 | 4 8 крп./ рік | 140*130* 100 | 0,5 |
| 7 | Ванна для міднення форм | " Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 |
| 8 | Ванна для міднення форм | " Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./ г. | 140*60*60 | 1,1 |
| 9 | Ванна для міднення форм | "Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 |
| 10 | Ванна для міднення форм | "Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./ г. | 140*60*60 | 1,1 |
| 11 | Ванна для електролітичного обезжирення | "Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 |
| 12 | Ванна для промивання целінд. | "Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 |
| 13 | Ванна для никелювання цел. | "Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 |
| 14 | Ванна для никелювання цел. | " Патер-Ностер" | 50*130 | 0,1 мм./г. | 140*60*60 | 1,1 |
| 15 | Ліфт- елеватор для зберігання формних циліндрів | "Патер-Ностер" | 70 | 1 м./хв. | 140*200* 380 | 4,5 |
| 16 | Безпігментна лінія | ВНДІП | 70 | 10-12 хв. | 450*130* 120 | 1,7 |
Проаналізуємо віковий стан устаткування цеху та визначємо питому вагу кожної вікової групи устаткування в їх загальній кількості . Дані представимо у вигляді таблиці.
Таблиця 17:
| Вікова група | Кількість мапіин |
Питома вага % |
| від 5 до 10 років | 3 | 18,75 |
| від 11 до 20 років | 9 | 56,25 |
| більше 20 років | 4 | 25 |
| 16 | 100 |
Як видно з таблиці 17 , найбільшу питому вагу в загальній кількості машин та устаткування займають машини віком від 11 до 20 років ( 56,25 % ) . Велику питому вагу ( 25 % ) займають машини , строк експлуатації яких сягнув за 20 років . Отже , більшість устаткування цеху складають застарілі машини , які відслужили строк експлуатації , оскільки строк експлуатації більшості з них складає 11-12 років . Але не дивлячись на це , цех працює добре , має хороші економічні показники , завдяки вправній роботі ремонтно - механічного цеху .
В цеху застосовуються три форми кооперації праці . Міжцехова , тобто між виробничими цехами підприємства , внутрішньоцехова - між виробничими дільницями в цеху та внутрішньодільнична - між окремими виконавцями на виробничої дільниці . Міжцехова та внутрішньоцехова застосовуються в двох їх формах : технологічній та організаційній . Технологічна форма заключається в передачі півфабрикатів з одного цеху або дільниці до іншої для продовження технологічного процесу . Організаційна форма визначається строками подання півфабрикатів чи деталей до операції збирання .
В цеху застосовуються три форми поділу праці . Функціональний поділ праці характеризується відокремленням груп виробництв в залежності від змісту та характеру виконаних робіт , їх функцій , тобто , кожен робітник виконує роботу в залежності від його функцій . Технологічний поділ праці заключається в відокремленні робіт в залежності від характеру їх технологічного виконання , тобто кожен технологічний процес виконується на спеціальній дільниці . Кваліфікаційний поділ праці
характеризується відокремленням робіт різного ступеню складності і відповідно робітників різної кваліфікації, тобто кожен робітник має розряд і виконує роботу , яка відповідає його розряду .
Ефективність використання основних фондів характеризується показником фондовіддачі , тобто випуском продукції в розрахунку на одну гривню середньорічної вартості осн. фондів .
Таблиця 18: Показники по підприємству за 1999 та 2000 роки .
| Показники | 1999 | 2000 | % |
| 1. Обсяг товарної продукції , тис. грн. | 3740.1 | 3812,5 | 101,94 |
| 2. Середньорічна вартість основних фондів , тис. грн. |
16560 ^ ^ ^-у |
16390 | 98,97 |
| 3. Вартість машин та устаткування , тис. грн. | 9230 | 9095 | 98,54 |
| 4. Матеріальні витрати , тис. грн. | 2215,4 | 2737,5 | 141,62 |
| 5. Кількість встановленого устаткування , од. | 350 | 350 | 100,00 |
| 6. Кількість відпрацьованих маш.- змін | 450 | 490 |
108,89 |
На основі таблиці 18 розрахуємо такі показники :
Таблиця 19:
| Показники | 1999 | 2000 | % |
|
7. Продукція за відрахуванням матеріальних витрат, т.гон <п. 1 - п.4) |
1524,7 | 1075 | 70,51 |
| 8. Коефіцієнт матеріаломісткості продукції (п.1 : п.7) | 2,45 | 3,55 | 144,90 |
| 9. Продуктивність устаткування , тис. грн (п.7 : п.6) | 3,38 | 2,2 | 65,09 |
| 10. Коефіцієнт змінності (п.6 : п.5) | 1,3 | 1,4 | 107,69 |
| 11. Вартість одиниці устаткування, тис. грн. (п.3 : п.5) | 26,37 | 25,98 | 98,52 |
| 12. Питома вага машин та устаткування в загальній вартості фондів (п.3 : п.2 • 100 %) | 55,74 | 55,49 | 99,55 |
| 13. Фондовіддача (п.1 : п.2) | 0,22^ |
°'23)? |
104,55 |
На основі даних таблиць проведемо факторний аналіз,показника фондовіддачі.
Таблиця 20:
| Фактор | Вихідна величина Донловииіачі | % зміни пок-ків | Фондовіддача з урахув.Зміни попоказників | Вплив на фондов. окремих фактолрів |
| Зміна матеріальних витрат | 0,22 | 1,449 | 0,32 | +0,1 |
| Продуктивність устаткування | .0,32 | 0,651 | 0,21 | -0,11 |
| Коефіцієнт змінності | 0,21 | 1,077 | 0,23 | +0,02 |
| Рівень вартості од. устаткування | 0,23 | 0,9852 | 0,23 | 0 |
| Питома вага м. і устат. у вартості ОФ | 0,23 | 0,9955 | 0,23 | 0 |
Загальний вплив факторів склав :
0,1 -0,11 +0,02=0,01
Таким чином , на фондовіддачу позитивно вплинули зміни коефіцієнту матеріаломісткості продукції та зміни коефіцієнту змінності . Негативний вплив мали зміни продуктивності устаткування . Не вплинули зміни в рівні вартості одиниці устаткування та зміни питомої ваги машин та устаткування в загальній вартості основних фондів .
Розглянемо рівень механізації та автоматизації цеху глибокого друку . Рівень механізації характеризується коефіцієнтом механізації праці , який показує процент робітників , що зайняті на механізованих роботах до загальної чисельності робітників .
Таблиця 21:
| Показники | 1997 | 1998 | Відхилення |
| 1. Загальна чисельність цеху , чол. | 13 | 16 | +3 |
| 2. Кількість робітників на механізованих роботах | 9 | 13 | +4 |
| 3. Кількість робітників на ручних роботах | 4 | 3 | -1 |
| 4. Кількість робітників на автоматизованих роботах | |||
|
5. Процент робітників зайнятих механізованою прапею.% <п.2:п.П |
69,23 | 81,25 |
+12 |
| 6. Процент робітників зайнятих ручною працею , % (п.3:п.1) | 30,77 | 18,75 | -12 |
Дані таблиці 21 свідчать про підвищення рівня механізації та зниження кількості робітників зайнятих на ручних роботах , що є позитивним . Ці зміни викликані скороченням чисельності робітників зайнятих ручною працею та збільшенням загальної чисельності робітників . Рівень організації виробництва характеризується й такими показниками , як показник спеціалізації , потоковості , паралельності , неперервності , пропорційності , прямотоковості та ритмічності і тривалості виробничого циклу . Більшість показників розраховується на конкретне замовлення , а такі спостереження не проводились , тому показники не можуть бути розраховані.Узагальнюючим показником організаційно-технічного рівня виробництва є якість продукції. Щодо організації котролю якості продукції, то його проводять інженер, відділу технічного контролю, майстер і робітники на дільницях. Найбільше значення має контроль якості в процессі друку накладу.
На дільницях якість продукції визначається візуально або за допомогою певних приладів, результати заносять в документацію. Для оцінки якості продукціїна підприємстві використовують такі показники, як якість друку, запах,якість лакування, центровка,якість тиснення,якість різки та висічки,суміщення,направлення волокон в папері. Для кожного показника розроблені норми та допустимі відхилення. По результатам контролю в лабораторії ВТК продукція приймається як якісна або бракується.
Нещодавно на підприємстві була введена система проходження замовлення по якості продукції. Суть її полягає в наступному : на бланку замовлення виписується замовлення. На звороті по кожній операції вказується виконавець і отримувач. Саме отримувач вказує на виявлені ним недоліки, які говорять про погану якість. Майстер оглядає недоліки і приймає рішення, можна,чи ні продовжувати виготовлення замовлення. Така система дає змогу слідкувати за якістю виробів на всіх стадіях їх виготовлення, а також попереджати появу невиправного браку.
Аналіз випуску продукції.
Почнемо з аналізу випуску продукції в натуральних та вартісних показниках . Це допоможе нам проаналізувати зміни , що відбулися в зв'язку зі зміною обсягів випуску продукції.
Таблиця 22: Випуск продукції в натуральному та грошовому вираженні по цеху глибокого друку за 1999-2000 роки.
| Види продукції | Одиниця виміру | Випуск продукції | Стр-ра | Темп росту | |||
| 1999 | 2000 | 1999 | 2000 | Е | % | ||
|
1. Непарафіновані етикетки в цінах на 1,01 в діючих цінах |
тонн тис. грн. тис. грн. |
6 41,04 32,91 |
12,5 87,87 91,49 | 6,94 | 10,35 |
+6,5 +46,83 +58,58 |
208,3 214,11 278 |
|
2. Парафіновані етикетки в цінах на 1,01 в діючих цінах |
тонн тис. грн. тис. грн. | 80,5 550,56 441,49 | 108,3 761,33 792,71 | 93,06 | 89,65 | +27,8 +210,77 +351,22 | 134,5 138,28 179,55 |
У 2000 році випуск непарафінованих етикеток , порівняно з 1999 роком , збільшився на 6,5 тонн і становив 208,3 % від випуску минулого року . Збільшився обсяг випуску парафінованих етикеток на 27,8 тонн і склав 134,5 % від випуску попереднього року .
В наслідок збільшення у 2000 році обсягу випуску ТП на 34,3 тони , спостерігається збільшення випуску ТП в грошовому виразі як в цінах на 1,01 , так і в діючих цінах . Так випуск непарафінованих етикеток в цінах на 1,01 зріс на 46,83 тис. грн. і склав 214,11 % від випуску минулого року , а в діючих цінах - на 58,58 тис. грн. , що становить 278 % від випуску попереднього року . Випуск парафінованих етикеток у 2000 році збільшився в цінах на 1,01 на 210,77 тис. грн. і склав 138,28 % від випуску 1999року , а в діючих цінах - на 351,22 тис. грн. , що становить 179,55 % від випуску 1999 року .
Чітко видно , що у структурі випуску продукції по цеху глибокого друку , найбільшу питому вагу займає випуск парафінованих етикеток , близько 90 % . Так у 1999 році питома вага парафінованих етикеток складала 93.06 % в загальному випуску ТП , а в 2000 році їх питома вага трохи зменшилась і вже складала 89,65 % .
Спостерігається незначне підвищення питомої ваги непарафінованих етикеток в загальному випуску ТП по цеху глибокого друку .
Спробуємо проаналізувати випуск продукції по асортименту за допомогою методу середнього відсотку .
Таблиця 23:
| 1. Непарафіновані етикетки | 87,87 |
| 2. Парафіновані етикетки | 761,33 |
| Разом : | 849,2 |
Темп росту = (849,2 / 591,6) * 100 = 143,54
Оцінимо міру впливу структурних зрушень на обсяг ТП , яку визначає фактичний обсяг випуску за базовою структурою .
Таблиця 24:
| Вид продукції | Факт. випуск за базовою структурою | Відхилення | |
| при 1' питомої ваги |
при ^ питомої ваги |
||
| 1. Непарафіновані етикетки | 58,93 | 28,94 | |
| 2. Парафіновані етикетки |
790,27 |
-28,94 | |
| Разом | 849,2 | 28,94 | -28,94 |
Таким чином зміна структури випуску продукції значно вплинула на обсяг випуску у 2000 році.
На обсяги випуску продукції впливають різні фактори . Спробуємо проаналізувати методом ланцюгових підстановок зміну обсягу випуску продукції у 2000 році, порівняно з 1999 роком , під впливом таких факторів:
зміна чисельності працюючих , зміна тривалості робочого дня , зміна кількості відпрацьованих робочих днів та зміна виробітку .
Таблиця 25:
| Показники | 1999 | 2000 |
| Чисельність шзацюючих. чол. | 13 | 16 |
| Тоивалість робочого дня | 8 | 8 |
| Кількість ообочих днів | 130 | 150 |
| Виообіток . гон./ гол. | 10.86 | 11.54 |
Аналіз витрат на виробництво і реалізацію продукції.
Для аналізу собівартості продукції використовується дуже багато показників: сума витрат на виробництво , собівартість товарної та реалізованої продукції, витрати на 1 грн. товарної продукції, економія від зниження собівартості ТП. Спочатку на основі Таблиці 26 прораналізуємо структуру собівартості по елементах і визначимо динаміку собівартості.
Таблиця 26: Витрати підприємства на виробництво (витрати обігу), 1999-2000 р
| Показник | 1999 | 2000 | Відхилення |
| 1. Матеріальні витрати | 2215 | 3137 | +922 |
| 2. Витрати на оплату праці | 766 | 727 | -39 |
| 3. Відрахування на соц. заходи | 263 | 310 | +47 |
| 4. Амортизація | 344 | 270 | -74 |
| 5. Інші витрати | 557 | 530 | -27 |
| 6. Разом | 4145 | 4974 | +829 |
| 7. Фактичний обсяг виробництва продукції | 3740,1 | 3812,5 | +72,4 |
Таким чином , загальна сума витрат на виробництво в 2000 році , порівняно з 1999 роком , зросла на 829 тис. грн. Збільшення суми витрат на виготовлення продукції відбулося за рахунок збільшення витрат на сировину та матеріали на 922 тис. грн. , які збільшились за рахунок росту цін та тарифів на матеріальні ресурси . Збільшились витрати на соціальні заходи на 47 тис. грн.
Зменшились витрати на оплату праці у 1999 році на 39 тис. грн. Зменшились витрати на амортизацію на 74 тис. грн. і на інші витрати на 27 тис. грн., що є позитивним моментом .
Важливим , при вивченні собівартості продукції , є її аналіз по калькуляційним статтям витрат . Нижче наведемо таблицю , в якій зведені витрати по статтях за 1999 та 2000 роки по підприємству ВАТ "Зоря" .
Таблиця 27: Калькуляція собівартості продукції по підприємству за 1999-2000 р.