Статистичне вивчення та прогнозування динаміки цін на промислову продукцію
Четверта
група (D) поєднує
терміни, які
означають, що
продавець
зобов’язаний
нести всі витрати
і відповідати
за можливий
ризик під час
доставки товарів
у країну призначення.
Ціна DAF, поставка
до границі,
означає, що
продавець
виконує свої
зобов’язання
з постачання
тоді, коли поставив
товар, очищений
від експортного
мита, у погоджений
пункт і місце
на границі, але
до надходження
на митний кордон
сусідньої
країни. Ціна
DES, поставка із
судна, означає,
що продавець
виконав свої
зобов’язання
з постачання,
якщо товар був
переданий у
розпорядження
покупця на
борті корабля,
але не пройшов
митного очищення
в погодженому
порту призначення;
дана ціна враховує
всі витрати
і ризики продавця
на доставку
товару в порт
призначення.
Ціна DEQ, поставка
з причалу (мито
сплачене), означає,
що продавець
виконає своє
зобов’язання
з доставки,
коли передасть
товар, який
пройшов митне
очищення, покупцю
на пристані
(набережній)
у
погодженому
портові призначення;
ціна DEQ враховує
ризики й витрати
продавця, включаючи
мита, податки
й інші збори
за поставку
товару. Ціна
DDU, поставка без
сплати мита,
означає, що
продавець
виконає свої
зобов’язання
з постачання,
коли товар буде
переданий у
розпорядження
покупця в погодженому
місці в країні
ввозу, при цьому
продавець несе
всі витрати
й ризики, пов’язані
з поставкою
товару (за винятком
мита, податків
та інших офіційних
зборів, оплачуваних
під час ввезення),
а також за витрати
й ризики під
час виконання
митних формальностей;
покупець сплачує
будь-які додаткові
витрати і відповідає
за ризики, викликані
неможливістю
пройти митне
очищення товарів
та імпорт вчасно.
Ціна DDP, поставка
зі сплатою
мита, означає,
що продавець
виконає своє
зобов’язання
з поставки
тоді, коли товар
буде переданий
у розпорядження
покупця в погодженому
місці в країні
ввозу, при цьому
продавець несе
всі витрати
й ризики, включаючи
мито, податки
та інші збори,
стягнуті у
зв’язку з поставкою
товару, що пройшов
митне очищення
під час імпортування.
Таким чином, якщо за умовами EXW (франко-завод) для продавця передбачений мінімальний перелік зобов’язань, то за умовами DDP—максимальний.
Ціни, що використовуються в статистиці. Важливе практичне значення мають ціни, що використовуються в статистиці, одне з найголовніших завдань якої — забезпечення порівнянності результатів, показників. Для цього статистика використовує такі види цін: 1) діючі, чи поточні, ціни; 2) незмінні, тобто ті самі ціни, у тому числі порівнянні — незмінні ціни на порівнянну продукцію; 3) середні (наприклад, середньогалузеві, тобто розраховані в середньому по всіх підприємствах галузі).
1.2 Система статистичних показників цін та методика їх побудови
Ціна - це невід'ємний складовий елемент ринкового механізму. Вона відображає споживні властивості (корисність) товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару (співвідношення між його наявністю та потребою, попитом та пропозицією), характер та силу конкуренції, державного контролю та загальноекономічну кон'юнктуру ринку, психологію економічної поведінки ринкових суб'єктів і інші суб'єктивні моменти (моду, смаки, традиції). Отже, ціна складається під впливом численних об'єктивних і суб'єктивних факторів.
Статистичне вивчення цін здійснюється на основі розгорнутої системи показників, яка відповідає вимогам ринкової економіки і відображає різні види диференціації ринкових цін: асортиментну, часову, просторову, за соціально-доходними групами, різними ринками. Ринок робить ціни гнучкими, чутливо реагуючими на зміну різних чинників. В цьому зв'язку показники еластичності цін, їх співвідношень повинні знайти відображення в системі показників статистики цін. Лібералізація ціноутворення і перспективи стабілізації економіки дозволяють закладати ціни у математичні моделі.
В залежності від мети дослідження статистикою можуть застосовуватися різні показники.
Для оцінки абсолютного розміру ціни на певний вид, сорт товару (товарну групу) застосовують рівень цін. Розрізняють рівні цін:
- індивідуальні, що характеризують величину ціни на відповідний вид, сорт товару на певний момент часу, дату;
- середні - розраховуються на певну дату або за період на конкретний товар, сортність (товарну групу), по населених пунктах, регіону, країні;
- узагальнюючі - вартість споживчого кошика, який розраховується відношенням індивідуальної, середньої чи узагальнюючої ціни до доходу.
При вивченні ціноутворення визначають показники структури ціни:
питому вагу кожного елементу в кінцевій (роздрібній) ціні товару (собівартості, націнки, знижки, податків); питому вагу валового доходу (реалізованої націнки) у товарообігу; співвідношення оптових і роздрібних цін, співвідношення структурних елементів роздрібних цін.
Коливність цін в часі і просторі характеризують за допомогою показників варіації: групування одноіменних товарів за рівнем цін; рівень територіальної коливності цін (групування регіонів, населених пунктів за рівнем цін;
рівень стійкості цін у динаміці (коефіцієнт апроксимації трендової моделі);
рівень сезонних та циклічних коливань цін.
Динаміку цін на окремі товари, товарні групи і всіх товарів характеризують за допомогою індексного методу: індивідуальних, групових та зведених індексів цін, індексів середніх цін.
Відповідність ціни якості товару, залежність від соціально-економічних факторів статистика характеризує за допомогою параметрів моделей, коефіцієнтів, індексів, експертних оцінок.
Індексами цін називають показники, які характеризують співвідношення цін. Найчастіше ціни співставляються за різні періоди часу, характеризуючи в таких випадках їх динаміку. Показник, який характеризує співвідношення ціни окремого товару, називається індивідуальним, або однотоварним індексом цін. Якщо показник дає зведену характеристику співвідношення цін на всі товари (або окремі групи товарів), то він називається загальним (або груповим) індексом цін.
Індивідуальний індекс цін будь-якого товару є відносна величина, що одержана шляхом ділення нової ціни (після зміни) на ціну до зміни.Якщо ціну звітного періоду позначити через Рі, а ціну базисного - через Ро, то індивідуальний Індекс Ір становитиме:
(1.1)
В тих випадках, коли необхідно дати оцінку динаміки ціни на один товар, який реалізується на різних територіях і ринках, співставляють середні ціни різних періодів, визначають індекс змінного складу:
(1.2)
На цей індекс впливають два фактори: зміна цін на окремих територіях і ринках на певний товар та зміна структури продажу -
Зміну середніх цін і вплив відповідних факторів можна виразити у вигляді такої схеми:
(1.3)
Індекс середніх Індекс цінІндекс впливу структур
змін (змінного = постійного * них зрушень на динаміку
складу) складу середніх цін
Цю ж залежність можна подати і у такому вигляді:
(1.4)
Товарооборот окремого товару є добутком цін на кількість проданого товару. Весь товарооборот складається з сум оборотів від продажу окремих товарів. Отже, позначивши кількість проданого товару у звітному періоді через д;, весь товарооборот за звітний період можна записати як суму добутків кількості проданих товарів на їх ціни:
(1.5)
Для того, шоб виявити зміну цін, необхідно зафіксувати показники кількості на одному з періодів. В нашій офіційній статистиці вона приймається у звітному періоді і обчислюється за формулою Пааше:
(1.6)
(1.7)
Чіткість інтерпретації, економічний смисл та зручність практичного розрахунку формули Ласпейресазробили її найбільш популярною у світі для обчислення індекса споживчих цін, який дозволяє оцінити, у скільки разів змінились би споживчі видатки у поточному періоді в порівнянні з базисним, якщо б при зміні цін рівень споживання залишився попереднім. Такий розрахунок можна вважати коректним при умові незначних кількісних і якісних змін в структурі споживання (в часі і просторі, коли індекс розраховується для декількох регіонів).
Індекс цін за формулою Пааше показує, у скільки разів сума фактичних витрат населення на купівлю товарів є більшою (меншою) від суми грошей, яку населення повинно було б заплатити за ці ж товари, якщо б ціни залишилися на рівні базисного періоду.
При відсутності кількісного обліку продажу товарів формули Пааше і Ласпейреса можуть бути модифікованими:
(1.8)
(1.9)
Статистичним аналізом доведено, що у довгостроковому аспекті формула Пааше дещо знижує реальну зміну цін. Значення індексів, що розраховані за формулами Пааше і Ласпейреса, можуть співпадати лише в випадку повного співпадання структури товарної маси базисного і звітного періодів, що практично неможливо.
Еджвортом-Маршалом запропоновано компромісний варіант формули індекса цін:
(1.10)
Запропонована формула дає можливість уловлювати зрушення в структурі товарообороту, який є не типовим для кожного реального періоду, а тому не має прямого економічного смислу.
Найбільш вдалою компромісною формулою індекса цін багато економістів вважають індекс Фішера:
(1.11)
Індекс Фішера дозволяє оцінити не лише набір товарів базисного періоду за цінами поточного, _ле й набір товарів поточного періоду за цінами базисного. Застосовується в тих випадках, коли є певні труднощі у виборі ваг в умовах значної зміни Їх структури.
Узгодженість статистичних класифікацій дає змогу розраховувати індекс цін виробників за галузями на рівні чотиризначних кодів міжнародної класифікації (ISIC) та індекс цін виробників за продуктами на рівні шестизначних кодів класифікатора основних продуктів (СРС). На практиці користувачі інформації надають перевагу продуктовим індексам цін виробників перед галузевими.
Індекс цін виробників чи споживачів являє собою показник, який узагальнює зміну цін за багатьма товарними позиціями між двома — часовими або географічними — межами. Для його розрахунку необхідно знати:
які товарні позиції включати в індекс;
як визначати ціни за товарними позиціями;
які операції включати в розрахунок індексу;
яку формулу використовувати для визначення зміни цін;
як визначати ваги, використовувані у вибраній формулі.
Щоб відповісти на ці питання, необхідно спочатку розглянути, до якої індексної моделі належить індекс цін.
Завдання індексу цін полягає в тому, щоб визначити, яка частка зміни у вартісному агрегаті пояснюється зміною цін за окремими позиціями. Для цього використовуються індекси цін Е. Ласпейреса, індекси цін Г. Пааше1 за такими індексними моделями:
|
|
= |
|
ґ |
|
| Індекс вартості | Індекс цін Пааше | Індекс фізичного обсягу |
|
|
= |
|
ґ |
|
| Індекс вартості | Індекс цін Ласпейреса | Індекс фізичного обсягу |
Для дефляції
використовується
індекс цін
Пааше з поточною
базою
щоб після його
ділення на
вартість
у поточному
періоді дістати
оцінку вартості
в постійних
цінах з фіксованою
вагою у поточному
періоді
Для оцінювання
інфляції
використовується
індекс цін
Ласпейреса
з фіксованою
вагою в базисному
періоді
тобто індекс
цін визначається
тільки стосовно
до вартісного
агрегату, з
яким він пов’язаний.
Вважається, що індексу цін Ласпейреса властива систематична помилка в довгостроковому періоді в бік завищення, оскільки він ґрунтується на вагах базисного періоду, тоді як індекс цін Пааше має найчастіше в довгостроковому періоді зміщення в бік зниження внаслідок постійної зміни ваг. Тому в багатьох країнах використовується формула індексу Фішера, яка являє собою середнє геометричне індексів цін Ласпейреса та Пааше.
Для розрахунку індексу цін виробників (за галузями і продуктами) використовуються панельні обстеження підприємств та продуктів на підставі вибірки. Будь-яка вибірка підприємств та продуктів з часом стає все більш нерепрезентативною і має тенденцію до зменшення, бо окремі підприємства перестають виробляти окремі продукти або здійснювати операції. З метою мінімізації будь-яких систематичних помилок внаслідок цих проблем використовується ротація або доповнення панельної вибірки підприємств і продуктів, що підвищує точність національних індексів цін.
1.3 Організація статистичних спостережень за цінами
Статистичні спостереження за динамікою та структурою діючих цін і тарифів на послуги залежно від форми та обсягу реалізації провадяться по-різному. У зв’язку з різким скороченням частки підприємств, що є прямою державною власністю, суцільне статистичне спостереження за цінами на конкретні товари та послуги зберігається лише на деякі види продукції особливого призначення (військова промисловість, паливно-енергетичний комплекс, видобуток енергоносіїв та дорогоцінних металів тощо). Основною формою статистичного спостереження за рівнем цін і тарифів підприємств та організацій є вибіркові обстеження, що мають регулярний характер та провадяться за стандартними наборами товарів-представників продукції для кожної галузі народного господарства за вибірковим колом одиниць сукупності, які випускають близько 50% загального обсягу товарів у галузі.
Набір товарів-представників при цьому формується за узагальненими споживчими ознаками. Товар-представник повинен мати всі основні споживчі властивості товарів у групі за винятком окремих деталей, що істотно не впливають на задоволення потреб споживача.
Спостереження за змінами цін (тарифів) проводиться в усіх регіонах країни. Інформація про ціни (тарифи) збирається в обласних центрах, містах Києві, Сімферополі, Севастополі та інших адміністративно-територіальних одиницях, які відібрані з урахуванням чисельності міського населення, а також представництва у соціально-економічному і географічному положенні регіонів та фактору насиченості споживчого ринку товарами і послугами.(див.дод.1)
Статистичне спостереження за змінами споживчих цін і тарифів проводиться на вибірковій основі. Побудова ІСЦ складається з таких основних етапів:
- формування споживчого набору товарів (послуг) - представників;
- відбір територій;
- відбір базових підприємств;
- визначення порядку збору інформації про ціни і тарифи;
- формування вагової структури;
- розрахунок середніх цін (тарифів) та індивідуальних індексів цін (тарифів) на товари (послуги);
- розрахунок індексу споживчих цін.
Розрахунок ІСЦ проводиться на основі даних щодо змін цін (тарифів), одержаних шляхом щомісячної реєстрації цін (тарифів) на споживчому ринку, та даних про структуру фактичних споживчих грошових витрат домогосподарств - основного джерела інформації для формування вагової структури.
Спостереження за змінами цін (тарифів) проводиться у міських поселеннях всіх регіонів країни. Відбір міських поселень, в яких проводиться спостереження за змінами споживчих цін (тарифів) на товари (послуги), здійснюється на центральному рівні і є репрезентативним для розрахунку ІСЦ для кожного з 27 регіонів країни.
Інформація про ціни (тарифи) збирається в обласних центрах, містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах і районних центрах, які відібрані на основі процедури стратифікованого багатоступеневого відбору з елементами методу імовірності, пропорційній розміру. Цей метод передбачає відбір одиниць з генеральної сукупності шляхом надання кожній одиниці імовірності включення у вибірку, яка пропорційна певній допоміжній змінній, а саме чисельності населення.
Процес відбору складається з таких етапів.
На першому етапі міські поселення розподіляються на страти в залежності від середньорічної чисельності наявного міського населення кожного з регіонів.
1 страта - чисельність населення більше 100 000 чол.;
2 страта - 50 000-100 000 чол.;
3 страта - 25 000-50 000 чол.;
4 страта - до 25 000 чол.
На другому етапі проводяться розрахунки частки населення і кількості реєстрацій цін за кожною стратою кожного регіону у загальній кількості населення та реєстрацій по країні, а також частки населення і реєстрацій за кожною стратою всередині регіону з метою зіставлення даних по кожному регіону в цілому та економічному району з даними по країні. Відповідність цих співвідношень є критерієм для відбору міських поселень для спостереження за змінами споживчих цін (тарифів).
На третьому етапі здійснюється відбір міських поселень з кожної страти. Кожна страта є зменшеною генеральною сукупністю, в якій відбір здійснюється окремо.
До спостереження за змінами споживчих цін (тарифів) включені всі міські поселення з першої та другої страт, які є саморепрезентативними.
З третьої та четвертої страт відібрані по одному міському поселенню, які відповідають таким вимогам:
- найбільша кількість населення та реєстрацій цін;
- репрезентативність моделей споживання для кожного з регіонів;
- достатня насиченість споживчого ринку товарами (послугами) для проведення реєстрації на максимальну кількість товарів (послуг) - представників зі споживчого набору;
- рівномірне географічне охоплення регіонів реєстрацією цін.
Спостереження за змінами цін (тарифів) на товари (послуги) здійснюється за вибірковим колом базових підприємств.
Відбір базових підприємств проводять спеціалісти органів державної статистики на місцях. Структура відібраних базових підприємств переглядається щорічно.
Для відбору базових підприємств використовуються дані статистики торгівлі і послуг щодо розподілу обсягів роздрібного товарообороту і реалізованих послуг за формами власності та обстеження умов життя домогосподарств щодо грошових витрат на купівлю товарів за місцем придбання.
При формуванні сукупності базових підприємств необхідно керуватися таким:
- спостереження за змінами цін (тарифів) проводиться в підприємствах роздрібної торгівлі, ресторанного господарства і сфери послуг усіх форм власності (державної, приватної, комунальної), а також на продовольчих, речових і змішаних ринках;
- у кожному міському поселенні відбираються великі, середні і малі підприємства торгівлі і сфери послуг, розташовані як у центральній частині міського поселення, так і віддалені від центру, тобто з різними умовами торгівлі (обслуговування).
Відібрана сукупність базових підприємств повинна відповідати таким вимогам:
- регулярність продажу товарів і реалізації послуг, відібраних для спостереження;
- фірмові магазини, магазини-салони включаються в спостереження за умови, що в них реалізуються товари, які за споживчими властивостями і рівнем цін розраховані на масового споживача;
- не включаються підприємства торгівлі, в яких реалізуються товари, рівень цін на які багаторазово перевищує середній рівень цін на аналогічні товари.
- не включаються підприємства торгівлі, в яких реалізуються незначні партії товарів, які надходять до продажу нерегулярно (стокові магазини), або такі, що спеціалізуються на продажу товарів, які були у користуванні (second hand).
Збір інформації щодо споживчих цін (тарифів) проводиться щомісячно фахівцями територіальних органів державної статистики шляхом відвідування базових підприємств і реєстрації цін (тарифів) на товари (послуги), які входять у споживчий набір.
Реєстрації підлягає фактична ціна конкретного товару (послуги), що реалізується на споживчому ринку з урахуванням податків, які сплачує населення (ПДВ, акциз та інші непрямі податки).
Реєстрація цін (тарифів) проводиться щомісячно:
- в обласних центрах, містах Києві, Сімферополі, Севастополі - з 1 по 25 число;
- в райцентрах та інших містах - з 1 по 20 число.
За окремими товарами, перелік яких наведений у Додатку 3, реєстрація цін проводиться протягом повного місяця. До переліку включені товари зі значною часткою витрат на їх придбання в загальних споживчих витратах домогосподарств та ціни на які зазнають суттєвих коливань впродовж місяця.
По кожному товару-представнику в обласному центрі, містах Києві, Сімферополі та Севастополі реєструється не менше 9-10 цін, у райцентрах та інших містах - не менше 5-6 цін, послугах - відповідно 7-8 та 4-5 цін. Виняток складають окремі види послуг (електроенергія, газ, послуги зв'язку, залізничний транспорт міжміського сполучення), на які діють єдині тарифи, що контролюються (встановлюються) відповідними органами виконавчої влади.
Реєстрація цін одного й того самого конкретного товару (послуги) у звітному місяці на одному й тому ж базовому підприємстві проводиться у ті ж числа, що і у попередньому місяці. Відхилення може становити не більше 1-2 днів. Реєстрація цін свіжих продуктів на ринку (наприклад, овочів, фруктів, молока та молочної продукції, риби і т. ін.) проводиться в тій частині дня, коли здійснюється найбільша кількість покупок.
У спостереження включаються тільки нові товари як вітчизняного, так і імпортного виробництва, крім "елітних" товарів, таких як ювелірні вироби з діамантами, дорогі марки імпортних автомобілів, меблів, горілчаних виробів тощо.
Характерною ознакою споживчого ринку стали сезонні знижки, рекламні акції, розпродаж товарів.
Сезонні знижки, ціни розпродажу враховуються, якщо:
- вони є постійною та широко розповсюдженою характеристикою споживчого ринку;
- виставлений на розпродаж товар є той самий, що й у попередній місяць, не пошкоджений, термін реалізації якого не закінчився;
- вага (упаковка) залишається без змін;
- знижки надаються всім без винятку споживачам.
Зниження цін не враховуються, якщо:
- товари пошкоджені або термін їх реалізації закінчився;
- знижки надаються для постійних клієнтів або є винятковими;
- знижки надаються окремим категоріям споживачів (студентам, пенсіонерам);
- товар надається як подарунок у разі придбання визначеного товару (рекламні пропозиції);
- знижки залежать від кількості товару, що пропонується (дві одиниці за ціною однієї).
Не допускається проведення реєстрації всіх цін на товар (послугу) - представник лише в одному базовому підприємстві, а також розрахунок індексів цін на основі однієї зареєстрованої ціни, оскільки ці дані не відображають реальний стан споживчого ринку міського поселення (за винятком товарів (послуг), ціни (тарифи) на які контролюються (встановлюються) урядом або місцевими органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування).
Неприпустимо також здійснювати розрахунки середніх цін та індивідуальних індексів цін на основі зареєстрованих цін на товари, що виробляються тільки одним виробником, оскільки в цьому випадку зміна цінової політики одного виробника екстраполюється на весь споживчий ринок регіону, що не відображає реальної ситуації, адже населення купує дуже різноманітну продукцію.
Інформація щодо споживчих цін (тарифів), зібрана в процесі проведення реєстрації, є основою для розрахунку індексу споживчих цін і потребує проведення ряду контрольних заходів з метою забезпечення її відповідної якості та достовірності.
Працівники територіальних органів державної статистики на постійній основі здійснюють контроль правильності проведення реєстрації через регулярні перевірки бланків реєстрації цін на споживчі товари (послуги), які надходять з міських поселень. Контроль включає такі складові:
- своєчасність заповнення бланків відповідно до термінів реєстрації;
- внесення до бланків всієї необхідної інформації відповідно до методологічних положень;
- підтвердження незвичайної або значної зміни ціни;
- наявність, в разі необхідності, перерахунків за стандартну одиницю;
- проведення заміни товарів відповідно до методологічних положень.
Спостереження за змінами цін виробників промислової продукції проводиться по відібраному колу базових промислових підприємств різних форм власності і організаційно-правових форм.(див.дод.3)
Відбір базових підприємств здійснюється таким чином:
- централізовано визначаються підприємства, які мають значну питому вагу у виробництві товарів-представників, відібраних для розрахунку ІЦВ на державному рівні;
- територіальні органи державної статистики додатково включають у цей перелік підприємства, які характеризують виробництво товарів-представників, відібраних для розрахунку ІЦВ на регіональному рівні.
Перелік підприємств легкої, харчової, промисловості будівельних матеріалів тощо, в який можуть бути включені малі підприємства з урахуванням обсягів випуску продукції у галузях, територіальні органи державної статистики формують для державного та регіонального рівнів самостійно.
До переліку базових підприємств не включаються підприємства, на яких випуск продукції носить разовий або випадковий характер, тому що згідно з діючою методологією розрахунку індексу цін виробників зміна видів товару і підприємств, що обстежуються, призводить до необхідності перерахунку динаміки індексів з початку року.
Ціни виробників промислової продукції - це ціни, що фактично склалися на 20 число звітного місяця на продукцію, призначену для реалізації на внутрішньому та зовнішньому ринках без податку на додану вартість та акцизного збору.
Інформацію процінивиробниківпромислової продукції підприємства надають за формою державної статистичної звітності N 1-ціни (пром) "Звіт про ціни виробників промислової продукції" ( vc156202-05 ) статистичному органу за місцем знаходження підприємства. В розділі "А" форми має бути наведене повне найменування конкретного виду товару, із зазначенням його марки, артикулу, технічних параметрів. В гр. 1 "Ціна за одиницю у звітномумісяці"належитьпроставитиціну,за якою був реалізований цей вид товару (марки, артикулу) у звітному місяці. В гр. 2 проставляється ціна, за якою був реалізований товар цієї ж марки, артикулу у попередньому місяці. В гр. 3 підприємство вказує причини, що вплинули на зміну ціни, якщо вона відбулася.
Кількість ціндлякожногопідприємствазалежитьвід номенклатури продукції та обсягів її виробництва і може коливатися від 4 до 10 цін. Для однорідної продукції, такої, наприклад, як цукор, достатньо однієї ціни.
Якщо підприємство реалізовувало продукцію декільком покупцям і ціни при цьому були різними, то показується ціна товару з найбільшої за обсягом партії.
При реалізації продукції окремим споживачам зі знижками (націнками),останні неповинні враховуватись підприємством при наданні інформації проціни (наприклад, при реалізації за готівковим розрахунком). Якщо на підприємстві у звітному місяці на момент реєстрації не було реалізації даного конкретного виду продукції, то показується ціна, за якою ця продукція була реалізована або