Шляхи підвищення ефективності франчайзингу для господарюючого суб’єкта
Бензозаправні станції є найбільшою категорією франшиз товарів і торгових марок з прогнозованою кількістю торгових точок у 11700 одиниць у 2006р. Очікувалося зростання об'ємів продаж через франшиз бізнес-формату. Проте очікувані результати розвитку франчайзингового бізнесу навіть дещо перевишили сподівання: на середину 2006 року кількість бензозаправних станцій, що працювали за франчайзинговими схемами дорівнювала 12883 одиниці [89]. У даний час американський франчайзинг охоплює практично всі види бізнесу — від автомобільних перевезень, будівництва, до садових послуг, торгівлі й освіти. Проте, за даними FRANDATA Corporation, п'ятірка найбільш зайнятих франчайзингом підсекторів бізнесу виглядає таким чином: ресторани "фаст-фудів" (у т.ч. морозиво і десерти) — 18% усього франчайзингу, роздрібна торгівля (у т.ч. продукти харчування) — 14%, надання послуг (у т.ч. спортивних і туристичних) — 12%, автомобільні перевезення й обслуговування — 8%, будівництво — 7%.
У Канаді франчайзинговий ринок багато в чому віддзеркалює еволюцію франчайзингу в США. У 1990 р. обсяги роздрібних продажів через франшизи в Канаді перевищили 48 млрд. дол. (CDN) або близько 45% загального обсягу роздрібного продажу. Понад 50% цих продажів були здійснені через франчайзинг бізнес-формату та інші "нетрадиційні" форми франчайзингу. Для порівняння: на середину 2006 року обсяги роздрібних продажів через франшизи в Канаді cnfyjdbkb 63 млрд. канадських доларів або близько 47 % загального обсягу роздрібного продажу.
У 1987 р. близько 1 тис. франчайзерів, які працювали у Канаді і володіли близько 45 тис. торговельних точок, здійснили об'єми продаж на рівні 61 млрд. дол. (CDN). Щорічне зростання франчайзингової системи Канади становило 20% у 1985 р., 25% у 1986 р. і очікувалося подальше зростання в наступні роки, яке в результаті вилилося (на 2006 рік) у 97 тис. торговельних точок із сукупним об’ємом продажу на рівні 98 млрд. канадських доларів [89].
Близько половини франшиз бізнес-формату в Канаді є власністю іноземних компаній, переважна більшість яких походить із США. Можливо, завдяки географічній близькості та культурним подібностям Канада за зовнішніми ознаками є звичним ринком для експансії американських франшиз.
Міністерство торгівлі США зазначало, що 29% усіх американських іноземних франшиз були розміщені в Канаді, загальною кількістю 237 франчайзерів, що володіли 9 031 торговою точкою. Це відповідає близько 40% усіх іноземних франшиз торговельних точок США, розміщених у Канаді. Франчайзери з інших країн, зокрема, з Франції, Австралії, Великобританії, також проникають на ринок Канади швидкими темпами.
У Франції — серці європейського франчайзингу, в 1971 р. було зареєстровано всього 34 франчайзингові мережі, у 1977 р. ця цифра зросла до 108, з 7 500 торговими точками. У 1988 р. було відзначено існування близько 675 франчайзерів, які володіли близько 30 тис. торгових точок. Франчайзинг забезпечив працевлаштування близько 150 тис. осіб. Об'єми продаж через франчайзингову систему в 1990 р. перевищили 16 млрд. дол. або близько 5% загальних роздрібних продажів у Франції. Нарешті, у 2006 році кількість франчайзингових підприємств становила 59 тис. (окремі торгові точки різних форм власності) із загальною часткою ринку роздрібних продажів на рівні 8 %. Французи охоплюють близько 40% усього європейського франчайзингового ринку, ємність якого оцінюється у 32 — 35 млрд. дол. За даними французького економіста Іва Бернара, сьогодні в ЄС більше 6% роздрібної торгівлі виконується через франшизи.
На відміну від деяких своїх сусідів, для Франції є характерним домінування національних франчайзингових операторів. Лише 5% торгових точок представлені іноземними франчайзерами. Франшизам, які стосуються продажу одягу та взуття (близько 25% ринку), характерна найбільша величина річного приросту в усьому роздрібному франчайзингу. Продукти харчування, меблі і побутові прилади також займають значну долю франчайзингових роздрібних продажів, 15 і 20% відповідно. Решта 40% ринку належить послугам (25,5%), будівництву (7,5%) і готельному та ресторанному бізнесу (7%).
У Великобританії розвиток франчайзингу прискорився після заснування у 1977 р. Британської франчайзингової асоціації (BFA). Ринок франшиз Великобританії має стабільну основу та позитивно оцінюється урядом, засобами масової інформації та громадськістю в цілому.
Згідно зі статистичними даними у Великобританії станом на середину 2006 року діяло більше 540 франчайзерів з 52 тис. торгових точок [89]. Більшість британських франчайзерів почали свою діяльність після 1982 р. Найбільшими секторами британського ринку франшиз за обсягом продажів були: 1) продаж меблів, домашнього експлуатаційного обладнання; 2) товари та послуги для відпочинку; 3) швидке харчування. За кількістю торгових точок на першому місці — ресторани швидкого харчування у кількості 1898 одиниць.
Фактична кількість американських франчайзерів у Великобританії значно менша від кількості вітчизняних (британських) франчайзерів. У Великобританії на ринку переважає франчайзинг послуг, так як і в США, що призвело до появи деяких оригінальних та інноваційних ідей, таких як чистка килимів, дитячі ігрові центри, побутове обслуговування.
В Японії загалом виділяються три основні категорії франшиз: 1) продаж товарів; 2) послуги харчування, 3) надання інших послуг. Японія виявилася досить привабливою для американських франчайзерів у їх пошуку ринків збуту та стала другим найбільшим закордонним ринком для американських франчайзерів після Канади. У 1999 р. в Японії загалом працювало 69 франчайзерів, які володіли 7 366 торговими точками, 72% з яких належали до другої категорії — послуги харчування. У 2006 році загальна кількість франчайзерів вже становила 83, а кількість торговельних точок, якими вони володіли – 9 967 [89].
В Італії у 2006 році працювало 417 франчайзерів, які оперували 21 450 франшизами (у 1998 р., відповідно - 300 і 17 500). Протягом того самого періоду валові обсяги продажів перевищили 5,2 млрд. дол. [89]. Італійський франчайзинговий ринок характеризується пропорційним поширенням як іноземних, так і національних франчайзерів, які здебільшого орієнтуються на сферу продажу продукції.
У Голландії франчайзинг також виявився динамічною силою в економіці. У 1997 р. в Голландії налічувалося 289 франчайзерів, які оперували 11 252 торговими точками в країні, і сукупні обсяги франчайзингових продажів були у межах 5,8 млрд. дол. [69, с.21] (на 2006 рік, відповідно, - 306, 13009 та 6,3 млрд.) [89]. Провідною формою франчайзингу в Голландії є франшизи на продаж продукції; на другому місці — франшизи сфери послуг. Хоча й існує тенденція до зростання присутності в країні іноземних франшиз, на ринку все ще домінують національні оператори.
В Іспанії франчайзинг переживає період розвитку. Іспанський ринок франшиз складається з торгівлі товарами зі значним домінуванням одягу і продуктів харчування. Сфера послуг лише починає розвиватися. Франчайзинговий ринок Іспанії є досить перспективним для національних та іноземних франчайзерів у зв'язку з тим, що багато регіонів Іспанії запровадили матеріальні заохочення для розвитку підприємництва.
3.2 Проблеми та шляхи стимулювання процесів створення систем фpaнчaйзингу в Україні
На думку експертів, розвиток фpaнчaйзингу в Україні стримується цілим рядом причин. Насамперед мова йде про проблеми економічного характеру, до основних з яких експерти відносять нестабільність розвитку економіки, відсутність у більшості потенційних фpaнчaйзі необхідних стартових капіталів, а також складності в одержанні кредитів для його формування.
Як головну перешкоду на шляху фpaнчaйзингу в Україні більшість експертів виділяє недосконалість правового забезпечення реалізації механізму фpaнчaйзингу. Вітчизняне законодавство практично не оперує поняттям «фpaнчaйзинг». Комерційна концесія, якій присвячена окрема глава в Цивільному кодексі України, і яка, на думку українських законодавців, містить у собі сферу фpaнчaйзингових відносин, насправді далеко не еквівалентна поняттю «фpaнчaйзинг».
Велика частина діючих в Україні фpaнчaйзингових мереж договором комерційної концесії не користуються, у кращому випадку включаючи його в пакет інших документів. Більш того, багато вітчизняних експертів саму наявність даної глави ЦК України вважають негативним фактором, думаючи, що відносини партнерів регламентуються в ній зайво строго, що перешкоджає розвитку міжнародних контактів у сфері фpaнчaйзингу.
Крім того, відповідно до норм, що регулюють договори комерційної концесії в Україні, фpaнчaйзингові угоди можна розірвати з будь-якої причини, попередньо (за 6 місяців) повідомивши партнера. Однак, як показує практика, обидві сторони вкладають у реалізацію фpaнчaйзингового проекту значні обсяги фінансових і часових ресурсів, необґрунтований же розрив угоди сполучений з великими збитками і загубленою вигодою для однієї зі сторін. Саме тому, відповідно до міжнародної практики, договір фpaнчaйзингу може бути розірваним в однобічному порядку тільки в тому випадку, якщо один з партнерів протягом визначеного періоду часу не виконує свої зобов'язання. Крім того, як говорить договір комерційної концесії, фpaнчaйзер у деяких випадках несе відповідальність за всі неправомірні дії фpaнчaйзі перед споживачем і суспільством, що вступають у протиріччя з фундаментальним принципом фpaнчaйзингу — самостійністю і незалежністю бізнесу.
Відсутність спеціалізованої правової бази істотно звужує можливості розвитку фpaнчaйзингу в Україні і, у першу чергу, значно ускладнює можливість кредитування фpaнчaйзі. Однак, впровадження спеціалізованого законодавства в сфері фpaнчaйзингу аж ніяк не гарантує рішення всіх проблем на шляху його ефективного розвитку. Крім того, як показує практика, зайва деталізація законодавчих норм перешкоджає формуванню нормальних відносин між фpaнчaйзерами і фpaнчaйзі. Фахівці вважають, що, оскільки основним елементом фpaнчaйзингового пакету є нематеріальні активи (торгова марка, ноу-хау, технологія ведення бізнесу), більш важливим фактором є наявність раціонального законодавства про інтелектуальну власність, а також продуманого, гнучкого й ефективно функціонуючого законодавства в цілому.
Офіційно у всіх фpaнчaйзингових договорах указується, що торгова марка, товарний знак і ексклюзивні технології передаються фpaнчaйзі тільки на час спільної роботи. Однак відомі випадки, коли при достроковому розриві відносин і після завершення терміну дії фpaнчaйзингової угоди колишній фpaнчaйзі продовжує працювати під відомою маркою, і при цьому залучити його до відповідальності досить важко. [83, c. 56]
Як відомо, існує кілька видів позначення інтелектуальної власності: R, ТМ і ТS. У розвитих країнах державної реєстрації підлягає тільки найвищий рівень захисту R («registed» — зареєстрований). Це означає, що підробка і незаконне використання даного продукту, логотипів і назв компаній є злочином. Інші рівні захисту — ТМ (торгова марка) і TS (торговий секрет) — за рубежем мають юридичну чинність без реєстрації в силу традиційно поважного відношення до інтелектуальної власності. Вітчизняна ж компанія, яка використовує без згоди власника незареєстрованні елементи інтелектуальної власності, відповідно до українського законодавства не порушує закону, оскільки володіє таким же правом на них, як і будь-яка інша компанія.
Окремо варто виділити групу соціально-психологічних проблем, зокрема відсутність у вітчизняних підприємців належного досвіду в сфері фpaнчaйзингу і взагалі бізнесу по західних зразках. Також до таких проблем можо віднести недовіру українських підприємців до закордонного підходу ведення бізнесу, відсутність належної поваги до інтелектуальної власності, острах потенційних фpaнчaйзі втратити самостійність внаслідок «надмірного» контролю з боку фpaнчaйзера, небажання надавати партнеру повну і достовірну інформацію. Багато експертів також відзначають у цілому неготовність вітчизняного ринку, за рідкісним винятком у виді Києва й інших великих міст, до сприйняття розкручених міжнародних торгових марок, і, відповідно, до того, щоб платити за них більше, ніж за більш дешеві місцеві бренди.
Наприклад, компанія МсDоnаld's, яка володіє однією з найбільш широких фpaнчaйзингових мереж у світі, самостійно керує мережею ресторанів в Україні і Росії, не використовуючи фpaнчaйзинг. Для мережі такого масштабу (загальна кількість ресторанів — більше 30000 у 120 країнах світу) робота за фpaнчaйзингом є найбільш логічним і ефективним способом ведення бізнесу, оскільки дозволяє контролювати великий обсяг ринку без необхідності значних фінансових вкладень у будівництво ресторанів. Однак корпорація дотримується обережності в роботі за схемою фpaнчaйзингу на хитливих ринках. Викликано це побоюваннями щодо можливої неефективної роботи місцевих фpaнчaйзі, що в результаті може позначитися на іміджі МсDоnаld's у цілому. При цьому мотивація відмовлення керівництва компанії від фpaнчaйзингу в Україні з моменту появи на вітчизняному ринку в 1997 році перетерплювала зміни. В перші роки роботи в Україні МсDоnаld's орієнтувався на власні сили, у першу чергу, через недостатній власний капітал у більшості потенційних фpaнчaйзі з української сторони.
Одним з основних вимог МсDоnаld's до фpaнчaйзі (крім того, що це обов'язково повинна бути фізична особа, а не компанія чи група інвесторів), є наявність вільного капіталу в розмірі $175000, що до того ж повинний бути власним, а не позиковим. В міру підвищення інтересу вітчизняних банків до кредитування розвитку фpaнчaйзингових мереж, росту загального добробуту населення і появи досить забезпечених потенційних фpaнчaйзі, основний мотив відмовлення роботи за фpaнчaйзинговими схемами поступово змістився до проблеми недосконалості українського законодавства.
Багато закордонних компаній, у тому числі і МсDоnаld's, дотепер побоюються виходити на вітчизняний ринок фpaнчaйзингу насамперед через непослідовність державної політики у відношенні бізнесу. Багато декларацій про підтримку підприємницької ініціативи на практиці не завершуються прийняттям конкретних законодавчих рішень. Адміністративні бар'єри залишаються досить високими. Однак уже зараз багато експертів відзначають якісні зміни в українському законодавстві. Незважаючи на те, що воно усе ще далеко від досконалості, його норми стають усе більш зрозумілими і ліберальними. Значно зріс державний захист як власника інтелектуальної власності (фpaнчaйзера), так і її орендаря (фpaнчaйзі).
У результаті, за словами представників керівництва компанії МсDоnаld's, на сьогоднішній день основною причиною відмовлення від використання фpaнчaйзингу в Україні є відсутність достатньо кваліфікованих і лояльних керівників — потенційних фpaнчaйзі. Компанія, маючи досить велику кількість пропозицій з боку потенційних фpaнчaйзі, продовжує розвивати свою мережу на українському ринку фаст-фуд власними силами. Однак, якщо позитивні тенденції в соціально-економічній сфері України збережуться, те через 2-3 роки керівництво компанії планує початок фpaнчaйзингової експансії.
Як показує досвід країн з розвинутими ринковими відносинами, інтенсивно перебудувати структуру господарчого комплексу можна тільки за наявності великої кількості малих підприємств. Сьогодні в Україні на тисячу чоловік населення в середньому припадає чотири діючих малих підприємства. Для порівняння: в розвинутих країнах цей показник становить – 33, в Польщі, Чехії, Угорщині – 20, Словенії – 14, Естонії – 11, Румунії – 10.
Орієнтуючись на критерії, що характеризують розвинену фазу сектору малого бізнесу, можна констатувати, що в Україні він не досяг розмірів, які задовольняють потреби суспільства в товарах і послугах, не дістався порогу “критичної маси”, коли починає діяти ефект саморегулювання і самовідтворення, тобто не став якісною характеристикою господарюючої системи.
Процес формування цього сектору відбувається за рахунок двох джерел: самоорганізації або приватизації. За рахунок приватизації створено 47 тис. малих підприємств, і це джерело практично використано. Тому реорганізація великих збиткових підприємств може бути одним з реальних джерел збільшення малих підприємств. Відокремлення від великих промислових підприємств-гігантів, структурних підрозділів з наданням їм статусу юридичної особи зробить їх зручними для управління. Господарські зв’язки при цьому могли б бути побудовані за фpaнчaйзинговою системою. Така позиція держави без значних затрат бюджетних коштів призведе до значного збільшення кількості малих підприємств на якісно новій основі.
Фpaнчaйзинг може стати резервом розвитку малих підприємств, які займаються розробкою та виробничим втіленням продукції інноваційного характеру. Дослідження також показують, що в Україні зберігається нерівномірність розвитку малого підприємництва в територіальному розрізі. Показники, що характеризують рівень розвитку цього сектора, значно варіюються за областями.
Друга відмінність внутрішньообласного характеру існує між обласними центрами і рештою населених пунктів даної області. Якщо розглянути центри концентрації підприємств малого бізнесу по регіонах, то в залежності від цього їх можна поділити на моноцентричні, тобто з одним переважаючим центром розвитку малого бізнесу (наприклад в Київській, Херсонській та Харківській областях в обласних центрах функціонує біля 80 % малих підприємств області ), і поліцентричні, тобто з декількома центрами концентрації розвитку малого бізнесу (АР Крим та Закарпатська). А це говорить про те, що у більшості районних та дрібних населених пунктах початківець і діючий бізнесмен позбавлені будь-якого сервісу: немає ні довідково-інформаційних, ні юридичних, ні консалтингових , ні навчальних служб. Для більш рівномірного розвитку малого бізнесу в регіоні свою частку могли б внести і регіональні органи влади. До числа корисних ініціатив, з якими необхідно виступити обласним адміністраціям, можна віднести такі [63, c. 90]:
- вивчення закордонного досвіду функціонування фpaнчaйзингової системи, її переваг і недоліків з точки зору вітчизняних умов господарювання для визначення тенденцій та перспектив розвитку відповідних договірних взаємовідносин у регіоні;
- пропаганда фpaнчaйзингу шляхом скликання конференцій, семінарів, симпозіумів;
- створення спеціалізованих фірм-посередників, які б займалися підбором партнерів та іншими аспектами розвитку фpaнчaйзингу в регіоні на комерційній основі;
- пошук фpaнчaйзерів за кордоном, допомога в аналізі ринку, підбір потенційних фpaнчaйзі, організація субфpaнчaйзингу;
- надання на пільгових умовах приміщень учасникам системи фpaнчaйзингу.
Найбільш перспективними напрямами впровадження фpaнчaйзингової системи в Україні в сучасних умовах є роздрібна торгівля, громадське харчування, побутові послуги, будівництво, автосервіс, готельне господарство, пункти прокату. Значний потенціал закладено в сектор охорони здоров’я, культури, відпочинку, рекреаційних послуг.
Застосування фpaнчaйзингової системи привілейованих зв’язків малого бізнесу з великим в національній економічній системі дозволить:
- підтримати починаючих підприємців, оскільки фpaнчaйзі має справу з перевіреним бізнесом; послуги фpaнчaйзера конкурентоспроможні, а товари надійні;
- ефективно використовувати ресурси великих підприємств для підтримки і функціонування підприємницьких структур сфери малого бізнесу;
- на основі створення невеликих локальних фpaнчaйзингових мереж задовольнити потреби споживачів у певних видах товарів, робіт і послуг, які раніше повністю чи частково не задовольнялися;
- залучити у господарську діяльність малих підприємств не залучені матеріально-сировинні ресурси і відходи виробництва великих підприємств;
- здійснювати на більш якісному рівні підготовку кадрів для малого підприємництва;
- створити додаткові робочі місця, що позитивно вплине на часткове вирішення проблеми безробіття.
В Україні успішне впровадження фpaнчaйзингу вимагає законодавчого врегулювання цілого ряду положень щодо взаємовідносин як у середині самої структури, так і у взаємовідносинах з державними та іншими фінансово-кредитними інститутами. У зв’язку з цим необхідним є прийняття Закону України “Про фpaнчaйзинг”.
Про значну роль малих підприємств в науково-технічній революції однозначно твердять зарубіжні науковці. Вони вважають що велика корпорація – не краща форма для швидкого освоєння технічних нововведень. Для підтримки високих темпів нововведень необхідним є існування дрібних підприємств, діяльність яких підпорядковується кінцевій меті великомасштабного виробництва. На це було звернуто увагу в ході слухань з проблем малого бізнесу в конгресі США. Так, за період із 1976 до 1986 року на фірмах із числом зайнятих менше як 500 осіб було зареєстровано 322 нововведення у розрахунку на 1 млн. працівників порівняно з 225 на великих фірмах.
3.3 Економічне обґрунтування проекту розвитку фpaнчaйзингової системи підприємства “Форнетті-Україна” в Україні
Головним завданням розширення діяльності фpaнчaйзингової компанії «Форнетті-Україна» є збільшення обсягів продажів за допомогою розширення географічного ринку збуту шляхом збільшення фpaнчaйзингової мережі та відкриття регіональних торгових представництв по Україні. Це визначає один головних напрямків діяльності компанії «Форнетті-Україна» та складову проекту розвитку компанії «Форнетті-Україна» на найближчу перспективу.
Конкретизуємо можливі заходи щодо розробки проекту розвитку фpaнчaйзингової системи підприємства “Форнетті-Україна” в Україні у найближчий перспективі, для цього розглянемо можливі напрямки розвитку фpaнчaйзингової компанії «Форнетті-Україна» у 2008 році.
На нашу думку, у 2008 році компанії «Форнетті-Україна» необхідно здійснити проект розвитку своєї фpaнчaйзингової мережі за наступними напрямками:
1) Відкриття нових представництв компанії у найважливіших регіонах: на сході, заході та півдні України для більшої доступності для потенційних фpaнчaйзі у кожному з регіонів, здійснення більш ефективного пошуку потенційних фpaнчaйзі, налагодження більш надійного постачання заморожених продуктів та контролю за діяльністью фpaнчaйзі;
2) Розширення фpaнчaйзингової мережі;
3) Створення розгалуженої мережі служби доставки та монтажу обладнання, доставки заморожених продуктів.
4) Створення служби, яка буде займатися підготовкою фpaнчaйзингових угод, навчанням персоналу та фpaнчaйзі, підтримкою контактів з клієнтами, контролем за дотриманням умов договору фpaнчaйзингу, надання консультацій щодо діяльності фpaнчaйзингової компанії «Форнетті-Україна» для фpaнчaйзі.
Розглянемо необхідні обсягі ресурсів, необхідних для залучення фінансування кожного з напрямків проекту розвитку фpaнчaйзингової системи підприємства “Форнетті-Україна” у 2008 році.
Одним з головних шляхів розширення діяльності фpaнчaйзингової компанії «Форнетті-Україна», збільшення обсягів збуту є розширення географічного ринку збуту шляхом відкриття регіональних представництв компанії «Форнетті-Україна» та створення фpaнчaйзингової мережі по Україні. Це визначає один з головних напрямків діяльності компанії «Форнетті-Україна» у 2008 році.
Для розширення фpaнчaйзингової мережі необхідно провести цілеспрямовану кампанію по налагодженню співробітництва та укладанню договорів на представництво іншими компаніями, що займаються в основному роздрібною торгівлею продуктами харчування, хлібо-булочними виробами, випіканням хлібо-булочних виробів.
Фpaнчaйзинговій компанії «Форнетті-Україна» для розширення обсягів діяльності та збуту за схемою фpaнчaйзингу необхідно представляти свої пропозиції у найбільшій кількості обласних та районних центрах України. Однак відкрити свої представництва у всіх районних та обласних центрах неможливо та й недоцільно. Тому стратегія фірми повинна полягати у відкритті власних представництв у регіонах з найбільшим потенціалом продажів та відкриття фpaнчaйзингових точок – це зазначені вище регіональні представництва, та створення фpaнчaйзингової мережі навколо кожного з регіональних представництв.
Розглянемо можливі та необхідні дії фpaнчaйзингової компанії «Форнетті-Україна» щодо розширення фpaнчaйзингової мережі у 2008 році.
В таблицях 3.1 та 3.2 приведено грошові потоки від вкладення інвестиційних ресурсів у 2008 році у відкриття представництв, розвиток фpaнчaйзингової мережі, створення служби доставки та монтажу обладнання, доставки заморожених продуктів та створення сервісної служби з інформаційної підтримки та контролю за діяльністью фpaнчaйзі та прогнозне збільшення обсягів збуту на протязі 2008, 2009, 2010 років.
Таблиця 3.1
Дисконтовані грошові потоки від проекту розвитку фpaнчaйзингової системи підприємства “Форнетті-Україна”, грн.
| № п/п | Термін здійснення вкладень фінансових ресурсів та отримання виручки від проекту | Загальний обсяг витрачання фінансових ресурсів | Прогнозне збільшення обсягів збуту підприємства від здійснення проекту розвитку фpaнчaйзингової системи підприємства “Форнетті-Україна” | Коефіцієнт дисконтування 12% річних (1% в місяць) | Дисконтовані суми витрачених фінансових ресурсів у 2008 році | Дисконтовані суми збільшення обсягів збуту | Дисонтований чистий грошовий потік від здійснення проекту розвитку підприємства |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 1 | 01.01.2008 | 93000 | 1 | 93000 | 0 | -93000 | |
| 2 | 01.02.2008 | 12000 | 0,99010 | 11881 | 0 | -11881 | |
| 3 | 01.03.2008 | 435098,6 | 0,98030 | 426525 | 0 | -426525 | |
| 4 | 01.04.2008 | 129000 | 0,97059 | 125206 | 0 | -125206 | |
| 5 | 01.05.2008 | 1437000 | 0,96098 | 1380929 | 0 | -1380929 | |
| 6 | 01.06.2008 | 61000 | 4590 | 0,95147 | 58039 | 4367 | -53672 |
| 7 | 01.07.2008 | 2300 | 0,94205 | 2167 | 2167 | ||
| 8 | 01.08.2008 | 5600 | 0,93272 | 5223 | 5223 | ||
| 9 | 01.09.2008 | 3400 | 0,92348 | 3140 | 3140 | ||
| 10 | 01.10.2008 | 4500 | 0,91434 | 4115 | 4115 | ||
| 11 | 01.11.2008 | 8000 | 0,90529 | 7242 | 7242 | ||
| 12 | 01.12.2008 | 5000 | 0,89632 | 4482 | 4482 | ||
| 13 | 01.01.2009 | 5684 | 0,88745 | 5044 | 5044 | ||
| 14 | 01.02.2009 | 4677 | 0,87866 | 4110 | 4110 | ||
| 15 | 01.03.2009 | 12344 | 0,86996 | 10739 | 10739 | ||
| 16 | 01.04.2009 | 98000 | 0,86135 | 84412 | 84412 | ||
| 17 | 01.05.2009 | 150000 | 0,85282 | 127923 | 127923 | ||
| 18 | 01.06.2009 | 130000 | 0,84438 | 109769 | 109769 | ||
| 19 | 01.07.2009 | 160000 | 0,83602 | 133763 | 133763 | ||
| 20 | 01.08.2009 | 213000 | 0,82774 | 176309 | 176309 | ||
| 21 | 01.09.2009 | 140000 | 0,81954 | 114736 | 114736 | ||
| 22 | 01.10.2009 | 65000 | 0,81143 | 52743 | 52743 | ||
| 23 | 01.11.2009 | 135000 | 0,80340 | 108458 | 108458 | ||
| 24 | 01.12.2009 | 169000 | 0,79544 | 134430 | 134430 | ||
| 25 | 01.01.2010 | 100234 | 0,78757 | 78941 | 78941 | ||
| 26 | 01.02.2010 | 130000 | 0,77977 | 101370 | 101370 | ||
| 27 | 01.03.2010 | 199000 | 0,77205 | 153638 | 153638 | ||
| 28 | 01.04.2010 | 210000 | 0,76440 | 160525 | 160525 | ||
| 29 | 01.05.2010 | 230000 | 0,75684 | 174072 | 174072 | ||
| 30 | 01.06.2010 | 150000 | 0,74934 | 112401 | 112401 | ||
| 31 | 01.07.2010 | 260000 | 0,74192 | 192900 | 192900 | ||
| 32 | 01.08.2010 | 210000 | 0,73458 | 154261 | 154261 | ||
| 33 | 01.09.2010 | 320000 | 0,72730 | 232737 | 232737 | ||
| 34 | 01.10.2010 | 230000 | 0,72010 | 165624 | 165624 | ||
| 35 | 01.11.2010 | 190000 | 0,71297 | 135465 | 135465 | ||
| 36 | 01.12.2010 | 230000 | 0,70591 | 162360 | 162360 | ||
| 37 | 01.01.2011 | 380000 | 0,69892 | 265591 | 265591 | ||
| Загальна сума дисконтованих витрат та доходів за період 2008, 2009, 2010 років | 2095581 | 3183057 | |||||
| Чиста теперішня вартість проекту розвитку підприємства | 1087476 | ||||||
За даними таблиці 3.1 загальна сума дисконтованих фpaнчaйзингової компанії «Форнетті-Україна» по проекту складає 2095581 грн., загальна сума дисконтованих доходів від здійснення проекту розвитку фpaнчaйзингової системи підприємства “Форнетті-Україна” дорівнює 3183057 грн., чиста теперішня вартість проекту дорівнює 1087476 грн. Отже, при ставці дисконтування 12% річних проект є прибутковим для здійснення.
Знайдемо внутрішню ставку доходності здійснення проекту розвитку підприємства за формулою:
IRR = «+»і + ((«+»NPV * («-»і – «+»і))/(«+»NPV + | «-»NPV|)
Де «-» ставка дисконту та NPV при від’ємному значенні чистої приведеної вартості, «+» ставка дисконту та NPV при додатньому значенні чистої приведеної вартості проекту.
Для цього підберемо таке значення ставки дисконтування, при який чиста теперішня вартість проекту буде дорівнювати від’ємному значенню. Розрахунки проведемо в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2
Розрахунок внутрішньої ставки доходності проекту витрачання фінансових ресурсів компанії «Форнетті-Україна»
| № п/п | Термін здійснення вкладень фінансових ресурсів та отримання виручки від проекту | Загальний обсяг витрачання фінансових ресурсів | Прогнозне збільшення обсягів збуту підприємства від здійснення проекту розвитку підприємства | Дисконтований чистий грошовий потік від здійснення проекту розвитку підприємства при ставці дисконтування 12% річних | Дисконтований чистий грошовий потік від здійснення проекту розвитку підприємства при ставці дисконтування 36% |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | 01.01.2008 | 93000 | -93000 | -93000 | |
| 2 | 01.02.2008 | 12000 | -11881 | -11650 | |
| 3 | 01.03.2008 | 435098,6 | -426525 | -410122 | |
| 4 | 01.04.2008 | 129000 | -125206 | -118053 | |
| 5 | 01.05.2008 | 1437000 | -1380929 | -1276756 | |
| 6 | 01.06.2008 | 61000 | 4590 | -53672 | -48660 |
| 7 | 01.07.2008 | 2300 | 2167 | 1926 | |
| 8 | 01.08.2008 | 5600 | 5223 | 4553 | |
| 9 | 01.09.2008 | 3400 | 3140 | 2684 | |
| 10 | 01.10.2008 | 4500 | 4115 | 3449 | |
| 11 | 01.11.2008 | 8000 | 7242 | 5953 | |
| 12 | 01.12.2008 | 5000 | 4482 | 3612 | |
| 13 | 01.01.2009 | 5684 | 5044 | 3987 | |
| 14 | 01.02.2009 | 4677 | 4110 | 3185 | |
| 15 | 01.03.2009 | 12344 | 10739 | 8161 | |
| 16 | 01.04.2009 | 98000 | 84412 | 62902 | |
| 17 | 01.05.2009 | 150000 | 127923 | 93475 | |
| 18 | 01.06.2009 | 130000 | 109769 | 78652 | |
| 19 | 01.07.2009 | 160000 | 133763 | 93983 | |
| 20 | 01.08.2009 | 213000 | 176309 | 121471 | |
| 21 | 01.09.2009 | 140000 | 114736 | 77515 | |
| 22 | 01.10.2009 | 65000 | 52743 | 34941 | |
| 23 | 01.11.2009 | 135000 | 108458 | 70455 | |
| 24 | 01.12.2009 | 169000 | 134430 | 85631 | |
| 25 | 01.01.2010 | 100234 | 78941 | 49308 | |
| 26 | 01.02.2010 | 130000 | 101370 | 62089 | |
| 27 | 01.03.2010 | 199000 | 153638 | 92275 | |
| 28 | 01.04.2010 | 210000 | 160525 | 94540 | |
| 29 | 01.05.2010 | 230000 | 174072 | 100528 | |
| 30 | 01.06.2010 | 150000 | 112401 | 63652 | |
| 31 | 01.07.2010 | 260000 | 192900 | 107117 | |
| 32 | 01.08.2010 | 210000 | 154261 | 83997 | |
| 33 | 01.09.2010 | 320000 | 232737 | 124268 | |
| 34 | 01.10.2010 | 230000 | 165624 | 86716 | |
| 35 | 01.11.2010 | 190000 | 135465 | 69549 | |
| 36 | 01.12.2010 | 230000 | 162360 | 81738 | |
| 37 | 01.01.2011 | 380000 | 265591 | 131112 | |
| Чиста теперішня вартість проекту | 1087476 | -54818 | |||
Розрахуємо внутрішню ставку доходності проекту
IRR = «+»і + ((«+»NPV * («-»і – «+»і))/(«+»NPV + | «-»NPV|) = 12% + ((1087476 * (36% – 12%))/(1087476 + | - 54818|) = 34,85 %
Отже, внутрішня ставка доходності дорівнює 34,85%
Розрахуємо індекс прибутковості проекту розвитку фpaнчaйзингової системи підприємства “Форнетті-Україна”, який дорівнює відношенню теперішній вартості грошового потоку від вкладення фінансових ресурсів до теперішній вартості інвестицій.
ІП = 3183057 грн./2095581 грн. = 1,519
Розрахуємо термін окупності витрачання фінансових ресурсів фpaнчaйзингової компанії «Форнетті-Україна».
ТО = 2095581 грн. / (3183057 грн./36 міс.) = 23,7 місяців
За результатами проведеної оцінки ефективності проекту розвитку фpaнчaйзингової системи підприємства “Форнетті-Україна” у 2008 році, можна зробити висновки, що проект є ефективним, підприємство отримує додаткову чисту теперішню вартість у розмірі 1087476 грн., внутрішня ставка доходності проекту складає 34,85%, що вище, ніж ставка відсотків по кредиту банку у 24%, індекс прибутковості проекту дорівнює 1,519, що свідчить про прибутковість проекту, термін окупності проекту складає 23,7 місяців.
Розглянемо систему управління проектом розвитку фpaнчaйзингової системи підприємства “Форнетті-Україна”.
Робоча структура проекту наведена на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Робоча структура проекту
Організаційна структура проекту наведена на рис. 3.2.

Рис. 3.2. Організаційна структура проекту розвитку фpaнчaйзингової системи підприємства “Форнетті-Україна”
Матриця відповідальності проекту наведена в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3
Матриця відповідальності
| № п/п | Робота проекту | Зміст роботи |
Юрист, заступник начальника юридичного управління компанії «Форнетті-Україна», Каций Б.Б. |
Програміст, співробітник відділу автоматизації та технічного забезпечення діяльності компанії «Форнетті-Україна», Топтигін М.В. | Співробітник фінансово-економічного управління компанії «Форнетті-Україна», Зайка В.В. | Співробітник управління збуту та маркетингу компанії «Форнетті-Україна», Шевельов К.А. |
Керівник проекту віце-президент компанії «Форнетті-Україна», Васильєв О.В. |
| 1 | А | Проведення рекламної акції в ділових та спеціалізованих виданнях для доведення пропозицій щодо співробітництва регіональним фірмам | + | + | |||
| 2 | Б | Проведення переговорів та укладання договорів з потенційними фpaнчaйзі | + | + | |||
| 3 | В | Створення бази фірм, які займаються роздрібною торгівлею продуктами харчування, випічкою хліба, моніторинг фірм та вибір потенційних фpaнчaйзі | + | + | |||
| 4 | Г | Найм та навчання персоналу служби доставки та монтажу обладнання, доставки заморожених продуктів | + | ||||
| 5 | Д | Пошук постачальників та закупівля обладнання для передачи фpaнчaйзі | + | ||||
| 6 | Е | Оренда та придбання транспортних засобів | + | ||||
| 7 | Ж | Найм персоналу представництв | + | + | |||
| 8 | З | Рекламна кампанія представництв | + | ||||
| 9 | И | Закупівля канцелярських товарів, оплата комунальних послуг представництв | + | + | |||
| 10 | К | Відрядження співробітників до регіону для організації відкриття представництв | + | + | |||
| 11 | Л | Оренда складських приміщень для представництв | + | + | |||
| 12 | М | Придбання компґютерної техніки, офісних меблів для представництв | + | + | |||
| 13 | Н | Оренда офісних приміщень для представництв | + | ||||
| 14 | О | Закупівля обладнання для тестування, компґютерної та офісної техніки для сервісної служби з інформаційної підтримки та контролю за діяльністью фpaнчaйзі | + | + | |||
| 15 | П | Визначення обсягу та змісту навчального матеріалу для цілей навчання персоналу служби контактів з клієнтами та проведення навчальних занять | + | + | |||
| 16 | Р | Закупівля компґютерної та офісної техніки для служби контактів з клієнтами | + | + | |||
| 17 | С | Найм персоналу служби контактів з клієнтами | + | + | |||
| 18 | Т | Оренда приміщення для служби контактів з клієнтами | + | + | + |
Ризики по проекту розвитку франчайзингової мережі на підприємстві компанії «Форнетті-Україна» можуть бути наступні:
1. Першим ризиком розглядаємого проекту є можливість зниження обсягів збуту, що спричинить погіршення розрахованих показників ефективності проекту;
2. Другим ризиком проекту може бути не сприйняття змін бізнес-процесів на підприємстві персоналом компанії.
Висновки
На основі проведленого дослідження зроблено наступні висновки:
1.Фpaнчaйзинг - це контрактна будова, в якій фpaнчaйзер надає незалежному від нього фpaнчaйзі ліцензію на використання його імені та торгових марок, а також на використання його системи управління бізнесом. Також фpaнчaйзингова угода передбачає навчання персоналу фpaнчaйзного підприємства та технічну допомогу фpaнчaйзера. Фpaнчaйзі зобов’язаний вести свій бізнес відповідно до системи, що її розробив фpaнчaйзер та проводити належні відрахування .
2.Основною рисою та найбільшою перевагою фpaнчaйзингу є те, що він поєднує в собі глибокі знання, досвід, стабільне фінансове становище фpaнчaйзера- організатора справи, власника генеральної ліцензії, ноу-хау, патенту, головного консультанта та постачальника сировини, продуктів, обладнання, технології, необхідних для ведення бізнесу та фpaнчaйзі- бізнесмена, підприємця, менеджера, чия діяльність є самостійною, але його підприємство функціонує не як окремий суб'єкт підприємництва, а