Xreferat.com » Рефераты по экономике » Державне регулювання зайнятості населення в Україні

Державне регулювання зайнятості населення в Україні

у своєму розпорядженні відповідні державні органи України, щодо розробки і проведення політики зайнятості, украй обмежені. Тому якісно інше значення набуває правильний вибір пріоритетів.

З урахуванням вищезазначеного можна сформулювати деякі стратегічні принципи політики зайнятості. Державна політика України зайнятості населення базується на таких принципах:

забезпечення рівних можливостей усім громадянам, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, віку, політичних переконань, ставлення до релігії, в реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів і суспільних потреб;

сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганню безробіттю, створенню нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва;

координації діяльності у сфері зайнятості з іншими напрямами економічної і соціальної політики на основі державної та регіональних програм зайнятості;

співробітництва професійних спілок, асоціацій (спілок) підприємців, власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів у взаємодії з органами державного управління в розробці, реалізації та контролі за виконанням заходів щодо забезпечення зайнятості населення;

міжнародного співробітництва у вирішенні проблем зайнятості населення, включаючи працю громадян України за кордоном та іноземних громадян в Україні.

Але політику зайнятості, якою вона повинна бути не можна зводити лише до допомоги безробітним, що спостерігаються сьогодні в Україні. Теоретичною базою для такого явища напевно є дещо звужене трактування простору ринку праці як сфери, що охоплює виключно безробітних та вакансії, а не всю сукупність відносин в області зайнятості.

У світовій науці та праві вже давно сформувалося та знайшло практичне застосування розуміння політики зайнятості як інструмента найбільш повної реалізації та розвитку трудового потенціалу населення. Засоби, які спрямовані на допомогу безробітним, складають органічну частину цього більш загального контексту. Так, документ, що його підготовлено Міжнародним центром економічного розвитку, розташовує в одній низці із скороченням безробіття наступні цілі державної політики зайнятості:

Більш повне використання недовикористовуваної робочої сили;

Створення можливостей продуктивної та добре оплачуваної зайнятості;

Інвестиції до людського капіталу з метою збільшення індивідуальної продуктивності сполученої з адаптацією технологічних процесів до можливостей працівників;

Стимулювання механізмів адаптації до вимог ринку (і в першу чергу сприяння розвитку виробничої та соціальної інфраструктури).

На сьогодні політика зайнятості в Україні спрямована на допомогу традиційним групам ризику та особам, які знаходяться під загрозою звільнення з промислових підприємств. Питання ж найбільш цінної з людської точки зору довгочасної економічної віддачі частини трудового потенціалу залишається невирішеним. Враховуючи вищезазначене, наведу аналіз діючого законодавства України про зайнятість населення та його відповідність сучасним вимогам та природному стану речей.

Згідно Конституції України засади регулювання праці і зайнятості населення визначаються виключно законами України. Такими законами є:

Кодекс законів про працю України.

Закон України "Про зайнятість населення"”.

Закон України "Про охорону праці".

Закон України "Про колективні договори і угоди".

Закон України "Про оплату праці".

Інші законодавчі акти та міжнародні угоди.

Законодавство про зайнятість поширюється на постійно проживаю чих в Україні іноземних громадян і осіб без громадянства, якщо інше не передбачено законодавством України.

При цьому, згідно статті 8(1) Кодексу законів про працю України встановлено пріоритет міжнародної угоди над національним законодавством: «Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди».

Виконання державної політики зайнятості згідно Конституції України покладено на вищий орган виконавчої влади – Кабінет Міністрів України, який розробляє та втілює в життя конкретні програми регулювання цієї сфери відповідно до законів, що їх приймає Верховна Рада України. З метою сприяння зайнятості населення, задоволення потреб громадян у праці Кабінетом Міністрів України і виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів розробляються річні та довгострокові державні і територіальні програми зайнятості населення.

Згідно статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Більш конкретизоване вираження зазначених прав та обов`язків громадян а також державне регулювання трудових відносин знаходимо у Кодексі законів про працю України. Глава ІІІ-А, що має назву «Забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників» має посилання на безпосереднє регулювання зайнятості відповідно до Закону України "Про зайнятість населення».

Закон України «Про зайнятість населення» визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю. Відповідно до Закону, зайнятість - це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. До зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:

працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном;

громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві;

обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об’єднаннях;

які проходять службу в Збройних Силах України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Прикордонних військах України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативну (невійськову) службу; направлені на виконання оплачуваних громадських робіт;

які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах;

зайняті вихованням дітей, доглядом за хворими, інвалідами та громадянами похилого віку;

працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов’язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

На відміну від зайнятого населення Закон визначає протилежну групу – безробітних, як працездатних громадян працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Процедура надання такого статусу визначається положенням КМУ «Про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки».

Після того, як громадянина визнано безробітним він має право на одержання матеріальної допомоги по безробіттю та безкоштовне сприяння державної служби зайнятості у пошуку підходящої роботи. До державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися усі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію. Для усунення розбіжностей трактування та з метою попередження суперечностей між державними службами зайнятості законодавець чітко визначає поняття "підходящої роботи". Цьому питанню присвячена стаття 7: для громадян, які втратили роботу і заробіток, підходящою вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівника і надається в тій же місцевості, де він проживає. Заробітна плата при цьому повинна відповідати рівню, який особа мала за попередньою роботою з урахуванням її середнього рівня, що склався в галузі відповідної області за минулий місяць.

При пропонуванні підходящої роботи враховується трудовий стаж громадянина за спеціальністю, його попередня діяльність, вік, досвід, становище на ринку праці, тривалість періоду безробіття.

Для громадян, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), підходящою вважається робота, яка потребує попередньої професійної підготовки, або оплачувана робота (включаючи роботу тимчасового характеру), яка не потребує професійної підготовки, а для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю понад шість місяців, - робота за спеціальністю, що потребує попередньої перепідготовки чи підвищення кваліфікації, а в разі неможливості її надання - інша оплачувана робота за спорідненою професією (спеціальністю).

Для громадян, які працювали не за професією (спеціальністю) понад шість місяців, підходящою вважається робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за основною професією (спеціальністю) може бути підходящою за умови попередньої перепідготовки чи підвищення кваліфікації з урахуванням потреб ринку праці у цій професії (спеціальності).

У разі неможливості надання громадянинові роботи за професією (спеціальністю) протягом шести місяців безробіття підходящою вважається робота, яка потребує зміни професії (спеціальності) з урахуванням здібностей, здоров’я громадянина і колишнього досвіду, доступних для нього видів навчання та потреб ринку праці у цій професії (спеціальності).

При зміні громадянами професії (спеціальності) за направленням державної служби зайнятості підходящою вважається робота як за новою, так і за попередньою професією (спеціальністю) за останнім місцем роботи. За рішенням місцевих Рад народних депутатів, може встановлюватись транспортна доступність та інші критерії підходящої роботи, які посилюють соціальний захист населення.

Згідно статті 5 Закону України "Про зайнятість населення", держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному віці, деяким категоріям населення які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у тому числі:

жінкам, які мають дітей віком до шести років;

одиноким матерям, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів;

молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних закладах освіти, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і якій надається перше робоче місце, дітям (сиротам), які залишилися без піклування батьків, а також особам, яким виповнилося п’ятнадцять років і які за згодою одного із батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

особам передпенсійного віку;

особам, звільненим після відбуття покарання або примусового лікування.

Для працевлаштування зазначених категорій громадян місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за поданням центрів зайнятості бронюють на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, з чисельністю понад 20 чоловік до 5 процентів загальної кількості робочих місць за робітничими професіями, у тому числі з гнучкими формами зайнятості. У разі скорочення чисельності або штату працівників підприємств, установ і організацій у розмірі, що перевищує встановлену квоту, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад зменшують або взагалі не встановлюють квоти для цих підприємств, установ і організацій. У разі відмови у прийомі на роботу громадян із числа зазначених категорій, у межах установленої броні з підприємств, установ і організацій державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку відмову у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Одержані кошти спрямовуються до місцевої частини державного фонду сприяння зайнятості населення і можуть використовуватися для фінансування витрат підприємств, установ і організацій, які створюють робочі місця для цих категорій населення понад встановлену квоту.


2.3 Оцінка державного регулювання зайнятості населення


В Україні одним із головних інститутів державного регулювання зайнятості населення є Державна служба зайнятості. Це спеціальна служба, створена для реалізації політики зайнятості населення і забезпечення громадянам відповідних гарантій на всій території України. Діяльність Державної служби зайнятості здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України і місцевих органів державної влади. Державна служба зайнятості діє на підставі Закону України «Про зайнятість населення» та Положення «Про державну службу зайнятості», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року.

Послуги, пов'язані із забезпеченням зайнятості населення, надаються Державною службою зайнятості безоплатно. Діяльність Державної служби зайнятості фінансується з державного фонду сприяння зайнятості, що створений і діє на підставі статті 22 Закону України «Про зайнятість населення» та Положення «Про державний фонд сприяння зайнятості».

Основні завдання:

Розробка та здійснення заходів щодо реалізації державної політики зайнятості, які забезпечують зайнятість (Працездатність працездатного) населення та матеріальну допомогу громадянам у разі безробіття.

Систематичне вивчення процесів, що відбуваються на ринку праці, у сфері професійної зайнятості та професійного навчання, і розробка на цій основі необхідних прогнозів для вироблення і вжиття заходів щодо регулювання ринку праці та зайнятості робочої сили.

Раціональне й ефективне використання державного фонду сприяння зайнятості населення.

Контроль за дотриманням законодавства про зайнятість державними і громадськими органами, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності та господарювання.

Саме тому оцінку державного регулювання зайнятості населення доцільно проводити за результатами діяльності саме цього органу.

Протягом 2008 року на обліку в центрах зайнятості перебувало 2,5 млн осіб. При цьому протягом останніх двох місяців року було зареєстровано майже 530 тис. незайнятих громадян. Так, у листопаді 2008 року щоденний приріст осіб, які шукали роботу за сприяння служби зайнятості, становив 8 тисяч, у грудні – 9 тис. осіб.

Протягом грудня 2008 року було зареєстровано 286,8 тис. незайнятих осіб, і це найвищий показник щодо чисельності зареєстрованих громадян протягом місяця за 17 років. Зростання звернень до центрів зайнятості відбулося в усіх регіонах, найбільш суттєво у Полтавській, Вінницькій, Харківській, Дніпропетровській та Донецькій областях (на 15-20 тис. осіб протягом місяця).

Чисельність громадян, працевлаштованих за направленням служби зайнятості у 2008 році, становила 1 млн. 084 тис. осіб. Зокрема, шляхом надання дотацій роботодавцям із коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття було працевлаштовано 44,7 тис. безробітних, 31 тис. безробітних отримали виплату допомоги по безробіттю одноразово та організували власну справу.

Однак кількість актуальних вакансій наприкінці 2008 року, порівняно з даними на початок року, зменшилась наполовину та становила лише 91,1 тисячі. Найбільш суттєве зниження кількості вакансій спостерігалось у листопаді та грудні 2008 року (щоденно на 3–4 тисячі).

Якщо станом на 1 січня 2008 року на одне вільне робоче місце претендували 4 особи, які шукали роботу, то на 1 січня 2009 року – 10 громадян, зокрема, у Вінницькій області – 39, в Івано-Франківській та Хмельницькій областях – 48, у Черкаській області – 77 осіб.

У 2008 році чисельність громадян, які проходили професійне навчання за направленням державної служби зайнятості, становила 245,2 тис. осіб, що на 15,8 тис. більше, ніж у 2007 році. В оплачуваних громадських роботах брали участь 428,5 тис. осіб, або кожен шостий від загальної чисельності громадян, які перебували на обліку в службі зайнятості.

Мінімальний розмір допомоги по безробіттю для незастрахованих осіб зріс з 210 гривень на початку 2008 року до 360 гривень на 1 січня 2009 року, а для застрахованих осіб з числа безробітних громадян мінімальний розмір допомоги по безробіттю протягом року зріс з 290 до 500 гривень.

Тенденції щодо зростання чисельності незайнятих громадян та зменшення кількості вакансій закріпилися і у 2009 році.

Станом на 15 січня 2009 року чисельність осіб, які шукали роботу за допомогою центрів зайнятості, у порівнянні з даними на початок місяця, зросла на 43,5 тис. та становила 919,7 тис. осіб, а кількість вільних робочих місць скоротилася на 6,6 тис. та становила лише 84,5 тис. осіб.

Передбачається, що у 2009 році послугами служби зайнятості скористаються 3,2 млн. незайнятих громадян. Прогнозується, що рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці, сягне 8,5-9,0% економічно активного населення.

За сприяння державної служби зайнятості у 2009р. було працевлаштовано 702,7 тис. осіб, або 32,8% незайнятого населення, що перебувало на обліку цієї установи (у 2008р. – 1084,0 тис. та 43,3% відповідно).

Серед незайнятих трудовою діяльністю громадян, працевлаштованих у зазначеному періоді через державну службу зайнятості, майже половину (46,6%) з них становили жінки та молодь у віці до 35 років (47,1%).

У минулому році кожний п’ятий незайнятий був працевлаштований на підприємства сільського господарства, мисливства та лісового господарства, переробної промисловості, а також торгівлі та ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку. Разом з тим порівняно з 2008р. спостерігалось зниження обсягів працевлаштування незайнятого населення (на 35,2%, або на 381,4 тис. осіб), зокрема на підприємствах торгівлі та ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку – на 103,0 тис. осіб, переробної промисловості – на 95,9 тис. осіб, у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві – на 50,7 тис. осіб.

Серед працевлаштованих громадян більше половини займали місця робітників, 21,0% – посади службовців, 22,7% – місця, які не потребують спеціальної професійної підготовки.

В усіх регіонах країни у 2009р., порівняно з 2008р., спостерігалося зниження рівня працевлаштування населення, табл.2.6.


Таблиця 2.6.

Працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян за регіонами у 2009 році


Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку впродовж 2009р. – всього, тис. осіб Кількість працевлаштованих у 2009р. Рівень працевлаштування, %


тис. осіб у % до 2008р. 2008р. 2009р.
Україна 2143,3 702,7 64,8 43,3 32,8
Автономна Республіка Крим 77,3 27,8 70,6 45,3 36,0
Вінницька 91,4 30,6 65,9 42,0 33,5
Волинська 65,4 23,7 67,5 45,2 36,3
Дніпропетровська 142,4 36,9 50,0 45,4 25,9
Донецька 168,0 46,7 62,8 42,1 27,8
Житомирська 79,9 24,6 63,9 41,4 30,8
Закарпатська 54,0 19,2 63,3 45,3 35,5
Запорізька 91,6 23,7 55,0 41,2 25,9
Івано-Франківська 73,7 24,7 51,5 46,9 33,5
Київська 67,2 18,9 58,9 44,1 28,1
Кіровоградська 63,8 23,5 71,5 43,9 36,7
Луганська 92,0 34,5 75,4 43,0 37,6
Львівська 105,4 35,1 67,8 41,9 33,2
Миколаївська 67,0 25,6 80,9 42,6 38,2
Одеська 70,3 21,3 55,0 44,1 30,3
Полтавська 104,2 33,9 75,0 39,6 32,5
Рівненська 77,1 25,2 71,0 38,9 32,8
Сумська 70,9 19,6 52,7 43,0 27,6
Тернопільська 70,0 23,0 61,4 39,9 32,9
Харківська 122,0 41,7 70,1 43,7 34,2
Херсонська 49,0 16,0 48,3 47,0 32,7
Хмельницька 82,9 32,5 84,5 42,6 39,2
Черкаська 89,3 28,5 62,3 42,7 31,9
Чернівецька 35,6 8,9 46,1 38,3 25,0
Чернігівська 64,5 18,0 56,3 39,9 28,0
м.Київ 59,9 35,4 100,1 67,1 59,2
м.Севастополь 8,5 3,2 93,1 46,1 37,3

Одним із напрямів соціального захисту незайнятого населення є організація оплачуваних громадських робіт, які забезпечують тимчасову зайнятість. На таких роботах у 2009р. працювали 240,9 тис., що на 43,8% менше, ніж у 2008р. В основному, це були особи, які мали статус безробітних (99,8%). Середня тривалість громадських робіт у розрахунку на одного безробітного, залученого до їх проведення, у 2009р. становила 14,4 дня проти 11,1 дня у 2008р. Загалом на організацію та проведення таких робіт у 2009р. було витрачено 150,9 млн.грн., що на 12,8% менше, ніж у 2008р.

З метою підвищення конкурентоспроможності безробітних, державною службою зайнятості здійснюється їх професійне навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації). В навчальних закладах усіх типів упродовж 2009р. проходили професійне навчання 157,1 тис. безробітних, що на третину менше, ніж у 2008р. Із загальної кількості безробітних, які завершили навчання у зазначеному періоді (135,3 тис. осіб.), 76,7% – навчалися з метою підвищення своєї кваліфікації, 16,3% – пройшли перепідготовку на іншу професію, а решта з них (7,0%) – вперше отримали професійну освіту.

Із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття видатки на виплату допомоги у зв’язку з безробіттям у 2009р. становили 3,9 млрд.грн. Середній розмір допомоги у грудні 2009р. становив 655,56 грн., що дорівнює 88,1% законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (744 грн.). При цьому у кожного четвертого зареєстрованого безробітного вона була в межах 360 грн., у кожного другого – від 360 до 744 грн.

Протягом 2009 року у базі даних державної служби зайнятості налічувалось 1 млн. 196,1 тис. вакансій, які надійшли від 187,9 тис. роботодавців.

Станом на 1 січня 2010 року на обліку в центрах зайнятості перебувало 542,8 тис. незайнятих громадян. Серед них: 291,3 тис. осіб складали жінки; 251,5 тис. осіб – чоловіки; 214,1 тис. осіб – молодь; 59,6 тис. осіб – вивільнені працівники; 104,6 тис. – особи, не здатні на рівних конкурувати на ринку праці. Статус безробітного мали 531,6 тис. осіб, з яких 408,6 тис. отримували допомогу по безробіттю. Із загальної чисельності безробітних 211,8 тис. осіб проживали у сільській місцевості (319,8 тис. – у містах).

У січні-грудні 2010 року послугами державної служби зайнятості скористались 1,8 млн незайнятих громадян. Статус безробітного мали 1,4 млн. осіб, з яких отримували допомогу по безробіттю – 1,2 млн осіб.

Чисельність громадян, працевлаштованих за направленням державної служби зайнятості у 2010 році, становила 744,5 тис. осіб. Рівень працевлаштування незайнятих громадян збільшився до 40,3% проти 32,8% у 2009 році.

Протягом січня-грудня 2010 року проходили професійне навчання 203,3 тис. безробітних, що на 29,4% більше, ніж у січні-грудні 2009 року. Рівень охоплення професійним навчанням зріс з 9,3% до 14,7%.

В оплачуваних громадських роботах брали участь 318,2 тис. незайнятих осіб, що на третину більше, ніж у 2009 році. Рівень залучення незайнятих громадян до участі в громадських роботах зріс з 11,2% у 2009 році до 17,2% у 2010 році.

Станом на 1 січня 2011 року на обліку в центрах зайнятості перебувало 564,0 тис. незайнятих громадян. Серед них: 303,8 тис. осіб складали жінки; 260,2 тис. осіб – чоловіки; 238,9 тис. осіб – молодь; 35,0 тис. осіб – вивільнені працівники; 117,5 тис. – особи, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці. Статус безробітного мали 544,9 тис. осіб, з яких 411,3 тис. отримували допомогу по безробіттю. Із загальної чисельності безробітних 236,1 тис. осіб проживали у сільській місцевості (308,8 тис. – у містах).

У 2010 році до служби зайнятості надійшло 1,2 млн вакансій від 198,7 тис. роботодавців.

Станом на 1 січня 2011 року кількість вакансій у базі даних державної служби зайнятості становила 63,9 тис., у тому числі: для робітників – 29,7 тис., для службовців – 24,3 тис. та 9,9 тис. – для осіб, які не мають спеціальної підготовки.

Найпопулярніші професії, на які сьогодні є попит, – це професії висококваліфікованих робітників – слюсарів, токарів, електрогазозварників, водіїв, кухарів, продавців та інших представників робочих професій. Серед роботодавців мають попит фахівці з високим рівнем кваліфікації, топ-менеджери, а також економісти, лікарі, бухгалтери, юристи з відповідним досвідом роботи.

Основні показники діяльності державної служби зайнятості – виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття по Дніпропетровській області.

У 2009 році за сприяння державної служби зайнятості комплекс різноманітних послуг та матеріального забезпечення отримали понад 142,4 тис. громадян, незайнятих трудовою діяльністю.

Реалізація службою зайнятості антикризових заходів дозволила дещо стабілізувати ситуацію на ринку праці, підвищити мотивацію до пошуку підходящої роботи, прискорити оперативне працевлаштування на актуальні вакансії. З початку року знайшли роботу майже 36,9 тис. мешканців області. Зокрема, шляхом надання дотацій роботодавцям із коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття працевлаштовані 283 особи з числа безробітних. Чисельність громадян, які проходили професійне навчання за направленням державної служби зайнятості становила майже 9,2 тис. осіб, в оплачуваних громадських роботах брали участь майже 9,9 тис. безробітних.

У січні-грудні 2010 року за сприяння державної служби зайнятості комплекс різноманітних послуг та матеріального забезпечення отримали 120,2 тис. незайнятих громадян, незайнятих трудовою діяльністю.

З початку року за сприянням обласної служби зайнятості:

знайшли роботу понад 44,7 тис. незайнятих мешканців області;

проходили професійне навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації майже 13,5 тис. безробітних;

в оплачуваних громадських роботах брали участь понад 13,1 тис. осіб.

У січні – листопаді 2010 року послугами державної служби зайнятості скористалися 111,8 тис. незайнятих громадян, серед них 58,4 тис. жінок та майже 56,2 тис. молодих людей до 35 років. Було охоплено працевлаштуванням понад 42,7 тис. незайнятих громадян, серед них понад 18,9 тис. жінок та майже 22,3 тис. молоді до 35 років, рис.2.2.


Державне регулювання зайнятості населення в Україні

Рис.2.2. Працевлаштування населення за сприянням виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття по Дніпропетровській області.


Рівень працевлаштування незайнятого населення за 11 місяців 2010 року збільшився на 12,6 в.п., по жінкам цей показник збільшився на 10,6 в.п, а по молоді до 35 років на 14,6 в.п., проти аналогічного періоду 2009 року, табл..2.7.


Таблиця 2.7

Рівень працевлаштування незайнятого населення в Дніпропетровській області


Чисельність незайнятого населення Жінки Молодь працевлаштовано Рівень працевлаштування




незайнятого населення жінки молодь незайнятого населення жінки молодь
А 1 2 4 6 7 8 9 10 11
11 міс. 2009 135879 69399 65213 34821 15138 16280 25,6 21,8 25,0
11 міс. 2010 111796 58373 56177 42715 18921 22264 38,2 32,4 39,6
2010 до 2009 % 82,28 84,11 86,14 122,67 124,99 136,8 12,6 10,6 14,6

За даними табл..2.7 можна зробити висновок про ефективність діяльності виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття по Дніпропетровській області. Кількість працевлаштованих серед незайнятого населення за 11 місяців 2010 року на 22,67 % більше за аналогічний період 2009 року. При цьому жінок було працевлаштовано на 24,99 %.

Таким чином, за результатами проведеного аналізу щодо державного регулювання зайнятості населення в Україні, можна зробити висновок про негативні тенденції протягом 2009 року. Так показник рівня працевлаштування населення на кінець 2009 року складає 33 %, при його значенні в 2008 році на рівні 43%.

У першому кварталі 2010 року рівень зайнятості населення віком 15–70 років порівняно з відповідним періодом 2009 року підвищився на 0,8 відсоткового пункту і становив 58 відсотків. На початку 2010 року на обліку в державній службі зайнятості перебувало 542,8 тис. осіб, що на 333,4 тис. менше, ніж на початку 2009 року, розмір середньомісячної допомоги по безробіттю становив 630,1 гривні, що в 1,4 раза більше, ніж у 2008 році.

Поряд з певним поліпшенням ситуації у сфері зайнятості існує ряд проблем, які потребують розв’язання. Насамперед це недостатня економічна активність населення (чисельність економічно неактивного населення працездатного віку становить понад 8 млн. осіб), кількісно-якісний дисбаланс між попитом та пропонуванням робочої сили, низький рівень кваліфікації осіб, які шукають роботу.

Серед основних причин недостатньої економічної активності населення найвагомішими є значне відставання ціни робочої сили від її вартості, незадовільні умови праці, недосконалість механізмів державної підтримки підприємницької ініціативи громадян та створення сприятливого підприємницького середовища.

Залишаються гострими проблема зайнятості у малих містах, вугледобувних регіонах та сільській місцевості, зокрема зайнятості осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, та проблема наявності нелегальної трудової міграції громадян України за межі держави, внутрішньої трудової міграції та тіньової зайнятості. Так, у 2009 році у малих містах створено робочих місць для 119,7 тис. осіб (16 відсотків загальної кількості громадян, для яких створено робочі місця у цілому в країні), з них майже для 80 відсотків громадян — фізичними особами — підприємцями. Створення незначного обсягу робочих місць у малих містах пояснюється недостатньою державною підтримкою розвитку виробничої та соціальної інфраструктури цих міст.

Відбувається звуження сфери застосування праці у вугледобувних регіонах у зв’язку із закриттям неперспективних шахт без створення нових робочих місць (у 2007–2009 роках закрито 12 шахт). Це призводить до зменшення попиту на робочу силу. Так, у 2009 році у Донецькій області зменшилася кількість вакантних робочих місць порівняно з 2008 роком у 2,2 раза, Львівській — 1,6, Луганській області — 1,4 раза. На початку січня 2010 р. співвідношення чисельності незайнятих громадян і вакантних робочих місць у Донецькій області становило майже 13 осіб на одне вільне робоче місце (на початку 2009 р. — 6 осіб). Дисбаланс між попитом і пропонуванням робочої сили спостерігається також у Львівській та Луганській областях, в яких на одне вільне робоче місце претендувало відповідно 22 і 14 осіб. У містах, в яких закривалися шахти, цей показник досягав 130 осіб.

Надзвичайно обмеженими є можливості працездатних сільських громадян отримати роботу в сільському господарстві, що пов’язано з існуючими проблемами розвитку цієї галузі. Станом на 1 січня 2010 р. у сільському господарстві було лише 2,2 тис. вільних робочих місць, на одне вільне робоче місце претендували 57

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: