Особливості реформування світової валютної системи
5.6. Найближчі перспективи євро
Які найближчі перспективи: що чекає Євро Співтовариство 1 січня 1999 року, а потім - 1 січня 2002 року. Ці питання дуже докладно розглянуті на різних рівнях на численних сайтах в Інтернеті: від макроекономічних задач до значення реформи для конкретного споживача.
Отже, 1 січня 1999 року. До цієї дати залишилося два тижні. Якщо не случиться нічого непередбаченого, то з Нового Року жителі 11 європейських країн одержать можливість проводити безготівкові фінансові операції з використанням євро. Передбачається, що більшість великих компаній відразу ж постарається перевести усі свої рахунки, усю бухгалтерію на нову валюту, щоб процес адаптації йшов згодом більш м'яко. Можливість жити в євро-світі одержать і рядові громадяни: будь-який банк по першому проханню клієнта, передбачається - безкоштовно, переведе його особистий рахунок на євровалюту. Варто очікувати, що системи електронних платежів через Інтернет дуже швидко адаптується до кредитних карток нового зразка і «процес піде». Словом, усі безготівкові операції можуть здійснюватися з використанням євро. Зрозуміло, курси валют країн-учасниць Європейського Валютного Союзу по відношенню друг до друга будуть назавжди заморожені.
Приблизно за 6 місяців до початку «фази З», що почне здійснюватися вже в наступному тисячоріччі - 1 січня 2002 року, у магазинах і інших місцях роздрібної торгівлі почнуть з'являтися цінники з двома цінами - у національній валюті, інша в євро. Це дозволить споживачам належним образом підготуватися до введення в обертання наявних євро: дзвенячих і шарудливих. Допитливі європейці навіть визначили назву для 1 січня 2002 року: E-Day, або день євро, по-російському. Подвійний масштаб цін повинний протриматися ще 6 місяців після початку року, протягом яких у обертанні будуть паралельно циркулювати дві валюти в кожній країні: національна і євро. 30 червня 2002 року європейці будуть мати можливість останній раз купити пиво й горішки до нього за свої рідні марки, песо, гульдени і фунти. З 1 липня для всіх операцій у обертанні повинні залишитися лише євро.
Висновок
Незважаючи на перераховані вище недоліки і труднощів, практично стовідсотково можна затверджувати, що "плаваючі" валютні курси, будуть існувати у світовій економічній системі досить великий період часу. Ті ринкові сили, що нині визначають "рухливість" обмінних курсів валют і їхня чутливість до потоків і переміщень капіталу, перевершують у своїй могутності здатності і потенціали навіть самих могутніх в економічних відносинах держав підтримувати курси своїх валют на фіксованих рівнях за рахунок валютних інтервенцій на зовнішніх ринках і їхній стерилізації на ринках внутрішніх. Більш того, сьогодні урядові органи багатьох країн воліють мати стабільну основу для зовнішньої торгівлі, ніж абсолютно незалежну грошово-кредитну систему усередині країни. У даний момент не виникає питання про пошук кращої міжнародної валютної системи. Імовірніше всього на сьогодні вона єдина можлива.
Список використаної літератури:
Буглай В.Б., Ливенцев Н.Н. Міжнародні економічні відносини: Учеб. посібник / Під ред. Н.Н. Ливенцева. – 2-і изд. – М.: Фінанси і статистика, 1999. – 159с.
Грис Т. Світова економіка: Підручник для вузів / Грис Т., Леусский А.И.; Ред. ТарасЄВІч Л.С. – Спб.: Питер, 2001. – 318с.
Ломакин В.К. Світова економіка: Підручник для вузів. – М.: Фінанси, ЮНИТИ, 1998. – 727с.
Бурда М., Виплош Ч. Макроекономіка. Європейський текст – С.-Пб.: Судостоение, 1998. – 566с.
Світова економіка. Економіка закордонних країн: Підручник для вузів / Ред. Колесов В.П.; Академія пед. і соц. Наук; Московський Гос. ун-т ім. М.В. Ломоносова. – 3-є ізд. – М.: Флінта, 2001. – 479с.
Іванова А, Биків П. Євро проти долара // Експерт, - 1998, - 58-100.
Буторина О. Важкий шлях до єдиної європейської валюти// Мэимо,-1998,- №1
Іванов И. Єдина валюта для Європи //, що інтегрується, Мэимо,-1997,-№4
Золотухина Т. Інтеграційні процеси в Європі: уведення єдиної валюти// Питання економіки, - 1998, - №9
Борко Ю. Європейський союз: поглиблення і розширення інтеграції// Мэимо, -1998, - №8
Додаток 1.
Таблиця 1. Відсотки участі держав-членів ЄС у капіталі ЄЦБ
| Banque Nationale de Belgique (Бельгія) | 2.8885% |
| Danmarks Nationalbank (Данія) | 1.6573% |
| Deutsche Bundesbank (Німеччина) | 24.4096% |
| Bank of Greece (Греція) | 2.0585% |
| Banco de Espaсa (Іспанія) | 8.8300% |
| Banque de France (Франція) | 16.8703% |
| Central Bank of Ireland (Ірландія) | 0.8384% |
| Banca d’Italia (Італія) | 14.9616% |
| Banque centrale du Luxembourg (Люксембург) | 0.1469% |
| De Nederlandsche Bank (Нідерланди) | 4.2796% |
| Oesterreichische Nationalbank (Австрія) | 2.3663% |
| Banco de Portugal (Португалія) | 1.9250% |
| Suomen Pankki (Фінляндія) | 1.3991% |
| Sveriges Riksbank (Швеція) | 2.6580% |
| Bank of England (Великобританія) | 14.7109% |