Аналіз виробництва та реалізації продукції
Перед зміною виробничої програми необхідно вирішити такі питання: 1) чи збільшиться прибуток підприємства; 2) на скільки одиниць необхідно скоротити випуск виробу В, щоб прийняти заявку на виготовлення виробу Д; 3) якою має бути нижня межа ціни виробу Д.
Врахуємо час, необхідний для виготовлення 600 шт. виробу Д:
10
600
= 6000 хв.
За цей час випуск виробу В зменшиться на:
6000: 12 = 500 шт.
Порівняємо
вихідні дані
і одержані
результати:
обсяг виробництва
600 і 500 штук, сума
маржинального
доходу 16800 = 600
28
і 12500 = 500
25
грн., чистого
прибутку – 9000
= 600
(73
– 58) і 6000 = 500
(64
– 52) грн.
Розрахунки показують, що взяття додаткової заявки на виготовлення виробу Д вигідне для підприємства, бо воно додатково одержить 9000 грн. прибутку, а втратить 6000.
Нижня межа ціни дорівнює сумі змінних витрат додаткового виробу плюс норма (ставка) маржинального доходу замінюваного виробу помножена на співвідношення часу їх виробництва:
Ц = 45 + 25
10:
12 = 65,83 грн.
Така ціна
забезпечить
одержання
попереднього
прибутку. Контрактна
ціна вища за
розрахункову,
тому взяття
заявки збільшить
прибуток на
4302 грн. /(73 – 65,83)
600/.
Зміна структури
виробництва
вигідна для
підприємства.
Висновок
За умов ринкових перетворень надзвичайно важливо мати об'єктивну і стислу аналітичну інформацію про підприємство, яка б задовольнила всіх її користувачів – як зовнішніх, так і внутрішніх. Насамперед це стосується аналітичної інформації про фінансовий стан підприємства, його платоспроможність. Така інформація використовується як власниками підприємств для підвищення дохідності капіталу, забезпечення стабільної роботи підприємницьких структур, так і кредиторами та потенційними інвесторами для мінімізації ризику за позиками і внесками. Вона має свідчити про конкурентоспроможність підприємства, його потенційні можливості.
Головними задачами аналізу виробництва і реалізації продукції є:
перевірка напруженості планових завдань;
оцінка виконання плану і зміни в об’ємі реалізації, складу та якості продукції;
встановлення причин відходження від плану і змін по відходженню до попереднього періоду
виявлення резервів подальшого росту реалізації продукції, покращення її складу та якості.
Контролюється виконання плану через вартісний показник по натурально-речовому складу продукції, оскільки у виконання плану реалізації зараховується фактично реалізована продукція в межах запланованої суми лише при умові, що план постачання виконано повністю всіма без винятку покупцями у відповідності з договірними умовами по відношенню до кількості, асортименту, якості виробу.
Для підприємства дуже важливо проводити аналіз реалізованої продукції, аналізувати виконання плану по реалізації та інші плани, щоб виявити недоліки і усувати їх, поки вони не призвели до негативних результатів.
Загальний аналіз господарської діяльності підприємства показує, що в порівнянні з попереднім роком план прибутку перевиконаний на 101 тис. грн., або на 7,10%, підприємство збільшило свій прибуток від реалізації на 4,08.
Прибуток, що відображено в балансі зріс, але його ріст «пригальмувало» збільшення собівартості продукції на 199 тис. грн. Сприятливо ж позначилося збільшення прибутку від реалізації продукції.
План по одержанню прибутку від реалізації міг бути перевиконаний у більшому процентному відношенні, якби не значне зниження показника прибутку по залишках нереалізованої продукції, що пов'язано з великим зниженням рівня оптових цін і збільшенням собівартості.
Список використаної літератури
Баканов М.И., Шеремет А.Д. «Теория экономического анализы: учебник.». – М.: Финансы и статистика, 1996г. – 288с.
Бандурака О.М., Коробов Н.Л., Орлов П. /., Петрова К.Л. Фінансова діяльність підприємств: Підручник. – К.: Либідь, 1998.
Бланк Й.А. Управление прибылью. – К.: Ника-Центр, Зльга, 1999.
Белявский Л.К., Ряузов Н.Н., Ряузов Д.Н. Статистика: Учебник. – 2-е изд..-М.:Финансы и статистика, 1989.
Бланк И.А. Управление предприятиями: Учебник.-М.:ЭКМОС, 1997.
Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа – М.: Финансы и статистика, 1993.
Бандурка О.М., Коробов М.Я. та ін. Фінансова діяльність підприємства – К.: ЛИБІДЬ, 1998.
Білик М. Державні підприємства як об'єкт фінансового управління в умовах переходу до ринкової економіки // Український журнал «Економіст» – 1999. №1.
Бланк И.А. Основы финансового менеджмента – К.: НИКА-ЦЕНТР, 1999.
Бріхем Є. Основи фінансового менеджменту – К.: Молодь, 1994.
Візіло А. Два метри кордону // Галицькі контракти – 1999. №18.
Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті – К.: ТОВ «БОРИСФЕН-М», 1996.
Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности – М.: Финансы и статистика, 1996.
Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия: проблемы, концепции и методы – М.: Финансы, 1997.
Криворучко М.І., Петровський В.В. Облік та аналіз фінансових активів – К.: «Феникс», 1997.
Мельник В.А. Ринок цінних паперів – К.: «А.Л.Д.» та «ВІРА-Р», 1998.
Національні стандарти бухгалтерського обліку // Все про бухгалтерський облік – 2001. №37.
Родионова В.М., Федотова М.А. Финансовая устойчивость предприятия в условиях инфляции – М.: Финансы и статистика, 1993.
Фінанси підприємств за редакцією кандидата економічних наук, професора А.М. Поддєрьогіна. – Київ, 2000
Царенко О.М. Економічний аналіз діяльності підприємств агропромислового комплексу: Навч.посібник.-К.: Вища школа, 1998.
Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. «Методика финансового анализа» – М.: ИНФРА – М, 1996г. – 176с.