Аналіз виробництва зерна в сільськогосподарських підприємствах Кегичівського району
Размещено на /
Міністерство аграрної політики України
Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва
Факультет обліку і фінансів
Спеціальність Фінанси
Кафедра статистики
Курсова робота
на тему:
Статистичний аналіз виробництва зерна
(на матеріалах сільськогосподарських підприємств Кегичівського району Харківської області)
Виконала:
студенка 2 курсу 1 групи
Толмачова О.О.
Перевірила: Ярова В.В.
Харків-2010
Зміст
Вступ
Аналіз розміру і структури посівних площ зернових культур за 3-5 років
Динаміка урожайності зернових культур за 10 років
Показник варіації урожайності зернових культур
Індексний аналіз валових зборів зерна та факторів які зумовлюють їх зміну за 3-5 років
Шляхи підвищення урожайності та збільшення валових зборів зернових культур
Висновки та пропозиції
Список використаних джерел
Вступ
Зерно – головне джерело виробництва продуктів харчування для людини, кормів для сільськогосподарських тварин, є сировиною для промисловості і для виробництва біоенергії. Зернові культури у світі займають 35% ріллі. Внаслідок багатої кількості видів, форм і сортів зернових культур, вирощування їх можливе при різних ґрунтово-кліматичних умовах.
Майже на всіх етапах розвитку суспільства зерно було і нині залишається ваговим джерелом багатства України як і значною частиною інших країн світу. Адже зерно належить до найпоширеніших товарів внутрішнього і світового ринку сільськогосподарської продукції. Зернова галузь завжди була високопродуктивним виробництвом.
На сучасному етапі розвитку суспільного виробництва стратегічною метою аграрної політики є відродження і розвиток тих галузей АПК, які найбільш ефективно використовують природно – кліматичні, трудові та інші ресурси, продукція яких має попит на внутрішньому ринку й експортоспроможність за умови відповідних протекційних заходів держави, щодо захисту власного товаровиробника від недоброякісної конкуренції.
Національні інтереси України все більшою мірою обумовлюється пріоритетну роль зернової галузі в економіці держави. До цього спонукає і глобалізація продовольчої проблеми у світі та намагання розвинутих держав збільшувати власне виробництво, отримати провідне місце на ринку продовольства. У цьому зв’язку Україна, як житниця Європи, має повернути втрачені позиції і посісти належне місце в Європейському економічному просторі.
Виробництво зерна в Україні традиційно належить до стратегічних галузей розвитку не тільки сільського господарства, а й усього народногосподарського комплексу країни. Зернове господарство відноситься до основних пріоритетів розвитку агропромислового сектора економіки держави, є важливим джерелом прибутковості сільськогосподарських підприємницьких структур. Це зумовлюється наявністю сприятливих ґрунтово-кліматичних умов для вирощування зернових і зернобобових культур, споконвічною високою хліборобською майстерністю працьовитого українського селянства, вигідним економічним і геополітичним розташуванням України на Європейському континенті. Протягом тривалого історичного періоду зернові культури займають більше половини орних земель, а за обсягом валових зборів зерна і його виробництва на душу населення України завжди знаходилось в числі перших 6 – 7 країн світу.
Зараз можна вважати, що минулорічна зернова нива за обсягом валового збору поклала початок подоланню кризової ситуації в цій галузі сільського господарства України.
Успішне виконання зернової програми як головного напряму розвитку сільського господарства має сприяти стимулюванню розвитку інших рослинницьких і тваринницьких галузей, підвищенню загальних культур землеробства та родючості ґрунтів, послідовному здійсненню інтенсифікації сільського виробництва на інноваційній основі.
З метою детально дослідити урожайність , посівні площі, виробництво зернових культур в Шевченківському районі, завданням даної курсової роботи є – аналіз розміру і структури посівних площ, визначення динаміки урожайності зернових культур, визначення показника варіації, індексного аналізу валових зборів, рівня рентабельності виробництва зернових культур, вплив факторів на валові збори.
Оскільки вирощування зерна, має важливе значення для економіки країни, ми ретельно розглянемо та розрахуємо дані показники.
1. Аналіз розміру і структури посівних площ зернових культур
Посівна площа є основною формою використання головного засобу сільськогосподарського виробництва – землі. Від її розміру залежить обсяг виробництва продукції рослинництва, оскільки останній безпосередньо визначається розмірами посівної площі і врожайності зернових культур.
Важливо також відзначити, що багато закономірностей розвитку сільського господарства знаходять свій кількісний вираз у даних про посівні площі та їх структуру. Так, ефективність сільськогосподарського виробництва багато в чому залежить від раціонального територіального розміщення окремих видів сільськогосподарських культур і спеціалізації рослинництва по економічних районах, природно - економічних зонах, адміністративних і господарських одиницях з урахуванням природно – кліматичних та економічних умов. Пояснюється це тим, що значна розмаїтість ґрунтово-кліматичних умов нашої країни створює в окремих її регіонах сприятливі умови для вирощування тільки певних сільськогосподарських культур.
Посівною називають площу ріллі або інших розораних угідь, яка зайнята посівами сільськогосподарських культур.
Розміри посівних площ визначають по окремих культурах.
Вони відрізняються, по-перше, особливостями їх господарського призначення, по-друге, особливостями їх вирощування. Тому в статистиці розміри посівних площ вивчають по групах однорідних культур, в основу відокремлення яких покладені різні ознаки. Одна із таких груп це зернові культури.
Зернові культури, основна продукція яких – зерно; при цьому серед них за видом одержуваної продукції та її призначенням виділяють підгрупу продовольчі культури, у складі якої розрізняють хлібні (пшениця, жито) і круп’яні (гречка, просо, рис), і підгрупу фуражні, до якої включають ячмінь, овес, кукурудзу на зерно, а також зернобобові культури.
Розміри посівних площ по таких культурах, як пшениця, жито і ячмінь, залежно від біологічних особливостей, обумовлених часом сівби, обліковують як посіви озимих культур, які висівають восени і збирають у наступному році, і посіви ярих культур, які висівають навесні і збирають у тому ж році; при цьому серед посівів ярих культур розрізняють посіви ранніх культур (пшениця, ячмінь, овес та інші).
За характером вирощування сільськогосподарських культур і значення посіву розрізняють основні і неосновні посіви. До основних посівів сільськогосподарських культур належать посіви таких культур, що займають поле сівозміни більшу частину вегетаційного періоду.
Серед неосновних посівів розрізняють:
міжрядні посіви – посіви в міжряддях просапних культур після збирання основної культури з метою одержання двох і більше врожаїв в поточному році.
проміжні посіви – посіви культур збирання, яких проводиться до закінчення остаточного обліку посівних площ і до цього часу звільнена площа використовується під основну культуру.
посіви попередніх культур – посіви на розораних луках з метою докорінного поліпшення.
Зернові культури висівають навесні під валовий збір поточного року і восени під валовий збір майбутнього року.
У статистиці виділяють кілька облікових категорій посівних площ.
Засіяна площа – це вся та площа, на якій було висіяне насіння сільськогосподарських культур. При цьому ділянки, на яких протягом року насіння висівають двічі ( наприклад при пересіванні загиблих озимих, при повторних посівах тощо ), двічі входять до складу засіяної площі.
Розрізняють два різновиди засіяної площі: площа, засіяна в календарному році, і площа, засіяна під урожай поточного року.
Площу засіяну під урожай поточного року, визначають для обліку витрат виробництва, які відносять на продукцію поточного року. До неї включають площі, на яких проводилася сівба навесні поточного календарного року, посіви озимих культур, проведені восени минулого року, і посіви багаторічних трав, проведені влітку і восени минулого року.
Площу засіяну в календарному році використовують для обліку незавершеного виробництва під урожай майбутніх років. До неї включають усі ті площі, на яких проводилася сівба навесні, влітку і восени поточного року.
Весняна продуктивна площа – площа, яка фактично зайнята під посівами до того часу закінчення сівби ярих культур. До складу весняної продуктивної площі входять: озимі посіви минулого року, що збереглися до закінчення весняної сівби; посіви ярих культур поточного року на самостійній площі включаючи пересів загиблих озимих, площу багаторічних технічних культур.
Збиральна площа – це площа, на якій у поточному році повинні бути організовані збиральні роботи. Розмір збиральної площі визначається відношенням від весняної продуктивної площі загиблих влітку посівів, а також площ, з яких урожай у поточному році збирають двічі.
Фактично зібрана площа – площа , на якій проведені збиральні роботи. Її розмір визначається відношенням від збиральної площі ділянок, на яких врожай залишився незібраним через несприятливі кліматичні умови, господарсько-організаційні на інші причини, і площ, що призначалися до збирання, але були використані для випасу тварин або на зелене добриво.
Сучасна статистика посівних площ сільськогосподарських культур вивчає розмір, склад і динаміку посівів у розрізі економічних законів природних зон, адміністративно-територіального поділу і у цілому по країні стосовно соціально-економічних категорій господарств різних форм господарювання, окремих сільськогосподарських культур та їх груп. Поряд вивченням розмірів посівів на всіх землях статистика визначає розміри, склад і динаміку посівних площ на зрошуваних та осушених площах. Особлива увага приділяється аналізу сортових посівів сільськогосподарських культур, площ на яких, вирощування цих культур здійснюється за інтенсивними технологіями. Аналізуючи також хід сівби як окремих сільськогосподарських культур, так і їх груп.
Розміри посівів статистика погоджує з обсягом урожаю, рівнем урожайності, наявністю трудових ресурсів, техніки розмірами витрат праці, витрат виробництва, грошовими доходами і прибутками.
Таким чином, основними напрямами статистичного аналізу посівних площ є : аналіз ходу весняної та осінньої сівби, аналіз якості сівби, вивчення розмірів і структури посівних площ та їх змін у динаміці, порівняно з плановим завданням, і факторів, які зумовили ці зміни.
Аналіз ходу сівби необхідних для здійснення оперативного управління посівною кампанією, її успішністю і своєчасним розгортанням у районі, а також для контролю за виконанням в оптимальні терміни всіх посівних робіт, оскільки ці терміни мають винятково важливе значення для підвищення врожайності. За даними Інституту зернового господарства, найбільш високою урожайністю відзначаються посіви озимих, в яких період від сівби до припинення осінньої вегетації триває 50–65 днів при сумі активних температур 520–6700 С.
Аналіз ходу сівби проводиться шляхом співставлення фактичних розмірів посівів за визначений період і наростаючих підсумків з початку сівби з плановим завданням на ці періоди, з даними за минулий рік на однойменні дати або з даними за ряд минулих років. При аналізі сівби обчислюють як абсолютні так і відносні показники, що характеризують зміну розмірів посівних площ.
Розглянемо динаміку посівних площ зернових культур в Кегичівському районі в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Динаміка посівних площ зернових культур в сільськогосподарських підприємствах Кегичівськогорайону Харківської області за 2007-2009 рр., га
| Культури | Роки | 2009 р. у % до: | |||
| 2007 | 2008 | 2009 | 2007р. | 2008р. | |
| Зернові та зернобобові культури, всього: | 22231 | 24069 | 19558 | 87,97 | 81,3 |
| з них пшениця, всього: | 9893 | 12523 | 8994 | 90,91 | 71,8 |
| пшениця озима | 9284 | 12408 | 8994 | 96,88 | 72,5 |
| пшениця яра | 609 | 115 | - | - | - |
| жито | 49 | 120 | 142 | 289,8 | 118,3 |
| гречка | 148 | 205 | 217 | 146,6 | 105,9 |
| кукурудза на зерно | 3833 | 3982 | 2180 | 56,9 | 54,7 |
| ячмінь | 7353 | 6501 | 7156 | 97,3 | 110,1 |
| горох | 275 | 281 | 551 | 200,4 | 196,1 |
| овес | 70 | 179 | 25 | 35,7 | 13,96 |
| просо | 110 | 247 | 348 | 225,5 | 100,4 |
| інші зернові культури | 470 | 11 | 45 | 9,6 | 409,1 |
Динаміка посівних площ показує нам, що в 2009 р. по відношенню до 2007 року посівні площі зернових та зернобобових культур зменшилася на 12,03; з них посівна площа пшениці (всього) зменшилась на 9,09, посівна площа гречки збільшилася на 46,6%, ячменю зменшилося на 2,7%, гороху збільшилося на 100,4%, проса збільшилося на 125,5%, а посівна площа вівса зменшилася на 64,5% а кукурудзи на зерно зменшилося на 43,1%.. Найбільш збільшилась посівна площа для жита на -189,8%.
По відношенню до 2008 р. у 2009 році посівних площ зернових та зернобобових культур в цілому зменшилася на 18,7%. Чітко видно збільшення посівних площ гороху, що зросли на 96,1%; істотно збільшилися площі жита на 18,3% та проса на 0,4%.
Статистика вивчає розмір і структуру посівних площ по окремих господарствах, категоріях господарств, економічних районах, природних зонах і підзональних, адміністративно-територіальних одиницях і в цілому по країни. При аналізі розмірів посівних площ проводиться зіставлення різних категорій посівних площ між собою.
Для повноти аналізу структури посівних площ по району її потрібно вивчати не лише в цілому по всіх культурах, але й в розрізі окремих груп культур, при цьому на базі порівняння (100%) доцільно приймати загальну площу кожної групи культур.
Великий практичний інтерес має аналіз складу посівних площ по окремим видам культур. Такий аналіз, якщо він проводиться в динаміці, дає можливість виявити зміни у внутрішньо груповій структурі посівних площ і дійти висновків про ступінь поширеності окремих видів культур як в цілому по району, так і в окремих його господарствах.
Структуру посівних площ зернових культур Кегичівського району розраховано в таблиці 1.2. і представлено графічно на рис. 1.1.
Таблиця 1.2
Структура посівних площ зернових культур в сільськогосподарських підприємствах Кегичівського району Харківської області за 2005-2009 рр., %
| Культури | Роки | 2009р.(+,-)% до: | |||
| 2007 | 2008 | 2009 | 2007 р. | 2008 р. | |
| Зернові та зернобобові культури, всього: | 100.0 | 100.0 | 100.0 | 100.0 | 100.0 |
| з них пшениця, всього: | 944,5 | 52 | 46 | +1,5 | -6 |
| пшениця озима | 41,8 | 51,6 | 46 | +42 | -56 |
| пшениця яра | 2,7 | 0,4 | - | - | - |
| жито | 0,2 | 0,5 | 0,7 | +0,5 | +0,2 |
| гречка | 0,6 | 0,9 | 1,1 | +0,5 | +0,3 |
| кукурудза на зерно | 17,2 | 16,5 | 11,1 | -6,1 | -5,4 |
| ячмінь | 33,1 | 27 | 36,6 | +3,5 | +9,6 |
| горох | 1,2 | 1,2 | 2,8 | +1,6 | +1,6 |
| овес | 0,3 | 0,7 | 0,1 | -0,2 | -0,6 |
| просо | 0,4 | 1 | 1,3 | +0,9 | +0,3 |
| інші зернові культури | 2,1 | 0,04 | 0,2 | -1,9 | +0,16 |
Структура посівних площ Кегичівського району за 2007–2009 роки змінювалася по різному. У відношенні 2009 р. до 2007 р. питома вага площ озимої пшениці зросла на 42%, а у відношенні до 2008 р. зменшилась на 56%. Також зросла частка посівних площ ячменю (на 3,5% в відношенні до 2007 р.), та на 9,6% (до 2008 р.), гороху – на 1,6% (до 2007 р.), та на 1,6% (до 2008 р.).
Таблиця 1.3
Динаміка посівної площі ріллі і частки зернових культур в сільськогосподарських підприємствах Кегичівського району Харківської області за 2005-2009 рр.
| Показник | Роки | 2009р. у % до: | |||
| 2007 | 2008 | 2009 | 2007р. | 2008р. | |
| Площа ріллі-всього, тис. га | 46,0 | 43,8 | 42,2 | 91,7 | 96,3 |
| посівна площа зернових та зернобобових культур, тис. га | 22231 | 24069 | 19558 | 88 | 81,3 |
| питома вага посівів зернових культур, у площі ріллі,% | 206,9 | 182 | 215,8 | 104,3 | 118,6 |
Динаміка посівних площ показує, що по відношенню до 2007 р., у 2009 р. площа ріллі зменшилась на 8,3% (або на 3,8 тис. га), а по відношенню до 2008 р. на 3,7% (або на 1,6 тис. га). Посівна площа зернових та зернобобових культур у 2009р. по відношенню до 2007р. також зменшилась, на 12% (або на 2673 тис. га.), а у 2009р. до 2008р. зменшилася на 18,7% (або на 4511тис. га). Виходячи з цього, питома вага посівів зернових культур Кегичівського району, також змінилася, в 2009 р. до 2007 р. збільшилася на 4,3% (або на 8,9тис. га), а в 2009 р. до 2008 р. – збільшилась на 18,8% (або на 33,8 тис. га).
2. Динаміка урожайності зернових культур
Урожай і урожайність – найважливіші результативні показники землеробства і сільськогосподарського виробництва в цілому. Рівень урожайності відображує вплив економічних і продуктивних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та господарств.
Під урожаєм у статистиці розуміють загальний обсяг продукції, зібраної з усієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожай і валовий збір – поняття тотожні, однозначні. Урожайність – це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі. Урожайність культур, вирощуваних у відкритому ґрунті, визначають з розрахунку на 1 га, а у закритому ґрунті – на 1 м2.
Відповідно до показників урожаю розрізняють видову урожайність, урожайність на пні перед початком своєчасного збиранням і фактичну. Фактичну урожайність обчислюють з розрахунку на 1 га весняної продуктивної площі. Для конопель, сіяних однорічних і багаторічних трав і природних сіножатей урожайність визначають з розрахунку на 1 га фактично зібраної площі. При цьому урожайність трав і сіножатей встановлюють підсумуванням по всіх укосах.
Урожайність зернових культур характеризує показник чистого збору з розрахунку на 1 га весняної продуктивної площі. Його обчислюють, віднімаючи від фактичної урожайності у масі після доробки витрати насіння на 1 га весняної продуктивної площі. За допомогою показника чистого збору з 1 га можна правильно оцінити середню продуктивність озимих і ярих зернових культур, оскільки посіви озимих культур у зимово-весняний період можуть загинути, що зумовлює втрату відповідної кількості насіння.
Усі природні та суспільні явища перебувають у постійному русі та розвитку дослідження процесу розвитку явищ – одне з найважливіших завдань економіко-статистичного аналізу. Процес розвитку явищ у часі називають динамікою, а статистичні величини, які характеризують стан та зміну явищ у часі – рядами динаміки. Побудова і аналіз рядів динаміки дають змогу виявити закономірність розвитку явищ і виразити їх у цифрах.
Щоб докладно проаналізувати характер розвитку суспільно-економічних явищ, використовують такі показники:
Абсолютний
приріст (А)
визначають
як різницю між
поточним (
і попереднім
(
) або початковим
(
)
рівнями ряду
динаміки.
Абсолютний приріст називають ланцюговим, якщо кожний рівень ряду динаміки порівняється з попереднім рівнем:
![]()
Якщо всі рівні ряду порівнюються з початковим, який є постійною базою порівняння, то такий абсолютний приріст називається базисним:
![]()
Середній абсолютний приріст у рядах динаміки обчислюють за формулою:
,
де
– сума ланцюгових
абсолютних
приростів; п
– кількість
приростів.
Щоб визначити середній абсолютний приріст, застосовують нагромаджений абсолютний приріст за весь досліджуваний період часу:
,
де
- кінцевий рівень
ряду динаміки;
- початковий
рівень; п – кількість
рівнів.
Темп
зростання (К)
– це відношення
поточного рівня
динаміки (
)до
попереднього
(
)
або початкового
рівня (
).
Середньорічний темп зростання визначають за формулою середньої геометричної:

Темп приросту (Т) показує, на скільки процентів збільшився або зменшився поточний рівень ряду порівняно з базисним рівнем.
![]()
Середньорічний темп приросту – це різниця між середнім темпом зростання і 100%:
100%
Абсолютне значення 1% приросту визначається тільки ланцюговим методом, шляхом ділення ланцюгового абсолютного приросту на ланцюговий темп приросту.
Алгоритм розрахунку показників динамічного ряду урожайності наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Абсолютні прирости урожайності зернових культур в Кегичівського районі Харківської області за 2000–2009 рр.
| Роки | Урожайність, ц/га | Абсолютний приріст (+, - ), ц/га | |
| базисний | ланцюговий | ||
| 2000 | 21,7 | - | - |
| 2001 | 35,5 | 35,5 – 21,7=13,8 | 35,5- 21,7=13,8 |
| 2002 | 34,9 | 34,9 – 21,7=13,2 | 34,9 – 35,5=-0,6 |
| 2003 | 17,6 | 17,6 – 21,7=-4,1 | 17,6 – 34,9= -17,3 |
| 2004 | 33,1 | 33,1 – 21,7=11,4 | 33,1 – 17,6=15,5 |
| 2005 | 41,5 | 41,5 – 21,7=19,8 | 41,5 – 33,1=8,4 |
| 2006 | 30,8 | 30,8 – 21,7=9,1 | 30,8 – 41,5= -10,7 |
| 2007 | 35,2 | 35,2 – 21,7=13,5 | 35,2 – 30,8=4,4 |
| 2008 | 45,1 | 45,1 – 21,7=23,4 | 45,1 – 35,2=9,9 |
| 2009 | 30,8 | 30,8 – 21,7=9,1 | 30,8 – 45,1= -14,3 |
У 2009 р. урожайність зернових культур Кегичівського району становила 30,8 ц/га. За 10 років вона збільшилася на 9,1 ц/га, але порівняно з 2008 р. вона скоротилася на 14.3 ц/га.
Таблиця 2.2
Темп зростання (спадання) урожайності зернових культур Кегичівського району Харківської області за 2000–2009 рр.
| Роки | Урожайність, ц/га | Темп зростання, % | |
| базисний | ланцюговий | ||
| 2000 | 21,7 | - | - |
| 2001 | 35,5 | 35,5:21,7*100=163,5 | 35,5:21,7*100=163,5 |
| 2002 | 34,9 | 34,9:21,7*100=160,8 | 34,9:35,5*100=98,3 |
| 2003 | 17,6 | 17,6:21,7*100=81,1 | 17,6:34,9*100=50,4 |
| 2004 | 33,1 | 33,1:21,7*100=152,5 | 33,1:17,6*100=188,1 |
| 2005 | 41,5 | 41,5:21,7*100=191,2 | 41,5:33,1*100=125,4 |
| 2006 | 30,8 | 30,8:21,7*100=141,9 | 30,8:41,5*100=74,2 |
| 2007 | 35,2 | 35,2:21,7*100=162,2 | 35,2:30,8*100=114,3 |
| 2008 | 45,1 | 45,1:21,7*100=207,8 | 45,1:35,2*100=128,1 |
| 2009 | 30,8 | 30,8:21,7*100=141,9 | 30,8:45,1*100=68,3 |
За 2000 – 2009 роки темп зростання (К) поступово спадає. За підрахунками ланцюгового методу, це чітко видно, у 2001 р. темп зростання становить 163,5%, а в 2009 р. – 68,3%, тобто зменшився майже в 3 рази.
Таблиця 2.3
Темп приросту урожайності зернових культур Шевченківського району Харківської області за 2000–2009 рр.
| Роки | Урожайність, ц/га | Темп приросту (+,-), % | |
| базисний | ланцюговий | ||
| 2000 | 21,7 | - | - |
| 2001 | 35,5 | 163,5 – 100=63,5 | 163,5 – 100=63,5 |
| 2002 | 34,9 | 160,8 – 100=60,8 | 93,3 – 100=-1,7 |
| 2003 | 17,6 | 81,1 – 100=-18,9 | 50,4 – 100= -49,6 |
| 2004 | 33,1 | 152,5 – 100=52,5 | 188,1 – 100=88,1 |
| 2005 | 41,5 | 191,2 – 100= 91,2 | 125,4 – 100=25,4 |
| 2006 | 30,8 | 141,9 – 100=41,9 | 74,2 – 100= -25,8 |
| 2007 | 35,2 | 162,2 – 100=62,2 | 114,3 – 100=14,3 |
| 2008 | 45,1 | 207,8 – 100=107,8 | 128,1 – 100=28,1 |
| 2009 | 30,8 | 1141,9 – 100=41,9 | 668,7 – 100= -31,7 |
Темп приросту від’ємний, бо поточний рівень ряду динаміки менший порівняно з базисним.
Таблиця 2.4
Абсолютне значення 1% приросту
| Роки | Урожайність, ц/га | Абсолютне значення 1% приросту, ц/га |
| 2000 | 21,7 | - |
| 2001 | 35,5 | 13,8:63,5=0,217 |
| 2002 | 34,9 | 13,2:60,8=0,353 |
| 2003 | 17,6 | -4,1:(-18,9)=0,349 |
| 2004 | 33,1 | 11,4:52,5=0,176 |
| 2005 | 41,5 | 19,8:91,2=0,331 |
| 2006 | 30,8 | 9,1:41,9=0415 |
| 2007 | 35,2 | 13,5:62,2=0,308 |
| 2008 | 45,1 | 123,4:107,8=0,352 |
| 2009 | 30,8 | 9,1:41,9=0,451 |
Абсолютне значення 1% приросту збільшилося з 0,217 ц у 2001 р. до 0,451 ц у 2009 р.
Узагальнимо показники динамічного ряду у таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Показники динамічного ряду урожайності зернових культур в господарствах Кегичівського району Харківської області за 2000-2009 рр.
| Роки | Урожай-ність, ц/га | Абсолютний приріст,(+,-) ц/га | Темп зростання,% | Темп приросту,(+,-),% | Абсолютне значення 1го% приросту,ц/га | |||
| Базис-ний | Ланцюговий | Базис-ний | Ланцюговий | Базисний | Ланцю-говий | |||
| 2000 | 21,7 | - | - | - | - | - | - | - |
| 2001 | 35,5 | 13,8 | 13,8 | 163,5 | 163,5 | 63,5 | 63,5 | 0,217 |
| 2002 | 34,9 | 13,2 | -0,6 | 160,8 | 98,3 | 60,8 | -1,7 | 0,353 |
| 2003 | 17,6 | -4,1 | -17,3 | 81,1 | 50,4 | -18,9 | -49,6 | 0,349 |
| 2004 | 33,1 | 11,4 | 15,5 | 152,5 | 188,1 | 52,5 | 88,1 | 0,176 |
| 2005 | 41,5 | 19,8 | 8,4 | 191,2 | 125,4 | 91,2 | 25,4 | 0,331 |
| 2006 | 30,8 | 9,1 | -10,7 | 141,9 | 74,2 | 41,9 | -25,8 | 0,415 |
| 2007 | 35,2 | 13,5 | 4,4 | 162,2 | 114,3 | 62,2 | 14,3 | 0,308 |
| 2008 | 45,1 | 23,4 | 9,9 | 207,8 | 128,1 | 107,8 | 28,1 | 0,352 |
| 2009 | 30,8 | 9,1 | -14,3 | 141,3 | 68,3 | 41,9 | -31,7 | 0,451 |
Дані таблиці 2.5. показують, що за 2000 – 2009 рр. урожайність зернових культур в Кегичівському районі збільшилася на 9,1ц/га. Абсолютне значення 1% приросту збільшилося з 0,217 ц у 2001 р. до 0,451 ц у 2009 році.
Для узагальнюючої характеристики динаміки досліджуваних суспільно-економічних явищ за певний період визначимо середньорічні показники динамічного ряду:
Середній рівень урожайності за 2000 – 2009 рр.:
![]()
Середньорічний абсолютний приріст:
![]()
Середньорічний темп зростання:
або
103,96%
Середньорічний темп приросту:
%
Отже, на протязі досліджуваного 10-ти річного періоду урожайність зернових культур Кегичівського району за 2000 – 2009 рр. збільшувалася в середньому за рік на 1,0111 ц/га, або в 103,96 рази (3,96%).
Найпростішим способом виявлення основної тенденції розвитку є укрупнення періодів. Суть його в тому, що один інтервальний ряд динаміки замінюють іншим інтервальним рядом з більшими періодами. Об’єднані періоди мають бути якісно однорідними щодо факторів, що визначають загальну тенденцію, і досить тривалими, щоб запобігти випадковим коливанням досліджуваних ознак.
Різновидом укрупнення періодів є згладжування ряду динаміки за допомогою ковзної середньої. Суть цього способу в тому, що при стійкому інтервалі кожну наступну середню обчислюють, зсуваючи період на одну дату.
Визначаючи ковзну середню, спочатку додають рівні ряду за прийнятий інтервал і обчислюють середню арифметичну. Після цього утворюють новий інтервал, починаючи з другого рівня ряду, для якого визначають нову середню, і т. д.
Застосовуючи спосіб ковзної середньої, інтервали для її обчислення доцільно встановлювати з непарної кількості рівнів. Якщо період включатиме парну кількість рівнів, то обчислені середні слід відносити до середини періодів між двома рівнями ряду.
Розрахунок багаторічної середньої та середньої ковзної урожайності, розглянемо на прикладі даних таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Метод багаторічної середньої та середньої ковзної урожайності Кегичівського району Харківської області
| Роки | Урожай-ність, ц/га | Метод багаторічної середньої | Метод ковзної середньої | ||||
| п'ятирічні періоди | сума | Середня урожайність ц/га | п'ятирічні ковзні періоди | сума | Середня урожайність ц/га | ||
| 2000 | 21,7 | ||||||
| 2001 | 35,5 | ||||||
| 2002 | 34,9 | 2000-2004 | 142,8 | 28,56 | 2000-2004 | 142,8 | 28,56 |
| 2003 | 17,6 | 2001-2005 | 162,6 | 32,52 | |||
| 2004 | 33,1 | 2002-2006 | 157,9 | 31,58 | |||
| 2005 | 41,5 | 2003-2007 | 158,2 | 31,64 | |||
| 2006 | 30,8 | 2004-2008 | 185,7 | 37,14 | |||
| 2007 | 35,2 | 2005-2009 | 183,48 | 36,7 | 2005-2009 | 183,4 | 36,68 |
| 2008 | 45,1 | ||||||
| 2009 | 30,8 | ||||||
Дані таблиці показують, що середня урожайність зернових культур, визначена способом укрупнених періодів і ковзної, має чітку тенденцію до зростання. Середня урожайність за період 2000–2004 рр. становить 28,56 ц/га, а за період 2005–2009 рр. – 36,7 ц/га, тобто збільшилася на 8,14 ц/га.
Найбільш досконалим способом виявлення закономірності розвитку є аналітичне вирівнювання рядів динаміки по середньому абсолютному приросту, середньому коефіцієнту зростання і способом найменших квадратів.
При вирівнюванні по середньому абсолютному приросту розрахункові рівні обчислюють за формулою:
![]()
де
– вирівняні
рівні;
– початковий
рівень ряду;
– середній
абсолютний
приріст; t –
порядковий
номер дати (t =
0, 1, 2, …).
При вирівнюванні ряду динаміки по середньому коефіцієнту зростання розрахункові рівні визначають за формулою:
![]()
де
середній
коефіцієнт
зростання.
Порядок вирівнювання за середньорічний абсолютним приростом та темпом зростання розглянемо в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7
Вирівнювання динамічного ряду урожайності зернових культур Кегичівського району Харківської області за середньорічним абсолютним приростом і темпом