Аналіз виробництва зерна в сільськогосподарських підприємствах Кегичівського району
| Роки |
Фактична урожайність,ц/га, у |
Порядковий номер року, t |
Вирівняна урожайність,ц/га | |
|
За
середньорічним( |
За
середньорічним( |
|||
|
|
|
|||
| 2000 | 21,7 | 0 | 21,7 | 21,7 |
| 2001 | 35,5 | 1 | 22,711 | 22,5463 |
| 2002 | 34,9 | 2 | 23,722 | 23,4256 |
| 2003 | 17,6 | 3 | 24,733 | 24,3392 |
| 2004 | 33,1 | 4 | 25,744 | 25,2884 |
| 2005 | 41,5 | 5 | 26,755 | 26,39576 |
| 2006 | 30,8 | 6 | 27,766 | 27,2994 |
| 2007 | 35,2 | 7 | 28,777 | 28,3641 |
| 2008 | 45,1 | 8 | 29,7888 | 29,4703 |
| 2009 | 30,8 | 9 | 30,799 | 30,8 |
За розрахунками, проведеними на ст., ми отримали, що:
=1,0111;
= 1,03968 або
103,96%
Отже, початковий рівень урожайності зернових культур Кегичівського району дорівнює 21,7 ц/га, а кожний наступний вирівняний рівень за середньорічним абсолютним приростом збільшувався на 1,0111 ц/га, а вирівняні рівні урожайності за середньорічним темпом зростання щороку збільшувалися в 1,03968 рази (або на 3,96%).
Аналітичне вирівнювання ряду динаміки урожайності зернових культур здійснюється за допомогою математичного рівняння. Вирівнювання застосовують для спостереження динаміки зростання (спадання) урожайності. Розглянемо вирівнювання за допомогою прямої лінії, рівняння якої має вигляд:
yt=a0+a1t
де: yt – вирівняні рівні ряду динаміки; a0 – рівень урожайності; a1 – середній щорічний приріст або зниження урожайності; t – порядковий номер року.
Невідомі параметри a0 та a1 визначають способом найменших квадратів, розв’язуючи систему нормальних рівнянь:

де y – фактичні рівні в ряду динаміки; п – кількість років.
Вирівнювання динамічного ряду урожайності наведено в таблиці 2.8.
Таблиця 2.8
Вирівнювання динамічного ряду урожайності зернових культур за рівнянням прямої лінії
| Роки | Фактична урожайність,ц/га, у | Порядковий номер року, t | Розрахункові дані |
Вирівняна урожайність,ц/га
|
|
| yt |
|
||||
| 2000 | 21,7 | 1 | 21,7 | 1 | 27,22 |
| 2001 | 35,5 | 2 | 71 | 4 | 28,42 |
| 2002 | 34,9 | 3 | 104,7 | 9 | 29,62 |
| 2003 | 17,6 | 4 | 70,4 | 16 | 30,82 |
| 2004 | 33,1 | 5 | 165,5 | 25 | 32,02 |
| 2005 | 41,5 | 6 | 24,9 | 36 | 33,22 |
| 2006 | 30,8 | 7 | 215,6 | 49 | 34,42 |
| 2007 | 35,2 | 8 | 281,6 | 64 | 35,62 |
| 2008 | 45,1 | 9 | 405,9 | 81 | 36,82 |
| 2009 | 30,8 | 10 | 308 | 100 | 38,02 |
| Сума | 326,2 | 55 | 1893,4 | 385 | 326,2 |
Підсумовуючи дані таблиці 2.4. складаємо таку систему рівнянь і розв’яжемо її:
yt = a0 + a1t

![]()
Кожне
рівняння розділимо
на коефіцієнт
при
,
тобто перше
рівняння – на
10, друге – на 55:
![]()
Від другого рівняння віднімемо перше:
![]()
Звідси
ц/га.
Значення
= 1,2 підставимо
в одне з попередніх
рівнянь і обчислимо
значення параметра
:
![]()
![]()
![]()
Отже, рівняння прямої лінії, яке характеризує динаміку урожайності зернових культур, має такий вигляд:
![]()
Економічний зміст рівняння полягає в тому, що вирівняна урожайність зернових культур Кегичівського району Харківської області у 1999 р., тобто році який передує досліджуваному періоду, становила 26,02 ц/га. Протягом 10-ти річного періоду вона (урожайність зернових культур) збільшувалася в середньому за рік на 1,2 ц/га.
Як бачимо з обчислених даних, вирівняна урожайність має чітку тенденцію до зростання.
Якщо в ряду динаміки абсолютні прирости не стабільні, а мають тенденцію до зростання або зниження, то вирівнювати такий ряд потрібно за рівнянням параболи другого порядку:
![]()
де
вирівняні
рівні ряду
динаміки;
– вирівняний
рівень ряду
при умові, що
= 0, тобто в році
який передує
початку досліджуваного
періоду;
– середній
щорічний приріст
(зниження) рівня;
– середнє прискорення
або сповільнення
зростання
(зниження) рівня
досліджуваного
явища;
– порядковий
номер дат.
Невідомі
параметри
,
і
обчислюють
розв’язанням
системи нормальних
рівнянь:
;
;
+
,
де
– фактичні
рівні ряду
динаміки;
– число дат.
Розглянемо розрахунки таблиці 2.9. та графік до неї 2.1.
Таблиця 2.9
Результативне вирівнювання динамічного ряду урожайності зернових культур Кегичівського району Харківської області за рівнянням параболи
| Роки | Фактична урожайність,ц/га | Порядковий номер року |
Вирівняна урожайність ц/га
|
| 2000 | 21,7 | 1 | 25,49911 |
| 2001 | 35,5 | 2 | 27,8392 |
| 2002 | 34,9 | 3 | 29,8953 |
| 2003 | 17,6 | 4 | 31,6644 |
| 2004 | 33,1 | 5 | 33,1555 |
| 2005 | 41,5 | 6 | 34,3566 |
| 2006 | 30,8 | 7 | 35,3797 |
| 2007 | 35,2 | 8 | 35,9158 |
| 2008 | 45,1 | 9 | 36,2679 |
| 2009 | 30,8 | 10 | 36,336 |
| Сума | 326,2 | 326,2095 |
Рівняння параболи другого порядку, яке характеризує динаміку урожайності зернових культур, має такий вигляд:
![]()
З цих обчислень можна зробити висновок, що у 1999р., тобто році, який передує досліджуваному періоду, вирівняна урожайність зернових культур становить 22,875 ц/га, початкова швидкість зростання урожайності на 2,7661ц., а середня зміна щорічних рівнів урожайності становить -0,142 ц.
3. Показники варіації урожайності зернових культур
Варіація, тобто коливання, мінливість значень будь-якої ознаки є властивістю статистичної сукупності. Вона зумовлена дією безлічі взаємопов'язаних причин, серед яких є основні і другорядні. Основні причини формують центр розподілу, другорядні — варіацію ознак, сукупна їх дія — форму розподілу. Наприклад, урожайність сільськогосподарської культури залежить від якості ґрунту та способів його обробки, якості насіння і кількості внесених добрив, метеорологічних умов і інших об'єктивних та суб'єктивних факторів. Сумісна дія їх і різне поєднання зумовлюють той чи інший рівень урожайності в окремих господарствах, а також закономірність розподілу господарств за цією ознакою.
Статистичні характеристики центру розподілу (середня, мода, медіана) відіграють важливу роль у вивченні статистичних сукупностей. В одних сукупностях індивідуальні значення ознаки значно відхиляються від центру розподілу, в інших — тісно групуються навколо нього, а відтак виникає потреба оцінити поряд з характеристиками центру розподілу міру і ступінь варіації. Чим менша варіація, тим однорідніша сукупність, отже, тим більш надійні і типові характеристики центру розподілу, насамперед середні величини.
Вивчення варіації має велике значення для оцінки сталості та диференціації соціально-економічних явищ, при використанні вибіркового та інших статистичних методів. Для виміру і оцінки варіації використовують систему абсолютних і відносних характеристик, а саме: розмах варіації, середнє лінійне і середнє квадратичне відхилення, коефіцієнти варіації, дисперсію. Кожна з названих характеристик має певні аналітичні переваги при вирішенні тих чи інших завдань статистичного аналізу.
Методика обчислення характеристик варіації залежить від виду ознаки х і наявних даних (незгруповані чи згруповані).
Розмах варіації — це різниця між найбільшим і найменшим значеннями ознаки R= xmax — хmіn. Показник характеризує межі, в яких змінюється значення ознаки.
В інтервальному ряді розподілу розмах варіації визначають як різницю між верхньою межею останнього Інтервалу і нижньою межею першого або як різницю між середніми значеннями цих інтервалів.
Безумовною перевагою розмаху варіації як міри коливання ознаки є його обчислення і тлумачення. Але надійність такої простої характеристики невисока, оскільки вона базується на двох крайніх значеннях ознаки, які часто не є типовими для сукупності, або мають випадковий характер. Тому розмах варіації використовують для попередньої оцінки варіації.
Вплив випадкових причин зменшує так званий квартальний розмах. При його обчисленні використовують перший Q1 і третій Q3 квартилі.
Групування – це розподіл одиниць досліджуваної сукупності на окремі групи за певною ознакою.
Групувальною називається ознака, за якою проводиться групування. Розрізняють: просте та комбінаційне групування. Якщо групування проводиться тільки за однією ознакою воно є простим, а якщо групування проводиться за двома і більше ознаками, воно є комбінаційним (або складним).
При розрахунку відносних величин порівняння, порівнюються величини, які належать одному часовому проміжку, але відносяться до різних об’єктів.
Групуючи райони Харківської області, за їх урожайністю, ми визначили оцінку досягнутого рівня урожайності зернових культур, у 2009р.. Отже, розглянемо це групування в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Оцінка досягнутого рівня урожайності зернових культур Кегичівського району Харківської області у 2009 р.
| Групи | Райони | Урожайність ц/га | У % до середнього рівня по Харківській області |
| Лідери |
1.Красноградський 2.Золочівський 3.Чугуївський 4.Барвінківський 5.Кегичівський |
38.4 34.6 33.9 33.7 30.8 |
131.5 118.5 116.1 115.4 105.5 |
| Аутсайдери |
1.Шевченківський 2 Первомайський 3.Ізюмський 4.Близнюківський 5. Зміївський 6.Печенізький |
25.1 22.2 22.5 21.8 21.7 19.5 |
86.0 76.0 77.1 74.7 74.3 66.8 |
| В середньому по Харківській області | 29.2 | 100.0 |
11 районів ми розділили на дві групи: лідери та аутсайдери. Дослідивши ці райони можна сказати, що їх урожайність по відношенню до середнього рівня по Харківській області (29.2 ц/га) різна. У Красноградському районі урожайність становить 28.4 ц/га, що на 31.5% більша по відношенню до середнього рівня по Харківській області, тобто на 9.2 ц/га; у Золочівському районі більша на 18.5% (або на 5.4 ц/га); у Чугуївському районі на 16.1% (або на 4.7 ц/га; у Барвінківському районі на 15.4% (або на 4.5 ц/га); у Кегичівському районі урожайність більша на 5.5% (або на 1.6 ц/га).
В районах групи аутсайдерів урожайність набагато нижча по відношенню до середнього рівня, а саме: у Шевченківському районі менша на -14.0% (або на -4.1 ц/га); у Первомайському районі на -24.0% (або на -7.0 ц/га); в Ізюмському районі на -6.7% (або на -22.9 ц/га); у Близнюківському районі на -7.4% (або на -25.3 ц/га); у Зміївському районі на -7.5% (або на -25.7 ц/га); найбільш низький показник урожайності у Печенізькому районі. У ньому урожайність по відношенню до середнього рівня по Харківської області, менша на 9.7% (майже на 10%, або на 33.2 ц/га).
Валовий збір – це загальний обсяг продукції, зібраної з усієї площі посівів окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожай є результатом складного процесу вирощування сільськогосподарських культур, в якому переплітаються економічний, біологічний і природний процеси відтворення. Для його характеристики використовують систему показників: видовий урожай, біологічний і фактичний урожай.
У вивченні валового збору і врожайності сільськогосподарських культур важливе місце займає питання про закономірності їх зміни в часі. Пізнання цих закономірностей і причин, що їх зумовили, має велике значення для обґрунтованих вирішень різноманітних проблем, пов’язаних з виробництвом сільськогосподарських культур. Але це пізнання ускладнюється тим, що рівень валового збору і врожайності формується під впливом множини факторів, що діють з різною силою і у різних напрямах.
Розрахунки для визначення показників варіації розглянемо в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2
Розрахункові дані для визначення показників варіації урожайності зернових культур Кегичівського району Харківської області
| Роки | Урожайність,ц/га | Розрахункові величини | |
|
|
|
||
| 2000 | 21,7 | 10,92 | 119,2464 |
| 2001 | 35,5 | 2,88 | 8,2944 |
| 2002 | 34,9 | 2,28 | 5,1984 |
| 2003 | 17,6 | 15,02 | 225,6 |
| 2004 | 33,1 | 0,48 | 0,2304 |
| 2005 | 41,5 | 8,88 | 78,9 |
| 2006 | 30,8 | 1,82 | 3,31 |
| 2007 | 35,2 | 2,58 | 6,65 |
| 2008 | 45,1 | 12,48 | 155,75 |
| 2009 | 30,8 | 1,82 | 3,31 |
| Сума | 326,2 | 56,88 | 606,45 |
На підставі даних таблиці 3.2. визначимо:
Розмах варіації:
R=Xmax – Xmin
R=![]()
Середнє лінійне відхилення:
d=![]()
d=![]()
Дисперсія:

Середнє квадратичне відхилення:
![]()
Показник варіації:
V
=
![]()
Ці розрахунки показують нам, що середнє лінійне відхилення становить 5,688ц/га, Середнє квадратичне відхилення 7,787ц/га, дисперсія 60,645ц/га, показник варіації 23,87ц/га.
4. Індексний аналіз валових зборів зерна та факторів які зумовлюють їх зміну за 3–5 років
Індекси використовують не лише для визначення загальної зміни складного явища в часі або в просторі, а й для виявлення впливу окремих факторів, які зумовили цю зміну.
За характером безпосереднього впливу на валовий збір усі фактори можуть бути поділені на дві великі групи, хоча всі вони діють одночасно і у взаємозв’язку. До першої групи належать виробничо-економічні фактори, пов’язані із застосуванням добрив, селекцією і насінництвом, рівнем агротехніки, матеріальною зацікавленістю працівників сільськогосподарського виробництва і т. д. Усі вони цілком залежать від діяльності людини і діють у напрямі підвищення рівня врожайності і збільшення розмірів валового збору. До другої групи належать метереологічні фактори: опади, температура повітря, вологість ґрунту і т. д. Ці фактори не залежать від людини і діють на валовий збір окремих років хаотично, то підвищуючи, то знижуючи їх рівень, при цьому часто дуже значно. Як свідчить практика, в тому числі й розвинутих країн, зменшення врожайності сільгоспкультур від несприятливих погодних умов може сягати 40%. Тому зіставлення валового збору і врожайності за окремі роки може дати невірне уявлення про загальну тенденцію їх зміни. Однак із цього не випливає, що взагалі позбавлено економічного і практичного значення зіставлення валового збору і врожайності за два окремі роки.
У зв’язку з цим у статистиці валового збору сільськогосподарських культур вивчаються як щорічні його рівні, так і середні за ряд років. Такий аналіз здійснюється на основі побудови й оцінки рядів динаміки валового збору сільськогосподарських культур як по щорічних, так і усереднених даних за визначеними інтервалами часу. При побудові рядів динаміки валового збору необхідно суворо дотримуватися умов порівнянності їх рівнів. Насамперед необхідно, щоб вони характеризували територію в однакових межах, мали однакове охоплення і склад об’єктів спостереження, являли собою одні й ті самі показники валового збору, що були визначені за однаковою методологією і одиницею вимірювання, ступенем точності.
Щоб мати відомості про ресурси продукції рослинництва, органи державної статистики визначають очікувані, попередні і фактичні розміри валового збору сільськогосподарських культур.
Очікувані розміри урожаю визначають по зернових культурах, соняшнику, цукрових буряках і картоплі на початку збирання урожаю. Для їх розрахунку використовують фактичні дані про розмір посівних площ, які беруть із заключного звіту про підсумки сівби під урожай поточного року, і дані очікуваної урожайності окремих культур, які визначають на підставі оперативного звіту про хід збирання урожаю (ф.№7-сг). Множачи очікувану урожайність на посівну площу, дістають очікуваний валовий збір продукції основних сільськогосподарських культур.
Попередні розміри валового збору продукції обчислюють за даними звіту про збирання урожаю сільськогосподарських культур (ф.№29-сг), який складають державні і колективні господарства станом на 1 листопада і надсилають в органи державної статистики. Валовий збір для кожної культури визначають як суму фактичного урожаю з незібраних, на звітну дату, площ. Остаточні розміри валового збору сільськогосподарських культур встановлюють статистичні органи за даними форми № 9-АПК “Виробництво і собівартість продукції рослинництва” річних звітів державних і колективних господарств.
Розміри валових зборів продукції у фермерських і особистих господарствах населення обчислюють за посівними площами сільськогосподарських культур. Їх визначають щорічними вибірковими та періодичними (один раз у 5 років) і суспільними спостереженнями за урожайністю, рівень якої встановлюють на підставі даних бюджетних обстежень цих господарств.
Важливим завданням статистики є визначення втрат урожаю під час збирання і транспортування продукції. Основною причиною втрат соняшника є неповне викопування коренів. Ці втрати визначають перекопуванням пробних ділянок розміром 2х2 м (або 3х3 м).
Під час аналізу даних про урожай оцінюють рівень виконання плану урожайності і валового збору, досліджують динаміку урожайності, а також вивчають вплив природно - кліматичних і економічних факторів на її рівень для виявлення резервів підвищення урожайності і збільшення виробництва продукції рослинництва.
Щоб оцінити рівень виконання плану валового збору застосовують метод різниць та індексний метод. Метод різниць використовують при аналізі виконання плану по окремих сільськогосподарських культурах, індексний метод – при аналізі виконання плану по групі зернових культур.
Розглянемо порядок аналізу виконання плану валового збору групи зернових індексним методом.
Аналіз валового збору в господарствах Кегичівського району представлені в наступній таблиці (4.1):
На основі таблиці проводимо такі розрахунки:
1. Загальний індекс урожайності змінного складу:
![]()
![]()
2. Загальний індекс урожайності фіксованого складу:
![]()
3. Загальний індекс структури посівних площ:
Таблиця 4.1
Вплив факторів на зміну валового збору по окремих зернових культурах в господарствах Кегичівського району Харківської області за 2007-2009 рр.
| Культури | Посівна площа, га | Урожайність,ц/га | Валовий збір, ц | Відхилення 2009р. від 2008р.(+,-) ц | ||||||
|
2007 П0 |
2009 П1 |
2007 У0 |
2009 У1 |
2007 У0П0 |
2009 У1П1 |
Умовний У0 П1 |
всього | У тому числі за рахунок зміни: | ||
| Розміру посівних площ | Урожай-ності | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| Озима пшениця | 9284 | 8994 | 36,6 | 35,3 | 339794,4 | 317488,2 | 329180,4 | -22306,2 | -1061,4 | -11692,2 |
| Яра пшениця | 609 | - | 28,6 | - | 17417,4 | - | - | - | - | - |
| яжито | 49 | 14,2 | 24,4 | 27,0 | 1195,6 | 3834 | 3464,8 | 2638,4 | 2269,2 | 369,2 |
| гречка | 148 | 217 | 8,6 | 10,8 | 1272,8 | 2343,8 | 1866,2 | 1071 | 593,4 | 477,6 |
| Кукурудза на зерно | 3833 | 2180 | 56,5 | 44,3 | 216564,5 | 96574 | 123170 | -119990,5 | -204194,2 | -26596 |
| ячмінь | 7353 | 7156 | 25,6 | 22,6 | 188236,8 | 161725,6 | 183193,6 | -26511,2 | -5043,2 | -21468 |
| горох | 275 | 551 | 14,4 | 19,8 | 3960 | 10909,8 | 7934,4 | 6949,8 | 39744 | 2975,4 |
| овес | 70 | 25 | 14,9 | 26,0 | 1043 | 650 | 8209,9 | -393 | 7166,2 | -7559,9 |
| просо | 110 | 248 | 33,2 | 30,6 | 3652 | 7588,6 | 8233,6 | 3936,6 | 4581,6 | -645 |
| Інші зернові культури | 470 | 45 | 16,0 | 6,5 | 7520 | 292,5 | 720 | -7227,5 | -6800 | -427,5 |
| Всього по групі зернових культур | 22231 | 19558 | 35,2 | 30,8 | 780655,5 | 601406,5 | 665872,9 | -161832,6 | -172297 | -64566,4 |
=
=
= 0,96957 або 96,95%
Показати взаємозв’язок між індексами:
=
*
=
0.90304 * 0,96957 = 0,8756 або 87,56%
4. Загальний індекс розміру посівних площ:
=
=
= 0,87976 або 87,9%
5. Загальний індекс валового збору:
=
=
= 0,7704 або 77,04%
Показати взаємозв’язок між індексами:
=
*
*