Xreferat.com » Рефераты по экономике » Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці

Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кам’янець-Подільська філія


КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Політична економія»

на тему: Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці


Робота виконана студенткою:

Гудз Аллою Анатоліївною

група ОБАЗ-11 КП


Керівник курсової роботи:

Новак В.М.,

старший викладач


Кам’янець-Подільський

2010

ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПІДПРИЄМНИЦТВО, ЯК СУБ’ЄКТ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

1.1 Сутність, функції підприємництва

1.2 Форми і види підприємництва

РОЗДІЛ 2. СУТНІСТЬ ПІДПРИЄМНИЦТВА, ЙОГО РОЛЬ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

2.1 Сутність підприємництва, його ознаки і функції

2.2 Проблеми розвитку цивілізованого підприємництва в Україні

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП


Радикальні економічні і політичні перетворення в суверенних державах мають на меті побудувати нову модель господарської системи. ЇЇ фундамент складають різноманітні форми власності відповідних суб’єктів, їх рівноправність і змагальність. Надзвичайно важливим елементом нового господарського механізму є ринок, який повинен перетворитися в поєднанні з державним регулюванням в активний інструмент, що сприяв би ефективній діяльності учасників суспільного виробництва. Серед основоположних нормативних актів, які складатимуть основу нової господарської системи, що передбачають нову систему видів і форм власності, яка відображає плюралізм відносин власності є господарський кодекс України, Закон України «Про власність», «Про господарські товариства», "Про систему оподаткування" та інші види законодавчих актів.

Поширеним визначенням підприємництва є поняття, зазначене в Господарському Кодексі, а саме: підприємництво - це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

Метою дослідження в даній роботі є характеристика суті підприємницької діяльності, основних організаційно-правових форм підприємства і виділення їх позитивних і негативних сторін.

Предметом дослідження є підприємництво як вид господарсько-комерційної діяльності.

Об’єктом дослідження є порядок господарювання та суть підприємств в Україні, фірми, юридичні особи та інші суб’єкти ринкової економіки.

Для досягнення мети в ході написання роботи необхідно виконати ряд завдань: проаналізувати суть підприємництва, його форми та види, визначити ознаки, функції та суть підприємств в Україні, розглянути проблеми розвитку підприємництва.

Базисом аналізу прибутковості підприємництва є загальні способи пізнання такі, як аналіз – метод дослідження, що полягає в уявному розчленуванні цілого поняття на складові, виділенні його окремих частин, зв’язку між ними; синтез – з’єднання окремих частин в єдине ціле. Перехід від аналізу фактів до синтезу здійснюється за допомогою індукції ( спосіб переходу від знання окремих фактів до знання загального, від вивчення причин до результатів) та дедукції – спосіб дослідження від загального до часткового, від результатів до причин.

РОЗДІЛ 1. ПІДПРИЄМНИЦТВО, ЯК СУБ’ЄКТ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ


1.1 Сутність, функції підприємництва


Як відомо, у минулому виокремлювали землю, працю й капітал як ключові чинники виробництва; нині до них додають новий чинник – підприємницький потенціал (потенційну можливість максимально ефективного використання сукупності кадрових, матеріальних і нематеріальних ресурсів). Формування й використання цього потенціалу - це практично і є суттю поняття «підприємництво», яке заведено вважати особливою сферою виробничо-господарської або іншої діяльності з метою одержання певного зиску.

Підприємництвом, як правило, називають ініціативно-самостійну господарсько-комерційну діяльність окремих фізичних та юридичних осіб, що її цілком зорієнтовано на одержання прибутку (доходу). Така діяльність здійснюється від свого імені, на власний ризик і під особисту майнову відповідальність окремої фізичної особи - підприємця або юридичної особи - підприємства (організації).

Існують і інші визначення підприємництва.

Підприємництво - явище, яке необхідно характеризувати з економічної, психологічної, політичної точок зору.

Підприємництво - самостійна, ініціативна господарчо-фінансова діяльність громадян, спрямована на отримання доходів (прибутків), здійснюється від свого імені, на свій власний ризик та під особисту майнову відповідальність, або від імені та під майнову відповідальність юридичної особи - підприємства (організації).

Підприємництво - за своєю суттю - це активна творча діяльність бізнесмена, саме цим підприємницька діяльність відрізняється від звичайної трудової діяльності.

Підприємництво - як особливий вид діяльності характеризується наступними ознаками:

свобода вибору напрямків та методів діяльності;

наявність постійного ризику;

орієнтація на досягнення комерційних успіхів;

інноваційний характер діяльності;

Підприємництво - це стиль, тип поведінки господарника.

Підприємництво - це комплекс функцій, спрямованих на розвиток, удосконалення та відновлення підприємства.

Дійсно, основна мета підприємництва - одержання прибутку, але не за будь-яку ціну. Цивілізовані ринкові відносини вимагають розумного сполучення обох цілей. Звичайно, варто погодитися з тим, що бізнес - це економічна діяльність підприємців, їхня майстерність і здатність приносити великий прибуток, забезпечувати високий рівень рентабельності. Разом з тим, розвиток бізнесу у ринковій економіці сприяє насиченню споживчого ринку товарами і послугами, активізує структурну перебудову економіки, стимулює впровадження науково-технічних досягнень, сприяє всілякому підвищенню ефективності виробництва.

Основними функціями підприємницької діяльності заведено вважати:

творчу - генерування й активне використання новаторських ідей і пілотних проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі (підприємництві);

ресурсну - формування й продуктивне використання власного капіталу, а також інформаційних, матеріальних і трудових ресурсів;

організаційно-супровідну - практична організація маркетингу, виробництва, продажу, реклами та інших господарських справ. Підприємницька діяльність може здійснюватися без використання і з використанням найманої праці, без утворення або з утворенням юридичної особи.

Важливо усвідомлювати, що підприємництво (бізнес) завжди має здійснюватися за науково обґрунтованими принципами.

До цих принципів належать:

вільний вибір бізнесової діяльності;

залучення на добровільних засадах ресурсів (грошових коштів і майна) індивідуальних підприємців та юридичних осіб для започаткування й розгортання такої діяльності;

самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників ресурсів і споживачів продукції, установлення цін на товари та послуги, наймання працівників;

вільне розпоряджання прибутком (доходом), що залишається після внесення обов'язкових платежів до відповідних бюджетів;

самостійне здійснення підприємцями - юридичними особами зовнішньоекономічної діяльності.


1.2 Форми і види підприємництва


Існують різні форми і види і типи підприємництва, проаналізуємо їх.

Види підприємництва за використанням праці:

без наймання праці;

із використанням праці;

без утворювання юридичної особи;

з утворюванням юридичної особи. Принципи підприємництва:

вільний вибір діяльності;

добровільність притягнення майна та коштів юридичним особам та громадянам;

самостійність формування програм у виборі постачальників, цін, робітників;

право використання природних, фінансових, матеріальних, трудових ресурсів з урахуванням законодавства;

вільне використання прибутку;

самостійна зовнішня економічна діяльність (ЗЕД). Підприємництво, як форма ініціативної діяльності, може бути представленим: різними видами виробничої діяльності; різноманітними видами торгівельної діяльності; діяльністю по наданню інших послуг; комерційним посередництвом.

Форми підприємництва: індивідуальна, колективна.

Підприємницька діяльність дуже різноманітна. Оскільки будь-який бізнес у тім чи іншому ступені зв'язаний з основними фазами відтворювального циклу - виробництвом продукції і послуг, обміном і розподілом товарів, їхнім споживанням - можна виділити наступні види підприємницької діяльності:

виробниче підприємництво;

комерційне;

фінансове.

Крім цього, в останні десятиліття у всіх економічно розвитих країнах світу виділяється, одокремлюється такий самостійний вид підприємництва, як консультативний (консалтинг).

У той же час кожний з названих видів підприємництва розподіляється на деяке число підвидів. У загальному представленні існуючі види і підвиди підприємництва можна представити у виді схеми (мал.1).

Виробниче підприємництво можна назвати ведучим видом підприємництва. Тут здійснюється виробництво продукції, товарів, робіт, виявляються послуги, створюються визначені духовні цінності. Однак саме ця сфера діяльності при переході до ринкової економіки перетерпіла найбільші негативні зміни: розпалися господарські зв'язки, порушилося матеріально-технічне забезпечення, різко упав збут продукції, погіршилося фінансове положення підприємництва.

Найбільший розвиток у перші роки переходу до ринку в Україні одержало комерційне підприємництво. Воно характеризується операціями й угодами по купівлі і продажу товарів і послуг. Тут швидше можна одержати віддачу. Ця сфера, багато в чому обмежена раніше, стала стрімко розвиватися головним чином як частка, індивідуальне підприємництво. Сюди направили свої зусилля багато енергійних, ініціативних людей. Нерідко серед них маються і ті, кого раніш відносили до так називаного «тіньовій» економіці. Якщо виробнича діяльність забезпечує, як правило, 10-12% рентабельності підприємства, фірми, то комерційна - 20-30%, а нерідко і вище.

Особливим видом підприємницької діяльності є фінансове (чи фінансово-кредитне). Сфера його діяльності - звертання, обмін вартостей. Фінансова діяльність проникає й у виробничу, і в комерційну, однак вона може бути і самостійної: банківську, страхову справу й ін.

Фінансова угода припускає не таку високу норму рентабельності, як попередні види підприємницької діяльності: ця величина може скласти 5-10%.

В останні роки усе більший розвиток в Україні одержує така перспективна форма, як консультативне підприємництво. Воно має безліч напрямків (див. мал. 1) і, зіставляючи рівень його розвитку в нашій країні з іншими розвитими країнами, можна зробити висновок, що в найближчі роки консалтингу має бути стрімко розвиватися.

Сутність виробничого підприємництва

Будучи відносно самостійними, види підприємницької діяльності взаємно переплітаються, доповнюють один одного. При цьому пріоритет треба віддати виробничому підприємництву, що визначає усі види підприємницької діяльності і найбільш складному.

Як видно з мал. 1, до виробничого підприємництва відноситься:

інноваційна;

науково-технічна діяльність;

безпосереднє виробництво товарів і послуг;

виробниче споживання товарів і послуг;

інформаційна діяльність у цих областях.

ВИДИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіціПідприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіціПідприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіціПідприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіціПідприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіціПідприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці

ВИРОБНИЧЕ
КОМЕРЦІЙНЕ
ФІНАНСОВЕ
КОНСУЛЬТАТИВН

Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці


Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці


Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці


Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці

Інвестиційне
Торгове
Банківське
Загальне управління

Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці


Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці


Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці


Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці

Науково-технічне
Торгово-закупівельне
Страхове
Адміністрування

Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці


Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці


Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці


Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці

Виробництво товарів
Торгово-посередницьке
Аудиторське
Фінансове управління

Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці


Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці


Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці


Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці

Надання послуг
Товарні біржі
Лізингове
Управління кадрами

Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці




Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці


Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці

Виробниче споживання товарів


Фондові біржі
Маркетинг

Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці






Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіціПідприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці

Виробниче споживання послуг




Виробництво

Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці







Інформаційне




Інформаційні технології






Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці







Спеціалізовані послуги

Рис. 1 - Види підприємництва


Любою підприємець, бажаючий зайнятися виробничою діяльністю, насамперед, повинний визначити, які конкретно товари він буде робити, які види послуг має намір робити. Далі цей підприємець приступає до маркетингової діяльності. Для виявлення потреби в товарі, попиту на нього він вступає в контакти з потенційними споживачами, покупцями товарів, з оптовими чи, оптово-роздрібними торговими організаціями. Формальним завершенням переговорів може служити контракт, укладений між підприємцем. І майбутніми покупцями товару. Такий контракт дозволяє звести до мінімуму підприємницький ризик. У противному випадку підприємець починає виробничу діяльність по випуску товару, маючи лише усну домовленість. В умовах сформованих ринкових відносин на Заході усна домовленість, як правило, є надійною гарантією й у наступному, при необхідності, може бути оформлена у виді контракту, угоди. Значно складніше положення в нашій країні. В умовах лише формуються ринкових відносин надійність усної домовленості дуже невелика, а ризик істотно високий.

Комерційне підприємництво.

Полем діяльності комерційного підприємництва служать товарні біржі і торгові організації.

Товарна біржа - це різновид оптового товарного ринку без попереднього огляду покупцем зразків і заздалегідь установлених мінімальних партій товарів. На товарній біржі добровільно поєднуються комерційні посередники і їхні службовці для проведення торгових операцій по спільно розроблених і дотримування правил. Ціль такої біржі - створити механізм керування вільною конкуренцією і з її допомогою з урахуванням зміни попиту та пропозиції виявити реальні ринкові ціни. Товарна біржа - найбільш розвита форма регулярно функціонуючого оптового ринку масових замінників товарів (зерно, вугілля, метал, нафта, ліс і т.д.), що продаються по стандартах. Подібні біржі багато років діють у всіх економічно розвитих країнах. Класичними прикладами служать спеціалізовані товарні біржі, такі, як Лондонська (кольорові метали), Ліверпульская (бавовна), Сінгапурська (каучук) і ін.

Крім проведення звичайної торгівлі з фактичними постачальниками товарів, на товарних біржах широко поширений закладення угод при так званих ф'ючерсних угодах. Такі угоди припускають сплату грошової суми за товар по ціні, встановленої в контракті, через визначений термін після закладення угоди.

Товарні біржі виконують наступні основні функції:

надання посередницьких послуг по виключенню торгових угод;

упорядкування товарної торгівлі, регулювання торгових операцій і вирішення торгових суперечок;

збір і публікацію інформації про ціни, стан виробництва й інші фактори, що впливають на ціни.

Велику частину обігу товарних бірж складають угоди не з наявним товаром (так називані касові операції), а угоди з майбутнім товаром чи по договорам постачання (термінові угоди). Товарні біржі можуть бути закритими чи відкритими. У торгах на закритих біржах можуть брати участь тільки брокери - біржові посередники, що виступають між покупцем і продавцем, а в торгах на відкритих біржах - також відвідувачі. По характеру біржових операцій товарні біржі підрозділяються на біржі реального товару і ф'ючерсні, на яких здійснюються лише ф'ючерсні угоди.

Основний зміст комерційного підприємництва складають операції й угоди по купівлі-продажу, іншими словами, по перепродажі товарів і послуг. Загальна схема комерційного підприємництва у певній мірі подібна схемі виробничо-підприємницької діяльності. Однак на відміну від її тут замість матеріальних ресурсів здобувається готовий товар, що потім реалізується споживачу. Таким чином, замість виробництва продукції тут має місце одержання готового продукту.

Фінансове підприємництво

Вище ми говорили про те, що основним полем діяльності фінансового підприємництва є комерційні банки і фондові біржі. Що ж являють собою ці інститути ринку?

Комерційний банк - це фінансово-кредитна установа акціонерного типу, що кредитує на платній основі переважно комерційні організації, що здійснює прийом грошових внесків (депозитів) і інші розрахункові операції з доручення клієнтів. Джерелом доходів комерційного банку є різниця між процентними ставками депозитних (притягнутих) і позичкових засобів.

Операції комерційних банків поділяються на три групи: пасивні (залучення засобів); активні (розміщення засобів); комісійно-посередницькі (виконання різних операцій з доручення клієнтів зі сплатою комісії).

Особливість діяльності комерційних банків України полягає в тому, що вони залучають засоби підприємств на значні терміни, а дають у кредит на відносно короткий терміни. Ці банки піддаються ризику комерційного характеру, тому що зобов'язані, виплатити своїм кредиторам гроші у визначений заздалегідь термін із установленими відсотками. З огляду на те, що надані комерційним банком кредити можуть бути по тим чи іншим причинам не повернуті вчасно, банк повинний мати визначені резерви.

Інша особливість комерційних банків України в сучасний період полягає в тім, що здебільшого вони не мають можливості надання довгострокових кредитів у значних розмірах. Таких засобів у багатьох комерційних банках України немає. Не випадково частка довгострокових кредитів, виданих комерційними банками, складає 3% всіх активів. А головним джерелом доходів у комерційних банках економічно розвитих країн служать довгострокові кредити. Звідси і нестійкість доходів комерційних: банків, нерідке їхнє банкрутство.

Ще одним інститутом ринку, елементом фінансового підприємництва служить фондова біржа. Під фондовою біржею розуміється організаційно оформлений, регулярно функціонуючий ринок цінних паперів, що сприяє підвищенню мобільності капіталу і виявленню реальної вартості активів. Принцип функціонування фондової біржі базується на оперативному регулюванні і пропозиції. На фондовій біржі проводиться так назване котирування цінних паперів. Воно складається з регулярної оцінці фахівцями котирувального відділу біржі курсів покупців і курсів продавців по всім цінним паперам, що проходять через біржу. При цьому поточні курси постійно демонструються на світловому табло і регулярно публікуються в спеціальних бюлетенях. Поточні курси показують, за якою ціною в даний момент на даній біржі можна купити визначені акції. Ці ціни, перелічені по спеціальній формулі, є основою для одержання індексів біржової активності - своєрідних барометрів економічної кон'юнктури.

Усе різноманіття підприємницької діяльності може бути класифіковане по різних ознаках:

виду діяльності;

формам власності;

кількості власників;

організаційно-правовим і організаційно-економічним формам;

ступеня використання найманої праці.

По чи виду призначенню підприємницьку діяльність можна підрозділити на:

виробничу;

комерційну;

фінансову;

консультативну.

Усі види можуть функціонувати чи роздільно разом.

По формах власності майна підприємства може бути

приватним;

державним;

муніципальним;

знаходитися у власності суспільних об'єднань (організацій).

При цьому держава не може встановлювати в який би те ні було формі чи обмеження переваги в здійсненні прав власності в залежності від перебування майна в приватній, державній, муніципальній чи власності суспільних об'єднань (організацій).

По кількості власників підприємницька діяльність може бути:

індивідуальної;

колективної.

Сутнісні характеристики, переваги та недоліки окремих організаційних утворень наведено в таблиці 1.


Таблиця 1 - Порівняльна характеристика організаційно-правових форм підприємницької діяльності

Організаційно-правова форма Сутнісно-змістова характеристика Організаційно-економІчні та соціальні


переваги недоліки
Одноосібна власність Підприємство, власником якого є фізична особа або сім'я

• Простота заснування

• Повна самостійність, свобода та оперативність дій підприємця

• Максимально можливі спонукальні мотиви до ефективного господарювання

• Гарантоване збереження комерційних таємниць

• Труднощі із залученням великих інвестицій та одержанням кредитів

• Повна відповідальність за борги

• Неможливість спеціалізованого менеджменту

• Невизначеність терміну функціонування

Господарське товариство (партнерство) Об'єднання власних капіталів кількох фізичних або юридичних осіб за умов: однакового розподілу ризику і прибутку; спільного контролю результатів бізнесу; безпосередньої участі в здійсненні діяльності

• Широкі можливості виробничої та комерційної діяльності

• Збільшення фінансової незалежності й дієздатності

• Велика свобода дій та більша продуманість управлінських рішень

• Можливість залучення до управління товариством професійних менеджерів

• Загроза окремим партнерам через солідарну відповідальність, тобто можливість банкрутства через професійну некомпетентність одного з партнерів

• Збільшення ймовірності господарського ризику через недостатню передбачуваність процесу та результатів діяльності

Корпорація (акціонерне товариство) Підприємство, власниками якого є акціонери, котрі мають обмежену відповідальність (у розмірі свого внеску в акціонерний капітал) і розпоряджаються прибутком

• Реальна можливість залучення необхідних інвестицій

• Більша можливість постійного нарощування обсягів виробництва чи послуг

• Існування тільки обмеженої відповідальності акціонерів

• Постійний (тривалий) характер функціонування

• Наявність розбіжностей між правом власності і функцією контролю діяльності

• Сплата більших податків через оподаткування спочатку прибутку, а потім одержуваних дивідендів

• Існування потенційної можливості посадових осіб впливати на діяльність корпорації у власних інтересах

Наведемо перелік господарських утворень:

Господарське товариство - юридична особа, створена за згодою з юридичними (чи) фізичними особами (громадянами) шляхом об'єднання їхнього майна з метою здійснення господарської діяльності.

Це може бути

акціонерне товариство

товариство з обмеженою відповідальністю

товариство з додатковою відповідальністю

повне товариство

командитне товариство.

Акціонерне товариство - об'єднання (товариство), створене за згодою юридичними особами чи громадянами (фізичними особами) шляхом об'єднання їхнього майна з метою здійснення господарської діяльності, яке має статутний фонд, розділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і яке несе відповідальність по зобов'язаннях тільки своїм майном.

Акціонерне товариство може бути відкритого чи закритого типу. Створюється і діє на основі статуту товариства. Акціонерне товариство є відкритим, якщо його акції поширюються шляхом відкритого продажу чи підписки і їхнє вільне ходіння на ринку цінних паперів не обмежено інакше, чим за законом; акціонерне товариство є закритим, якщо ходіння його акцій на ринку цінних паперів заборонене чи обмежене його статутом (воно може випускати тільки іменні акції). Створення закритого акціонерного товариства містить у собі висновок договору про спільну діяльність по створенню товариства, твердження статуту, державну реєстрацію товариства й акцій у порядку, встановленому законодавством про цінні папери. Акції закритого акціонерного товариства при його створенні поширюються серед облич, що підписали договір про спільну діяльність. Відкрите акціонерне товариство створюється шляхом відкритої підписки на акції чи перетворення закритого акціонерне товариство або іншого господарського об'єкта чи товариства. До моменту державної реєстрації відкритого товариства його статутний фонд повинний бути цілком внесений. Створення відкритого акціонерного товариства шляхом відкритої підписки на акції включає висновок договору про спільну діяльність по створенню товариства, здійснення підписки на акції, проведення установчої конференції, державну реєстрацію товариства і його акцій. Учасники закритого акціонерного товариства вправі вільно реалізувати свої акції його учасникам чи третім обличчям у порядку, обумовленому статутом. Акції відкритого акціонерного товариства можуть бути вільно реалізовані їх власниками. Голосування на зборах акціонерів здійснюється за принципом: одна акція - один голос.

Товариство з обмеженої відповідальністю - об'єднання (товариство), створене за згодою юридичними особами чи громадянами (фізичними особами) шляхом об'єднання їхнього майна з метою здійснення господарської діяльності, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами (статутом товариства й ін.), право володіння ними не підтверджується акціями, і відповідальність по зобов'язаннях несеться тільки в межах свого майна. Учаснику товариства, який вніс свій внесок, видається свідчення, яке не відноситься до категорії цінних паперів. Створення такого товариства містить у собі висновок договору між учасниками про спільну діяльність по його створенню, твердження статуту товариства всіма учасниками і державною реєстрацією. Учасник товариства може вступити свою частку одному чи декільком учасникам товариства, а при відмовленні інших учасників від покупки частки (її частини) - третьою особою, якщо інше не передбачено установчими документами. Учасники ТОВ користаються переважним правом на придбання частки учасника, що уступив її, пропорційно їх внескам у статутному фонді чи в іншому погодженому між ними порядку. При передачі частки третій особі відбувається одночасний перехід до нього права й обов'язків, які належали тому, хто уступив її цілком чи частково.

Товариство з додаткової відповідальністю - об'єднання (товариство), створене за згодою юридичними особами чи громадянами (фізичними особами) шляхом об'єднання їхнього майна з метою здійснення господарської діяльності, статутний фонд якого розділений на частки визначених установчими документами розмірів, а в статуті передбачена конкретна майнова відповідальність учасників при недостатності засобів товариства. У цьому випадку учасники товариства відповідають по його зобов'язаннях у межах, визначених статутом пропорційно їх часткам. При недостатності майна одного чи декількох учасників товариства для забезпечення належної з них частки додаткової відповідальності по відсутній сумі її несуть інші члени товариства пропорційно їхнім часткам у майні. ТДВ вправі зменшити чи збільшити за згодою кредиторів при відсутності заперечень учасників розмір додаткової відповідальності. При її збільшенні учасники надають документи, що підтверджують їхню можливість забезпечити відповідальність у новому розмірі.

Повне товариство - його учасники здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства в цілому і несуть необмежену відповідальність по загальних боргах. У випадку недостатності майна товариства, його учасники несуть солідарну відповідальність по зобов'язаннях усім майном, що їм належить.

Командитне товариство - об'єднання громадян чи юридичних осіб, створюване на основі договору між ними для здійснення підприємницької діяльності і яке включає дійсних членів (повних пайовиків) і членів вкладників (командиторів). Дійсні члени такого товариства несуть повну солідарну відповідальність по його зобов'язаннях усім своїм майном, командитори - тільки своїми внесками і не приймають участі в керуванні, а їхня частка прибутку визначається пропорційно внескам у капітал товариства.

Підприємництво орендне - господарська одиниця, що здійснює підприємницьку діяльність на основі взятого ним в оренду майнового комплексу. Його створенню передує утворення організації орендарів за рішенням загальних зборів трудового колективу державного підприємства чи структурної одиниці об'єднання і визнання його юридичною особою. Організація орендарів укладає установчий договір, розробляє проект орендного договору і направляють його власнику (державному органу), що має право здавати майно в оренду. При його згоді укладають договір і загальні збори організації орендарів затверджується статут орендного підприємства, у встановленому порядку приймається майно. З моменту реєстрації ПО здобуває права юридичної особи. ПО сплачує орендодавцю орендну плату у вигляді відсотка, обчисленого від вартості орендного майна чи твердої суми. Після сплати податків воно самостійно розпоряджається прибутком, отриманим від господарської діяльності.

Підприємництво іноземне - підприємництво (організація), статутний фонд якого цілком складається (утворений) з іноземних інвестицій. Для іноземного інвестора, що засновує ІП на базі грошового внеску, цілком ввезеного з іншої держави, у банківській установі відкривається тимчасовий розрахунковий рахунок, на який до моменту реєстрації підприємництва повинно бути переведено не менш чверті засобів оголошеного статутного фонду, протягом календарного року з дати реєстрації - не менш половини, а після закінчення двох у повному обсязі. В окремих випадках термін формування статутного фонду може бути продовжений рішенням уряду по мотивованому клопотанню інвестора й узгодженню з відповідним відомством по зовнішньоекономічних зв'язках.

Підприємництво з іноземними інвестиціями - підприємництво, у статутному фонді якого частково чи цілком використовується іноземний капітал. При його частковому використанні воно є підприємництвом спільним при повному - підприємництвом іноземним. Такі підприємництва є юридичними особами. Вони вправі здійснювати будь-які види діяльності, що відповідають їх цілям і не заборонені законодавством республіки. На діяльність, що підлягає ліцензуванню, повинні бути. отримано ліцензії.

Підприємництво спільне - підприємництво, створене на основі об'єднання майна засновників (фірм, компаній і т.п.) двох і більш країн, що користуються правами юридичної особи.

Учасниками СП можуть бути: з вітчизняної сторони - об'єднання підприємництва, підприємства, виробничі кооперативи, громадські організації, а при необхідності й органи державного керування; з іноземної - самостійних юридичних осіб (фірми, компанії і т.п., включаючи і громадян), зареєстрованих по законодавству закордонних держав. Одним із принципів їхнього створення є валютна самооплатність, що означає покриття власних витрат у валюті і переклад прибутку іноземному партнеру за рахунок валютних надходжень.

Підприємництво колективне - господарська одиниця, утворена при викупі державного підприємництва або при іншому законному придбанні майна трудовим колективом. Його особливість - колективний характер власності і розподіл майна на внески працівників. Воно відрізняється від орендного тим, що ПК є власником майна, а орендне не є власником орендованого майна

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: