Організація здійснення операцій підприємства при імпорті
Размещено на /
Зміст
Вступ
1. Сутність та особливості здійснення операцій підприємства з імпорту в Україні
2. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства суб’єкта ЗЕД ТОВ „Альвис„
3. Характеристика імпортних операцій підприємства
4. Дослідження механізму організації операцій підприємства при імпорті
5. Напрями вдосконалення імпортної діяльності на підприємстві
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Ринкові реформи, що проводяться в країні, створюють сприятливі умови для відродження української економіки та її інтеграції в світове економічне співтовариство. Демократизація процесів управління економікою надає рівні права всім господарюючим суб`єктам зовнішньоекономічній діяльності.
Зовнішньоекономічна діяльність підприємств відіграє значну роль у розвитку економіки України, насиченні споживчого ринку товарами належної якості.
Здійснювати операції, пов'язані з зовнішньоекономічною діяльністю підприємства можуть лише використовуючи міжнародні правила розрахунків, порядок укладання договорів, аналізуючи кон’юнктуру валютних ринків, а також, володіючи нормативно-правовою базою з регулювання порядку проведення операцій в іноземній валюті на території України і за її межами.
Формування і здійснення комерційних зв'язків з іноземними партнерами, ефективне управління експортно-імпортними операціями неможливе без науково обґрунтованого підходу до розв'язання комплексу завдань їх інформаційного забезпечення, які вирішуються в системі обліку й аналізу. Дані бухгалтерського обліку, аналіз та аудит стали необхідними елементами при прийнятті обґрунтованих управлінських рішень, обранні надійних партнерів для одержання ефективних результатів фінансово-господарської діяльності.
Разом з тим, неузгодженість бухгалтерського і податкового законодавства з питань зовнішньоекономічної діяльності, викликає багато проблем з відображення імпортних операцій у бухгалтерському обліку і побудови ефективної системи її аналізу.
Дослідження розвитку імпортних операцій суб'єктів господарювання свідчить про відсутність системного підходу до організаційно-методичного забезпечення їх обліку і аналізу, що призводить до серйозних порушень валютного, податкового та митного законодавства. Більше того, становлення зовнішньоекономічної діяльності відбувається в період реформування бухгалтерського обліку, що характеризується наявністю певних прорахунків та неузгодженостей і підвищує ризик ринкової невизначеності.
Отже, недостатній рівень теоретичної розробки і обґрунтування питань методики та організації імпортних операцій в системі управління зовнішньоторговельною діяльністю та потреби практики обумовлюють актуальність і науково-практичне значення обраної теми.
Об’єктом дослідження курсової роботи є імпортна діяльність підприємства.
Суб’єктом дослідження курсової роботи є комплекс теоретичних, методичних та практичних питань, пов’язаних з імпортною діяльністю підприємства.
1. Сутність та особливості здійснення операцій підприємства з імпорту в Україні
Імпорт - (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою у не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням їх на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Імпортна операція - комерційна діяльність, що пов'язана з закупівлею та ввезенням в Україну іноземних товарно-матеріальних цінностей для їх наступної реалізації на внутрішньому ринку або використання у виробничо-господарській діяльності.
Основними нормативно правовими документами, що регулюють імпортну діяльність є: Митний Кодекс України, Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність"та ін.
До імпортних операцій відносяться:
- придбання товарно-матеріальних цінностей від іноземних постачальників на умовах комерційного кредиту;
- ввезення товарно-матеріальних цінностей або отримання послуг в порядку бартерних угод;
- ввезення товарів в рахунок централізованих імпортних закупок;
- придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з оплатою готівкою;
- отримання товарно-матеріальних цінностей та послуг в якості безоплатної допомоги [8, с. 144].
В залежності від виду операцій в Україні застосовуються різні способи обмеження імпорту: короткострокове обмеження імпорту, митний бар'єр, антидемпінгові мита.
Короткострокове обмеження імпорту - обмеження імпорту на строк не більше 180 днів.
Митний бар'єр - обмеження імпорту, метою якого є перешкоди ввезенню імпортних товарів через завищення ввізного мита.
Якщо ринок експортера є монопольним або олігопольним, а зарубіжний ринок - конкурентним, може виникнути ефект демпінгу. Для його попередження держава може застосувати антидемпінгову політику на будь-який продукт.
Демпінг - ввезення на митну територію України товарів за ціною, нижче від порівняної ціни на подібний товар у країні експортеру, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.
З метою запобігання торгівлі товарами та послугами за демпінговими цінами країна проводить антидемпінгову політику шляхом встановлення антидемпінгового мита.
Антидемпінгове мито - додаткове мито на імпортні товари, що ввозяться в країну за цінами, нижче цін світового ринку або внутрішніх цін.
При перетині товарно-матеріальними цінностями кордону України необхідно сплатити ПДВ, акцизний збір, мито та митні збори. їх сума зазначається в вантажній митній декларації та перераховується шляхом надання до банку платіжного доручення на перерахування відповідних сум на рахунок митниці.
Суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, а також інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, зобов'язані до або під час подання вантажної митної декларації сплатити акцизний збір.
Акцизний збір на ввезені підакцизні товари обчислюється у відсотках до митної вартості за встановленими ставками або в твердих сумах в Євро з одиниці товару[5, с. 65].
Сплата акцизного збору проводиться на момент розмитнення.
Акцизний збір стягується лише один раз, тому при наступній реалізації товарів, на які його було нараховано при ввезені на митну територію України, акцизний збір не нараховується.
Сума акцизного збору в бухгалтерському обліку включається до вартості імпортного товару.
Об'єктом оподаткування ПДВ є операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України і отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції ввезення власності за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.
Базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість імпортних товарів, але не менше митної вартості, що зазначена у вантажній митній декларації.
При оподаткуванні імпортних товарів сума ПДВ визначається у розмірі 20 % від митної вартості товару з врахуванням фактично сплаченого мита і акцизного збору.
Підставою для нарахування та сплати ПДВ є вантажна митна декларація; де нарахована сума ПДВ зазначається окремо. Сплата ПДВ повинна проводитись до/або на момент приймання вантажної митної декларації до митного оформлення.
Імпорт деяких товарів та операцій по передачі основних засобів у вигляді внеску до статутного капіталу юридичних осіб не оподатковуються ПДВ. Ця норма поширюється як на безпосередніх постачальників, так і на посередників[17, с. 84]. При ввозі товарів на митну територію України платники ПДВ можуть надавати органам митного контролю простий вексель на суму податкових зобов'язань (крім підакцизних товарів групи 1-24 Гармонізованої системи опису і кодування. Вексель видається на термін не більш 30 днів і він не підлягає передачі індосаменту. Сума, зазначена в податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку в податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого векселя органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, окремо до бюджету не сплачується і враховується в розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому вексель погашено. В наступному звітному (податковому) періоді сума, яка була вказана в податковому векселі, включається до складу податкового кредиту.
Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету, при цьому зазначена сума коштів включається до складу податкового кредиту платника в тому податковому періоді, в якому відбувалося таке погашення, і не включається до складу його податкових зобов'язань[8, с. 150].
Облік імпорту робіт, послуг суттєво не відрізняється від обліку імпорту товарів, за винятком деяких особливостей:
- документом, який підтверджує факт виконання робіт (послуг),є акт виконання робіт (послуг), оформлений належним чином;
- при імпорті робіт (послуг) датою виникнення податкових зобов'язань є дата події, яка відбулася першою, а саме:
- або дата списання коштів з потокового рахунку платника податків в оплату собівартості робіт;
- або дата оформлення документу, який підтверджує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом;
- не дозволяється відносити до податкового кредиту з сплати податку суми, які не підтверджені актом приймання робіт (послуг);
- надані (виконані) суб'єктами підприємницької діяльності Росії роботи (послуги), які використовуються або споживаються на митній території України, пільговому оподаткуванню не підлягають.
Отже імпорт є комерційною діяльністю, що пов'язана з закупівлею та ввезенням в Україну іноземних товарно-матеріальних цінностей для їх наступної реалізації на внутрішньому ринку або використання у виробничо-господарській діяльності.
2. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства суб’єкта ЗЕД ТОВ „Альвис„
ТОВ "Альвис" на ринку покрівельних і облицювальних матеріалів з 1994р.
У даний момент "Альвис" є офіційним представником австрійського концерну "TONDACH", що є одним із провідних виробників керамічної черепиці в Європі.
Аналіз абсолютних показників діяльності підприємства ТОВ "Альвис" наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Аналіз абсолютних показників діяльності підприємства ТОВ "Альвис"
| № | Показник | роки | |||||
| 2007 | 2008 | 2009 | |||||
| фактично | фактично | темпи росту | фактично | темпи росту | |||
| 1 | Дохід (виручка) від реалізації продукції | 1987,00 | 2616,00 | 131,66 | 3018,00 | 115,37 | |
| 2 | Податок на додану вартість | 331,17 | 436,00 | 131,66 | 503,00 | 115,37 | |
| 3 | Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції | 1655,83 | 2180,00 | 131,66 | 2515,00 | 115,37 | |
| 4 | Собівартість реалізованої продукції | 563,00 | 751,00 | 133,39 | 898,00 | 119,57 | |
| 5 | Валовий прибуток | 1092,83 | 1429,00 | 130,76 | 1617,00 | 113,16 | |
| 6 | Інші операційні доходи | 7,00 | 3,00 | 42,86 | |||
| 7 | Адміністративні витрати | 554,00 | 894,00 | 161,37 | 978,00 | 109,40 | |
| 8 | Витрати на збут | 313,00 | 329,00 | 105,11 | 419,00 | 127,36 | |
| 9 | Інші операційні витрати | 105,00 | 5,00 | 4,76 | 2,00 | 40,00 | |
| 10 | Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: | 120,83 | 208,00 | 172,14 | 221,00 | 106,25 | |
| 11 | Податок на прибуток від звичайної діяльності | 30,21 | 62,40 | 206,57 | 66,30 | 106,25 |
| 12 | Чистий прибуток | 90,62 | 145,60 | 160,66 | 154,70 | 106,25 |
| 13 | відношення до виручки | 0,05 | 0,06 | 122,03 | 0,05 | 92,10 |
Отже на досліджуваному підприємстві у 2009 році виручка від реалізації збільшилась на 15,37%, внаслідок збільшення обсягу реалізації відбулось збільшення собівартості продукції. Як наслідок на підприємстві мало місце збільшення чистого прибутку на 6,25%.
Резерви підвищення рівня ефективності експорту продукції (патрон токарний 3-х кулачковий D 100 мм 7100-0002 (Г)) підприємства ТОВ "Альвис" представлено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Резерви підвищення рівня ефективності експорту продукції (черепиця «Границе – 11») підприємства ТОВ "Альвис"
| № | Показники | Роки |
| 2008 | 2009 |
| Прогноз | Реструктуризація експортних (імпортних)поставок | Реструктуризація експортних (імпортних) | Прогноз | Реструктуризація експортних (імпортних)поставок | Реструктуризація експортних (імпортних) | |||||||
| обсяг | обсяг | обсяг | обсяг | обсяг | обсяг | |||||||
| розрахунок | відхилення від прогнозного значення | розрахунок | відхилення від прогнозного значення | розрахунок | відхилення від прогнозного значення | розрахунок | відхилення від прогнозного значення | |||||
| 1 | Загальний обсяг планових експортних продаж в натуральних одиницях | 2693,5 | 2644,6 | -48,9 | 2721,4 | 28,0 | 2672,5 | 2614,3 | -58,3 | 2686,5 | 72,2 | |
| 2 | Загальний обсяг планових експортних продаж у вартісних одиницях | 929,3 | 912,4 | -16,9 | 938,9 | 9,6 | 986,2 | 964,7 | -21,5 | 991,3 | 26,7 |
| 3 | обсяг планових витрат пов’язаних з експортом продукції тис дол. США | 659,8 | 636,8 | -22,9 | 739,9 | 80,1 | 710,0 | 684,9 | -25,1 | 684,0 | -0,9 |
| 4 | Плановий результат від експорту тис дол. сша | 269,5 | 275,5 | 6,1 | 199,0 | -70,4 | 276,1 | 279,8 | 3,6 | 307,3 | 27,6 |
| 5 | Плановий рівень рентабельності експорту, % | 29,0 | 30,2 | 1,2 | 21,2 | -7,8 | 28,0 | 29,0 | 1,0 | 31,0 | 2,0 |
| 6 | Плановий рівень рентабельності витрат | 0,4 | 0,4 | 0,0 | 0,3 | -0,1 | 0,4 | 0,4 | 0,0 | 0,4 | 0,0 |
Виходячи з таблиці можна зробити висновок, що за рахунок реструктуризації поставок можна підвищити рентабельність експорту на 7,8% та 31%.
Аналіз динаміки діяльності підприємства ТОВ "Альвис"представлено в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Аналіз динаміки діяльності підприємства ТОВ "Альвис"
| № | Показник | Роки | ||||
| 2007 | 2008 | 2009 | ||||
| фактично | фактично | абсолютне відхилення | фактично | абсолютне відхилення | ||
| 1 | індекс вартості | 0,67 | 0,64 | -0,03 | 0,60 | -0,04 |
| 2 | індекс цін | 0,78 | 0,72 | -0,06 | 0,71 | -0,01 |
| 3 | індекс фізичного обсягу | 0,44 | 0,48 | 0,04 | 0,54 | 0,06 |
| 4 | індекс структури | 0,37 | 0,40 | 0,04 | 0,41 | 0,01 |
| 5 | індекс кількості | 0,91 | 0,94 | 0,03 | 0,86 | -0,08 |
Отже, виходячи з табл. 2.3 можна сказати, що на підприємстві за досліджуваний період відбулось зменшення індексу вартості, цін та кількості, що пояснюється зменшенням попиту на продукції внаслідок кризових явищ в економіці.
Однією з важливих характеристик фінансового стану підприємства є його незалежність від зовнішніх джерел фінансування. З цією метою обчислюється коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) Кавт як відношення спільної суми власних коштів до підсумку балансу:
Кавт = Баланс, ряд. 380 / Баланс, ряд. 280 (2.1)
Кавт 2008 = 62,0 / 2484,3 = 0,025
Кавт 2009 = 100,0 / 5674,6 = 0,018
Практикою встановлено, що спільна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення Кавт = 0,5. З розрахунку видно, що фінансовий стан підприємства на кінець періоду погіршав, що означає велику залежність підприємства від зовнішніх джерел.
Для визначення фінансової стійкості обчислюють коефіцієнт фінансової стабільності (Кф.с), який характеризує співвідношення власних і позикових засобів.
Кф.с = Баланс, ряд. 380 / Ф-1 (ряд. 180 + ряд. 620) (2.2)
Кф.с 2008 = 62,0 / 2422,3 = 0,026
Кф.с 2009 = 100,0 / (13,5 + 5574,6) = 0,018
Перевищення позикових засобів над власними, указує на те, що підприємство не має достатнього рівня фінансової стійкості і залежить від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення Кф.с>1. Якщо Кф.с < 1, то необхідно з'ясовувати причини зменшення фінансової стабільності. Причиною фінансової нестабільності можуть бути необґрунтоване збільшення матеріальних запасів і зменшення виручки від реалізації продукції, податковий тягар. З метою поліпшення фінансового стану керівництву необхідно вирішити питання про зменшення виробничих запасів і збільшити виробничу потужність.
Для визначення рівня забезпечення підприємства власними засобами слід розрахувати коефіцієнт забезпечення цими засобами (Кз.к). Цей коефіцієнт розраховується як відношення різниць між об'ємами джерел власних і прирівняних до них засобів (за винятком статті: «Неоплачений капітал») і фактичною вартістю основних засобів і інших необоротних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів.
Кз.к = Баланс,(ряд.380-ряд.360+ряд.430)/Ф-1,(ряд.080+ряд.260) (2.3)
Кз.к 2008 = 62,0 / (273,7 + 2210,3) = 0,025
Кз.к 2009 = 100,0 / (650,6 + 5023,6) = 0,018
Значення Кз.к має бути більше 0,1. З розрахунків видно, що підприємство не має достатнього забезпечення власними засобами.
Після визначення вказаних вище показників для поглиблення аналізу фінансового стану підприємства необхідно проаналізувати структуру кредиторської заборгованості. Аналізу підлягають дані четвертого розділу пасиву балансу «Поточні зобов'язання» (рядки 500-610), при цьому визначається частка окремих статей розділу в спільній сумі кредиторської заборгованості, а також відхилення значень цих статей на кінець звітного періоду відносно початку року. З цією метою складена таблиця 2.4, в якій відображується структура поточної кредиторської заборгованості.
Таблиця 2.4
Структура поточної кредиторської заборгованості
| Показник | Баланс, код строки | 2008 | 2009 | Відхилення | |||
| Сума, тис. грн. | % до суми | Сума, тис. грн. | % до суми | Сума, тис. грн. | % до суми | ||
|
Короткострокові кредити банків |
500 | 36,6 | 1,5 | 1811,4 | 32,5 | 1774,8 | 31,0 |
| Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 530 | 2382,1 | 98,3 | 3384,5 | 60,7 | 1002,4 | -37,6 |
| Поточні зобов’язання по розрахунках: | |||||||
| - отриманим авансам | 530 | 28,2 | 0,5 | 28,2 | 0,5 | ||
| - з бюджетом | 550 | 186,9 | 3,4 | 186,9 | 3,4 | ||
| - по внутрішніх розрахунках | 600 | 3,6 | 0,1 | -3,6 | -0,1 | ||
| Інші поточні зобов’язання | 610 | 163,6 | 2,9 | 163,6 | 2,9 | ||
| Всього: | 2422,3 | 100,1 | 5574,6 | 103,9 | 3152,3 | 3,7 |
Особливу увагу необхідно звернути на наявність простроченої заборгованості перед бюджетом і іншими кредиторами. Як свідчать дані таблиці, поточна заборгованість ТОВ «Альвис» на кінець 2009 року збільшилася на 3152,3 тис. грн., що негативно впливає на його фінансовий стан. Для поліпшення фінансового стану підприємства керівництву необхідно вирішити про ліквідацію заборгованості.
Для аналізу структури кредиторської заборгованості необхідно проаналізувати структуру активів. Активи підприємства і їх структура вивчаються з погляду як їх участі у виробництві, так і оцінки їх ліквідності. Спочатку визначається участь біля виробничому циклі основних фондів, нематеріальних активів, виробничих запасів і витрат, грошових коштів. При цьому уточнюється наявність найбільш ліквідних активів підприємства: грошових коштів на рахівницях, а також короткострокових цінних паперів і найменш ліквідних активів - основних фондів, які знаходяться на балансі підприємства, і інших необоротних активів.
Зміна структури активів підприємства у бік збільшення частки оборотних активів може означати:
- формування мобільнішої структури активів, що сприяє прискоренню оборотності засобів підприємства;
- відвернення частки поточних активів на кредитування споживачів товарів, підприємств і інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію частини оборотних коштів з виробничого циклу;
- спотворення результатів оцінки основних фондів із-за недоліків в організації бухгалтерського обліку і інше.
Для того, щоб зробити однозначні виводи про причини зміни вказаної пропорції в структурі засобів, необхідно провести детальний аналіз розділів і окремих статей активу балансу.
Враховуючи, що питома вага основних засобів і необоротних активів може змінюватися унаслідок впливу зовнішніх чинників (наприклад, порядку їх обліку, при якому коригування вартості основних фондів в умовах інфляції здійснюється із запізненням, тоді як ціна на сировину, матеріали, готову продукцію може збільшуватися достатньо високими темпами), необхідно звернути особливу увагу на зміну абсолютних показників Балансу за звітний період (рядки 030, 031, 032), яка відображує рух основних засобів (зміна норм амортизації, груп розділення основних фондів, вибуття і введення в експлуатацію нових).
При аналізі першого розділу активу балансу необхідно також звернути увагу на тенденцію зміни таких його статей, як незавершене будівництво (рядок 020), відстрочені податкові активи (рядок 060), оскільки ці активи не беруть участі у виробничому обороті і за певних умов збільшення їх частки може негативно впливати на результативність фінансової і господарської діяльності підприємства. Ця структура представлена в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Структура необоротних активів ТОВ «Альвис»
| Показник | Баланс, код строки | 2008 | 2009 | Абсолютне відхилення |
| Сума, тис. грн. | Сума, тис. грн. | Сума, тис. грн. | ||
| Нематеріальні активи: | ||||
| - залишкова вартість | 010 | 1,5 | 0,8 | -0,7 |
| - початкова вартість | 011 | 2,3 | 1,7 | -0,6 |
| - знос | 012 | 0,8 | 0,9 | 0,1 |
| Незавершене будівництво | 020 | 110,1 | 254,4 | 144,3 |
| Основні засоби: | ||||
| - залишкова вартість | 030 | 162,1 | 395,4 | 233,3 |
| - початкова вартість | 031 | 174,8 | 483,5 | 308,7 |
| - знос | 032 | 12,7 | 88,0 | 75,3 |
| Всього: | 273,7 | 650,6 | 376,9 |
Після аналізу основних засобів і інших необоротних активів з метою вивчення фінансового стану підприємства необхідно проаналізувати власні оборотні кошти. Власні оборотні кошти - це робочий капітал (Рк), який визначається як різниця між оборотними активами підприємства і його короткостроковими зобов'язаннями. Тобто робочий капітал є тією часткою оборотних активів, яка фінансується за рахунок власних засобів і довгострокових зобов'язань. Наявність робочого капіталу свідчить про те, що підприємство не лише може сплатити власні поточні борги, а і має фінансові ресурси для розширення діяльності і інвестування.
Для визначення Рк необхідне від суми підсумків розділу II.3 активу балансу відняти підсумок розділу IV пасиву:
Рк = Баланс (ряд. 150 + ряд. 260 - ряд. 620) (2.4)
Рк 2008 = 2210,3 - 2422,3 = - 212,0
Рк 2009 = 5023,6 - 5574,6 = - 551,0
З розрахунків видно, що підприємство не має робочого капіталу і цей показник зменшується на кінець звітного періоду.
Якщо сума довгострокових кредитів перевищує робочий капітал (Рк < ряд. 440), то це свідчить, що підприємство використовує частка довгострокових позик і кредитів на фінансування поточних операцій, тобто здійснює їх нецільове використання.
При зменшенні Рк необхідно з'ясувати, за рахунок чого це сталося і як це вплинуло на маневреність робочого капіталу.
Маневреність робочого капіталу (Mк) характеризує частка запасів в його спільній сумі, тобто визначається відношенням величини запасів до розміру робочого капіталу:
Мк = 3 / Баланс (ряд. 260 - ряд. 620), (2.5)
де 3 - запаси і витрати.
Мк 2008 = 1367,3 / (2210,3 - 2422,3) = - 6,45
Мк 2009 = 2478,6 / (5023,6 - 5574,6) = - 4,50
Збільшення товарних запасів, характерне в умовах інфляції, приводить до залучення довгострокових кредитів, що, у свою чергу, може негативно вплинути, враховуючи високі кредитні ставки, на платоспроможність підприємства. Як видно з розрахунків, біля підприємства товарні запаси в долі робочого капіталу зменшилася, що говорить про збільшення маневреності робочого капіталу.
Важливим показником платоспроможності підприємства є коефіцієнт покриття (Кп). Він визначається відношенням всіх поточних активів до короткострокових зобов'язань і характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року:
Кп = II А / IV П, (2.6)
де II А - підсумок II розділу активу балансу;
IV П - підсумок IV розділу пасиву балансу.
Кп 2008 = 2210,3 / 2422,3 = 0,91
Кп 2009 = 5023,6 / 5574,6 = 0,90
Кп показує, скільки грошових одиниць оборотних коштів випадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Значення Кп повинне перебувати в межах 1-1,5. З розрахунків видно, що біля підприємства цей показник не досягає потрібних меж і рухається у бік зменшення.
Швидкість обороту оборотних коштів підприємства є одній з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більше швидкість обороту, тим ефективніше працює підприємства. Тому абсолютне або відносне збільшення оборотних коштів може свідчити не лише об розширення виробництва або дії показників інфляції, а і про зменшення швидкості їх обороту, що викликає збільшення їх маси.
Для визначення тенденції оборотності оборотних коштів розраховується коефіцієнт оборотності (До), який визначається як відношення виручки (валового доходу) від реалізації продукції, без врахування ПДВ і акцизного збору (звіт про фінансові результати), до суми оборотних коштів підприємства:
До = Ф-2 (ряд. 010 - ряд. 015 - ряд. 020) / Баланс (ряд. 260) (2.7)
До 2008 = (6449,1 - 1059,4) / 2210,3 = 2,43
До 2009 = (7913,8 - 1270,9) / 5023,6 = 1,32
З розрахунків видно, що зменшення значення До на кінець звітного періоду порівняно до його значення на початок року свідчить про уповільнення обороту оборотних коштів, що негативно впливає на його фінансовий стан.
Показником ефективності використання оборотних коштів є також час обороту (Чо) - тривалість в днях одного обороту. Він визначається як відношення кількості календарних днів звітного періоду до коефіцієнта оборотності:
Чо = Т / До, (2.8)
де Т- кількість календарних днів звітного періоду.
Чо 2008 = 365 / 2,43 = 149
Чо 2009 = 365 / 1,32 = 276
Важливим показником ефективності використання активів є оборотність запасів і тривалість одного обороту запасів. Коефіцієнт оборотності запасів (Ко.з) визначається як відношення собівартості реалізованої продукції до середньої вартості запасів:
Ко.з = Ф-2, ряд. 040 / Ф-1 (ряд. 100. Н + ряд. 100 До) * 0,5 (2.9)
де Н - початок звітного періоду; До - кінець звітного періоду.
Ко.з 2008 = 5118,0 / (1367,3 + 2478,6) * 0,5 = 2,66
Ко.з 2009 = 6047,9/ (1367,3 + 2478,6) * 0,5 = 3,15
На підприємстві коефіцієнт оборотності запасів на кінець періоду збільшився і рівний 3,15, тобто підприємство в середньому 3 рази поповнює запаси впродовж звітного періоду, що позитивно впливає на фінансовий стан підприємства.
Середня тривалість одного обороту запасів (Чо.з) визначається по формулі:
Чо.з = Т / Ко.з (2.10)
Чо.з 2008 = 365 / 2,66 = 137
Чо.з 2009 = 365 / 3,15 = 115
На досліджуваному підприємстві тривалість обороту запасів зменшилася на 137 - 115 = 22 дні, що позитивно свідчить про оновлення запасів на підприємстві. На кінець періоду підприємству необхідно 115 днів для