Аналіз основних фондів в умовах шахти ім. О.О. Скочинського
Крім того, укрупнено деякі резерви зростання обсягу випуску продукції можна визначити на основі аналізу ритмічності роботи учасників, цехів і підприємства загалом. Для цього аналізу будемо використати дані про випуск продукції за кожну добу (див. таблицю 2.7), на основі яких розрахуємо середньодобову величину обсягу випуску і визначимо максимально досягнутий обсяг видобутку в окремі робочі дні по кожній виробничій дільниці.
Якщо орієнтуватися на максимальний обсяг виробництва по підприємству, то можливий найближчий резерв зростання випуску продукції можна визначити по наступній формулі:
∆Qв2.1 = (Qвmax- Q‾ в)ЧNдф , де
Qвmax - максимальний обсяг випуску продукції за окрему добу, тонн;
Q‾ в - фактичний середньодобовий обсяг випуску продукції, тонн;
Nдф - кількість днів роботи підприємства по випуску продукції;
Відомості про ритмічність роботи підприємства в грудні 1999 року наведені в таблиці 2.7.
Вивчення динаміки випуску продукції підприємствам по добах показує, що максимальний обсяг видобутку за грудень 1999 року склав: по дільниці № 1 - 307,9 тонн, по дільниці № 2 - 256,3 тонн, по дільниці № 3 - 235,6 тонн і по дільниці № 4 - 225 тонн. До того ж, як бачимо з таблиці 2.7, середньомісячні обсяги видобутку вугілля по кожній дільниці підприємства відрізняються від досягнутого в даному місяці максимально обсягу видобутку на відносно незначну величину, що свідчить про відносно стабільну роботу підприємства.
Таким чином, коли щодобовий обсяг видобутку по кожній дільниці протягом всього місяця залишався на досягнутому максимальному рівні, то місячний обсяг видобутку вугілля збільшився б на 1169,01 тонн (див. таблицю 2.7). Дана величина і складає резерв підвищення об'єму впускання другого роду.
Як бачимо, величина резерву другого роду складає незначну величину у порівнянні з резервом першого роду (11506,78 тонн), її питома вага у загальному фактичному обсязі випуску продукції становить 3,82% (1169,01/30600Ч100%), і 4,02% (1169,01/29070Ч100%) по відношенню до запланованого на цей місяць обсягу випуску продукції.
Таблиця 3.7
Відомості про ритмічність роботи підприємства за грудень 1999 р., тонн
| Дата | Дільниця №1 | Дільниця №3 | Дільниця №5 | Дільниця №8 | Разом |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
|
|
304,3 | 245,2 | 218,2 | 220,9 | 988,6 |
|
|
306,8 | 240,2 | 233,1 | 213,8 | 993,9 |
|
|
303,2 | 244,2 | 221,9 | 216,1 | 985,4 |
|
|
285,9 | 248,2 | 233,2 | 210,9 | 978,2 |
|
|
290,9 | 248,5 | 219,4 | 221,8 | 980,6 |
|
|
297,6 | 242,7 | 228,6 | 220,2 | 989,1 |
|
|
306,5 | 243,3 | 222,7 | 218,7 | 991,2 |
|
|
305,5 | 254,4 | 226,9 | 215,4 | 1002,2 |
|
|
286,6 | 256,3 | 224,5 | 218,5 | 985,9 |
|
|
299 | 240,9 | 228 | 219,9 | 987,8 |
|
|
288,4 | 250,2 | 218,1 | 224,8 | 981,5 |
|
|
294,3 | 247,8 | 232,1 | 220,3 | 994,5 |
|
|
288,7 | 251,7 | 235,2 | 210,8 | 986,4 |
|
|
284,7 | 239,2 | 227,4 | 219,7 | 971 |
|
|
297,9 | 239,5 | 229,9 | 225 | 992,3 |
|
|
307,3 | 247,4 | 235,1 | 223,2 | 1013 |
|
|
285,1 | 247,1 | 231,5 | 216,4 | 980,1 |
|
|
296,3 | 237,4 | 229,9 | 219,9 | 983,5 |
|
|
286,1 | 245,6 | 222,9 | 206,6 | 961,2 |
|
|
301,3 | 256 | 229 | 225 | 1011,3 |
|
|
298,2 | 248,2 | 222,9 | 204,8 | 974,1 |
|
|
286,8 | 251,9 | 233,2 | 224,8 | 996,7 |
|
|
293,3 | 255,9 | 235,6 | 223,2 | 1008 |
|
|
296,6 | 237,3 | 233,9 | 223,8 | 991,6 |
|
|
307,9 | 247,5 | 228,8 | 221,1 | 1005,3 |
|
|
296,6 | 250,2 | 230 | 221,8 | 998,6 |
|
|
289,4 | 253,7 | 228,4 | 225 | 996,5 |
|
|
301,4 | 248,6 | 233,4 | 216,3 | 999,7 |
|
|
306,8 | 248,9 | 225,3 | 204,4 | 985,4 |
|
|
298,1 | 241 | 220,6 | 202,4 | 962,1 |
|
|
288,5 | 241 | 198,3 | 196,5 | 924,3 |
| Разом | 9180 | 7650 | 7038 | 6732 | 30600 |
| Ї QЇ | 296,13 | 246,77 | 227,03 | 217,16 | 987,09 |
| Qmax | 307,9 | 256,3 | 235,6 | 225 | 1024,8 |
| Qmax- Ї QЇ | 11,77 | 9,53 | 8,57 | 7,84 | 37,71 |
| ∆Qп(р) | 364,87 | 295,43 | 265,67 | 243,04 | 1169,01 |
Оскільки розрахований резерв другого роду (1169,01 тонн) значно менше раніше розрахованого загального резерву підвищення випуску продукції (11506,78 тонн), то можна вважати, що всі основні резерви підприємства по підвищенню об'єму видобутку були виявлені підчас аналізу.
Аналіз обсягу реалізації продукції
Реалізація є завершальною стадією всієї виробниче-господарської діяльності підприємства, в процесі якої підприємство отримує за вироблену продукцію (виконані роботи, послуги) грошові кошти, які повинні дозволити підприємству покрити його витрати й отримати прибуток. З урахуванням складної економічної ситуації, недосконалості податкового законодавства і кризи неплатежів аналіз реалізації продукції є однією з найважливіших задач керівництва підприємства.
Відповідно до пункту 1.31 закону "Про Оподаткування прибутку" діючого законодавства реалізацією вважається відвантаження продукції (виконання робот, послуг).
Поперед проведення детального аналізу реалізації продукції необхідно зробити її загальний аналіз, шляхом визначення і оцінки абсолютного і відносного відхилення наведених фактичних показників від аналогічних показників попереднього періоду і показників реалізації, передбачених планом.
Дані про реалізацію продукції за листопад і грудень 1999 року підприємства і планові показники реалізації за цей період наведені в таблиці 2.8.
Таблиця 3.7
Загальні дані про реалізацію продукції за грудень1999 р.
| № | Найменування показника | одиниці виміру | попе-редній період | за планом | фактич-ний по-казник |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
|
|
Обсяг випуску продукції | тонн | 30667 | 29070 | 30600 |
|
|
Обсяг товарної продукції | тис. грн. | 3960 | 3631,5 | 4035 |
|
|
Середня ціна одиниці продукції | грн./т | 129,1 | 124,9 | 131,9 |
|
|
Загальна вартість реалізованої продукції | тис. грн. | 4016,3 | 3690 | 3992,2 |
|
|
Обсяг реалізованої продукції | тонн | 31110 | 29543 | 30267 |
|
|
Залишки готової продукції на складі | тонн | 661 | 188 | 994 |
|
|
Вартість залишків готової продукції на складі | тис. грн. | 85,34 | 23,48 | 131,1 |
|
|
Дебіторська заборгованість, термін оплати якої не наступив | тис. грн. | 18,92 | 15 | 22,67 |
|
|
Дебіторська заборгованість, термін оплати якої наступив | тис. грн. | 7,5 | 6,67 | 8,75 |
|
|
Обсяг продукції, реалізований по занижених цінах | тонн | 71,67 | 33,33 | 76 |
|
|
Прибуток від продукції, реалізований по занижених цінах | тис. грн. | 3,5 | 2,33 | 3,33 |
|
|
Вартість продукції, реалізований по занижених цінах | тис. грн. | 9,25 | 4,81 | 10,02 |
|
|
Збитки від реалізації продукції по занижених цінах | тис. грн. | 5,75 | 2,48 | 6,69 |
|
|
Обсяг продукції, відпущеної безкоштовно працівникам | тонн | 17,5 | 12,5 | 18,67 |
|
|
Збитки від безкоштовної відпустки продукції | тис. грн. | 2,26 | 1,8 | 2,46 |
Загальний аналіз даних, приведених в таблиці 2.8, показує істотне перевищення фактичних показників реалізації продукції за грудень 1999 ріку над плановими показниками у цьому періоді. Однак це не є свідченням збільшення ефективності роботи служби збуту або підприємства загалом, а швидше усього є наслідком завищення планових показників, оскільки у порівнянні з попереднім періодом (листопад 1998 року) спостерігається зниження більшості показників, які характеризують реалізацію продукції.
Для більш детального відображення відхилення показників реалізації у періоді, що аналізується, від плану і попереднього періоду зробимо зіставлення цих показників, розрахувавши їх абсолютні і відносні взаємні відхилення. Результати розрахунків представимо у вигляді наступної таблиці.
Таблиця 3.7
Зіставлення показників реалізації продукції з планом і попереднім періодом
| № | Найменування показника | одиниці виміру |
% факт до плану |
+,- факт до попе-реднього періоду |
%, факт до попе-реднього періоду |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
|
|
Обсяг випуску продукції | тонн | 105,26% | -67 | 99,78% |
|
|
Обсяг товарної продукції | тис. грн. | 111,11% | 75 | 101,89% |
|
|
Середня ціна одиниці продукції | тис. грн./т | 105,6% | 2,8 | 102,17% |
|
|
Загальна вартість реалізованої продукції | тис. грн. | 108,19% | -24,1 | 99,4% |
|
|
Обсяг реалізованої продукції | тонн | 102,45% | -843 | 97,29% |
|
|
Залишки готової продукції на складі | тонн | 528,72% | 333 | 150,38% |
|
|
Вартість залишків готової продукції на складі | тис. грн. | 558,35% | 45,76 | 153,62% |
|
|
Дебіторська заборгованість, термін оплати якої не наступив | тис. грн. | 151,13% | 3,75 | 119,82% |
|
|
Дебіторська заборгованість, термін оплати якої наступив | тис. грн. | 131,18% | 1,25 | 116,67% |
|
|
Обсяг продукції, реалізований по занижених цінах | тонн | 228,02% | 4,33 | 106,04% |
|
|
Прибуток від продукції, реалізований по занижених цінах | тис. грн. | 142,92% | -0,17 | 95,14% |
|
|
Вартість продукції, реалізований по занижених цінах | тис. грн. | 208,32% | 0,77 | 108,32% |
|
|
Збитки від реалізації продукції по занижених цінах | тис. грн. | 269,76% | 0,94 | 116,35% |
|
|
Обсяг продукції, відпущеної безкоштовно працівникам | тонн | 149,36% | 1,17 | 106,69% |
|
|
Збитки від безкоштовної відпустки продукції | тис. грн. | 136,67% | 0,2 | 108,85% |
Загальний аналіз результатів розрахунків абсолютних і відносних відхилень, представлених в таблиці 2.9, свідчить про погіршення основних показників реалізації (обсяг товарної продукції, обсяг реалізованої продукції і у грудні 1999 року у порівнянні з попереднім періодом, при цьому середня ціна продукції, залишки готової продукції на складі, величина дебіторської заборгованості і ряд інших негативних показників збільшилися. Більшість же планових показників реалізації у періоді, що аналізується, була перевищена.
Таким чином, для детального аналізу реалізації продукції підприємства доцільно використати показники попереднього періоду, а не показники, які передбачені планом.
У основу детального аналізу реалізації продукції складає наступне рівняння:
Ор = ТП + (Огпн – Огпк ) – Узц – Убл , де
Ор - обсяг реалізації в звітному періоді;
ТП - обсяг товарної (готової) продукції в звітному періоді;
Огпп - залишки готової продукції на складі підприємства на початок звітного періоду;
Огпк - залишки готової продукції на складі підприємства на кінець звітного періоду;
Узц - збитки від реалізації продукції по занижених цінах;
Убп - збитки від відпуску продукції своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах;
Існує два методи визначення реалізації продукції: метод нарахування і касовий метод. При касовому методі реалізованою вважається тільки та продукція, яка була оплачена покупцем; метод нарахування у свою чергу передбачає, що вся відвантажена покупцеві продукція незалежно від надходження оплати повинна вважатися реалізованою. Як зазначалося раніш, в цей час для визначення величини застосовується метод нарахування.
Як бачимо з таблиці 2.8, причинами, що спричиняють зменшення обсягу реалізації продукції у періоді, який аналізується, є:
причини, що спричиняють зміну обсягу випуску продукції;
причини, що спричиняють збільшення величини незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробництва;
причини, що спричиняють зміну якості продукції.
Визначимо величину впливу кожної з даних причин.
1. Причини, які спричиняють зниження обсягу реалізації за рахунок зниження загального випуску продукції, вплив яких визначається по наступній формулі:
∆Ор1 = ∆Qвф(ф.ц.), де
∆Ор1 - зміна обсягу реалізації продукції під впливом зміни обсягу випуску продукції;
∆Qвф(ф.ц.) - зменшення обсягу випуску продукції в періоді, що аналізується, в фактичних цінах.
Зменшення обсягу випуску продукції у періоді, що аналізується, було визначене у розділі 2.1 цієї роботи, воно дорівнює: -11506,78 тонн.
∆Ор1 = -11506,78Ч0,1319 = -1517,74 тис. грн.
2. Причини, що призводять до зниження загального обсягу реалізації за рахунок збільшення залишків готової продукції на складі, вплив яких визначається по формулі:
∆Ор2 = Огпн – Огпк , де
∆Ор2 - зміна обсягу реалізації продукції під впливом зміни залишків готової продукції на складі;
Огпп - залишки готової продукції на складі підприємства на початок звітного періоду;
Огпк - залишки готової продукції на складі підприємства на кінець звітного періоду.
∆Ор2 = -45,76 тис. грн. (Див. таблицю 2.9, рядок 7)
3. Причини, що спричиняють зниження загального обсягу реалізації за рахунок збільшення реалізації продукції по занижених цінах, вплив яких визначається по формулі:
∆Ор3 = ∆Узц , де
∆Ор3 - зміна реалізації продукції під впливом зміни обсягів реалізації продукції по занижених цінах;
∆Узц - збільшення реалізації продукції по занижених цінах.
∆Ор3 = -0,94 тис. грн. (Див. таблицю 2.9, рядок 13)
4. Причини, що викликали зниження загального обсягу реалізації за рахунок збільшення відпуску продукції своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах, вплив яких визначається по формулі:
∆Ор4 = ∆Убп , де
∆Ор4 - зміна обсягу реалізації продукції під впливом зміни реалізації продукції по занижених цінах;
∆Убп - збільшення відпуску продукції своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах.
∆Ор4 = -0,2 тис. грн. (Див. таблицю 2.9, рядок 15)
Таким чином протягом періоду, що аналізується, на величину обсягу реалізації продукції впливало зменшення обсягу випуску продукції, яке спричинило зниження обсягу реалізації на 1517,74 тис. грн., збільшення залишків готової продукції на складі, що призвело до зниження реалізації на 45,76 тис. грн., збільшення обсягів реалізації продукції по занижених цінах викликало зменшення загального обсягу реалізації продукції на 0,94 тис. грн., а також у результаті збільшення відпуску продукції своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах обсяг реалізації знизився на 0,2 тис. грн.
Загальне зниження обсягу реалізації під впливом наведених вище причин визначимо по наступній формулі:
∆Ор =∆Ор1 +∆Ор2 +∆Ор3 +∆Ор4
∆Ор = 1517,74 + 45,76 + 0,94 + 0,2 = 1564,64 тис. грн.
Отже, розрахунки показують, що загальне зниження обсягу реалізації продукції становить 39,2% (1564,64/3992,2Ч100%) від фактичного обсягу реалізації у періоді, який аналізується.
Результати аналізу обсягу реалізації продукції доцільно навести у вигляді наступної таблиці:
Таблиця 3.7
Результати аналізу обсягу реалізації за грудень 1999 р.
| № | Причини, що спричинили зниження обсягу реалізації продукції |
Величина зниження реалізації, тис. грн. |
% зниження від фактичного показника реалізації |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
|
|
Загальне зменшення обсягу випуску продукції підприємства | 1517,74 | 38,02% |
|
|
Збільшення залишків готової продукції на складі підприємства | 45,76 | 1,15% |
|
|
Збільшення обсягів реалізації продукції по занижених цінах | 0,94 | 0,02% |
|
|
Результаті збільшення відпуску продукції підприємства своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах | 0,2 | 0,005% |
| Разом | 1564,64 | 39,2% |
Як бачимо з таблиці 2.10, найбільший вплив на обсяг реалізації продукції найбільший вплив оказує зменшення випуску продукції (38,02% від показника фактичної реалізації), отже ця причина вимагає найбільш термінового вживання заходів щодо її усунення. Питома вага інших, визначених підчас аналізу, причин відносно незначна (разом у періоді, який аналізується, вони спричиняють зниження обсягу реалізації продукції лише на 1,175%), але взагалі не враховувати на їх не можна, тому що без своєчасного контролю та аналізу ці причини можуть призвести до значного зниження обсягів реалізації продукції.
Отже, як бачимо з таблиці 2.10, загальна величина зменшення обсягу реалізації у періоді, що аналізується, складає 1564,64 тис. грн., що становить 39,2% від фактичної величини реалізації. У зв'язку з цим необхідно розробити та здійснити заходи, які дозволили б усунути негативний вплив вищезазначених причин і сприяли зростанню обсягу реалізації продукції підприємства.
Таблиця 3.7
Заходи щодо збільшення аналізу обсягу реалізації продукції
| № | Заходи, що пропонуються | Величина резерву, тонн |
| 1 | 2 | 3 |
|
|
Досягти збільшення обсягу випуску продукції за рахунок реалізації заходів, які були розроблені під час аналізу обсягу випуску продукції (розділ 2.1 даної роботи). | 1517,74 |
|
|
Досягти граничного скорочення залишків продукції на складі підприємства шляхом поліпшення організації та обсягів проведення розвантажувальних та вантажних робіт, які пов'язані з відвантаженням продукції. Підвищити кількість замовлень на продукцію шляхом підвищення якості продукції, а також за рахунок впровадження відповідної цінової політики. Для збільшення кількості продукції, що відвантажується, також можливо розроблювати та застосовувати додаткові схеми реалізації. | 45,76 |
|
|
Звести до мінімуму або повністю виключити випадки реалізації товарів по занижених цінах шляхом поліпшення якості продукції, а також за рахунок постійного дотримання встановлених нормативів якості та інших важливих параметрів продукції, що виробляється. Встановити жорсткий контроль, а також систему обмежень по реалізації продукції по занижених цінах. | 0,94 |
|
|
Добитися максимального скорочення або повністю усунути відпустку продукції безкоштовно і по занижених цінах, для чого встановити жорсткий контроль за такою відпусткою продукції, а також ввести граничні норми на безкоштовну відпустку продукції та її реалізацію по пільгових цінах. Досягти підвищення якості продукції, а також дотримуватися відповідності продукції встановленим нормативним характеристикам, що дозволить зменшити величину відпустки продукції по занижених цінах. | 0,2 |
| Разом | 1564,64 |
Таким чином, у разі усунення всіх наведених вище причин, що впливають на обсяг реалізації продукції, підприємство зможе підвищити річний обсяг реалізації на 1564,64 тис. грн.
АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФОНДІВ
Основні фонди становлять основу матеріально-технічної бази виробництва, від якої значною мірою залежать всі техніко-економічні показники роботи підприємства.
В останні роки у промисловості намітилися тенденції постійного зростання основних фондів, які не завжди супроводяться поліпшенням техніко-економічних показників, що вказує на незадовільний стан та істотне зниження ефективність використання основних фондів. Ефективність використання основних фондів залежить від правильності їх формування і застосування, що вимагає постійного детального аналізу стану і ефективності використання основних фондів в умовах конкретного підприємства.
Аналізу стану основних фондів
Стан основних фондів є найважливішим елементом, який характеризує загальний стан матеріально-технічної бази підприємства і значною мірою визначає його виробничі можливості. Отже, адміністрація повинна постійно контролювати стан основних фондів і вживати всіх необхідних заходів щодо своєчасного й достатнього оновлення виробничого обладнання і техніки підприємства.
Ступінь оновлення техніки і обладнання є одним з найважливіших показників, що характеризують стан загальний основних фондів підприємства.
Дані про стан основних засобів на кінець грудня 1999 року підприємства, їх оновлення та вибуття в розрізі їх класифікаційної структури наведені в таблиці 3.1.
Загальна ступінь оновлення основних фондів підприємства характеризується коефіцієнтом оновлення техніки й обладнання, який визначається по наступній формулі:
Кон= Ст , де
ФабЧІцін
Ст - вартість техніки і обладнання, яке була придбано за звітний рік по ринкових цінах, грн;
Фаб - балансова вартість активної частини основних фондів на кінець року в облікових цінах, грн;
Іцін - річний індекс цін.
Відомості, які необхідні для розрахунку коефіцієнта оновлення техніки наведені в таблиці 3.1
Таблиця 3.7
Відомості про основні засоби підприємства на кінець грудня 1999 року
| № | Структура основних фондів |
Вартість основних фондів на початок року, тис. грн. |
Введення основних фондів за рік, тис. грн. | Вибуття основних фондів, тис. грн. |
Вартість основних фондів на кінець року, тис. грн. |
Амортиза-ція основних фондів, тис. грн. | Знос основних фондів, тис. грн. |
Залишкова вартість на кінець року, тис. грн. |
|
| усього | у тому числі придбання | ||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
|
|
Будівлі | 21482 | 696 | 0 | 1210 | 20968 | 730 | 6488 | 14480 |
|
|
Споруди | 26570 | 950 | 0 | 1970 | 25550 | 903 | 7972 | 17578 |
|
|
Робочі машини | 6784 | 460 | 210 | 740 | 6504 | 359 | 2973 | 3531 |
|
|
Силове обладнання | 5815 | 370 | 82 | 580 | 5605 | 307 | 2657,4 | 2947,6 |
|
|
Передавальні пристрої | 4845 | 315 | 0 | 460 | 4700 | 256 | 2274,3 | 2425,7 |
|
|
Транспортні засоби | 4361 | 240 | 0 | 380 | 4221 | 230 | 1905,2 | 2315,8 |
|
|
Виробничий інструмент | 1453,64 | 24,6 | 14,4 | 31,15 | 1447,09 | 76,82 | 655,1 | 791,99 |
|
|
Виробничий інвентар | 968,76 | 18,15 | 9,35 | 26 | 960,91 | 51,58 | 422,2 | 538,71 |
|
|
Господарський інструмент | 1243,72 | 10 | 0 | 12,45 | 1241,27 | 42,25 | 376,16 | 865,11 |
|
|
Господарський інвентар | 847,99 | 12 | 0 | 15,2 | 844,79 | 28,81 | 248,95 | 595,84 |
|
|
Планування територій | 6388,94 | 0 | 0 | 0 | 6388,94 | 216,54 | 1756,69 | 4632,25 |
| ∑ |
Активна частина разом |
24227,4 | 1427,75 | 315,75 | 2217,15 | 23438 | 1280,4 | 10887,2 | 12550,8 |
| ∑ |
Пасивна частина разом |
56532,65 | 1668 | 0 | 3207,65 | 54993 | 1920,6 | 16841,8 | 38151,2 |
| ∑ |
Разом |
80760,05 | 3095,75 | 315,75 | 5424,8 | 78431 | 3201 | 27729 | 50702 |
Таким чином, коефіцієнт оновлення техніки й обладнання підприємства на кінець грудня 1999 року становить:
Кон=315,75/(23438Ч1,0217)=0,0132 (Індекс облікових цін за звітний період наведений у таблиці 1.1)
Використовуючи коефіцієнт оновлення техніки можна визначити період оновлення основних фондів підприємства, який розраховується по формулі:
Тон= 1
Кон
Отже період оновлення основних фондів підприємства становить:
Тон = 1/0,0132 = 75,7 років
Як показують наведені вище розрахунків, коефіцієнт оновлення техніки має надто низьке значення (0,0132), яке на порядок нижче нормативної величини (0,1-0,14) даного показника і становить всього 11% (0,0132/0,12Ч100%) від його середньо галузевого нормативного значення (0,12). Розрахована величина коефіцієнта оновлення показує, що в 1999 році підприємство відновило лише 1,32% активних частини основних фондів, що в сучасних умовах бурхливого розвитку техніки і технологій недопустимо.
Якщо підприємство і в подальших періодах буде оновлювати свою техніку і обладнання такими ж темпами, як у 1999 році, то повністю оновити активну частину основних фондів підприємство зможе тільки 75,7 років.
Критично низьке значення коефіцієнта оновлення техніки також свідчить про те, що велику частину техніки підприємства складають морально і фізично застарілі обладнання, яке неодноразово зазнавало капітальних ремонтів. Внаслідок значного зниження продуктивності такого обладнання і збільшення витрат на його часті ремонти і експлуатацію істотного зростає собівартість продукції, що виробляється, і, отже, знижується її конкурентоздатність.
Низький відсоток оновлення техніки свідчить про застосування на підприємстві часткового способу відтворювання основних фондів.
Коефіцієнт оновлення техніки знаходиться в безпосередній залежності від міри забезпеченості амортизаційним фондом, оскільки амортизаційний фонд є основним джерелом придбання нової техніки і обладнання.
Міра забезпеченості підприємства коштами амортизаційного фонду виражається коефіцієнтом забезпеченості амортизаційним фондом, який розраховується по наступній формулі:
Коа= Афр , де
Фаб
Афр - величина амортизаційного фонду, що використовується на реновацію основних засобів, грн;
Фаб - балансова вартість активної частини основних фондів на кінець року в облікових цінах, грн.
Розрахуємо коефіцієнт забезпеченості амортизаційним фондом використовуючи дані, наведені в таблицях 3.1 і 1.4:
Коа = 421/23438=0,018 (Дані про частину амортизаційного фонду, яка використовується на реновацію, наведені в таблиці 1.4).
Період повної реновації активної частини основних фондів за рахунок коштів амортизаційного фонду з урахуванням збереження тенденції нарахування і розподілу амортизаційного фонду, що склалася в 1999 році, складе:
Тон= 1
Коа
Коа = 1/0,018=55,6 років
Як бачимо з результатів розрахунків, величина коефіцієнта забезпеченості амортизаційним фондом на багато нижче її нормативного значення (0,1-0,2). Таким чином, в 1999 році підприємство за рахунок нарахованих і не витрачених на капітальний ремонт амортизаційних відрахувань зможе оновити тільки 1,8% основних фондів. Якщо надалі порядок нарахування і розподілу (на оновлення та капітальний ремонт) амортизаційних відрахувань не зміниться, то накопити суму коштів амортизаційного фонду, яка була б достатньою для повного оновлення всієї активної частини основних засобів підприємству вдасться тільки через 55,6 років.
Низький відсоток забезпеченості основних засобів амортизаційним фондом не дає можливості підприємству своєчасно оновлювати техніку і обладнання, впроваджувати більш прогресивні сучасні технології виробництва і призводить до морального і фізичного старіння основних фондів підприємства, що в у підсумку призводить до зниження якості і збільшенню собівартості продукції, що випускається, і, відповідно, веде до істотного зниження її конкурентоздатності.
Але нестача засобів амортизаційного фонду для оновлення техніки і обладнання викликана не лише недоліками облікової політики щодо амортизаційного фонду і основних засобів підприємства, вона також є наслідком недосконалістю законодавства у цій галузі, яка зорієнтована лише на збільшення бази оподаткування, а не на стимулювання проведення необхідних реновацій, модернізацій і своєчасного оновлення основних фондів підприємств.
До того ж, вельми низьке значення коефіцієнта забезпеченості амортизаційними відрахуваннями є наслідком не тільки низького відсотка щорічних амортизаційних відрахувань, але й неефективного розподілу коштів амортизаційного фонду, при якому тільки 13% (421/3201Ч100%) коштів виділяються на реновацію техніки і обладнання підприємства.
Нестача коштів амортизаційного фонду призводить до того, що велика частина техніки і обладнання підприємства є істотно зношеною.
Ступінь зношеності основних фондів підприємства виражається коефіцієнтом зносу, який у вартісній оцінці для активної частини основних засобів буде розраховуватися по наступній формулі:
Кзва= Заф , де
Фаб
Заф - фактична нарахована величина зносу активної частини основних фондів у періоді, що аналізується, грн;
Фаб - балансова вартість активної частини основних фондів на кінець року в облікових цінах, грн.
Таким чином, коефіцієнтом зносу активної частини основних засобів становить: Кзва = 10887,2/23438=0,4645 (Результати розрахунку вартісного коефіцієнта зносу активної частини основних засобів наведені також у таблиці 3.3).
Тепер визначимо коефіцієнт зносу пасивної частини основних засобів, який розраховується по наступній формулі:
Кзвп= Зпф , де
Фпб
Зпф - фактична нарахована величина зносу пасивної частини основних фондів у періоді, що аналізується, грн;
Фпб - балансова вартість пасивної частини основних фондів на кінець року в облікових цінах, грн.
Отже, коефіцієнтом зносу пасивної частини основних фондів підприємства дорівнює: Кзвп = 16841,8/54993 =0,3063
Результати розрахунків показують, що активна частина основних фондів має більш високий відсоток зносу (46,45%) ніж пасивна частина (30,63%). Різниця цих показників дорівнює 15,82% (46,45%-30,63%). Однак це не означає, що об'єкти пасивної частини основних засобів (будівлі, споруди та інш.) є більш новими у порівнянні з технікою й устаткуванням активної частини основних засобів, а швидше за все є наслідком відмінності основних ставок нарахування зносу по цих видах основних фондів (15% - для активної частини і 5% - для пасивної частини основних засобів).
Висока ступінь зносу активної частини основних фондів свідчить про негайну необхідність введення у експлуатацію нових об'єктів основних засобів замість істотно зношених, що дозволило б не перенавантажувати собівартість продукції зростаючими витратами на ремонт старої техніки й обладнання, а також не відволікати і без того не досить великі кошти амортизаційного фонду підприємства на фінансування капітальних ремонтів.
Однак, визначення коефіцієнта зносу основних засобів через відношення вартості нарахованого зносу й балансової вартості основних засобів має значні недоліки, оскільки встановлені норми амортизаційних відрахувань далеко не завжди відображають фактичний рівень фізичного і морального зносу техніки й обладнання. Для того, щоб визначити коефіцієнт зносу, який більш реально б відбивав ступінь фактичного зносу основних засобів, необхідно зіставляти фактичний і нормативний строки служби по кожному виду техніки й устаткування.
Розрахунок коефіцієнта зносу з використанням строків служби доцільно проводити тільки для активної частини основних фондів у цілому, також окремо по робочому й допоміжному обладнанню, оскільки по техніці й устаткуванню встановлюються відповідні нормативні терміни експлуатації.
Фактичний коефіцієнт зносу кожного з видів техніки й обладнання на основі строків його служби визначається по наступній формулі:
Кзфi = Тiф , де
Тiб
Тiф - фактичний термін служби i-го виду техніки або обладнання на дату проведення аналізу;
Тiб - встановлений нормативний термін служби i-го виду техніки або обладнання.
Відомості про фактичні і нормативні терміни служби техніки й обладнання наведені в таблиці 3.3. У даній таблиці також наведені результати розрахунку фактичних коефіцієнтів зносу по кожному виду устаткування й техніки підприємства (див. колонку 11 таблиці 3.3). Згідно з результатами цих розрахунків фактичний середній коефіцієнт зносу робочого обладнання дорівнює 0,7478; для допоміжного обладнання цей показник становить 0,779. Отже середній фактичний коефіцієнт зносу всієї активної частини основних засобів складає 0,7634. Як бачимо, у порівнянні з коефіцієнтами зносу обладнання, обчисленими у вартісному співвідношенні (див. колонку 12 таблиці 3.3), фактичні коефіцієнти зносу обладнання є істотно вищими. Так, наприклад, коефіцієнт зносу робочого обладнання, розрахований у вартісному відношенні, становить лише 61,67% (0,4612/0,7478Ч100%) від фактичного коефіцієнта зносу цього обладнання, обчисленого як співвідношення відповідних термінів експлуатації. Взагалі середній вартісний коефіцієнт зносу усієї активної частини основних засобів складає тільки 60,85% (0,4645/0,7634Ч100%) від середнього фактичного коефіцієнта зносу цієї частини ОЗ.
Таким чином, результати розрахунків показують, що практично все обладнання активної частини основних фондів підприємства є зношеним більш ніж на 50% (див. таблицю 3.3), при цьому більшість техніки має ступінь зносу велику 70% (про це свідчать розраховані коефіцієнт зносу, середнє значення яких становить 0,7634). До того ж деякі види обладнання, зокрема стругові установки, котли, насоси, штовхачі, практично досягли граничного нормативного терміну служби або навіть працюють більше встановленого нормативного строку, що призводить до частих поломок, простоїв даного обладнання і може спричинити виникнення аварійних ситуацій на підприємстві. При цьому частка нового устаткування в загальній кількості ОФ підприємства є надто низькою і не перевищує 8-10%, більшість обладнання є істотно застарілою й вже неодноразово перебувала у капітальних ремонтах, про що свідчать дані, наведені у таблиці 3.2.
Таблиця 3.7
Відомості про структуру техніки, що застосовується на підприємстві
| № | Вид техніки | Фактична кількість техніки на підприємстві | в тому числі | Коефіцієнт структури техніки | питома вага об-ладнан-ня після капіта-льного ремонту | |||||||
| усього | нова | після капіта-льного ремонту |
у роботі |
в капі-таль-ному ремонті | в мон-тажах і демон-тажах | у резерві |
за норма-тивом (Кнстр) |
фактич-но (Кфстр) |
∆Кстр | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
|
Робоче обладнання |
Середній коефіціент структури рабочого обладнення: | 0,9 | 0,5361 | 0,3639 | 0,8361 | |||||||
|
|
Комбайни очисні | 8 | 2 | 6 | 5 | 1 | 1 | 1 | 0,9 | 0,625 | 0,275 | 0,75 |
|
|
Стругові установки | 4 | 0 | 4 | 2 | 1 | 0 | 1 | 0,9 | 0,5 | 0,4 | 1 |
|
|
Скребкові конвейєри | 32 | 4 | 28 | 20 | 5 | 4 | 3 | 0,9 | 0,625 | 0,275 | 0,875 |
|
|
Стрічкові конвейєри | 18 | 2 | 16 | 10 | 4 | 2 | 2 | 0,9 | 0,5556 | 0,3444 | 0,8889 |
|
|
Прохідськи комбайни | 6 | 1 | 5 | 4 | 1 | 0 | 1 | 0,9 | 0,6667 | 0,2333 | 0,8333 |
|
|
Агрегати СУВ-350 | 5 | 1 | 4 | 2 | 2 | 0 | 1 | 0,9 | 0,4 | 0,5 | 0,8 |
|
|
Механічне кріплення | 240 | 60 | 180 | 160 | 20 | 30 | 30 | 0,9 | 0,6667 | 0,2333 | 0,75 |
|
|
Автомати АВ-400 | 4 | 1 | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 0,9 | 0,5 | 0,4 | 0,75 |
|
|
Автомати АФК-72 | 8 | 2 | 6 | 5 | 2 | 0 | 1 | 0,9 | 0,625 | 0,275 | 0,75 |
|
|
Бурові установки | 10 | 2 | 8 | 4 | 2 | 2 | 2 | 0,9 | 0,4 | 0,5 | 0,8 |
|
|
Агрегати АПШ-1 | 3 | 0 | 3 | 1 | 1 | 0 | 1 | 0,9 | 0,3333 | 0,5667 | 1 |
|
Допоміжне обладнання |
Середній коефіціент структури допоміжного обладнення: | 0,9075 | 0,585 | 0,3225 | 0,8458 | |||||||
|
|
Лебідки | 62 | 10 | 52 | 32 | 12 | 8 | 10 | 0,9 | 0,5161 | 0,3839 | 0,8387 |
|
|
Вантажні машини | 38 | 6 | 32 | 28 | 4 | 2 | 4 | 0,9 | 0,7368 | 0,1632 | 0,8421 |
|
|
Насосні станції | 8 | 2 | 6 | 4 | 2 | 0 | 2 | 0,95 | 0,5 | 0,45 | 0,75 |
|
|
Породовантажні машини | 24 | 5 | 19 | 16 | 2 | 2 | 4 | 0,9 | 0,6667 | 0,2333 | 0,7917 |
|
|
Компресори | 10 | 2 | 8 | 6 | 2 | 1 | 1 | 0,9 | 0,6 | 0,3 | 0,8 |
|
|
Котли | 3 | 0 | 3 | 2 | 0 | 0 | 1 | 0,9 | 0,6667 | 0,2333 | 1 |
|
|
Трансформатори | 20 | 4 | 16 | 12 | 3 | 2 | 3 | 0,9 | 0,6 | 0,3 | 0,8 |
|
|
Стійки | 18 | 6 | 12 | 11 | 2 | 2 | 3 | 0,9 | 0,6111 | 0,2889 | 0,6667 |
|
|
Вентилятори | 48 | 6 | 42 | 28 | 12 | 3 | 5 | 0,9 | 0,5833 | 0,3167 | 0,875 |
|
|
Пускачі | 140 | 32 | 108 | 80 | 38 | 12 | 10 | 0,9 | 0,5714 | 0,3286 | 0,7714 |
|
|
Гідронасоси | 76 | 6 | 70 | 68 | 2 | 2 | 4 | 0,9 | 0,8947 | 0,0053 | 0,9211 |
|
|
Кран-балка | 6 | 0 | 6 | 3 | 1 | 1 | 1 | 0,95 | 0,5 | 0,45 | 1 |
|
|
Прес | 6 | 2 | 4 | 4 | 1 | 1 | 0 | 0,95 | 0,6667 | 0,2833 | 0,6667 |
|
|
Перфоратор | 54 | 6 | 48 | 26 | 20 | 2 | 6 | 0,9 | 0,4815 | 0,4185 | 0,8889 |
|
|
Турбокомпресори | 8 | 1 | 7 | 4 | 2 | 1 | 1 | 0,9 | 0,5 | 0,4 | 0,875 |
|
|
Пневматичні установки | 6 | 2 | 4 | 3 | 2 | 0 | 1 | 0,9 | 0,5 | 0,4 | 0,6667 |
|
|
Вагонетки | 42 | 6 | 36 | 20 | 10 | 4 | 8 | 0,9 | 0,4762 | 0,4238 | 0,8571 |
|
|
Штовхачі | 62 | 4 | 58 | 36 | 23 | 0 | 3 | 0,9 | 0,5806 | 0,3194 | 0,9355 |
|
|
Електродвигуни | 172 | 10 | 162 | 92 | 48 | 14 | 18 | 0,9 | 0,5349 | 0,3651 | 0,9419 |
|
|
Насоси | 74 | 8 | 66 | 38 | 26 | 4 | 6 | 0,9 | 0,5135 | 0,3865 | 0,8919 |
Отже все вищенаведене свідчить про те, що на підприємстві застосовується частковий спосіб відтворювання основних фондів, при якому нова техніка й обладнання практично не набувається, а кошти амортизаційного фонду використовуються в основному на підтримку працездатності старіючого обладнання.
Отже наявна необхідність термінового оновлення основних фондів підприємства, при цьому найближчим часом необхідно буде замінити близько 80% всього обладнання підприємства (див. таблицю 3.3). Якщо на підприємстві не буде негайно розпочате відновлення активної частини своїх ОЗ, то протягом найближчих 3-4 років практично все устаткування прийде до повної непридатності, а число капітальних і поточних ремонтів зросте до критичної величини, що призведе до численних простоїв обладнання і значного збільшення собівартості продукції в частині витрат на ремонт і обслуговування устаткування і зниженню її якості через моральне і фізичне старіння ОФ підприємства.
До того ж, що велика частина обладнання підприємства є істотно зношеною, далеко не все устаткування знаходиться у експлуатації. Значна частина техніки і обладнання підприємства перебуває в капітальному ремонті, монтажах, демонтажах і резерві, що істотно знижує ефективність використання основних засобів підприємства.
Питома вага техніки й обладнання, яке знаходиться у безпосередній експлуатації, виражається за допомогою коефіцієнта структури техніки, який розраховується по наступній формулі:
Кстрi = Niр , де
Niз
Niр - фактичний кількість i-го виду обладнання або техніки, яка знаходиться у роботі;
Niз - загальна кількість i-го виду техніки й обладнання підприємства.
Відомості про кількість техніки, яка знаходиться в експлуатації, а також у капітальних ремонтах, монтажах демонтажах і резерві наведена у таблиці 3.2. У цій таблиці також представлені результати розрахунку коефіцієнта структури по видах техніки й обладнання підприємства.
Отже, як бачимо з таблиці 3.2, коефіцієнт структури техніки практично по кожному виду техніки й обладнання підприємства істотно нижче ніж його нормативне значення. Так, коефіцієнт структури очисних комбайнів становить 0,625, що складає 69,44% (0,625/0,9Ч100%) від нормативного значення, стругових установок - 0,5 (0,5/0,9Ч100%=55,56% від нормативного коефіцієнта структури), а по бурових установках - лише 0,4 (0,4/0,9Ч100%=44,44% від нормативного значення).
Середній коефіцієнт структури робочої техніки й устаткування становить 0,5361, що складає 59,57% (0,5361/0,9Ч100%) від середнього нормативного значення; по допоміжному обладнанню коефіцієнт структури дорівнює 0,585 (0,586/0,9075Ч100%=64,57% від середнього нормативу цього показника, див. таблицю 3.3).
Таблиця 3.7
Відомості про терміни служби техніки та непродуктивне збільшення основних фондів
| № | Вид техніки | Первин-на вартість, тис. грн. |
Вартість зносу, тис. грн. |
Залиш-кова вартість, тис. грн. | ∆Кстр | Непро-дуктивне збіль-шення, тис грн. | Кількість |
Термін служби, років |
Коефіці-ент зносу за терміном служби | Вартіс-ний кое-фіціент зносу | |
| за нормою | фактич-но | ||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| ∑ |
Робоче обладнання |
11799,4 | 5442,01 | 6357,39 | 1962,62 | ‾Кзро = | 0,7478 | 0,4612 | |||
|
|
Комбайни очисні | 3973 | 1717,85 | 2255,15 | 0,275 | 620,17 | 8 | 8 | 5,3 | 0,6625 | 0,4324 |
|
|
Стругові установки | 1534 | 816,34 | 717,66 | 0,4 | 287,06 | 4 | 8 | 7,1 | 0,8875 | 0,5322 |
|
|
Скребкові конвейєри | 1358 | 654,92 | 703,08 | 0,275 | 193,35 | 32 | 8 | 6,32 | 0,79 | 0,4823 |
|
|
Стрічкові конвейєри | 442,1 | 215,64 | 226,46 | 0,3444 | 77,99 | 18 | 8 | 6,62 | 0,8275 | 0,4878 |
|
|
Прохідськи комбайни | 1846,6 | 859,86 | 986,74 | 0,2333 | 230,21 | 6 | 8 | 6,1 | 0,7625 | 0,4656 |
|
|
Агрегати СУВ-350 | 93,3 | 42,24 | 51,06 | 0,5 | 25,53 | 5 | 8 | 5,8 | 0,725 | 0,4527 |
|
|
Механічне кріплення | 1147,6 | 496,14 | 651,46 | 0,2333 | 151,99 | 240 | 8 | 5,45 | 0,6812 | 0,4323 |
|
|
Автомат АВ-400 | 55,3 | 23,88 | 31,42 | 0,4 | 12,57 | 4 | 8 | 5,12 | 0,64 | 0,4318 |
|
|
Автомати АФК-72 | 44,2 | 19,12 | 25,08 | 0,275 | 6,9 | 8 | 8 | 5,8 | 0,725 | 0,4326 |
|
|
Бурові установки | 1234,6 | 558,45 | 676,15 | 0,5 | 338,08 | 10 | 8 | 5,8 | 0,725 | 0,4523 |
|
|
Агрегат АПШ-1 | 70,7 | 37,57 | 33,13 | 0,5667 | 18,77 | 3 | 8 | 6,4 | 0,8 | 0,5314 |
| ∑ |
Допоміжне обладнання |
11638,6 | 5445,19 | 6193,41 | 2067,79 | ‾Кздо = | 0,779 | 0,4679 | |||
|
|
Лебідки | 911,8 | 426,53 | 485,27 | 0,3839 | 186,3 | 62 | 8 | 6,07 | 0,7588 | 0,4678 |
|
|
Вантажні машини | 1545,7 | 725,14 | 820,56 | 0,1632 | 133,92 | 38 | 8 | 6,12 | 0,765 | 0,4691 |
|
|
Насосні станції | 1970,1 | 851,78 | 1118,32 | 0,45 | 503,24 | 8 | 8 | 5,6 | 0,7 | 0,4324 |
|
|
Породовантажні машини | 1252,8 | 562,52 | 690,28 | 0,2333 | 161,04 | 24 | 8 | 5,74 | 0,7175 | 0,449 |
|
|
Компресори | 98,1 | 44,37 | 53,73 | 0,3 | 16,12 | 10 | 8 | 6,2 | 0,775 | 0,4523 |
|
|
Котли | 445,8 | 237,15 | 208,65 | 0,2333 | 48,68 | 3 | 9 | 7,8 | 0,8667 | 0,532 |
|
|
Трансформатори | 166,1 | 75,14 | 90,96 | 0,3 | 27,29 | 20 | 8 | 5,8 | 0,725 | 0,4524 |
|
|
Стійки | 129,7 | 51,77 | 77,93 | 0,2889 | 22,51 | 18 | 8 | 4,87 | 0,6088 | 0,3992 |
|
|
Вентилятори | 204,1 | 98,43 | 105,67 | 0,3167 | 33,47 | 48 | 8 | 6,32 | 0,79 | 0,4823 |
|
|
Пускачі | 224,5 | 98,94 | 125,56 | 0,3286 | 41,26 | 140 | 8 | 5,8 | 0,725 | 0,4407 |
|
|
Гідронасоси | 120,2 | 60,18 | 60,02 | 0,0053 | 0,32 | 76 | 7 | 6,65 | 0,95 | 0,5007 |
|
|
Кран-балка | 95,3 | 50,74 | 44,56 | 0,45 | 20,05 | 6 | 8 | 7,2 | 0,9 | 0,5324 |
|
|
Прес | 87,6 | 34,84 | 52,76 | 0,2833 | 14,95 | 6 | 8 | 4,87 | 0,6088 | 0,3977 |
|
|
Перфоратор | 101,9 | 49,72 | 52,18 | 0,4185 | 21,84 | 54 | 8 | 6,42 | 0,8025 | 0,4879 |
|
|
Турбокомпресори | 869,7 | 419,48 | 450,22 | 0,4 | 180,09 | 8 | 8 | 6,32 | 0,79 | 0,4823 |
|
|
Пневматичні установки | 442,4 | 178,5 | 263,9 | 0,4 | 105,56 | 6 | 8 | 4,87 | 0,6088 | 0,4035 |
|
|
Вагонетки | 1115 | 529,8 | 585,2 | 0,4238 | 248,01 | 42 | 8 | 6,8 | 0,85 | 0,4752 |
|
|
Штовхачі | 1300,3 | 658,5 | 641,8 | 0,3194 | 204,99 | 62 | 8 | 6,9 | 0,8625 | 0,5064 |
|
|
Електродвигуни | 441,8 | 226,8 | 215 | 0,3651 | 78,5 | 172 | 8 | 6,79 | 0,8488 | 0,5134 |
|
|
Насоси | 115,7 | 64,86 | 50,84 | 0,3865 | 19,65 | 74 | 8 | 7,42 | 0,9275 | 0,5606 |
| ∑ |
Разом |
23438 | 10887,2 | 12550,8 | 7126,12 | Середній коефіціент зносу: | 0,7634 | 0,4645 | |||
Отже, на підприємстві в безпосередній експлуатації знаходиться лише 53,61% робочих обладнання і 58,5% допоміжних обладнання. Все це підтверджує раніше зроблені висновки про застосування на підприємстві часткового способу відтворювання основних фондів.
Частковий спосіб відтворювання основних фондів призводить до того, що на підприємстві виникає значне збільшення кількості техніки й устаткування, яке знаходиться у капітальних ремонтах, монтажах, демонтажах, резерві і практично не використовується у виробництві, тобто непродуктивне збільшення основних фондів.
Величина непродуктивного збільшення робочого обладнання й техніки розраховується по наступній формулі:
∆Форо = ∑ii n=1(Кснтрi - Ксфтрi )ЧФiзал , де
Кснтрi - встановлений нормативний коефіцієнт структури i-го виду робочого обладнання або техніки;
Ксфтрi - фактичний коефіцієнт структури i-го виду робочого обладнання або техніки підприємства;
Фiзал - залишкова вартість i-го виду робочого обладнання або техніки підприємства, грн.
n - загальна кількість робочого обладнання та техніки підприємства.
Результати розрахунків фактичних коефіцієнтів структури техніки, залишкової вартості, а також величини непродуктивного збільшення на кожний вигляд основних фондів наведені в таблиці 3.2.
Як показують результати розрахунків, непродуктивне збільшення робочого обладнання становить 1962,62 тис. грн., що дорівнює 30,87% (1962,62/6357,39Ч100%) від залишкової вартості робочого устаткування.
Величина непродуктивного збільшення допоміжного обладнання розраховується за аналогічною формулою і становить 2067,79 тис. грн., що складає 33,39% (2067,79/6193,41Ч100%) від загальної залишкової вартості допоміжного устаткування. Однак, простої робочої техніки також спричинять зупинку допоміжного обладнання, яке технологічно пов'язане з цією робочою технікою. Отже, необхідно також враховувати і цю величину непродуктивного збільшення допоміжного обладнання, для чого визначимо коефіцієнт допоміжного обладнання, який розраховується по наступній формулі:
Кдо = Фбдо , де
Фбро
Фбро - загальна балансова вартість робочого обладнання й техніки, яка знаходиться на підприємстві;
Фбдо - загальна балансова вартість допоміжного техніки й обладнання підприємства.
Відповідно до даних, які наведені у таблиці 3.3, коефіцієнт допоміжного обладнання становить:
Кдо = 11638,6/11799,4 = 0,9864, тобто на 1 грн вартості робочого обладнання припадає 0,9864 грн вартості допоміжного устаткування.
Непродуктивне збільшення допоміжного обладнання, яке викликане простоєм робочих машин розраховується по формулі:
∆Ф2до =∆ФороЧ Кдо , де
∆Форо - величина непродуктивного збільшення робочого обладнання й техніки;
Кдо - коефіцієнт допоміжного обладнання.
Отже, непродуктивне збільшення допоміжного обладнання, яке спричинене простоєм робочого обладнання становить:
1962,62Ч0,9864=1935,92 тис. грн.
Тепер розрахуємо загальну величину непродуктивного збільшення допоміжного обладнання: 2067,79+1935,92 = 4003,71 тис. грн.
Отримана величина непродуктивного збільшення становить істотний відсоток (4003,71/6193,41Ч100%=64,64%) від загальної залишкової вартості допоміжного устаткування, що свідчить про низьку ступінь ефективності використання допоміжного обладнання підприємства.
Таким чином, загальне непродуктивне збільшення активної частини основних фондів підприємства складає:
1962,62+4003,71 = 5966,33 тис. грн.
Отже, як показують розрахунки, загальне непродуктивне збільшення активної частини основних фондів підприємства становить 47,54% (5966,33/12550,8Ч100%) від величини залишкової вартості активної частини основних засобів, тобто майже половина всієї техніки і обладнання підприємства простоює, знаходячись у капітальних ремонтах, монтажах, демонтажах або резерві. Така ситуація безумовно є наслідком застосування на підприємстві часткового способу відтворювання основних фондів. При цьому способі відтворювання підприємство спроможне використовувати не більш ніж половину своїх потенціальних виробничих потужностей. При такому способі відтворювання собівартість продукції буде зростати за рахунок збільшення питомої ваги умовно-постійних витрат, що пов'язано зі зниженням випуску продукції, а також зростаючими витратами на капітальний ремонт, монтажі, демонтажі обладнання і утримання резерву, розміри якого буде збільшуватися, оскільки обладнання, що неодноразово зазнавало капітального ремонту і застаріле устаткування буде мати