Xreferat.com » Рефераты по экономике » Продуктивність праці та шляхи її підвищення у мартенівському цеху комбінату "Запоріжсталь"

Продуктивність праці та шляхи її підвищення у мартенівському цеху комбінату "Запоріжсталь"

П = (24*369,1) / 7,59 = 1164,4 т.

фактична за 2009 рік П = (24*357,6) / 7,15 = 1200,0 т.

На продуктивність мартенівських печей вплинули наступні фактори:

Вага плавки (ковша). У мартенівському цеху комбінату «Запоріжсталь» середня вага ковша за планом склав 369,1 тонни, фактично - 357,6 т., за 2008 рік - 347,7 т. Втрати на середній вазі в порівнянні із планом 92,0 тис. т., у порівнянні з минулим роком збільшення на 40 тис. т. Середня вага плавки по двохванної печі № 1 - 227,0 т. при плановому - 235 т. (2008 рік - 224,5 т.), по більших печах - 466,1 т., за планом - 485 т. (2008 рік - 457,1 т.).

В 2009 році вага плавки нижче планового, але вище чим в 2008 році. Збільшенню ваги в 2009 році, проти 2008 року, сприяло деяке зниження браку з 0,66 % до 0,61 %, зменшення підвищеної обрезі з 27 тис. т. в 2008 році до 11,1 тис. т. в 2009 році, а також зменшення тривалості плавки в цілому (і періоду прогріву) і стабілізація шихтовок плавки. На вагу плавки впливає маса садки (тоннаж печі). Маса садки впливає на продуктивність мартенівських печей. Зі збільшенням маси садки збільшується продуктивність печі. При збільшенні маси садки на 1 %, продуктивність печі збільшується на 0,5 - 0,8 %.

При збільшенні маси садки звичайно зростає й тривалість плавки. Однак тривалість плавки зростає повільніше, ніж її маса, тому що тривалість ряду операцій і періодів плавки (заправлення печі, кипіння й доведення) мало залежать від ваги плавки й майже не змінюються при її збільшенні, а тривалість інших періодів (завалка, плавлення) збільшується в меншій мері, чим вага плавки.

Але в сучасних умовах різке збільшення маси садки є економічно невигідним, тому що збільшення тоннажу повинне супроводжуватися ростом термічної потужності печі. Крім цього збільшення тоннажу печі вимагає більшого використання дорогої сировини й матеріалів (природного газу, лома, чавуну), що веде до збільшення собівартості продукції. Тому при визначенні оптимального тоннажу повинні враховуватися всі реальні можливості підприємства.

Тривалість плавки. Тривалість плавки є найважливішим показником, що визначає продуктивність мартенівських печей. За інших рівних умов продуктивність печі обернено пропорційна тривалості плавки.

На тривалість плавки впливають фактори технологічного, теплотехнічного й організаційного характеру. Визначають її на основі дослідження впливу різних факторів і встановлення кількісної залежності між значеннями цих факторів і тривалістю плавки. При цьому використають метод технічного нормування, дані виробничого обліку, технологічні й теплотехнічні розрахунки.

Тривалість плавки по двохванної печі №1 і по більших печах нижче планового й нижче чим торік, за рахунок чого до плану отримане +158,0 тис. т. стали, а до минулого року +43,5 тис. т. По печі №1 фактична тривалість плавки 4,8 години, при планової 5,17 години (за 2008 рік - 4,8 години); по більших печах - фактична тривалість 11,09 години, при планової - 11,92 години (за 2008 рік - 11,39 ч.).

Зменшення тривалості плавки пов'язане з поліпшенням забезпечення печей.

Втрати металу. Втрати металу також впливають на продуктивність мартенівських печей: чим нижче втрати металу тим вище їхня продуктивність. Різниця між масою садки й вагою плавкі становлять втрати металу: вигар, оборотний скрап, літники, недолівки, брак.

Вигар металу відбувається в результаті окислювання, що втримуються в шихті вуглецю, кремнію, фосфору, сірки, які у вигляді окислів переходять із металу в шлаки або несуться газами. Частина металу у вигляді корольків губиться зі шлаками. Величина вигару залежить від хімічного складу металевої шихти (чавуну й скрапу), частки чавуну в шихті, засміченості лома й методу ведення плавки. Вигар металу встановлюється в плані на підставі розрахунку шихти й матеріального балансу плавки по всіх елементах.

Зниження вигару досягається застосуванням чавунів з низьким змістом кремнію (0,6 - 0,7 %) і марганцю (0,6 %), а також підтримкою відповідної температури стали при випуску й розливанні.

Оборотний скрап ( залишки стали в ковші й на жолобі, виплески, бризи при розливанні. Кількість його встановлюється на підставі звітних даних і контрольного зважування й може бути зменшено ретельною підготовкою ковшів, стопорів і інших пристосувань для розливання стали.

Літники ( залишки стали в центрових, сифонних проводках при розливанні в ізложніці. Маса літників розраховується з урахуванням обсягу центрової й всієї ливникової системи або контрольним зважуванням. Зменшення втрат металу у вигляді літників досягається збільшенням маси злитка, а повне їхнє усунення розливанням зверху.

Недоливи ( неповні злитки, отримані при розливанні в результаті не кратності маси плавки масі злитків, що відливають. Недоливи, отримані в результаті порушення технології розливання стали, ставляться до браку. Скорочення недоливів забезпечується точним розрахунком і зважуванням шихти.

Найважливішим показником, що впливає на продуктивність мартенівських печей є брак. До браку ставляться злитки, що не відповідають стандартам або технічним умовам по хімічному складі, макроструктурі, поверхневим порокам, а також аварійний скрап.

Крім цього найважливішим показником використання мартенівської печі служить головним чином знімання стали в добу з 1 метра квадратного площі поду печі.

Знімання стали обчислюється по наступній формулі:

З = Р S


де З - знімання стали тм2доба;

S - площа поду печі, м2.

Р - добова продуктивність, т;


Таблиця 3.3 - Якість продукції по мартенівському цеху.

Показники 2008 рік 2009 рік

тонн % тонн %
№ 1 2 3 4 5
1 Усього браку: 14479 0,61 13592 0,66
2 У тому числі внутріцехового: 1908 0,08 3754 0,18
3 З нього ЦПС 161 0,01 627 0,03
4 У прокатних цехах 12571 0,53 9838 0,48
5 Брак виявлений у прокатних цехах з вини металу: 12571 0,53 9835 0,48
6 У тому числі в обтискному цеху, з нього: 12150 0,53 9121 0,45
7 рваніни, тріщини 2461 0,10 1230 0,06
8 плівки 4308 0,18 3611 0,18
9 газовий міхур (пояс) 3982 0,17 3643 0,18
10 стільниковий міхур 1393 0,06 637 0,03
11 У ЦГПТЛ 314 0,02 717 0,03
12 У ЦХП – 1 107 0,01 — —

Знімання стали з 1м2. Площа поду печі дозволяє зіставляти ступінь використання печей різних розмірів. Цей показник обчислюється у фактичну, номінальну й календарну добу.

Знімання стали у фактичну добу є показником інтенсивного навантаження печі. Він залежить від продуктивності печі, обумовленою величиною навантаження на під печі й інтенсивністю ведення процесу плавки, тобто її тривалістю.

Обчислений у номінальні й у календарну добу знімання стали, є показником не тільки інтенсивної, але й екстенсивного навантаження печі, тому що залежить від величини простоїв. Знімання стали з 1 м2 поду печі в добу склав: в 2008 році - 6,77 тонн, в 2009 році - 7,61 тонн.

З огляду на всі перераховані вище фактори, що впливають на продуктивність мартенівських печей, виконання плану склало:


Таблиця 3.4 - Виконання плану по печах.

№ Виробництво стали тис. т. 2009 до 2008 року
печі Фактично +, ѕ +, ѕ +, ѕ

План Викон. Здача % викон. к плану тис. т % %
№ 1 2 3 4 5 6 7 8
1 1 624,5 681,7 681,5 109,2 +57,2 +62,3 +10,1
2 2 246,8 273,0 272,5 110,6 +26,2 +13,9 +5,4
3 5 233,2 268,6 268,6 115,2 +35,4 +46,1 +20,7
4 6 243,4 271,2 271,2 111,4 +27,8 +15,9 +6,2
5 8 255,1 289,5 289,5 113,5 +34,4 +51,1 +21,4
6 10 261,9 294,4 294,4 112,4 +32,5 +77,0 +35,4
7 12 252,6 288,0 288,0 114,0 +35,4 +60,9 +26,8
8 Разом: 2117,5 2366,4 2365,7 111,8 +248,9 +327,2 +16

Таким чином, понад план зроблено 248,9 тис. т. стали, виконання річного плану склало 111,8 %. У порівнянні з минулим 2008 роком виробництво збільшилося на 327,2 тис. т. або на 16 %. Середньодобове виробництво склало 6466 тонн або 28 ковшів, при плані 5786 тонн або 24,1 ківш і фактичному за 2008 рік - 5587 тонн або 24,6 ковша.

Збільшення середньодобового виробництва проти минулого року склало 879 тонн, ковшів - 3,4. Причому слід зазначити, що ріст обсягу виробництва почався з 4-го кварталу 2008 року, коли стабілізувалося забезпечення цеху сировиною й енергоресурсами (природним газом). Так, в 3-ем кварталі 2008 року середньодобове виробництво склало 24,9 ковша, в 4-ом кварталі - 27 ковшів, в 1-м кварталі 2009 року - 28,6 ковша, і в 2-м - 31,3 ковші.

Крім того, якщо за всі попередні роки виробництво щорічно знижувалося й в 2008 році було найнижчим за останні 5 років (2039,2 тис. т.), те в 2009 році відбувся ріст (2366,4) не тільки до 2008 року, але й до 2006 року (2177,1 тис. т.).

3.3 Заходи щодо підвищення рівня продуктивності праці й удосконалюванню організації виробництва на комбінаті «Запоріжсталь» в 2009 році


Планом найважливіших організаційно-технічних заходів щодо підвищення ефективності використання основних металургійних агрегатів в 2009 році, поліпшенню якості продукції й підвищенню технічного рівня, затверджених наказом №1 генерального директора від 2.01.2009 року, передбачено здійснити в цехах комбінату 52 заходу, у тому числі: 39 заходів щодо підвищення ефективності використання основних металургійних агрегатів і 13 заходів щодо поліпшення якості продукції й підвищенню технічного рівня. Виконано 27 заходів, у тому числі 19 - по підвищенню ефективності використання металургійних агрегатів і 8 - по підвищенню якості продукції, 6 робіт виключено із плану заходів у зв'язку з незабезпеченістю встаткуванням і засобами, а закінчення 19 заходів перенесено на 2010 рік.

Найбільш ефективні, з виконаних робіт.

По мартенівському цеху:

футеровка димаря МП №96

впровадження на двохванної сталеплавильної печі №1 продувки металу аргоном

По доменному цеху:

заміна засипного апарата доменної печі №1

ремонт вагоноперекидача

капітальний ремонт двох рудних перевантажувачів

модернізація системи керування доменної печі №4

По обтискному цеху:

впровадження системи автоматичного регулювання нагрівання злитків на базі мікропроцесорних контролерів «Ломікант - 110» у колодязях групи 9 - 10

По цеху гарячої прокатки тонких листів:

капітальний ремонт методичної печі №1

капітальний ремонт АПР - 2

монтаж і налагодження автоматичної системи керування технологічного процесу прискореного охолодження смуги

По цеху холодної прокатки №1:

реконструкція агрегатів № 1 - 6 станції захисного газу

капітальний ремонт 4-х клетевого стану

монтаж крана № 274 у відділенні гарячого лудіння

монтаж правильної машини нової конструкції на агрегаті порезки пакувальної смуги

освоєння технології впакування пакетів листів з використанням на конвеєрі №2 спеціалізовані імпортні техніки

освоєння системи виміру міжклетевих напруг на стані «650»

виготовлення й установка на АГЛ вимірників швидкості смуги жерсті в жировій машині.

Заходу, виконані в мартенівському цеху в 2008 році.

Закінчено капітальний ремонт печі №7.

Виконана футеровка димаря №6.

Розроблено технологію продувки металу інертним газом (аргоном) на печі №1 перед випуском з печі (роботи тривають в 2009 році).

Розроблено й перебуває в стадії впровадження безпаливна продувка металу киснем (пекти № 5, 6, 10 ,12).

Освоєно технологію виплавки напівспокійної сталі з обмеженим хімічним складом для особливо відповідальних замовлень.

До числа найбільш ефективних НИР, виконаних без спеціального фінансування, ставляться наступні:

Розроблено технологію нанесення вогнетривких, ізоляційних покриттів на жужільну зону футеровки чугуновозних ковшів, що забезпечують полегшене видалення настилей, що дозволяє знизити простої ковшів, заощадити вогнетривкі матеріали, поліпшити безпеку умов праці.

Відпрацьовано технологію високотемпературного нагрівання повітронагрівачів зі зниженим змістом окислів азоту, що дозволило знизити витрату палива й викидів азоту, збільшити стійкість камери згоряння.

Розроблено рішення по вдосконалюванню теплової роботи одноканальних мартенівських печей, з метою зниження енерговитрат на процес, що дозволяють скорочення витрати природного газу на 10 - 15 кг/т умовного палива.

Досліджено процес отсосу рідких мартенівських шлаків зі сталерозливних ковшів вакуумно-сифонним пристроєм, що дозволяє поліпшити якість металу.

За рахунок підвищення технічного рівня виробництва й продуктивності досягнута економія від зниження собівартості 36 млн. грн., приріст прибутку склав 38778 тис. грн.


Висновки


Як видно, рівень продуктивності й організація виробництва прямо впливає на собівартість, на якість продукції, на ступінь виконання плану.

У процесі діагностики зміни продуктивності праці визначаються основні фактори, що обумовили відхилення показника продуктивності праці від наміченого рівня, установлюються резерви підвищення продуктивності праці й розробляються заходи щодо їхнього використання.

Від злагодженості роботи окремих ланок (цехів, а їх на металургійному підприємстві десятки) залежить ефективність роботи трудових ресурсів і матеріальних засобів.

У процесі організації виробництва виявляються простої встаткування, робітників і найбільше ефективно дозволяє використати ці простої підвищуючи продуктивність праці й основних металургійних агрегатів.

В умовах переходу до ринку організувати виробництво правильно дуже важливо й одночасно складно. Старі зв'язки з постачальниками, споживачами порушилися, конвеєр виробництва, що налагоджувалися десятки років зупинився через те, що із цієї ланки випали багато підприємств, які зненацька виявилися за кордоном. Втрата кваліфікованої робочої сили й низький рівень оплати праці стали основним фактором зниження продуктивності праці.

Комбінат «Запоріжсталь» теж пройшов через цю смугу кризи в 1998-92 р. І сьогодні працює стабільно й прибутково, нарощуючи темпи росту продуктивності праці.

Основними факторами, що впливають на техніко-економічні показники підприємства ( у тому числі й продуктивності) є:

- підвищення технічного рівня. Впровадження прогресивної техніки, підвищення частки вдосконаленого встаткування, предметів праці (прогресивних видів сировини, енергоносіїв), механізації й автоматизації виробничих процесів. Це дозволить заощаджувати заробітну плату (жива праця) при збільшенні амортизаційних відрахувань. Підвищення продуктивності праці полягає саме в тім, що частка живої праці зменшується, а частка минулого збільшується, але збільшується так, що загальна сума праці, що полягає в товарі, зменшується, і , отже, кількість живої праці зменшується більше, ніж збільшується кількість минулої праці.

- Удосконалювання організації виробництва й праці впливає на зниження собівартості в результаті спеціалізації виробництва, ефективного використання робочого часу, скорочення зайвих витрат.

Крім того, ріст обсягу виробництва, викликаний ростом продуктивності праці дозволяє скоротити умовно-постійні витрати, що забезпечує одержання додаткового прибутку, а значить і ріст рентабельності продукції підприємства.

Важливо відзначити, що велике значення для росту продуктивності праці має стимулювання працівників за допомогою заробітної плати.

Що ж стосується конкретно збільшенню продуктивності праці на «Запоріжсталі», те понад план зроблено 248,9 тис. т. стали, виконання річного плану склало 111,8 %. У порівнянні з минулим 2008 роком виробництво збільшилося на 327,2 тис. т. або на 16 %. Середньодобове виробництво склало 6466 тонн або 28 ковшів, при плані 5786 тонн або 24,1 ківш і фактичному за 2008 рік - 5587 тонн або 24,6 ковша. Збільшення середньодобового виробництва проти минулого року склало 879 тонн, ковшів - 3,4. Причому слід зазначити, що ріст обсягу виробництва почався з 4-го кварталу 2008 року, коли стабілізувалося забезпечення цеху сировиною й енергоресурсами (природним газом). Так, в 3-ем кварталі 2008 року середньодобове виробництво склало 24,9 ковша, в 4-ом кварталі - 27 ковшів, в 1-м кварталі 2009 року - 28,6 ковша, і в 2-м - 31,3 ковші. Крім того, якщо за всі попередні роки виробництво щорічно знижувалося й в 2008 році було найнижчим за останні 5 років (2039,2 тис. т.), те в 2009 році відбувся ріст (2366,4) не тільки до 2008 року, але й до 2006 року (2177,1 тис. т.).

В 2009 році вага плавки нижче планового, але вище чим в 2008 році. Збільшенню ваги в 2009 році, проти 2008 року, сприяло деяке зниження браку з 0,66 % до 0,61 %, зменшення підвищеної обрезі з 27 тис. т. в 2008 році до 11,1 тис. т. в 2009 році, а також зменшення тривалості плавки в цілому (і періоду прогріву) і стабілізація шихтовок плавки.

Також передбачено здійснити в цехах комбінату 52 заходу щодо підвищення продуктивності праці, у тому числі: 39 заходів щодо підвищення ефективності використання основних металургійних агрегатів і 13 заходів щодо поліпшення якості продукції й підвищенню технічного рівня. Виконано 27 заходів, у тому числі 19 - по підвищенню ефективності використання металургійних агрегатів і 8 - по підвищенню якості продукції, 6 робіт виключено із плану заходів у зв'язку з незабезпеченістю встаткуванням і засобами, а закінчення 19 заходів перенесено на 2010 рік.


Список використаної літератури


Баканів М.И., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. - М.: Слава, 2006. – 339с.

Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. - М.: Знания, 2007. – 219с.

Дж.Р.Эванс, Б.Берман. Маркетинг. - М.: Економіка, 2003. – 411с.

Зав'ялов П.С., Демидов В.Е. Формула успіху: маркетинг (сто питань - сто відповідей про те, як ефективно діяти на зовнішньому ринку). - М.: Луч, 2004. – 297с.

Севрук В.Т. Товар у системі маркетингу // Бухгалтерський облік, № 12, 2004. – С.48.

Севрук В.Т. Маркетинг у спільних підприємствах // Економічні науки, №2, 2003. – С.51.

Баканів М.И., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Підручник. - М.: Фінанси й статистика, 2004. – 351с.

Мірошник М. В. Аналіз і оцінка систем керування на підприємствах. - М.: Знания, 2007. – 492с.

Менеджмент організації: Учеб. посібник /Під ред. З. П. Румянцева, Н. А. Саломатина. -М.: Знания, 2004. – 357с.

Мильнер Б. З. Системний підхід до організації керування. - К.: Вища школа, 2006. – 299с.

Мишин В.М. Дослідження систем керування: Навчальний посібник. - К.: Керівник, 2007. – 428с.

Мишин В.М. Менеджмент в області якості й конкурентноздатності машинобудівної продукції: Навчальний посібник. - К.: МАУП, 2003. – 259с.

Виханский О.С, Наумов А.И. Менеджмент. - М.: Знания, 2006. – 195с.

Франчук В. И. Основи побудови організаційних систем. – К.: Промінь, 2004. – 331с.

Кричевский Р. Л., Маржине А. В. Психологические факторы эффективности руководства первичным коллективом. - Кишинев: Штиинца, 2004. – 290с.

Кричевский Р. Л. Если вы - руководитель. Элементы психологии менеджмента в повседневной работе. - М.: Дело, 2005. – 188с.

Критический анализ теории и практики менеджмента (пер. с нем.). –М.: Луч, 2000. – 227с.

Кудряшова Л. Д. Каким быть руководителю: психология управленческой деятельности. - СПб.: Лениздат, 2000. – 96с.

Кулапов М. Н., Ламскова О. М., Маусов Н. К. Персонал в инновационном цикле "наука-прооизводство": Учебное пособие. -М.: Рос. экон. акад., 1999 . – 185с.

Курцевич А. Кадровая работа: Баланс интересов. // Экономика и организация промышленного производства. 1999, №6, С. 15-20.

Ладанов И. Д. Практический менеджмент, ч. 1-3. - М.: Дело, 1999. –231 с.

Лебедев В.И. Психология и управление. - М.:. Агропромиздат, 2003. – 226с.

Мартынов С. Д. Профессионалы в управлении. - СПб.: Лениздат, 1998. – 138с.

Маслоу А. Мотивация и личность. // Вестник Московского университета, 1998, серия 7. – С.37.

Маусов Н.К., Кулапов М.Н., Журавлев П.В. Управление карьерой персонала в условиях производства(социально-экономический аспект), учебное пособие. - М.: изд-во Рос. Экон. акад., 1999. – 325с.

Менеджмент организации. (Под ред. проф. Румянцевой 3. П.) - М.: Хорт, 2000. – 421с.

Мирервин И. Внутрифирменное обучение кадров специалистов. //Экономист. 1999, №2, С. 87.

Михайлов Ф.Б. Управление персоналом: классические концепции и новые подходы. - Казань, 2000. – 385с.

Михайлушкин А. И., Немчин А. М. Развитие системы подготовки и переподготовки кадров (региональный аспект). – СПб.: Приор, 1998. – 443с.

Монден Я. Тойота. Методы эффективного управления (Сокр. пер. с англ.) - М.: Экономика, 2003. – 369с.

Обри Б. Создать европейскую модель управления. -Пробл. теории и практики управл. 2004, №3, С. 8.

Обэр-Крис Дж. Управление предприятием. - М.: Прогресс, 2006. – 249с.

Одегов ЮГю, Маусов Н.К., Кулапов М.Н. Эффективность системы управления персоналом (социально-экономический аспект). Учебное пособие. - М.: Изд-во Рос. экон. акад., 1999. – 311с.

Одегов ЮГ., Бычин В.Б.. Андреев К.Л. Трудовой потенциал предприятия: пути эффективного использования. - Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 2004. – 358с.


Додаток 1


Блок-схема факторів, що впливають на зміну продуктивності праці

Продуктивність праці та шляхи її підвищення у мартенівському цеху комбінату "Запоріжсталь"


Додаток 2


Класифікація витрат

Продуктивність праці та шляхи її підвищення у мартенівському цеху комбінату "Запоріжсталь"

Размещено на

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: