Внешнеэкономическая деятельность Украины
отримано $288 млн. Як і в попередні роки, торгівля товарами принесла нега-
тивне сальдо $2896 млн., яке знизилось на відміну від показника 1996 року
на чверть. Додаткове сальдо в торговлі послугами збільшилось в 1997 році
десь на одну десяту, досягло $3319 млн.
Що ж трапилось? Деякою мірою зиеншилась частка в товарообігу найкруп-
нішого партнера - Росії. Вдвічі зменьшився товарообіг з Туркменістаном. В
обох випадках за рахунок скорочення енергоносіїв.
А ось розклад з перших десяти найбільших партнерів України на мав змін.
Просто країни змінили місця. З третього на друге піднялась Германія, з п'ято-
го на третє - США.
В минулому році декілька звищилась диференційованість зовнішньоторгово-
го обігу. Скажімо, якщо в 1996 році на першу десятку партнерів приходилось
70% обігу, то в 1997 році - близько 65%.
Навіть поверховий аналіз показує, що положення зовнішньоїтогівлі всьго
лише відразило кризис, в якому знаходилась українська економіка в минуло-
му році. Збереженя позицій в експорті послуг зв'язано з геополітичним поло-
женням України, до того ж дві третини його прийшлося на транзат російсь-
кого газу. А "транзитний" газ, як відомо, віддається енергетиці та комуналь-
ній сфері, причому, як правило, без оплати.
Оскільки основний внесок в справу "оздоровлення" українського зовнішньо-
торгового обігу внесло зниження імпорту товарів, є сенс більш уважно погля-
нути на тогівлю товарами.
Якщо вірити офіційній статистиці, по ряду традиційних статей український експорт в минулому році зменьшився порівняно з 1996 роком. Наприклад, вдвічі (до $106 млн) зменьшився вивіз молочних продуктів, втричі (до $127)
експорт зерна, вдвічі (до $104) - продаж за кордон муки, в півтора рази (до
$122 млн) - експорт жирів та масел рослинного та животного походження,
вдвічі (до $331 млн) - вивіз цукру, однієї з основних статей експорту, в чоти-
ри рази (до $114 млн) - вивіз алкогольних та безалкогольних напоїв, на чверть (до $433 млн) - експорт добрив, ( до $186 млн) - вивіз одежі з тексти-
лю. Правда, були і невеликі перемоги: з $236 млн до $278 млн збільшився
експорт насіння підсолнуха, в півтора рази (до $131 млн) - продаж продукції
м'ясопереробки.
Динаміка експорту деяких видів пордукції навіває керівницту країни думки:
варто було на чверть (до $129 млн) збільшиться вивозу з країни кожсирови-
ни, як Кабмін вже в нинішньому році вирішив призупинити цей бізнес.
Найвагомішим в абсолютному вираженні був зріст експорту продукції чорної металургії (з $4187 млн до $5452 млн).
У зв'язку з останнім досягненням серйозні сумніви визивають дані про ім-
порт природного газу. В минулому році відмічено зріст виробництва металу як раз на величину приросту його експорту. Аналіз платіжного балансу не визвав у фінансистів сумнівів що до офіційної статистики, проте щє в лютому
українське керівництво признало наявність боргу вітчизняних споживачів
перед РАО "Газпром" в розмірі $750 млн. Означає це, що дана сума не зара-
хована у зовнішньоторговій статистиці, знає лише один Кабмін. Крайньою мірою лише одна цифра може з'їсти все додаткове сальдо, та щє і на негатив-
не сальдо три сотні мільйонів залишиться. Але це щє не всі сюрпризи імпорту
По мілочах щє багато набереться.
Розподілення імпорту та експорту серед перших п'яти найкрупніших країн
торгових партнерів України [5,76]
![]()
![]()

![]()

![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()

![]()
![]()
![]()
.
ЕКСПОРТ
1 - Росія 2 - інші країни 3 - Китай 4 - Білорусія 5 - США
6 - Германія 7 - Туркменістан

![]()


![]()
![]()
![]()
![]()



![]()
![]()


![]()
![]()
ІМПОРТ
Керівництво прийняло немало шагів для виводу імпорту більшості товарів
з "сірого" стану. Але поки без результату. Наприклад, введення мінімальної
митної вартості тютюнових виробів не вплинули на способи їх імпорту.
Якщо в 1996 році на середню українську душу приходилось імпортного тю-
тюну на пару доларів, то в 1997 році весь цей показник зріс в півтора рази,
імпорт тютюнових виробів ($175 млн).
Введення мінімальних цін на легкові автомобілі збільшило в півтора рази
статтю імпорту, але дані про обсяг ввозу автомобілів має малу сходність.
Ще більш смішними мають вигляд обсяги імпорту кожаної одежі (близько
$6,5 млн), що навіває думку про колективну галюцінацію - бо всі ринки за-
биті турецькою "кожею".
Кожна середньоукраїнська душа витрачає не більше $1 в оптових цінах на
придбання імпортного взуття, та одежі.
Все перелічене вказує на той канал зовнішньої торгівлі, який не тільки взуває
та одягає наших співвітчизників, але також частково годує і навіть постачає
меблі.
Існують різні оцінки обсягів "човникового" імпорту. Наприклад, аналоги з
російськими обсягами дають цифру на рівні $4 млрд. Але оцінки, які базу-
ються на даних про рух готівкової валюти з України та назад, - цифру вдвічі
меньшу. Істина, як ведеться, десь по середині.
Поруч з "човниковим" імпортом існує і "човниковий" експорт, який має мень-
ші маштаби. Його обсяги оцінюють мінімум в $1 млрд., і направлен він вза-
галі на Росію. Головними статтями такого експорту є харчі та деякі види текстильної та взуттєвої продукції.
Минулорічний офіційний прогноз про 10 % зростання зовнішньоторгового
обсягу не відбувся. Можливо, цією невеселою обставиною поясняється дружнє мовчання держструктур з нагоди офіційних цифр, які описують стан
української зовішньої торгівлі в минулому році.
Не виключається, що скоро будуть обнародовані інші цифри, які відлічають-
ся від вже опублікованої митної ститистики. Але смисл дійсності не зміниться
Україна так і є країною з негативним сальдо реального зовнішнього обігу, країною, яка проїдає зовніші займи для піддержання хоч скільки-небудь жит-
тєвого рівня населення. Вона всеж оплачує частину "сірого" імпорту за раху-
нок "сірого" експорту, хоч з кожним роком це стає все важче.
Зовнішньоторгові компанії, які сформувалися, неодмінно будуть лоббіровати
чергові міри, які направлені на подавлення "човникового" бізнесу. До цього
справа, взагалі-то, і йде. Таким чином вже в цьому році можливо, крайньою мірою, частковий "вихід з тіні" цілих товарних груп реального імпорту, що
приведе до "зросту" відповідних статей офіційного товарообігу. Боротьба з
"давальцями" дасть такі ж результати. Любі зверхзусилля керівництва "по
захисту вітчизняного товаровиробника", як і раніше, будуть мало ефективні,
але дуже докучливі. Структура офіційного товарообігу така, що тільки чверть
його відноситься до товарів споживання ( продовольчі та непродовольчі). Ни-
нішній рік буде для експортерів більш вдалий, ніж минулий, оскільки всі
можливості " зростання в ширину" вже вичерпанні. Найбільш вирогідним в
нинішньому році уявляється ріст офіційного імпорту при зменьшені експор-
ту, що знову дасть негативне зовнішньоторгове сальдо. Чого, взагалі-то, і зас-
луговує українська економіка, яка знаходиться в кризисі. Єдина радість - в
Україні схоже з'явилася єдина методика оцінки зовнішньоторгового обігу.
Експрот та імпорт України в 1994-1996 роках, млн USD [5,76]

Об'єм зовнішньої торгівлі України товарами та послугами з десяткою
найбільш крупних партнерів України, млн USD [5,76]