Xreferat.com » Рефераты по экономике » Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України

умови експлуатації. Крім того, схема за варіантом "в" може застосовуватися в тих випадках, коли установлення апаратів ВН ускладнюється специфічними умовами.

Для підвищення надійності електропостачання одиночних магістралей (можливості часткового живлення споживачів 2-ї категорії, які допускають перерву живлення на час пошуку і від'єднання пошкодженої ланки магістралі та приєднання споживачів до резервного ДЖ у післяаварійних режимах) застосовують такі схеми:

одиночні магістралі з загальною резервною магістраллю ВН;

одиночні магістралі з частковим резервуванням з боку ГІН;

одиночні наскрізні ("зустрічні") магістралі з двостороннім живленням;

кільцеві магістралі.

Одиночні магістралі із загальною резервною магістраллю ВН застосовують для живлення ЕП 3-ї та частково 2-ї категорій, які допускають перерву живлення на час пошуку і від'єднання пошкодженої ланки магістралі та приєднання споживачів до резервної магістралі, у разі необхідності живлення від незалежного ДЖ в післяаварійних режимах [4].

Одиночні магістралі з частковим резервуванням з боку НН застосовують для близько розташованих ПС, що живляться від різних магістралей, які приєднані до різних секцій ДЖ.

Одиночні наскрізні ("зустрічні") магістралі з двостороннім живленням застосовують, якщо група ПС розташована між двома живильними пунктами.

Кільцеві магістралі допускається застосовувати для живлення ЕП 3-ї та частково 2-ї категорій при відповідному розміщенні груп ПС, які вони живлять [4]. Не рекомендується приєднувати більше 4 – 6 ПС до одного кільця при потужності одного трансформатора до 630 кВА. У нормальному режимі експлуатації кільцева магістраль розімкнута вимикачем на дві частини, кожна з яких є одиночною магістраллю і приєднується до різних секцій збірних шин ГПП, ПTВ, ЦРП, РП. На промислових підприємствах кільцеві магістралі застосовують порівняно рідко.

Магістральні схеми з двома та більшою кількістю паралельних магістралей можуть бути застосовані для живлення споживачів будь-якої категорії надійності. Кількість паралельних магістралей більш двох зустрічається рідко.

Подвійні магістральні схеми слід застосовувати в разі наявності двотрансформаторних ПС без збірних шин первинної напруги 6-10 кВ (рис. 2.6, а) та в разі наявності збірних шин первинної напруги 6-10 кВ (рис. 2.6, б).

Кожна магістраль у цій схемі розрахована на покриття навантаження ЕП 1 та 2-ї категорій надійності всіх ПС [4].

При подвійних магістралях можливі три варіанти схеми приєднання цехових двотрансформаторних ПС до магістралі:

а)з апаратами ВН для захисту трансформаторів і роз'єднувачами на вводах;

б)із захисними апаратами ВН, але без роз'єднувачів на вводах;

в)без апаратів ВН на вводах.

Ці схеми приєднання такі самі, як для однотрансформаторних ПС (рис. 6.5), з такими самими перевагами та недоліками.

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України


Схеми подвійних наскрізних ("зустрічних") магістралей з двостороннім живленням застосовуються в разі наявності двох незалежних ДЖ.

При магістральному живленні установлення комутаційного апарата на кожній з ПС (роз'єднувача, вимикача, вимикача навантаження із запобіжником) практично обов'язкове.

Магістральним схемам слід віддати перевагу як більш економічним.

Змішані схеми розподільних мереж напругою 6-10 кВ. У практиці проектування та експлуатації дуже рідко зустрічаються схеми внутрішньозаводського електропостачання, які виконані тільки за радіальним чи тільки за магістральним принципом.

Залежно від розташування цехових ТП і ЕП напругою понад 1 кВ та вимог надійності їх електропостачання розподільні мережі напругою 6-10 кВ виконують здебільшого за змішаною схемою, яка складається з радіальних і магістральних схем. Частина цехових ТП та високовольтних ЕП одержує живлення за радіальною схемою, а інша, частина – за магістральною. Таке поєднання дозволяє більш повно використовувати переваги обох схем.

Кінцеве рішення за вибором загальної схеми внутрішньозаводського електропостачання приймається на основі ТЕП різних варіантів схем розподільних мереж напругою 6-10 кВ, але в курсовій роботі воно не виконується.


2.5 Склад системи внутрішнього електропостачання льотно-повітряної служби


Система внутрішнього електропостачання складається з слідуючих основних складальних частин:

системи щитів, які служать для прийому електроенергії від зовнішньої трансформаторної підстанції, вбудованої дизель електростанції і установки гарантованого живлення (УГЖ), розподілення її по споживачам і керування електроприводами;

вбудованої ДЕС, які служить резервним джерелом живлення споживачів споруди при зникненні напруги зовнішньої мережі;

установки гарантованого живлення УГЖ, яка служить джерелом безперервного живлення споживачів категорії А1 змінним трифазним струмом, напругою 380 В, частотою 50 Гц, як при присутності зовнішньої мережі, так і при її зникненні;

блоків випрямлячів ВБ1 – ВБ – 6, ВБ – 60/5;

засобів електроосвітлення споруди;

захисного заземлення;

кабельної мережі.

Узагальнена схема електропостачання представлена на рис. 2.7.

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України


Список скорочень:

РО – резервний опір;

АБ – акумуляторна батарея;

ЩПС – щит постійного струму;

ЩГЖ – щит гарантованого живлення;

ШРМ – щит резервної мережі;

ВУ – пристрій випрямлячу;

ШН – шафа навантаження;

АВС, АВГ, АВСН – автоматичні вимикачі;

ПЖ – перемикач живлення;

УГЖ – установка гарантованого живлення;

Ст. – станція.

3. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ АВІАЦІЙНОГО ЗАВОДУ


3.1 Визначення розрахункового силового навантаження об’єктів системи електропостачання авіаційного заводу


Вихідні дані до розрахунку системи електропостачання авіаційного заводу приведені у додатку А.

З формули (3.1) виведено розрахункове силове активне навантаження для окремого об’єкта авіаційного заводу при напрузі 0,38/0,22 кВ:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, (3.1)


де Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України – коефіцієнт попиту і-го об’єкта;

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України – установлена активна потужність і-го об’єкта.

Розрахункове силове реактивне навантаження і-го об’єкта визначено за формулою:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, квар, (3.2)


де tgφ – відповідає значенню коефіцієнта потужності cosφ і-го об’єкта.

Розрахункове силове повне навантаження і-го об’єкта визначено як:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, кВА, (3.3)


За формулами (3.1), (3.2) і (3.3) визначено розрахункове силове активне, реактивне та повне навантаження кожного об’єкта авіаційного заводу.

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, кВт;

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, квар;

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, кВА

Результати розрахунків для об’єктів авіаційного заводу наведені в таблиці 3.1.


Таблиця 3.1 – Визначення розрахункового силового навантаження об’єктів авіаційного заводу

№ об’єкта Назва об’єкта

Рустс

кВт

Кп,во

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України

Результати розрахунків





Pр.с, кВт Qр.с, квар Sр.с, кВА
1 Механічний цех 6900 0,19 0,65/1,17 1311 1534 2018
2 Авіаційно-ремонтний цех 6300 0,14 0,65/1,17 882 1032 1358
3 Механічно-складальний цех 5800 0,11 0,7/1,02 638 651 912
4 Інструментальний цех 4800 0,16 0,60/1,33 768 1021 1278
5 Цех дрібних серій 5000 0,12 0,65/1,17 600 702 923
6 Ремонтно-відновлювальний цех 6200 0,17 0,65/1,17 1054 1233 1622
7 Льотно-повітряна служба (компресорна станція) 1800 0,17 0,66/1,14 306 349 464
Усього 5559 6522 8575

Визначення розрахункового навантаження загального електричного освітлення об’єктів авіаційного заводу.

Методом коефіцієнта попиту визначається розрахункове навантаження загального електричного освітлення об’єкта [11]. Для цього спочатку визначено установлене (номінальне) активне навантаження і-го об’єкта Рр.о.і , якщо воно не визначено розрахунком, який у курсовій роботі не проводиться. На етапі визначення загального навантаження об’єкта його розраховано за формулою:

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, (3.4)


де k – коефіцієнт, що враховує потужність пускових приладів залежно від джерела світла (для ламп розжарювання приймається k = 1,0; для ламп типу ДРЛ k = 1,1; для ЛЛ низького тиску стартерних k = 1,2, безстартерних - k=1,35);

рп.о.і. – питоме навантаження загального освітлення і-го об’єкта, Вт/м;

Fі. – площа і-го об’єкта, що підлягає освітленню, м2.

Розрахункове активне навантаження загального освітлення і-го об’єкта визначено як:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, кВт (3.5)


де k п.о – коефіцієнт попиту загального освітлення.

Для невеликих виробничих будівель (об’єктів авіаційного заводу) приймається коефіцієнт попиту загального освітлення k п.о = 1; для виробничих будівель, що складаються з окремих великих прольотів, – k п.о = 0,95; для виробничих будівель, що складаються з багатьох окремих приміщень, – k п.о = 0,85.

Розрахункове реактивне навантаження загального освітлення і-го об’єкта визначено за формулою:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, квар, (3.6)


де Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України – відповідає значенню коефіцієнта потужності Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України і-го об’єкта залежно від типу джерела світла.

Розрахункове повне навантаження загального освітлення і-го об’єкта визначено за формулою:

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України,кВА (3.7)


За формулою (3.4) розраховується установлене (номінальне) активне навантаження загального освітлення, за формулами (3.5) – (3.7) – розрахункові активне, реактивне та повне навантаження загального освітлення кожного об’єкта підприємства.

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України кВт;

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України кВт;

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, квар;

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, кВА

Результати розрахунків для об’єктів авіаційного заводу наведені в табл. 3.2.

Визначення розрахункового навантаження компресорної станції для льотно-повітряної служби

Якщо у вихідних даних задана кількість ЕД 4, 6 та більше, то кількість робочих ЕД обчислюють за формулою:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, (3.8)


де N – задана кількість ЕД, шт.;

2 – кількість резервних ЕД.

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України.

Таблиця 3.2 – Визначення розрахункового навантаження загального електричного освітлення об’єктів авіаційного заводу

№ об’єкту Площа об’єкту, м Тип ламп

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України,

Вт/м

Результати розрахунків




Pуст.о,

кВт

Pр.о,

кВт

Qр.о, квар

Sр.о,

кВА

1 4320 Розжарювання 16 69 66 0 66
2 2160 Люмінесцентні 11 29 27,6 9,1 29
3 4320 Дугові ртутні 12 57 54 93,4 108
4 5760 Розжарювання 16 92 87 0 87
5 8640 Люмінесцентні 12 124 118 39 124
6 5760 Дугові ртутні 11 69,7 66 114 132
7 648 Розжарювання 18 12 11,4 0 11,4
Усього 452,7 430 255,5 557,4

Таким чином, для компресорної станції слід визначити загальне розрахункове навантаження з СД силовим навантаженням та навантаженням загального електричного освітлення.

Розрахункова активна потужність СД напругою 10 кВ визначено за формулою (3.9).


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, (3.9)


де Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України – кількість робочих СД, що працюють одночасно, шт.;

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України – коефіцієнт завантаження СД активною потужністю, в.о;

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України– номінальна активна потужність СД, кВт.

Коефіцієнт завантаження СД активною потужністю приймається Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України= 0,8.

Мінімальна реактивна потужність, що генерується СД, визначається як:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України,

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України– номінальна реактивна потужність СД, яка приймається залежно від серії, номінальної активної потужності та частоти обертання з паспортних даних та довідкових таблиць, квар;

tgφном.СД – відповідає значенню номінального коефіцієнта потужності СД cosном.СД, який є випереджальним і приймається для всіх типів СД cosном.СД = 0,9.

При такому значенні мінімальної реактивної потужності ЕД зберігає властивості СД і стабільно працює. У даному випадку ця потужність і є розрахунковою реактивною потужністю СД, яку можна визначити так:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України. (3.10)


Оскільки СД генерує реактивну потужність, то вона береться зі знаком "мінус".

Загальне розрахункове активне навантаження компресорної станції з СД визначається з урахуванням розрахункового силового навантаження Рр.с та розрахункового навантаження загального електричного освітлення Рр.о:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, (3.11)


Загальне розрахункове реактивне навантаження компресорної станції з СД визначається так:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України. (3.12)


Загальне розрахункове повне навантаження компресорної станції з СД:

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України. (3.13)

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, кВт;

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, квар;

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, кВт;

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, квар;

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, кВА.


Визначення розрахункового навантаження підприємства

Загальне розрахункове активне навантаження і-го об’єкта визначено за формулою:


Рр.о = Рр.с + Рр.о, (3.14)


Загальне розрахункове реактивне навантаження і-го об’єкта:


Q р.о =Q р.с +Qр.о, (3.15)


Таким чином, загальне розрахункове повне навантаження і-го об’єкта:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України. (3.16)

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, кВт;

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, квар;

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, кВА.


Результати розрахунків для об’єктів авіаційного заводу наведені в таблиці 3.3.

Загальне розрахункове активне та реактивне навантаження кількох груп або об’єктів авіаційного заводу визначено з урахуванням коефіцієнта одночасності збігання максимумів навантаження К0 цих груп або об’єктів авіаційного заводу:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, кВт, (3.18)

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, квар, (3.19)


де m – кількість розрахункових груп (об’єктів авіаційного заводу підприємства), шт.

Коефіцієнт одночасності збігання максимумів навантаження К0 = 0,9.

Розрахункову повну потужність можна визначено так:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, кВА (3.20)


Таблиця 3.3 – Визначення розрахункового навантаження авіаційного заводу

№ об’єкта Назва об’єкта Pр.о, кВт

Qр.о, квар


Sр.о,кВА
1 Механічний цех 1377 1534 2061
2 Авіаційно-ремонтний цех 910 1041 1383
3 Механічно-складальний цех 692 744 1016
4 Інструментальний цех 855 1021 1332
5 Цех дрібних серій 718 741 1032
6 Ремонтно-відновлювальний цех 1120 1347 1752
7 Льотно-повітряна служба (компресорна станція) Наван. 317 349 471


Двиг. 3200 -1536 -


Усього 3517 -1187 3712
Усього 9189 5241 10579
Усього з урахуванням Ко=0,88 8086,3 4612,1 9309,5

3.2 Визначення центра електричних навантажень та місця розташування головної понижувальної підстанції


Площа кола в прийнятому масштабі t дорівнює повному розрахунковому навантаженню об’єкта:


Sр.п. = π·rц2·m, кВА, (3.21)


де Sр.п – розрахункове повне навантаження і-го об’єкта, кВА;

rц – радіус кола і-го об’єкта, см або мм;

m – масштаб, кВА/см2 або кВА/мм2.

Приймаємо Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України.

З цього виразу визначається радіус кола:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України,см (3.22)

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України см.


Розрахунки для об’єктів авіаційного заводу підприємства наведені в таблиці 3.4.

Координати ЦЕН визначені в умовній системі координат, яка нанесена на план підприємства довільним чином з умовними одиницями виміру.

Координати ЦЕН підприємства обчислені за формулами:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості Україниод, (3.23)

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості Україниод.(3.24)

де Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України – координати ЦЕН і-го об’єкта;

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України – кількість об’єктів авіаційного заводу.


Таблиця 3.4 – Координати та радіуси кіл картограм окремих об’єктів авіаційного заводу

№ об’єкта Назва об’єкта Координати

rоі

см



Хо.і, см Yо.і, см
1 Механічний цех 11,3 2 1,15
2 Авіаційно-ремонтний цех 11,3 4,3 0,94
3 Механічно-складальний цех 11,3 6,8 0,8
4 Інструментальний цех 11,3 11 0,92
5 Цех дрібних серій 4,6 2,5 0,81
6 Ремонтно-відновлювальний цех 5,8 8,9 1,06
7 Льотно-повітряна служба (компресорна станція) 5,4 6,2 0,55

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості УкраїниРозвиток і вдосконалення льотної промисловості УкраїниРисунок 3.1 – Генплан об’єктів з нанесенням картограми навантажень і визначенням центра електричних навантажень

3.3 Вибір кількості та потужності трансформаторів головної понижувальної підстанції


Вибрати номінальну потужність трансформаторів ГПП залежно від вихідних даних можна за графіком навантаження чи за розрахунковим повним навантаженням у нормальному режимі роботи з урахуванням режиму електропередавальної організації за реактивною потужністю, яке визначається як:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, (3.25)


де Рp.5 – розрахункова активна потужність авіаційного заводу на V рівні електропостачання (дані з таблиці 3.3);

Qe.5 – економічна реактивна потужність на V рівні електропостачання, що споживається аеропортом з мережі енергосистеми.

При проектуванні, величину економічної реактивної потужності доцільно визначати за формулою:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України. (3.26)


Економічна величина реактивної потужності за формулою (3.26) становить:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, квар


Розрахункове повне навантаження в нормальному режимі роботи з урахуванням режиму електропередавальної організації за реактивною потужністю Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України визначаємо за формулою (3.25):

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України кВА.


За першою умовою мінімальна номінальна потужність трансформаторів ГПП дорівнює:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України кВА.


Таким чином, для ГПП попередньо вибрано трансформатори типу ТМН-6300/110.

За другою умовою:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України;

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, кВА;

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України;

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, кВА.


Отже, вибрані трансформатори за умовами перевантажень відповідають вимогам.

Остаточно вибрано два трансформатори типу ТМН-6300/110, технічні дані яких наведені в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 – Технічні дані трансформаторів головної понижувальної підстанції

Тип Номінальна потужність кВА Поєднання напруг, кВ Втрати

Напруга КЗ


Струм

ХХ




ВН НН ХХ КЗ

ТМН-6300/110 6300 115 11 11,5 33,5 10,5 1,0

3.4 Вибір кількості та потужності трансформаторів заводських трансформаторних підстанцій


При трьох і менше трансформаторах їх стандартну номінальну потужність вибирають за формулою:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, (3.27)


де Sном.т.р – повна номінальна розрахункова потужність трансформатора;

Рр.з – розрахункове активне навантаження на ІІІ рівні електропостачання (розрахункове активне навантаження об’єкта Рр.о таблиці 3.3);

N – кількість трансформаторів ПС;

βТ – коефіцієнт завантаження трансформатора аеродромної ПС.


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, кВА


Розрахунки для вибору номінальної потужності трансформаторів еародромних ПС наведені в таблиці 3.6.

3.5 Вибір потужності компенсуючих пристроїв у системі електропостачання авіаційного заводу


Визначення реактивної потужності компенсуючих пристроїв споживачів електроенергії:


Qкп = Qр.5 – Qе.5,(3.28)


де Qe.5 – розрахункова реактивна потужність підприємства на V рівні електропостачання (береться з таблиці 3.3 з урахуванням коефіцієнта одночасності збігання максимумів навантаження), квар:


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України,квар


Таблиця 3.6 – Вибір кількості та номінальної потужності трансформаторів аеродромних підстанцій

№ об’єкта Назва об’єкта Рр.о, кВт N, шт. Βт, в.о Sном.т.р., кВА Трансформатор
1 Механічний цех 1377 2 0,8 860 ТМЗ-1000/10
2 Авіаційно-ремонтний цех 910 2 0,8 569 ТМЗ-630/10
3 Механічно-складальний цех 692 2 0,8 433 ТМЗ-400/10
4 Інструментальний цех 855 1 0,9 950 ТМЗ-1000/10
5 Цех дрібних серій 718 2 0,8 449 ТМЗ-630/10
6 Ремонтно-відновлювальний цех 1120 1 0,9 1244 ТМЗ-1600/10
7 Льотно-повітряна служба (компресорна станція) 317 2 0,7 226 ТМЗ-250/10

Загальна встановлена потужність компенсуючого пристрою підприємства:


Qз = Qн.к + Qa.д + Qв.к, (3.29)

де Qн.к – реактивна потужність конденсаторних установок (КУ) споживача з напругою конденсаторів до 1кВ, квар.

QСД – реактивна потужність одержувана від СД, квар;

Qв.к – реактивна потужність КУ споживача з напругою конденсаторів понад 1кВ, квар.

При застосуванні на компресорній станції СД визначення структури складу та потужності двох окремих складових компенсуючого пристрою підприємства (Qн.к і Qв.к) виконано в послідовності, як це записано в формулі (3.29).

Визначення потужності конденсаторних установок з номінальною напругою конденсаторів до 1 кВ

Потужність цих КУ визначається при розрахунках систем внутрішнього електропостачання. Максимальна реактивна потужність, яку доцільно передавати через трансформатор 10/0,4 кВ у мережу напругою до 1 кВ для забезпечення бажаного коефіцієнта його завантаження Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, становить


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, квар, (3.30)


де N – кількість трансформаторів ТП, шт.;

Sном. – повна номінальна потужність трансформатора ТП, кВА;

Рр.3 – розрахункова активна потужність навантаження на III рівні електропостачання (розрахункова активна потужність об’єкта Рр.о з таблиці 3.3), кВт.

Якщо під коренем величина зі знаком "мінус", то приймають QТ = 0.

Потужність КУ із конденсаторами номінальною напругою до 1 кВ визначено як:


Qн.к = Qр.т – Qт, (3.31)

де Qр.т. – розрахункова реактивна потужність на III рівні електропостачання, яка дорівнює розрахунковій реактивній потужності об’єкта Qр.о з таблиці 3.3, квар.


Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, квар;

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, квар.


Розрахунки для вибору номінальної потужності конденсаторів номінальною напругою 0,4 кВ для цехових ПС наведені в таблиці 3.7.


Таблиця 3.7 – Визначення потужності комплектних конденсаторних установок

№

об’єкта

Qт, квар Qн.к, квар Тип і номінал Потужність, квар Кількість ККУ
1 815 719 УКРП 0,4-360-40У3 360 2
2 434 607 УКРП 0,4-300-20У3 300 2
3 0 744 УКРП 0,4-375-25У3 375 2
4 281 740 УКРП 0,4-375-25У3 375 2
5 707 34 УКРП 0,4-25-5У3 25 2
6 905 442 УКРП 0,4-475-40У3 475 1
7 148 201 УКРП 0,4-100-10У3 100 2

Визначення потужності конденсаторних установок з номінальною напругою конденсаторів 10,5 кВ

Потужність цих КУ визначено при розрахунках систем електропостачання за формулою:


Qв.к = Σ Qк.н - Σ Qн.к.ст, (3.32)

де Σ Qн.к.ст – сумарна потужність встановлених низьковольтних ККУ.

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України, квар

Для застосування приймається найближча стандартна величина потужності ККУ Qн.к.ст що вибрана зі спеціальної технічної літератури. Кількість ККУ повинна бути парною. Обираємо УКЛ -10,5-450У3.


3.6 Розробка схеми

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: