Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України
Для підвищення надійності електропостачання одиночних магістралей (можливості часткового живлення споживачів 2-ї категорії, які допускають перерву живлення на час пошуку і від'єднання пошкодженої ланки магістралі та приєднання споживачів до резервного ДЖ у післяаварійних режимах) застосовують такі схеми:
одиночні магістралі з загальною резервною магістраллю ВН;
одиночні магістралі з частковим резервуванням з боку ГІН;
одиночні наскрізні ("зустрічні") магістралі з двостороннім живленням;
кільцеві магістралі.
Одиночні магістралі із загальною резервною магістраллю ВН застосовують для живлення ЕП 3-ї та частково 2-ї категорій, які допускають перерву живлення на час пошуку і від'єднання пошкодженої ланки магістралі та приєднання споживачів до резервної магістралі, у разі необхідності живлення від незалежного ДЖ в післяаварійних режимах [4].
Одиночні магістралі з частковим резервуванням з боку НН застосовують для близько розташованих ПС, що живляться від різних магістралей, які приєднані до різних секцій ДЖ.
Одиночні наскрізні ("зустрічні") магістралі з двостороннім живленням застосовують, якщо група ПС розташована між двома живильними пунктами.
Кільцеві магістралі допускається застосовувати для живлення ЕП 3-ї та частково 2-ї категорій при відповідному розміщенні груп ПС, які вони живлять [4]. Не рекомендується приєднувати більше 4 – 6 ПС до одного кільця при потужності одного трансформатора до 630 кВА. У нормальному режимі експлуатації кільцева магістраль розімкнута вимикачем на дві частини, кожна з яких є одиночною магістраллю і приєднується до різних секцій збірних шин ГПП, ПTВ, ЦРП, РП. На промислових підприємствах кільцеві магістралі застосовують порівняно рідко.
Магістральні схеми з двома та більшою кількістю паралельних магістралей можуть бути застосовані для живлення споживачів будь-якої категорії надійності. Кількість паралельних магістралей більш двох зустрічається рідко.
Подвійні магістральні схеми слід застосовувати в разі наявності двотрансформаторних ПС без збірних шин первинної напруги 6-10 кВ (рис. 2.6, а) та в разі наявності збірних шин первинної напруги 6-10 кВ (рис. 2.6, б).
Кожна магістраль у цій схемі розрахована на покриття навантаження ЕП 1 та 2-ї категорій надійності всіх ПС [4].
При подвійних магістралях можливі три варіанти схеми приєднання цехових двотрансформаторних ПС до магістралі:
а)з апаратами ВН для захисту трансформаторів і роз'єднувачами на вводах;
б)із захисними апаратами ВН, але без роз'єднувачів на вводах;
в)без апаратів ВН на вводах.
Ці схеми приєднання такі самі, як для однотрансформаторних ПС (рис. 6.5), з такими самими перевагами та недоліками.

Схеми подвійних наскрізних ("зустрічних") магістралей з двостороннім живленням застосовуються в разі наявності двох незалежних ДЖ.
При магістральному живленні установлення комутаційного апарата на кожній з ПС (роз'єднувача, вимикача, вимикача навантаження із запобіжником) практично обов'язкове.
Магістральним схемам слід віддати перевагу як більш економічним.
Змішані схеми розподільних мереж напругою 6-10 кВ. У практиці проектування та експлуатації дуже рідко зустрічаються схеми внутрішньозаводського електропостачання, які виконані тільки за радіальним чи тільки за магістральним принципом.
Залежно від розташування цехових ТП і ЕП напругою понад 1 кВ та вимог надійності їх електропостачання розподільні мережі напругою 6-10 кВ виконують здебільшого за змішаною схемою, яка складається з радіальних і магістральних схем. Частина цехових ТП та високовольтних ЕП одержує живлення за радіальною схемою, а інша, частина – за магістральною. Таке поєднання дозволяє більш повно використовувати переваги обох схем.
Кінцеве рішення за вибором загальної схеми внутрішньозаводського електропостачання приймається на основі ТЕП різних варіантів схем розподільних мереж напругою 6-10 кВ, але в курсовій роботі воно не виконується.
2.5 Склад системи внутрішнього електропостачання льотно-повітряної служби
Система внутрішнього електропостачання складається з слідуючих основних складальних частин:
системи щитів, які служать для прийому електроенергії від зовнішньої трансформаторної підстанції, вбудованої дизель електростанції і установки гарантованого живлення (УГЖ), розподілення її по споживачам і керування електроприводами;
вбудованої ДЕС, які служить резервним джерелом живлення споживачів споруди при зникненні напруги зовнішньої мережі;
установки гарантованого живлення УГЖ, яка служить джерелом безперервного живлення споживачів категорії А1 змінним трифазним струмом, напругою 380 В, частотою 50 Гц, як при присутності зовнішньої мережі, так і при її зникненні;
блоків випрямлячів ВБ1 – ВБ – 6, ВБ – 60/5;
засобів електроосвітлення споруди;
захисного заземлення;
кабельної мережі.
Узагальнена схема електропостачання представлена на рис. 2.7.
![]()
Список скорочень:
РО – резервний опір;
АБ – акумуляторна батарея;
ЩПС – щит постійного струму;
ЩГЖ – щит гарантованого живлення;
ШРМ – щит резервної мережі;
ВУ – пристрій випрямлячу;
ШН – шафа навантаження;
АВС, АВГ, АВСН – автоматичні вимикачі;
ПЖ – перемикач живлення;
УГЖ – установка гарантованого живлення;
Ст. – станція.
3. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ АВІАЦІЙНОГО ЗАВОДУ
3.1 Визначення розрахункового силового навантаження об’єктів системи електропостачання авіаційного заводу
Вихідні дані до розрахунку системи електропостачання авіаційного заводу приведені у додатку А.
З формули (3.1) виведено розрахункове силове активне навантаження для окремого об’єкта авіаційного заводу при напрузі 0,38/0,22 кВ:
,
(3.1)
де
– коефіцієнт
попиту і-го
об’єкта;
– установлена
активна потужність
і-го об’єкта.
Розрахункове силове реактивне навантаження і-го об’єкта визначено за формулою:
,
квар, (3.2)
де tgφ – відповідає значенню коефіцієнта потужності cosφ і-го об’єкта.
Розрахункове силове повне навантаження і-го об’єкта визначено як:
,
кВА, (3.3)
За формулами (3.1), (3.2) і (3.3) визначено розрахункове силове активне, реактивне та повне навантаження кожного об’єкта авіаційного заводу.
,
кВт;
,
квар;
,
кВА
Результати розрахунків для об’єктів авіаційного заводу наведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Визначення розрахункового силового навантаження об’єктів авіаційного заводу
| № об’єкта | Назва об’єкта |
Рустс кВт |
Кп,во |
|
Результати розрахунків | ||
| Pр.с, кВт | Qр.с, квар | Sр.с, кВА | |||||
| 1 | Механічний цех | 6900 | 0,19 | 0,65/1,17 | 1311 | 1534 | 2018 |
| 2 | Авіаційно-ремонтний цех | 6300 | 0,14 | 0,65/1,17 | 882 | 1032 | 1358 |
| 3 | Механічно-складальний цех | 5800 | 0,11 | 0,7/1,02 | 638 | 651 | 912 |
| 4 | Інструментальний цех | 4800 | 0,16 | 0,60/1,33 | 768 | 1021 | 1278 |
| 5 | Цех дрібних серій | 5000 | 0,12 | 0,65/1,17 | 600 | 702 | 923 |
| 6 | Ремонтно-відновлювальний цех | 6200 | 0,17 | 0,65/1,17 | 1054 | 1233 | 1622 |
| 7 | Льотно-повітряна служба (компресорна станція) | 1800 | 0,17 | 0,66/1,14 | 306 | 349 | 464 |
| Усього | 5559 | 6522 | 8575 | ||||
Визначення розрахункового навантаження загального електричного освітлення об’єктів авіаційного заводу.
Методом коефіцієнта попиту визначається розрахункове навантаження загального електричного освітлення об’єкта [11]. Для цього спочатку визначено установлене (номінальне) активне навантаження і-го об’єкта Рр.о.і , якщо воно не визначено розрахунком, який у курсовій роботі не проводиться. На етапі визначення загального навантаження об’єкта його розраховано за формулою:
,
(3.4)
де k – коефіцієнт, що враховує потужність пускових приладів залежно від джерела світла (для ламп розжарювання приймається k = 1,0; для ламп типу ДРЛ k = 1,1; для ЛЛ низького тиску стартерних k = 1,2, безстартерних - k=1,35);
рп.о.і. – питоме навантаження загального освітлення і-го об’єкта, Вт/м;
Fі. – площа і-го об’єкта, що підлягає освітленню, м2.
Розрахункове активне навантаження загального освітлення і-го об’єкта визначено як:
,
кВт (3.5)
де k п.о – коефіцієнт попиту загального освітлення.
Для невеликих виробничих будівель (об’єктів авіаційного заводу) приймається коефіцієнт попиту загального освітлення k п.о = 1; для виробничих будівель, що складаються з окремих великих прольотів, – k п.о = 0,95; для виробничих будівель, що складаються з багатьох окремих приміщень, – k п.о = 0,85.
Розрахункове реактивне навантаження загального освітлення і-го об’єкта визначено за формулою:
,
квар, (3.6)
де
– відповідає
значенню коефіцієнта
потужності
і-го об’єкта
залежно від
типу джерела
світла.
Розрахункове повне навантаження загального освітлення і-го об’єкта визначено за формулою:
,кВА
(3.7)
За формулою (3.4) розраховується установлене (номінальне) активне навантаження загального освітлення, за формулами (3.5) – (3.7) – розрахункові активне, реактивне та повне навантаження загального освітлення кожного об’єкта підприємства.
кВт;
кВт;
,
квар;
,
кВА
Результати розрахунків для об’єктів авіаційного заводу наведені в табл. 3.2.
Визначення розрахункового навантаження компресорної станції для льотно-повітряної служби
Якщо у вихідних даних задана кількість ЕД 4, 6 та більше, то кількість робочих ЕД обчислюють за формулою:
,
(3.8)
де N – задана кількість ЕД, шт.;
2 – кількість резервних ЕД.
.
Таблиця 3.2 – Визначення розрахункового навантаження загального електричного освітлення об’єктів авіаційного заводу
| № об’єкту | Площа об’єкту, м | Тип ламп |
Вт/м |
Результати розрахунків | |||
|
Pуст.о, кВт |
Pр.о, кВт |
Qр.о, квар |
Sр.о, кВА |
||||
| 1 | 4320 | Розжарювання | 16 | 69 | 66 | 0 | 66 |
| 2 | 2160 | Люмінесцентні | 11 | 29 | 27,6 | 9,1 | 29 |
| 3 | 4320 | Дугові ртутні | 12 | 57 | 54 | 93,4 | 108 |
| 4 | 5760 | Розжарювання | 16 | 92 | 87 | 0 | 87 |
| 5 | 8640 | Люмінесцентні | 12 | 124 | 118 | 39 | 124 |
| 6 | 5760 | Дугові ртутні | 11 | 69,7 | 66 | 114 | 132 |
| 7 | 648 | Розжарювання | 18 | 12 | 11,4 | 0 | 11,4 |
| Усього | 452,7 | 430 | 255,5 | 557,4 | |||
Таким чином, для компресорної станції слід визначити загальне розрахункове навантаження з СД силовим навантаженням та навантаженням загального електричного освітлення.
Розрахункова активна потужність СД напругою 10 кВ визначено за формулою (3.9).
,
(3.9)
де
– кількість
робочих СД, що
працюють одночасно,
шт.;
– коефіцієнт
завантаження
СД активною
потужністю,
в.о;
–
номінальна
активна потужність
СД, кВт.
Коефіцієнт
завантаження
СД активною
потужністю
приймається
=
0,8.
Мінімальна реактивна потужність, що генерується СД, визначається як:
,
–
номінальна
реактивна
потужність
СД, яка приймається
залежно від
серії, номінальної
активної потужності
та частоти
обертання з
паспортних
даних та довідкових
таблиць, квар;
tgφном.СД – відповідає значенню номінального коефіцієнта потужності СД cosном.СД, який є випереджальним і приймається для всіх типів СД cosном.СД = 0,9.
При такому значенні мінімальної реактивної потужності ЕД зберігає властивості СД і стабільно працює. У даному випадку ця потужність і є розрахунковою реактивною потужністю СД, яку можна визначити так:
.
(3.10)
Оскільки СД генерує реактивну потужність, то вона береться зі знаком "мінус".
Загальне розрахункове активне навантаження компресорної станції з СД визначається з урахуванням розрахункового силового навантаження Рр.с та розрахункового навантаження загального електричного освітлення Рр.о:
,
(3.11)
Загальне розрахункове реактивне навантаження компресорної станції з СД визначається так:
.
(3.12)
Загальне розрахункове повне навантаження компресорної станції з СД:
.
(3.13)
,
кВт;
,
квар;
,
кВт;
,
квар;
,
кВА.
Визначення розрахункового навантаження підприємства
Загальне розрахункове активне навантаження і-го об’єкта визначено за формулою:
Рр.о = Рр.с + Рр.о, (3.14)
Загальне розрахункове реактивне навантаження і-го об’єкта:
Q р.о =Q р.с +Qр.о, (3.15)
Таким чином, загальне розрахункове повне навантаження і-го об’єкта:
.
(3.16)
,
кВт;
,
квар;
,
кВА.
Результати розрахунків для об’єктів авіаційного заводу наведені в таблиці 3.3.
Загальне розрахункове активне та реактивне навантаження кількох груп або об’єктів авіаційного заводу визначено з урахуванням коефіцієнта одночасності збігання максимумів навантаження К0 цих груп або об’єктів авіаційного заводу:
,
кВт, (3.18)
,
квар, (3.19)
де m – кількість розрахункових груп (об’єктів авіаційного заводу підприємства), шт.
Коефіцієнт одночасності збігання максимумів навантаження К0 = 0,9.
Розрахункову повну потужність можна визначено так:
,
кВА (3.20)
Таблиця 3.3 – Визначення розрахункового навантаження авіаційного заводу
| № об’єкта | Назва об’єкта | Pр.о, кВт |
Qр.о, квар |
Sр.о,кВА | |
| 1 | Механічний цех | 1377 | 1534 | 2061 | |
| 2 | Авіаційно-ремонтний цех | 910 | 1041 | 1383 | |
| 3 | Механічно-складальний цех | 692 | 744 | 1016 | |
| 4 | Інструментальний цех | 855 | 1021 | 1332 | |
| 5 | Цех дрібних серій | 718 | 741 | 1032 | |
| 6 | Ремонтно-відновлювальний цех | 1120 | 1347 | 1752 | |
| 7 | Льотно-повітряна служба (компресорна станція) | Наван. | 317 | 349 | 471 |
| Двиг. | 3200 | -1536 | - | ||
| Усього | 3517 | -1187 | 3712 | ||
| Усього | 9189 | 5241 | 10579 | ||
| Усього з урахуванням Ко=0,88 | 8086,3 | 4612,1 | 9309,5 | ||
3.2 Визначення центра електричних навантажень та місця розташування головної понижувальної підстанції
Площа кола в прийнятому масштабі t дорівнює повному розрахунковому навантаженню об’єкта:
Sр.п. = π·rц2·m, кВА, (3.21)
де Sр.п – розрахункове повне навантаження і-го об’єкта, кВА;
rц – радіус кола і-го об’єкта, см або мм;
m – масштаб, кВА/см2 або кВА/мм2.
Приймаємо
.
З цього виразу визначається радіус кола:
,см
(3.22)
см.
Розрахунки для об’єктів авіаційного заводу підприємства наведені в таблиці 3.4.
Координати ЦЕН визначені в умовній системі координат, яка нанесена на план підприємства довільним чином з умовними одиницями виміру.
Координати ЦЕН підприємства обчислені за формулами:
од,
(3.23)
од.(3.24)
де
– координати
ЦЕН і-го об’єкта;
– кількість
об’єктів авіаційного
заводу.
Таблиця 3.4 – Координати та радіуси кіл картограм окремих об’єктів авіаційного заводу
| № об’єкта | Назва об’єкта | Координати |
rоі см |
|
| Хо.і, см | Yо.і, см | |||
| 1 | Механічний цех | 11,3 | 2 | 1,15 |
| 2 | Авіаційно-ремонтний цех | 11,3 | 4,3 | 0,94 |
| 3 | Механічно-складальний цех | 11,3 | 6,8 | 0,8 |
| 4 | Інструментальний цех | 11,3 | 11 | 0,92 |
| 5 | Цех дрібних серій | 4,6 | 2,5 | 0,81 |
| 6 | Ремонтно-відновлювальний цех | 5,8 | 8,9 | 1,06 |
| 7 | Льотно-повітряна служба (компресорна станція) | 5,4 | 6,2 | 0,55 |


![]()
Рисунок
3.1 – Генплан
об’єктів з
нанесенням
картограми
навантажень
і визначенням
центра електричних
навантажень
3.3 Вибір кількості та потужності трансформаторів головної понижувальної підстанції
Вибрати номінальну потужність трансформаторів ГПП залежно від вихідних даних можна за графіком навантаження чи за розрахунковим повним навантаженням у нормальному режимі роботи з урахуванням режиму електропередавальної організації за реактивною потужністю, яке визначається як:
,
(3.25)
де Рp.5 – розрахункова активна потужність авіаційного заводу на V рівні електропостачання (дані з таблиці 3.3);
Qe.5 – економічна реактивна потужність на V рівні електропостачання, що споживається аеропортом з мережі енергосистеми.
При проектуванні, величину економічної реактивної потужності доцільно визначати за формулою:
.
(3.26)
Економічна величина реактивної потужності за формулою (3.26) становить:
,
квар
Розрахункове
повне навантаження
в нормальному
режимі роботи
з урахуванням
режиму електропередавальної
організації
за реактивною
потужністю
визначаємо
за формулою
(3.25):
кВА.
За першою умовою мінімальна номінальна потужність трансформаторів ГПП дорівнює:
кВА.
Таким чином, для ГПП попередньо вибрано трансформатори типу ТМН-6300/110.
За другою умовою:
;
,
кВА;
;
,
кВА.
Отже, вибрані трансформатори за умовами перевантажень відповідають вимогам.
Остаточно вибрано два трансформатори типу ТМН-6300/110, технічні дані яких наведені в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5 – Технічні дані трансформаторів головної понижувальної підстанції
| Тип | Номінальна потужність кВА | Поєднання напруг, кВ | Втрати |
Напруга КЗ |
Струм ХХ |
||
| ВН | НН | ХХ | КЗ | ||||
| ТМН-6300/110 | 6300 | 115 | 11 | 11,5 | 33,5 | 10,5 | 1,0 |
3.4 Вибір кількості та потужності трансформаторів заводських трансформаторних підстанцій
При трьох і менше трансформаторах їх стандартну номінальну потужність вибирають за формулою:
,
(3.27)
де Sном.т.р – повна номінальна розрахункова потужність трансформатора;
Рр.з – розрахункове активне навантаження на ІІІ рівні електропостачання (розрахункове активне навантаження об’єкта Рр.о таблиці 3.3);
N – кількість трансформаторів ПС;
βТ – коефіцієнт завантаження трансформатора аеродромної ПС.
,
кВА
Розрахунки для вибору номінальної потужності трансформаторів еародромних ПС наведені в таблиці 3.6.
3.5 Вибір потужності компенсуючих пристроїв у системі електропостачання авіаційного заводу
Визначення реактивної потужності компенсуючих пристроїв споживачів електроенергії:
Qкп = Qр.5 – Qе.5,(3.28)
де Qe.5 – розрахункова реактивна потужність підприємства на V рівні електропостачання (береться з таблиці 3.3 з урахуванням коефіцієнта одночасності збігання максимумів навантаження), квар:
,квар
Таблиця 3.6 – Вибір кількості та номінальної потужності трансформаторів аеродромних підстанцій
| № об’єкта | Назва об’єкта | Рр.о, кВт | N, шт. | Βт, в.о | Sном.т.р., кВА | Трансформатор |
| 1 | Механічний цех | 1377 | 2 | 0,8 | 860 | ТМЗ-1000/10 |
| 2 | Авіаційно-ремонтний цех | 910 | 2 | 0,8 | 569 | ТМЗ-630/10 |
| 3 | Механічно-складальний цех | 692 | 2 | 0,8 | 433 | ТМЗ-400/10 |
| 4 | Інструментальний цех | 855 | 1 | 0,9 | 950 | ТМЗ-1000/10 |
| 5 | Цех дрібних серій | 718 | 2 | 0,8 | 449 | ТМЗ-630/10 |
| 6 | Ремонтно-відновлювальний цех | 1120 | 1 | 0,9 | 1244 | ТМЗ-1600/10 |
| 7 | Льотно-повітряна служба (компресорна станція) | 317 | 2 | 0,7 | 226 | ТМЗ-250/10 |
Загальна встановлена потужність компенсуючого пристрою підприємства:
Qз = Qн.к + Qa.д + Qв.к, (3.29)
де Qн.к – реактивна потужність конденсаторних установок (КУ) споживача з напругою конденсаторів до 1кВ, квар.
QСД – реактивна потужність одержувана від СД, квар;
Qв.к – реактивна потужність КУ споживача з напругою конденсаторів понад 1кВ, квар.
При застосуванні на компресорній станції СД визначення структури складу та потужності двох окремих складових компенсуючого пристрою підприємства (Qн.к і Qв.к) виконано в послідовності, як це записано в формулі (3.29).
Визначення потужності конденсаторних установок з номінальною напругою конденсаторів до 1 кВ
Потужність
цих КУ визначається
при розрахунках
систем внутрішнього
електропостачання.
Максимальна
реактивна
потужність,
яку доцільно
передавати
через трансформатор
10/0,4 кВ у мережу
напругою до
1 кВ для забезпечення
бажаного коефіцієнта
його завантаження
,
становить
,
квар, (3.30)
де N – кількість трансформаторів ТП, шт.;
Sном. – повна номінальна потужність трансформатора ТП, кВА;
Рр.3 – розрахункова активна потужність навантаження на III рівні електропостачання (розрахункова активна потужність об’єкта Рр.о з таблиці 3.3), кВт.
Якщо під коренем величина зі знаком "мінус", то приймають QТ = 0.
Потужність КУ із конденсаторами номінальною напругою до 1 кВ визначено як:
Qн.к = Qр.т – Qт, (3.31)
де Qр.т. – розрахункова реактивна потужність на III рівні електропостачання, яка дорівнює розрахунковій реактивній потужності об’єкта Qр.о з таблиці 3.3, квар.
,
квар;
,
квар.
Розрахунки для вибору номінальної потужності конденсаторів номінальною напругою 0,4 кВ для цехових ПС наведені в таблиці 3.7.
Таблиця 3.7 – Визначення потужності комплектних конденсаторних установок
|
№ об’єкта |
Qт, квар | Qн.к, квар | Тип і номінал | Потужність, квар | Кількість ККУ |
| 1 | 815 | 719 | УКРП 0,4-360-40У3 | 360 | 2 |
| 2 | 434 | 607 | УКРП 0,4-300-20У3 | 300 | 2 |
| 3 | 0 | 744 | УКРП 0,4-375-25У3 | 375 | 2 |
| 4 | 281 | 740 | УКРП 0,4-375-25У3 | 375 | 2 |
| 5 | 707 | 34 | УКРП 0,4-25-5У3 | 25 | 2 |
| 6 | 905 | 442 | УКРП 0,4-475-40У3 | 475 | 1 |
| 7 | 148 | 201 | УКРП 0,4-100-10У3 | 100 | 2 |
Визначення потужності конденсаторних установок з номінальною напругою конденсаторів 10,5 кВ
Потужність цих КУ визначено при розрахунках систем електропостачання за формулою:
Qв.к = Σ Qк.н - Σ Qн.к.ст, (3.32)
де Σ Qн.к.ст – сумарна потужність встановлених низьковольтних ККУ.
,
квар
Для застосування приймається найближча стандартна величина потужності ККУ Qн.к.ст що вибрана зі спеціальної технічної літератури. Кількість ККУ повинна бути парною. Обираємо УКЛ -10,5-450У3.
3.6 Розробка
схеми