Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України
Схема електропостачання показує зв'язок між ДЖ та споживачами електроенергії авіаційного заводу.
Питання живлення електроенергією аеропортів вирішуються проектними організаціями разом з енергосистемою, залежно від необхідної споживаної електроенергії, особливостей технології авіаційного заводу, перспектив розвитку електропостачання даного району та інших факторів.
Крім того, схема живлення авіаційного заводу також залежить від відстані до ДЖ, загальної схеми електропостачання даного району, величини необхідної потужності з урахуванням її зростання, територіального розміщення навантажень, необхідного ступеня надійності електропостачання, наявності в авіаційного заводу власного ДЖ –теплоелектроцентралі (ТЕЦ).
Радіальні схеми розподільних мереж напругою 6-10 кВ
Радіальні схеми – це такі схеми, в яких електроенергія від ДЖ (ГПП, ПГВ, ЦРП, РП) передається до цехових ТП або до окремих ЛЕП напругою понад 1 кВ окремою лінією без відгалуження для живлення інших споживачів.
Радіальні схеми слід застосовувати при навантаженнях, розташованих у різних напрямках від ДЖ. Найбільш поширеними є одно- та двоступеневі схеми.
Одноступеневі радіальні схеми краще застосовувати на невеликих аеродромах і на великих аеродромах для живлення потужних зосереджених навантажень (компресорні та насосні станції, Авто ТЕЧ, Авіо ТЕЧ та ін.).
Перевагою радіальних схем є висока надійність електропостачання. Так, вихід із ладу однієї лінії не впливає на роботу споживачів, що живляться від інших ліній.
Основним недоліком радіального живлення однотрансформаторних ПС є втрата живлення всіма ЕП у разі відсутності резервування, наприклад, при КЗ в живильній лінії ТП1 чи в самому трансформаторі ТП1. Тому радіальне живлення аеродромних однотрансформаторних ПС залежно від конкретних вимог (категорії всіх ЕП, необхідного відсотка резервування, розташування ПС, схем та виконання аеродромних мереж та ін.) потребує резервування, яке здійснюється за такими схемами [11] з:
резервною перемичкою на боці ВН між сусідніми ТП;
резервною магістраллю ВН;
резервним радіусом ВН;
резервною кабельною перемичкою на боці НН між сусідніми ТП;
резервною шинною перемичкою між кінцями двох магістралей НН одного об’єкта в разі застосування схеми БТМ.
Живлення ТП, що взаємно резервуються, слід здійснювати від різних секцій ГПП, ПГВ, ЦРП, РП.
Радіальне живлення аеродромних двотрансформаторних ПС необхідно здійснювати від різних секцій РП, як правило, окремими лініями для кожного трансформатора. Кожна лінія і трансформатор мають бути розраховані на покриття усіх навантажень 1-ї та основних навантажень 2-ї категорій даної ПС у післяаварійному режимі.
Двоступеневі радіальні схеми застосовують на великих і середніх аеродромах з цехами (групами об’єктів авіаційного заводу), які розташовані на великій території. Живлення розташованих поруч одно та двотрансформаторних ПС без шин ВН та ЕП з напругою понад 1 кВ здійснюється від проміжних РП, що живляться від ГПП радіальними лініями першого ступеня. При цьому всі комутаційні та захисні апарати розміщуються на РП. На аеродромних ТП передбачається глухе приєднання трансформаторів до радіальних ліній другого ступеня. Це дуже спрощує конструкцію та зменшує габарити ТП, що має велике значення при застосуванні внутрішньоцехових ТП.
Питання про спорудження РП розглядають при кількості радіальних ліній, що перевищує вісім. Сумарна потужність секцій РП повинна забезпечувати повне використання пропускної здатності головних вимикачів і ліній, які живлять ці секції.
При використанні радіальних схем здійснюється глибоке секціонування всієї СЕП – від основних ДЖ (ГПП) і до шин напругою до 1кВ, а іноді навіть цеховими СРШ. За допомогою секційних апаратів може здійснюватися АВР для живлення в післяаварійному режимі роботи СЕП.
У другому випадку, здійснюється радіальне живлення цехових двотрансформаторних підстанцій від різних секцій РП окремими лініями для кожного трансформатора. Крім того, радіальне живлення цехових ТП є доцільним від шин ГПП при навантаженнях, розташованих у різних напрямках від неї.
3.7 Розрахунок струмів трифазного короткого замикання на шинах низької напруги головної понижувальної підстанції
Розрахунку струмів КЗ передує аналіз схеми електричної мережі та визначення найбільш складних, але ймовірних розрахункових умов, у яких може бути той чи інший її елемент. Ці умови повинні відображатися в розрахунковій схемі, яка являє собою однолінійну схему електричної мережі з ЕА та провідниками, що підлягають вибору і перевірці за умовами КЗ [3, 5, 6].
Режим СЕП, при якому струм КЗ в елементі, що вибирається або перевіряється, буде найбільшим, досягається за умов, коли в мережі між джерелами і точкою КЗ ввімкнена найменша кількість послідовних елементів і найбільша кількість - паралельних.
У схемі електропостачання авіаційного заводу в нормальному режимі передбачена роздільна робота трансформаторів ГПП на збірні шини 6 або 10 кВ (секційний вимикач вимкнений). У разі наявності РП його секційний вимикач також вимкнений.
У розрахунковій схемі максимального режиму (рис. 3.2) один із трансформаторів вимкнений, а секційний вимикач увімкнений. Цей режим можливий у таких випадках: один із трансформаторів знаходиться в планово-попереджувальному ремонті або післяаварійному режимі. Крім того, усі робочі ЕД перебувають в роботі, а трансформатори ГПП працюють з максимальною добавкою напруги.
Алгоритм розрахунку струмів трифазного короткого замикання на шинах низької напруги головної понижувальної підстанції для максимального режиму
Розрахунок виконано в іменованих одиницях. У розрахункових формулах прийнято такі розмірності величин: повна потужність -МВА, активна потужність - МВт, напруга - кВ, струм - кА, опір - Ом.
Рисунок 3.1 – Розрахункова схема для максимального режиму
1 етап. Розрахунок параметрів елементів схеми заміщення:
1) Визначається величина номінальної напруги обмотки ВН трансформатора в максимальному режимі при роботі на крайньому відгалуженні регульованої обмотки "-РО"
,
кВ (3.33)
де
– відносна
максимальна
величина діапазону
РПН в один із
боків від середнього
відгалуження
регульованої
обмотки.
2) З урахуванням того що за основний ступінь прийнятий ступінь 2, коефіцієнт трансформації трансформатора ГПП у максимальному режимі визначається як:
.
(3.34)
3) ЕРС та опір системи визначаються за формулами:
,
кВ(3.35)
,Ом
(3.36)
4) Індуктивний опір трансформатора розраховується так:
,
Ом (3.37)
5) Параметри кабелю для схеми заміщення визначаються за формулами
,
Ом (3.38)
,
Ом (3.39)
6) При
розрахунках
струмів КЗ для
максимального
режиму вважають,
що в попередньому
до КЗ режимі
СД працюють
з номінальною
напругою, номінальним
струмом і номінальним
коефіцієнтом
потужності.
Ці параметри
подаються v
відносних
одиницях
,
,
cosφ0
=cosφном
ЕРС СД для попереднього номінального режиму їх роботи та опір розраховуються так:
,
(3.40)
,
кВ; (3.41)
,
Ом. (3.42)
7) Параметри узагальненого навантаження розраховуються за формулами:
,
кВ, (3.43)
,
Ом, (3.44)
де
– середня номінальна
напруга ступеня.
Усі розрахункові значення ЕРС та опорів наносяться на схему заміщення.
2 етап. Перетворення схеми заміщення до елементарного вигляду відносно точки короткого замикання К1.
Параметри для перетвореної схеми визначено як:
,
Ом, (3.45)
,Ом.
(3.46)
3 етап. Визначення діючого значення періодичної складової струму трифазного КЗ у початковий момент (початкового надперехідного струму) у точці К1.
Для визначення цього струму на шинах ГПП 10 кВ знайдено його складові від системи, високовольтних двигунів СД і узагальненого навантаження за формулою:
,
кА. (3.47)
4 етап. Визначення ударного струму в точці К.
Для визначення ударного струму необхідно також знайти його складові від системи, високовольтних ЕД і узагальненого навантаження, для чого визначаються ударні коефіцієнти від системи, ЕД і узагальненого навантаження. У приблизних розрахунках прийнято ударний коефіцієнт: на шинах 10 кВ ГПП КС = 1,8 – 1,85 при потужності трансформаторів 16 МВА та менше; для СД ударний коефіцієнт КуСД = 1,8; для узагальненого навантаження ударний коефіцієнт КНВ = 1,0.
Ударний струм у точці К визначено так:
,
кА. (3.48)
Вихідні дані системи:
напруга в максимальному режимі Uс.макс = 30,5 кВ;
величина
початкового
струму трифазного
КЗ від системи
на боці ВН
трансформатора
ГПП у максимальному
режимі
кА;
Вихідні дані трансформаторів ГПП:
два трансформатори ТМН-4000/110;
номінальна потужність трансформаторів Sном т = 4 МВА;
номінальна напруга регульованої обмотки ВН на середньому відгалуженні Uном.ВН =115кВ;
номінальна напруга обмотки НН Uном.НН = 6,6 кВ;
діапазон РПН ΔUрпн= ±16 %;
напруга
КЗ для крайнього
відгалуження
"–РО"
=10,58 %.
Вихідні дані кабелів, що відходять від шин ГПП :
середній індуктивний питомий опір x0 = 0,08 Ом/км;
довжина кабелю ℓ = 0,295 км.
Вихідні дані високовольтних СД:
тип СДНЗ-2-18-49-16;
номінальна напруга Uном CД = 10 кВ;
кількість двигунів N = 4 шт.;
номінальна активна потужність Рном СД =1250 кВт;
номінальний ККД ŋном =0,94 в.о;
номінальний коефіцієнт потужності cosφвном СД =0,9;
подовжній
над перехідний
індуктивний
опір при номінальних
умовах роботи
машини
= 0,197 в.о.;
Вихідні дані навантаження:
повне
узагальнене
навантаження
=8,1 МВА (без навантаження
високовольтних
ЕД);
надперехідна
електрорушійна
сила (ЕРС-навантаження
у відносних
одиницях)
= 0,85 в.о.;
надперехідний
індуктивний
опір навантаження
у відносних
одиницях
= 0,35.
ЕРС та опір навантаження приведені до потужності навантаження і до середньої номінальної напруги ступеня, на якому воно приєднано.
Розв'язання. Схему заміщення для максимального режиму, наведено на рисунку 3.3.
1 етап Розрахунок параметрів елементів схема заміщення.
1) За формулою (3.33) визначена величина номінальної напруги обмотки ВН трансформатора в максимальному режимі при роботі на крайньому відгалуженні регульованої обмотки "-РО":
кВ.
Рисунок 3.3 – Схема заміщення для максимального режиму
2) За формулою (3.34) коефіцієнт трансформації трансформатора ГПП у максимальному режимі визначено як
.
3) За формулами (3.35) та (3.36) ЕРС та опір системи визначено як:
кВ;
Ом.
4) За формулою (3.37) індуктивний опір трансформатора:
Ом.
5) Параметри кабелю для схеми заміщення (рисунок 3.2) визначено за формулами (3.38) та (3.39)
Ом;
Ом.
6) За формулами (3.40), (3.41) та (3.42) ЕРС СД для попереднього номінального режиму їх роботи та опір розраховано як:
кВ;
кВ;
Ом.
7) Параметри узагальненого навантаження розраховано за формулами (3.43) та (3.44) як:
кВ
Ом
Усі розрахункові значення ЕРС та опорів нанесено на схему заміщення (рис. 3.4).
2 етап. Перетворення схеми заміщення до елементарного вигляду відносно точки короткого замикання К.
На рис. 3.4 наведено перетворену схему заміщення відповідно до вихідної схеми заміщення (рис. 3.3).
Параметри для перетвореної схеми заміщення (рис. 3.4) визначено за формулами (3.45) та (3.46):
,
Ом;
,
Ом.
![]()
![]()
![]()
Рисунок 3.4 – Перетворена схема заміщення
3 етап. Визначення діючого значення періодичної складової струму трифазного КЗ у початковий момент (початкового надперехідного струму) у точці К.
Для визначення цього струму на шинах ГПП 10 кВ знайдено його складові від системи, високовольтних СД і узагальненого навантаження за формулою (3.47) як:
кА,
4 етап. Визначення ударного струму в точці К.
Прийнято
ударний коефіцієнт
на шинах 10 кВ
ГПП Кус
=1,8. Для СД - ударний
коефіцієнт
;
для узагальненого
навантаження
- ударний коефіцієнт
К у
н.в -1,0.
Ударний струм у точці К визначено за формулою (3.48) як:
кА,
3.8 Вибір перерізу провідників в електричній мережі напругою 10 кВ
Економічно вигідний переріз провідників визначають за формулою:
,
(3.49)
де
– струм нормального
режиму, А;
– нормоване
значення економічно
вигідної щільності
струму, А/мм2,
яку вибрано
з таблиці 1.3.36 ПУЕ.
Розрахунковий економічно вигідний переріз Sек який визначено за формулою (3.49), округлюється до найближчого більшого або меншого стандартного перерізу Sст , мм2.
Номінальний первинний струм трансформатора визначено як:
,А,
(3.50)
де
– номінальна
потужність
трансформатора,
кВА;
– номінальна
первинна напруга
трансформатора,
кВ.
При виборі перерізу кабелю, що живить високовольтний ЕД, визначено номінальний струм ЕД за формулою:
,
A, (3.51)
де
– номінальна
активна потужність
ЕД, кВт;
U – номінальна напруга електричної мережі, кВ;"
соsφном – номінальний коефіцієнт потужності ЕД, в.о;
ŋном – номінальний ККД ЕД, в.о.
При виборі перерізу кабелю, що живить високовольтні КУ
,А,
(3.52)
де
–
– номінальна
реактивна
потужність
КУ, квар.
Перевірка перерізу провідників за максимальним режимом
Режим максимального навантаження провідників може призвести не тільки до їх перегрівання з порушенням ізоляції, але й до розплавлення жил. Тому переріз провідника, вибраний за економічною щільністю струму, перевіряють на нагрівання за величиною струму його максимального навантаження.
Для цього допустимий для даного провідника струм з урахуванням відхилення параметрів навколишнього середовища від стандартних умов Iдоп та коефіцієнтів допустимого перевантаження Кпер (наведені в таблицях 1.3.1 та 1.3.2 ПУЕ) порівнюють зі струмом його форсованого режиму (Іф з урахуванням коефіцієнта резервування Крез):
,
А. (3.53)
Приймаємо коефіцієнт допустимого перевантаження Кпер = 1.
При визначенні допустимого тривалого струму для кабелів необхідно враховувати відхилення параметрів навколишнього середовища від стандартних умов (якщо вони мають довготривалий характер) за допомогою поправкових коефіцієнтів Кпр та Ксер:
,
А, (3.54)
де Кпр – поправковий коефіцієнт на кількість кабелів, що лежать поруч у землі (таблиця 1.3.26 ПУЕ);
Ксер – поправковий коефіцієнт на температуру навколишнього середовища, якщо вона відрізняється від стандартної (таблиця 1.3.3 ПУЕ);
Iдоп – допустимий тривалий струм провідника стандартного перерізу для стандартних умов (для однієї окремої лінії; стандартних температур для землі та води +15 °С і +25 °С для повітря) залежно від матеріалу жил, їхньої ізоляції та способу прокладання, А (таблиці ПУЕ).
Поправковий коефіцієнт на температуру навколишнього середовища можна також обчислити за формулою:
,
(3.55)
де Тж.н і Тсер.н – відповідно нормована тривало допустима температура жили та нормована температура середовища;
Тсер. – фактична температура середовища.
Для кабелів з паперовою просоченою маслоканіфольною та нестікаючою масами ізоляцією (ААБ, АСБ, ААШв та ін.) нормована тривало допустима температура жили Тж.н = +65 °С (при напрузі 10 кВ) .
На аеродромі кабелі прокладені в землі (траншеях).
Прокладку в траншеях (від одного до шести кабелів) застосовують на не асфальтованих територіях у випадку малої ймовірності пошкодження кабелів землерийними механізмами, зсувом ґрунту, корозією.
Перевагами траншейної прокладки вважають малу вартість ліній, хороші умови охолодження кабелю, малу ймовірність поширення аварії одного кабелю на сусідні паралельні кабелі.
Для кабелів, прокладених у землі, нормована температура середовища Тсер.н = +15 °С, а на повітрі – Тсер.н = +25 °С.
Для ЕД та КУ приймається Крез = 1,0 (Iф= Iнорм ).
Якщо умова за формулою (3.55) не виконується, то необхідно прийняти нове значення найближчого більшого стандартного перерізу кабелю, щоб вона виконувалась.
Перевірка перерізу провідників на термічну стійкість
При напрузі понад 1 кВ перевірці на термічну стійкість при КЗ підлягають усі провідники, крім тих, що захищаються високовольтними запобіжниками.
Критерієм термічної стійкості провідників є кінцева температура їх нагрівання при проходженні по них струму КЗ, яка не повинна перевищувати короткотривалої допустимої нормованої температури.
Для спрощення розрахунків термічна здатність може бути оцінена найменшим перерізом провідника (мм2), термостійким до струмів КЗ
,
мм2, (3.56)
де Вк – тепловий імпульс струму КЗ, А2с;
Ік = Іп.о – початкове значення періодичної складової струму трифазного КЗ, А;
t – дійсний час вимикання КЗ, с;
С – температурний коефіцієнт, який враховує обмеження допустимої температури провідника (наводиться в довідкових таблицях), Ас1/2 /мм2.
Величина дійсного часу вимикання КЗ визначається так:
,
с, (3.57)
де
– час дії основного
РЗ, с;
– час
вимикання
вимикача (можна
прийняти
=
0,05 с);
Та – стала часу аперіодичної складової струму КЗ (Та = 0,05 с).
Величина початкового значення періодичної складової струму трифазного КЗ на шинах НН ГПП Iк1(0) розрахована в підрозділі 3.7.
,А;
;
;
,
А
,
А;
,
умова виконується, попередньо обираємо кабель марки ААШв-10.
с;