Захист інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції
Звичайно, закони та інші нормативні акти, що описані вище, не можуть охопити всіх питань захисту від недобросовісної конкуренції. Тому виникає необхідність існування великої кількості підзаконних актів, які мають конкретизувати норми окремих законів, в першу чергу що стосується процесуальних засад захисту від недобросовісної конкуренції. Саме цю роль виконують нормативні акти Антимонопольного комітету України.
Механізм застосування існуючого законодавства розглянемо на прикладі конкретної справи, що розглядалась АМКУ.
Короткий виклад суті справи3.
ТОВ «Інформас», яке є видавцем газети «Ярмарка кроссвордов», - юридична особа, зареєстрована Центральною районною адміністрацією виконкому Одеської міської Ради народних депутатів (свідоцтво про державну реєстрацію від ... № ...). Засновниками газети «Ярмарка кроссвордов» є громадяни України ....
Газета «Ярмарка кроссвордов» зареєстрована Державним комітетом інформаційної політики України (свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації № ... від ...). Сфера розповсюдження газети - загальнодержавна, тематична спрямованість - підвищення загальнокультурного рівня населення, інтелектуальних навичок. Фактично видання газети «Ярмарка кроссвордов» розпочалося у 1998 році як спеціального випуску всеукраїнського щотижневика «Собеседник». Загальний тираж газети до 500 тис. примірників.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес-Медіа» та товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес-Преса» (надалі - Відповідачі) - юридичні особи, зареєстровані Печерською районною державною адміністрацією м. Києва (свідоцтва про державну реєстрацію ...), засновниками обох є одні й ті ж самі фізичні особи - громадяни України ... .
Товариства «Гермес-Медіа» та «Гермес-Преса» є відповідно засновником та видавцем газети «Ярмарка кроссвордов. Украйна» (свідоцтво про державну реєстрацію ...). Сфера розповсюдження газети -загальнодержавна, тематична спрямованість - ознайомлення читачів з новинами в світі кросвордів, анекдоти, інтелектуальні розваги, гороскопи, гумор, новини в світі, конкурси з розіграшем призів.
Розподіл обов'язків ТОВ «Гермес-Медіа» та ТОВ «Гермес-Преса» при виданні цієї газети визначений договором на видання від 20 серпня 2001 року. Відповідно до цього договору засновник доручає, а видавець видає та розповсюджує газету «Ярмарка кроссвордов. Украйна». Пунктом 2.4 договору встановлено, що видавець також виконує обов'язки редакції газети, до яких входить збір інформації, розміщення, верстка, коректура та інші технічні питання, пов'язані з виданням газети. За повідомленням ТОВ «Гермес-Медіа» і ТОВ «Гермес-Преса» (листи від 11.12.01 № 11 та № 28), замовником оригінал-макета «Ярмарка кроссвордов. Украйна» є ТОВ «Гермес-Медіа», розробником - ... Як свідчать матеріали, отримані в ході розгляду справи, на загальнодержавному ринку продукції друкованих засобів масової інформації перший номер газети «Ярмарка кроссвордов. Украйна» з'явився у вересні 2001 року тиражем 200 тис. примірників (хоча на першій сторінці газети був зазначений №7).
За результатами порівняння зовнішнього вигляду зразків видань «Ярмарка кроссвордов» та «Ярмарка кроссвордов. Украйна», наданих заявником та відповідачами, встановлено, що домінуючою частиною назви газети «Ярмарка кроссвордов. Украйна» є словосполучення «Ярмарка кроссвордов», яке до того ж виконано тим же шрифтом і в тій же кольоровій гамі, як і назва газети «Ярмарка кроссвордов» видавництва ТОВ «Інформас». При цьому слово «Украйна» набрано значно меншим від домінуючої частини назви шрифтом і тому майже непомітне. Крім того, загальне оформлення першої сторінки газети «Ярмарка кроссвордов. Україна» імітує оформлення першої сторінки газети «Ярмарка кроссвордов» видавництва ТОВ «Інформас». При цьому, тематична спрямованість обох видань співпадає.
Отже, оформлення газети «Ярмарка кроссвордов. Україна», а саме композиційне вирішення, написи, позначення, практично тотожне оформленню газети «Ярмарка кроссвордов». Заявник повідомив, що дозволу на використання своїх позначень товариствам «Гермес-Медіа» та «Гермес-Преса» не надавав.
Крім того, фактичний перший номер газети «Ярмарка кроссвордов. Україна» був випущений під № 7. На думку заявника, поява цієї газети під № 7 була викликана тим, що в цей час на Одеській книжковій фабриці вже друкувався черговий номер газети «Ярмарка Кроссфордов»
Порушення антимонопольного законодавства в даному випадку полягає в наступному.
Таким чином, дії ТОВ «Гермес-Медіа», спрямовані на набуття прав інтелектуальної власності на позначення «Ярмарка кроссвордов» та макет першої сторінки газети «Ярмарка кроссвордов», є діями у конкуренції, що суперечать чесним звичаям у підприємницькій діяльності, передбаченими статтею 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», та недобросовісною конкуренцією, передбаченою статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого позначення «Ярмарка кроссвордов» та інших позначень, які визначають оформлення першої сторінки газети, що може призвести до змішування з діяльністю ТОВ «Інформас», яке має пріоритет на їх використання.
Етапи розгляду даної справи мають наступний вигляд.
1. До АМКУ надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Інформас» (надалі - ТОВ «Інформас») (м. Одеса) від 01.10.01 вх. № 1/1-1309 про недобросовісну конкуренцію з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Медіа» (м. Київ) і товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Преса» (м. Київ) у вигляді неправомірного використання позначення «Ярмарка кроссвордов» та введення в господарський обіг видання «Ярмарка кроссвордов. Україна», зовнішній вигляд та оформлення якого копіює вже присутнє на ринку видання «Ярмарка кроссвордов», видавцем якого є ТОВ «Інформас».
2. Розпорядженням державного уповноваженого АМКУ від 26 грудня 2001 року № 05/325-р розпочато розгляд справи № 27-26.4/156-01 за статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у зв'язку з наявністю у діях ТОВ «Гермес-Медіа» та ТОВ «Гермес-Преса» ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у вигляді неправомірного використання чужих позначень.
3. Проведено порівняння зовнішнього вигляду зразків . За результатами порівняння зовнішнього вигляду зразків видань «Ярмарка кроссвордов» та «Ярмарка кроссвордов. Україна», наданих заявником та відповідачами, встановлено, що домінуючою частиною назви газети «Ярмарка кроссвордов. Украйна» є словосполучення «Ярмарка кроссвордов», яке до того ж виконано тим же шрифтом і в тій же кольоровій гамі, як і назва газети «Ярмарка кроссвордов» видавництва ТОВ «Інформас».
4. За результатами розгляду справи прийнято постанову , в якій визначено наступне:
1. Визнати використання товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес-Медіа» (м. Київ) при підготовці та випуску газети «Ярмарка кроссвордов. Україна» чужого позначення «Ярмарка кроссвордов» та інших позначень, які визначають оформлення першої сторінки газети, схожих до ступеня змішування з відповідними позначеннями газети «Ярмарка кроссвордов», видавцем якої є товариство з обмеженою відповідальністю «Інформас» (м. Одеса), недобросовісною конкуренцією, передбаченою статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого позначення «Ярмарка кроссвордов» та інших позначень, які визначають оформлення першої сторінки газети, що може призвести до змішування з діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю «Інформас», яке має пріоритет на їх використання.
2. Визнати дії товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Медіа» (м. Київ), спрямовані на набуття прав інтелектуальної власності на позначення «Ярмарка кроссвордов» та макет першої сторінки газети «Ярмарка кроссвордов», діями у конкуренції, що суперечать чесним звичаям у підприємницькій діяльності, передбаченими статтею 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», та недобросовісною конкуренцією, передбаченою статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого позначення «Ярмарка кроссвордов» та інших позначень, які визначають оформлення першої сторінки газети, що може призвести до змішування з діяльністю ТОВ «Інформас», яке має пріоритет на їх використання.
3. Визнати використання товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес-Преса» (м. Київ) при підготовці та випуску газети «Ярмарка кроссвордов. Украйна» чужого позначення «Ярмарка кроссвордов» та інших позначень, які визначають оформлення першої сторінки газети, схожих до ступеня змішування з відповідними позначеннями газети «Ярмарка кроссвордов», видавцем якої є ТОВ «Інформас» (м. Одеса), недобросовісною конкуренцією, передбаченою статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого позначення «Ярмарка кроссвордов» та інших позначень, які визначають оформлення першої сторінки газети, що може призвести до змішування з діяльністю ТОВ «Інформас», яке має пріоритет на їх використання.
4. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес-Медіа» (м. Київ) і товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес-Преса» (м. Київ) до 31 липня 2002 року припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
5. Накласти штраф на товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес-Медіа» (м. Київ) у розмірі 42 500 (сорок дві тисячі п'ятсот) гривень.
6. Накласти штраф на товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес-Преса» (м. Київ) у розмірі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень.
Етапи розгляду справ що до захисту від недобросовісної конкуренції, що були розглянуті вище, є типовими при розгляді подібних справ. Більш розгорнута та деталізована схема етапів розгляду справи наведена в Додатку 3.
Вцілому сьогодні можна говорити про те, що законодавча база є достатньо цілісною і сформованою. Залишається лише питання її систематизації, що досить просто вирішиться в разі прийняття Конкурентного кодексу.
Поштовхом для подальшого розвитку законодавчої бази є можливий вступ України до СОТ та Європейського співтовариства, що викликає необхідність адаптації вітчизняного законодавства.
2.2. Суб’єкти захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції та їх діяльність
В даному розділі розглядаються суб’єкти, які в силу своїх владних повноважень покликані захищати суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції.
Якщо розглядати систему органів державного управління, то всі вони в тій чи іншій мірі покликані захищати конкуренцію в підприємницькій діяльності.
Президент України, Верховна Рада України та Кабінет міністрів України є центральними владними органами що визначають напрямки державної конкурентної політики в цілому та захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції зокрема.
На сучасному етапі можна виділити три основні ланки в системі органів державного управління, що здійснюють захист інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції :
Законодавча ланка.
Виконавча ланка.
Судова ланка.
Основною функцією законодавчої ланки є створення відповідного правового поля захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції та контролю за діяльністю інших ланок в межах своїх повноважень.
В рамках Верховної Ради України створюються профільні комітети з окремих питань.
Але основний масив діяльності з даного питання припадає на виконавчу ланку. Саме вона виконує оперативне регулювання питань конкуренції.
Основне місце у виконавчій ланці належить Антимонопольному комітету України – центральному органу, що забезпечує захист від недобросовісної конкуренції.
Антимонопольний комітет має розгалужену систему своїх органів (територіальних відділень) у всіх регіонах України.
Міністерство юстиції України - бере участь у розробці законодавчих актів з питань захисту від недобросовісної конкуренції, координує законотворчу діяльність у цій сфері з іншими сферами законодавства та відповідає за його адаптацію до законодавства Європейського Союзу.
Міністерство внутрішніх справ України - здійснює заходи з попередження та викриття злочинів, пов'язаних з порушенням авторських і суміжних прав, бере участь у створенні та вдосконаленні необхідної для протидії цим порушенням законодавчої бази. Особливу увагу приділяє попередженню та викриттю фактів тиражування і розповсюдження контрафактної аудіовізуальної продукції, неліцензійного комп'ютерного програмного забезпечення, а також фактів виробництва та розповсюдження фальсифікованої продукції з незаконним використанням товарних знаків відомих вітчизняних і зарубіжних виробників. У 2001 р. в структурі Державної служби боротьби з економічною злочинністю створені підрозділи по боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності - як у центральному апараті, так і на регіональному рівні. Проводить в усіх регіонах комплексні перевірки суб'єктів господарювання в частині дотримання ними вимог нормативно-правових актів, що регламентують оптову та роздрібну торгівлю примірниками аудіовізуальних творів і фонограм.
Державна податкова адміністрація України — здійснює контроль за нарахуванням і сплатою податків при ввезенні та виробництві (складанні) аудіо та відеопродукції на території України. На підставі чинного законодавства здійснює заходи з вилучення та знищення контрафактної продукції, що сприяє захисту інтелектуальної власності, у тому числі авторських прав на аудіо та відео продукцію. Особливу увагу приділяє виявленню та знешкодженню підпільного виробництва.
Державна митна служба України — забезпечує реєстрацію переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, та здійснює комплекс передбачених законодавством заходів з недопущення переміщення через митний кордон України товарів, виготовлених з порушенням прав інтелектуальної власності.
Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України здійснює державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів, а також про рекламу в цій сфері.
Служба безпеки України — бере участь у розробці та здійсненні заходів із захисту державних таємниць України; в передбаченому законодавством порядку сприяє підприємствам, установам, організаціям, підприємцям у збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України. Відповідно до указів Президента України, має створити спеціальні підрозділи боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності; несе відповідальність за державну політику голографічного захисту товарів і документів; здійснює державний контроль і координацію у цій сфері.
Важливу роль у структурі органів регулювання та захисту добросовісної конкуренції відіграють організації, що утворюють інфраструктуру діяльності в цій сфері:
Український інститут промислової власності.
Укрпатент - державне підприємство; перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України та Державного департаменту інтелектуальної власності; є основою інфраструктури охорони промислової власності в Україні; здійснює такі функції: приймання заявок на видачу охоронних документів на об'єкти промислової власності; проведення експертизи цих заявок на відповідність їх умовам надання правової охорони; забезпечення державної реєстрації об'єктів промислової власності, змін їх правового статусу та офіційної публікації відповідних відомостей; здійснення державної реєстрації договорів про передачу права власності на об'єкти промислової власності, що охороняються в Україні, та договорів про видачу дозволу (ліцензійних договорів) на їх використання; інформаційне забезпечення функціонування державної системи охорони промислової власності; забезпечення фізичних та юридичних осіб інформацією про об'єкти промислової власності; формування фондів національної патентної документації в органах державної системи науково-технічної інформації України та ін.
Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг (філія Укрпатенту) — створений у 2001р. в м. Києві з метою сприяння інноваційній активності та надання допомоги учасникам інноваційного процесу у вирішенні питань, що стосуються сфери промислової власності. У Центрі виконуються роботи на замовлення, надаються консультації та інші види послуг, включаючи складання комплекту документів для подання заявки на одержання правової охорони об'єкта промислової власності в Україні та за її межами; даються відповіді на запити експертизи за поданими заявками; надається допомога в дотриманні інтересів правовласників при складанні договорів про передачу прав на об'єкти промислової власності, ліцензійних договорів на їх використання тощо.
Суперечливу позицію займають місцеві органи державної влади в цій системі. Це пояснюється тим, що за своєю суттю дані органи повинні всіляко захищати добросовісну конкуренцію на місцевому рівні, але на практиці нерідко саме місцеві органи державної влади (або окремі посадові особи цих органів) підпадають під відповідальність за дії, що обмежують свободу конкуренції.
До структури органів регулювання охорони інтелектуальної власності слід віднести і мережу недержавних організацій, що приймають участь у процесі захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції:
Коаліція з питань захисту прав інтелектуальної власності.
Українська група Міжнародної асоціації з охорони промислової власності.
Антипіратський союз України.
Українська юридична група.
Про інтенсивність діяльності даних органів, спрямованої на захист інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції свідчать такі статистичні дані.
За період з 1997р. по 2001р. Антимонопольним комітетом України припинено близько 400 порушень законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, переважно у зв'язку з неправомірним використанням знаків для товарів і послуг, фірмових найменувань, назв місць походження товарів. Непоодинокими є порушення, пов'язані з поширенням інформації, що вводить в оману4.
Дані Державної податкової адміністрації України5 свідчать про те, що за результатами вжитих у 1999 р. заходів податковою службою виявлено 2227 правопорушень, у тому числі 243 факти незаконного ввезення, 480 — незаконного виготовлення та 1584 — реалізації контрафактної продукції. У 2000 р. у результаті проведення спеціальної операції „Підробка” виявлено та знешкоджено 541 підпільний цех з виготовлення різного роду контрафактної продукції, у тому числі 47 — аудіо та відеопродукції; вилучено 1,9 млн. одиниць цієї продукції.
За даними Державного департаменту інтелектуальної власності6, у 2000р. було виявлено 9680, а за 7 місяців 2001 р. — ще 3800 правопорушень, пов'язаних із незаконним тиражуванням та розповсюдженням продукції, що містить об'єкти інтелектуальної власності; було порушено 338 кримінальних справ у 2000 р. і 49 — у 2001 р. Оперативно-розшуковими заходами охоплено 107 українських та іноземних суб'єктів підприємницької діяльності, які замовляли тиражування оптичних дисків на українських заводах.
У 2000 р. було виявлено 5080 правопорушень у сфері інтелектуальної власності, у тому числі 766 фактів незаконного ввезення, 577 — незаконного виготовлення, 3737 — реалізації контрафактної продукції. Знешкоджено 47 підпільних цехів з виготовлення аудіо та відеопродукції.
Дані Міністерства внутрішніх справ України7 свідчать про те, що за 9 місяців 2001 р. серед перевірених 12 тис. підприємств у різних регіонах України на кожному другому з них виявлені порушення встановленого законодавством України порядку тиражування та розповсюдження об'єктів інтелектуальної власності. Міністерством порушено 221 кримінальну справу, з яких 63 — за порушення авторських і суміжних прав, у той час як за весь 2000 р. було виявлено лише 19 таких злочинів. Понад 4200 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. Припинено незаконну діяльність 16 „підпільних” цехів, що займалися виробництвом і розповсюдженням контрафактної продукції у Волинській, Закарпатській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Харківській областях та на Придніпровській залізниці. У правопорушників вилучено 257 тис. відеокасет, 235 тис. аудіо касет та 217 тис. компакт-дисків (усього — 709 тис. одиниць) на загальну суму 7,8 млн. грн.
У результаті здійснених співробітниками управлінь боротьби з економічною злочинністю, боротьби з організованою злочинністю, районними та міською прокуратурою в м. Києві понад 30 контрольних та оперативних закупівель персональних комп'ютерів порушено 21 кримінальну справу за статтею 176 нового Кримінального кодексу України, що набув чинності з 1 вересня 2001 р.
Ключовою ланкою в системі органів захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції виступають судові органи.
Як правило, в даній сфері задіяні три види судів:
Господарські суди.
Суди загальної юрисдикції.
Конституційний суд України.
Господарські суди є найбільш задіяними в даній сфері і виконують дві основні функції:
Розглядають апеляції щодо рішень органів Антимонопольного комітету України.
Приймають рішення по справам за поданнями органів, що самостійно не мають права виносити рішень в даній сфері та за поданнями суб’єктів господарювання.
Суди загальної юрисдикції розглядають справи, що містять в собі ознаки злочину і підпадають під дію Кримінального кодексу України ( а порушення конкурентного законодавства в Україні досить часто супроводжуються певними злочинами).
Конституційний суд України виступає в даному випадку як орган, що виносить офіційне тлумачення Конституції України та інших нормативно-правових актів.
В цілому можна сказати, що система органів, які здійснюють захист інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції є цілком сформованою і відповідною вимогам часу. Відкритою залишається лише проблема забезпечення ефективного функціонування даної системи, що пов’язана як з недостатнім фінансуванням та координацією діяльності, так і з проблемами корупції тощо. Хоча не можна не відмітити, що останнім часом намічаються достатньо позитивні зміни в даному напрямку.
2.3. Характерні риси проявів недобросовісної конкуренції в Україні та чинники, що їм сприяють
Перш ніж перейти до розгляду характерних рис проявів недобросовісної конкуренції в Україні, доцільно звернути увагу на динаміку та страктуру припинених порушень у цій сфері.
Таблиця 2.3.1.
Число порушень конкурентного законодавства у вигляді недобросовісної конкуренції в Україні в 1997-2001 рр. (фактично припинено АМКУ)8.
| Рік | Число порушень |
| 1997 | 57 |
| 1998 | 115 |
| 1999 | 73 |
| 2000 | 79 |
| 2001 | 60 |
На перший погляд спостерігається тенденція до зменшення кількості випадків недобросовісної конкуренції. Але насправді це далеко не так. Справа в тому, що реальна кількість випадків недобросовісної конкуренції значно перевищує офіційні дані статистики.
Це пояснюється наступними чинниками:
Далеко не всі випадки недобросовісної конкуренції вчасно виявляються, і навіть у випадку виявлення буває досить складно довести що має місце саме недобросовісна конкуренція.
Окремі випадки недобросовісної конкуренції вирішуються суб’єктами господарювання самостійно без участі державних органів і, відповідно, вони не відображаються у статистичних звітах.
Структура порушень у вигляді недобросовісної конкуренції виглядає наступним чином.
Таблиця 2.3.2.
Динаміка припинених органами Комітету порушень у вигляді недобросовісної конкуренції у 1997 – 2000 роках
| Роки |
Кількість припинених порушень, передбачених Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» |
Всього | |||
|
неправомірне використання ділової репутації господарюючого суб’єкта (підприємця) (статті 4 – 7) |
створення перешкод господарюючим суб’єктам (підприємцям) у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції (статті 8 – 15) |
неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці (статті 16 – 19) |
інші дії щодо недобросовісної конкуренції (стаття 1) |
||
| 1997 | 33 | 26 | 0 | 2 | 61 |
| 1998 | 69 | 41 | 2 | 3 | 115 |
| 1999 | 32 | 36 | 1 | 4 | 73 |
| 2000 | 39 | 35 | 4 | 1 | 79 |
Як видно з наведених даних основна кількість виявлених випадків недобросовісної конкуренції полягає в неправомірному використанні ділової репутації господарюючого суб’єкта та створенні перешкод господарюючим суб’єктам у процесі конкуренції та досягненні неправомірних переваг у конкуренції.
У 2000 році до органів Антимонопольного комітету надійшло 139 заяв суб’єктів господарювання про захист від недобросовісної конкуренції9.
Відносно невелика кількість заяв, які отримав Комітет обумовлена декількома факторами. В першу чергу, недостатнім рівнем правової обізнаності підприємців у питаннях можливості застосування антимонопольного законодавства до недобросовісних дій конкурентів. Крім того, це законодавство захищає тільки тих суб’єктів господарювання, які легально працюють у правовому полі, в той час, як значна частка суб’єктів господарювання функціонує у тіньовій сфері економіки, де існують інші засоби вирішення спірних питань.
Разом з тим, підприємці починають самостійно використовувати антимонопольне законодавство в конфліктних ситуаціях, при проведенні переговорів, безпосередньо звертатися до судових інстанцій. Власне про ці причини вже вказувалось вище.
На підставі отриманих заяв було розглянуто 59 справ про порушення антимонопольного законодавства, в тому числі щодо 9 з них провадження було припинено за не доведенням вчинення порушення.
Результативність дій Комітету при розгляді справ про недобросовісну конкуренцію становить 85 відсотків.
На кінець року на розгляді органів Комітету знаходилася 21 заява та 20 справ про порушення законодавства про недобросовісну конкуренцію.
У 2001 році наведена вище тенденція зберігається. Так в 2001 році було виявлено та припинено 60 випадків недобросовісної конкуренції.
Таблиця 2.3.3.
Структура припинених у 2001 році органами АМКУ випадків недобросовісної конкуренції10.
| Вид порушення | Кількість випадків |
| Неправомірне використання ділової репутації господарюючого суб’єкта | 30 |
| Дискредитація господарюючого суб’єкта | 11 |
| Створення перешкод у конкуренції | 2 |
| Інші | 17 |
При цьому характерним є те, що по першій групі порушень з 30 випадків 28 – це неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів та упаковки. Тобто питання, що зачіпають сферу інтелектуальної власності.
Якщо розглядати ситуацію з недобросовісною конкуренцією в Україні взагалі, не зважаючи на офіційні статистичні дані, які вказують на фактично припинені випадки недобросовісної конкуренції, то стає зрозумілим, що в Україні лідирують порушення, які можна умовно згрупувати в 2 групи:
Порушення в галузі реклами.
Підробка продукції конкурента або використання його ділової репутації.
Важливим моментом тут є те, що недобросовісна конкуренція не може існувати сама по собі в наведених вище групах, їй обов’язково потрібна певна „підтримка” з боку споживача.
Розглянемо рекламу.
Як відомо, реклама виступає в якості найважливішого інструмента просування товарів на рику, збільшення збуту і розвитку конкуренції. Розповсюдження неналежної, тобто несумлінної, недостовірної, неетичної, свідомо помилкової й іншої реклами, що порушує загальні і спеціальні законодавчі вимоги, може бути спрямоване ні придбання необґрунтованих переваг у підприємницькій діяльності, а також здатне заподіяти збитки іншим господарським суб'єктам-конкурентам або завдати шкоди їхньої ділової репутації. У цьому випадку неналежну рекламу варто розглядати як особливу форму недобросовісної конкуренції. У цьому зв'язку необхідно більш докладно розглянути конкретні прояви несумлінної конкуренції в рекламі.
1.Реклама, що вводить в оману.
Введення в оману споживачів являє собою дію, спрямовану на формування невірних представлень у відношенні власних товарів чи товарів конкурента. Ціль - привернути увагу споживача шляхом поширення помилкової, неточної інформації. Подібні дії можуть заподіяти суттєвий матеріальний і моральний збиток не тільки споживачам, але також привести до серйозних наслідків для конкурентів (що виражається, наприклад, у втраті клієнтури).
З іншого боку, повідомлення вірних власне кажучи відомостей також може при визначених обставинах вводити в оману. Наприклад, у багатьох країнах добавка в хліб хімічних речовин заборонена, і суди більшості країн будуть розглядати рекламну заяву про те, що деякі види хліба зроблені без додавання хімічних речовин, як помилкові, оскільки, будучи правдивої по суті, така реклама створює враження, що вводить в оману, ніби рекламований факт є екстраординарним.
2. Зловживання довірою покупця.
Люди, як правило, старшого віку звикли вірити, що повідомлення в засобах масової інформації обов'язково відповідають дійсності. Тому апеляція до почуттів людини часто приносить позитивні результати (наприклад, соціальна реклама, що призиває до збору пожертвувань на відновлення храму). Однак тільки при наявності ознак введення в оману звертання до почуттів і емоцій людини є неправомірним засобом конкурентної боротьби.
Слід зазначити, що на сьогоднішній день в Україні існує цілий ряд організацій чи осіб, яким у силу визначених обставин довіряють широкі кола населення. Від них споживачі чекають незалежних оцінок і об'єктивних думок. Це можуть бути посадові особи, знаменитості ( досить часто використовується) тощо. І якщо посадові особи, посилаючись на об'єктивність своєї думки, використовують цей статус з метою спонукати споживачів придбати визначені чи товари послуги, вони тим самим зловживають довірою населення і тим самим шкодять конкуренції.
3.Зловживання недостатнім досвідом та знаннями фізичних осіб.
Характерною рисою даної групи правопорушень є те, що рекламодавець, усвідомлюючи недосвідченість, відсутність достатньої зрілості, необхідних знань і умінь у визначеної чи категорії групи облич, які б дозволили їм прийняти зважене, обмірковане рішення, використовує цю недосвідченість, незнання для досягнень переваг у конкурентній боротьбі. До осіб, що не володіють достатньою зрілістю, відносяться в першу чергу діти і підлітки. Однак при певних умовах дорослі також можуть бути віднесені до цієї категорії. Подібна ситуація може виникнути при рекламуванні кредитних операцій (уся країна ще дуже добре пам'ятає рекламу таких фінансових „пірамід”, як "МММ", „Український будинок Селенга”, „Олбі-Україна”), лікарських препаратів, медичних виробів і т.п.
4. Відсутність в рекламі частини суттєвої інформації.
Однак не завжди можна розглядати в якості недобросовісного прийому неповідомлення інформації в рекламі. Адже рекламодавець, як правило, не зобов'язаний розкривати негативні властивості свого продукту. Про рекламу, що вводить в оману можна говорити лише в тому випадку, коли споживач, не маючи повної інформації, розраховує придбати товар з наявністю визначених якостей. При цьому не можна забувати тієї вимоги, що відсутня в рекламі частина інформації повинна бути істотної. А інформація є істотної в тому випадку, якщо вона яким-небудь образом здатна вплинути на ухвалення рішення при виборі визначеного товару.
5. Перебільшення в рекламі.
Застосування різними країнами декількох різновидів концепцій введення в оману найкраще проілюструвати проблемою перебільшень у рекламі. У деяких країнах використання перебільшення кваліфікується як введення в оману. Законодавство різних країн не завжди розглядає перебільшення в рекламі як одну з форм недобросовісної конкуренції. У деяких країнах (зокрема , у Німеччині) вважається, що заяви про перевагу чи унікальність (типу "самий", "кращий" і т.п.) є такими, що вводять в оману, якщо не може бути доведена їхня правильність. Однак інші країни (наприклад, США й Італія) займають діаметрально протилежну позицію і допускають загальні формулювання, зокрема твердження про унікальність товару. У США, наприклад, як правило, розглядають такі дії як порушення лише в тих випадках, коли товар, рекламований як найкращий , виявляється на ділі низької якості.
6.Порівняльна реклама.
Порівняльна реклама може бути двох видів: позитивне посилання на чужий продукт (із твердженням, що свій продукт настільки ж гарний, що і чужий) - реклама, що зрівнює; чи негативне посилання (із твердженням, що свій продукт краще, ніж чужий) - що критикує реклама. Перший варіант приховує небезпеку неправомірного присвоєння чужий репутації і має місце, коли товар конкурента загальновідомий. Другий варіант припускає можливу дискредитацію.
Якщо порівняльна реклама здатна викликати невірні уявлення в споживачів із приводу пропонованого товару, вона буде розглядатися як неналежна. Крім того, порівняльна реклама часто пов’язана з очорненням конкурентів, тобто повідомленням що ганьблять і часто недоведених і недовідних відомостей.
7. Критикуюча порівняльна реклама.
Активізація процесів розвитку економічного змагання в нашій країні, підвищення ролі і значення реклами при збуті продукції обумовлює настільки ж активна поява нових форм недобросовісного поводження на ринку. Наприклад використання в рекламі порівнянь не з конкретним товаром чи конкурента конкурентів, а з деяким невизначеним, абстрактним продуктом.
Приклад : реклама пральних порошків ( порівняння зі „звичайним” порошком).
8. Позитивна порівняльна реклама.
Ціль порівняльної реклами, що зрівнює, полягає в тому, щоб в самій привабливій формі представити переваги власних продуктів заради збільшення їхнього збуту, використовуючи при цьому досягнення інших виробників-конкурентів.
Перенесення на власний продукт чужих досягнень може відбуватися і більш-менш завуальованій формі. Конкурент може використовувати пряме порівняння з престижним товарним знаком (брендом) іншого виробника для реклами своїх власних товарів з наміром перенести на них престиж загальновідомого знака чи використати чужий знак, супроводивши його вираженнями „по моделі”, „по типу” і ін.
Приклад : мінеральна вода „типу” Боржомі.
Недостовірна реклама.
Даний пункт не коментується, так як він досить повно визначений у законодавстві.
Як видно з наведеного нижче, проявів недобросовісної конкуренції в рекламі значно більше, ніж визначено у відповідних законах з