Xreferat.com » Рефераты по экономике » Захист інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції

Захист інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції

даного питання. Тому виявити і, головне, довести що реклама є проявом недобросовісної конкуренції досить складно. Тому далеко не всі прояви недобросовісної конкуренції в рекламі на Україні припиняються відповідними органами.

В даному випадку зрозуміло, що недобросовісним підприємцям сприяє недостатній рівень досвіду існування в ринкових умовах у окремих верств населення України.

Що стосується підробки товарів, то дана проблема також досить актуальна. Широкому розвитку даного виду недобросовісної конкуренції сприяє низький рівень доходу населення та певні суб’єктивні причини, про які можна судити з наведених нижче діаграм ( Діаграми 2.3.1,2.3.2,2.3.3)11.

Діаграма 2.3.1.

Як часто Вам доводилося купувати продукцію, марковану загальновідомими товарними знаками, що виявилася підробною? (% опитаних громадян)


Захист інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції


Як видно з діаграми, переважній частині наших співгромадян досить часто доводиться купувати підроблену продукцію.


Діаграма 2.3.2.

Якими мотивами ви керуєтеся купуючи товари, марковані загальновідомими товарними знаками ? (% опитаних громадян)


Захист інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції

Діаграма 2.3.3.

Оцінка якості підроблених товарів українськими споживачами. (% опитаних громадян)


Захист інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції


Як видно з вищенаведеного, споживачі самі певною мірою стимулюють виготовлення та реалізацію контрафактного товару.

Доцільним є також розглянути вплив таких чинників як економічна ситуація та законодавче поле на розвиток проявів недобросовісної конкуренції.

Для порівняння візьмемо Німеччину та Україну.

Поняття недобросовісної конкуренції та її види в законодавстві України та Німеччини.

Недобросовісною конкуренцією визнаються дії (або бездіяльність), що порушують загальні правила поведінки - чесні звичаї, які повязують конкурента в інтересах всїх осіб, що діють на ринку.

Законодавство проти недобросовісної конкуренції Німеччини містить загальне положення про те, що до особи, яка в процесі своєї ділової активності в цілях конкуренції здійснює дії, що суперечать чесній практиці (звичаям), може бути заборонено проводити подібну практику та пред”явлено позов про відшкодування збитків. Вказана загальна забороняюча норма носить назву, як зазначалося вище, загального (генерального) делікту. Окрім загального делікту, Закон містить ряд сингулярних деліктів.

Українське законодавство про захист від недобросовісної конкуренції дає подібне визначення недобросовісної конкуренції як дій, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності . Конкретизуючи поняття недобросовісної конкуренцїї, законодавець визначає дії:

1. Неправомірне використання ділової репутації господарюючого суб єкта (підприємця);

2. Створення перешкод господарюючим суб”єктам (підприємцям) у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції;

3.Неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці.

Порівняльний аналіз українського та німецького законодавства проти недобросовісної конкуренції.

В німецькій правовій літературі існує декілька класифікацій, які включають від трьох до десяти різновидів недобросовісних конкурентних дій. Можна виділити чотири категорії найбільш типових правопорушень:

Використання ділової репутації та результатів роботи іншої особи; посягання на ділову репутацію та втручання у ділову активність конкурента.

Охорона ділової честі, гідності та репутації здійснюється також нормами цивільного та кримінального права. В законодавстві проти недобросовісної конкуренції як Німеччини, так і України цьому виду правопорушень присвячені окремі статті законів: передбачена відповідальність за наклеп - розповсюдження неправдивих свідчень про конкурента або про його товари чи послуги, - які можуть зашкодити діловій репутації підприємця-конкурента. Тягар доказу лежить на порушникові: якщо він докаже, що розповсюджувані ним відомості є правдивими, - порушник звільняється від відповідальності.

Підкуп службовців конкурента, схилення до бойкоту конкурента, розголошення комерційних таємниць, примушення до укладання контрактів з примусовим асортиментом або підбурювання до розриву контракту - є діями, що здійснюються з метою спричинити шкоду підприємству конкурента.

Треба зазначити, що категорія правопорушень, пов язана з будь-яким втручанням в ділову активність конкурента, нанесенням йому (його підприємству) шкоди, в українському законодавстві представлена більш детально: визначені види неправомірних дій та встановлена відповідальність.

Характерно, що дві наступні категорії недобросовісних конкурентних дій, пов язані з введенням в оману споживачів, зовсім не висвітлені в нашому законодавстві, а прецеденти подібних шкідливих дій на Україні вже існують. Звичайно, на етапі становлення ринкових відносин треба перш за все захистити інтереси підприємців - виробників товарів та послуг, бо від результатів їх діяльності залежить зростання добробуту українського суспільства, але не за рахунок інтересів тих, хто ці товари та послуги споживає.

Застосування заборонених засобів рекламування.

Данний вид недобросовісної конкуренції - один з найбільш розповсюджених у німецькій практиці, завдяки чому законодавство визначає та забороняє найтяжчі з подібних шкідливих дій. Характерна риса подібних засобів рекламування, які відносяться до цієї категорії недобросовісних конкурентних дій - введення споживачів в оману стосовно якості, походження, виробництва, ціноутворення, розміру наявного запасу товарів, джерел чи способів придбання товарів, наявності відзнак тощо (ст. 3, 4, 5 частина (2), 6а,b,c,d,e) Закону проти недобросовісної конкуренції).

Цей вид недобросовісних конкурентних дій досить розповсюджений і на Україні, але зовсім не визначений в законодавстві. Єдина стаття 7 Порівняльна реклама Закону Про захист від недобросовісної конкуренції не охоплює всього розмаїття способів, якими українські підприємці вводять в оману споживачів. Широко використовується реклама-зображення (так звана реклама-приманка), яка супроводжує рекламну пропозицію для того, щоб залучити клієнтів до своїх товарів чи послуг.

В німецькому законодавстві використання подібних зображень-приманок для привернення уваги споживачів вважається еквівалентним розповсюдженню відомостей, що вводять в оману відносно якості, походження, виробництва товарів, особливостей ціноутворення тощо (стаття 5 частина (2) Закону проти недобросовісної конкуренції). Тоді, як в Україні, наприклад, така поважна установа, як банк ПРАВЕКС дозволяє собі залучати клієнтів подібним недобросовісним чином. Друкована реклама Правексбанку - Кредити Для Будь-Яких Цілей - містить зображення під назвою Проста схема вашого успіху : на малюнку зображений кредит - купка монет, який особа отримує в банку, потім стрілка вказує на другу - велику купу з назвою Ваш прибуток , остання купка монет в цьому ланцюгу має назву Повернення кредиту . Характерно, що розмір купок Кредит та Повернення кредиту абсолютно однаковий. Створюється враження, що банк дає абсолютно безпроцентний кредит - скільки взяв клєнт, стільки і повернув. Звичайно, якщо споживач клюнув на це зображення, - є надія, що в самій банковій установі йому пояснять умови повернення кредиту і тоді він почне розуміти, що схема успіху зовсім не проста! Але і час витрачений, і марні надії, і не дай, Боже, споживач вирішив таки ризикнути, не розібравшись в обставинах діла. Треба сказати, що дана реклама вже неодноразово зустрічається в газетах „РІО” та „Киев на ладонях” , тобто ця помилка в зображенні мабуть спрацьовує, якщо вона так постійно повторюється.

Хочеться знов привернути увагу до статті 7 Порівняльна реклама Закону України про захист від недобросовісної конкуренції. В ній мова йде про заборону використання порівняльної реклами, коли порівнюються товари, роботи, послуги чи діяльність господарюючого суб єкта з товарами, роботами чи діяльністю іншого господарюючого суб єкта. Звичайно, український законодавець захищає підприємця від неправомірного використання його ділової репутації або репутації його товарів чи послуг. Між тим, нічого не сказано у означеній статті про порівняння цін на товари чи послуги з цінами іншої особи. Або коли підприємець, рекламуючи зниження цін на окремі товари з загального асортименту, створює враження зниження цін на всі товари задля привернення уваги споживачів. Для цього використовуються рекламні об яви про зниження цін, в яких розмір цифри, що ілюструє зниження, по відношенню до загального масиву інформаційного тексту, перевищує останній в декілька разів.

Щось на зразок: зниження цін на окремі види товарів до 30 % !!

В результаті, в свідомості споживача залишається інформація про Зниження цін на 30%, і він готовий відвідати магазин підприємця.

В німецькому законодавстві подібні дії забороняються.

Вартий уваги ще один різновид недобросовісної конкуренції, що відноситься до нечесних способів рекламування, - заборонений в Німеччині та який знайшов благодатний грунт на Україні. Мова йде про статтю 6b Закону проти недобросовісної конкуренції:

Стаття 6b. Дозволи для кінцевих споживачів

Будь-якій особі, яка в цілях конкуренції, в ході ділових стосунків з кінцевим споживачем видає дозволи, свідоцтва або інші посвідчення на придбання товарів або продає товари і без пред явлення таких документів, може бути заборонено проводити таку практику, за вийнятком, що ці дозволи розраховані на одноразове придбання товарів. Такі дозволи видаються одноразово для кожної покупки.

Вірогідно, німецький законодавець у ст. 6b має на увазі так звану дисконтну систему, яка полягає в тому, що споживач купує дисконтну картку, яка дає дозвіл на покупку будь-яких товарів зі знижкою у магазинах дисконтної системи. Отже, споживач змушений кожний раз шукати магазини тільки цієї системи (на вітринах яких є спеціальні наклейки-позначення) і купувати товари (чи замовляти послуги) тільки в цій дисконтній системі, розраховуючи на вагомі знижки. Це - різновид недобросовісної конкуренції, який полягає у примусовому обмеженні свободи вибору споживача і заохоченню купувати чи замовляти послуги тільки в певних місцях. Доходи інших конкурентів прямо залежать від того, чи є вони членами дисконтної системи, чи ні.

Застосування заборонених способів продажу.

Основними в даній категорії недобросовісних конкурентних дій є зловживання спеціальними формами продажу, які не є звичними для повсякденної діяльності і спрямовані на заохочення покупців шляхом надання особливих переваг, а саме, шляхом істотно знижених цін :

сезонний розпродаж;

розпродаж в зв язку з реконструкцією приміщення;

ювілейний розпродаж;

розпродаж через надзвичайні обставини (пошкодження вогнем, водою, через інші обставини, які не залежать від волі організатора розпродажу).

Порядок організації та проведення спеціальних форм зменшення наявного товарного запасу врегульований в статтях 7, 8 Закону Німеччини проти недобросовісної конкуренції.

І, хоча українськи підприємці часто звертаються до означених форм продажу, порядок їх проведення зовсім не регулюється національним конкурентним законодавством.

Досить розповсюдженим способом введення в оману споживачів і збуту власного товару є і так звана система Сніговий ком , яка широко використовується в Україні. За її використання німецьким законодавством передбачена кримінальна відповідальність (стаття 6с Закону проти недобросовісної конкуренції). Суть цієї системи продаж полягає в тому, що особи, якім потрібно збувати свій товар, самі або через посередників здійснюють дії для того, щоб заохотити клієнтів, які не є комерсантами, до покупки товарів, промислових послуг за допомогою обіцянки надати їм особливі переваги у випадку, якщо вони заохотять інших осіб до подібної покупки, останнім в свою чергу теж будуть надані певні переваги і так далі. Під не-комерсантами розуміються особи, підприємча діяльність яких не потребує цих нав язаних товарів (послуг) взагалі, або в такому обсязі.

Українські ділки досить широко використовують систему Сніговий ком, запрошуючи громадян на різні презентації з метою ознайомлення з новими товарами чи послугами, де красномовно розповідають про можливості заробити чималі гроши або відкрити власне підприємство. І тільки того і треба, що купити стартовий товар - ящик прального порошку чи матраци, які будуть спасати від безсоння - тут, за найнижчими цінами! , і всі проблеми буде вирішено. Причому значні знижки на товар надаються тільки в тому випадку, якщо некомерсанти приведуть з собою ще яких-небудь покупців. Ілюзія швидкого та легкого збагачення спонукає людей віддавати останні гроші за непотріб, який мертвим тягарем залишається вдома...

Види відповідальності за законодавством проти недобросовісної конкуренції України та Німеччини.

Існують такі види відповідальністі за недобросовісну конкуренцію, як: адміністративна, цивільно-правова та кримінально-правова. Цивільно-правова відповідальність вважається основним видом відповідальності, хоча кримінальні санкції передбачені за здійснення достатньо великої кількості правопорушень.

Адміністративна відповідальність спрямована на оперативне припинення порушення і застововується до правопорушника компетентним органом у вигляді розпорядження щодо:

припинення зловживання монопольним становищем;

припинення неправомірних угод між підприємцями;

припинення порушень законодавства проти недобросовісної конкуренції.

За порушення законодавства проти недобросовісної конкуренції, за ухилення від виконання або невиконання розпоряджень щодо припинення порушень, за неподання або несвоєчасне подання до відповідних органів необхідних відомостей на підприємців накладається штраф у встановленому законодавством розмірі.

Цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування збитків наступає за спричинену шкоду. В цьому випадку повинно встановити:

чи саме це діяння спричинило шкоду;

наявність вини правопорушника у формі умислу або необережності;

чи є між діянням та спричиненою шкодою причинний зв язок.

Кримінально-правова відповідальність наступає у випадках, передбачених Кримінальним кодексом.

Особи, що здійснюють контроль за дотриманням законодавства проти недобросовісної конкуренції.

Згідно статей 8 (частина 3), 11, 12-16, 19, 20 Закону України проти обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності; Закону про Антимонопольний комітет; статей 20-30 Закону про захист від недобросовісної конкуренції - Антимонопольний комітет, який є державним органом, забезпечує відповідно до його компетенції державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень. Компетенція Антимонопольного комітету визначена в статті 7, 8 Закону про Антимонопольний комітет; статтях 11, 12-16, 19, 20 Закону проти обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції; 20-22, 26, 27, 30 Закону про захист від недобросовісної конкуренції.

Окрім Антимонопольного комітету, цивільні та кримінальні справи, що стосують порушення конкуренного законодавства, розглядаються судами та арбітражними судами України.

В Німеччині для розгляду конфліктів через порушення законодавства проти недобросовісної конкуренції потерпіла сторона звертається спочатку до комісій, в компетенцію яких входить розгляд подібних справ. Комісії, згідно статті 27а Закону проти недобросовісної конкуренції, утворюються урядами федеральних земель при торгових та промислових палатах. До складу комісій входять представники підприємців та споживачів. Комісії намагаються мирно розв язати конфлікт, для чого пропонують сторонам свої обгрунтовані пропозиції. Якщо мирова угода між сторонами не буде укладена, - сторони звертаються до Земельного суду.

Особи, що мають право позову щодо порушення законодавства проти недобросовісної конкуренції. Строки давності.

Цивільно-правова відповідальність. Згідно німецького законодавства, позови про відшкодування збитків можуть подаватися особами, яким була завдана шкода, - конкурентами.

Інакше вирішено питання про пред явлення позовів, пов язаних з вимогою припинити протиправні дії. Згідно статті 13 Закону Німеччини проти недобросовісної конкуренції такими особами можуть бути:

1. Підприємці, товари чи послуги є подібними до тих, що реалізуються нечесним шляхом;

2. Спілки, які мають юридичний статус і захищають інтереси виробників товарів та послуг;

3. Спілки, які мають юридичний статус і захищають інтереси споживачів шляхом надання певної роз яснювальної інформації та порад. Через причини, зазначені в статті 1 цього закону (т.т. через здійснення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція (генеральний делікт)) ці спілки можуть подавати позов про заборону дій, якщо ці дії зачіпають інтереси споживачів;

4. Промисловими, торговими та ремісничими палатами.

Крім того, закон не дає права окремому споживачу подавати позов. Також не може бути поданий позов про припинення протиправної дії, якщо цей позов переслідує мету стягнути з правопорушника судові витрати .

Строк давності встановлений у 6 місяців з моменту, коли позивач отримав інформацію про правопорушення та про особу правопорушника, або впродовж 3 років з моменту здійснення правопорушення (стаття 21 Закону проти недобросовісної конкуренції).

Кримінально-правова відповідальність за недобросовісну конкуренцію передбачена Законом Німеччини проти недобросовісної конкуренції у статтях 4, 6 (2), 6с, 12, 15, 17, 18, 20, 20а. Опублікування вироку за клопотанням потерпілого передбачено лише по відношенню до такого проступку, як дискредитація підприємства (стаття 15 Закону). Більшість передбачених законом кримінальних правопорушень, окрім статей 4 та 6с, - справи порушуються за позовом потерпілого. Однак органи юстиції можуть порушити справу в офіційному порядку та у випадках, передбачених статтями 17, 18, 20 Закону проти недобросовісної конкуренції, - тобто через велику суспільну зацікавленість.

Згідно статті 28 Закону України про захист від недобросовісної конкуренції:

1) Особи, права яких порушені діями, визначеними, як недобросовісна конкуренція, можуть звернутися до Антимонопольного комітету, його територіальних відділень з заявою про захист своїх прав.

Строк давності триває протігом 6 місяців з моменту, коли особи дізналися або повинні були дізнатися про порушення своїх прав.

2) Антимонопольний комітет згідно статті 7 Закону про Антимонопольний комітет має право звернення з позовом до суду чи арбітражного суду в зв язку з порушенням антимонопольного законодавства.

З метою вдосконалення конкурентного законодавства, зокрема законодавства про захист проти недобросовісної конкуренції, треба внести доповнення - положення, які б захищали інтереси споживачів: про заборону нечесних способів рекламування, недобросовісних методів продаж (система Сніговий ком, дисконтна система), вилучення з обігу торгових марок, які дезинформують спожівачів про місце виробництва та якість товарів (наприклад, горілка Запоріжжя, не може вироблятися в Німеччині, так само, як бренді Гамбург на Україні. Споживачі в цьому випадку бдуть впевнені, що це продукти місцевого виробництва) та інших способів, які вводять в оману споживачів, або позбавляють їх свободи вибору.

Стосовно способів продажу, характерною ознакою яких є істотне зниження цін (сезонний, ювілейний розпродаж, розпродаж в зв язку з реконструкцією приміщення), треба чітко врегулювати порядок їх проведення. Ажде, якщо в Німеччині ювілеєм вважається 25-річчя підприємства, в зв язку з чим проводиться розпродаж, то в Україні і 1рік може стати ювілейною датою! Мабуть це пов язано з невпевненістю підприємців у своєму майбутньому та відсутністю тривалих традицій здорової конкуренції. Не кажучи про способи продажу в зв язку з закриттям магазинів, коли об яви на вітринах сповіщають про закриття за три місяці, - мабуть для того, щоб всі мешканці отримали змогу взяти участь у зменшенні товарного запасу, після чого магазин успішно продовжує торгівлю в цьому ж самому місці з надписами на вітринах: Нова колекція !

Конфіскація (ст. 25 Закону про захист від недобросовісної конкуренції; ст. 25 Закону про Антимонопольний комітет ) як форма державного примусу, є санкцією, спрямованою на досягнення карального ефекту відносно порушників антимонопольного законодавства. Її суть полягає в безплатному вилученні прибутку, одержаного суб єктами підприємницької діяльності внаслідок зловживання монопольним становищем або неправомірних угод... На мою думку, вилучений прибуток повинен повертатися саме потерпілим від порушень антимонопольного законодавства. Наприклад, за статтею 4 Закону Клейтона 1914 р. (США) передбачена можливість зацікавленої особи, яка звернулася до суду, вимагати незалежно від суми позову, ще і відшкодування заподіяного збитку в потрійному розмірі, а також судових витрат, пов язаних з оплатою послуг адвоката.

Закріплена в українському законодавстві норма про безоплатне вилучення прибутку робить державу ніби співучасницею пограбування підприємців та споживачів, а звідси - певну зацікавленість до збереження монополії, так як це стає одним з джерел поповнення бюджетних надходжень.

Отже, підсумовуючи вищесказане, існуюче правове поле в комплексі з наявною соціально-економічною ситуацією та суб`єктивними особливостями поведінки українських споживачів визначають наявність специфічних проявів недобросовісної конкуренції в Україні.

Відповідно і відношення до них і способи боротьби з ними мають розроблятись із врахуванням вищенаведених факторів.

ГЛАВА 3.

Економічні та соціальні аспекти захисту від недобросовісної конкуренції


3.1. Захист інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції та соціально-економічний розвиток України


Негативний вплив недобросовісної конкуренції на соціально-економічний розвиток України можна розглядати в кількох розрізах :

З точки зору впливу на розвиток промисловості.

З точки зору впливу на кінцевого споживача.

В масштабі міжнародних економічних зв’язків України.

Хоча, якщо поглянути на дану проблему більш широко, то стає зрозумілим, що наслідки недобросовісної конкуренції в будь-якому випадку відображаються на кінцевому споживачі.

З точки зору впливу на розвиток промисловості, як основної складової розвитку економіки, найбільшої шкоди завдає недобросовісна конкуренція в сфері інтелектуальної власності.

Результати опитувань, проведених Українським центром економічних і політичних досліджень 8 - 19 жовтня 2001р. свідчать, що майже 80 % експертів вважають проблеми інтелектуальної власності пріоритетними для її економічного розвитку, а серед населення України цей показник становить 46,8 %.

В першу чергу це стосується нових технологій та науково-технічних розробок. Як правило, будь-які інновації, нові технології тощо потребують для свого розвитку двох основних компонент: інтелектуального потенціалу та значних капіталовкладень.

При існуючій ситуації з охороною інтелектуальної власності інвестори не зацікавлені в значних капіталовкладеннях у дану сферу. Це призводить до того, що існуючий інтелектуальний потенціал виявляється не задіяним, що цілком закономірно призводить до його відтоку.

Відсутність власного технологічного розвитку призводить до необхідності закупівлі нових технологій закордоном, що негативно позначається на розвитку вітчизняної економіки (власне позитивний розвиток в економіці присутній, але він не настільки великий як міг би бути і, крім того, він негативно впливає на розвиток вітчизняного інтелектуального потенціалу).

Існуючі в цій сфері проблемні питання значною мірою зумовлені швидкими технологічними змінами та відповідно — появою нових об'єктів охорони, стосовно яких ще не знайдені ефективні механізми регулювання. Водночас більшість проблем спричинені складністю та незавершеністю інституційних ринкових перетворень у країні.

Недостатня охорона промислової власності в Україні була одним із чинників зниження чисельності винахідників, авторів промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій. Так, у 2000 р., порівняно з 1995 р., вона знизилася з 64,8 тис. до 45,1 тис. осіб, тобто на 30,4%. Водночас кількість підприємств, що виконували роботи зі створення та використання об'єктів промислової власності й раціоналізаторських пропозицій, зменшилася з 3320 у 1995 р. до 1659 в 2000 р., тобто вдвічі12. Порівняно з 1991 р. ситуація виглядає ще гірше: число винахідників і раціоналізаторів скоротилося більш ніж у 20 разів; промислові підприємства використовують майже у вісім разів менше винаходів13. Кількість заявок на винаходи мала дуже слабку тенденцію до зростання, а від іноземних заявників у першій половині 90-х років XX ст. — до падіння, з наступною стагнацією; заявки згідно з міжнародною процедурою РСТ (Patent Cooperation Treaty) в 1993р. стрімко зросли, а після цього до 1996р. значно зменшилися, і навіть нова тенденція до їх зростання. З 1997р. не компенсувала падіння попередніх років. Усе це свідчить про нестабільність умов для винахідницької діяльності в Україні і недостатньо високу оцінку нинішньої системи генерації та використання винаходів з боку іноземних юридичних і фізичних осіб. Таке становище пояснюється, головним чином, погіршенням матеріально-технічних і фінансо­вих умов діяльності у сфері науки і техніки.

Динаміка надходження заявок на корисні моделі від національних заявників була дуже позитивною. Однак, частково це пояснюється низьким вихідним рівнем, адже й у 2000 р. (після 84 % річного росту) було подано лише 376 заявок, а крім цього — наявністю ускладнень у галузі регулювання ви­дачі так званих "коротких" (5-річних) патентів у період з кінця 1998 р, до середини 2000 р., що стимулювало переорієнтацію на реєстрацію корисних моделей 14. Рівень активності іноземних заявників залишається стабільно низьким. Схожою є ситуація в галузі реєстрації прав на промислові зразки. Це свідчить про поки що невисокий інтерес іноземних виробників до ринку високотехнологічних виробів в Україні. Реєстрація прав на знаки для товарів і послуг від національних заявників пережила три етапи: перший (1993 р.), коли відбувся стрімкий злет їх кількості; другий (1994-1996 рр.) — період падіння, що певною мірою відбивало кризовий стан економіки в цілому; третій (з 1997 р.) — період поступового зростання кількості заявок, з перевищенням рівня, досягнутого в 1993 р.

Зростала кількість таких заявок, що зумовлювалося не лише появою в країні нових приватних фірм і нових товарів та послуг, але і усвідомленням багатьма підприємцями тих переваг, які дає в конкурентній боротьбі реєстрація знака. На жаль, цей процес далеко не завжди супроводжувався дотриманням норм закону щодо добросовісної конкуренції.

Вищенаведене стосується інноваційної діяльності. Але недосконалі механізми захисту прав інтелектуальної власності призводять і до інших порушень умов конкуренції. Особливо гостро це питання стоїть з охороною прав власності на товарні знаки.

Широкого розголосу набули випадки, пов'язані з намаганнями окремих суб'єктів господарської діяльності привласнити права на товарні знаки, що в минулому (за часів СРСР) широко використовувалися, згідно з державними і галузевими стандартами, кількома підприємствами та сьогодні фактично не можуть бути об'єктом реєстрації виключних прав, оскільки входять до кола назв загального вжитку як позначення товарів певного виду (так звані "вільні знаки"). Прикладами такої практики стали привласнення назв відомих ліків ("Валідол", "Корвалол", "Нафтізін", "Діазолін", "Парацетамол" та ін. — близько 60 лікарських засобів), горілки "Столична", сигарет "Прима", "Політ", "Експрес" тощо. Це стало засобом отримання неправомірних конкурентних переваг та обмеження доступу на ринок інших виробників.

Це питання було врегульоване Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 16 червня 1999р., що заборонив реєструвати такі знаки, які добросовісно використовувалися іншими підприємствами до 1 січня 1992 р.

Стосовно реєстрації знаків іноземними заявниками можна констатувати, з одного боку, стагнацію при використанні національної процедури реєстрації, а з іншого — в цілому позитивну динаміку до 1997 р. включно (з подальшим незначним спадом) реєстрації за Мадридською угодою. Певною мірою це відбиває невпевненість іноземних фірм у перспективах прибуткової діяльності в Україні з огляду на обмеженість платоспроможного попиту в країні.

Реєстрація договорів на передачу прав на об'єкти промислової власності свідчить про вкрай незначний обсяг таких операцій, особливо за участю державних установ і спільних підприємств. У 2000р. були зареєстровані лише 372 договори (185 — про передачу прав та 182 — ліцензійні договори на використання об'єктів промислової власності), причому переважна частина з них стосувалася знаків для товарів і послуг (233), а стосовно винаходів були укладені 103 договори, промислових зразків — 33, ко­рисних моделей — лише три договори. Слід відзна­чити, що галузева структура цих договорів є далекою від оптимальної; у 2000 р. 42,8 % усіх ліцензійних договорів на використання знаків для товарів і послуг стосувалися лікеро-горілчаних і ще 7,5 % — тютюнових виробів; не було жодного договору в таких сфе­рах, як засоби зв'язку, електроніка, сільське господарство, медицина. У галузі ліцензійних договорів на використання винаходів серед лідерів — також лікеро-горілчані вироби (16,6%), тоді як на машинобудування припадає 4,8%, електроніку — 2,4%, сільське господарство — жодного договору15.

Загальний рівень доходу від використання в економіці об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій зріс до 384 млн. грн., порівняно зі 111 млн. грн. в 1995р., при тому, що витрати, пов'язані з охороною прав на об'єкти промислової власності, були менше 1/10 цієї суми — 33 млн. грн. Середній рівень доходу від використання одного винаходу становив у 2000р. 67,5 тис. грн., порівняно з 16,9 тис. грн. у 1995р., що свідчить про існування достатніх економічних стимулів розвитку інноваційної діяльності за умови ефективної охорони інтелектуальної власності16. Водночас не менш потужними є стимули споживачів до споживання продукції, виготовленої з порушенням прав інтелектуальної власності, — особливо комп'ютерних програм, аудіовізуальної, фармацевтичної продукції. Такій споживчій орієнтації дуже важко протистояти, коли, наприклад, ціна ліцензованого та піратського комп'ютерних програмних продуктів співвідноситься як приблизно 100:1. Це зумовлює високі прибутки, які можна отримувати внаслідок порушення прав інтелектуальної власності.

Загалом, тенденції у сфері реєстрації і використання прав інтелектуальної власності в Україні залишаються дуже суперечливими та не свідчать про ефективне функціонування створеної протягом останніх років системи охорони інтелектуальної власності. Статистичні дані з даного приводу наведено у Додатку 2.

Перш ніж розглядати вплив недобросовісної конкуренції на кінцевого споживача, важливо розглянути ще одну сферу, де стикаються інтереси промислових виробників та кінцевих споживачів – це торгівля.

Саме в даній сфері завжди спостерігалась найбільша кількість порушень конкурентного законодавства, причому суб’єктами - порушниками виступають як промислові підприємства-виробники так і торговельні посередники.

В даному випадку основним інтересом виробників є збільшення обсягу реалізації продукції ( що досягається через відповідний рівень цін, якість товару та репутацію виробника ).

Інтересами споживачів в даному випадку виступають забезпечення достатнього обсягу споживання ( що залежить від наявності, доступності даного товару або послуги та його ціни ) та належна якість продукції.

З першого погляду все виглядає досить логічно: інтереси виробника і споживача або збігаються або є взаємодоповнюючими, а оптимальний рівень ціни встановлюється внаслідок дії ринкового механізму. Але на практиці так не відбувається. Завжди знаходяться недобросовісні товаровиробники або торговельні посередники.

Якщо розглядати вплив недобросовісної конкуренції в аспекті її впливу на кінцевого споживача, то ситуація в даному випадку є неоднозначною.

Можна виділити два типових типи недобросовісної конкуренції в даному аспекті:

Коли ущемляються інтереси як товаровиробника так і кінцевого споживача.

Коли ущемленими виявляються лише інтереси товаровиробника, а інтереси кінцевого споживача навпаки задовольняються.

До першої групи відноситься близько 70-80% порушень конкурентного законодавства. В першу чергу це виробництво контрафактної продукції під чужою торговельною маркою, дискредитація конкурента, недобросовісна реклама ( в

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: