Xreferat.com » Рефераты по экономике » Науково-технічний прогрес - основа розвитку виробництва

Науково-технічний прогрес - основа розвитку виробництва

замкнутим циклом; широке впровадження технологій з обмеженим застосуванням живої праці (роботи-маніпулятори); удосконалення тех­нологічних процесів, їх оптимізація; інтеграція виробничих процесів з інформаційними на основі використання сіток передачі даних; посилен­ня взаємозв'язків у системі «виробництво — безпека».


Організувати та оптимізувати виробництво стає можливим при ра­дикальному вдосконаленні інформаційної структури виробництва. Такий шлях перебудови — шлях поєднання гнучких виробничих систем (ГВС) з локальними сітками різних конфігурацій. У цьому випадку функції людини за своїм принциповим змістом зводяться до перетворення ін­формації, яка реалізується через управління відповідними, технічними системами. Тому переданням вказаних функцій різним інформаційно-обчислювальним засобам досягається підвищення рівня безпеки. Тим більше, що особливістю сучасних технологій є використання таких про­цесів, контроль за якими виходить за межі фізичних можливостей опе­ратора. Це зміцнює тенденцію до скорочення масштабів використання живої праці, додаткові витрати на автоматизацію компенсуються знач­ним підвищенням безпеки виробничого процесу, що сприяє формуванню нової якості навколишнього середовища. :


Одним з напрямів державного регулювання є поширення інформації для споживачів щодо екологічних наслідків вибору ними технології ви­готовлення продукції) Цьому має сприяти посилення контролю з боку держави за відкриттям нових прибуткових рахунків екологічного спря­мування.


Принципова новина поширюваних нині високих технологій полягає в їх органічному поєднанні з мікроелектронними засобами отже в їх збагаченні елементами штучного інтелекту. Вищою стадією цього про­цесу стане використання комп'ютерів, роль яких зводитиметься до авто­матизації багатьох видів розумової праці. Стане можливим значне вдосконалення всієї системи виробничих технологій, багато з яких роз­робляються на основі емпіричних підходів.

Прогрес мікроелектроніки, поряд з іншими досягненнями нового етапу науково-технічної революції (передачею сигналів по оптичних во­локнах, засобами нової телекомунікації і т. д.), приведе, на думку соціо­логів, до розгортання так званої «інформаційної революції», яка за роз­махом і можливою глибиною буде подібна індустріальній революції. Во­на стане базою для фундаментальних перетворень в інтелектуальній діяльності і, перш за все, у галузі прийняття рішень з таких важливих і складних питань, якими є проблеми безпеки життєдіяльності людини.

Виживання людства вимагає не тільки глибокого осмислення не­безпеки, яка виходить з негативних явищ розвитку НТП, але й нового нетрадиційного погляду на них. Майбутнє залежить не тільки від вирі­шення технічних завдань проблем безпеки, а й від досягнення згоди щодо суперечностей в його розвитку та від зміни самої людини, її внут­рішньої суті: кардинальне трансформування життєвих цінностей і ці­лей та впровадження інноваційного навчання, що може привести до змін, оновлення та перебудови структури і переформулювання проблем, від вирішення яких залежить сприятлива життєдіяльність населення на території розміщення потенціальне небезпечного виробництва.


Різні фактори, що викликають аварії, у багатьох випадках пере­хрещуються, впливають один на одного, нерідко мають подібні елемен­ти. Поряд з тим, багатоваріантність підходів до розв'язання проблем безпеки, різноманітність конкретних її напрямів тісно пов'язані з пи­танням її практичної значущості, з оцінкою її здатності впливати на по­долання усіх суперечностей щодо практичної реалізації. Однак сьогод­ні, на жаль, слід констатувати, що загальновизнаної теорії безпеки життєдіяльності населення (з урахуванням ризику аварій і катастроф техногенного та екологічного походження) поки що не існує. Зали­шається відкритим питання про принципову можливість створення по­дібної теорії на базі сучасних знань про процеси розвитку НТП, еволю­ції навколишнього середовища, про пов'язані з цим негативні явища, адаптацію людини до створеної її генієм техносфери та про її відносини з самою собою.


Пошук шляхів вирішення завдання екологічної та промислової без­пеки сам по собі становить дуже серйозну проблему, яка не обмежуєть­ся створенням теоретичної концепції та стратегії її реалізації. Сьогодні головним є завдання розробки методів і принципів практичної реаліза­ції найбільш плодотворних ідей і рекомендацій щодо підвищення рівня промислової безпеки, основою якої є технологічний прогрес.


Творці теорії про роль людського фактора, людських ресурсів і знань у подоланні планетарних утруднень розробляють концепцію «суспільст­ва знань», згідно з якою людські ресурси не марнуватимуться даремно. Для науки стане необхідним поступове стирання границь між різними галузями знань і пізнання суті явищ на базі взаємозв'язаних міждисципліиарних підходів. Подана модель майбутнього передбачає також подолання технологічних труднощів та верховенства технократів з тим, щоб демократизувати виробництво і використання досягнень науки і техніки з метою поліпшення життя, його безпеки і якості середовища проживання людини. Саме демократизація дасть можливість подолати дедалі зростаючий «людський розрив» у свідомості людини між знанням і тим, як воно використовується. Суть такого розриву полягає у підви­щенні складності технічних систем і нездатності людини впоратися з ними.


«Суспільство знань» повинне перейти з системи підтримуючого нав­чання на тип навчання, який дістав назву «інноваційне». Для нього влас­тиве поєднання двох принципів: передбачення і участі. Передбачення орієнтує людину на свідомий, заздалегідь осмислений вибір довгочасних альтернатив її майбутнього. Навчання передбаченню підготує людей до використання таких методів, як прогнозування, створення сценаріїв і моделей для дослідження майбутнього. Принцип участі передбачає участь окремих людей та їх професійних груп у процесі прийняття важ­ливих рішень на усіх рівнях — від локального до глобального. Профе­сійна підготовка у галузі управління технологіями і технікою є вирі­шальним фактором у поведінці виконавця при виникненні нештатних си­туацій та для неприпустимості технологічних помилок при наближенні надзвичайної події.


Некомпетентність спеціаліста породжує економічні наслідки від не­правильних дій. Тому першочерговим завданням, яке стоїть перед НТП, є проектування потенціальне небезпечних промислових об'єктів на якіс­но нових принципах, які повинні забезпечити конструювання агрегатів і механізмів з підвищеним рівнем внутрішньо властивої їм безпеки, по­кликаної значно знизити наслідки від непродуманих, неправильних дій. Це досягається шляхом створення технологічної системи, відхилення в якій від нормативного режиму є сигналом для автоматичного її повер­нення у нормальний стан або зупинки, що не дозволить статися надзви­чайній події. Науково-технічний прогрес у розвитку засобів захисту по­винен забезпечити зниження ймовірності реалізації уражаючого потен­ціалу сучасних технологічних об'єктів.


До системи державного регулювання необхідно поступово вводити процедуру визначення техногенно-екологічного ризику та його оцінки в процесі прийняття рішення. Ця процедура фактично передбачає право накладання вето на технологію навіть у тому випадку, коли не виявлено залежності між ефектом її впровадження і негативними екологічними наслідками. Йдеться про введення поняття «прийнятний» і «недопусти­мий» рівень ризику, який має бути закріплений законодавче. Для видів діяльності з прийнятним рівнем ризику повинна бути встановлена єдина ставка компенсації.


Регулювання має сприяти закріпленню коаліції держави з вироб­никами і споживачами щодо побудови «зеленої» та здорової економіки, яка б безперервно розвивалася. Для цього потрібні: розробка нових природозберігаючих засобів, які б ураховували вичерпання ресурсів і екологічні збитки; створення нової системи для нового століття (оскіль­ки мета змінилася і розширилася)—від охорони навколишнього середовища до обсяговішої концепції досягнення сталого розвитку. Досвід останніх 10 років показує, що економічні, екологічні та соціальні про­блеми не можна вирішувати ізольовано, їх передбачення та запобіган­ня їм шляхом планування і прогнозування є більш економічним порів­няно з витратами по ліквідації їх наслідків.


ВИСНОВКИ.


Критичний характер і нестабільність нормального функціонування промислових об'єктів, викликані надзвичайними подіями, є базою для проведення глибоких досліджень проблем екологічної та промислової безпеки. Досі в Україні не приділялася увага розробці програм попе­редження таких подій на промислових і, особливо, на потенціальне не­безпечних об'єктах. Розробка Державної програми запобігання і реагу­вання на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації, в межах якої Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України проводить дослідження, має змінити ситуацію. Нею передбачається проведення фундаментальних і пошукових досліджень як у галузі розробки техніч­них систем, так і у галузі розробки заходів по захисту життєдіяльності населення. В усьому світі визнається факт, що будь-яка аварія (якими б не були її причини) впливає на навколишнє середовище і здоров'я на­селення. Водночас радіус уражаючого діяння більшості промислових ава­рій може бути обмежений межами підприємств і прилеглою територією. Однак часто наслідки аварій виходять за ці межі, і відбувається нега­тивний коротко- або довгостроковий вплив на життя людей, системи життєзабезпечення, майно, усе місто.


Катастрофа на Чорнобильській АЕС привела до усвідомлення го­ловної особливості аварій на сучасних промислових підприємствах — колосальний масштаб наслідків, який перетворює аварію на катастрофу, коли до виниклої надзвичайної ситуації потрапляють населення навко­лишнє середовище, економічні структури, великі території. Захист ін­тересів населення, що проживає на територіях, які характеризуються підвищеним ризиком виникнення техногенних аварій, а також осіб, що постраждали від їх катастрофічного впливу, об'єктивно повинен бути у центрі державної політики, її правильне формування є важливою умо­вою розв'язання усього спектра завдань, пов'язаних як з розвитком НТП у галузі екологічної безпеки, так і з охороною прав населення, яке проживає в техногенне небезпечних районах. Формування грамотної по­літики у сфері розвитку напрямів НТП, пов'язаних із забезпеченням без­пеки населення та промислових об'єктів, потребує прийняття цілеспря­мованих державних рішень щодо фінансування таких розробок.


Література:


1.Гош О.П. «Політична економія»

2.Гальчинський А.С. та ін. «Основи економічних знань»

3.Журнал «Економіка України»

4.Журнал «Розбудова держави»

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: