Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення
Індексний метод застосовують в тих випадках, коли узагальнюючий показник рівня або його динаміки розкладається на складові субіндекси (фактори).
Статистичні групування являють собою виділення з сукупності суспільних явищ якісно однорідних найважливіших типів, характерних груп і підгруп за однією або кількома властивостями для них ознаками. Групування – найважливіший етап всієї статистичної роботи з цифрами.
Кореляційний аналіз – це метод, який дає можливість кількісно оцінити залежність між показниками, що визначаються в умовах дії великої кількості факторів, частка яких невідома. При виявленні ж резервів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, як правило, всі фактори враховувати неможливо. Тому для їх вивчення рекомендують застосовувати саме метод кореляційного аналізу
За напрямом зв’язок між корелюючими величинами може бути прямим і зворотним. При прямому зв’язку факторна ознака змінюється в тому самому напрямі, що й результативна, наприклад, зв’язок між внесенням добрив і урожайністю сільськогосподарських культур, рівнем механізації виробничих процесів і продуктивністю праці. Якщо із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується або, навпаки, із зменшенням факторної ознаки збільшується, то такий зв’язок називають зворотним, наприклад, зв’язок між урожайністю і собівартістю продукції, собівартістю продукції і рентабельністю виробництва, продуктивністю праці і собівартістю продукції.
За формою розрізняють прямолінійний і криволінійний зв’язок. Прямолінійний кореляційний зв’язок характеризується рівномірним збільшенням або зменшенням результативної ознаки під впливом відповідної зміни факторної ознаки. Аналітично його визначають за рівнянням прямої лінії.
Кореляційний аналіз займає одне з вагомих місць серед інших методів, оскільки він дає можливість наглядно прослідити тенденції в динаміці досліджуваних явищ, а також визначити тісноту взаємозв’язку між факторними та результативними ознаками.
Іноді застосовують дисперсійний аналіз – розроблений математичною статистикою, метод вивчення кількісної залежності масових явищ від різних одночасно діючих факторів. Цей метод простіший і дає досить надійніший результат. За допомогою цього методу можна охарактеризувати з кількісного боку, навіть таких, які не виражені в числовому виразі, тобто належать до атрибутивних ознак.
Іноді важливе значення має застосування виробничо-аналітичного методу. Його суть полягає в розчленуванні загальної суми трудових і матеріальних затрат на окремі виробничі операції. Він дає можливість встановити, на яких саме роботах можна заощадити працю й кошти, на чому треба зосередити увагу.
Найважливішим завданням економічного аналізу є дослідження процесу розвитку суспільних явищ у часі. Особливо це стосується вишукування резервів підвищення ефективності в господарствах.
Для об’єктивної оцінки економічних показників виробництва в динаміці слід застосовувати методи економічної і математичної статистики, тому що порівняння двох крайніх років, а іноді навіть і середніх даних не дає можливості виявити закономірність у русі того чи іншого показника діяльності господарського виробництва.
Важливо також не лише виявляти тенденцію у їх русі, а й кількісно виразити закономірність змін і визначити, який характер мають ці зміни.
Отже, за допомогою різних методів і методик можна визначити економічну ефективність зернового виробництва.
З усього вищесказаного можна зробити висновок, що на підвищення економічної ефективності зерна впливають зниження собівартості продукції, затрат праці, а відтак – підвищення рівня рентабельності виробництва зерна.
Аналізуючи фактори зниження собівартості продукції, важливо виявити перевиконання чи недовиконання плану та виявляти резерви здешевлення виробництва продукції. До них можна віднести: підвищення урожайності культур, економне використання паливо-мастильних матеріалів, запасних частин тощо.
При аналізі рентабельності основна увага звертається на окупність (прибутковість) окремих видів продукції та на їх собівартість. Для виявлення тенденції в зміні рівня рентабельності дані за поточний рік співставляються з даними за попередні періоди.
Таким чином, підвищення економічної ефективності виробництва зернових культур – це з однієї сторони, максимальне збільшення виробництва продукції, а з іншої – систематична боротьба за економію. Чим більше виробляється продукції і менше витрачатиметься ресурсів на її одержання, тим ефективніше виробництво і більша сума прибутку в господарстві.
2. СТАН ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА У ДПДГ «АСКАНІЙСЬКЕ»
Державне підприємство дослідне господарство "Асканійське" інститут олійних культур УААН створене в 1991 році на базі радгоспу "Асканійське" з центральною садибою в селі Тавричанка, розташоване в південно-східній частині Каховського району. Віддалення центральної садиби від адміністративних центрів складає: районного - м. Каховки - 50 км, обласного - м. Херсон -130 км.
За типом "Асканійське" є державним підприємством зі 100 % часткою державної власності. Підпорядковане Українській академії аграрних наук.
В сучасних межах землекористування господарства, станом на 01.01.2007 р. загальна земельна площа складає 9534 га, з них 4999 га знаходиться на зрошенні. Середньорічне виробництво валової продукції становить 14-16 млн. гривен. Вартість основних засобів виробництва складає 34,5 млн. гривен, що порівняно з 1990 роком збільшилась майже у 5 разів, середня численність працюючих 445 чол.
Господарство спеціалізується на виробництві насіння зернових культур (озима пшениця, озимий і яровий ячмінь, горох, кукурудза), олійних (соняшник, соя, гірчиця, ріпак і льон), кормових і технічних (люцерна, фацелія). Більше 10 років "Асканійське" є найпотужнішим в Україні випробувальним полігоном завершених вітчизняних та зарубіжних наукових розроблень.
На демонстраційному полігоні з випробування рослин сконцентровано понад 200 сортів та гібридів вітчизняної та зарубіжної селекції. Наукові методичні центри та Інститути, які займаються селекційною роботою в рослинництві зацікавлені у випробуванні своїх сортів та гібридів в умовах жорсткої природної посухи та на зрошуваних землях.
ДПДГ "Асканійське" є базовим племрепродуктором з розведення великої рогатої худоби південного типу української чорно-рябої молочної породи, а також племінним заводом з розведення великої рогатої худоби південної м'ясної породи що створюється, і племінним заводом з розведення овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи.
Сучасне молочне стадо представлене тваринами, які одержані від схрещування червоної степової худоби з бугаями - плідниками голштинської породи чорно-рябої масті. Продуктивність молочного стада становить 6730 кг молока на корову. Вихід телят на 100 корів - 110 голів, середньодобовий приріст живої маси молодняку - 441 гр. Рівень рентабельності молочного скотарства +33,4%. Для підвищення рентабельності в господарстві реконструйовано молочну ферму по європейському типу на вітчизняному обладнані, переведено поголів'я на безприв'язно-боксове утримання та доїння на доїльній установці типу "Ялинка". Також в господарстві на 1.01.2007 року налічується понад 2500 голів овець асканійської тонкорунної породи, з них більше 1000 вівцематок. Середній настриг немитої вовни по стаду склав 7,2 кг, а вихід ягнят на 100 маток у поточному році 126 голів.
Більше 22 років господарство очолює директор Найдьонова Віра Опанасівна. Під її керівництвом середнього радгоспу "Асканійське" перетворилося в одне із провідних насіннєвих і тваринницьких господарств, не тільки на Херсонщині, айв системі господарств Академії аграрних наук України. Доказом чого є щорічні проведення в господарстві конференції і семінарів, як регіонального так і республіканського масштабу з широким залученням учених Української академії аграрних наук та учених інститутів південного і східного регіонів України. Стало доброю традицією щорічне проведення науково-практичного семінару "День поля".
На протязі двох останніх років ДПДГ "Асканійське" визнається провідним підприємством АПК України і є лауреатом та фіналістом Всеукраїнського конкурсу "100 кращих товарів України".
Підпорядкування інноваційно-виробничої діяльності потребам і вимогам ринку. Щодо кількості і якості реалізуємої наукоємної продукції змусило господарство перейти на управління, при якому виробництво підпорядковане вимогам ринку.
З цією метою головні спеціалісти, керівники виробничих підрозділів розробили комплексний бізнес-план розвитку господарства на період до 2010 року, який передбачає у рослинництві: розширення посівних площ під вирощування елітного та репродукційного насіння, районованих для півдня України сортів. Вирощування та реалізація для південних регіонів 3,5-4,0 тисяч тон елітного та репродуктивного насіння зернових культур, та 1,5-2,0 тисячі тон перспективних гібридів та елітних сортів олійних та технічних культур.
У тваринництві: доведення у поголів'я ВРХ до 3500 голів, у тому числі дійного стада до 800 корів, ВРХ м'ясного напрямку - до 600 голів. Поголів'я племінних овець довести до 5300 голів.
Державне підприємство має значні прибутки, це свідчить про його значний рівень розвитку серед підприємств аграрного сектору. Для кращого ознайомлення з підприємством, розглянемо таблицю 1., в якій відображено розміри аграрного підприємства.
Таблиця 1.
Аналіз розміру підприємства «Асканійське”, 2004-2006рр.
| Показники | 2004 | 2005 | 2006 | 2006р. у % до 2004р. |
| Обсяг виробництва продукції в порівняльних цінах 2005р.,тис.грн. | ||||
| у т.ч. рослинництва | ||||
| тваринництва | ||||
| Обсяг продажу продукції, тис.грн. | ||||
| у т.ч. рослинництва | ||||
| тваринництва | ||||
| Власний капітал, тис.грн. | ||||
| Авансований капітал тис.грн. | ||||
| Кількість працюючих, чол.. | ||||
| Балансовий прибуток, тис.грн. | ||||
| Площа сільськогосподарських угідь, га | ||||
| у т.ч. рілля |
Аналіз табл. 1. показує , що в підприємстві «Асканійське” обсяги виробництва продукції мають тенденцію до зростання. За 2006 рік у порівнянні з цінами 2005року, по відношенню до виробництва у 2004р. Обсяги зросли на 20%. Підвищився показник продажу продукції він становить 11667 тис.грн., що на 47780 тис.грн. більше ніж у 2004 році. Також зріс власний капітал на 2006 рік він становить 72711 тис.грн. Не дивлячись на те, що кількість працівників у звітному році зменшилась, площа с/г угідь станом на 2006 рік зросла, її розмір становить 9221га.
Детальніше стан земельного фонду господарства „Асканійське” розкрито в таблиці 2.
Таблиця 2.
Склад структура земельного фонду аграрного підприємства
| га | % | га | % | га | % | ||
| Загальна земельна площа, га | 9596 | 100 | 9283 | 100 | 9534 | 100 | 99 |
| Всього сільськогосподарських угідь, га. | |||||||
| У т.ч. - рілля | |||||||
| - сінокоси | — | — | |||||
| - пасовища | |||||||
| Угіддя | |||||||
| - плодові насадження | — | — | |||||
| Площа лісу | — | — | |||||
| Ставки та водойми | — | — | |||||
| Інші землі | — | — | — | — | — | — | — |
| Наявність зрошуваних земель | — | — | |||||
| Наявність осушених земель | — | — | — | — | — | — | — |
З даних таблиці 2 видно, що характер росту майже не змінився адже стан загальної земельної площі після спаду у 2005 році знову зростає. Проте, цей показник не перевищує обсягів 2004 року. Оскільки підприємство має дослідницький напрям вирощування с/г культур та тварин, то серед сільськогосподарських угідь розмір яких станом на 2006 рік становить 9221 га., мають місце лише рілля та пасовища. Площа ріллі у порівнянні з базисним роком збільшилась на 13% , або на 1017 га., чого не можна сказати про площу пасовищ. Вона значною мірою знизилась у 2005 році до 117 га, і незначною мірою зросла у 2006 році до 207 га, що на 40% або на 140 га менше ніж у базисному.
Надзвичайно важливе значення для забезпечення управління господарством має організаційна структура, під якою розуміють склад, розмір і розміщення виробничих підрозділів (бригад, ферм). Говорячи про наявність організаційної структури в підприємстві «Асканійське”, слід відмітити, що вона відповідає вимогам сучасного управління, яке може забезпечити нарощування виробничої продукції витратами на неї.
Важливим показником для будь-якого сільськогосподарського підприємства є обсяг товарної продукції. Адже від розміру цього показника в значній мірі залежать грошові надходження, а його склад і структура дозволяють визначити які галузі є основними, розвинутими чи допоміжними. Крім цього можна зробити висновок про виробничий напрямок підприємства та рівень його спеціалізації. Склад та структура товарної продукції по досліджуваному господарству наведено у таблиці 3.
У сільськогосподарських підприємствах товарна продукція включає всю реалізовану продукцію незалежно від місця і каналів її реалізації. Тому суспільні потреби у продуктах харчування і сільськогосподарській сировині задовольняються за рахунок товарної продукції, а це значить, що товарність будь-якого сільськогосподарського підприємства має велике значення. Рівень товарності визначається із співвідношення товарної і валової продукції. Цей показник характеризує можливості підприємства з виробництва товарної продукції і ступінь його участі в суспільному поділі праці.
Таблиця 3.
Склад і структура товарної продукції аграрного підприємства
| Види продукції, галузі | Вартість товарної продукції, тис.грн. |
Р, % |
і | 2і-1 | Р(2і-1) | |||
| 2004 | 2005 | 2006 |
В серед ньому за 3 роки |
|||||
З даних таблиці розрахувавши Ксп., який дорівнює 0,17. Я встановив, що підприємство спеціалізується на рослинництві, має високий рівень спеціалізації. Питому вагу займає вирощування зерна та соняшнику.
Розглядаючи діяльність підприємства не можливо не розглянути розміри ресурсів якими воно оперує в процесі діяльності. Та наявність засобів виробництва які є невід’ємною частиною господарської діяльності. Вартість фондів, що перебувають у розпорядженні підприємства наведено в таблиці 4.
Таблиця 4.
Середньорічна вартість виробничих фондів підприємства
| Показники | 2004 | 2005 | 2006 | 2006р. у % до 2004р. |
| Всього основних засобів, тис.грн., у т.ч. | ||||
| 1.Основні виробничі фонди, | ||||
|
із них: будинки та споруди передавальні пристрої |
||||
| машини і обладнання | ||||
| транспортні засоби | ||||
| інструменти та інвентар | ||||
| інші основні фонди | ||||
| 2.Основні засоби інших галузей | ||||
| 3.Невиробничі основні засоби | ||||
| Середньорічна вартість оборотних фондів, тис.грн. | ||||
| У т.ч. виробничі запаси | ||||
| напівфабрикати власного виготовлення | ||||
| незавершене виробництво | ||||
| витрати майбутніх періодів | ||||
| Співвідношення основних і оборотних фондів |
Дані таблиці свідчать про підвищення вартості виробничих фондів підприємства. Значною мірою збільшилась вартість основних виробничих фондів у звітному році вона становить 91177 тис.грн., що на 189% більше у порівнянні з базисним. Основні засоби інших галузей також мають тенденцію росту у 2006 році вони збільшились на 22% або на 120 тис.грн., у порівнянні з базисним. Підприємство збільшує свої обсяги, цей факт засвідчує середньорічна вартість оборотних фондів, яка зросла на 20%, або на 1572 тис.грн.
2.2. Аналіз динаміки виробництва зерна та його економічної
ефективності
Перехід до ринку істотно розширив права і відповідальність підприємств стосовно як відносин, так і господарювання. Нині господарства самі розробляють і затверджують свої плани, а центральний механізм доведення планових завдань замінено договірними відносинами. Проте і тепер відчувається взаємна заінтересованість держави і виробника. Держава прагне одержати необхідний обсяг продукції, а підприємство – мати гарантований ринок збуту своєї продукції, нормальні закупівельні ціни, зустрічні поставки товарно-матеріальних цінностей та інше. Таким чином, звідси основне завдання – дати обґрунтовану оцінку доцільного розподілу продукції за основними напрямками, щоб продукція використовувалася за бажанням підприємств.
Найскладнішою процедурою планування є набір видів продукції, яку підприємство може виробляти для задоволення потреб ринку. Крім того визначитись, у якому обсязі і для кого призначається вироблена продукція (формування портфеля замовлень), за якою ціною можна її продати та інше, щоб забезпечити належні умови для нормального ведення господарства і соціального розвитку колективу. Для цього аналізується кон’юнктура ринку і оцінюється виробничий потенціал підприємства. Визначальним базисом для виробництва сільськогосподарської продукції є розмір земельних ресурсів. Не применшуючи важливість інших факторів виробництва і того, що тільки їх достатність у збалансованому вигляді може забезпечити належну віддачу, проте всі вони є похідними в сучасних умовах є можливість розв’язати проблеми належного забезпечення ними (за умови нераціонального використання наявного потенціалу) під виробництво передбачених на основі кон’юнктурного аналізу) видів продукції.
Тут аналіз покликаний допомагати найкращим чином розпорядитись наявними ресурсами, забезпечити від них максимальну віддачу. Таким чином, розробка виробленої програми пов’язана з одного боку з розрахунком потужностей, а з другого – з показниками ринкової коньюктури, на підставі яких підприємство визначає обсяг і структуру виробництва продукції.
Отже, щоб достатньо задовольнити потреби різних сфер народногосподарського значення та потреби господарств, сільськогосподарські виробники повинні намагатися досягти певних запланованих меж у обсязі одержання продукції. А це досягається шляхом виконання плану, зокрема по таких показниках як зібрана площа та урожайність.
Аналізуючи динаміку та виконання плану зібраної площі та урожайності зернових і зернобобових культур у господарстві “Асканійське”, слід зазначити, що в цілому зміни по окремих видах культур за останні три роки мали різний характер. Так по пшениці (табл 5.), відбулося поступове зниження урожайності, яке досягло у 2006 році 46,4 ц/га, тоді як у 2004 році вона складала 59,5 ц/га. Проводячи спостереження по ярих культурах, тенденція урожайності мала характер до зниження її показники склали у 2006 році 29,4 ц/га, тоді як у 2004 вона становила 44,1. Що до кукурудзи то якісний показник урожайності цієї культури також несе за собою зменшення урожайності на 5,85%. Поряд із аналізом динаміки та виконання плану урожайності, проведемо дослідження щодо змін і виконання зібраної площі. Як свідчать нижченаведені дані та розрахунки (див. табл.5), загальна площа по зернових на протязі трьох років мала тенденцію до збільшення. Так, якщо у 2004 році розмір зібраної площі по зернових культурах склав 2618 га, то у 2006 цей показник збільшився на 1226 га, або ж на 47,82%.
Здебільшого такі зміни пояснюються значним збільшенням посівних площ окремих культур, зокрема збиральна площа пшениці у звітному році збільшилась на 475 г, або ж на 36% порівняно із 2004 роком – розмір якої сягнув 1319 га, проте у порівнянні з попереднім 2005 роком площа зменшилась на 236 га. Але крім цього, слід відмітити, що не по всіх культурах просліджується така динаміка. У 2006 році зменшення посівних площ спостерігається за такими культурами як ярове зерно і кукурудза
Таблиця 5.
Динаміка та виконання плану зібраної площі та урожайності зернових та зернобобових культур у господарстві
Сільськогосподарські культури |
2004 рік | 20005 рік | 2006 рік | |||||||||
Зібрана площа, га |
Урожайність, ц/га |
Зібрана площа, га |
Урожайність, ц/га |
План |
Факт |
% виконання плану | Відхилення (+,-) | |||||
Зібрана площа, га |
Урожайність, ц/га |
Зібрана площа, га |
Урожайність, ц/га |
Зібрана площа, га | Урожайність, ц/га | Зібрана площа, га | Урожайність, ц/га | |||||
відповідно на 201га і 73га, або ж 22,21% та 18,53% у порівнянні з даними 2004 року.
Найбільша частка недовиконання плану зібраної площі у звітному році спостерігається за кукурудзою, недовиконання якого прирівнюється до 8%. Друге місце посідає яре зерно, план збиральної площі був недовиконаний на 4% або ж на 26 га. Третє місце припадає на пшеницю, недовиконання плану якої склало 3%. Отже, основними факторами, які зумовили зміну розміру зібраних площ і їх структур були: метеорологічні умови аналізованого періоду (вимерзання та недостатня сума активних температур. Що впливає на формування врожаю певних культур і на їх використання за призначенням. недостатня забезпеченість трудовими ресурсами, що зумовило зменшення площі під трудомісткими культурами.
Одержання передбачуваного обсягу продукції рослинництва залежить від виконання плану посівних площ та урожайності сільськогосподарських культур. Рівень виконання плану валового збору оцінюють на основі порівняння фактичного валового збору з плановим, використовуючи натуральні і вартісні показники.
Так, аналізуючи динаміку виконання плану по підприємству «Асканійське” в галузі рослинництво за останні два роки (табл.6), слід відмітити, що план валового збору зерна за 2006 рік по всім зерновим культурам в цілому був недовиконаний на 346ц, або ж на 1%.Суттєвіше було недовиконання плану по конкретним культурам таким як: пшениця на 8%,ячмінь- 11%,кукурудза- 19%, соя - 5%, горох - 3%.З технічних культур які представлені в у складі однієї культури - соняшника недовиконання плану таке ж незначне як і всього по зерну -1%. Ці результати пов’язані в основному за рахунок недовиконання плану валового збору всіх культур.
Щодо динаміки виробництва продукції в розрізі окремих культур за 2005-2006рр., то тут відмічається збільшення валового збору майже по всіх культурах порівняно з попереднім роком. Та ж сама картина спостерігається і в порівнянні із середніми показниками за 2005-2006рр. За виключенням сої, в якої обсяги виробництва знизились 284, або ж на 1%.
Таблиця 6.
Динаміка і виконання плану виробництва зерна у підприємстві
Сільськогосподарські культури |
В середн ьому за 2005-2006рр | 2005р |
2006р. | Відхилення, (+,-) | 2006р. у % до | |||||
План |
Факт |
від середнього за 2005-2006рр | від 2005р. | від плану |
Среднього за. 2005-2006рр |
2005р |
плану |
|||
|
Зернові і зернобобові всього: У тому числі: |
||||||||||
| пшениця | ||||||||||
| ячмінь | ||||||||||
| кукурудза | ||||||||||
| соя | ||||||||||
| горох | ||||||||||
|
Технічні культури: соняшник |
||||||||||
Вартість валової продукції за 2006 рік склала 614,58 тис. грн., що на 52,64 тис. грн., менше, ніж у 2005 році. Крім цього мало міце недовиконання плану, де планувалося одержати 719,85тис. грн., а фактично одержано лише 614,58 тис. грн.
У конкурентній боротьбі лише ті підприємства зберігають і поліпшують своє становище на ринку, які послідовно ведуть роботу з підтримання і вдосконалення якості продукції за важливими для споживачів показниками. Таке вдосконалення позитивно вплине на попит, отже, і на дохідність підприємств у коротко-і довгостроковому періодах.
Дуже важливим показником, що характеризує виробництво сільськогосподарської продукції, є її якість, тобто сукупність властивостей, здатних задовольняти певні вимоги споживача. Важливий цей показник і тому, що він по суті є визначальним для підвищення конкурентоспроможності.
Так, аналізуючи якість продукції зернових за останні два роки (табл.7.), слід відмітити, що виручка в цілому, від реалізації продукції у 2005 році по заліковій масі і діючих цінах склала лише 6804,01 тис. грн., тоді як у звітному році 7801,14 тис. грн., що на 997,13 тис. грн більше. Здебільшого це пояснюється покращенням рівня якості продукції по окремим видам, а також збільшенням обсягів виробництва тих культур, які приносять галузі найбільшу частку грошових надходжень. Для оцінки якості продукції використаємо індексний метод. Індивідуальний індекс якості продукції по окремих видах продукції розраховується за формулою:
ія = Qз/Qн, де Qз- обсяг реалізації продукції у заліковій масі, ц;
Qн- обсяг реалізації продукції у натурі, ц.
Таблиця 7.
Аналіз якості продукції зернових
Культури |
2005р. | 2006р. | ||||||||
| Обсяги реалізації, ц | Коефіцієнт заліковості | Виручка, тис. грн | Додаткова (+) недоодержана (-) сума тис. грн. | Обсяги реалізації, ц | Коефіцієнт заліковості | Виручка, тис. грн | Додаткова (+) недоодержана (-) сума тис. грн | |||
| У натурі | В заліковій вазі | У натурі | В заліковій вазі | |||||||
Як свідчать отримані розрахунки, якість продукції, у звітному році в розрізі окремих видів продукції була дещо краща, ніж у минулому році. Про це наглядно показує нам загальний індекс якості продукції (Ія). Він визначається як частка від ділення фактично одержаної грошової виручки від реалізації певного виду продукції на умовний грошовий дохід. Цей показник вказує на відносну величину втрат підприємства від реалізації продукції нижче першого (вищого) сорту.
Ія=∑ія*Ві/∑Ві, де ія-індивідуальний індекс якості, і-го виду продукції;
Ві- виручка від реалізації і-го виду продукції, тис.грн.
Для 2005р. він становить: Ія=6700,75/6804,01=0,985;
Для 2006р. – Ія=7730,45/7801,14=0,991.
У зв’язку з покращенням якості продукції, зменшилась недоодержана сума виручки, яка визначається за формулою:
В=Ві-В/ія,
де В – додаткова (+), чи недоодержана (-) сума виручки, тис. грн. Ві- фактично виручено від реалізації і-го виду продукції, тис. грн.
ія – індивідуальний індекс якості і-го виду продукції.
Для 2005р. – вона становить: В= -107,08 тис.грн.
Для 2006р.- В= -72,49 тис. грн.
Ця недоодержана сума знизилась у 2006 році порівняно з 2005 роком на 34,59 тис.грн. (107,08-72,49=34,59).
Потреба в зерні постійно зростає і залежить від збільшення населення і розвитку тваринництва. Тому рівень одержання валового збору є важливим показником економічного розвитку господарств від яких залежить вирішення багатьох завдань сільськогосподарського виробництва. Але, на жаль, не завжди вдається отримувати заплановані обсяги валових зборів, оскільки в силу різних причин, ці обсяги зменшуються і не досягають потрібних меж виробництва. Для того, щоб виявити вплив основних чинників які безпосередньо впливають на обсяги валового збору зерна, застосовують факторний аналіз, який дає можливість більш точніше просліджувати за впливом кожного з факторів на одержані результати.
Аналізуючи вплив факторів на зміну валового збору по господарству «Асканійське” (табл 8.), слід відмітити, що в цілому по зернових культурах намітилася тенденція щодо збільшення валового збору майже по всіх видах продукції. Так, обсяги виробництва пшениці у звітному році зросли на 2543 ц порівняно з минулим роком. Такий приріст був обумовлений підвищеною урожайністю, яка зросла на 6,649ц/га, що забезпечила збільшення обсягів виробництва на 11928,31 ц.
Таблиця 8.
Вплив факторів на зміну валового збору зерна
Сільськогосподарські культури |
Площа |
Урожайність, ц/га |
Валовий збір, ц |
Зміна (+,-) валового збору у 2006р. порівняно з 2005р. | ||||||
2005р. |
2006р |
(+,-) |
2005р. |
2006р. |
(+,-) |
2005р. |
2006р. |
Загальна зміна | У тому числі за рахунок факторів | |
Щодо обсягів валового збору ячменя, то тут також спостерігається підвищення збору на 13371 ц, приріст був обумовлений двома факторами: зібраною площею, яка збільшилась на 135 га і принесла додатковий збір в обсязі 3820,5 ц, а також урожайністю, яка зросла на 1,33ц/га, що забезпечила збільшення обсягів виробництва на 936,32ц.
Просліджуючи динаміку валового збору сої збільшення валового збору відбулося тільки завдяки покращенню урожайності на 3,52 ц/га, що збільшило результат на 3245,44ц. Урожайність соняшника знизилась на 0,31 ц/га, що негативно відбилося на кінцевому результаті, проте ситуацію виправив факт збільшення посівної площі на 335га.
Загалом по усіх рослинах відбулося збільшення валового збору головним чином за участю двох факторів: урожайності та посівної площі, які мали пряме відношення до результату.
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА В АГРАРНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
3.1. Застосування екологічних гербіцидів проти бур’янів
За сучасного рівня використання землі в степовому регіоні найнебезпечнішим чинником є високий ступінь засміченості, який за своїм регресивним потенціалом та економічними наслідками перевищує інші негативні елементи землеробства - втрату родючості через ерозію, агрофізичну деградацію ґрунтів, дефіцит вологозабезпеченості, прояви ентомологічних і фітопатологічних трансгресій.
Тому в даній ситуації ключовим завданням залишається подолання шкодочинності бур'янів засобами, які б спричинили мінімальний руйнівний вплив на