Xreferat.com » Рефераты по экономике » Розвиток транспортного машинобудування в Україні

Розвиток транспортного машинобудування в Україні

чому відбулося через найбільшого українського замовника – "Укрзалізниці". Як відзначили на КВСЗ, в нинішньому році замовлень з боку монополії на пасажирські і вантажні вагони не було. На "Укрзалізницю" було поставлено всього два електровози, один з яких був з партії, замовленої в 2008 році. "Враховуючи високий ступінь зносу вагонного і локомотивного парку "Укрзалізниці", адміністрації необхідно закупляти до 10 тис. вантажних вагонів, 500 пасажирських вагонів і 150 нових локомотивів в рік", – затверджує пан Кава. Але минулого року парк компанії поповнився лише 35 одиницями. "Цього року у '"Укрзалізниці" було планове двократне зменшення капіталовкладень, що пов'язано перш за все з падінням доходів компанії", – пояснює керівник "Менеджмент консалтинг груп" (консультує "Укрзалізницю") Дмитро Подтуркин.

В жовтні-листопаді українські вагонобудівні підприємства знов стали одержувати замовлення. В основному попит на їх продукцію з'явився в Росії і Казахстані. Очікуване зростання об'єму залізничних перевезень в СНГ дозволяє говорити про те, що криза в галузі підійшла до кінця, відзначають експерти.

До кризи на частку найбільших українських вагонобудівників доводилося майже 40% всіх вироблюваних в СНГ вагонів. За даними ГИК KBC Securities Ukraine, в 2008 році з 73,2 тис. випущених вагонів 43,3 тис. штук провели російські підприємства, а 24,6 тис. - українські. Криза ж різко змінила ситуацію. Очікується, що в 2009 році в СНГ буде проведено всього 34,4 тис. вагонів, з яких в Росії - 19,7 тис., в Україні - 10,3 тис.

Зменшення замовлень не могло не відобразитися на фінансових показниках компаній. Вибухове зростання попиту на вагони в III кварталі 2008 року привело до тому, що їх вартість на українських підприємствах досягла рекордних $105 тис. за вагон, відзначають в ЯРЕМ "Сократ". Зараз же, за словами аналітика "Сократа" Максима Штепи, ціна знаходиться на рівні $40 тис. "Ми чекаємо зниження доходів компаній на 50-70%", - говорить директор Центру політичного і економічного аналізу Олександр Кава. "Порівняно з чистою маржею в 3-12% в попередньому році, цього року якнайкращий результат буде не більше 5%, і я не виключаю, що деякі учасники покажуть збитки", - підкреслює аналітик KBC Securities Ukraine Інна Перепеліца.

Втім, вже в жовтні стало очевидне, що ситуація мінятиметься в кращу сторону - підприємства почали одержувати замовлення. Так, "Днепровагонмаш", практично простоюючи з листопаду минулого року, в жовтні зайнявся виготовленням першої партії крупного замовлення. Крюковській вагонобудівний завод (КВСЗ) отримав нові замовлення з Білорусі. А маріупольський "Азовмаш" оголосив про намір створити СП з казахським Акмолінськім вагоноремонтним заводом за участю залізничного відомства Казахстану. На Стахановському вагонобудівному заводі заявили, що до кінця року планують призвести понад 2 тис. вагонів.

Падіння попиту на українські вагони викликано перш за все погіршенням фінансового положення державних залізничних компаній в країнах СНГ. Знизився попит і з боку приватних операторів з/д вантажоперевезень і виробничих компаній. Крім того, постійне вилучення з обороту підприємства значних засобів (заборгованість держави по відшкодуванню ПДВ, дебіторська заборгованість) створює проблеми при фінансуванні поточної діяльності і розвитку виробництва.

Ситуація, що склалася, несприятливо позначається на всіх виробниках в СНГ, але особливо хворобливо - на українських компаніях. За даними KBC Securities Ukraine, частка експорту української продукції до Росії в 2008 році складала 85%, а в I половині поточного року - 54%. Традиційно до 90% українській продукції поставляється до Росії, Україна займає до 1%, ті, що залишилися доводяться на країни Балтії і Казахстан. За підсумками цього року частка українських виробників на ринку СНГ знизиться до 35% проти 40% в 2008 році. Це зв'язано в першу чергу з тим, що споживачами українських вагонів в РФ були в основному приватні оператори і виробничі компанії, які понизили об'єми закупівель більше, ніж підрозділи "Російських залізниць", а дочірні компанії "Російських залізниць" - "Перша вантажна компанія" і "Друга вантажна компанія" - цього року зобов'язалися купувати вагони російського виробництва.

Об'єми перевезень різних видів вантажів скоротилися нерівномірно, тому і попит на вагони різних типів відрізнявся. Самими запитаними залишилися піввагони, зерновози, минераловози і платформи. З початку пожвавлення ринку на Стахановському підприємстві найбільшим попитом користуються піввагони. Є також замовлення на виготовлення цементовозів. В цілому по ринку як і раніше запитані цистерни для перевезення нафти, газу і продукції підприємств нафтохімічної галузі.

Зараз спостерігається зростання попиту на вагони. Незабаром спостерігатиметься дефіцит вагонобудівних потужностей. Якщо в серпні вагони продавали по $30 тис., то зараз - по $35-38 тис. Якщо так продовжуватиметься, то до лютого 2010 року вагони коштуватимуть по $50 тис. Середня рентабельність по галузі як була 5-7% в 2008 році, так і залишилася.

За дев'ять місяців 2009 року "Укрзалізниця" заплатила до бюджету на 1,2 млрд. грн. більше плану, такого податкового навантаження не було ніколи. При цьому, не дивлячись на те, що борг вугільних підприємств перед адміністрацією перевищує 600 млн. грн., вона все одно здійснює перевезення вугілля. Дотепер не переглянуті тарифи для металургів, хоча вони і не стримали обіцянки не підвищувати ціни на метал для "Укрзалізниці". Якщо ВВП країни почне підвищуватися хоча б на 5-10%, залізниці не зможуть забезпечити перевезення на 100%. Тому що протягом останніх двох років практично не проводився ремонт і оновлення рухомого складу, не виділялися у необхідній кількості кошти на ремонт верхньої будови шляхів, були урізані або згорнуті програми по електрифікації і збільшенню пропускної проїзної спроможності.

Що стосується автомобілів, кількість що продаються на Україні нових легкових автомобілів скоротилася на 75—80% в порівнянні з докризовим часом. З якими проблемами зіткнулися вітчизняні автовироблячи.

Ще в 2007 році по динаміці зростання продажів легкових автомобілів Україна займала перше місце в світі і сьоме місце — за об'ємом ринку серед країн Європи.

«Два роки тому, на економічному форумі в Польщі на питання про причини автомобільного буму на Україні я чесно відповів, що винуватий кредитний бум в нашій країні, — розказує «Вістям в Україні» генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко. — У всьому світі до кредитів відносяться обережно. А у нас така ситуація склалася: «Ти дотепер не узяв машину в кредит? Ти лох!» В кредит продавали більше 80% всіх авто. А банки закривали очі на стан доходів позичальників і всіляко заохочували автокредитування».

За підсумками 2008 року на Україні продано трохи більше 623 тисяч легкових автомобілів. За десять місяців нинішнього року — всього 139 тисяч. Тому зараз, за словами Олега Назаренко, дані відображають реальний стан галузі: «Ми повернулися на рівень 2003—2004 років. Але я не бачу в цьому трагедії. Купують за готівку і лише ті, хто може собі дозволити».


3.3 Проблеми і перспективи розвитку транспортного

машинобудування


Наступним етапом курсової роботи є визначення проблем і перспектив розвитку транспортного машинобудування, хоча декілька моментів було розглянуто в попередніх розділах роботи.

Найближчим часом "Укрзалізниця" в першу чергу почне закупляти локомотиви і пасажирські вагони, щоб відновити парк напередодні Євро-2012. Але звичайно вона закупляє пасажирські вагони у російських підприємств, пояснюючи це тим, що технологічний рівень вітчизняних заводів украй низький. "Ми неодноразово говорили нашим виробникам: дайте нам відповідний рівень, і ми забезпечимо підприємство замовленнями", – відзначав раніше гендиректор "Укрзалізниці" Михайло Костюк. На закупівлю "Укрзалізницею" вантажних вагонів і піввагонів українським виробникам найближчим часом теж розраховувати не слід. "У зв'язку з кризою в промисловості і падінням об'єму виробництва закупівлі цієї продукції буде припинена", – заявив Дмитро Подтуркин.

Втім, аналітики схиляються до оптимістичних прогнозів подальшого розвитку ринку. За оцінками, об'єм випуску вантажних вагонів в Україні наступного року збільшиться до 15 тис. вагонів, в основному за рахунок попиту в РФ і Казахстані. В 2010 році кількість вироблених в СНГ вагонів збільшиться як мінімум на 30% в порівнянні з нинішнім роком, до 44,7 тис. Вихід на докризовий рівень очікується до 2012 року.

Через різні технічні характеристики залізничного транспорту ми не можемо просто закупити локомотиви. Необхідно розробляти проекти нових машин, адаптованих до наших умов, із залученням зарубіжних конструкторів. А далі нам слід протягом трьох-п'яти років освоїти виробництво цих локомотивів на українських заводах. На винахід велосипеда у нас немає часу. При цьому слід налагоджувати кооперацію з Росією, Білоруссю і Казахстаном, щоб на 100% завантажити наші потужності.

Україні розвивати вітчизняне автомобілебудування не потрібно. Не «треба шароварщини — немає у нас традицій автомобілебудування. Взагалі все, що випускали в СРСР, зідрано у когось. Хіба що «Запорожець» з двигуном в багажнику — чисто радянський винахід. Україні треба користуватися своїм геополітичним положенням і розвивати збірку. Поки у нас тільки один завод побудований «з нуля» — його в Закарпатті побудувала компанія «Єврокар» для збірки автомобілів «Skoda». На завод навіть рейкову колію провели європейську», — говорить Олег Назаренко. І додає, що в світі, як не дивно, не існує американських телевізорів.

Як відомо, 31 жовтня 2008 р. підписаний українсько-іранський п'ятибічний Меморандум по літаку "Ан-148", в якому зафіксовані наміри Ісламської Республіки Іран (ІРІ) закупити і провести в кооперації з українськими і російськими підприємствами 50 літаків цієї моделі. При цьому Іран добився включення пункту, що дозволяє йому одержувати їй нові модифікації для потреб власних авіаперевізників. Привертає увагу настирний інтерес іранської компанії "HESA", підлеглої Міністерству оборони ІРІ, до можливих військових модифікацій "Ан-140" і "Ан-148", і особливо — до імпорту авіабудівних технологій. Безумовно, це вимагає від української сторони дотримання всіх норм режиму контролю за експортом військових технологій до Ірану. Слід також враховувати, що на іранському авіаринку Україні доведеться конкурувати не тільки із західними компаніями (сьогодні відносини тут знаходяться під строгим державним контролем), але і з російськими авіабудівниками, зокрема - з питання поставки до Ірану літаків "Ту-204" і технологій їх виробництва.

Не треба багато казати за загрози, які спричиняють транспортні засоби, кількість яких безпрецедентно зрощується, особливо автомобілів, і які вони спричиняють шкоди. Треба переходити на альтернативні джерела живлення, впроваджувати заходи відносно екологічних факторів, хоча наш уряд впроваджує ці заходи тільки на папері.


РОЗДІЛ 4. Державне регулювання транспортного

машинобудування


4.1 Законодавче і організаційне забезпечення державного

регулювання транспортного машинобудування


Необхідно міняти масу законів. Слід прийняти закон про особливості реформування залізничного транспорту, закони про транспорт і залізничний транспорт, змінити податкове законодавство. Реформа залізниці - це тривалий, важкий і невдячний процес. В Німеччині, наприклад, він проходив більше 20 років. Ми його почали в 2006 році і вже створили главк по реформуванню залізниць, куди ввійшли професіонали галузі. Але в 2008 році його розігнали як непотрібний. Ось відношення до такого реформування у нас. Зі всіх країн Східної Європи і СНГ реформування залізниць не ведеться тільки в Україні.

В грудні минулого року був прийнятий закон, по якому за бюджетні гроші повинно купувати тільки товари вітчизняного виробника. У тому числі і автомобілі для Кабінету Міністрів, секретаріату президента і так далі. Власник «Укравто Таріел Васадзе», розказують, тоді навіть жартував: так я готовий випускати броньовану «Таврию-superlong», тільки замовте. Ющенко закон підписав — і тут же відправив його на експертизу в Конституційний Суд. Там закон забракували, оскільки він багато чому не відповідає. І вимогам Всесвітньої торгової організації у тому числі.

Щоб зрозуміти, як в країні відносяться до свого автопрому, достатньо подивитися хто на чому їздить. В автопарку Ангели Меркель — BMW, Mercedes, Audi і Volkswagen. У Саркозі — Renault, Peugeot і Citroen. У Гордона Брауна — Jaguar, у Обами — Lincoln і Cadillac, у Берлуськоні — Maserati. А у Ющенка і Путіна — шестисотий Mercedes Pullman.

Були прийняті Закони України «Про заходи по державній підтримці суднобудівельної промисловості в Україні» і «Про спеціальну економічну зону Миколаєву», надаючи преференції українським суднобудівникам.

Проте, на відміну від інших країн, що прийняли подібні закони, Україна практично не просунулася вперед. Чому? Тому що заяви політиків були голослівними, зробленими в більшості своїй під час передвиборних кампаній. Добрі Закони, що дали реальний поштовх відродженню суднобудування і приходу інвестицій, не працюють. Їх ніхто не відміняв, з них всього лише прибрали суть – преференції вітчизняним виробникам.

Головним аргументом супротивників преференцій є можливе зменшення податкових і митних надходжень до бюджету. Проте відсутність преференцій приведе в перспективі до зупинки заводів і повного припинення яких-небудь надходжень!

Відповідь на питання, що для уряду важливіше – гроші вранці, увечері стільці або навпаки, здається, очевидний. Сьогодні гроші отримає цей уряд, завтра їх не отримає інший.

Єдиний вихід з ситуації – залучення стратегічних інвесторів на наші суднобудівельні заводи. Для цього необхідно створити реальні умови, стимулюючі розвиток виробництва. Жодна країна миру з розвинутим суднобудуванням не обійшлася без участі держави в створенні сприятливого клімату для суднобудівельної промисловості. Японія, Південна Корея, а потім Китай, Індія, В'єтнам, Бразилія не є виключенням.

Досвід провідних суднобудівельних країн світу вивчений досконально. Його необхідно тільки використовувати. І першим кроком може стати негайне відновлення дії «законів про суднобудування» в повному об'ємі.

Слід зазначити, що українсько-російська співпраця в літакобудуванні і ракетно-космічній промисловості розглядалася в десятилітній Програмі до Договору про дружбу, співпрацю і партнерство між Російською Федерацією і Україною (підписаному в Києві 31 травня 1997 р.) як пріоритетний напрям створення і розвитку структурообразующих виробництв двох держав. Але, як підтвердила практика їх взаємостосунків, цього виявилося мало. Необхідний ще економічний інтерес, державна підтримка, певна перспектива. Можна припустити, що на той час не всі перераховані компоненти були в наявності. Тому, ймовірно, реально роботи над турбогвинтовим "Ан-140" в Росії початі лише в липні 2003 р., і то - за ініціативою української сторони (тоді ж в Омську був налагоджений випуск іншої "Ановськой моделі" - "Ан-72П" - в рамках сумісної українсько-російської асоціації "Ан-74" "УРАН").

В такому контексті доцільно підкреслити, що Указом Президента України від 27 червня 2008 р. № 597/2008 введено в дію рішення СНБОУ від 30 травня 2008 р. "Про стан виконання Державної комплексної програми розвитку авіаційної промисловості України на період до 2010 року і першочергові задачі розвитку вітчизняного авіабудування ", в якому констатується, що Кабінетом Міністрів України не забезпечено належне виконання цієї програми, і зокрема її головної задачі - зростання виробництва і продажу української авіаційної техніки. За 2002-2007 роки вказана Державна програма профінансована з Державного бюджету України лише на 19,8 відсотки, окрема бюджетна програма по державній підтримці літакобудування через механізм здешевлення кредитів була введена лише з 2007 році. Це привело до фактичної зупинки серійного виробництва літаків, відставанню авіабудівної галузі від світового рівня в науково-дослідній, проектній і виробничій сферах, скороченню кількості висококваліфікованих фахівців в цій галузі". Визнано необхідним здійснити невідкладні заходи по забезпеченню підготовки і затвердженню в установленому порядку Стратегії розвитку вітчизняної авіаційної промисловості і цивільної авіаційної техніки на період до 2020 року, яка б визначила на довгостроковий період: політику в авіабудівній галузі відносно виробництва конкурентоздатної продукції з урахуванням приєднання України до ВТО; стратегічні напрями модернізації і розвитку виробничого, конструкторського, науково-дослідного і кадрового потенціалів авіабудівної галузі; заходи по прискоренню інноваційного розвитку цієї галузі, розвитку високих наукоємних технологій для підвищення науково-технічного потенціалу авіаційної промисловості; дії по висновку відповідних угод про стратегічне партнерство і забезпечення різнопланових прикладних наукових досліджень за участю іноземних партнерів; напрями вдосконалення організаційно-управлінської системи і науково-проектної структури кооперації. Доручено розробити і затвердити Державну програму оновлення парку вітчизняних авіакомпаній літаками типу "Ан-140" і "Ан-148" на період до 2015 року і упровадити механізми стимулювання українських авіаперевізників до придбання ними літаків вітчизняного виробництва.


4.2 Перспективні напрями державного регулювання транспортного

машинобудування


Державна програма реформування залізничного транспорту на 2009-2015 рр. здійснюватиметься в три етапи.

На I етапі (2009-2010 рр.) передбачається: розробка і ухвалення відповідних законодавчих і нормативно-правових актів, створення державного господарського об'єднання залізниць і інших підприємств залізничного транспорту у формі держконцерну. Заходи, які необхідно здійснити на II і III етапах, затверджуються Кабміном після виконання задач I етапу.

На II етапі (2011-2012 рр.) розроблятимуться і перевірятимуться організаційно-економічні, правові і технологічні механізми розвитку і функціонування залізничного транспорту в умовах переходу до вертикально інтегрованої структури управління, у тому числі передбачається розробити і прийняти Закон України «Про особливості реформування залізничного транспорту», створити головний і регіональні центри управління перевезеннями і т.д.

На III етапі (2013-2015 рр.) передбачається: - створити єдиний суб'єкт господарювання у формі Державної акціонерної компанії; - поступово зменшити частку перехресного субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних методом упровадження механізму фінансової підтримки пасажирських перевезень; - утворити господарське суспільство у сфері пасажирських перевезень за умови досягнення беззбиткової діяльності; - вивести з складу залізничні підрозділи, які належать до конкурентного сектора галузі; - утворити приватні компанії з власним парком пасажирських вагонів і моторвагонного рухомого складу; - створити регіональні залізничні компанії (місцеві ЗД) на базі підрозділів промислового залізничного транспорту, слабозадіяних і узкоколійних ЗД; - розвивати логістичну сіть і т.д.

Як повідомляється, реалізація Програми здійснюватиметься за рахунок власних засобів залізниць і підприємств залізничного транспорту, а також інших джерел, не заборонених законодавством України.

Україні розвивати вітчизняне автомобілебудування не потрібно. Не «треба шароварщини — немає у нас традицій автомобілебудування. Взагалі все, що випускали в СРСР, зідрано у когось. Хіба що «Запорожець» з двигуном в багажнику — чисто радянський винахід. Україні треба користуватися своїм геополітичним положенням і розвивати збірку. І нічого, громадяни сверхдержави нітрохи не комплексують через відсутність вітчизняного телебаченнябудування.

Частка «чисто українського» автопрома — всього вісім відсотків. І якщо в Росії керівництво країни витрачає величезні засоби, намагаючись підтримати свою автомобільну промисловість, то у нас в області державної підтримки галузі мало що відбувається.

Відносно суднобудування треба повторити досвід Росії. Розробити стратегію розвитку суднобудування на 15-20 років. Пріоритетним для України визначити будівництво наукоємних, технічно складних судів і кораблів, необхідних для реалізації стратегічних програм економічного розвитку і обороноздатності держави. Включити у витратну частину держбюджету вартість їх розробки і будівництва. Державі виступити замовником. Вибрати суднобудівельні підприємства, на яких реалізовуватиметься державні програми. На базі цих підприємств створити державний холдинг. Передбачити в бюджеті країни мільярди на придбання сучасних технологій, модернізацію суднобудівельних потужностей, відновити державну підготовку фахівців суднобудівельних професій.

На жаль, для України ця перспектива мало вірогідна.

Наша держава, на відміну від Росії, не претендує на морське панування, не володіє власною вантажною базою. В Україні немає судноплавних компаній, здатних претендувати на статус національного перевізника. Практично всі значущі суднобудівельні заводи знаходяться в приватних руках, що утруднятиме використовування засобів держбюджету для модернізації підприємств.

Крім того, у держави немає інвестиційних ресурсів для розвитку стратегічних галузей економіки. В найближчі 2-3 роки державі належить вирішувати найскладніші проблеми повернення внесків ощадбанку СРСР, переходу на контрактну армію, соціального захисту малозабезпечених, підвищення рівня заробітної платні бюджетників, реформи системи охорони здоров'я і т.д. На рішення тільки цих проблем будуть потрібно сотні мільярдів гривень.

Навряд чи в таких умовах, може йтися про які-небудь державні програми розвитку суднобудування і судноплавства.

16 січня 2008 р. Україна і Російська Федерація створили координаційний орган по серійному виробництву і реалізації літаків "Ан-148", а також двигунів Д-436-148 і АІ-450МС. При цьому злагоджена участь підприємств авіаційної промисловості РФ в проектуванні і виробництві агрегатів, комплектуючих виробів і систем літака. Тим часом на АНТК імені О. К. Антонова розробляється нова модифікація "Ан-148" на 99 пасажирських місць (на моє переконання, прямий конкурент "Superjet-100").

Аналіз стану справ в літакобудівній промисловості України на прикладі літака "Ан-140" показує, що її підприємства важко адаптуються до ринкових умов господарювання, жорсткої конкуренції на світовому ринку і падіння попиту на внутрішньому.

На жаль, така ж історія може повторитися і з українським регіональним турбореактивним літаком "Ан-148". Співпраця України з Російською Федерацією по його виробництву почата в грудні 2004 р. Проектно-конструкторські і інші підготовчі роботи по цій моделі були виконані в 2001 -2004 р.р. Свого часу (в 2005 р.) літак отримав високу оцінку президента Росії В. Путина і тодішнього Прем'єр-міністра України Ю. Тімошенко, які вважали, що його сумісне виробництво матиме для обох країн стратегічне значення. Було вирішене почати серійний випуск літака відразу на двох заводах - "Авіанті" і у Воронежському акціонерному літакобудівному товаристві (ВАСТ). Передбачалося випустити 480 машин, половину з котрих — для країн СНГ. Перший "твердий " замовлення літак отримало влітку 2005 р. (вартістю 18 млн. дол.), коли авіакомпанія "Красейр" (РФ) підписала з російською лізинговою компанією "Ільюшин Фінанси Ко ("ІФК") контракт" по фінансовому лізингу 15 літаків "Ан-148-100" протягом 10 років. Тоді бажання придбати літак виказали також авіакомпанії "Пулково", "Волга - Дніпро" і "АероСвіт". В цілому "твердих і потенційних замовлень" на літак "ан-148" було понад 100, що давало можливість організовувати його серійний випуск. Потрібно було, щоб росіяни закупили в Україні ліцензію на цю машину і почали її виробництво. Але там не поспішали, оскільки ніхто не давав державних (з боку Російської Федерації) гарантій.


ВИСНОВКИ


Нами було розглянуто тему «Розвиток транспортного машинобудування в Україні».

Становище транспортного машинобудування знаходиться в жахливому стані. І це не збільшуючи становище. Устаткування на заводах доживає свій вік, вітчизняний транспорт доживає останні миттєвості перед тим як попасти на металобруд, усе більш пропонується транспортних засобів імпортного виробництва, хоча у нашої країни є і потенціал і можливості виготовляти вітчизняні транспортні засоби, для цього лише довести до відповідного стану законодавчу базу і лише потім будувати нову економіку, спираючись на досвід інших країн світу.


СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ


Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 травня 2008 долі "Про стан виконання Державної комплексної програми розвитку авіаційної промисловості України на період до 2010 долі в тому першочергові завдання розвитку вітчизняного авіабудування" від 27 червня 2008 р.» № 597/2008

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 р. № 1656-р схвалена Стратегія розвитку вітчизняної авіаційної промисловості на період до 2020 року. "Офіційний вісник України" № 1, 2009, з. 77, ст. 19.

Прокопчук С. Конкуренція підвищить безпеку авіаційних перевезень. "Урядовій кур'єр" від 2 жовтня 2008 р.

Косарев О.Й., Рібак О.М. Безпека авіаційних перевезень та технічне переоснащення авіапідприємств. "Стратегічна панорама" № 2, 2008, з. 104—115.

Крок до європейських стандартів обслуговування та безпеки пасажирів. "Урядовій кур'єр" від 4 серпня 2007 р.

Указ Президента України від 3 липня 1992 р. № 363/92 в ухвалах від 17 серпня 1992 р. № 477 і від 5 лютого 1994 р. № 53.

Закон України "Про заходи по реалізації програм вітчизняного літакобудування" від 29 лютого 1996 р. № 249

Статистичний довідник за 1989, 1990, 1995, 2000-2008 роки – К., Статистика

Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Підр.- К., Вікар, 2006 – 396с.

Голиков А.П., Дейнека О.Г., Казакова Н.А. Розміщення продуктивних сил і регіонал істика. Навч. Посіб. – Х., Олайт, 2002 – 320с.

Развитие авиационной промышленности в Украине / Ефремов В.А.- Экономика Украины, № 8, 2009, с. 54-59

Розвиток вітчизняного суднобудування / Галицькі контракти, №28, 2009, с. 12-14

Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підр./ За заг. ред.. С.І. Дорогунцова – К., КНЕУ, 2007 – 988 с.

Захарченко В. Структурные преобразования в машиностроении - Экономика Украины, №9, сентябрь, 2001 , с. 30-36

Экономическая география транспорта/ Под ред. Н.Н.Казанского – М., Транспорт, 2001 – 340с.

Транспортное машиностроение в Украине - Транспорт Украины, № 10, 2008, с. 13-18


Додаток А


ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА МАШИНОБУДІВНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ у 2007 р.

Види економічної діяльності (галузі) Код Частка в продукції комплексу, %
Машинобудівний комплекс DK + DL + DM 100
Виробництво машин та устаткування DK 45,6
Виробництво механічного устаткування 29.1 11,3
Виробництво сільськогосподарських машин 29.3 7,9
Виробництво верстатів 29.4 1,7
Виробництво інших машин спеціального призначення 29.5 16,8
Виробництво машин для металургії 29.51 5,3

Виробництво машин для добувної промисловості і

будівництва

29.52 6,9
Виробництво машин для переробки сільгосппродуктів 29.53 1,6
Виробництво електричного та електронного устаткування DL 21,9
Виробництво канцелярських та електронно-обчислювальних машин 30 1,0
Виробництво електричних машин і апаратури 31 14,0
Виробництво устаткування для радіо, телебачення та зв'язку 32 3,0
Виробництво медичних приладів та інструментів, точних вимірювальних пристроїв, оптичних пристроїв та годинників 33 3,9
Транспортне машинобудування DM 32,5
Виробництво автомобільного транспорту 34 7,9
Виробництво інших видів транспорту та транспортного устаткування 35 2,4
Будування та ремонт суден 35.1 3,6
Авіаційна промисловість 35.3 11,4

Додаток Б


ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОГО

МАШИНОБУДУВАННЯ у 1990—2005 pp.


1990 1995 2000 2005

Основні промислові виробничі фонди основного виду діяльності (по підприємствах на самостійному балансі)

млрд крб млрд грн

40,8 7791 58,0 57,7
Індекс вартості основних виробничих фондів, до 1990 р. 100,0 111,2
101,9
Чисельність промислово-виробничого персоналу, тис. чол. 3221,1 1998 1361,3 1194

Продукція у фактичних цінах:

млрд крб

млрд грн

51,2

94500

2,3

9,45

13,6 19,4
Індекс обсягу продукції у порівнянних цінах зі змінною базою, до 1990 р. 100,0 50 35 41
у тому числі транспортного машинобудування 100,0 42 29 35

Частка у показниках промисловості:

початковій вартості основних виробничих фондів

28,1 24,5 22,9 22,9
чисельності зайнятих 43,3 38,1 32,8 31,2
обсязі продукції 30,7 16,1 14,1 13,4
валовій доданій вартості
21,0 14,9 12,6

Додаток В


ДИНАМІКА ВИРОБНИЦТВА ОКРЕМИХ ВИДІВ НАЙБІЛЬШ ВАЖЛИВОЇ ПРОДУКЦІЇ МАШИНОБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ у 1985—2008 pp.

Найменування продукції 1985 1990 2005 2006 2007 2008 2008 %до







1990 2005 2007
Великі електромашини, тис. шт. 9,5 10,2 2,8 0,8 1,2 3,4 33,3 121,4 283
Електродвигуни змінного струму з висотою осі обертання 63—355 мм, млн шт. 2,8 3,1 1,1 0,2 0,1 0,3 9,7 27,3 300
Вибухонебезпечні електродвигуни, млн шт. 247 254 40,1 17,5 10,9 9,7 3,8 24,2 89,0
тис. кВт 3234 3378 1009 646 424 439 13,0 43,5 103,5
Силові трансформатори, млн кВА тис. кВт 76,9 68,9 21,0 15,7 10,3 9,9 14,4 47,1 96,1
Електролампи освітлювальні, млн шт. 403 411 195 117 118 170 41,4 87,2 144,1
Кабельні вироби за вагою міді, тис. т 157 142 22,2 20,6 13,6 23,5 16,5 114,9 172,8
Шнури освітлювальні, тис. км 153 174 11,2 13,6 7,6 21,1 12,1 188 277
Проводи встановлювальні, тис. км 353 295 18,6 24,8 18,9 46,3 15,7 249 245
Персональні ЕОМ, тис. шт.
42,0 2,2 1,8 8,3 10,9 26,0 495 131,3
Побутові ПЕОМ, тис. шт.
6,7 0,8 0,2 0,3 0,4 6,0 50,0 133,3
Металорізальні верстати, тис. шт. 35,0 37,0 6,0 2,0 1,4 1,3 3,5 21,7 92,9
Ковальські пресові машини, тис. шт. 9,9 10,9 1,4 0,3 0,3 0,4 3,7 28,6 133,3
Роторні та роторно-конвеєрні лінії, комплектів 85 272 15
39 1 0,4 6,7 2,6
Шахтні підйомні машини, шт. 290 242 2 2 2 12 5,0 600 600
Шахтні навантажувальні машини, шт. 229 79 32 5 7 19 24,0 59,4 271
Автомати рукавичні, шт.
476 98 2




Гемогенізатори, шт.
1134 168 89 79 155 13,7 92,3 196
Агрегати і машини для виготовлення тіста, тис. шт.
7,2 5,9 1,9 2,0 2,6 36,1 44,1 130
Обладнання механічне для переробки м'яса, риби, тіста, овочів і виготовлення напівфабрикатів, шт.
2455 16 6361 1434 323 13,2 2000 22,5
Трактори, тис. шт. 136 106 10,4 3,2 5,0 4,0 3,8 38,5 80,0
Тракторні плуги, тис. шт. 103 89,2 1,7 4,0 3,0 3,1 3,5 182,4 103,3
Тракторні сівалки, тис. шт. 75,2 57,1 1,5 0,7 1,2 2,0 3,5 133 167
Рядкові жатки, тис. шт. 73,3 58,8 1,0 0,8 1,2 0,9 1,5 90 75
Бурякозбиральні машини, тис. шт. 5,0 8,6 0,4 0,1 0,1 0,1 1,2 25 100
Кормодробарки, тис. шт. 27,6 27,7 3,7 1,4 2,7 1,3 4,7 35,1 48,1
Автонапувалки для великої рогатої худоби, тис. шт. 109 83,5 20,3 2,9 3,2 3,1 3,7 15,3 96,9
Легкові автомобілі, тис. шт. 168 156 58,7 25,8 9,7 17,1 11,0 29,1 176
Вантажні автомобілі, тис. шт. 30,4 27,7 6,5 4,8 7,8 11,2 40,4 172 144
Автобуси, тис. шт. 14,8 12,6 2,2 2,4 2,0 3,5 27,8 159 175
Екскаватори, шт. 10006 11162 2316 289 201 159 1,4 6,9 79,1
Бульдозери, шт. 12986 7507 12 3 4 9 од 75 225
Дорожні котки, шт. 822 496 168 15 7 13 2,6 7,7 186
Асфальтоукладники, шт. 429 422 261 32 14 8 1,9 3,1 57,1
Бітонозмішувачі, шт. 1954 2149 1180 323 406 985 45,8 83,5 243
Мостові електричні крани (включаючи спеціальні), шт. 1349 1389 101 57 48 73 5,3 72,3 152
Радіоприймальні пристрої, тис. шт. 291 777 125 9,6 27,3 36,5 4,7 29,2 133,7
Телевізори, тис. шт. 3067 3774 315 92,8 81,1 62,4 1,7 19,8 76,9
у тому числі кольорового зображення 1405 2662 88,4 81,7 65,2 37,2 1,4 42,1 57,1
Магнітофони, тис. шт., 1573 1795 106 12,8 10,2 5,1 0,3 4,8 50,0
у тому числі касетні 1469 1715 101 12,8 10,2 5,1 0,3 5,0 50,0
Велосипеди (без дитячих), тис. шт. 880 800 36,2 12,6 30,8 5,4 0,6 14,9 17,5
Побутові холодильники, тис. шт. 743 903 562 390 409 451 49,9 80,2 110
Пральні машини, тис. шт. 372 788 213 138 127 125 15,9 58,7 98,4
Піаніно, тис. шт. 18,3 16,9 5,4 0,1 0,2 0,2 1,2 3,7 100
Абонентські гучномовці, тис. шт. 2076 1915 45 1,2 9,5 5,4 0,3 12,0 56,8
Пилососи, тис. шт. 789 1073 285 123 128 109 10,2 38,2 85,2
Електропраски, тис. шт. 4540 4405 492 193 261 202 4,6 41,1 77,4
Міксери, тис. шт. 330 920 347 17,3 9,9 14,4 1,6 4,1 145
М'ясорубки, тис. шт. 90,3 162 56,6 27,8 29,4 19,3 11,9 34,1 65,6
Електрочайники, тис. шт. 159 219 176 24,9 16,8 12,5 5,7 7,1 74,4
Кавомолки ел., тис. шт. 425 995 188 19 15 9 0,9 4,8 60,0
Електроплитки, тис. шт. 376 436 122 116 65 135 31,0 110,6 208
Електродуховки, тис. шт. 276 362 106 63,4 121 131 36,2 123,6 108,3
Соковижималки, тис. шт. 270 499 47,5 34,0 31,4 19,2 3,8 40,4 61,1
Вентилятори ел., тис.
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: