Xreferat.com » Рефераты по экономике » Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник"

Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник"

(3.9)

2007 рік: Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник";

2008 рік: Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник".


Даний показник неможливо розрахувати на 2006 рік із за відсутності даних в балансі підприємства.

За розрахованими показниками можемо зробити висновок про те, що ефективність використання підприємством власного капіталу в 2006 р. находиться на нульовому рівні внаслідок відсутності чистого прибутку в порівнянні з 2008 р., коли значення показника становило 1,25 тобто 0,25 коп. чистого прибутку заробила кожна одиниця вкладена власниками підприємства.

Валова рентабельність продажів. При оцінці рентабельності продажів на основі показників прибутку і виручки від реалізації розраховуються коефіцієнти рентабельності по всій продукції в цілому або з окремих її видах. Як і у випадку з рентабельністю капіталу, існує безліч показників оцінки рентабельності продажів, різноманіття яких обумовлено вибором того чи іншого виду прибутку. Найчастіше використовується валова, операційна або чистий прибуток. Відповідно розраховуються три показника рентабельності продажів.


Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник", (3.10)

2008 рік: Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник".


Даний показник неможливо розрахувати на 2006 та 2007 роки із за відсутності даних в балансі підприємства. Коефіцієнт валового прибутку показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність, політики ціноутворення.

Коефіцієнт оборотності активів. За допомогою цього коефіцієнта оцінюється ефективність використання фірмою всіх наявних ресурсів незалежно від джерел їх залучення. Розрахунок цього коефіцієнта здійснюється за формулою:


Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник", (3.11)

2006 рік: Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник";

2007 рік: Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник";

2008 рік: Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник".


Таким чином можемо зробити висновок про збільшення Коб.а в 2008 р. у порівнянні з 2006 р. за рахунок збільшення виручки від реалізації продукції, тобто на 1 грн. вартості всіх активів в 2008 р. доводиться 16,53 грн. доходу, а в 2006 р. - 1,67 грн. доходу. Це свідчить про більш ефективне використання активів, що є позитивним явищем для підприємства.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує скільки оборотів необхідно компанії для оплати наявної заборгованості. Даний коефіцієнт доповнює попередній. Для його розрахунку необхідно розділити собівартість реалізованої продукції на середньорічну вартість кредиторської заборгованості. Розраховується за формулою:


Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник", (3.12)

2006 рік: Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник";

2007 рік: Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник";

2008 рік: Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник".


Чим вище цей коефіцієнт, тим скоріше дебіторська заборгованість перетвориться на готівкові гроші, тобто підприємство швидше одержує сплату по рахункам [2].

Розрахунок показників фінансового стану підприємства наведено в табл. 3.1.


Таблиця 3.1 Характеристика показників фінансового стану підприємства

Показники 2006 рік 2007 рік 2008 рік Абсолютне відхилення (+, -)

Відносне

відхилення, %





06/07 07/08 06/07 07/08
Коефіцієнт фінансової автономії 0,87 0,61 0,10 -0,26 -0,51 -29,9 -83,6
Коефіцієнт фінансової залежності 1,15 1,63 9,23 0,48 7,6 41,7 466,3
Коефіцієнт маневреності власного капіталу 0,79 0,58 0 -0,21 -0,58 -26,6 -100
Фондовіддача 5,68 23,07 54,58 17,39 31,51 306,2 136,6
Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності 6,08 0,93 1,73 -5,15 0,8 -84,7 86,02
Коефіцієнт швидкої ліквідності 5,28 1,25 0,64 -4,03 -0,61 -76,3 -48,8
Коефіцієнт оцінки ліквідності 0,82 0,73 0,14 -0,09 -0,59 -10,98 -80,8
Рентабельність сукупного капіталу - - 0,13 - - - -
Рентабельність власного капіталу - 0,02 1,25 - 1,23 - 6150
Валова рентабельність продажів - - 0,01 - - - -
Коефіцієнт оборотності активів 1,67 9,87 16,53 8,2 6,66 491,02 67,5
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості 2,57 27,46 48,26 24,89 20,8 968,5 75,7

Згідно з розрахунку показників які представленні в табл. 3.1 можна зробити висновки про те, що фінансовий стан МПП “Монтажник” не є задовільним, тому що, наявна тенденція до зменшення показників рентабельності та ліквідності підприємства. По цьому видно що МПП «Монтажник» переживає скрутні часи, а чи знаходиться на грані банкрутства мі розрахуємо далі.

Розрахуємо ймовірність банкрутства МПП «Монтажник» використовуючи п’ятифакторну модель економіста Альтмана.

Розрахунок даного показника здійснюється за наступною формулою:


Z = 1,2Х1 + 1,4Х2 + 3,3Х3 + 0,6Х4 + 1,0Х5, (3.13)


Х1 – відношення оборотних активів до суми всіх активів підприємства;

Х2 – відношення резервів нерозподіленого прибутку до суми всіх активів;

Х3 – відношення валового прибутку/збитку до суми всіх активів;

Х4 – коефіцієнт співвідношення власного і позикового капіталу;

Х5 – відношення чистого виторгу від реалізації до суми всіх активів.

При значенні показника, більшому за 2,675, - фінансовий стан підприємства є стійким, в інтервалі від 1,81 до 2,675 – фінансовий стан – нестійкий, меншому від 1,81 – ймовірність банкрутства є високою.

Розрахуємо показник ймовірності банкрутства підприємства на кінець 2008 року:


Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник"==Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник"=12,1


На МПП «Монтажник» була розрахована та проаналізована ймовірність банкрутства. Метод Альтмана показує, що коефіцієнт банкрутства більший за 2,675 і становить 12.1, а це означає, що фінансовий стан підприємства є стійким.


4. АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА


Слід зазначити, що маркетинг у сфері послуг – це не тільки метод задоволення потреб, а, в першу чергу, виявлення можливостей збуту, включаючи виявлення різних потреб людей аж до їх окремого задоволення із широкою гамою сервісу обслуговування.

Розглянемо кадрову політику МПП «Монтажник».

Одним з основних питань кадрової політики підрядної будівельної організації, крім професійного підбору персоналу, є забезпечення стабільності кадрів, максимальне зменшення їх плинності і частій змінності. Причина полягає не тільки в тому, що стабільність кадрів є одним із показників стабільності самого підприємства. З огляду на суто колективний характер роботи будівельної фірми і високу ступінь поінформованості його співробітників, заміна будь-якої посадової особи неминуче призводить до тимчасового збою у виробничому процесі, витоку виробничо-комерційної інформації.

Крім того, незалежно від причин, що спонукали співробітника до зміни місця роботи, його догляд та подальші пошуки нового роботодавця (як правило, в тому ж будівельному секторі), навіть при самій коректної мотивації, прямо чи опосередковано сприяють поширенню негативної інформації про попередньому місці роботи. Це лежить в площині людської психології.

Вирішення даної проблеми не є виключною прерогативою кадрового органу. Стабільність забезпечується всім ходом сформованого виробничого процесу, системи мотивації персоналу, станом психологічного клімату колективу підприємства в цілому і його кожного структурного підрозділу зокрема. Здійснення постійного аналізу та контролю над станом роботи з персоналом підприємства, прогнозування та оперативне прийняття рішень, вироблення пропозицій і рекомендацій є базовими маркетинговими функціями кадрового органу.

Маркетинговий відділ повинен взаємодіяти з усіма відділами підприємства. Тому що, в тій чи іншій мірі всі підрозділи фірми займаються маркетингом, часом, не усвідомлюючи цього. Обсяги, періодичність та форми надання інформації визначаються комерційним директором (директором з маркетингу, або штатним маркетологом), в обов'язки якого входить збір, аналіз, вироблення рішень і рекомендацій з питань організації та координації виробничо-збутової діяльності підприємства. Завдання керівника - виробити єдину концепцію організації маркетингової діяльності підприємства та створити умови для її реалізації.

Розглянемо товарну політику.

Товарна політика – це маркетингова діяльність, пов'язана із плануванням і здійсненням сукупності заходів і стратегій щодо формування конкурентних переваг і створення таких характеристик товару, які роблять його постійно коштовним для споживача і тим самим задовольняють ту або іншу його потребу, забезпечуючи відповідний прибуток фірмі [24].

Асортимент МПП «Монтажник» представлений наступними видами послуг:

виконання ремонтно-будівельних і будівельно-монтажних робіт;

натяжна стеля;

покриття підлоги ламінатом;

виготовлення підлоги з підігрівом;

будівництво гаражів;

фарбування стін, стель, підлоги;

та ін.

Для ефективної роботи на ринку підприємство повинно систематично оновлювати асортимент своїх послуг, шляхом впровадження нових технологій та дизайнерських рішень.

Розглянемо цінову політику МПП «Монтажник».

На кожному типі ринків з урахуванням завдань, що стоять перед МПП «Монтажник», що складається, ціноутворенням можуть бути вирішені наступні проблеми.

Отримання планової норми прибутку, яку забез­печують конкурентоздатність і швидка реалізація продукції підприємства. Тут треба бути досить обере­жними, тому що це може призвести до того, що ціна перестане відігравати позитивну роль у маркетингу.

Створення грошового запасу у випадку, коли у під­приємства є проблеми зі збутом продукції, приплив грошей може бути важливішим за прибуток. Така ситуація стосовно "живих" грошей характерна сьогодні для багатьох підприємств. Іноді вартість наявних запасів така, що їх краще продати за ціною, яка дорівнює або нижча від собівартості, ніж зберігати їх на складі, очікуючи зміни кон'юнктури ринку.

Забезпечення заданого обсягу продажу, коли заради утримання довгострокової позиції на ринку і збільшення обсягів реалізації можна поступитися часткою прибутку. Добре, коли продукція одночасно має і якісні переваги перед товарами конкурентів.

Завоювання престижу - найбільш ефективний спосіб у випадках, коли споживач не має сумнівів щодо якості та репутації тих чи інших товарів. Престижна ціна відповідно повинна належати продукції, що певним чином рекламується і просувається на ринок.

Повне використання виробничих потужностей за рахунок "не пікового" ціноутворення. Це ефективно там, де склалися високі "сталі" і низькі "мінливі" ціни, де попит змінюється з певною періодичністю (напри­клад, природні ресурси, транспорт і ін.).

У залежності від стадії життєвого циклу продукції політика цін, у рамках політики маркетингу, так само змінюється. Згідно з І. Ансоффом, на стадії впровадження нового виду продукції розрізняють чотири стратегії в ціновій політиці.

Стратегія інтенсивного (активного) маркетингу - відрізняється тим, що встановлюється висока ціна і витрачається багато засобів на стимулювання збуту. Високою ціною забезпечується високий прибуток, а великі витрати на стимулювання збуту дозволяють швидко просунути продукцію на ринок. Це стратегія вигідна, коли:

споживачі у своїй масі не інформовані про продукцію;

ті, хто вже знає про неї, не постоїть за ціною;

необхідно протидіяти конкуренції.

Стратегія вибіркового проникнення - це висока ціна при незначному стимулюванні збуту. Використовується, коли:

місткість ринку невелика;

продукція відома більшості споживачів;

споживачі готові платити високу ціну;

конкуренція незначна.

Стратегія широкого проникнення означає, що ціна встановлюється низькою, а витрати на маркетинг -високими. Вважається найбільш успішною для швидкого виходу на ринок і захоплення максимально можливої його частки. Застосовується, якщо:

місткість ринку значна;

споживачі погано поінформовані про продукцію;

існує сильна конкуренція;

збільшення масштабу виробництва зменшує витра­ти на одиницю продукції.

Стратегія пасивного маркетингу спирається на низьку ціну і незначні витрати на стимулювання збуту. Вона виправдана, коли рівень попиту визначається в основному ціною.

На наступній стадії життєвого циклу продукції - стадії зростання - конкуренція звичайно підсилюється, і тому нова продукція починає поступово витісняти продукцію конкурентів. У свою чергу останні форсують маркетингову діяльність. У цій ситуації необхідно:

поліпшувати продукцію, модернізуючи і закріплюючи її відрив від конкурентів;

виходити з нею на нові сегменти ринку;

підсилити рекламу, у тому числі з акцентом на престижність і з метою формування в споживачів-новаторів прагнення до вторинної покупки.

На стадії зрілості продаж стабілізується і головну роль починають відігравати споживачі-консерватори.

На стадії насичення - продаж цілком стабілізується і підтримується вторинними закупівлями.

Щоб запобігти стадії спаду, вживаються заходи для "підбадьорення" продажу, у тому числі значне зниження ціни, щоб зробити продукцію доступною для тих категорій споживачів, які не купували її через високу ціну.

Орієнтація на середні ринкові ціни продукції даного роду (галузеві). Цей метод характерний для підприємств, що працюють на слабо монополізованих товарних ринках. В основі середніх галузевих цін лежать суспільно необхідні витрати праці, що забезпечують прибуток стабільно працюючим підприємствам.

Орієнтація на цінового лідера. Цей метод практикується на ринках, де домінують декілька (3-5) підприємств, так що ринок практично цілком поділений між ними. У цьому випадку одне з підприємств, частка ринку якого є найбільшою, мовчазно визнається іншими виробниками ціновим лідером. Будь-які зміни цін, що започатковуються ним, відтворюються іншими підприємствами, щоб не вносити хаос у ринковий механізм і зберігати свою частку ринку.

Орієнтація на попит. На відміну від цін, орієнтованих на витрати виробництва, ці ціни встановлюють, постійно спостерігаючи за інтенсивністю попиту. При зростанні попиту ціни підвищують, а при зменшенні - знижують, хоча витрати виробництва при цьому залишаються незмінними. У підсумку відбувається "цінова дискримінація", що означає, що продукція одночасно продається за декількома цінами у залежності від місця і часу продажу, а іноді і від категорії споживача (найчастіше використовується при реалізації продукції тривалого користування).

У деяких випадках цінова дискримінація здійснюється в залежності від місця продажу, наприклад, від категорії і престижності магазину.

Самостійну групу методів визначення цін складає математичне, у тому числі імітаційне, моделювання, особливо при розрахунку ціни рівноваги. В основу розрахунку моделі "ціни рівноваги" кладеться взаємодія двох функцій:

функції можливого обсягу випуску (пропозиції) продукції в залежності від її ціни;

функції попиту на цю продукцію, що також залежить від ціни.

Приступаючи до вирішення питання про встановлення остаточної ціни на свою продукцію, необхідно пам'ятати, що вона є найсильнішим інструментом маркетингу і тому визначення її розміру не може здійснюватися без врахування ситуації на ринку і загальної маркетингової стратегії підприємства.

МПП «Монтажник» використовує витратний метод при встановленні цін на послуги, при цьому ціна встановлюється залежно від тієї чи іншої послуги. Розглянемо загальні ціни на виконання деяких послуг МПП «Монтажник»:

укладання труб (100 м) - 350,87 грн.;

розкладка трубопроводів каналізації з поліетиленових труб (100 м) - 870,31 грн.;

фарбування раніше пофарбованих поверхонь 100 кв. м. - 423,70 грн.;

фарбування стін 100 кв. м. - 611,21 грн.;

кладка плитки 100 кв. м. - 203,25 грн. та ін.

Отже, правильна методика встановлення ціни, розумна цінова політика, послідовна реалізація глибоко обґрунтованої цінової стратегії складають необхідні компоненти успішної діяльності будь-якого комерційного підприємства в жорстких умовах ринку [20].

Розглянемо збутову політику МПП «Монтажник»

Одним із пунктів збутової політики підприємства є вибір оптимального каналу збуту. Канал збуту (розподіли) товару - це організація або людина, що займається просуванням і обміном конкретного товару (декількох груп товарів) на ринку.

Результати господарської діяльності підприємств багато в чому залежать від того, наскільки правильно обрані канали розподілу товарів, форми і методи їхнього збуту, від широти асортименту і якості наданих підприємством послуг, пов'язаних із реалізацією продукції.

Канал розподілу приймає на себе і допомагає передати кому-небудь іншому право власності на конкретний товар або послуги на шляху від виробника до споживача. Канал розподілу можна трактувати і як шлях пересування товарів від виробників до споживачів. Учасники каналів розподілу виконують ряд функцій, що сприяють успішному рішенню вимог маркетингу. До них варто віднести такі функції, як: проведення науково-дослідної роботи, стимулювання збуту, налагодження контактів із потенційними споживачами, виготовлення товарів відповідно до вимог покупців, транспортування і складування товарів, питання фінансування, прийняття відповідальності за функціонування каналу розподілу.

Поняття розподілу поєднує регулювання усіх виробничих заходів, спрямованих на переміщення продукту в просторі і часі від місця виробництва до місця споживання.

Канал розподілу - це шлях, по якому товари рухаються від виробників до споживачів, завдяки чому усуваються тривалі розриви в часі, місці і праві власності, що відокремлюють товари і послуги від тих, хто хотів би ними скористатися. Учасники каналу розподілу виконують ряд дуже важливих функцій:

Канали розподілу можна охарактеризувати за кількістю рівнів, що їх складають. Рівень каналу розподілу - це будь-який посередник, що виконує ту або іншу роботу з наближення товару і права власності на нього до кінцевого покупця. Оскільки певну роботу виконує і сам виробник, і кінцевий споживач, вони теж входять до складу будь-якого каналу. Довжина каналу визначається кількістю наявних у ньому проміжних рівнів [8].

МПП «Монтажник» використовує прямий канал розподілу. Тобто замовлення від клієнта отримує МПП «Монтажник» і напряму без участі посередників виконує ряд послуг.

Отже, збутова політика підприємства також спрямована на підвищення ефективності фірми, тому що в сфері збуту остаточно виявляються всі зусилля маркетингу по підвищенню прибутковості, пристосовуючись збутову мережу під споживача підприємство має більше шансів вистояти в конкурентній боротьбі, саме в даній сфері підприємець знаходиться ближче до покупця.

Розглянемо політику просування послуг МПП «Монтажник»

Просування – це будь-яка форма дій, використовуваних фірмою для інформування, переконання й нагадування споживачам про свої товари, послуги, ідеї, суспільній діяльності.

Правильна організація просування дуже ефективно сприяє швидкій безперебійній реалізації послуг. При цьому прискорюється повернення оборотних коштів підприємств, зростає попит, що є об'єктивною основою підвищення ефективності господарської діяльності.

МПП «Монтажник» на ринку будівельних послуг використовує один із найбільш ефективних методів просування - стимулювання збуту.

Під стимулюванням збуту слід розуміти комплекс заходів, призначених сприяти продажу продукції. Характерною рисою цих заходів є те, що вони прямо не пов'язані зі споживчими властивостями продукції, у чому і полягає їх принципова відмінність від традиційної реклами, тому що передбачається, що основні споживчі властивості уже відомі споживачу.

Головне завдання стимулювання збуту зводяться до наступного: збільшити число покупців послуг; збільшити кількість послуг, купленого тим самим покупцем.

До інструменту стимулювання збуту, які використовує підприємство відносяться – знижки. Підприємство використовує знижку із ціни за кількість.

Стосовно своїх споживачів програма стимулювання збуту обґрунтовує отримання ними істотної комерційної вигоди від придбання послуг фірми.

Нажаль, МПП «Монтажник» не використовує рекламу, що є негативним моментом, так як розташовується підприємство за межами міста. Тому підприємству необхідно використовувати рекламу задля інформування як місцевого населення, так і гостів міста про послуги які вони зможуть отримати саме в МПП «Монтажник».

Реклама - будь-яка оплачувана форма не персональної презентації і просування ідей, товарів і послуг, здійснювана конкретним замовником.

У сучасних умовах реклама - необхідний елемент виробничо-збутової діяльності, засіб створення ринку збуту, активний засіб боротьби за ринок. Саме в силу цих її функцій рекламу називають двигуном торгівлі.

У рамках маркетингу реклама повинна: по-перше, підготувати ринок (споживача) до сприятливого сприйняття нового товару; по-друге, підтримувати попит на високому рівні на стадії масового виробництва товару; по-третє, сприяти розширенню ринку збуту. У залежності від стадії життєвого циклу товару змінюються масштаби й інтенсивність реклами, співвідношення між престижною рекламою (реклама фірми-експортера, компетентності її персоналу) і товарної (тобто рекламою конкретного товару); змінюються також засоби її поширення, обновляються її аргументи, підбираються більш свіжі, більш оригінальні ідеї.

З метою підвищення ефективності реклами підприємству необхідно:

максимально витриманий, ненав'язливий, діловий (більш інформаційний, ніж рекламний) характер, декларують позитивну репутацію, досвід і можливості підрядника, підтверджені конкретним, не викликає сумнівів, або легко перевіряти факти або цифрою, (посилання на інтернет-сайт для отримання більш детальної інформації більш ніж бажана);

форма публікації: рекламний модуль (зміст модуля не повинно повторюватися двічі, незмінним має залишатися тільки фірмовий стиль підприємства), або інформаційно-рекламна стаття (буклет) аналітичного характеру, узагальнююча досвід роботи підприємства на будівельних об'єктах, що застосовуються їм технології, способи організації робіт і т.д.

Отже, вміло організоване управління стимулюванням збуту дозволяє підприємству краще пристосовуватись до змін зовнішніх умов функціонування, впливати на внутрішні зміни і знаходити оптимальні рішення щодо задоволення потреб споживачів послуг.


5. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ВІДДІЛУ ПІДПРИЄМСТВА


У нинішніх складних економічних умовах основною проблемою на підприємствах є збут продукції і його стабільність. Як залучити клієнта до продукції підприємства? Як визначити тенденції ринку й спрогнозувати попит, ціни й, у цілому,   своє майбутнє? Як активно впливати на клієнтів і конкурентів і управляти ринком? Створення розгалуженої системи маркетингу на підприємстві дозволяє вирішити ці й безліч інших питань саме силами підприємства.

Керування економікою й фінансами підприємства неможливо без добре працюючих маркетингових служб. Необхідно завжди тримати руку на пульсі ринку. Треба завжди знати які співвідношення ціни, якості, сервісу й обсягу продажів існують на ринку, які його тенденції й обсяги, що вживають конкуренти, у чому вони сильніше або слабкіше [21].

Але крім зовнішньої інформації необхідно мати й відомості про ситуацію на підприємстві. Як витрачаються гроші на виробничий і комерційний цикл? Яке з підрозділів найбільше рентабельно? У якого виду продукції найбільша рентабельність, самий маленький строк оборотності? Як побудувати систему керування й оплати за результатами? Ці й багато інших питань вирішуються планово-економічними або фінансовими підрозділами. Дана інформація є основою для керування витратами й собівартістю. На підставі її служба маркетингу може розробити гнучку систему оптових знижок і політику ціноутворення.

Маркетингова служба підприємства являє собою підрозділ, що діє на основі принципів і методів маркетингу.

Загальна мета маркетингової служби — оптимізація процесів розроблення, виробництва і реалізації продукції відповідно до вимог споживачів.

Основні задачі маркетингової служби   комплексне вивчення ринку, аналіз ситуації, виробничо-сировинних і товарних ресурсів підприємства; вибір ринку; розробка й здійснення стратегії й тактики маркетингу; розробка маркетингових програм і забезпечення їхнього виконання; обґрунтування рекомендацій з управління якістю товару; розробка комплексу маркетингу (товарної, цінової, збутової політики й політики формування попиту й стимулювання збуту) і забезпечення його раціонального функціонування.

Служба маркетингу підприємства виконує такі основні функції: здійснює вибір привабливих ринків; аналізує ринкові ситуації; вивчає кон’юнктури ринків; здійснює прогнозування товарних ринків; здійснює сегментування та вивчення покупців і споживачів; досліджує рівні й канали збуту; створює й реалізує інноваційні методи продажу товарів; здійснює координацію роботи технічних служб підприємства; здійснює аналіз доцільності прийняття технічних рішень; займається розробку бюджету маркетингу; виконує роботи пов'язані з створенням іміджу підприємства.

В основі діяльності маркетингової служби лежать наступні вимоги:

науковість, тобто дотримання вимог теорії маркетингу й теорії менеджменту; мобільність, тобто невідкладне виконання ухвалених рішень;

гнучкість, тобто здатність оперативно міняти тактику й стратегію маркетингу відповідно до змін ринкової ситуації;

маневреність, тобто вміння адекватно реагувати на невизначеність зовнішнього середовища, адаптуватися до мінливості умов і дії випадкових факторів, знаходити слабкі місця конкурентів, перерозподіляти власні ресурси, визначати пріоритети й т.п.;

наполегливість, тобто неухильне втілення в життя намічених планів, доведення до кінця початих переговорів, уміння відстоювати свою позицію;

демократичність, тобто сполучення дружніх прихильних відносин між начальником і підлеглими із твердою вимогливістю, виховання почуття лояльності до «свого» підприємства;

виконавча дисципліна, тобто обов'язок виконувати намічену програму у встановлений термін.

Алгоритм створення маркетингової служби на підприємстві включає наступні етапи рис. 5.1

Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник"Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник"Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник"Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник"Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник"Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник"Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник"Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник"Аналіз маркетингової та фінансово-господарської діяльності підприємства МПП "Монтажник"


Рис. 5.1 Алгоритм створення служби маркетинга на підприємстві


Перший етап   оцінка необхідності створення власного відділу маркетингу. На даному етапі необхідно розглянути питання пов'язані з доцільністю формування власної служби маркетингу. Очевидно, що в деяких фірмах немає необхідності формування власного відділу. Для цього доцільно провести оцінку ефективності створення власного відділу шляхом співвідношення витрат на створення власного відділу до витрат на придбання маркетингових послуг. Чим нижче буде співвідношення тим вигідніше створення власного відділу.

Другий етап   визначення цілей відділу маркетингу. Якщо в результаті оцінки ефективності створення власного відділу маркетингу доведена необхідність створення відділу маркетингу можна приступати до другого етапу, а саме визначення цілей відділу маркетингу. Для визначення цілей і функцій відділу маркетингу необхідно: провести повний аналіз діяльності фірми й виявити вузькі місця й диспропорції в її функціонуванні. На підставі отриманих даних побудувати гіпотезу вирішення даних проблем силами створюваного відділу маркетингу, тобто розробити план маркетингу   перелік тактичних заходів, що дозволяють поліпшити становище підприємства на зайнятих сегментах ринку.

Третій етап   визначення стратегії маркетингового розвитку.

Маркетингова стратегія   розробка стратегічних рішень, які дозволять ефективно реалізувати задачі середньострокового й короткострокового періоду. Розробка маркетингової стратегії необхідна для забезпечення ефективності проведених маркетингових заходів.

Стратегія розвитку може поєднувати в собі місію компанії, цілі, маркетингову концепцію, інвестиційну політику, кадрову стратегію й ін. Як правило, у стратегії розвитку описуються й обґрунтовуються стратегічні задачі розвитку компанії й шляхи їхнього досягнення.

Четвертий етап   визначення організаційної структури й персоналу відділу маркетингу. Виходячи зі стратегії маркетингового розвитку й із цілей відділу маркетингу можна побудувати раціональну структуру відділу маркетингу. Насамперед необхідно визначити форму організації відділу маркетингу: функціональна, регіональна, товарна, ринкова, функціонально-товарна, функціонально-ринкова, товарно-ринкова.

П’ятий етап   визначення бюджету відділу маркетингу на рік. Визначаються види витрат по конкретному підрозділі відділу маркетингу, у рамках кожного з яких визначається кількість, ціна й вартість вироблених витрат.

Чисельність і склад маркетингової служби, набір її функцій і ступінь автономності багато в чому залежать від типу й розміру фірми, її спеціалізації. Великі підприємства, з різноманітними асортиментом продукції, численними зв'язками з постачальниками, торговельними посередниками й клієнтами, фінансовими установами й т.д. не можуть обійтися без великої, глибоко структурованої й ієрархічно побудованої, маркетингової служби. Середні підприємства створюють більше скромну по чисельності, але теж досить жорстко структуровану службу (хоча й допускають сполучення функцій). Малі фірми рідко створюють самостійну маркетингову службу, звичайно ці обов'язки покладають на кого-небудь із працівників по сумісництву [22].

Так як структура служби маркетингу визначається функціями відділу маркетингу, які на кожному підприємстві можуть вирізняться, тому практично кожне підприємство особливо промислового призначення створює власну структуру служби маркетингу, яка в загальному вигляді включає такі підрозділи: відділ маркетингових досліджень, відділ планування та прогнозування збуту, відділ збуту, відділ реклами й стимулювання збуту.

Але по мірі досягнення конкретних проміжних і кінцевих цілей маркетингової роботи на підприємстві можуть створюватися нові відділи служби: управління товароруху, нових ринків, аналізу маркетингової діяльності, обслуговування покупців і т.д.

На чолі служби маркетингу стоїть директор по маркетингу (віце-президент по маркетингу, зам. ген. директор по

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: