Xreferat.com » Рефераты по экономике » Витрати і ціни і на продукцію

Витрати і ціни і на продукцію

за географічною ознакою;

- установлення цін зі знижками і заліками;

- установлення цін для стимулювання збуту;

- установлення дискримінаційних цін.

Встановлення цін на нові товари

Класичний підхід до вибору стратегії ціноутворення на нові товари наведений на рис. 1.

Витрати і ціни і на продукціюЦіна

Витрати і ціни і на продукціюВитрати і ціни і на продукціюВитрати і ціни і на продукцію


Рис. 1. Стратегії ціноутворення на нові товари

Якщо товар захищений патентом, можна використовувати наступні стратегії ціноутворення:

1. Стратегія «зняття вершків» передбачає встановлення високою первісної ціни з метою одержання максимального доходу з усіх сегментів ринку, готових заплатити високу ціну. Це забезпечує підприємству невеликий обсяг продажів при більшому доході з кожного продажу. Отже, на нову продукцію встановлюються найвищі ціни, які тільки можна встановити на визначеному сегменті ринку. Після того як початкова хвиля збуту уповільнюється, підприємство знижує ціну, щоб залучити наступний сегмент ринку, який влаштовує нова ціна. Діючи подібним чином, підприємство «знімає» максимально можливі фінансові «вершки» із самих різних сегментів ринку.

Використання стратегії «зняття вершків» доцільне, коли:

- сформовано високий рівень попиту з боку досить значного числа покупців;

- витрати дрібносерійного виробництва не настільки високі, щоб звести нанівець фінансові вигоди підприємства;

- на ринку спостерігається низький ступінь конкуренції (через монопольне положення виробника);

- висока ціна підтримує репутацію високої якості товару.

2. Стратегія глибокого проникнення на ринок передбачає встановлення порівняно низької ціни на товар з метою залучення якомога більшої кількості покупців і завоювання більшої частки ринку збуту. За рахунок зростання частки ринку скорочуються витрати виробництва, і по мірі їх скорочення поступово зменшуються ціни.

Встановленню низької ціни сприяють такі умови:

- розширення ринку і зростання обсягів виробництва;

- скорочення сукупних витрат, а також витрат з розподілу товарів;

- жорстка конкуренція.

Ціноутворення в межах товарної номенклатури

Підхід до ціноутворення змінюється, якщо товар є частиною товарної номенклатури. У цьому випадку підприємство розробляє систему цін, яка може забезпечити одержання максимального прибутку за всією номенклатурою. До цієї системи відносяться такі стратегії:

- стратегія встановлення цін на обов'язкові комплектуючі включає встанелення цін на товари, використовувані разом з основним виробом (наприклад, леза для бритви);

- стратегія встановлення цін на побічні продукти виробництва передбачає встановлення цін на побічні продукти виробництва з метою підвищення загальної конкурентоспроможності основних товарів;

- стратегія встановлення цін на набори товарів припускає об'єднання делькох товарів у набір і продаж його за нижчою ціною.

Встановлення цін за географічною ознакою

Геофафічний підхід до ціноутворення передбачає ухвалення рішення про вс новлення підприємством різних цін для споживачів, які знаходяться у різних частин країни (виходячи з транспортних витрат). В межах підходу виділяють такі стратегії:

1. Встановлення цін за місцем походження товару передбачає, що товар передається перевізнику на умовах франко-вагон, після чого всі права і відповідальність за нього переходять до замовника, який повністю оплачує всі транспортно-страхові витрати. Перевагою цієї стратегії є розподілена оплата транспортних витрат.

2. Встановлення єдиної ціни з включенням в неї витрат з доставки є повною протилежністю попередньому методу, оскільки підприємство встановлює єдину ціну, включенням однієї і тієї ж суми транспортних витрат незалежно від місцезнаходже ня покупця. Перевагою цієї стратегії є відносна простота її застосування і можливість для підприємства рекламувати єдину ціну в загальнонаціональному масштабі.

3. Встановлення зональних цін є дещо усередненим варіантом описаних вище стратегій. Підприємство при встановленні цін виділяє зони обслуговування. Всі замовники, які знаходяться в межах окремої зони, платять однакову ціну. Поза зоною ціни на товари зростають.

4. Встановлення цін відносно до базового пункту дає можливість товаровиробнику обрати певне місто за базове і компенсувати транспортні витрати в сумі, яка дорівнює вартості доставки з вказаного пункту, незалежно від того, звідки в дійсності відбулося відвантаження. Перевагою цієї стратегії є те, що одночасно з підвищенням ціни для замовників, які знаходяться неподалік від базового пункту, для віддалення від нього замовників ця ціна знижується.

5. Встановлення цін з прийняттям на себе витрат з доставки передбачає, що підприємство частково чи повністю приймає на себе фактичні витрати з доставки товару для розширення обсягів продажу і зменшення витрат. Ця стратегія використовується для проникнення на нові ринки, а також для утримання панівного положення на ринках з підвищеною конкуренцією.

Встановлення цін зі знижками і заліками

Підприємства зменшують вихідні ціни для винагороди споживачів за дострокову оплату рахунків, закупівлю більшого обсягу товарів чи несезонні закупівлі.

В межах цієї стратегії використовуються такі знижки:

1. Знижки за платіж готівкою передбачають зменшення ціни для покупців, які оперативно сплачують рахунки.

2. Знижки за кількість закуповуваного товару передбачають зменшення, ціни для покупців, які замовляють великі партії товару. Однак, знижки за кількість не повинні перевищувати суми економії витрат продавця, отримуваної внаслідок скорочення витрат, пов'язаних з продажем, підтримкою запасів і транспортуванням товару.

3. Функціональні знижки товаровиробники пропонують службам товароруху, які виконують визначені функції з продажу товарів, їх збереження тощо.

4. Сезонні знижки передбачають зменшення ціни для споживачів, які здійснюють несезонні покупки товарів. Сезонні знижки дають можливість продавцю підтримувати стабільний рівень виробництва протягом усього року.

5. Здійснення заліків. Під заліком розуміють інші види знижок з прейскурантних цін. Зокрема, товарообмінний залік — це зменшення ціни нового товару за умови повернення старого. Заліки на стимулювання збуту - виплати чи знижки з ціни для винагороди дилерів за участь у програмах реклами і підтримки збуту.

Встановлення цін для стимулювання збуту передбачає встановлення зменшених цін на цільові товари, які приносять постійний прибуток, заради залучення більшої кількості покупців. При цьому товаровиробник розраховує на те, що споживачі придбають й інщі товари зі звичайними націнками. Окрім того, ця стратегія стимулює встановлення цін для особливих випадків (зимові, весняні, передсвяткові розпродажі) тощо.

Встановлення дискримінаційних цін передбачає внесення коригувань до встановлених раніше підприємством цін з урахуванням різниці мок споживачами, товарами, місцевістю тощо. При застосуванні цього методу підприємство продає товар за різними цінами без урахування різниці у витратах, пов'язаних з його виробництвом. Встановлення дискримінаційних цін відбувається в різних формах: з урахуванням різних груп покупців, їх місцезнаходження, пори року та часу покупки.

ВПРАВИ ДЛЯ РОЗПІЗНАННЯ ТЕРМІНІВ

Розпізнайте, яку економічну категорію характеризують наведені нижче визначення. Обґрунтуйте свою відповідь.

Зашифрованими економічними категоріями є:

- адміністративні витрати;

- виробнича собівартість продукції (робіт, послуг);

- витрати за статтями калькуляції;

- витрати звітного періоду;

- втрати від участі в капіталі;

- елементи витрат;

- мета обліку собівартості;

- мета планування собівартості;

- непрямі витрати;

- об'єкт витрат;

- одноразові витрати;

- поточні витрати;

- провідник (носій) витрат;

- прямі витрати;

- собівартість виробленої продукції;

- собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг);

- структура собівартості;

- фінансові витрати.


1.

Зменшення активів (або збільшення зобов'язань), які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови можливості їх достовірної оцінки

?


2. Сукупність економічно однорідних витрат ?

3. Продукція (роботи, послуги або вид діяльності підприємства), які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат ?

4. Виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво і збут продукції ?

5. Будь-який процес (технологічна операція, угода), що призводить до появи певного виду витрат підприємства і розглядається як укрупнено (для всього підприємства), так і деталізовано (в межах конкретного підрозділу під підприємства) ?

6. Витрати на окремі види виробів, а також витрати на основне і допоміжне виробництво ?

7. Витрати, пов'язані з виробництвом окремих видів продукції (на сировину, основні матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючі тощо), які можуть бути безпосередньо включені до їх собівартості ?

8. Витрати, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції (витрати на утримання й експлуатацію устаткування, загальновиробничі, загальногосподарські витрати), що включаються до собівартості за допомогою спеціальних методів ?

9. Витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням ?

10. Витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється ?

11. Витрати, періодичність яких менша, ніж місяць ?

12. Періодично здійснювані витрати (з періодичністю більшою місяця), спрямовані на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу ?

13. Економічно обгрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому періоді для виробництва і збуту кожного виду та всієї промислової продукції підприємства ?

14. Своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом і збутом продукції, обчисленнях фактичної собівартості окремих видів та всієї продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів ?

15. Сума виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновироб-ничих витрат та наднормативних виробничих витрат ?

16. Загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством ?

17. Сума прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, інших прямих витрат, а також змінних загальновиробничих та постійних розподілених загальновиробничих витрат ?

18. Витрати на проценти (за користування отриманими кредитами, за випущеними облігаціями, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов'язаними з залученням позикового капіталу ?

19. Збитки від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі ?

20. Збитки від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі ?

21. Співвідношення окремих елементів витрат, які виражені у відсотках до загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції ?

ТЕСТОВІ ВПРАВИ

Дайте відповідь на наступні тестові запитання:

1. До собівартості продукції відносять:

а) поточні витрати на виробництво;

б) капітальні витрати;

в) витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції;

г) витрати на сировину, матеріали і заробітну плату працівників.

2. Для чого потрібна класифікація витрат на виробництво за економічними елементами?

а) для розрахунку собівартості одиниці конкретного виду продукції;

б) для складання кошторису витрат на виробництво;

в) для розрахунку витрат на матеріали;

г) для встановлення ціни виробу.

3. Класифікація витрат за калькуляційними статтями витрат необхідна для:

а) визначення ціни виробу;

б) розрахунку прямих та непрямих витрат;

в) розрахунку собівартості одиниці конкретного виду продукції;

г) складання кошторису витрат на виробництво.

4. До змінних витрат відносять:

а) матеріальні витрати;

б) витрати на реалізацію продукції;

в) амортизаційні відрахування


5. Які фактори не впливають на зниження собівартості продукті"?

а) зміна розміщення виробництва;

б) зміна складу та якості природної сировини;

в) підвищення технічного рівня виробництва;

г) покращання структури продукції, що виробляється на підприємстві.

6. За способом перенесення вартості на виготовлену продукцію витрати класифікують на:

а) витрати за економічними елементами та витрати за статтями калькуляції;

б) прямі витрати і непрямі витрати;

в) умовно-змінні витрати і умовно-постійні витрати;

г) поточні витрати і одноразові витрати

д) витрати виробництва, витрати цеху, витрати дільниці і витрати служби.

7. Які з наведених нижче тверджень розкривають зміст ролі витрат при здійсненні економічних розрахунків?

а) витрати утворюють нижню межу встановлюваної на виготовлену продукцію (товари, роботи, послуги) ціни;

б) облік складових витрат дає змогу виділити найбільш значимі елементи і після здійснення техніко-економнного аналізу впливати на їх зменшення;

в) аналіз витрат дає можливість товаровиробнику порівнювати власні витрати із середньогалузевими, а також з витратами конкуруючих підприємств;

г) величина витрат визначає рівень рентабельності (прибутковості) виготовлення продукції (товарів, робіт, послуг);

д) групування витрат за калькуляційними елементами і обчислення собівартості виробленої (реалізованої) продукції (товарів, робіт, послуг) є якісною характеристикою та узагальнюючим показником ефективності досліджуваного виробництва;

е) всі перелічені ознаки розкривають роль витрат при здійсненні економічних розрахунків.

8. Які елементи не включають до виробничої собівартості продукції відповідно до П(С)БО 16 «Витрати»?

а) прямі матеріальні витрати;

б) прямі витрати на оплату праці;

в) інші прямі витрати;

г) змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати;

д) нерозподілені постійні загальновиробничі витрати.

9. Які витрати з наведених нижче не відносять до прямих матеріальних витрат?

а) вартість сировини та основних матеріалів;

б) вартість купованих напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

в) вартість допоміжних матеріалів;

г) втрати від браку;

д) плата за оренду земельних і майнових паїв.

10. Які елементи не включаються до собівартості реалізованої продукції?

а) виробнича собівартість продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду;

б) витрати на збут продукції;

в) нерозподілені постійні загальновиробничі витрати;

г) наднормативні виробничі витрати.

11 Які з перелічених нижче елементів витратне відносяться до змінних загальновиробничих витрат?

а) витрати на обслуговування й управління виробництвом (цехами, дільницями), що змінюються прямо (або майже прямо), пропорційно до зміни обсягу діяльності;

б) витрати на обслуговування й управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.

12. До складу елемента «Матеріальні витрати» не включається...

а) вартість сировини й основних матеріалів;

б) вартість купованих напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

в) вартість палива й енергії;

г) вартість будівельних матеріалів;

д) вартість запасних частин;

е) зворотні відходи;

є) вартість тари й тарних матеріалів;

ж) вартість допоміжних та інших матеріалів.

13. Який метод визначення точної собівартості одиниці виробу за допомогою розподілу величини накладних витрат, що припадають на кожну одиницю продукції, представляє собою двохстадійний процес, в якому на першій стадії накладні витрати співвідносяться з визначеними базовими показниками (часом роботи технологічного устаткування, кількістю операцій контролю якості тощо), а на другій стадії вони визначаються за кожним видом виробничої діяльності відповідно до носіїв витрат?

а) метод обліку прямих витрат праці;

б) АВС-метод;

в) модель оцінки нормативів цехових накладних витрат на кожен вид продукції;

г) всі відповіді правильні;

14. З яких етапів складається процедура АВС-методу?

а) аналіз бізнес-процесу виробництва продукції;

б) визначення операційних центрів;

в) відстеження витрат за операційними центрами;

г) вибір провідників (носіїв) витрат;

д) процедура АВС-методу включає всі визначені етапи.

15. При якому методі калькуляції собівартості змінні витрати відносяться на вироблену продукцію, а постійні витрати відносяться на реалізовану продукцію?

а) метод поглинених витрат;

б) метод прямих витрат.

16. Особливості якого методу калькуляції собівартості полягають в тому, що він ґрунтується на розподілі усіх складових витрат собівартості за видами продукції, передбачає розрахунок повної собівартості продукції, будується на розподілі витрат на прямі і непрямі, дає можливість оцінити запаси готової продукції на складі за повною собівартістю?

а) метод поглинених витрат;

б) метод прямих витрат.

17. Який з наведених нижче показників не відноситься до критеріїв оцінки витратності виробництва?

а) витрати на 1 грн реалізованої продукції;

б) собівартість одиниці діродукції;

в) частка умовно-постійних витрат в собівартості продукції;

г) рентабельність продукції;

е) заргплатоємність продукції;

є) енергоємність продукції;

ж) витрати на 1 грн товарної продукції.

18. Який показник характеризує суму витрат на оплату енергоресурсів в обсязі всієї виготовленої підприємством продукції?

а) витрати на 1 грн реалізованої продукції;

б) собівартість одиниці продукції;

в) матеріалоємність продукції;

г) енергоємність продукції.

19. Який показник розраховуються шляхом ділення собівартості реалізованої продукції на її обсяг у вартісному вираженні?

а) витрати на 1 грн реалізованої продукції;

б) витрати на 1 грн товарної продукції;

в) витрати на 1 грн валової продукції.

20. Про яку функцію ціни йдеться, якщо вона полягає у вираженні в єдиній грошовій формі різних за своєю натуральною формою товарів (послуг)?

а) вимірювально-інформаційна функція;

б) розподільна функція;

в) стимулююча функція;

г) регулююча функція.

21. Як класифікують ціни за способом фіксації?

а) тверді, періодично тверді, рухливі та плаваючі ціни;

б) оптові та роздрібні;

в) тривалі і змінювані;

г) загальнодержавні, місцеві і світові;

д) довідкові ціни, біржові котирування, ціни аукціонів, ціни фактичних угод, ціни пропозицій окремих фірм та розрахункові ціни.

22. Яка стратегія ціноутворення передбачає встановлення порівняно низької ціни на товар з метою залучення якомога більшої кількості покупців і завоювання більшої частки ринку збуту, завдяки чому скорочуються виробничі витрати, і по мірі їх скорочення поступово зменшуються ціни?

а) стратегія «зняття вершків»;

б) стратегія встановлення цін у межах товарного асортименту;

в) стратегія глибокого проникнення на ринок;

г) стратегія встановлення цін на побічні продукти виробництва;

д) стратегія встановлення цін зі знижками.

23. Яка з наведених нижче стратегій встановлення цін за географічною ознакою відповідає визначенню: «підприємство встановлює єдину ціну з включенням однієї і тієї ж суми транспортних витрат незалежно від місцезнаходження покупця.

Перевагою цієї стратегії є відносна простота її застосування і можливість для підприємства рекламувати єдину ціну в загальнонаціональному масштабі»?

а) встановлення цін за місцем походження товару;

б) встановлення єдиної ціни з включенням витрат з доставки;

в) встановлення зональних цін;

г) встановлення цін відносно до базового пункту;

д) встановлення цін із прийняттям на себе витрат з доставки.

24. Про який вид знижок з ціни йдеться, якщо знижки передбачають зменшення ціни для покупців, що замовляють великі партії товару?

а) знижки за платіж готівкою;

б) знижки за кількість закуповуваного товару;

в) функціональні знижки;

г) сезонні знижки.

ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ'ЯЗАННЯ

1. Однією з позицій товарного асортименту підприємства шинної галузі промисловості є шини 175/70 Р-13 БЛ-85, які призначені для автомобіля марки «Жигулі» моделі 06. Така продукція користується стабільним попитом через насиченість вітчизняного автомобільного ринка даним товаром. Для виробництва 1000 таких автопокришок необхідна безліч матеріалів, численний перелік яких наводиться тут разом з нормами їх витрат та закупівельними цінами.

1.1. Основні матеріли:

каучук марок НК-1С - 804,6 кг за ціною 5 грн / кг, СКІ-3 - 1042,1 кг (5,4 грн / кг), СКМС-ЗОАРК - 1376,0 кг (4,42 гри / кг), СКС-ЗОАРК-15БР - 0,7 кг (3,8 грн / кг); найрит марки А - 0,5 кг (7 грн / кг); бутилкаучук БК-1675 -15,7 кг (5,6 грн / кг); хлорбутил - 0,5 кг (6,2 грн / кг); СКД 2ГР ЗК - 298,6 кг (4,9 грн / кг); каучук латексу СКД-1 - 7,9 кг (5 грн / кг); каучук латексу ВП-107 - 3,4 кг (8 грн / кг); регенерат - 0,4 кг (1,68 грн / кг); білила цинкові - 166,7 кг (5,2 грн / кг); технічний вуглець марок П-234 (ПМ-100) - 2,2 кг (1,48 грн / кг), П-245 - 1181,9 кг (1,68 грн / кг), П-514 (ПМ-50) - 873,3 кг (1,36 грн / кг); корд анідний -1323,4 м2 (4,70 грн / м2); металевий корд - 561,2 м2 (6,2 грн / м2); бязь - 6,3 м2 (3,03 грн / м2); капронова тканина -1,2 м2 (4,76 грн / м2); проволока - 286 кг (3,5 грн / кг).

1.2. Допоміжні матеріали:

ангідрид фталевий - 10,5 кг (2,58 гри / кг); нафтонат - 5,8 (42 грн / кг); сантогард - 4,3 кг (24 грн / кг); кислота бензойна - 3,8 кг (4,6 грн / кг); віск - 26 кг (2,96 грн / кг); діафен - 50,9 кг (20 грн / кг); резорцин - 1,2 кг (19 грн / кг); ацетонаніл - 26,1 кг (7,2 грн / кг); гексол - 5,3 кг (13,2 грн / кг); сульфенамід М - 25,2 кг (14,2 грн / кг); сульфенамід Ц -14,2 кг (11,4 грн / кг); амберол - 0,8 кг (27,6 грн / кг); дггіодиморсролин - 11,8 кг (13,2 грн / кг); октофор Н - 4,4 кг (8 грн / кг); октофор Н 103 - 0,3 кг (13 грн / кг); сірка мелена - 14,1 кг (0,44 грн / кг); сірка полімерна - 113,6 кг (8,4 грн / кг); каніфоль - 73,2 кг (3,6 грн / кг); масло ПН-6 - 115,8 кг (0,6 грн / кг); масло мінеральне - 1,3 кг (7,4 грн / кг); мазут - 2,5 кг (0,32 грн / кг); кислота олеїнова - 3,8 кг (2,6 грн / кг); парафін технічний - 0,1 кг (3,8 грн / кг); ренацит - 0,8 кг (35 грн / кг); смола природна - 90,9 кг (2 грн / кг); стеарин технічний - 63,6 кг (5 грн / кг), бітум - 14,7 кг (1 грн / кг), рубракс - 2,3 (1 грн / кг), смола епоксидна - 9,1 кг (17 грн / кг), метафениленбюмалеїн - 0,1 кг (0,86 грн / кг), модифікатор РУ - 10,5 кг (19,6 грн / кг), модифікатор АРУ -1,7 кг (15,2 грн / кг), поліетилен - 10,4 кг (0,1 грн / кг), пігмент жовтий - 0,1 кг (2,1 грн / кг), фарба штемпельна жовта - 0,2 кг (12,44 грн / кг), каолін - 213,1 кг (0,1 грн / кг), крейда - 23 кг (2 грн / кг), слюда - 24 кг (5 грн / кг), тальк - 24,3 кг (0,8 грн / кг), бензин - 91,2 кг (1 грн / кг), їдкий натр - 0,2 кг (0,06 грн / кг), клей декстриновий - 0,4 кг (0,18 грн/ кг), масло МС - 3,3 кг ((12 грн / кфемульсія - 4,4 кг (0,22 грн / кг), мило - 10,3 кг (1,9 грн / кг), скипидар - 0,6 кг (3,8 грн / кг), формалін - 1,6 кг (0,54 грн/кг),етигацетат 0,1 кг (3 грн/кг), концентрат апатиту – 5,3 кг (грн/кг).

1.3. Енергія на технологічні цілі-49360 кВт-годин за ціною 0,156 грн / кВт-годину.

Відповідно до матеріальних та енергетичних потреб необхідно визначити матеріальні та енергетичні витрати в розрахунку на 1 автопокришку та на 1000 автомобільних покришок, а також обчислити собівартість однієї автопокришки марки 175/70 К-13 БЛ-85, якщо частка описаних вище матеріальних витрат в ній складає 68%.

2. Підприємство фармацевтичної галузі промисловості випускає медичний препарат «Аспаркам», призначений для лікування ішемічної хвороби серця і гіпокаліємії, викликаної застосуванням салуретичних засобів. Цей препарат користується підвищеним попитом серед людей, що мають хвороби серця. Його також застосовують при порушеннях ритму, пов'язаних з інтоксикацією препаратами наперстянки, при пароксизмах мерехтіння передсердь, а також нещодавно виниклих хворобах шлункової екстрасистології. Для виготовлення 438000 ампул розчину «Аспаркаму» необхідні такі основні матеріали та сировина:

До основних сировинних ресурсів відносяться:

- аспарагінова кислота – 1805 кг за ціною45 грн/кг;

- спеціально підготовлена вода для ін'єкцій - 21193 кг за ціною 0,5 грн / кг;

- окис магнію - 141 кг за ціною 34 грн /кг;

- гідроокис калію - 432 кг за ціною 31 грн / кг;

- сорбіт - 1226 кг за ціною 17 грн / кг;

- вугілля активоване - 744 кг за ціною 9 грн / кг;

- ампули скляні ємністю 5 мл - 5002152 шт. за ціною 0,003 грн / шт.;

- коробки 438000 шт. за ціною 0,15 грн / шт.;

- листи-вкладиші (надруковані інструкції) - 438000 шт. за ціною 0,02 грн / шт.;

- ніж для відкриття ампул - 438000 шт. за ціною 0,03 грн /шт.

В процесі виготовлення препарату використовується також численний перелік допоміжних матеріалів, таких як:

- ацетон в кількості 876 кг за ціною 2,35 грн / кг;

- бельтинг бавовняно-паперових фільтрів - 8760 м за ціною 1,7 грн / м;

- папір пергаментний -10950 кг за ціною 1,9 грн / кг;

- перекис водню - 8760 кг за ціною 2,55 грн / кг;

- гідрохінон -14892 кг за ціною 1,05 грн / кг;

- марля медична - 4380 м за ціною 1,6 грн / м;

- шпагат-1971 Окгза ціною 1,25 грн/кг;

- пакувальні медичні ящики -10950 шт. за ціною 2,2 грн /шт.

Для виготовлення препарату необхідна також електроенергія в обсязі 240900 кВт-годин за ціною 0,15 грн / кВт-година, природний газ - 254040 м3 за ціною 0,2 грн / м3, стисле повітря - 11826 м3 за ціною 0,05 грн / м3, вода технічна - 118260 м3 за ціною 0,03 грн / м .

Використовуючи вказані показники, необхідно обчислити сукупні матеріальні витрати для виготовлення однієї ампули та 438000 ампул розчину «Аспаркаму», а також визначити собівартість однієї ампули «Аспаркаму», якщо частка вказаних вище матеріальних витрат в ній становить 75%.

3. Виробнича собівартість товарної продукції на плановий рік по підприємству має скласти 16000 тис грн. Позавиробничі витрати в цілому по підприємству перед бачаються в сумі 900 тис грн. Виробнича собівартість одиниці виробу 8 тис грн.

На

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: