Оптимізація біржової торгівлі конвертованими валютами на базі прогнозування їх крос-курсів на прикладі діяльності приватного підприємця
Мнстерство освти науки Украни
Нацональний грничий Унверситет
¶нститут економки
Кафедра економчно кбернетики та
нформацйних технологй
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до дипломно роботи
магстра
спецальност 8.050102 Економчна кбернетика
на тему: „Оптимзаця бржово торгвл конвертованими валютами на баз прогнозування х крос-курсв на приклад дяльност приватного пдпримця”
Виконав: _________ Сова В.С.
|
Кервники |
Прзвище, нцали |
Оцнка |
Пдпис |
|
Проекту |
Пстунов ¶.М. | ||
|
роздлв: |
|||
| Фнансовий | Пстунов ¶.М. | ||
| Спецальний | Пстунов ¶.М. | ||
| ¶нформацйний | Нецвтав В.А. | ||
| Охорона прац | Пстунов ¶.М. | ||
|
Рецензент |
Алексев М.О. | ||
|
Нормоконтролер |
Пстунов ¶.М. |
м. Днпропетровськ
2008 р.
ЗАТВЕРДЖЕНО:
Завдуючий кафедри Економчно кбернетики
_____________ ґ.В. Кочура
ЗАВДАННЯ
для дипломно роботи
магстра
студента групи ЭК–03м Сови Вктора Сергйовича
Тема дипломного проекту: „Оптимзаця бржово торгвл конвертованими валютами на баз прогнозування х крос-курсв на приклад дяльност приватного пдпримця”
Затверджена наказом ректору НГУ Украни вд 7.05.2008 Ж_501-л
| Роздл | Змст завдання | Строк виконання |
| Фнансовий | Виконати аналз фнансово-економчного стану пдпримства. | 03.09.07 – 18.10.07 |
| Спецальний | На пдстав матералв виробничих практик, нших науково-технчних джерел розробити оптимальний алгоритм прогнозування крос-курсв для приватного пдпримця. | 01.01.08 –03.04.08 |
| ¶нформацйний | Розробити автоматизовану нформацйну систему оптимзац бржово торгвл в вид математичного ндикатора. | 05.04.08 – 05.05.08 |
| Охорона прац | Розробити правила безпеки при робот з комп’ютером. | 06.05.08 – 15.05.08 |
Завдання видав _____________ ¶.М. Пстунов
Завдання прийняв до виконання _____________ В.С. Сова
Дата видання завдання: 03.09.2007.р.
Строк надання дипломного проекту до ДЕК: 21.06.2008 р.
РЕФЕРАТ
Пояснювальна записка: 80 арк., 8 табл., 23 рис., 3 додаткв, 13 лт. джерел.
Об’кт розроблення – оптимзаця бржово торгвл конвертованими валютами на баз прогнозування х крос-курсв на приклад дяльност приватного пдпримця.
Мета дипломно роботи – Розробити новий математичний метод прогнозування крос-курсв конвертованих валют.
Метод дослдження та апаратура. Для дослдження дано предметно област використаний аналтичний метод на основ математичного програмування та перетворення Фур‘.
Новизна проектних ршень – Новизна поляга в винаход нового математичного ндикатора «SV-Trend».
Практичне значення – дипломно роботи поляга у пдвищенн економчного ефекту завдяки новому математичному ндикатору.
ЗМ¶СТ
РЕФЕРАТ
ВСТУП
1. М¶ЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ РИНОК
1.1 ¶сторя виникнення мжнародного валютного ринку
1.2 Структура мжнародного валютного ринку
1.3 Здйснення торгових операцй
1.4 Торговий термнал «Meta 4»
1.4.1 Види ринкових ордерв
1.5 Постановка задач
2. ОПИС ТЕОР¶Й ¶ МЕТОДИК
2.1 Фундаментальний аналз
2.2 Технчний аналз
2.2.1 Графчний метод
2.2.2 Математичний метод
3. ОПИС ¶ РОЗРОБКА НОВОГО МАТЕМАТИЧОГО МЕТОДУ ПРОГНОЗУВАННЯ КРОС-КУРС¶В
3.1 Математична постановка задач
3.2 Проведення розрахункв
3.3 Переврка якост прогнозування
4. РОЗРОБКА ¶НФОРМАЦ¶ЙНО· СИСТЕМИ
4.1 Розробка ¶С для реалзац запропонованого методу
4.2 Приклад нтерфейсу
5. ОХОРОНА ПРАЦ¶
5.1 ¶нженерний - технчн заходи
5.1.1 Шкдлив небезпечн чинники при робот з ПК х вплив на
органзм людини
5.1.2 Заходи щодо боротьби з шкдливими небезпечними чинниками при робот з ПК
5.2 Загальн вимоги до органзац робочого мсця користувача ЕОМ
ВИСНОВОК
ВИКОРИСТАНА Л¶ТЕРАТУРА
ВСТУП
Прогнозування гра важливу роль в повсякденнй людськй дяльност в ухваленн ршень вдносно майбутнього – наприклад, прогноз погоди рзних природних явищ, планування виробничо дяльност продажв товарв, прогнози, пов'язан з поведнкою фнансового ринку тому подбне можна вднести до тих прикладв, для яких точнш оцнки визначають специфку дй, що робляться, роблять стотний вплив на пдготовку планв конкретних сценарв поведнки в майбутньому.
Вльн грошов кошти переслдують дв основн мети – отримання максимально прибутковост при дотриманн вдповдно надйност. В цлому, спекуляц на валютному фондовому ринках до надйних активв вднести важко, але вони забезпечують найвищу прибутковсть з всх легальних видв операцй. Якщо ж грошов кошти не нвестувати, то вони мають властивсть з часом зникати, тому або ви працюте з грошима, або ви прощатеся з ними назавжди.
Прогнозування валютного ринку (зокрема, проблема прогнозування обмнних курсв/котирувань валют) практично щоденно (а часом, щогодини) привертають пильну увагу як професйних учасникв ринку (банкв, державних приватних нвестицйних компанй, брокерських контор, тому подбне), так людей, як так чи накше вдстежують лише загальнодоступн тенденц в спроб мнмзувати можлив втрати власних скромних накопичень.
На валютному ринку нацональна валюта обмнються на ноземн валюти. Цна грошово одиниц ноземно валюти, виражена в певнй клькост грошових одиниць нацонально валюти, називаться валютним курсом. Вн важливим елементом валютно системи, оскльки розвиток мжнародних економчних вдносин вимага вимрювання вартсного спввдношення валют рзних кран. Валютний курс необхдний для:
• взамного обмну валютами при торгвл товарами, послугами, при рус капталв кредитв. Експортер обмню виручену ноземну валюту на нацональну, оскльки валюти нших кран не можуть звертатися як законний купвельний платжний засб на територ дано держави. ¶мпортер обмню нацональну валюту на ноземну для оплати товарв, куплених за кордоном. Боржник набува ноземно валюти на нацональну для погашення заборгованост виплати вдсоткв по зовншнх позиках;
• порвняння цн свтових нацональних ринкв, а також вартсних показникв рзних кран, виражених в нацональних або ноземних валютах;
• перодично переоцнки рахункв в ноземнй валют фрм банкв.
Суть валютного курсу як вартснй категор поляга в наступному. Валютний курс — «цна» грошово одиниц одн крани, виражена в ноземних грошових одиницях або мжнародних валютних одиницях (СДР, ЕКЮ, замнен вро з 1999 р.). Зовн валютний курс представляться учасникам обмну як коефцнт перерахунку одн валюти в ншу, визначуваний спввдношенням попиту пропозиц на валютному ринку. Проте вартсною основою валютного курсу купвельна спроможнсть валют, що виража середн нацональн рвн цн на товари, послуги, нвестиц. Ця економчна (вартсна) категоря властива товарному виробництву виража виробнич вдносини мж товаровиробниками свтовим ринком. Оскльки вартсть всеосяжним виразом економчних умов товарного виробництва, то порвняннсть нацональних грошових одиниць рзних кран заснована на вартсному вдношенн, яке складаться в процес виробництва обмну. Виробники покупц товарв послуг за допомогою валютного курсу порвнюють нацональн цни з цнами нших кран. В результат зставлення виявляться ступнь вигдност розвитку якого-небудь виробництва в данй кран або нвестицй за кордоном. Як би не спотворювалася дя закону вартост, валютний курс кнець кнцем пдкоряться його д, виража взамозв'язок нацонально свтово економки, де виявляться реальне курсове спввдношення валют.
При продаж товарв на свтовому ринку продукт нацонально прац отриму суспльне визнання на основ нтернацонально мри вартост. Тим самим валютний курс опосередкову абсолютну обмнювансть товарв в рамках свтового господарства. Вартсна основа валютного курсу обумовлена тим, що кнець кнцем нтернацональна цна виробництва, лежача в основ свтових цн, базуться на нацональних цнах виробництва в кранах, що основними постачальниками товарв на свтовий ринок.
У зв'язку з рзким збльшенням мжнародного руху капталв на валютний курс вплива купвельна спроможнсть валют по вдношенню не тльки до товарв, але фнансовим активам.
Як будь-яка цна, валютний курс вдхиляться вд вартсно основи — купвельно спроможност валют — пд впливом попиту пропозиц валюти. Спввдношення такого попиту пропозиц залежить вд ряду чинникв. Багатофакторнсть валютного курсу вдобража його зв'язок з ншими економчними категорями — вартстю, цною, грошима, вдсотком, платжним балансом так дал Причому вдбуваться складне х переплетення висунення як виршальн то одних, то нших чинникв. Серед них можна видлити наступн.
1. Темп нфляц. Спввдношення валют по х купвельнй спроможност (паритет купвельно спроможност), вдображаючи дю закону вартост, служить свордною вссю валютного курсу. Тому на валютний курс вплива темп нфляц. Чим вище темп нфляц в кран, тим нижче курс валюти, якщо не протидють нш чинники ¶нфляцйне знецнення грошей в кран виклика зниження купвельно спроможност тенденцю до падння х курсу до валют кран, де темп нфляц нижчий. Дана тенденця зазвичай простежуться в середньо довгостроковому план. Вирвнювання валютного курсу, приведення його у вдповднсть з паритетом купвельно спроможност вдбуваються в середньому протягом двох рокв. Це пояснються тим, що щоденне котирування курсу валют не коректуться по х купвельнй спроможност, а також дють нш курсотворч чинники
2. Стан платжного балансу. Активний платжний баланс сприя пдвищенню курсу нацонально валюти, оскльки збльшуться попит на не з боку ноземних боржникв. Пасивний платжний баланс породжу тенденцю до зниження курсу нацонально валюти, оскльки боржники продають на ноземну валюту для погашення свох зовншнх зобов'язань. Нестабльнсть платжного балансу приводить до стрибкоподбно змни попиту на вдповдн валюти х пропозицю. У сучасних умовах зрс вплив мжнародного руху капталв на платжний баланс , отже, на валютний курс.
3. Рзниця процентних ставок в рзних кранах. Вплив цього чинника на валютний курс пояснються двома основними обставинами. По-перше, змна процентних ставок в кран вплива за нших рвних умов на мжнародний рух капталв, перш за все короткострокових. В принцип пдвищення процентно ставки стимулю притока ноземних капталв, а зниження заохочу вдлив капталв, зокрема нацональних, за межу. Рух капталв, особливо спекулятивних «гарячих» грошей, пдсилю нестабльнсть платжних балансв. По-друге, процентн ставки впливають на операц валютних ринкв ринкв позикових капталв. При проведенн операцй банки беруть до уваги рзницю процентних ставок на нацональному свтовому ринках капталв з метою витягання прибуткв. Вони вважають за краще отримувати дешевш кредити на ноземному ринку позикових капталв, де ставки нижч, розмщувати ноземну валюту на нацональному кредитному ринку, якщо на нм процентн ставки вищ.
4. Дяльнсть валютних ринкв спекулятивн валютн операц. Якщо курс яко-небудь валюти ма тенденцю до пониження, то фрми банки завчасно продають на стйкш валюти, що погршу позиц ослаблено валюти. Валютн ринки швидко реагують на змни в економц полтиц, на коливання курсових спввдношень. Тим самим вони розширюють можливост валютно спекуляц стихйного руху «гарячих» грошей.
5. Ступнь використання певно валюти на вроринку в мжнародних розрахунках. Наприклад, той факт, що 60% операцй вро-банкв здйснюються в доларах, визнача масштаби попиту пропозиц ц валюти. На курс валюти вплива ступнь використання в мжнародних розрахунках. Так, в 90-х роках долара припадало на частку 50% мжнародних розрахункв, 70% зовншньо заборгованост, кран, що зокрема розвиваються. Тому перодичне пдвищення свтових цн, виплати, що ростуть, по боргах держав сприяють пдвищенню курсу долара навть в умовах падння його купвельно спроможност.
6. На курсове спввдношення валют вплива також прискорення або затримка мжнародних платежв. В очкуванн зниження курсу нацонально валюти мпортери прагнуть прискорити платеж контрагентам в ноземнй валют, щоб не понести втрат при пдвищенн курсу. При змцненн нацонально валюти, навпаки, переважа х прагнення до затримки платежв в ноземнй валют. Така тактика, що отримала назву «Лдз енд легз», вплива на платжний баланс валютний курс.
7. Ступнь доври до валюти на нацональному свтових ринках. Вона визначаться поляганням економки полтичною обстановкою в кран, а також розглянутими вище чинниками, що надають дю на валютний курс. Причому дилери враховують не тльки дан темпи економчного зростання, нфляцю, рвень купвельно спроможност валюти, спввдношення попиту пропозиц валюти, але перспективи х динамки. ¶нод навть очкування публкац офцйних даних про торговий платжний баланси або результати виборв позначаться на спввдношенн попиту пропозиц курс валюти. Деколи на валютному ринку вдбуваться змна проритетв на користь полтичних новин, чуток про вдставку мнстрв так дал
8. Валютна полтика. Спввдношення ринкового державного регулювання валютного курсу вплива на його динамку. Формування валютного курсу на валютних ринках через механзм попиту пропозиц валюти зазвичай супроводжуться рзкими коливаннями курсових спввдношень. На ринку складаться реальний валютний курс — показник стану економки, грошового звернення, фнансв, кредиту ступеня доври до певно валюти. Державне регулювання валютного курсу направлене на його пдвищення або зниження виходячи з завдань валютно-економчно полтики. З цю метою проводиться певна валютна полтика.
Таким чином, формування валютного курсу — складний багатофакторний процес, обумовлений взамозв'язком нацонально свтово економки полтики. Тому при прогнозуванн валютного курсу враховуються розглянут курсоутворення чинники х неоднозначний вплив на спввдношення валют залежно вд конкретно обстановки.
В умовах плаваючих валютних курсв посилився вплив х змн на рух капталв, особливо короткострокових, що позначаться на валютно-економчному положенн окремих держав. В результат притоки спекулятивних ноземних капталв в крану, курс валюти яко пдвищуться, може тимчасово збльшитися об'м позикових капталв капталовкладень, що використовуться для розвитку економки покриття дефциту державного бюджету. Вдлив капталв з крани приводить до х браку, згортання нвестицй, зростання безробття.
Наслдки коливань валютного курсу залежать вд валютно-економчного потенцалу крани, експортно квоти, позицй в МЕО. Валютний курс служить об'ктом боротьби мж кранами, нацональними експортерами мпортерами, джерелом мждержавних розбжностей. З ц причини проблеми валютного курсу займають видне мсце в економчнй науц.
М¶ЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ РИНОК¶сторя виникнення мжнародного валютного ринку
Сьогодн ми живемо в еру глобалзац. Крани торгують товарами послугами мж собою, снують так явища як туризм, мжнародн нвестиц, транснацональн корпорац тому подбне. ¶ншими словами, каптал блука по свту з одн крани в ншу. Але в рзних кранах своя нацональна валюта, якимсь чином необхдно обмнювати свою валюту на валюту крани, в якй ви, наприклад, збиратеся вдкрити бзнес. Таких як ви дуже багато, що створю потребу в обмн валюти в величезних об'мах Отже, наявнсть зручного механзму обмну валют вкрай необхдна в свтовй економц. Для цього утворився мжнародний валютний ринок.
Foreign Market (FOREX) - мжнародний валютний ринок - сформувався 70- роки, коли мжнародна торгвля перейшла вд системи фксованих валютних курсв до системи плаваючих обмнних курсв валют. На FOREX| курс одн валюти щодо ншо визначаться ринковими умовами, - спввдношенням попиту пропозиц. Валютний ринок об'дну чотири регональн ринки: азатський, австралйський, вропейський, американський. Обмнн операц не припиняються протягом всього робочого тижня, ринок працю 24 години в добу (табл. 1.1.).
Таблиця 1.1.
Час роботи торгових сесй.
| Година по Киву | Зимнй година | Лтнй година | |||
| Регон | Мсто | Вдкриття | Закриття | Вдкриття | Закриття |
|
Азя |
Токо | 2:00 | 10:00 | 3:00 | 11:00 |
| Гонконг | 3:00 | 11:00 | 4:00 | 12:00 | |
| Снгапур | 4:00 | 12:00 | 4:00 | 12:00 | |
|
ґвропа |
Франкфур | 9:00 | 17:00 | 9:00 | 17:00 |
| Цюр | 9:00 | 17:00 | 9:00 | 17:00 | |
| Пари | 9:00 | 17:00 | 9:00 | 17:00 | |
| Лондо | 10:00 | 18:00 | 10:00 | 18:00 | |
|
Америка |
Нью-Йор | 16:00 | 24:00 | 16:00 | 24:00 |
| Нью-Йор | 6:30 | 0:30 | 16:30 | 0:30 | |
| Чкаг | 17:00 | 1:00 | 17:00 | 1:00 | |
|
Океаня |
Веллнгто | 23:00 | 7:00 | 23:00 | 7:00 |
| Сдне | 0:00 | 8:00 | 0:00 | 8:00 | |
Структура мжнародного валютного ринку
Основними учасниками валютного ринку :
- комерцйн банки – роблять основний об'ми торгв (90-95%) на валютному ринку (рис.1.1.), здйснюючи конверсйн операц, як на користь свох клнтв, так в свох. Це так банки, як Deutsche Bank, Barclays Bank, Union Bank of Switzerland, Citibank, Chase Manhattan Bank, Standard Chartered Bank та нш.

Рис.1.1. – Сукупна величина щоденних торгв
Зрештою валютним ринком ринок мжбанквських операцй, , кажучи про рух курсв валют процентн ставки, слд мати на уваз мжбанквський валютний ринок. ·х головним завданням валютне регулювання на зовншньому ринку - запобгання рзким стрибкам курсв нацональних валют, з метою недопущення економчних криз, пдтримка балансу експорту-мпорту нше. Вплив банкв може бути як прямим - у вигляд валютно нтервенц, так непрямим - через регулювання об'му грошово маси процентних ставок.
- валютн брж – це елемент нфраструктури валютного ринку, дяльнсть яко поляга в наданн послуг з органзац проведення торгв, в ход яких учасники укладають операц з ноземною валютою. Валютна бржа органзовують роботу базових елементв нфраструктури валютного ринку: торгово системи (механзм пошуку контрагента), клрингово розрахунково систем (механзм виконання операц).
¶снують валютн брж, що спецалзуються на термновй торгвл валютою фнансовими активами, — Лондонська мжнародна бржа фнансових ф'ючерсв (London International Financial Futures Exchange), ґвропейська опцйна бржа в Амстердам (European Options Exchange), Нмецька термнова бржа у Франкфурт (Deutsche Terminboerse), Снгапурська бржа (Singapore International Monetary Exchange), бржа термново торгвл в Сдне (Sydney Futures Exchange), Австрйська термнова опцйна бржа у Вдн (Oesterreichische Termin Option-sboerse). З економчно точки зору валютна бржа — це органзований учасник на бржовому органзованому валютному ринку. У правовому сенс валютна бржа юридичною особою, що форму оптовий ринок шляхом органзац регулювання бржово торгвл ноземною валютою.
Пряме призначення валютно брж — визначати валютний курс, який вартстю ноземно валюти.
- центральн банки – посередники мж державою рештою економки через банки. Як така установа вн покликаний регулювати грошов кредитн потоки за допомогою нструментв, як закрплен за ним в законодавчому порядку.
У рзних державах так банки називаються по-рзному: народн, нацональн, державн, емсйн, резервн, Федеральна резервна система США, ґвропейський центральний банк, Банк Англ, Нмецький федеральний банк, Державний банк В'тнаму, Народний банк Китаю. У Укран – Нацональний Банк Украни.
Australia - Reserve Bank of Australia - www.rba.gov.au;
Canada - Bank of Canada - www.bank-banque-canada.ca;
European Union - European Central Bank (ECB) - www.ecb.int;
France - Banque de France - www.banque-france.fr;
Germany - Deutsche Bundesbank - www.bundesbank.de;
Italy - Banca d'Italia - www.bancaditalia.it;
Korea - Bank of Korea - www.bok.or.kr;
Japan - Bank of Japan - www.boj.or.jp;
Russia - Central Bank of Russia - www.cbr;
Switzerland - Schweizerische Nationalbank - www.snb.ch;
Ukraine - National Bank of Ukraine - www.bank.gov;
United Kingdom - Bank of England - www.bankofengland.co.uk;
United States - Board of Governors of the Federal Reserve System (Washington) - www.federalreserve.gov;
USA, New York - Federal Reserve Bank of New York - www.ny.frb;
International Monetary Fund Мжнародний валютний фонд - www.imf.
Центральний банк не завжди належить держав. Але навть якщо держава формально не волод його капталом (США, ¶таля, Швейцаря) або волод частково (Бельгя — 50%, Японя — 55%), центральний банк викону функц державного органу.
По свому положенню в кредитнй систем центральний банк гра роль «банку банкв», тобто зберга обов'язков резерви вльн засоби комерцйних банкв нших установ, нада м позики, виступа як «кредитор останньо нстанц», органзову нацональну систему взамозалкв грошових зобов'язань або безпосередньо через сво вддлення, або через спецальн розрахунков палати. Основн функц: емся банкнотв, проведення грошово-кредитно полтики, рефнансування кредитово-банквських нститутв, проведення валютно полтики, регулювання дяльност кредитних нститутв, функц фнансового агента уряду.
- фрми, що здйснюють зовншньоторговельн операц – здйснюють операц по мпорту пред'являють попит на ноземну валюту (для покупки товарв) вдповдну нею пропозицю нацонально валюти. Компан, що здйснюють експортн операц створюють пропозицю ноземно валюти (вирученою за продаж товарв) вдповдний попит на нацональну валюту, необхдну для оплати прац, нших витрат податкв. Крм того, т та нш розмщують вльн залишки валюти на свох рахвницях в депозити або цнн папери або привертають кредити в рзних валютах залежно вд процентних ставок власних очкувань. Як правило, вс ц операц робляться через комерцйн банки.
- нвестицйн фонди – мжнародн нвестицйн фонди, а також крупн комерцйн корпорац, що здйснюють дяльнсть за кордоном, управляють власним портфелем цнних паперв (наприклад, державних облгацй облгацй приватних компанй), номнованих в рзних валютах або тримають крупн депозити в комерцйних банках з метою витягання прибули вд таких нвестицй. До даного виду фрм вдносяться також крупн мжнародн корпорац, що здйснюють ноземн виробнич нвестиц: створення флй, спльних пдпримств тому подбне, так, як, наприклад, XEROX, Nestle, General Motors, British Petroleum та нш.
- брокерськ компан – займаються зведенням покупця продавця валюти в тому випадку, якщо мж ними ще нема стйких контрагентських угод. За сво посередництво брокерськ фрми стягують брокерську комсю, зазвичай у вигляд вдсотка вд суми операц. Сюди можна так само вднести дилнгов центри, як грають роль свордних посередникв, працюючи з невеликими сумами фзичних осб акумулюючи х для комерцйних банкв.
«Straighthold Investment Group» www.liteforex;
«Fx-Pro»www.fxpro;
«Форекс Клуб» www.fxclub;
«Альпар» www.alpari-idc;
«FIBO» www.fibo-forex;
«Fxprofit» www.fxprofit;
«Телетрейд» www.teletrade;
«Е-капитал» www.e-capital;
«UMIS» www.umis;
«Forexite» www.forexite;
«Форексервс» www.forexservice;
«ФОРЕКС www.forexua;
«Укрсоцбанк» www.forex.ukrsotsbank.
- приватн особи – проводять великий спектр конверсйних арбтражних операцй, пред'являють попит на валюту для цлей туризму, покупки товарв за кордоном, конверс заробтно плати. А в 1986 р. з введенням маржево торгвл фзичн особи дстали можливсть нвестувати вльн грошов кошти на ринку FOREX з метою отримання прибули.
1.3 Здйснення торгових операцй
Для здйснення торгових операцй на ринку Forex приватному пдпримцев необхдно:
- вибрати брокера
¶сну як мнмум 8 основних критерв вибору брокера:
1. Громадська думка.
Який сервс нада свом клнтам, як у них органзовано мсце валютного длера (dealing desk)? Варто почитати вдгуки трейдерв про того або ншого брокера на нтернет-форумах, присвячених валютному трейдингу.
Термн снування компан в даному сектор послуг теж важливим - очевидно, що фрми, що зарекомендували себе часом, переважнше, нж початквц; в той же час початкуюч брокери надають деколи комфортнш умови роботи, адже саме так вони можуть скласти конкуренцю.
2. Надйнсть репутаця брокера, збереження засобв
Чи брокер регульованим? Якщо так, то законодавством яко крани регулються його дяльнсть?
Не у всх кранах регулювання однакове, так само як середовище регулювання при фнансовй рестрац фрми Таким чином, для нвестора або трейдера дуже важливо знати крани, де компан, що надають послуги на форекс, знаходяться пд пильним оком агентств, що здйснюють монторинг х дяльност.
Також важливо знати чи регулються брокер в офшорнй кран, останн гнучкшим в рестрац.
Крани, де видлен регулююч органзац: США, Великобританя, Австраля, Швейцаря
3. Виконання ордерв (order execution)
Тут треба отримати вдповд на наступн питання:
Наскльки швидко брокер викону ордери?
Як органзовано автоматичного виконання ордерв?
Чи торгу брокер проти свох клнтв?
Також слд з'ясувати яка полтика компан при перенесенн позицй через вихдн дн, по яких цнах виконуються виставлен вами ордери.
4. Комся спред (fee & spread)
Розмр спреда;
Спред фксований, плаваючий.
Трейдер завжди ма справу з спредом (рзницею мж цною попиту пропозиц Незмнний фксований спред вдрзня постйна рзниця мж курсом покупки продажу незалежно вд ситуац на ринку.
Заробток брокера включа спред, комсю з кожно операц (якщо така комся взагал стягуться), ставку на перенесення позиц через нч (овернайт) - Валютний своп (swap) – це одночасна покупка продаж одного того ж об'му базово валюти на рзн дати валютування (розрахункв). Своп можна представити у вигляд двох операцй на рзн дати. ¶сну два види свопу залежно вд напряму позиц: buy/sell sell/buy. При торгвл на умовах спот прийнято переносити позицю за допомогою свопу Том/next. Це означа, що одна сторона свопу робиться розрахунками ТОМ, а нша SPOT|. Таким чином, наша позиця знову виявляться на спот.
5. Проковзування (slippage)
Яке прослизання присутн в умовах нормально торгвл при сильних рухах на ринку?
Як брокер виршу ситуац, пов'язан з викидами в котируваннях?
Як це регламентовано?
6. Плече (leverage) маржинальн вимоги (margin requirements)
Велике кредитово-торгове плече (leverage), яке нада вибирають брокер, - збльшу можливсть прибутковост, проте так плеч збльшують ризик при торгвл.
У рзних брокерв також рзна полтика вдгуку марж (margin call). Одн для закриття операцй (коли поточний стан рахунку не задовольня вимогам) використовують метод FIFO (перший прийшов, перший обслужений - first in first out), нш - LIFO (останнй прийшов, перший обслужений - last in first out), а деяк взагал просто закривають вс операц.
7. Торгова платформа програмне забезпечення
Яка торгова платформа, що надаться дилинговим центром?
Яка швидксть вдкриття закриття ордерв? (може робитися миттво)
Як передбачен стоп-ордера| (дуже важливий|поважний| елемент для побудови стратег тактики роботи)
Також важливо для користувача здйснювати операц управляти ордерами за допомогою одного клка. Цей момент основоположним у вибор платформи для трейдера, що предпочита внутршньоденну торгвлю
Не варто нехтувати можливстю встановити спробувати в робот демо-версю торгового термналу, що надаться брокером. Другорядним, алепримним буде також факт надання дилнговим центром разом з термналом нших додаткових програм - на зразок програми для технчного аналзу.
¶сну багато торгових термналв таких як:
- EXPRESSFX;
- Meta Trader 4;
- Dealing DESK 2005;
- FxNews.
На сьогодншнй день найпоширеншим багатофункцональним термналом для торгвл «Meta Trader 4»
8. Розмр торгового рахунку (аккаунта)
Одним з основоположних параметрв при вибор брокера величина стартового капталу. Хоча слд вдмтити, що останнм часом вимоги компанй до величини депозиту помтно знизилися.
- вдкрити торговий рахунок
при вдкритт торгового рахунку необхдно:
уважно вивчити умови договору;
правова адекватнсть, юридичний супровд;
конфденцйнсть;
ознайомитися з способами введення виведення грошових коштв з рахунку наприклад це можна проводити через регональн банки, а також через електронн платжн системи як:
WebMoney Transfer - www.webmoney;
AllMoney - www.allmoney;
Автоматичний обмн електронних валют - www.megaexchange;
¶нтернет гроша - www.imoney;
Яндекс Грош - www.money.yandex;
Приват24 (Приват Банк) - www.privatbank.
- комп'ютер з доступом в мережу Internet
Комп'ютер потрбний для установки торгового|торгвельного| термналу (Meta Trader 4) – частиною нформацйно-торгово системи. Вн встановлються на комп'ютер трейдера призначений:
отримання котирувань новин в режим реального часу;
виконання торгових операцй;
контролю управлння станом вдкритих позицй вдкладених ордерв;
проведення технчного аналзу;
написання радникв, призначених для користувача ндикаторв, скриптв функцй на мов MetaQuotes Language 4 (MQL 4);
тестування оптимзац торгових стратегй.
Торговий торгвельного термнал «Meta Trader 4»
Клнтський термнал може працювати пд управлнням операцйних систем Microsoft Windows 98SE/ME/2000/XP/2003. Вимоги до апаратно частини обмежуються вимогами до операцйних систем. Мнмальн вимоги:
Процесор: 800 MHz;
Оперативна пам'ять: 256 Mb;
Жорсткий диск: 20 Gb;
Вдео плата: AGP 4-х, 32 Mb;
Звукова плата;
Мережева плата або модем (залежно вд типу пдключення до мереж Internet);
Монтор;
CD або DVD-ROM приводи;
Клаватура манпулятор «Миша»
¶нтернет необхдний для з'днання торгового термналу з брокерським сервером. Достатнм, для комфортно роботи, вважаться пдключення швидкстю 112 MBit/s. Головним чинником при вибор провайдера вдсутнсть збою трафку, накше це може спричинити серйозн наслдок. Так само зниження фнансових рисок пов'язаних з торгвлею рекомендуться пдключати комп'ютер через джерело безперебйного живлення (UPS), це забезпечити працездатнсть торгового термналу у раз раптового вдключення електроенерг.
У зв'язку з бурхливим розвитком нформацйних технологй, бржов можна виконувати через мобльн пристро (смартфон КПК), при цьому функцональнсть термналу не зменшилася (рис. 1.2.).


Рис. 1.2. – Приклад термналу Meta Trader Mobile на КПК
Для доступу в нтернет використовуються технолог безпровдного доступу WAP (Wireless Application Protocol) через технологю GPRS (General Packet data Radio Service) EDGE (Enhanced Data-Rates For GSM Evolution) або ж CSD – (Circuit-Switched Data)
Щоб ухвалити ршення про проведення торгових операцй, необхдна оперативна надйна нформаця. Для цього в термнал вбудован функц постачання котирувань новин