Прогнозування стану житлового фонду міста (на прикладі м. Тернопіль)
М¶Н¶СТЕРСТВО ОСВ¶ТИ ¶ НАУКИ УКРА·НИ
ТЕРНОП¶ЛЬСЬКА АКАДЕМ¶Я НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА
¶НСТИТУТ КОМП’ЮТЕРНИХ ¶НФОРМАЦ¶ЙНИХ ТЕХНОЛОГ¶Й
«Прогнозування стану житлового фонду мста
(на приклад м. Тернопль)»
Дипломна робота
з спецальност 7.050102 «Економчна кбернетика»
Сусол Оксани Ярославвни
Науковий кервник
к. т. н., доцент
Струбицький Павло Романович
Робота допущена до захисту
«»2004р.
Завдувач кафедри ЕК
к. е. н., доцент Гладй Г. М.
Тернопль. 2004 р
АНОТАЦ¶Я
Тема дипломно роботи: “Прогнозування стану житлового фонду мста (на приклад м. Тернополя)”.
Виконавець: студентка групи ЕК – 51 Сусол О. Я.
Кервник дипломно роботи: к. т. н., доцент Струбицький П. Р.
Дипломну роботу виконано на приклад Тернопльсько мсько ради.
Результати першого роздлу дипломно роботи: здйснено дослдження предметно област, вибрано задачу, обAрунтовано актуальнсть та визначено шляхи розв'язку.
Результати другого роздлу дипломно роботи: розроблено концепц побудови системи пдтримки прийняття ршень в житлово-комунальному господарств та вибрано середовище моделювання.
Результати третього роздлу дипломно роботи: розроблено мтацйну модель житлово-комунального господарства та проведено обчислювальний експеримент на цй модел.
Дипломна робота викладена на 111 сторнках, мстить 4 таблиц, 14 люстрацй 15 додаткв.
ANNOTATION
Theme of diploma work: “Prognostication of the state of housing fund of city (on the example of Ternopil)”.
Performer: student of the ECs–51 group Susol О. Y.
Leader of diploma work: candidate of engineering sciences, associate professor Strubitskiy P. R.
Diploma work is executed on the example of Ternopil city advice.
Results of the first section of diploma work: research of subject domain is carried out, chosen a task, grounded its actuality and the ways of decision are certain.
Results of the second section of diploma work: conceptions of construction of the system of support of acceptance of decisions are developed in the housing-communal economy and chosen the environment of design.
Results of the third section of diploma work: the simulation model of housing-communal economy is developed and conducted the calculable experiment on this model.
Diploma work contains 111 pages and contains 4 tables, 14 illustrations, 15 additions.
ЗМ¶СТ
Вступ
1. Соцально-економчний розвиток мста Тернополя задача реформування його житлово-комунально сфери
1.1 Узагальнена концепця соцально-економчного розвитку мсько системи
1.2 Соцальна нфраструктура як об'кт управлння
1.3 Аналз житлово-комунально сфери як об’кту прогнозування
1.4 Аналз робт у галуз моделювання соцально-економчних систем
2. Розробка концепц побудови системи пдтримки прийняття ршень у житлово-комунальнй сфер
2.1 Сучасн технолог побудови систем пдтримки прийняття ршень
2.2 Загальн принципи побудови системи пдтримки прийняття ршень у житлово-комунальнй сфер
2.3 Комп'ютерне моделювання соцально-економчних систем
2.4 Вибр нструментального середовища моделювання
3. Розробка застосування комп’ютерно модел житлово-комунально сфери
3.1 Формулювання опис модельовано системи
3.2 Програмна реалзаця дослдження мтацйно модел
3.3 Обчислювальний експеримент з моделлю
Висновки
Список використаних джерел
Додаток А. DFD прогнозування стану житлового фонду мста
Додаток Б. Покращена DFD прогнозування стану житлового фонду мста
Додаток В. Технологчн характеристики сучасних систем моделювання
Додаток Г. Агрегована модель житлово-комунального господарства
Додаток Д. Системн потоков даграми пдсистеми „Житловий фонд по степеню зносу”
Додаток
Е. Системн
потоков даграми
пдсистеми
„Житловий фонд
по
категор”
Додаток Ж. Системн потоков даграми пдсистеми „¶нфраструктура”
Додаток ¶. Системн потоков даграми пдсистеми „Пдпримства”
Додаток К. Системн потоков даграми пдсистеми „Населення”
Додаток Л. Системн потоков даграми пдсистеми „Квартплата доходи населення”
Додаток М. Системн потоков даграми пдсистеми „Доступнсть придбання житла”
Додаток Н. Системн потоков даграми пдсистеми „Забезпеченсть населення житлом”
Додаток П. Текст програми-мтатора
Додаток Р. Вкно установки середовища моделювання
ВСТУП
Сьогодн мсто стало основним мсцем проживання людей. В Укран в мстах прожива приблизно 70% населення крани. Мсто вдноситься до складних слабоструктурованих соцально-економчних систем з безлччю прямих зворотних зв'язкв, що мають нелнйний характер. Поводження тако системи важкопередбачуваним не завжди погоджуться з життвим досвдом та нтуцю. Основна цльова задача мсцевого управлння — визначення таких пропорцй суспльного вдтворення, що у максимальному степен сприяють задоволенню потреб населення в мст пдвищенню його життвого рвня.
Одним з головних показникв рвня життя мського населення забезпеченсть населення житлом. Житловий фонд став головним суспльним багатством мст. Тому питання розвитку житлового фонду мста дуже актуальним займа центральне мсце в данй робот.
На сьогодншнй день актуальною ста задача реформування житлово-комунально сфери мста. У програм реформи потрбно передбачити комплекс заходв, спрямованих на реструктуризацю вдносин учасникв взамод у житлово-комунальному господарств. Необхдно розробити модельний комплекс ц галуз, який був би корисний при аналз наслдкв програм реформування житлово-комунального господарства та дозволив заздалегдь прогнозувати наслдки прийнятих ршень.
Для розробки програми розвитку житлового фонду мста та житлово-комунального господарства вцлому прийняття обAрунтованих ршень необхдно забезпечити нформацйно-аналтичну пдтримку мсцевих органв влади, створюючи проблемно-орнтован системи пдтримки прийняття ршень з застосуванням новтнх нформацйних технологй, методв комп'ютерного моделювання та нтелектуального аналзу даних. Це дозволить проводити комплексний аналз мсько системи з урахуванням безлч факторв та елементв невизначеност, прогнозувати майбутнй стан системи, що в остаточному пдсумку дозволя приймати обAрунтован ршення органам мського управлння.
В данй робот розроблено мтацйну модель житлово-комунального господарства, яка дозволя визначати стан житлового фонду мста, залежно вд прийнятих мсцевим самоврядуванням ршень, з урахуванням впливу рзних факторв, таких як фнансов вдносини, реальн демографчн мграцйн процеси, еволюця житлового фонду. Модель да змогу прогнозувати стан житлового фонду на короткострокову та довгострокову перспективи та вдповдно планувати дяльнсть житлового господарства, бюджетного процесу та дяльност будвельних органзацй.
1 СОЦ¶АЛЬНО-ЕКОНОМ¶ЧНИЙ РОЗВИТОК М¶СТА ТЕРНОПОЛЯ ¶ ЗАДАЧА РЕФОРМУВАННЯ ЙОГО ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНО· СФЕРИ
1.1 Узагальнена концепця соцально-економчного розвитку мсько системи
Мсто в широкому значенн може бути визначене як мсце компактного проживання людей, що задовльня потреби людини у забезпеченн життдяльност, безпеки, комункац та розвитку особистост на основ спльност культурних, соцальних, нацональних та нших нтересв [18]. Мста виникли завдяки тому, що концентраця рзних ресурсв в одному мсц дозволя домогтися бльш ефективних результатв забезпечити життдяльнсть багатьох людей.
У мст Тернопол зараз прожива 237,8 тис.населення. Проте спостергаться тенденця до зменшення чисельност населення внаслдок природного та мграцйного скорочення. Протягом року обсяг природного скорочення населення збльшився внаслдок зростання смертност та зниження народжуваност, а мграцйне скорочення населення збльшилося [19].
У всх сферах господарського комплексу Тернополя зайнято 196 тис.чол., з них 60% у галузях матерального виробництва та соцально-культурного обслуговування населення. Промисловими пдпримствами за 2003р. вироблено продукц надано послуг на суму 1126,8 млн.грн., що на 34,6% бльше, нж за попереднй рк. Протягом року галузь забезпечувала висок темпи розвитку [19]. Нарощування обсягв виробництва було характерним для основних видв промислово дяльност. Майже 90% всього промислового виробництва зосереджено на пдпримствах обробно промисловост, де прирст продукц проти 2003р. становить 35,9%.
За умов зростання нвестицй, спрямованих у каптальне будвництво, у 2003р. будвельними пдпримствами усх форм власност укладено контрактв пдряду на суму 182 млн.грн. Пожвавленню будвельно дяльност сприяло покращення ситуац з оплатою виконаних робт. Та незважаючи на це, стан житлового фонду мста стотно не покращився через недостатнй рвень ремонту.
Мсто провадить активну зовншньо-економчну дяльнсть. Оборот зовншньо торгвл товарами протягом року збльшився на 31,6%. При цьому обсяги експорту зросли на 22,6%, а мпорту - на 44,3%.
У Тернопол функцонують потужн нтелектуальн центри (Тернопльська академя народного господарства, ряд наукових та навчальних нститутв), створений вагомий пдпримницький ресурс [26]. Проте Тернопль не реалзову повною мрою свй виробничий, нтелектуальний та бзнесовий потенцал. Це в першу чергу вдображаться на добробут жителв мста. Адже дослдження соцально-економчного становища мста показу, що найбльшим тягарем житлово-комунальне господарство. Найбльш гостро вдчуваються проблеми з житловим фондом.Тому зараз важливим поста питання реформування комунально сфери та житлового фонду мста, прогнозування його розвитку на короткострокову та довгострокову перспективи. Це дасть змогу органам управлння виробляти ефективну полтику у сфер розвитку житлового фонду мста та покращення його стану. А також у програм реформи необхдно передбачити комплекс заходв, спрямованих на реструктуризацю вдносин учасникв взамод у житлово-комунальному господарств.
Управлння мстом здйснються мсцевими органами влади, Тернопльською мською радою. Принципи дяльност закрплен у Конституц Украни та законах „Про мсцеве самоврядування”.
Перерозподл функцй у територальному управлнн, невизначенсть технолог хнього виконання породжують неузгодженсть процесв , як вдбуваються в мст, а в результат - прийняття неефективних управлнських ршень [5].Тому сьогодн особливо гостро поста питання комплексного розгляду процесв соцально-економчного розвитку та управлння ними. Фахвцям адмнстрац мсько ради необхдно використовувати комплексний пдхд при управлнн життдяльнстю мста як диною вдкритою системою з внутршнми зовншнми складними взамозв'язками. Отже, необхдно забезпечити комплексну нформацйно-аналтичну пдтримку цим фахвцям, що дозволить пдвищити ефективнсть прийнятих ршень.
У структур управлння мстом можна видлити три рвн управлння: верхнй, середнй та нижнй [18]. На верхньому рвн виршуються задач комплексного управлння координац соцального-економчного розвитку. На даному рвн здйснються макромоделювання соцально-економчного розвитку
На середньому рвн управлння здйснються прийняття основно маси конкретних управлнських ршень. На даному рвн приймаються ршення, як стосуються визначених сфер людського життя.
На нижньому рвн упралння здйснються компетентне ведення первинно нформац про ресурси явища на територ мста та актуалзац. На даному рвн звичайно зважуються облков задач виконуються функц контролю, формуться статистична звтнсть для верхнх рвнв управлння.
Останнм часом зроста аналтична складова за пдтримкою прийняття ршень органами мсцевого управлння. Це зумовлено складнстю процесу управлння мською системою. Прийняття управлнських ршень заснованих лише на досвд та нтуц кервникв може спричинити серйозн несприятлив наслдки [2]. Тому процес прийняття ршень повинен бути максимально пдтриманий нформацйно-аналтичними системами технологями, що дозволить пдвищити яксть обAрунтовансть прийнятих ршень.
У данй дипломнй робот розроблена модель, що входить у систему пдтримки прийняття ршень для використання на середньому верхньому рвнях управлння. Розроблена модель повинна бути корисна для оперативного управлння, при виробленн житлово полтики на територ мста на основ застосування комплексного системного пдходу та новтнх нформацйних технологй
1.2 Соцальна нфраструктура як об'кт управлння
Соцальна нфраструктура — це сукупнсть галузей видв дяльност, що сприяють комплексному вдтворенню людини в процес реалзац особистих та суспльних потреб за допомогою надання рзного роду послуг [15].
Соцальна нфраструктура розгляда три функцонально-цльов блоки [21]:
суспльно-полтична та нтелектуально-культурна дяльнсть;
вдновлення збереження фзичного здоров'я;
комунально-побутове обслуговування.
Розвиток галузей соцально нфраструктури врахову основн задач соцально полтики, спрямовано на полпшення якост життя населення, пдвищення рвня його добробуту довголття, формування вдтворення здорового, творчо активного поколння. Це насамперед виршення житлово проблеми, лквдаця комунального заселення, задоволення зростаючих потреб населення в яксному житл, пдвищення рвня якост розвитку соцально нфраструктури, полпшення екологчних умов життя прац тощо.
Житлове господарство — одна з найважливших галузей соцально-побутово нфраструктури [20]. Зростання народного добробуту тсно пов'язане з полпшенням житлових умов. Житловий фонд став головним суспльним багатством мст, питома вага його в загальному об'м основних фондв, пдвдомчих органам мському самоврядуванню становить 70-80%. За формою власност весь житловий фонд подляться на мунципальний немунципальний. Крм цього розподл житлового фонду на новий, нормальний зношений. Вн проводиться для облку еволюц житлового фонду. Кожна одиниця житлового фонду проходить вс три стад свого снування при природному ход подй.
Управлння соцальною нфраструктурою мста здйсню Департамент житлово-комунального господарства, еколог транспорту. Основними його завданнями [13]:
- у галуз житлово-комунального господарства:
1) здйснення управлння об'ктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальнй власност;
2) органзаця утримання та експлуатац житлового фонду, об'ктв комунального шляхового господарства мста;
3) органзаця виконання нормативних та нших актв органв та посадових осб мсцевого самоврядування, вищестоячих органв державно влади;
4) органзаця благоустрою мста;
5) укладення договорв з пдпримствами та органзацями, незалежно вд форм власност, на виконання робт по утриманню житлових будинкв та прибудинкових територй, по каптальному та поточному ремонтах житлового фонду, ремонту будвництву об'ктв благоустрою;
6) здйснення контролю за будвництвом об'ктв житлово-комунального господарства, по яких департамент виступа замовником;
7) контроль за ефективнстю використання бюджетних коштв, видлених на ремонт житлового фонду, об'ктв благоустрою та нженерних мереж;
8) забезпечення облку житлового фонду, контроль його використання;
- у галуз екологчно безпеки та благоустрою:
1) органзаця контролю за дотриманням суб'ктами господарювання законодавства в галуз охорони навколишнього природного середовища;
2) реалзаця ршень мсько ради з питань охорони довклля;
3) контроль за збором, переробкою, утилзацю захороненням виробничих, побутових вдходв;
4) контроль за цльовим використанням коштв мського фонду охорони навколишнього природного середовища;
5) погодження мсця складування, переробки та збергання вдходв.
- у галуз транспорту:
1) органзаця перевезення населення мста маршрутними автобусами, тролейбусами, забезпечення диспетчерського управлння ними;
2) затвердження маршрутв графкв руху мського пасажирського транспорту незалежно вд форм власност;
3) сприяння в утриманн у належному стан вулиць мста, по яких проходять маршрути мського пасажирського транспорту, забезпечення х засобами регулювання дорожнього руху, належного освтлення;
4) здйснення контролю за дяльнстю пдпримств органзацй транспорту зв'язку, незалежно вд форм власност;
5) здйснення заходв щодо обслуговування засобами транспорту зв'язку;
Специфка фнансування об'ктв соцально нфраструктури поляга в диференцац на два типи [12]:
- галуз, що працюють розвиваються за рахунок власних ресурсв орнтован на госпрозрахунок одержання прибутку як основно мети сво дяльност;
- галуз, що здйснюють свою дяльнсть за рахунок централзованих, територальних колективних суспльних фондв споживання. Ц галуз повнстю або частково орнтован на бюджетн засоби.
Самофнансування соцального обслуговування населення останнм часом придбало широк масштаби дозволя зробити висновок про те, що попит на соцально-побутове обслуговування незадоволений. Це викликано скороченням розмрв пльгового обслуговування населення при одночасному зниженн витрат держави на утримання об'ктв соцально нфраструктури.
Формою використання фнансових ресурсв бюджету установами й органзацями соцально сфери надання м бюджетних субсидй для вдшкодування ними вдсутнх доходв для зведення балансу доходв витрат. На сьогодншнй день бюджет не здатний повнстю взяти на себе витрати на утримання соцально сфери. З ншого боку, держава зобов'язана захищати нтереси населення забезпечувати йому одержання соцальних послуг, а тому цлком перейти на самофнансування об'кти соцально нфраструктури не можуть. Тому доцльним представляться спвснування деклькох форм фнансування.
Таким чином, при розробц модельного комплексу необхдно обов'язково врахувати джерела фнансування соцально нфраструктури вцлому та житлового фонду зокрема.
Велике значення для функцонування галуз ма ситема державних соцальних стандартв, що служить нормативною базою та нструментом для розрахунку бюджетно потреби й оцнки фактичного виконання бюджетв рзних рвнв. Соцальний стандарт – сукупнсть соцальних потреб населення, а також потреб на утримання установ несоцально сфери, як фнансуються з мсцевого бюджету, що виражаться в соцальних нормах нормативах [25]. Одне з основних призначень соцальних стандартв норм – використання як нормативну базу для розрахунку бюджетно потреби на планований рк. У житловому господарств ц нормативи використовуються для оцнки забезпеченост населення житлом та визначення потреби у будвництв житла.
Житлово-комунальне господарство займа одне з найважливших мсць у соцальнй нфраструктур, а житлов умови важливою складовою рвня життя населення. Тому вкрай актуальною ста нформацйно-аналтична пдтримка мсцевих органв влади при прийнятт управлнських ршень в област житлово-комунального господарства, прогнозуванн стану житлового фонду мста на коротку та довгу перспективи. Основною метою дипломно роботи розробка мтацйно модел житлово- комунального господарства, яка входить в систему прогнозування стану житлового фонду мста. Це дасть змогу прогнозувати стан житлового фонду у майбутньому залежно вд рзних стратегй реформування галуз та прийнятих ршень, а також оцнювати наслдки реалзац управлнських ршень у житловому фонд для забезпечення росту рвня життя населення.
Таким чином, в данй дипломнй робот виршуються наступн задач:
комплексний аналз житлово-комунального господарства;
розробка загально концепц побудови системи пдтримки прийняття ршень у галуз житлового господарства;
розробка мтацйно модел, яка б давала змогу прогнозувати стан житлового фонду мста на коротку та довгу перспективи з врахуванням прийнятих ршень;
випробування модел на обчислювальному експеримент.
1.3 Аналз житлово-комунально сфери як об’кту прогнозування
Прогнозування основних показникв стану житлового фонду мста вимага насамперед комплексного аналзу вс галуз житлово-комунального господарства. Отриман внаслдок цього дан стають основою для прогнозування стану галуз у майбутньому.
На сьогодншнй день у мст експлуатуться 1153 житлових будинки комунально власност та житлово-будвельних кооперативв, 99 будинкв пдпримств вдомств та понад 4-х тисяч приватних будинковолоднь. Роботи по утриманню та обслуговуванню житлових будинкв та прибудинкових територй комунально власност та житлово-будвельних кооперативв виконують 16 пдпримств [19].
По пдсумках минулого року з 16-ти пдпримств залучених у сферу обслуговування житлового фонду 8 пдпримств прибутковими ( "Дружба сервс житло -1", "Дм житло 6", "Фаворит-1", "Благоустрй", "Свтанок", ЖЕК-13-ЖБК, "СОВР" та "Вкторя - М" прибуток - 241,6 тис.грн.) 8 збитковими ("Схдний масив", "Залзничник", "Новий Свт", ТОВ "Мря", "Житловик", "Сонячне", "Комфорт", "Люкс" сума збиткв - 230 тис.грн.) [19].
Протягом 2003 р. був рст кредиторсько заборгованост. Це обумовлено невдповднстю тарифв на обслуговування житла, що не забезпечують собвартсть утримання житла на сьогодншнй день. Дебторська заборговансть по пдпримствах, що обслуговують житловий фонд зменшилася. Цьому сприяло проведення роботи у вдповдност до Закону Украни “Про реструктуризацю заборгованост з квартирно плати, плати за житлово-комунальн послуги, спожит газ та електроенергю”. Додатково, на виконання робт по благоустрою прибудинкових територй та ремонту житлових будинкв протягом 2003 року, залучено спонсорськ внески пдпримств та органзацй. Але найбльш надйним постачальником грошей у дану сферу продовжу залишатися населення, хоча понад 40% громадян числяться в боржниках.
Ус проблеми житлово-комунального господарства можна структурувати по трьох основних аспектах [12]:
державний аспект - збитковсть функцонування галуз для держави, необхднсть здйснення значних дотацй з державного мсцевого бюджетв;
соцальний аспект - рст тарифв без облку динамки доходв населення як наслдок зниження життвого рвня населення рст неплатежв, зношенсть житлового фонду й нфраструктури житлово-комунального господарства, низький рвень забезпеченост населення житлом та доступност придбання житла;
галузевий аспект - неефективнсть функцонування само галуз, завищен тарифи на житло та комунальн послуги, аварйнсть житлового фонду комунально нфраструктури.
Таким чином, на перший план виходить проблема реформування житлово-комунального господарства. Реформа повинна включати не тльки змну тарифно полтики для населення, але змну вдносин мж учасниками взамод у галуз житлово-комунального господарства [7].
Проаналзувавши стан житлово-комунально сфери мста поста необхднсть прогнозування основних показникв, як характеризують розвиток галуз (насамперед, житлового фонду). Дан, отриман внаслдок прогнозу, дають можливсть скоординувати дяльнсть органв управлння в напрямку покращення функцонування житлового господарства. Розроблена модель дозволя не лише прогнозувати стан житлового фонду мста, але перевря наслдки конкретного прийнятого ршення не на жителях мста, а на мтацйнй модел.
У дяльност Департаменту управлння житлово – комунальним господарством прогнозуванню стану житлового фонду придляться велика увага. Адже за результатами прогнозу стану житлового фонду вдповдн кервн органи планують розмр витрат на цю сферу на певний перод. Крм цього, на основ результату ц задач управлння зна, яку тарифну полтику потрбно проводити, щоб покращити стан житлового господарства та плану нш д, як спр'ямован на нормальний розвиток мста та покращення життдяльност його населення.
При розв'язуванн задач прогнозування стану житлового фонду мста даний вддл спвпрацю з вддлом управлння економкою та пдпримництвом, головним економстом, економстом та головним нженером. Вд економста надходить нформаця про населення (кльксть, прирст населення) та розмри витрат на ремонт зношеного та будвництво нового житла. Видлення коштв на каптальний ремонт реконструкцю житлового фонду дозволя продовжити термн використання житлового фонду перетворити об'кти зношеного житлового фонду в достатньо придатне для життя.
Вд вддлу управлння економкою та пдпримництвом поступають дан про житло (норми площа житла), про будвельн та ремонтн пдпримства (кльксть та потужнсть цих пдпримств). Головний нженер пода накази про введення житла в експлуатацю, на основ яких видно термн експлуатац житла. На основ цих наказв та нормативв оцнки зносу ЖФ здйснються визначення степеня зносу житла, а та також прогноз стану житла по степен зносу .Використовуючи нформацю про кльксть та прирст населення, норми площу наявного житла проводиться оцнка забезпеченост населення житом. На останньому етап розраховуться розмр прогнозованих витрат на житловий фонд. В результат розв’язання задач отримуться нформаця про забезпеченсть населення житлом, прогноз потреб у будвництв житла, прогноз стану ЖФ по степен зносу, прогноз витрат на будвництво ремонт житла.
Таким чином, на основ цих даних побудовано DFD прогнозування стану житлового фонду (дивись додаток А) . Однак що даний процес прогнозування потребу удосконалення. Проводити прогнозування забезпеченост населення доцльно з урахуванням ндексу доступност придбання житла; враховуючи рвень доходу населення, необхдно видляти категор населення (бдн, середнй клас, багат); вдповдно до значення доступност придбання житла видляти категор житла (просте та елтне житло). Ус розрахунки та прогнози доцльно проводити по категорях. Це дасть можливсть детальнше врахувати особливост функцонування житлового господарства. Покращена DFD прогнозування стану житлового фонду мста наведена у додатку Б.
У данй модел видлено три рвн: новий, нормальний зношений житловий фонд. Новий житловий фонд утворються в результат будвництва. Динамчний процес зносу переводить його в категорю нормальний зношений. Стан зношеного житлового фонду зменшуться в результат зносу. Зношений житловий фонд може стати нормальним, якщо для нього зробити каптальний ремонт. Крм того, елтне житло згодом переходить у просте. Цей перехд вдбуваться в результат зносу.
Частина рчного доходу родини (разом з урахуванням субсидй для бдних родин) направляться на нагромадження на житло. Виходячи з середньо вартост квартири вдповдно категор можна визначити число рокв, необхдних для придбання квартири. Вдношення цього числа рокв нормативу дозволя одержати ндекс доступност придбання житла, що потм використовуться для оцнки забезпеченост населення яксним доступним житлом.
1.4 Аналз робт у галуз моделювання соцально-економчних систем
У 70-х роках Дж. Форрестер побудував динамчну модель типового американського мста, орнтовану на аналз еволюц урбанзовано територ.У свой модел вн видлив так пдсистеми: населення, житловий фонд, пдпримства. Кожна пдсистема була розглянута з погляду еволюц. Населення було подлено на три класи: «Нецлком зайнят», «Зайнят» «Менеджери-професонали». Житловий фонд був подлений на «Дешевий житловий фонд», «Доходний житловий фонд» «Дуже доходний житловий фонд». Пдпримства були подлен на «Нов пдпримства», «Працююч пдпримства», «Збанкрутл пдпримства». До зовншнього середовища мста вдносяться: нш мста, сльська мсцевсть, примстя. Якщо це мсто здаться бльш привабливим у порвнянн з колишнм мсцем проживання людей, то вони мгрують у мсто, якщо н- то з мста [22].
Важливим моментом, що заслугову пильно уваги, твердження Дж.Форрестера й нших дослдникв про те, що природа комплексних систем контрнтутивна. З ц причини в данй ситуац при прийнятт ршень необхдно використовувати алгоритми, а не покладатися на нтутивн судження.
Форрестер побудував складну динамчну модель з безлччю прямих зворотних зв'язкв мж пдсистемами, на якй з'явилася можливсть прогнозувати розвиток мста й аналзувати вплив рзних програм мсько адмнстрац. На побудованй модел вн проаналзував наступн розповсюджен програми вдродження мста [22]:
Програму професйного навчання (зайнятих, нецлком зайнятих);
Програму будвництва житлового фонду (наддоходного, доходного, дешевого);
Програму будвництва нових пдпримств;
Програму зносу пдпримств, що прийшли в занепад;
Програму субсидювання витрат на душу населення;
Результати моделювання показали неефективнсть деяких програм вдродження в довгостроковй перспектив, наприклад програми будвництва дешевого житла чи програми субсидювання мста з зовншнього середовища без структурно перебудови економки мста.
Основним обмеженням на будвництво житлового фонду чи пдпримств у Форрестера виступа вльна для забудови земля. Це дйсно дуже важливий фактор, однак у бльшй мр обмеженням недолк коштв та нш фактори. Також вн не видляв пдпримства сфери обслуговування, хоча ця сфера значно вдрзняться вд сфери матерального виробництва будвництва. Пдпримства сфери обслуговування в основному орнтован на забезпечення потреб населення й нших пдпримств.
Особлива вдсутнсть фнансових вдносин у модел, не дозволяють застосувати без змн для досягнення поставлених у дипломнй робот задач. Але деяк де Форрестера заслуговують на пильну увагу, наприклад деталзаця житлового фонду з метою простежити його динамку.
Заслугову на увагу втчизняна система пдтримки прийняття ршень, розроблена компаню «Прогноз», яка ма одноменну назву. Вдмнною рисою розроблювальних компаню систем пдтримки прийняття ршень застосування комплексу динамчних моделей фнансово-матеральних потокв економчного об'кта, на основ яких реалзуються мтацйн, оптимзацйн та цльов алгоритми управлння, реалзований в оригнальному програмному продукт «Прогноз». Аналтичний комплекс «Прогноз» явля собою пакет програм, спецалзованих для виршення задач загального аналзу, моделювання, прогнозування планування.
Для прийняття обAрунтованих управлнських ршень органами влади важлив аналз, моделювання прогнозування динамки макроекономчних територальних показникв. Ефективну нформацйно-аналтичну пдтримку прийняття управлнських ршень здатн забезпечити системи автоматизац аналтично та прогнозно дяльност, як здйснюють процеси збору, збереження й обробки територально нформац. Концепця комплексу заснована на технолог нтегрованих сховищ даних, заглибленй аналтичнй обробц накопичено нформац методами пдтримки прийняття ршень (OLAP-технолог), комплексних динамчних мтацйних оптимзацйних моделях. В нтегрованому сховищ даних нформацйно-аналтичних систем нформаця регулярно поповнються в результат добору необхдних даних з рзних джерел нформац.
Перелк задач, розв'язуваних з використанням комплексу наступний [27]:
аналз монторинг процесв, що предметом контролю органв влади;
моделювання варантне прогнозування на основ комплексу мтацйних моделей стану взамозв'язкв функцональних соцально-економчних показникв;
оцнка ефективност прийнятих ршень;
комплексний аналз сформовано соцально-економчно ситуац;
моделювання параметрв соцально-економчного фнансового розвитку дослджуваного об'кта;
формування сценарв управлнських ршень по перспективному соцально-економчному розвитку;
виконання рзномантних прогнозних розрахункв на основ комплексу динамчних моделей;
Аналтична база даних у склад комплексу призначена для збереження рархчно структуровано багатомрно динамчно нформац. Комплекс орнтований на багатомрне представлення даних. Необхднсть у постйному "пдживленн" нформацю з рзних гетерогенних джерел даних зумовила наявнсть у рамках комплексу нструментарю гнучкого настроювання на зовншн нформацйн масиви.
¶нтерфейс блоку моделювання нада користувачу набр взуальних програмних засобв для побудови моделей бзнесв-процесв. Графчн засоби макромова комплексу мають достатню гнучксть в той же час доступн користувачу - непрограмсту. Крм того, мова ма стандартний набр керуючих конструкцй, мстить спецальн набори математичних функцй, функцй обробки файлв, статистичних обчислень обробки матриць з урахуванням рархчно структури нформац з аналтично бази. Комплексний пдхд до побудови моделей бзнесв-процесв припуска сполучення мтацйних, цльових, оптимзацйних статистичних методв моделювання прогнозування [27].
У комплекс можливсть виконання рзномантних сценарних цльових розрахункв на основ мтацйних, оптимзацйних цльових моделей, дозволяться знаходити рзн варанти фнансових стратегй, порвнювати мж собою потенцйн результати хньо реалзац.
Конструктор звтв комплексу виконаний у форм електронно таблиц, що дозволя користувачу досить легко створювати аналтичн нормативн звти довльно форми. Конструктор ма пдтримку багатомрного представлення даних спецальн функц, що забезпечують його тсну нтеграцю з ншими компонентами Комплексу. Поряд з табличним графчним представленням, дан результати розрахункв можуть бути вдображен на електронних картах територй, що в ряд випадкв значно спрощу хнй взуальний аналз [27]. Спецальний формат збереження картографчно нформац забезпечу компактнсть швидке вдображення..
Таким чином, псля аналзу системи «Прогноз» можна зробити висновок про те, що дана розробка не дозволя виршити поставлен в дипломнй робот задач, оскльки в систем «Прогноз» передбачено усього лише клька показникв по житлово-комунальнй сфер: забезпеченсть населення житлом, загальна площа житлового фонду, середнй ступнь зносу й н. Очевидно, розгляд житлово-комунально сфери на такому рвн не дозволя досягти поставлених у данй дипломнй робот задач. Однак багато дей, реалзован в систем «Прогноз» заслуговують на пильну увагу, зокрема аналтична база даних як нформацйна основа для мтацйних моделей.
Уваги заслугову теоретична модель просторово органзац мста А. Високовського. Пропонована модель просторово органзац мста призначена для дентифкац основних елементв просторово системи, хньо оцнки прогнозування нерцйного розвитку. З допомогою в кожному конкретному мст виявляться ункальна снуюча фзична структура соцально-територальна органзаця населення. У цьому випадку дана модель яксною, хоча для побудови використовуються математичн методи просторово статистики. Модель заснована на структурних закономрностях, що вдбива зв'язки мж елементами мста. Вона вдтворю тльки унверсальн, стйк зв'язки мж елементами мста, що не залежать вд специфки його, клмату, демографчних та нших особливостей [8]
Модель служить для оцнки снуючого стану прогнозування розвитку мста "у першому наближенн", необхдному для вибору стратег проектних чи управлнських ршень, нтенсифкац розвитку елементв мста [8]. Вона передбача районування територ, що виробляться з метою управлння функцонуванням розвитком мста. З його допомогою на територ видляються локальн нервномрност - концентрац об'ктв обслуговування, офсв ншо активност, взамозалежн основним чином вд територями, де розмщен житло, чи виробництво.
Комункативно-суспльна система будуться за схемою деревоподбного графа, формуться концентрованим розмщенням об'ктв публчного використання характеризуться високою нтенсивнстю використання територ. Головне ядро комункативно-суспльно системи - длянка найвищо концентрац об'ктв обслуговування, щльност забудови, розматост наданих послуг. У робот дослджуться функцонально-просторовий розвиток мста. Важливим методологчним аспектом процедури поступова замна "керування" функцонально-просторовим розвитком на "регулювання".
Таким чином, найбльш корисними для нас розробками модель Форрестера аналтичний комплекс “Прогноз”. При розробц мтацйно модел доцльно використати деяк де Форрестера та методи системно динамки комплексу “Прогноз”, як складатимуть ядро модел в напрямку прогнозування майбутнього стану житлового фонду мста.
2. РОЗРОБКА КОНЦЕПЦ¶· ПОБУДОВИ СИСТЕМИ П¶ДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ Р¶ШЕНЬ У ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬН¶Й СФЕР¶
2.1 Сучасн технолог побудови систем пдтримки прийняття ршень
Система пдтримки прийняття ршень (СППР) — це далогова автоматизована система, та, що використову правила прийняття ршень вдповдн модел з базами даних, а також нтерактивний комп'ютерний процес моделювання [9]. Основу СППР склада комплекс взамопов'язаних моделей з вдповдною нформацйною пдтримкою дослдження, експертн нтелектуальн системи, що включа досвд ршення задач управлння що забезпечу участь колективу експертв в процес вироблення рацональних ршень [16].
Нижче, на рисунку 2.1 приведена архтектурно-технологчна схема системи пдтримки прийняття ршень [4]:

Рисунок 2.1- Архтектурно-технологчна схема СППР
Для того щоб снуюч сховища даних сприяли прийняттю управлнських ршень, нформаця повинна бути представлена аналтику в потрбнй форм, тобто вн повинний мати розвит нструменти доступу до даних сховища хньо обробки. Автором концепц сховищ даних Б.¶нмон. В основ концепц сховищ даних лежать дв основн де [17]:
нтеграця ранше роз'днаних деталзованих даних у диному сховищ даних, хн узгодження можлива агрегаця;
подл наборв даних використовуваних для операцйно обробки наборв даних використовуваних для виршення задач аналзу.
Концепця втрин даних була запропонована ще в 1991р. Втрини даних - безлч тематичних баз