Xreferat.com » Рефераты по экономико-математическому моделированию » Оптимальне використання складських приміщень на ТД ДП "Сандора"

Оптимальне використання складських приміщень на ТД ДП "Сандора"

періодичного медичних оглядів, щорічних медичних оглядів осіб віком до 21 року та висновки про стан здоров'я заносяться в "Картку особи, яка підлягає медичному огляду" , що є вкладишем до "Медичної картки амбулаторного хворого"

Результати завершених медичних оглядів протягом місяця оформляються заключним актом який складається у чотирьох примірниках (для лікувально-профілактичного закладу, власника, профспілкового комітету ,санітарно-епідеміологічної станції).

На час проходження медогляду, обстеження в профпатологічних центрах, клініках науково-дослідних і медичних інститутах (університетах) для уточнення діагнозу або визначення ролі виробничих факторів у розвитку захворювань за працюючими зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток.

Звітність за результатами медичних оглядів здійснюється у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров'я України.


5.5 Атестація робочих місць


Атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація проводиться згідно з Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджуваними Мінпраці і МОЗ.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Атестація робочих місць передбачає:

установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;

санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;

комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;

установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;

обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;

визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах;

складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;

аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.


5.6 Навчання і перевірки знань з питань охорони праці


На підприємствах на підставі Типового положення, з урахуванням специфіки виробництва і вимог державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, розробляються і затверджуються наказами керівників відповідні положення підприємств про навчання з питань охорони праці, формуються плани-графіки проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, з якими повинні бути ознайомлені працівники.

Працівники підприємств при прийомі на роботу і періодично в процесі роботи, а вихованці, учні і студенти під час учбово-виховного процесу повинні проходити навчання і перевірку знань відповідно до вимог Типового положення. Допуск до роботи (виконанню навчальних практичних завдань) без навчання і перевірки знань з питань охорони праці забороняється.

Формою перевірки знань з питань охорони праці працівників є іспит, що проводиться по екзаменаційних квитках у виді усного чи опитування шляхом тестування на автоекзаменаторі з наступним усним опитуванням. Результати перевірки знань працівників з питань охорони праці оформляються протоколом

Особам, що при перевірці знань з питань охорони праці показали задовільні результати, видаються посвідчення

Відповідальність за організацію і здійснення навчання і перевірки знань працівників з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення покладається на керівника підприємства, у структурних підрозділах (цеху, ділянці, лабораторії, майстерні і т.п.) - на керівників цих підрозділів, а контроль - на службу охорони праці.


5.7 Розслідування й облік нещасних випадків


Розслідування й облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах проводиться власником чи уповноваженим ним органом.

Для проведення розслідування призначається комісія з розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях .

Розслідуванню підлягають травми, гострі професійні захворювання й отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, поразки електричним струмом і блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетрусу, зсуви, повені, урагани й ін.), контакту з тваринами, комахами й іншими представниками фауни і флори (нещасні випадки).

За висновками роботи комісії з розслідування визнаються пов'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки , що відбулися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків

Якщо по висновках роботи комісії з розслідування прийняте рішення, що про нещасний випадок не повинний складатися акт за формою Н-1, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм) відповідно до Порядку розслідування й обліку нещасних випадків невиробничого характеру.


5.6 Організація проведення інструктажів з питань охорони праці


Працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до наказу (розпорядження) по підприємству, який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються керівником підприємства.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці , який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить до початку роботи безпосередньо на робочому місці безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю

Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи, особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.


5.7 Оцінка умов виконуваної роботи на ДП ТД ” Сандора”


Оцінка умов виконуваної роботи проводилася на підприємстві ДП ТД «Сандора». Приміщення має площу 98,45 м2, при висоті стелі 3м, об'єм приміщення становить 295,35 м3.

У кімнаті працюють 15 людей, кожний працює за окремим робочим місцем і має персональний комп’ютер. У цьому приміщенні також знаходиться шафа-гардероб та полиці для зберігання документації.

Робота працівників пов’язана з вивченням та аналітикою документації, забезпечення процесу замовлень продукції ведення переговорів та проведення нарад, таким чином, виконуються роботи, що належать до категорії Іа. Тобто вони виконуються сидячи і не потребують фізичного навантаження, а витрати енергії складають до 139 Вт.

Адміністративні приміщення знаходяться на першому поверсі двоповерхового будинку.

При сучасних технологічних, екологічних та ергономічних умовах негативний вплив тісно пов’язаний з обладнанням комп’ютерного місця та параметрами мікроклімату, який створюється біля нього. В Україні розроблені та діють нормативні документи, що регламентують роботу із візуальним дисплейним терміналом. Ці правила розраховані на забезпечення оптимальних умов режиму праці та відпочинку робітників, що обслуговують ПЕОМ, та призначені задля попередження не благодійної дії на робітника шкідливих факторів, які супроводжують працю з ВДТ. При даному виді роботи постійно виникає зорова та нервово-емоційна напруга. Серед працівників, що використовують комп’ютерну техніку можливі такі захворювання, як хронічні неврози та психічні захворювання, гіпертонія, безсоння, розладдя серцево-судинної системи.

Під час роботи за комп'ютером, відповідно до [1] на чоловіка впливають наступні групи небезпечних і шкідливих виробничих факторів: фізичні, хімічні і психофізіологічні.

До фізичних відносяться:

Підвищена температура повітря робочої зони (більш 28°C). Загальне тривале перегрівання приводить до зростаючого спаду працездатності до труднощів при виконанні фізичної і розумової праці, сповільнюються увага, координація упевнених рухів, процес обмірковування ситуації і прийняття рішення, збільшується час сенсомоторних реакцій.

Підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів, блоку живлення, процесорів та аудіоплат) – в результаті дій підвищеного шуму людина втрачає сприйняття звукових сигналів.

Підвищений рівень статичної напруги – викликає психофізіологічні розлади людини.

Підвищений рівень електромагнітних випромінювань – катодне, ультрафіолетове, інфрачервоне, а також радіочастотне випромінювання екрану несуть у собі загрозу. Це пов’язано із довгою тривалістю роботи на комп’ютері та близькістю до екрану. Випромінювання знижує активність кори головного мозку, та призводить до втрати зосередження та затримки розуміння інформації, яка з’являється на екрані. Результатом впливу на організм людини є ураження центральної нервової системи, підвищення температура тіла, головний біль.( при використанні принтерів, сканерів);

Небезпечний рівень напруги в електричному ланцюзі – замикання якої може пройти через тіло людини та чинить на нього складний вплив: термічний, біологічний, електролітичний і механічний; поріг відчуття струму залежить від стану нервової системи та фізичного розвитку людини. Може викликає шок, та навіть призвести до смерті.

Підвищена напруженість електричного поля. При роботі на ПЕОМ існує підвищена небезпека дії електромагнітного поля, яка полягає в здатності людського тіла поглинати енергію електромагнітного поля, яка перетворюється потім в теплову. А оскільки не всі організми здатні розсіювати надлишкове тепло, то можливо підвищення температури тіла людини. Перегрів окремих тканин та органів веде до їх захворювань, а підвищення температура тіла на 1°С і віще недопустимо. Деякі органи та тканини людини, які мають слабко виражену терморегуляцію, більш чутливі до опромінення (мозок, очі, нирки та шлунок).

Негативний вплив електромагнітного поля викликає оборотні та необоротні зміни в організмі: гальмування рефлексів, пониження кров'яного тиску, уповільнення скорочень серця, зміна складу крові, що проявляється в підвищенні кількості лейкоцитів та зменшенні еритроцитів, а також в помутнінні хрусталика ока. Серед суб'єктивних критеріїв негативного впливу електромагнітного поля необхідно виділити наступне: головний біль, підвищена стомлюваність, роздратованість, сонливість, погіршення зору та підвищення температури.

Функціональні порушення, викликані біологічно дією електромагнітного поля, здатні накопичуватися в організмі, але є оборотними, тому необхідно виключити вплив опромінення та покращити умови праці. В зв'язку з цим усі комп'ютери оснащені захисними екранами, що позволяє мінімізувати негативний вплив електромагнітного поля на користувача.

Недостатня освітленість робочого місця – ускладнює розпізнавання деталей, знижує здатність розпізнавання кольорів, розвиток утоми, появи помилок.

Пряма та відбита від екранів близькість;

Несприятливий розподіл яскравості в полі зору.

До хімічних шкідливих факторів можна віднести

Підвищений вміст в повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів азоту. А також небезпечні речовини які виділяються при роботі з принтерами.

До психофізіологічних шкідливих факторів можна віднести наступні:

почуття постійної стомленості, що виникає при тривалій роботі за комп'ютером; локальне напруження верхніх кінцівок на фоні обмеженої загальної активності м’язів (гіподинамія). Це пов’язано із напруженням м’язів від одних і тих самих обмежених дій при збереженні статичності тіла. Незручність пози із-за зневажання ергономічних вимог при обладнанні робочого місця та монотонність праці викликають більшу ймовірність виникнення болі у спині та необхідність наслідкового ортопедичного лікування.

монотонність виконуваної роботи, перенапруження зорового аналізатора. Так наприклад, при введенні інформації порушення зору становить 50-60 %, при роботі у діалоговому вікні з дисплеєм – 30-40 %. Автоматизм та одноманітність дій викликають погіршення стану;

емоційні та нервово – психічні перевантаження,

В інших випадках робота пов'язана з діалогом, яке містить інтенсивне розумове навантаження, внаслідок чого людина перебуває в постійній готовності до дії, нерідко в умовах дефіциту часу. Перераховані фактори при роботі з комп’ютером, накладаючись на стресові ситуації дають не благодійні наслідки для людини.


5.8 Заходи по створенню безпечних та здорових умов праці


Головними елементами робочого місця є комп’ютерний стіл і стілець. Основним робочим положенням є положення сидячи. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і сталість розміщення предметів, засобів праці і документації.

Згідно оптимальним розміщенням предметів праці і документації в зонах досяжності рук є наступне:

дисплей – розміщається по центрі в зоні максимальної досяжності (до 800 мм);

клавіатура – розміщається в зоні оптимальної для тонкої ручної роботи (до 300 мм).

системний блок – розміщається ліворуч у зоні досяжності пальців при витягнутій руці (до 600 мм).

принтер – знаходиться праворуч у зоні максимальної досяжності (до 0,8 м.).

документація – розташовується ліворуч, у зоні легкої досяжності долоні література і документація, необхідна при роботі; у висувних шухлядах столу – література, який користуються не постійно.

З огляду на основні вимоги до конструкції робочого місця, оптимальними параметрами столу є наступні: висота столу - 710 мм; довжина столу - 1300 мм; ширина столу - 650 мм; глибина столу - 400 мм.

При використанні оргтехніки передбачені такі заходи:

1. використання моніторів, які мають спеціальні вмонтовані захисні засоби;

2. використання захисних фільтрів для послаблення електростатичного поля, рентгенівського та електромагнітного опромінення , встановлення раціонального режиму праці та відпочинку, використання регламентних перерв при безупинній роботі з монітором.

Для забезпечення роботи електричних приладів використовується перемінний електричний струм з частотою 50 Гц та напругою 220 В. Згідно ПУЕ по небезпеці ураження людей електричним струмом приміщення відноситься до категорії без підвищеної небезпеки. Для безпечного використання електрообладнання передбачається:

1. контроль ізоляції, тобто вимірювання її активного опору з метою виявлення дефектів та попередження замикань на землю та коротких замикань;

2. захисне заземлення, яке є найбільш розповсюдженим та досить ефективним та простим заходом захисту від ураження струмом, під яким розуміють умисне з'єднання з землею не струмоведучих металевих частин електрообладнання, які можуть опинитися під напругою при порушенні електричної ізоляції, при цьому його дія проявляється в зменшенні до безпечної величини струму, який проходить через тіло людини при дотику її з корпусом електрообладнання, яке потрапило під напругу;

3. захисне відключення, яке автоматично відключає несправну ділянку мережі (електрообладнання) при виникненні напруги, яке небезпечна для людини.

Приміщення відділу аналітики з погляду небезпеки поразки людей електричним струмом можна класифікувати як приміщення «без підвищеної небезпеки» . У залежності від стану повітряного простору приміщення відділу можна віднести до розряду «нормальні» .

Заземлювачі розміщені в землі, як показано на рисунку 5.1.


Рис. 5.1 Схема розміщення заземлювачів та з’єднувальної штиби в ґрунті.


l – довжина електрода, м;

Z – довжина штиби з'єднуючої вертикальні електроди, м;

d – діаметр електрода, м;

t – глибина розташування середини електрода відносно поверхні землі, м;

t0 – відстань від вершини заземлювача до поверхні землі, м;

b – ширина з'єднуючої штиби, м.

Припустимий опір заземлення для електроустановок з напругою до 1000 В становить 4 Ом.

Для забезпечення електробезпечності передбачається створення виносного захисного заземлення електроустаткування з використанням металевих труб діаметром 50 мм. Для забезпечення електробезпечності довжина заземлювачів складає 3 м. Для з’єднання електродів використовуємо сталеву смугу прямокутного перетину 4 х 12 мм.

Розрахуємо опір розтікання струму одного вертикального електрода по формулі:

Визначається опір розтіканню струму одного електрода:


(5.1)


де ρ – опір ґрунту в місці розташування заземлювачів (Ом ∙ м). Для суглинку ρ = 85 Ом ∙ м.

l – довжина трубчастого електрода, м. l – дорівнює 3 м.

d – діаметр трубчастого електрода, м. d – дорівнює 0,03 м.

t – глибина розташування середини електрода від поверхні землі, розраховується за наступною формулою:


(5.2)


де l – довжина трубчастого електрода, м; l – дорівнює 3 м.

tо – відстань від верхньої точки трубчастого заземлювача до поверхні землі, м;

м

З огляду на те що, розрахункова величина більше гранично припустимої величини, розрахуємо попередню кількість заземлювачів по формулі:


, (5.3)


де Rдоп – припустимий опір заземлюючого пристрою (Ом) у залежності від напруги струму, поданого на електричний пристрій, що становить 4 Ом.

n' – попередня кількість заземлювачів.

Визначається необхідна кількість вертикальних електродів:


(5.4)


де ηе – коефіцієнт використання вертикальних електродів, що враховує екранування, ηе – дорівнює 0,77.

≈ 10 шт.

Приймаємо 10 шт.

Визначається довжина з’єднувальної штиби:


(5.5)

де a – відношення відстані між заземлювачами до їхньої довжини, а=1, заземлювачі розміщені в ряд.

Визначається опір розтіканню струму з’єднувальної штиби:


(5.6)


де b – ширина з’єднувальної штиби, м; b = d.

У даному випадку b = 0,03 м.

Визначається загальний опір пристрою заземлення :


(5.7)


де ηш – коефіцієнт використання сполучної смуги, ηш – дорівнює 0,84.

Порівнюємо отримане значення з допустимим і бачимо, що умова Rз<=Rдоп (0,95<=4) виконується. Тобто для виконання вимог потрібно 43 вертикальних електродів.

Захист від статичної електрики здійснюється наступними шляхами :

заземленням усіх металевих і струмопровідних частин устаткування;

зволоженням повітря в приміщенні;

іонізацією повітря в місцях виникнення і накопичення зарядів статичної електрики;

відведенням зарядів статичної електрики, які накопичуються на людях.

Оскільки близько 80 % інформації людина отримає за допомогою зору, то одним з важливих елементів здорових умов праці є раціональне освітлення приміщення. Незадовільна кількість або якість освітлення втомлює зір та викликає загальну втому організму. Найкращі умови для повного зорового сприйняття створює сонячне світло або його правильне сполучення з штучним. У даному приміщенні має місце природне бокове освітлення та загальне штучне освітлення.

Найменший розмір об’єкту розрізнення при виконанні роботи становить менш 0,15 мм, тому для зорових робіт І розряду рекомендується застосовувати загальне освітлення. Для загального освітлення обрано світильники типу ЛСП 01В – 2х65 з люмінесцентними лампами низького тиску типу ЛБ-65, світловий потік якого складає 4800 лм.

Кількість необхідних світильників знаходимо за допомогою формули :


, (5.8)


де F – світловий потік однієї лампи, що дорівнює 4800 лм;

E – мінімальна нормативна освітленість для даного розряду роботи, дорівнює 400 лк;

S – площа приміщення, дорівнює 20,16 м;

k – коефіцієнт запасу приймаємо k = 1,4 (k = 1,3 - 1,5 );

Z – поправочний коефіцієнт світильника (для стандартних світильників Z = 1,1-1,3), приймаємо Z = 1,2;

n – число ламп у світильнику, 2 од.;

u – коефіцієнт використання освітлювальної установки, що визначається в залежності від показника приміщення;

Показник приміщення визначається по формулі:


(5.9)

де a, b – відповідно ширина (3,2 м) і довжина (6,3 м) приміщення;

Н – висота підвіски світильника над робочою поверхнею, 3 м.

φ = » 1

Коефіцієнти відображення стелі і стін :

=70%, =50% - стіни і стеля пофарбовані у світлий колір.

Коефіцієнт використання світлового потоку u дорівнює 43 %, отже u=0,43.

Використовуючи наявні дані зробимо розрахунок необхідної кількості світильників:

N = » 3,28 » 4 світильника.

Висновок: для гарного освітлення робочого місця у приміщенні необхідно встановити 4 світильника типу ЛБ-65, для того, щоб забезпечити нормальні умови роботи, у результаті зменшується відсоток професійних захворювань (наприклад, погіршення зору і почуття постійної стомленості), що позитивно позначиться на результатах роботи.

Особлива увага приділена системі вентиляції, опалення та кондиціювання повітря приміщення. Так, температура на робочих місцях повинна бути 18-25 °С, відносна вологість - 40-60 %, швидкість руху повітря - 0,1 м/с. Для підтримки в приміщення постійних параметрів повітря використовують кондиціонери.

В приміщенні, де виконувалась робота, передбачені природна вентиляція, при якій переміщення повітря відбувається під впливом теплового тиску і тиску вітру.

Для покращення мікроклімату у приміщенні використовується водяне опалення низького тиску.

Приміщення ПриватБанку підключене до міської системи водопостачання та каналізації. Водопостачання передбачає собою подачу води, яка може бути використана для господарчо-побутових потреб. Всі стічні води спускаються в міську каналізаційну мережу. Водопровідні крани знаходяться в місцях суспільного користування (туалети).


5.9 Характеристика приміщення за вибухо- та пожежною небезпекою


Згідно з відділ аналітики відноситься до категорії В. До категорії В належать приміщення, де перебувають тверді та не горючі речовини та матеріали.

Згідно з, приміщення має клас П-ІІ-а пожежонебезпеки, тому що в ньому знаходяться спалахуючи матеріали і речовини (канцелярські прилади, меблі, комп’ютерна техніка).

Виникнення пожеж можливо за наступних умов:

Необережне використання вогню;

Паління в незазначених місцях;

Короткі замикання в електричному колі;

Несправності в електричному устаткуванні.

Інші джерела, пов’язані з використанням відкритого вогню.


5.10 Протипожежні заходи


Приміщення закладу відноситься до IІI ступеня вогнестійкості. Виходячи з установленого ступеня вогнестійкості приміщень підприємства (IIІ) можна зробити висновок, що мінімальна протипожежна відстань між будівлями закладів повинна складати не менш дванадцяти метрів. На досліджуваному закладі дана відстань перевищує 100 метрів.

Складські приміщення закладу складається з одного поверху; ширина сходових маршів, дверей і евакуаційних шляхів складає 1,8 м., 1,2 м., 1,3 м. - відповідно. Евакуація співробітників підприємства здійснюється через евакуаційні виходи; на кожний поверх корпусу приходиться по два евакуаційних виходи. Також складські приміщення обладнані зовнішніми евакуаційними бетонними сходами. Довжина еваковиходів складає до 75 м.

На випадок виникнення пожеж на службових сходових проходах передбачені вогнегасники, а також щит із протипожежним інвентарем, лопата, багри, відро, сокира, шухляди з піском. Приміщення підприємства оснащене сучасною протипожежною сигналізацією та системою гасіння пожежі, підключеної безпосередньо до системи господарсько-питного водопроводу, оскільки ймовірність виникнення пожежі в даній будівлі відносно невелика і встановлювати пожежний водопровід немає потреби.

Пожежний зв'язок здійснюється з телефоном, та системою ЕПС. На кожному телефонному апараті закріплюється табличка з вказівкою номерів телефонів для виклику пожежної служби.

Необхідно відзначити, що на підприємстві встановлені загальноприйняті знаки безпеки: "Забороняється користуватися відкритим вогнем, курити", "Прохід тримати відкритим".

Приміщення корпусу забезпечене захистом від впливу влучення блискавки, блискавковідводом на даху будинку.

Захист від блискавки приміщення здійснюється так: будівля приміщення де виконувалась робота відноситься до третьої категорії улаштування захисту будинків від блискавок. До цієї категорії відносяться будинки, для яких прямий удар блискавки може викликати пожежу, механічні ушкодження будівель і поразки людей. Захист будівлі від прямих ударів блискавки здійснюється окремо стоячими блискавковідводами.


5.11 Засоби гасіння пожеж


Гасіння пожеж на підприємстві здійснюється шляхом використання засобів гасіння пожеж: води, її пари, інших рідин, інертних газів, пін, твердих порошків. Вибір тих чи інших способів і засобів гасіння в кожному конкретному випадку залежить від стадії розвитку пожежі, масштабів горіння, особливостей горіння речовин і матеріалів.

До первинних засобів гасіння пожеж, що виникли в приміщення у яких знаходяться комп’ютери, можна віднести: по-перше, вуглекислотні (газові) вогнегасники ОУ-2, ОУ-5, що спеціально призначені для гасіння палаючих електроустановок, що знаходяться під струмом; по-друге, повітряно-механічна піна, що нешкідлива для людей, не викликає корозію металів, майже не електропровідна і дуже економічна. Крім цього використовуються шухляди з піском, які можна застосовувати при гасінні електроустановок; шухляди з протипожежним інвентарем і т.д.


Висновок


Аналіз існуючих підходів приведений в розділі 2 показав не досконалість вивчення теми управління запасами товарів з обмеженим складськими площами. Сформована економіко-математична модель для цієї задачі має істотні відмінності від стандартних моделей управління запасами і це дозволяє говорити про доцільність виділення задачі управління запасами товарів з обмеженнями складських площ і створення для неї моделей і методів рішення.

Потрібно зазначити , що модель , приведена для розв'язку задачі управління запасами товарів при даних обмеженнях, враховує тільки суворо однорідний, дуже близькі за характеристиками товари . У реальних умовах функціонування підприємства така умова спричиняє необхідність побудови подібної моделі для кожної групи продукції, що в значній мірі ускладнює управління.

Подальше дослідження теми управління запасами товарів з обмеженими складськими приміщеннями може реалізуватися в декількох напрямах. Доцільним представляється агрегування різних груп товарів з різними характеристиками в єдину модель. Також, для універсалізації моделі, варто вести облік однотипної продукції , що має різну рентабельність та істотно впливає на величину прибутку, що отримує підприємство.

Таким чином, подальше дослідження задачі управління запасами товарів з обмеженнями складських приміщень представляється як доцільним, так і можливим.

Список використаної літератури


  1. Булинский В.А.Про моделювання залежностей між цінами продуктів і різних шляхів управління запасами // Економіка й математичні методи 1979 .- випуск 5.

  2. Георгобиани Дж.А. Про одну модель оптимального управління запасами // Праці обчислювального центра АН ГРСР, 1970- випуск 10.

  3. Губенко Л.Г. Про одну модель управління запасами// Дослідження операцій й АСУ, 1973.- випуск 2.

  4. Кащеєв В.Ф. Про одну модель оптимального керування запасами // Застосування економіко- математичних методів й ЕОМ у керуванні промисловим підприємством, Праці конференції,М.: 1968.

  5. Олєшко А.Я Про одну задачу оптимального управління запасами // Кібернетика, 1972. випуск 1.

  6. Роговський Є.А.Адаптивна модель управління запасами // Праці 3-й Зимової школи по математичному програмуванню й суміжним питанням, 1970. випуск 3.

  7. Рижиков Ю.І. Про задачу управління запасами при невідомому параметрі розподілу попиту // Кібернетика, 1968. випуск 4

  8. Саульєв В.К. “Деякі математичні моделі з елементарним нестаціонарним попитом”, // Журнал обчислювальної математики й математичної фізики, 1973 р.том 13, випуск 3.

  9. Шевченко А. В. Деякі моделі систем зберігання запасів // Теорія випадкових процесів, 1973 . випуск 1.

  10. Букан Дж., Кенігсберг Е. Наукове управління запасами.- М.: Наука, 1967.

  11. Джигарджян О.Л. Моделі управління запасами з вінеровським попитом.-М.: ОЦ АН СРСР, 1988р.

  12. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.0.003-74. Небезпечні й шкідливі виробничі фактори. Класифікація.

  13. Жидецький В. Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів. - Львів: Афіша, 2000. - 176 с.

  14. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.2.032-78 ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги.

  15. ДНАОП 0.00-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

  16. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.038-82. ССБТ. Електробезпечність. Гранично припустимі рівні напруг дотику й струмів.

  17. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.4.124-83. ССБТ. Засоби захисту від статичної напруги. Загальні технічні вимоги.

  18. Г. Г. Гогіташвілі. Системи управління охороною праці: навчальний посібник. - Львів: Афіша, 2002. - 320 с.

  19. Кендалл М.Дж. Теорія розподілів.- М.: Наука , 1966.

  20. . Крушевский А.В. Довідник з економіко- математичних моделей і методів.- К.: Техніка 1982.

  21. Лотоцкий В.А. Моделі й методи управління запасами.- М.: Наука, 1991.

  22. Математико- економічні методи й моделі: бібліографічний покажчик 1967-1973р.- М.:Наука, 1968 .

  23. Математико-економічні методи й моделі.- Ленінград: Наука,1968.

  24. Первозванський А.А. Математичні моделі в управлінні виробництвом.- М.: Наука, 1968.

  25. Прахбу Н. Методи теорії масового обслуговування й управління запасами.- М.: Машинобудування,1969.

  26. Рубальский Г.В. Управління запасами при випадковому попиті.

    Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
    Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

    Поможем написать работу на аналогичную тему

    Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
    Нужна помощь в написании работы?
    Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: