Xreferat.com » Рефераты по экономической теории » Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності

Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності

іню) , у відповідності з переліком , що встановлюється Кабінетом Міністрів України і які будуть використані за призначенням .

Від сплати податку на додану вартість під час провадження митних процедур вивільнюються :

а ) товари , передбачені для використання іноземними дипломатичними та прирівняними до них представництвами , а також особового використання дипломатичним та адміністративним персоналом ціх представництв , включаючи членів їх сімей , що мешкають з ними , якщо таке вивільнення для України предбачено іноземною державою;

б ) вугілля , вугільні брикети та електроенергія ;

в ) продукти дитячого харчування та дитяче харчування , яке імпортується для реалізації виключно через молошні кухні ;

г ) дитячі газети та журнали , учнівські зошити та підручники .

д ) лікарські препарати , товари медицинського призначення , що імпортуються для реалізації виключно через аптечні заклади та спеціалізовані магазини ( Оптика , Медтехника )

е ) товари спеціального призначення для інвалідів ;

ж ) поштові марки , окрім колекційних , конверти, відкитки з поштовими марками , лотирейні білети , марки державного мита та іншіх знаків ;

з ) імпортна сировина , матеріали , комплектуючі вироби , обладнання , яке ввозиться резидентами для власних виробничих потреб ;

и ) енергоносії ( нафта , нафтопродукти , газ ) , що ввозяться в Україну для виробничих потреб ;

к ) матеріально-технічні ресурси для сільського господарства що ввозяться в Україну для виробничих потреб ;

Товари , вказані в пунктах “а” “в” “д” “е” , вивільняються від сплати акцизного збору та податку на додану вартість лише при митному оформленні. У випадку використання їх не за призначенням або на комерційні цілі податок на додану вартість та акцизний збір за такі товари стягується у встановленому порядку .

Контроль за цільовим використанням і цільовою реалізацією товарів , вивільнених від сплати податку на додану вартість та акцизного збору , проводять органи державної податкової служби України .

Вище були наведені особливості та методика обчислення акцизного збору та ПДВ по товарах , що ввозяться на теріторію України з-за кордону . Але наряду з імпортними товарами вищезгаданими податками обкладаються також експорт України .

Треба зазначити , що об’єкти оподаткування та оподатковуваний оборот при обчисленні акцизного збору та ПДВ на імпортні та експортні товари співпадають . Різниця полягає лише в товарах які звільняються від сплати податків .

Отже , акцизний збір не стягується за реалізацію підприємствами-виробниками підакцизних товарів ( продукції ) на експорт за іноземну валюту при обов’язковій наявності митних декларацій , що підтверджені митними органами . Також не підлягають оподаткуванню підакцизні товари власного виробництва підприємств та організацій агропромислового комплексу України , що використовуються для обміну на паливно-мастильні матеріали , ліс, гербіциди , добрива , та інші матеріально-технічні ресурси для сільського господарства .

Якщо відбувається реалізація на експорт за іноземну валюту підакцизних товарів , за яки вже був сплачений акцизний збір при проходженні митних процедур , то власникам таких товарів повертається сума акцизного збору виходячи з митної вартості товарів , але не вище сплаченої у бюджет . Повернення вказаної суми провадиться фінансовими органами за наказом податкової інспекції у 5-денний строк після надання підприємством письмової заяви з документальним підтвердженням :

а ) про надходження валютних коштів в іноземній валюті на розрахунковий рахунок ;

б ) про пересічення товаром митного кордону ;

в ) про купівлю товару;

г ) на товари , що підлягають ліцензуванню та квотуванню , копіі ліцензій та документів на отримання квот .

До особливостей обчисленні ПДВ на експортні товари можна віднести наступне .

Не підлягає оподаткуванню тимчасовий експорт товарів ( продукції ) - поставка давальницької сировини українським замовником для обробки ( переробки ) за кордоном з наступним поверненням його в повному обсязі .

При цьому та частина давальницької сировини , що використовується для проведення розрахунків за його переробку , або готова продукція , що залишається в країні виробника , як плата за послуги переробки також не обкладається ПДВ . Якщо ж вказані товари є підакцизними то акцизний збір за них стягується по мірі їх відвантаження виходячи з їх вартості з врахуванням акцизного збору , але не нижче їх митної вартості .

Товари , що повертаються на Україну і були раніше вивезені за кордон на умовах тимчасового вивозу , та готова продукція , що повністю виготовлена з давальницької сировини українського замовника , при її поверненні в Україні не підлягає обкладенню акцизним збором та ПДВ .

Треба зазначити , що існує суттєва різниця у відшкодуванні ПДВ на експортні товари , сировину і матеріали що пішли на їх виготовлення при реалізації за національну та іноземну валюту .

При реалізації за іноземну валюту сума ПДВ відноситься в рахунок майбутніх платежів у бюджет або відшкодовується з відповідних бюджетів . При реалізації ж за національну валюту сума ПДВ включається в собівартість товару і в розрахунках з бюджетом не враховується .


Питанню надання пільг по сплаті окремих видів податків ( ПДВ , акцизний збір та ін ) суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності хотілося б приділити особливу увагу.

За данними Державного митного комітету України , внаслідок використання різноманітних пільг з оподаткування зовнішньоекономічної діяльності ( крім встановлених міжурядовими та міжгалузевими угодами ) сумма коштів , що не надійшла до Держбюджету України за 7 місяців поточного року складає 873 млн грн. ( Таб 1)


Таблиця № 1 Втрати Державного бюджету України від використання субєктами

зовнішньоекономічної діяльності податкових пільг.



Податок


Сумма , що не надійшла до бюджету країни , млн. грн.


ПДВ 605
Імпортне мито 251
Акцизний збір 11
Експортне мито 6
Разом 873

Для усвідомлення цих данних треба зазначити , що за той сами строк в бюджет надійшло від зовнішньоекономічної діяльності тільки 811 млн. грн . , а сума заборгованості по зарплаті в бюджетній сфері за станом на 16.10.1996 р. склала 844 млн грн. Таким чином , з-за пільг страждає державний бюджет та , як наслідок, - рядові громадяни . Пільги - питання значально дискусійне. Можна зрозуміти , коли з іх допомогою заохочується ввоз до країни високотехнологічного обладнання з ціллю стимулювання виробництва. Але ж практично всі структури , що використовують пільги , завозять продукти харчування ( підсібне господарство Управління справами ВР України “ Чайка “ на пільгових умовах здійснювало 25 % всіх імпртних поставок пива на Україну ) , продукцію легкої промисловості , нафтопродукти ( підсібне господарство ім. Іваненка здійснило використовуючи податкові пільги поставки нафтопродуктів в Україну на суму 110 млн дол США ) та інші товари , які дають можливість отримувати цім підприємствам надприбутки , нічого не вкладаючи в економіку України для її подальшого розвитку.

Отже видно , що якщо держава не наведе порядок в сфері надання податкових пільг суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності , то вона і надалі втрачатиме свої доходи у вигляді недонадходжень коштів у бюджет . А це при наших бюджетних проблемах дуже велика розкіш.


1.1.4 Аналіз законодавства про оподаткуваня прибутку

підприємств з іноземними інвестиціями


Податок на прибуток як основний вид прямого податку на юридичних осіб в Україні є складовою частиною податкової системи держави і служить інструментом прерозподілу національного доходу . Оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями в Україні процес надзвичайно суперечливий , він весь час пребуває в процесі діалектичного ровитку відповідно до ходу ринкових реформ .

Визнаючи , з одного боку , позитивну роль Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств “ , слід відмітити , що з іншого боку , він ще більше ускладнив розвиток інвестиційного процессу, оскільки містить ряд неточностей , які можна по різному тлумачити . Це зокрема стосується і положення про звільнення підприємства з іноземними інвестиціями від сплати податку на прибуток . Суперечки між еконмістами виникають навколо статті , яка визначає наявність пільг для іноземних інвесторів та пов’язує їх збереження з фактом реєстрації підприємства до 1 січня 1995 року . Застосування буквального трактування Закону свідчить , що термін “ зареєстрованих “ відноситься саме до слова підприємств , а не “ інвестицій “ , оскільки у протилежному випадку законодавець мав би вжити термін “ зареєстрованими “.

Виникає й таке питання : чи продовжуються на новий п’ятирічний строк пільги щодо оподаткування прибутку у разі збільшення статутного фонду за рахунок нової кваліфікаційної інвестиції ? Чи небудуть податкові органи вважати що підприємство , яке перереєструвалося після 1 січня 1995 року , буде розглядатися як таке , що зареєстроване після набрання чинності закону ? Виникає також інтерес щодо питання оподаткування прибутку іноземних учасників спільних підприємств при переказуванні його за кордон . В статті 2 Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємсв “ зазначається , що платниками податку є нерезиденти , які здійснюють репатріацію прибутків отриманих з джерел на теріторії України . Але в статті 4 цьго Закону “ Ставки податку “ ми не знаходимо “ нерезидентів “ У статті 6 цього ж Закону “ Особливості оподаткування прибутків нерезидентів “ мова йде про оподаткування пасивних прибутків і зовсім не згадується про репатріацію прибутку . Не визначені ці питанні і в статті 7 “ Особливості оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями “ ( доречі , стаття 1 “ Визначення термінів “ терміну “ репатріація прибутку “ також не містить .

Не на користь національній економіці стало скасування пільг в оподаткуванні для іноземних інвесторів . З 1 січня 1995 року прибуток підприємств , зареєстрованих після набуття чинності вищезгаданого Закону , або прибуток одержаний від здійснення іноземної інвестиції на основі договорів ( угод ) без створення юридичної особи , укладених після набуття чинності цього Закону , оподатковується на загальних підставах .

Прибуток підприємств з іноземними інвестиціями , зареєстрованих до набуття чинності Закону , п’ять років з моменту внесення кваліфікаційної інвестиції ( прицьму інвестиція не повинна відчужуватись протягом пільгового податкового періоду )

Взагалі питання про надання пільг в оподаткуванні прибутку підприємствам з іноземними інвестиціями зводиться до визначення позиції держави , що до необхідності залучення іноземних інвестицій в економіку країни .

На мій погляд необхідність залучення іноземних інвестицій в економіку нашої держави існує і зумовлена наступними факторами :

а) для виходу з кризи необхідні значні капіталовкладення , мобілізувати які за короткий період за рахунок власних коштів майже неможливо;

б) в сучасних умовах процес міжнародного руху капіталу приводить до розповсюдження досягнень у галузі техніки і технології , що сприяє реструктуритизації на вищому рівні ;

в) іноземні інвестиції супроводжує передовий менеджмент , що є важливим фактором розвитку дійсно ринкових форм і методів господарювання ;

г) іноземні інвестори мають достатньо досвіду і інформації про стан світового ринку , що дає ім можливість ефективніше розміщуватись на міжнародних експортних ринках .

Прешочергові потреби України в іноземних інвестиціях тільки на найближчі декілька років оцінюються в 5.5 млрд. дол. США . ( Таб 1).

Минулого року В Україні зареєстровано 3828 фактів іноземних інвестицій у нашу країну на суму 1068.7 млн. Дол.США. , що у 1.4 рази більше ніж у 1994 році . Це пояснюеться насам перед зростанням питомої ваги контрактних інвестицій .

Слід зазначити , що прямі інвестиції ( участіь іноземних інвесторів в статутних фондах спільних підприємств ) за станом на 01.01.96 р. склали 750.1 млн . дол. ( Таб 2 )

Найбільший інтерес інвесторів викликають такі галузі як внутрішня торгівля , харчова промисловість , машинобудування та метатообробка ( Таб 3) .

Нажаль , обсяг іноземних інвестицій у приорітетні галузі економіки України незначни. Невеликий обсяг інвестицій спрямовано на підтримку малого бізнесу.

На сьогоднішній день іноземні інвестори в Україні це або крупні компанії , які можуть дозволити собі достатньо високий ступінь ризику в інвестиційній діяльності за наших нестабільних умов , або підприємці що займаються посередницькою діяльністю у невеликих обсягах.


Таблиця № 1 Потреби приоритетних галузей народного господарства України в

іноземних інвестиціях.



Галузь


Потреби в іноземних інвестиціях , млрд . дол. США


Нафтопереробка 1.7
Металургія 1.2
Машинобудування 0.5
Електроенергетика 0.5
Будівельна промисловість 0.4
Медична промисловість 0.2

Таблиця № 2 Обсяги прямих інвестицій основних країн-інвесторів економіки

України.



Країна-інвестор


Обсяг прямих інвестицій , млн дол США

Доля в загальному обсягу прямих інвестицій в економіку Украіни , %

США 171. 4 22. 8
Німеччина 129. 6 17. 3
Великобританія 46. 3 6. 2
Кіпр 38. 6 5. 1

Російська Федерація

37. 8 5. 0
Швейцарія 35. 2 4. 7

Таблиця № 3 Розподіл прямих інвестицій по галузях народного господарства

України .



Галузь


Обсяг прямих інвестицій , млн дол США

Доля в загальному обсягу прямих інвестицій в економіку Украіни , %

Внутрішня торгівля 168. 2 22. 4
Харчова промисловість 108. 4 14. 5

Машинобудування,

металообробка

96. 3 12. 8
Чорна та кольорова металургія 37 .8 5. 0
Зовнішня торгівля 33. 1 4. 4
Транспорт та зв’язок 31. 0 4. 1
Легка промисловість 30. 1 4. 0
Хімічна промисловість 29. 0 3. 9
Промисловість буд. матеріалів та будівництво 28. 9 3. 7

Оскільки інвестиційни клімат в Україні й так є надзвичайно несприятливим ( достатньо звернути увагу на те що при інвестуванні коштів в економіку України рівень ризику оцінювався в світі на декілька порядків вище ніж аналогічний показник по відношенню до країн колишньої Югославії під час ведення на їх теріторії військових дій ) , то буде доцільно на етапі кризового стану економіки не позбавляти іноземних інвесторів різноманітнх пільг , зокрема одних з найважливіших - пільг по сплаті податку на прибуток. Треба лише забезпечити інтереси держави , тобто за допомогою економічних та юридичного механізмів недопустити масового вивозу капіталу з країни у вигляді отриманого від інвестиційної діяльності прибутку та заохотити його реінвестування . А от вже на етапі стабілізації , а тим більше - на етапі інтенсивного розвитку, доцільно буде зменьшити або взагалі скасувати пільги для підприємств з іноземним капіталом. Збереження пільг можливе буде лише у певних видах виробництва , якщо воно буде необхідне для забезпечення високої конкурентноспроможності експорту.

Верховною Радою в березні 1996 року був прийнятий новий Закон України “ Про режим іноземного інвестування “ , який теж як і попередні законодавчі акти спрямований на зрівняння інтересів вітчизняних та іноземних інвесторів . Зокрема , стаття 20 Закону чітко вказує на те , що підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податки у відповідності до законодавства України нарівні з вітчизняними підприємствами . Ніяких пільг в оподаткуванні Закон не встановлює . Більше того , він відміняє закони України “ Про іноземні інвестиції “ , “ Про Державну программу заохочення іноземних інвестицій “ , Декрет КМУ “ Про режим іноземного інвестування” , і відповідно ті пільги , які встановлювалися вищезгаданими законами для підприємств з іноземним капіталом .

Отже , процес творення механізму оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями в Україні знаходиться в постійному розвитку відображаючи економічну політику держави в данній сфері .


1.2 Ведення розрахунків та кредитування суб’єктів зовнішньо-

економічної діяльності


1.2.1 Особливості кредитування зовнішньоторгівельних угод


Зовнішня торгівля у кредит стала світовою нормою . В умовах підвищення вартості продукції , зростання частки машин та обладнання , що мають значні строки виготовлення , експортери та імпортери зацікавлені у використанні зовнішньоторгівенльних кредитах . В світовій практиці існує класифікація кредитів за наступними ознаками :

1. По джерелах кредити розрізняють : внутріші , зовнішні

2. По видах кредити діляться на :

товарні ( надаються в основному експортерами своїм покупцям )

валютні ( що надаються банками у валютній формі )

3. По строках кредити підрозділяються на :

короткострокові

середньострокові

довгострокові

У 80 х роках склалася ситуація , коли кредитори не хотіли зв’язувати себе довгостроковими фіксованими процентними ставками і як наслідок - обсяги довгострокового кредитування різко знизилися . Виходом з цієї ситуації стало винаходження нової форми кредитів - ролловерні кредити . Суть цієї форми кредитування полягає в тому , що процентна ставка при довгостроковому кредиті корегується через певні проміжки часу ( квартал , півроку ) у відповідності з процентними ставками по 3-х або 6-місячним міжбанківським депозитам.

4. З точки зору забезпечення розрізняють :

забезпеченні кредити

балансові кредити

Забезпеченням звичайно виступають товари , товаророзпорядчі документи , цінні папери , векселя , нерухомість та інші коштовності . Застава товару здійснюється у трьох формах : тверда застава ( певна маса товару закладається на користь банка ) , застава у товарообігу , застава товару у переробці . Бланковий кредит видається підзобов’язання боржника погасити його в певний строк . Документом по кредиту виступає соло-вексель з однім підписом боржника . Різновидами бланкових кредитів є контокорент та овердрафт. Котнокорентом називається єдиной рахунок , за яким здійснюються всі операції між юанком і клієнтом , в тому числі і по використанню кредитів. Овердрафт - надання банком право віставляти в межах певної суми платіжні доручення на данного клієнта поверх залишку на його рахунку.

5. По валюті займу розрізняють :

кредити , що надаються в валюті країни позичальника

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: