Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Визначення статі молодняка птиці

Визначення статі молодняка птиці

раннім типом крила махові пір’я досягають основи хвоста, а хвостові пір’я мають довжину 1–1,5 см. У півників з пізнім та повільним типами опереності у цьому віці махові пір’їни слабо розвинені, а хвостові (кермові) повністю відсутні.


Визначення статі молодняка птиці

Десятиденні півник (ліворуч) і курочка (праворуч)


До 30-денного віку півники з пізнім типом опереності «наздоганяють» курочок з раннім типом опереності за загальною опереністю тіла й статевий диморфізм у них за цією ознакою зникає. Півники з повільним Ks типом опереності (алель Ks) тіла вирівнюються з іншими фенотипами тільки до 11-ти тижнів життя. Оскільки така істотна затримка у формуванні пір’яного покриву може призвести до виникнення канібалізму серед молодняку, то материнські лінії курей федерсексних кросів у процесі їхнього виведення повинні бути ретельно «очищені» від небажаного алеля Ks (повільна опереність курчат).

молодняк свійський птиця стать

5. Порівняльний аналіз різних методів сексування курчат


У цей час усі три мануальних методи визначення статі курчат (вентсексинг, федерсексинг, колорсексинг) широко використовуються в промисловому птахівництві. Тому досить актуальним є перевірка порівняльної ефективності застосування цих методів як для промислового птахівництва, так і для пошукових науково-дослідних робіт.

Точність і швидкість сексування молодняку є головними характеристиками будь-якого методу визначення статі. Анатомічний метод абсолютно точний, однак він пов’язаний із забоєм молодняку й тому його використовують, як правило, тільки як контроль при перевірці ефективності японського й іншого способів визначення статі курчат. Крім того, анатомічний метод досить складний і трудомісткий. За нашими спостереженнями швидкість визначення статі молодняку при його використанні варіює у різних видів домашньої птиці від 118 (гусенята) до 180 (курчата) голів./година.

Усереднені результати численних виробничих перевірок [30, 95, 96] показали, що абсолютна точність сексування гібридних курчат (100%) характерна для більшості федерсексних комбінацій курей (локус K) і для всіх колорсексних гібридів, у яких експресія зчеплених зі статтю алельних генів сріблястості (S) і золотистості (s) у пусі курчат здійснюється на тлі колумбійського обмежника еумеланіну (Co). Висока точність діагностики статі колорсексних курчат (98,5–100%) характерна також для схрещуваннь, де матері чорно-смугасті (B/ – E/E), а батьки – чорні (b/b E/E) або золотаво-коричневі (b/b ey/ey) забарвлення оперення. Використання ж у аутосексних схрещуваннях системи алелей S-s у сполученні з геном І (домінантне біле забарвлення) помітно знижує точність сортування молодняку за статтю (95,5–98,0%).

Продуктивність праці при сексуванні курчат за типами опереності крила складає 1,5–2,0 тис. гол./годину, а при колорсексингу – 3,5–7,0 тис. гол./годину. Отже, у першому випадку оператор потрачає на визначення статі однієї особини 2,0 секунди, а в другому – 0,5–1,0 секунду.

Японський метод забезпечує меншу ефективність сексування курчат. При його використанні точність ідентифікації статі молодняку в різних партіях курчат варіює від 86,0 до 95,0% при швидкості сортування 700–850 гол./годину. Незважаючи на те, що стать курчат визначали досвідчені сортувальниці, все-таки у всіх групах після визначення статі японським методом спостерігався відхід молодняку у вигляді слабких і травмованих особин (від 1,0 до 6,2%). Середня за різними вибірками збереженість курчат, після застосування японського (мануального) методу склала 97,4%.

Оскільки клоакальний метод (вентсексинг) найбільш складний і вимагає добре підготовленого висококваліфікованого персоналу (в основному його практикують японські й корейські сексатори), оплата праці при його застосуванні найвища. Колорсексинг простий у застосуванні й не вимагає тривалого навчання. Його може виконувати будь-який працівник інкубаторію, у зв’язку із чим оплата праці по виконання цього методу сексинга найнижча. Визначення статі за типами опереності крила вимагає незначної спеціальної підготовки, тому оплата праці федерсексингу займає проміжне положення.


Заключення


В XX столітті одержала бурхливий розвиток одна із провідних галузей тваринництва – промислове птахівництво. Основна риса цієї галузі – спеціалізація птахівничих підприємств і концентрація в одному місці не тільки особин одного виду або породи птиці, але й однієї статі. У зв’язку із цим птахівники-практики поставили перед ученими конкретне завдання: розробити прості й надійні методи визначення статі добового молодняку.

Для рішення цього важливого практичного завдання в ХХ столітті вченими було розроблено більше десятка експрес-методів сексингу пташенят, однак у практичному птахівництві широке поширення одержали тільки три з них: вентсексинг, федерсексинг і колорсексинг.

Між собою ці три методи істотно розрізняються за багатьма параметрами. Вентсексинг, наприклад, більш універсальний, але менш технологічний. У процесі його реалізації можливе травмування й перезараження молодняку. Навпроти, колорсексинг нешкідливий для пташенят, високотехнологічений і не вимагає тривалого навчання операторів. При його використанні вибірка молодняку з інкубатора, сортування його за статтю й вибракування слабких особин зводяться до однієї дії оператора. При цьому на одне пташеня він витрачає не більше 0,5 секунди.

Федерсексинг на даному етапі свого розвитку використовується тільки в курівництві, і за багатьма технічними характеристиках (точність і швидкість сексування курчат), а також за простотою освоєння наближається до колорсексингу.

Безумовно, описані у цих рекомендаціях методи визначення статі добового молодняку птиці будуть удосконалюватися й далі. Насамперед це відноситься до конструкції столів й іншого допоміжного устаткування, що використовується при сексуванні пташенят. Уже зараз американські фірми «Ембрекс» і «Систенг» пропонують споживачам виробничі лінії, що дозволяють повністю автоматизувати такі технологічні операції як вибірка молодняку з інкубатора, подача його до сексаторів, підрахунок самців, самок і некондиційних особин, вакцинація молодняку, розміщення самців і самок в окрему тару.

Завдяки розвитку сучасних дослідницьких технологій різко збільшилася можливість вивчення незначних статевих розходжень ембріонів птиці починаючи з перших діб їхнього розвитку. Це у свою чергу дозволило вловити чіткий статевий диморфізм ембріонів за рядом ознак, що стимулювало виникнення нових ідей і методичних підходів до надраннього сексування сільськогосподарської птиці. У зв’язку із цим можна прогнозувати інтенсивний розвиток методів сексування ембріонів птиці (сексування іn ovo). Ці методи будуть перш за все базуватись на ідентифікації генетичних маркерів статі птиці – морфологічних (забарвлення очей 7-денних ембріонів), цитогенетичних (хромосомні ZZ- і ZW-комплекси) і молекулярних (ДНК маркери W-хромосоми). Великі надії також покладають на розробку способів сексування ембріонів птиці на основі сканування статевих залоз методом ядерного магнітного резонансу й виявлення специфічних для кожної статі хімічних речовин в алантоісній і амніотичній рідинах зародка.

Переходом на новий рівень знань з генетики сільськогосподарської птиці стане розробка методів спрямованого одержання з інкубаційних яєць особин бажаної статі. До теперішнього часу проблема штучної регуляції пола була вирішена тільки у шовковичного шовкопряда, у якого за допомогою партеногенетичного розвитку й зчеплених зі статтю летальних генів одержують за бажанням тільки самців або самок.

Оскільки у птиці, як і в шовковичного шовкопряда, жіноча стать гетерогаметний (ZW), методичні підходи, застосовувані для регуляції статі в шовковичного хробака, можуть виявитися перспективними й для сільськогосподарської птиці.

Таким чином, у минулому столітті були розроблені й широко впроваджені в племінне й промислове птахівництво три ефективних методи визначення статі добового молодняку – вентсексинг, колорсексинг і федерсексинг. На початку XXІ століття сучасна біологічна наука підійшла до рубежу, за яким стане можлива надійна автоматизація діагностики статі не тільки в добового молодняку, але й у ранніх ембріонів свійської птиці.


Література


1. Зелятров А.В. Прогнози развития производства бройлеров к 2000 году по рубежом // Птицеводство. – 1981. – №9. – С. 39–40.

2. Старчиков Н., Догадаев А. Влияние раздельного виращивания курочек и півників на их рост, развитие и продуктивние качества // Передовой науч.-произв. опит в птицеводстве: Экспресс-информация. – 1983. – №4. – С. 14–16.

3. Marks H.L. Sexual dimorphism in early feed and water intake of broilers // Poultry Sc. – 1985. – Vol. 64. – №3. – P. 425–428.

4. Marks H.L. The role of water intake on sexual dimorphism for early growth of broilers // Poultry Sc. – 1986. – Vol. 65. – №3. – P. 433–435.

5. Marks H.L. Sexual dimorphism in broilers following periods of equal water and feed intake // Poultry Sc. – 1987. – Vol. 66. – №3. – P. 481–389.

6. Дуюнов Э.А., Гадючко О.Т., Рябоконь Ю.А., Пордаш Джамиль Мери. Половой диморфизм и его связь с хозяйственно полезними признаками индеек // Научно-технический бюллетень / УНИИП. Харьков, 1988. – №25. – С. 10–14.

7. Ковацкий М., Лисенко Ф. Технология виращивания и содержания мускусних уток. – М.: Агропромиздат, 1986. – 6 с.

8. Рябоконь М.Г. Роздільностатеве вирощування аутосексних гусенят на м’ясо // Птахівництво. – 1983. – Вип. 36. – С. 56–57.

9. Jones E. Sexed benefits could be worth 55 million a year // Poultry World. – 1990. – Vol. 177. – №5. – P. 20–21.

10. Seemann J. The influence of age, sex and cutting of broilers // Quality of Poultry Meet. – 1981. – P. 28–30.

11. Андреев Н.Ф. Половой диморфизм индеек и его селекционное значение // Птицеводство: Респ. межвед. темат. науч. сб. / Укр. НИИ птицеводства. – 1979. – №28. – С. 13–15.

12. Jones E. Sexed benefits could be worth 55 million a year // broilers // Quality of Poultry Meet. – 1981. – P. 22–27.

13. Биховец А.У. Определение пола молодняка // Орлов М.В., Биховец А.У., Злочевская К.В. Инкубация. – М.: Колос, 1970. – Гл. 5. – С. 132–137.

14. Canfield T.H. Sex determination of day old chicks. – Poultry Sci. – Vol.19. – 1940. – Р. 235–238.

15. Canfield T.H. Sex determination of day old chicks. Poultry Sci. – Vol.20. – 1941. – №4. – Р. 327–330.

16. Hann C.M. Sex-linkage in poultry breeding // Bull. / Min. Agriculture Fisheries Food. – Lond.: H.M.S.O., 1966. – №38. -23 pp.

17. Silverudd M. Genetic basis of sexing automation in the fowl // Acta agr. scand. – 1978. – Vol. 28. – №4. – P. 169–195.

18. Бессарабов Б.Ф. Практикум по инкубации яиц и эмбриологии сельскохозяйственной птици. – М.: Агропромиздат. 1985. – 175 с.

19. А.С. 1044250 СССР, МКИ З А 01 К 45/00. Способ определения пола циплят / В.Д. Бутенко (СССР). – №2764325/30–15; Появл. 04.05.79; Опубл. 30.09.83; Бюл. №36. – С. 8.

20. А.С. 1503719 СССР, МКИ 4 А 01 К 45/00. Устройство для определения пола циплят (А.Г. Соловьев (СССР). – №4239503/30–15; Появл. 04.05.89; Опубл. 30.08.89; Бюл. №32. – С. 11.

21. Бутенко В.Д. Исследование аутосексного метода сортировки суточних циплят по полу // Сб. науч. тр. – Волгоградский СХИ, 1975. – Т. 18. – С. 122–128.

22. Тихонов А.В., Мусаев А.М., Гуцев В.М. Полуавтоматический радиоэлектронний определитель пола у суточних циплят мясних направлений // Новие прибори, устройства и технологические процесси, разрабонанние ученими МГУ. – М., 1982. – С. 3–8.

23. Тихонов А.В., Акустическая сигналипоция и экология поведения птиц. – М.: Изд-во Моск. ун – та, 1986. – 240 с.

24. Krishan A. A cytological method for sexing young chicks // Experientia. – Basel, 1962. – Vol. 18. – P. 101–102.

25. Kodama H., Saitoh H., Tone M., Kuhara S., Sasaki Y., Mizumo S. Nucleotide sequences and unusual electrophoretic behavior of the W chromosome-specific repeating DNA units of the domestic fowl, Gallus gallus domesticus // Chromosoma. – Berl., 1987. – Vol. 96. – P. 18–25.

26. Tone M., Nakano N., Takao E., Narisawa S., Mizuno S. Demonstration of W chromosome-specific repetitive DNA sequences in the domestic fowl, Gallus g. domesticus // Chromosoma. – Berl., 1982. – Vol. 86. – P. 551–569.

27. Uryu N., Nagata Y., Ito K., Saiton H., Mizuno S. Determination of the sex of chickens by a biotin-labeled deoxyribonucleic acid probe // Poultry Sc. – 1989. – Vol. 68. – №6. – P. 850–853.

28. Romanoff A.L. Chemical and physiological sex differencies in newly hatched chicks // Poultry Sci. – 1948. – Vol. 27, №5. – P. 643–645.

29. Бондаренко Ю.В. Особенности статевого диморфизма живой масси у суточних птенцов домашних птиц // Науч.-техн. бюл. / УНИИП. – Харьков, 1988. – №24. – С. 3–7.


Размещено на

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: