Урожайність та шляхи її підвищення у ДП "Урагросоюз" Ананьївського району Одеської області
Середній темп росту:
=
= 1,034 = 103,4%.
Середній темп приросту: 103,4% – 100% = 3,4%
Середнє значення 1% приросту: 1,25 : 3,4 = 0,37
Середня урожайність за 9 років склала 31,8 ц/га. Узагальнюючим показником швидкості зміни урожайності в динаміці є середньорічний темп приросту. Цей показник дає можливість встановити, наскільки в середньому за одиницю часу (рік) повинен збільшитися рівень ряду в абсолютному виразі, щоб, виходячи від початкового рівня за певний проміжок часу досягти кінцевого результату. Щороку урожайність зернових культур в середньому зростала на 1,25 ц/га, щоб досягти рівня звітного року (або на 3,4%), кожний відсоток приросту урожайності в середньому відповідає 0,37 ц/га.
Як зазначалося вище, основним завданням аналізу рядів динаміки є вивчення тенденції зміни досліджуваних явищ. Але як правило, рівні динаміки дуже варіюють і тенденцію змін виявити не можна. Тому необхідно провести вирівнювання ряду динаміки.
Вирівнювання ряду динаміки здійснюється за допомогою математичного рівняння y = a + bt. Це дає змогу не тільки виявити тенденцію в ряду динаміки, а й кількісно її охарактеризувати.
Суть вирівнювання по прямій полягає у визначенні параметрів a i b способом найменших квадратів. Для цього розв’яжемо систему рівнянь:
na + b
=
![]()
a
+
b
t2
=
З метою
спрощення
розрахунків
величину
прирівняємо
до нуля. При
=
0 система рівнянь
матиме такий
вигляд:
na =
;
b
t2
=
![]()
Тоді параметри прямої матимуть значення:
a =
;
b =
.
Таблиця 8 - Показники динаміки урожайності зернових культур
| Роки | Урожайність (У), ц/га | Розрахункові дані | |||
| t | t2 | yt | yt = a + bt | ||
| 2000 | 32,3 | -4 | 16 | -129,2 | 31,46 |
| 2001 | 31,7 | -3 | 9 | -95,1 | 31,55 |
| 2002 | 26,0 | -2 | 4 | -52,0 | 31,63 |
| 2003 | 39,9 | -1 | 1 | -39,9 | 31,71 |
| 2004 | 30,5 | 0 | 0 | 0 | 31,83 |
| 2005 | 34,7 | 1 | 1 | 34,7 | 31,89 |
| 2006 | 29,9 | 2 | 4 | 59,8 | 31,97 |
| 2007 | 19,2 | 3 | 9 | 57,6 | 32,05 |
| 2008 | 42,3 | 4 | 16 | 169,2 | 32,14 |
| Разом | 286,5 | 0 | 60 | 5,1 | 286,48 |
Підставивши дані з таблиці 8, отримаємо значення:
a = 286,5 : 9 = 31,83
b = 5,1 : 60 = 0,085
Параметр a = 31,83 характеризує теоретичну урожайність у 2004 році. Параметр b =0,085 показує зростання урожайності на 0,085 ц/га.
Отже, рівняння, що описує тенденцію рівня урожайності зернових культур з 2000 -2008 років має вигляд:
у = 31,83 + 0,085 t.
Підставляючи у рівняння відповідне значення t, знайдемо для кожного року вирівняне (теоретичне) значення урожайності:
у 2000 році y = 31,83 + 0,085 х (-4) = 31,49
у 2001 році y = 31,83 + 0,085 х (-3) = 31,58
у 2002 році y = 31,83 + 0,085 х (-2) = 31,66
у 2003 році y = 31,83 + 0,085 х (-1) = 31,74
у 2004 році y = 31,83 + 0,085 х 0 = 31,83
у 2005 році y = 31,83 + 0,085 х 1 = 31,92
у 2006 році y = 31,83 + 0,085 х 2 = 32,00
у 2007 році y = 31,83 + 0,085 х 3 = 32,09
у 2008 році y = 31,83 + 0,085 х 4 = 32,17
Сума теоретичних рівнів ряду динаміки дорівнює сумі фактичних рівнів, що свідчить про правильність обчислення.
Рівень урожайності зернових культур за досліджуваний період досить високим, і варіює від є 19,2 до 42,3 ц/га. Отже, складений динамічний ряд є нестабільним Вирівнювання рядів динаміки свідчить, що урожайність зернових культур у досліджуваному господарстві має тенденцію до зростання, що є позитивним явищем.
Наочно тенденцію рівня урожайності показано на рис. 1

Рис. 1
4. Індексний аналіз валового збору та середньої урожайності
Об'єм виробництва сільськогосподарської продукції один з основних показників, які характеризують діяльність сільськогосподарських підприємств. Від його величини залежить об’єм реалізації продукції, а, отже, і ступінь задоволення потреб населення в продуктах харчування.
Від об’єму виробництва продукції залежить також рівень її собівартості, сума прибутку. Завданням аналізу виробництва продукції є виявлення додаткових можливостей збільшення виробництва продукції, поліпшення її асортименту і якості, зменшення витрат.
Об’єм виробництва продукції рослинництва залежить бід багатьох факторів, і всі вони діють комплексно. Але основними з них є площа посіву та урожайність. Отже, збільшення виробництва продукції може бути досягнуто за рахунок розширення посівних площ, вдосконалення їх. структури і підвищення урожайності.
Для використання впливу того чи іншого фактора на обсяг валового збору зерна в звітному 2008 p. в порівнянні з базовим 2006 p. проведемо порівняльний аналіз. На відхилення валового виробництва по групі зернових культур звітного року від базового впливають:
кількісний фактор - площа посіву,
якісні фактори - урожайність і структура посівної площі.
Щоб виявити вплив цих факторів застосуємо індексний аналіз. Індексний аналіз дає змогу визначити вплив окремих факторів на зміну складного явища (в даному випадку – валового збору).
Таблиця 9 - Посівні площі, урожайність та валові збори зернових культур в ДП «Украгросоюз»
| Культури | Площа, га | Урожайність, ц/га | Валовий збір, ц | ||||
| 2006 р. | 2008 р. | 2006 р. | 2008 р. | 2006 р. | 2008 р. | Умовн. | |
| П0 | П1 | У0 | У1 | У0 П0 | У1 П1 | У0 П1 | |
| Пшениця озима | 496 | 1049 | 29,3 | 50,0 | 14536 | 52498 | 30736 |
| Ячмінь озимий | 573 | 261 | 28,0 | 30,9 | 16032 | 8054 | 7308 |
| Ячмінь ярий | 620 | 382 | 32,0 | 32,8 | 19849 | 12538 | 12224 |
| Горох | 78 | 106 | 31,0 | 28,0 | 2416 | 2969 | 3286 |
| Разом | 1767 | 1798 | 29,9 | 42,3 | 52833 | 76059 | 53760 |
Визначимо загальний індекс валового збору зерна:
Iзаг = У1П1 : У0П0 = 76059 : 52833=1,4396 або 144,0%;
Індекс показує, що валовий збір зерна в звітному періоді збільшився в порівнянні з базисним на 44,0%.
Зміна валового збору обумовлена зміною посівних площ зернових культур визначається за допомогою індивідуального індексу:
Iпл = П1 : П0 = 1798 : 1767 = 1,0175 або 101,8 %.
Отже, внаслідок збільшення площі посіву на 31 га (1798 – 1767) валовий збір зерна у звітному році зріс на 1,8%.
Зміна валового збору за рахунок відхилення урожайності визначається за формулою:
Іур = У1П1 : У0П1 = 76059 : 53760 = 1,415 або 141,5 %.
Отже, наслідком підвищення урожайності зернових культур на 12,4 ц/га (42,3 – 29,9) стало збільшення валового виробництва зерна на 41,5%.
Вплив структурних змін в посівних площах на валовий збір обчислюється за формулою:
Іст =
:
=
:
= 29,9: 29,9 = 1,0 або 100,0%
Отже, зміна структури посівних площ в даному випадку не має впливу на валовий збір зерна. Причиною цього є високий рівень урожайності у межах від 28,0 (горох) до 50,0 (пшениця озима) ц/га, а також висока питома вага посівів пшениці озимої, як провідної культури (58,3%).
Перевірка достовірності розрахунків обчислюється за формулою:
Івз = Іп х І ур х Іст = 1,0175 х 1,415 х1,0 = 1,4397
На наступному етапі визначається вплив факторів на аналізує мий об’єкт (валовий збір) у абсолютних показниках.
Абсолютне значення приросту валового збору встановлюється з урахуванням змін всіх факторів і розраховується як різниця фактичного валового збору від базисного:
ВЗ
= У1П1 - У0П0
= 76059 – 52833 = 23226 ц
Зміна валового збору за рахунок:
посівної площі:
ВЗп
= У0 х (П1 – П0)
= 29,9 х (1798 – 1767) = 927 ц.
урожайності:
ВЗу = П1 х (У1
– У0) = 1798 х (42,3 – 29,9) =
22299 ц.
структури посівних площ:
ВЗст
= У0П0 -
0
П1 = 52833 – 29,9 х 1798 = 0
Перевірка правильності розрахунків:
ВЗ
=
ВЗп
+
ВЗу
+
ВЗст
23226 = 927 + 22299 +0
Отже, в звітному році в порівнянні з 2006 роком валовий збір зерна зріс на 23226 ц/га. Наслідком розширення посівної площі під зерновими культурами на 31 га збільшення валового збору зерна на 927 ц. Підвищення урожайності на 12,4 ц/га дозволило підприємству додатково отримати 22299 ц зерна. Зміна структури посівних площ не вплинула на розмір врожаю.
В цілому частина приросту валового збору зерна внаслідок :
розширення посівних площ склала 4,0% (927 : 23226);
підвищення урожайності 96,0% (100% - 4%).
Таким чином, збільшення валового збору зерна на 96,0 здійснювалося за рахунок інтенсивних факторів і 4,0% - за рахунок екстенсивних факторів.
При аналізі впливу факторів на валовий збір по групі однорідних культур постає необхідність проведення аналізу середньої урожайності. На середню урожайність групи однорідних культур впливають фактори:
урожайність окремих культур;
структура посівних площ.
Вплив факторів на зміну середньої урожайності однорідних культур визначається шляхом розрахунку індексу урожайності (Іу) та індексу структури посівних площ (Іс). Взаємозв’язок індексів виражається залежністю:
І
= І
у
х І
с
Середня урожайність по групі зернових у звітному році становить:
1
= У1П1 : П1 =
76059 : 1798 = 42,3 ц/га
у базисному році:
0
= У0П0 : П0 =
52833 : 1767 = 29,9 ц/га
Абсолютне відхилення середньої урожайності звітного року від базисного становить:
У
=
1
-
0
= 42,3 – 29,9 = 12,4 ц/га
Відносне відхилення:
І
= 42,3 : 29,9 = 1,4147 або 141,5%
Отже, середня урожайність всіх зернових культур у звітному році в порівнянні з 2006 роком зросла на 12,4 ц/га (або на 41,5%).
Для визначення впливу урожайності окремих культур необхідно обчислити умовну урожайність за формулою:
ум
= У0П1 : П1
= 53760 : 1798 = 29,9 ц/га
Зростання середньої урожайності зернових за рахунок зміни урожайності окремих культур:
абсолютне
відхилення:
Уу
=
1
-
ум
= 42,3 – 29,9 = 12,4 ц/га
відносне
відхилення:
І
у
=
1
:
ум
= 42,3 : 29,9 = 1,4147 або 141,5%
Отже, внаслідок підвищення урожайності озимих пшениці та ячменю, ярого ячменю середня урожайність зернових культур зросла на 12,4 ц/га (або на 41,5%).
Розраховувати
індекс впливу
структури
посівної площі
немає сенсу
(
0
=
ум).
так як зміна
середньої
урожайності
повністю залежить
тільки від
урожайності
окремих культур.
5. Кореляційно-регресійний аналіз зміни урожайності
Порівняльну кількісну характеристику впливу різних факторів на зміну рівня врожайності можна встановити за допомогою кореляційного аналізу. Обов’язковою умовою застосування кореляційного методу э масовість показників, що дозволяє виявити тенденцію, закономірність розвитку. Форма взаємозв’язку між факторами і результативним показником виявляється тільки тоді, коли для дослідження використовується значна кількість спостережень. Тоді відповідно до закону великих чисел вплив інших факторів згладжується. Кореляція може бути парною і множинною.
Парна кореляція – це зв'язок між двома показниками, один із яких є факторним, інший результативним показником.
Статистична залежність виявляється в тому, що зі змінюванням однієї величини змінюється середнє значення іншої. Така залежність називається кореляційною. Наприклад, у землеробстві з однакових за площею ділянок землі при рівних кількостях внесених добрив збирають різний врожай. Звичайно, немає строгої функціональної залежності між урожайністю та кількістю внесених добрив. Це пояснюється впливом випадкових факторів (опади, температура повітря, розташування ділянки тощо). Водночас, як показує досвід, середній врожай залежить від кількості внесених добрив, тобто зазначені показники, напевне, пов’язані кореляційною залежністю.
Використання в аналізі рівня урожайності багатофакторних кореляційно-регресійних моделей дає можливість розв’язати такі два основні завдання:
визначити і кількісно виміряти ступінь впливу як окремих факторів, так і їх сукупності на рівень врожайності і тим самим виділити важливіші фактори, що формують її рівень;
на основі побудованих кореляційно-регресійних моделей, що характеризують залежність врожайності від різних факторів, можна робити розрахунки кількісних змін рівня врожайності при зміні на певну величину окремих факторів, що вивчаються, тобто робити розрахунки очікуваного рівня врожайності та здійснювати його прогнозування при заданих значеннях факторних ознак.
Побудові багатофакторних кореляційно-регресійних моделей залежності врожайності від різних факторів повинен передувати теоретичний якісний аналіз, на основі якого, виходячи з цілей і завдань дослідження, відбираються для вивчення фактори, що визначають рівень врожайності. При цьому потрібно мати на увазі, що змістовність результатів аналізу багато в чому визначається ступенем наукової обґрунтованості добору факторів. Одна з основних умов їх відбору - результативна ознака (врожайність) - повинна перебувати в причинному зв’язку з факторними ознаками.
По-перше, до багатофакторної кореляційно-регресійної моделі урожайності повинні включатись лише ті фактори, які з точки зору економічної теорії можуть здійснювати вплив на рівень врожайності.
По-друге, показники, що характеризують відібрані фактори, повинні мати кількісний вираз. Список цих факторів може бути або досить широким, або обмежуватися лише необхідною вихідною інформацією. Число включених до моделі факторів повинно бути практично доцільним. Ця вимога означає, що при моделюванні економічних показників необхідно прагнути використовувати мінімальну кількість факторів, в основному тих, що визначають коливання, варіацію досліджуваного показника. Включення до моделі великого числа факторів може призвести до того, що модель відобразить не тільки закономірності, притаманні даному явищу на тлі випадкових коливань, але й самі випадкові коливання. До того ж варто мати на увазі, що розроблені багатофакторні кореляційно-регресійні моделі повинні бути зручними для практичного використання і зрозумілі працівникам будь-якого рівня управління.
Щоб одержати надійніші і значиміші результати вивчення залежності врожайності від різних факторів, дослідження необхідно проводити не на підставі даних тільки одного якогось довільно взятого року, а за кілька років, щоб усунути вплив метеорологічних умов окремих років, що є однією з основних причин різких коливань як рівня врожайності.
Таблиця 10 - Розрахунок залежності урожайності зернових культур від внесення добрив в ДП «Украгросоюз»
| Роки | Внесено добрив на 1 га ріллі, ц діючої речовини | Урожайність, ц/га | Квадрати | Розрахункові значення | |
| Символи | х | у | у2 | х2 | ху |
| 2000 | 0,7 | 32,3 | 1043,3 | 0,49 | 22,6 |
| 2001 | 0,9 | 31,7 | 1004,9 | 0,81 | 28,5 |
| 2002 | 1,5 | 26,0 | 676,0 | 2,25 | 39,0 |
| 2003 | 2,2 | 39,9 | 1592,0 | 4,84 | 87,8 |
| 2004 | 1,7 | 30,5 | 930,2 | 2,89 | 51,8 |
| 2005 | 2,2 | 34,7 | 1204,1 | 4,84 | 76,3 |
| 2006 | 1,1 | 29,9 | 894,0 | 1,21 | 32,9 |
| 2007 | 0,7 | 19,2 | 368,6 | 0,49 | 13,4 |
| 2008 | 1,2 | 42,3 | 1789,3 | 1,44 | 50,8 |
| Разом: | 12,2 | 286,5 | 9502,4 | 19,26 | 403,1 |
При застосуванні багатофакторних кореляційно-регресійних моделей в аналізі факторів урожайності, як і у всіх випадках їх побудови, важливе значення має правильний вибір типу рівняння регресії, здатного найточніше відобразити реально існуючі залежності між урожайністю і визначаючими її рівень факторами, а також достатній обсяг