Урожайність та шляхи її підвищення у ДП "Урагросоюз" Ананьївського району Одеської області
= а + bx
Щоб обчислити параметри прямої, необхідно розв’язати систему рівнянь:
= na
+ b
= a
+ b
2
Підставивши
дані таблиці
9 у систему рівнянь,
отримаємо:
286,5 = 9 a + 12,2 b : 9
403,1 = 12,2 a + 19,26 b : 12,2
31,83
= a + 1,36b
33,04 = a + 1,58b
a
= 31,83 – 1,36b
33,04 = 31,83 – 1,36 b +1,58 b
a = 31,83 – 1,36 b
33,04 = 31,83 + 0,22 b
b = 1,21 : 0,22
b = 5,5
a = 31,83 – 1,36 х5,5
а = 24,35
Перевірка:
24,35 + 1,36 х 5,5 = 31,83
24,35
+ 1,58 х 5,5 = 33,04
Отже, залежність між рівнем продуктивності праці і коефіцієнтом механізації можна виразити рівнянням прямої лінії регресії:
=
24,35 + 5,5x.
Параметр b називають коефіцієнтом пропорційності (регресії), він показує, на скільки одиниць змінюється результативний показник при зміні факторного показника на одиницю.
У нашому прикладі коефіцієнт пропорційності показує, що із збільшенням внесення мінеральних добрив на 1 ц. у розрахунку на 1 га площі урожайність у середньому зростає на 5,5 ц/га.
Коефіцієнт пропорційності може бути додатнім, що свідчить про прямий зв'язок, або від’ємний, що свідчить про зворотній зв'язок.
Коефіцієнт кореляції (r) одним числом дає уявлення про направлення (пряма +, зворотна -) та силу зв’язку (від 0 до 1);
0 - зв’язок відсутній;
0 - 0,3 - зв’язок слабкий;
0,3 - 0,7 - зв’язок середній;
0,7 - 1,0 - зв’язок сильний.
Для визначення і оцінки щільності зв’язку між двома лінійно залежними показниками застосовують парний (лінійний) коефіцієнт кореляції. Його обчислюють за формулою:
rxy
=
,
де
- середнє
значення добутку
показників;
,
- середні значення
показників;
,
- середні квадратичні
відхилення
показників.
За даними
таблиці 9 обчислимо
значення
за формулою:
=
:
n = 403,1 : 9 =
44,8
- середнє значення результативної ознаки:
=
:
n = 286,5 : 9 =
31,83
- середнє значення факторної ознаки:
=
:
n = 12,2 : 9 = 1,36
- середнє квадратичне відхилення результативної ознаки (по ряду урожайності):
у
=
![]()
2
=
2
=
=
6,53
- середнє квадратичне відхилення факторної ознаки (по ряду внесення мінеральних добрив)
х
=
2
=
2
=
= 0,54
- ступінь залежності урожайності від внесення мінеральних добрив:
rxy
=
= 0,428 (1)
Отже, коефіцієнт лінійної кореляції (0,42) свідчить про те, що ступінь щільності залежності між ознаками середній, характеризується прямолінійним характером зростання урожайності і перебуває в прямій залежності від збільшення кількості внесення добрив.
Поряд з коефіцієнтом кореляції для характеристики зв’язку між двома ознаками використовують коефіцієнт детермінації, який чисельно рівний квадрату коефіцієнта кореляції. Коефіцієнт детермінації показує частину тих змін, які у залежності, яку вивчають обумовлені факторіальними ознаками і дають більш чітке уявлення про ступінь спряження ознак.
Коефіцієнт детермінації визначається за формулою: D = r2 x 100% = 0,4282 х 100 = 18,3%.
Отже, зростання урожайності тільки на 18,3% залежить від внесення добрив і на 81,7% - від інших факторів.
У рядах динаміки має місце, так звана, автокореляція, яка виникає внаслідок того, що фактором зміни рівнів ряду виступає поряд з іншими причинами і час. Якщо два показники змінюються в часі в одному чи в протилежних напрямках, то навіть коли ці показники причинне зовсім не зв'язані між собою, коефіцієнт кореляції між ними може виявитись досить високим. При визначенні показників тісноти зв'язку і рівнянь регресії в рядах динаміки автокореляцію доводиться усувати.
Автокореляція в рядах динаміки може призвести до похибки при оцінці взаємозв’язку шляхом кореляційно – регресійного аналізу, оскільки при цьому перекручується дійсна тіснота між рівнями ряду. велика міра тісноти між рівнями рядів в окремих випадках може мати місце навіть при відсутності зв’язку між відповідними явищами. Для цього достатньо стійкої системи в розвитку явищ, наявності лінійного співвідношення. наявність автокореляції утруднює здійснення аналізу досліджуваного економічного показника, оскільки:
ускладнюється процес виділення суттєвих факторів;
перекручується значення коефіцієнтів;
ускладнюється визначення коефіцієнтів регресії методом найменших квадратів
Автокореляцію
в рядах динаміки
можливо усунути,
якщо визначити
кореляцію
різниць між
наступними
і попередніми
рівнями обох
рядів
х
= хі – х і-1,
у
= уі – у і-1. при
заміні рівнів
динамічних
рядів різницями
між ними, усувається
вплив автокореляції
в кожному динамічному
ряді.
Таблиця 11 - Дослідження автокореляції
| Роки | Показники | Різниця між рівнями | Розрахункові величини | ||||
| х | у |
|
|
|
|
|
|
| 2000 | 0,7 | 32,3 | - | - | - | - | - |
| 2001 | 0,9 | 31,7 | 0,2 | -0,6 | 0,04 | 0,36 | -0,12 |
| 2002 | 1,5 | 26,0 | 0,6 | -5,7 | 0,36 | 32,49 | -3,42 |
| 2003 | 2,2 | 39,9 | 0,7 | 13,9 | 0,49 | 193,21 | 9,73 |
| 2004 | 1,7 | 30,5 | -0,5 | -9,4 | 0,25 | 88,36 | 4,70 |
| 2005 | 2,2 | 34,7 | 0,5 | 4,2 | 0,25 | 17,64 | 2,10 |
| 2006 | 1,1 | 29,9 | -1,1 | -4,8 | 1,21 | 23,04 | 5,28 |
| 2007 | 0,7 | 19,2 | -0,4 | -10,7 | 0,16 | 114,49 | 4,28 |
| 2008 | 1,2 | 42,3 | 0,5 | 23,1 | 0,25 | 533,61 | 11,55 |
| Разом | 12,2 | 286,5 | 0,5 | 10,0 | 3,01 | 1003,23 | 34,10 |
Коефіцієнт автокореляції визначають за формулою:
rа
=
=
= 0,62
Для перевірки автокореляції в залишкових величинах можна використовувати критерій Дарбіна - Ватсона, який позначається символом d. Доведено, що значення d – статистики знаходиться у межах 0- 4 і розраховується за формулою:
d = (2 (1 –ra)
d = 2 (1 - 0,62) = 0,76
За таблицею Дарбіна – Уотсона знаходимо верхнє і нижнє критичні значення при кількості спостережень n =9, і кількості факторів m =1:
d1 = 0,82; d2 = 1,32.
За порівняння розрахункового значення d з табличним може спостерігатися один з трьох варіантів:
1. 0 < d < d1 – ряд має додатну автокореляцію;
2. d1 < d < d2 – автокореляція відсутня;
3. 4 - d1 < d < 4 – ряд має від’ємну автокореляцію.
4. d2 < d < 4 - d2 - автокореляція відсутня.
Отже, згідно розрахунків, коефіцієнт автокореляції має позитивне значення (менше 2), ряд має автокореляцію (справедлива I нерівність).
Для нашого прикладу: d = 0,76 при п = 9 і 5 %-ному рівні ймовірності d1 = 0,82, тобто, d< d1 на 0,0 пункти, що і засвідчує про незначну автокореляцію.
Оскільки врожайність є синтетичним показником, рівень якого зумовлений дією багатьох факторів, в аналізі доцільніше використовувати не прості двофакторні, а багатофакторні кореляційно-регресійні моделі, які дають змогу вивчити відразу вплив кількох факторів. У більшості економічних досліджень необхідно вивчати динаміку кількох показників одночасно, тобто розглядати паралельно кілька динамічних рядів. Тому дослідимо зміну урожайності в залежності від внесення добрив і затрат праці в розрахунку на 1 га площі.
Таблиця 12 - Розрахунок двофакторної кореляційно – регресійної моделі
| Роки | Внесено добрив на 1га, ц д.р. | Затрати праці на1 га, люд.год. | Урожайність, ц/га | Розрахункові величини | |||||
| Символи | х | z | у | у2 | ху | х2 | z2 | yz | xz |
| 2000 | 0,7 | 45 | 32,3 | 1043,3 | 22,6 | 0,49 | 2025 | 1453,5 | 31,5 |
| 2001 | 0,9 | 44 | 31,7 | 1004,9 | 28,5 | 0,81 | 1936 | 1394,8 | 39,6 |
| 2002 | 1,5 | 26 | 26,0 | 676,0 | 39,0 | 2,25 | 676 | 676,0 | 39,0 |
| 2003 | 2,2 | 52 | 39,9 | 1592,0 | 87,8 | 4,84 | 2704 | 2074,8 | 114,4 |
| 2004 | 1,7 | 31 | 30,5 | 930,2 | 51,8 | 2,89 | 961 | 945,5 | 52,7 |
| 2005 | 2,2 | 33 | 34,7 | 1204,1 | 76,3 | 4,84 | 1089 | 1145,1 | 72,6 |
| 2006 | 1,1 | 27 | 29,9 | 894,0 | 32,9 | 1,21 | 729 | 807,3 | 29,7 |
| 2007 | 0,7 | 25 | 19,2 | 368,6 | 13,4 | 0,49 | 625 | 480,0 | 17,5 |
| 2008 | 1,2 | 45 | 42,3 | 1789,3 | 50,8 | 1,44 | 2025 | 1903,5 | 54,0 |
| Разом: | 12,2 | 328 | 286,5 | 9502,4 | 403,1 | 19,26 | 12770 | 10880,5 | 451,0 |
Здійснимо розрахунки параметрів множинної кореляції способом найменших квадратів:
=
na + b
+ c![]()
![]()
= a
+ b
2
+ c![]()
= a
+ b
+ c
2
![]()
286,5 = 9 а + 12,2b + 328 с : 9
403,1 = 12,2 а + 19,26 b + 451 с : 12,2
10880,5 = 328 а + 451 b + 12770 с : 328
31,83
= а + 1,36 b
+ 36,44 с
33,03 = а + 1,58 b + 36,97 с (2 -1)
33,17 = а + 1,375 b + 38,93 с (3 -1)
1,21
= 0,22 b + 0,523
с : 0,22
0,13
= -0,205 b +
1,965 с : (-0,205)
5,5 = b + 2,377 с
-0,634 = b – 9,585 с (2 -1)
-6,134 = -11,962 с
с = 6,134 : 11,962
с = 0,51
1,21 = 0,22 b + 0,523 х 0,51
1,21 = 0,22 b + 0,268
0,22 b = 0,942
b = 0,942 : 0,22
b = 4,28
31,83 = а + 1,36 х 4,28 + 36,44 х 0,51
31,83 = а + 24,4
а = 31,84 – 24,4
а = 7,43
Перевірка:
286,5 = 9 х 7,43 + 12,2 х 4,28 + 328 х 0,51
403,1 = 12,2 х 7,43 + 19,26 х 4,28 + 451 х 0,51
10880,5 = 328 х 7,43 + 451 х 4.28 + 12770 х 0,51
Отже, лінійне рівняння множинної кореляції має вигляд:
xz
= 7,43 + 4,28х + 0,51z
З урахуванням впливу другого фактору визначимо середнє квадратичне відхилення по ряду затрат праці:
- середнє
значення
![]()
=
:
n = 10880,5
: 9 = 1208,94
середнє значення другої факторної ознаки:
=
:
n = 328 : 9 =
36,44
- середнє квадратичне відхилення факторної ознаки (по ряду внесення мінеральних добрив)
z
=